08/14/2011 | rais

Аргентина і Португалія, Канада і Австралія, Німеччіна і Польща, США і Бразилія... По всьому Світу українців єднає мрія - відбудувати Україну незалежною, міцною та заможньою Державою. Нема серед них і байдужих до сучасних процесів в Україні: згортання демократії, знебоження та перспективи втрати суверенітету... Кожен з нас як може допомагає Батьківщині позбавитися спадщини тоталітаризму - головного гальма на шляху розбудови незалежної України.

Все життя боротьбі за вільну Україну присвятив відомий український поет, професор Альбертського Університету Яр Славутич. Виховання нової патріотичної генерації - головна мета його праці і життя. І цю генерацію вже не зупинити:http://www2.maidan.org.ua/news3/view.php3?site=maidan&bn=maidan_free&key=1301259618&trs=-1

«Антитоталітарний дискурс став важливою рисою українського літературознавства в умовах постколоніальної доби як прагнення заповнити лакуни, які спричинило насильницьке втручання радянської влади в природний розвиток літератури. Важлива в національному аспекті, проблема пов'язана насамперед з необхідністю повернення забутих або силоміць викреслених із літературного процесу імен і художніх здобутків, утому числі екзильного письменства.

До плеяди таких митців належить талановитий поет Яр Славутич, борець на ратних і літературних шляхах, професор Альбертського університету в Канаді. Життєвий і творчий досвід митця, акумульований у поетичному доробку, становить унікальне явище в українській літературі. Його лірика — це потужний струмінь державотворчої енергії, відлитий у своєрідні поетичні формули національної гідності, ідеали дієвої людини. Це водночас і певна система метанаративів, що засвідчує свідоме й послідовне протистояння автора тактиці ментального колоніалізму, яку застосовував щодо українців уряд СРСР.

Творчості Яра Славутича як палкого пропагандиста української ідеї присвятили дослідження та статті окремі діаспорні (В. Жила, Ю. Мовчан, В. Сварог, Б. Чопик) та вітчизняні літературознавці (К. Волинський, Т. Назаренко, Ф. Погребенник, М. Ткачук). Проте й досі не артикульованим залишається антитоталітарний дискурс у ліриці цього видатного творця на ниві української літератури.

Демонтаж тоталітаризму як суспільного феномена. Саме таке прагнення автора зруйнувати імперський гегемонізм та легітимізувати й утвердити українськість, що, поза будь-яким сумнівом, має на меті прагнення виховати активного, сповненого національної гідності українця.»

С. Долинська,
аспірантка Національного пед.
університету ім. М. П. Драгоманова
Київ.

Щоб хиже зло випалити до пня, Україні потрібні найскоріше позбавлення спадщини злочиного минулого, Люстрація та реальні системні зміни. На фундаменті старої системи, на уламках її моральних авторитетів, досвіді маслів, злочинній символиці розбудувати незалежну і вільну Україну не можливо. Україна зачекалася очищення. На брудне тіло вишиванку не одягають.

Карфаген має бути зруйнованим