Пані пише:
> Я розумію, що ти до мене не рівно дихаєш,
))))) не жени хвилю. У мене не буває ОСІБ, до яких я нерівно дихаю - є ДІЇ. Виключно ДІЇ. Я оцінюю їх.
> але... указом чого слово "хуле" матюком стало?
))))) А покажи мені указ на "йоптмать". Нема? То значить і це не матюк? А хоч на якийся матюк указ покажеш? Ні? То матюків нема вапше?
Морфологические и синтаксические свойства
падеж ед. ч. мн. ч.
Им. хула́ хулы́
Р. хулы́ *ху́л
Д. хуле́ хула́м
В. хулу́ хулы́
Тв. хуло́й, хуло́ю хула́ми
Пр. хуле́ хула́х
ху-ла́
Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1b* по классификации А. Зализняка); образование род. п. мн. ч. затруднительно.
Корень: -хул-; окончание: -а.
[править]Произношение
МФА: ед. ч. [], мн. ч. []
[править]Семантические свойства
[править]Значение
ругань, брань, сквернословие ◆ Возводить хулу на кого-либо.
[править]Синонимы
брань, поношение, порицание, порочение, поругание, ругань, срамословие, срамнословие, унижение, осуждение, обзывание, хаянье
[править]Антонимы
хвала, похвала, одобрение
[править]Гиперонимы
критика
[править]Гипонимы
[править]Родственные слова
хула[показать]
[править]Этимология
Происходит от др.-русск. хула, ст.-слав. хоула (греч. βλασφημία), хоулити (βλασφημεῖν, κατηγορεῖν, ὑβρίζειν); ср.: укр. хула́, хули́ти, болг. ху́ла «хула», ху́ля «хулю», сербохорв. ху̏ла, ху̏лити, ху̑ли̑м, др.-чешск. chúlost «стыд», chúlostivý «стыдливый, малодушный, слабый», словацк. сhúlit᾽ sа «свертываться калачиком», chúlostivý «чувствительный, робкий». Вероятно, связано чередованием гласных с хилый, хи́нить «хулить». Сближение с «хвала» опирается на белор. ху́ла «порицание».
[править]Фразеологизмы и устойчивые сочетания
хулой не вознесёшься
Самостійний російський вираз "а ху́ли ..." ("а навіщо ...", агресивно, лайка), який ви записали із типовою для російської мови помилкою, є похідним від іншого, значно розповсюдженішого за книжкове "хула́" слова із трьох літер. Це підтверджується очевидною наявністю сенсу при наголосі на перший склад і відсутністю такого при наголосі на другий.
Відповіді
2011.08.02 | Pavlo Z.
Жінка з матюками - що чоловік з макіяжем.
Пані пише:> А хуле?
2011.08.02 | Koala
Чоловік з матюками - все одно що жінка з матюками.
2011.08.02 | Pavlo Z.
Кожному своє. Для когось і чоловік з макіяжем - все одно що жінка з макіяжем.
2011.08.02 | Пані
Це матюк? Доколє?
Я розумію, що ти до мене не рівно дихаєш, але... указом чого слово "хуле" матюком стало?2011.08.02 | Pavlo Z.
Матюк. І був ним завжди.
Пані пише:> Я розумію, що ти до мене не рівно дихаєш,
))))) не жени хвилю. У мене не буває ОСІБ, до яких я нерівно дихаю - є ДІЇ. Виключно ДІЇ. Я оцінюю їх.
> але... указом чого слово "хуле" матюком стало?
))))) А покажи мені указ на "йоптмать". Нема? То значить і це не матюк? А хоч на якийся матюк указ покажеш? Ні? То матюків нема вапше?
2011.08.03 | Пані
RTFM
http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D1%83%D0%BB%D0%B0Морфологические и синтаксические свойства
падеж ед. ч. мн. ч.
Им. хула́ хулы́
Р. хулы́ *ху́л
Д. хуле́ хула́м
В. хулу́ хулы́
Тв. хуло́й, хуло́ю хула́ми
Пр. хуле́ хула́х
ху-ла́
Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1b* по классификации А. Зализняка); образование род. п. мн. ч. затруднительно.
Корень: -хул-; окончание: -а.
[править]Произношение
МФА: ед. ч. [], мн. ч. []
[править]Семантические свойства
[править]Значение
ругань, брань, сквернословие ◆ Возводить хулу на кого-либо.
[править]Синонимы
брань, поношение, порицание, порочение, поругание, ругань, срамословие, срамнословие, унижение, осуждение, обзывание, хаянье
[править]Антонимы
хвала, похвала, одобрение
[править]Гиперонимы
критика
[править]Гипонимы
[править]Родственные слова
хула[показать]
[править]Этимология
Происходит от др.-русск. хула, ст.-слав. хоула (греч. βλασφημία), хоулити (βλασφημεῖν, κατηγορεῖν, ὑβρίζειν); ср.: укр. хула́, хули́ти, болг. ху́ла «хула», ху́ля «хулю», сербохорв. ху̏ла, ху̏лити, ху̑ли̑м, др.-чешск. chúlost «стыд», chúlostivý «стыдливый, малодушный, слабый», словацк. сhúlit᾽ sа «свертываться калачиком», chúlostivý «чувствительный, робкий». Вероятно, связано чередованием гласных с хилый, хи́нить «хулить». Сближение с «хвала» опирается на белор. ху́ла «порицание».
[править]Фразеологизмы и устойчивые сочетания
хулой не вознесёшься
2011.08.03 | Koala
Це омограф того, що Ви написали.
Самостійний російський вираз "а ху́ли ..." ("а навіщо ...", агресивно, лайка), який ви записали із типовою для російської мови помилкою, є похідним від іншого, значно розповсюдженішого за книжкове "хула́" слова із трьох літер. Це підтверджується очевидною наявністю сенсу при наголосі на перший склад і відсутністю такого при наголосі на другий.2011.08.03 | Пані
Я що ставила наголос? І я ніяких помилок не робила
Мені що погуглити етимологію цього вислова? Він саме від хули походить, а не те, що думають розбещені розуми.Та що я, за вас маю шукати? Самі, якщо хочете. Підказка - класична русская литература.
2011.08.03 | Pavlo Z.
А там і без наголосу зрозуміло, що ти мала на увазі. А помилка таки була.
У батьків при твоєму вихованні.2011.08.02 | Koala
Бацьці не кажіть, а то й собі запровадить...
2011.08.02 | Арій.
Логічно