Справа № 4-2857/11 П О С Т А Н О В А 10 серпня 2011 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Антоненко В.В., за участю прокурора Бойко Н.О., розглянувши скаргу Северина О.Є. на бездіяльність Генерального прокурора України, В С Т А Н О В И В: Северин О.Є. звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати Генерального прокурора України виконати вимоги ст.97 КПК України за повідомленням про вчинення злочину. В обґрунтування скарги зазначається, що Северином О.Є. 12.04.2011 р. на ім’я Генерального прокурора України надіслано повідомлення про вчинення невідомими особами голосування за народних депутатів України в сесійній залі 15.03.2011 року, в діях яких є ознаки злочинів, передбачених ст.ст.344, 351 КК України ( «Втручання у діяльність державного діяча», «Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради»). Разом з тим, Генеральним прокурором України за заявою про вчинення злочинів рішення в порядку ст.97 КПК України не приймалось, що є порушенням вимог закону. В судове засідання Северин О.Є. не з’явився, у скарзі просив розглянути її за його відсутності. Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечувала, вважаючи її доводи безпідставними. На думку прокурора, Генеральна прокуратура України не уповноважена здійснювати нагляд за законотворчою діяльністю Верховної Ради України, а звернення Северина О.Є. не містило будь-яких даних, які б свідчили, що воно фактично є заявою про злочин, а також даних про наявність ознак злочину, відтак автору звернення було надано відповідь, що підтверджується копіями документів, наявних у справі. Суд, заслухавши думку прокурора, попередньо вивчивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків. У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб. Таке право не може бути обмеженим навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку, визначеному Кримінально –процесуальним кодексом України. Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між суб’єктом звернення та Генеральним прокурором України за своєю природою є кримінально-правовими. За таких обставин суд вважає, що скарга Северина О.Є. на бездіяльність Генерального прокурора України підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд. У відповідності до положень ст.97 КПК України прокурор зобов’язаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю. Разом з тим, заява Северина О.Є., яка надійшла до Генеральної прокуратури України, за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину, оскільки не містить даних про наявність в діях певних осіб ознак втручання у діяльність державного діяча чи перешкоджання діяльності народного депутата, а тому не підлягала вирішенню в порядку ст.97 КПК України. Фактично у ній скаржник посилався на порушення вимог законодавства України при голосуванні в сесійній залі Верховної Ради України, однак можливі відповідні порушення самі по собі не можуть вважатись даними, які вказують на наявність ознак злочинів, передбачених ст.ст.344, 351 КК України. Посилання ж прокурора на те, що ні Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, ні самі народні депутати України до Генеральної прокуратури України з приводу втручання у діяльність державного діяча чи перешкоджання діяльності народного депутата не звертались, є слушними. Підставами для порушення кримінальної справи згідно положень ст.94 КПК України є наявність лише достатніх даних, які вказують на ознаки злочину. Отже, вказані у заяві скаржника обставини не могли бути приводом для проведення перевірки в порядку кримінально –процесуального провадження. За результатами розгляду заяви Северина О.Є. Генеральною прокуратурою України останньому надано відповідь, що підтверджується її копією, наявною в матеріалах справи. Таким чином, суд приходить до висновку про дотримання вимог закону з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України при розгляді заяви Северина О.Є., відтак –про залишення даної скарги без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції, ст.ст.94,95,97 КПК України, ПОСТАНОВИВ: Скаргу Северина О.Є. на бездіяльність Генерального прокурора України - залишити без задоволення. Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення. Суддя О.Білоцерківець ^sean

Відповіді

• 2011.08.13 | Максим

  А чи Суддя О.Білоцерківець розуміють те що написано в заяві?