МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Хроніка гри «Старший брат» в Україні

08/15/2011 | Святослав Караванський
e:///tmp/moz-screenshot.png" />

Святослав Караванський

 

Хроніка гри «Старший брат» в Україні

Кілька слів про гру

 

14 учасників телевізійної гри Старший Брат добровільно поселяються до окремої житлової оселі на 14 тижнів.. Нікому з нихне вільно покидати цей дім, тільки раз на тиждень за присудом усіх пожильців, одного шукача щастя видворяють за поріг. На того, хто переживе 13 видворень і не покине хати чекає виграш: півмільйона доларів.

 

 

 

Про гру «Старший брат» в Україні

 

 

 

В Україні американська гра є живою дійсністю. Партію Регіонів складають дві підпартії. Одна підпартія – кримінальна – відверто проМосковська. Друга підпартія – олігархічна – проЕвропейська. Об’єднані у ПР ці дві складові перемогли демократичні сили в Україні, але між підпартіями існують незгоди. Низку незгод карбує моя стаття “Гра «Старший брат» в Україні”. Але незгоди тривають.

 

 

 

Янукович випускає кігті

 

 

 

У кінці липня ц.р. президент Янукович у тісному колі свого “Політбюро” вирішив долю Ю. Тимошенко: її буде невдовзі заарештовано.

 

Чому це сталося, можна лише здогадуватися. Ось один наш здогад: Европейські лідери добре підкуті на дипломатії. Думки та наміри вміють приховувати. Одна з цих прихованих думок така:

 

Янукович рветься до Европи. Це добре. Це свідчить, що ми маємо силу й авторитет. Хай рветься. Не відштовхуймо його і не розчаровуймо. Але на ділі, ми його можемо прийняти не раніше, як за 10 років або й більше”.

 

Такої думки тримається дуже вузьке коло Европейського Союзу, гадаючи, що їхні погляди не дійдуть до вух Януковича. І тут лідери ЕС дають маху. Москва зуміла мати в тісному колі европейських верховодів свого “симпатика”, щоб не сказати інакше. І цей симпатик доносить Москві усі европейські секрети. Тож Москва має повну картину і планів і намірів ЕС.

 

Москва й каже Януковичу: “Ти рвешся до Европи, а вона має тебе за “порчака”, за “фраєра”, за дурня” – і дає пану Віктору цілком конфеденційно неспростовні докази своїх слів.

 

Довідавшись від Москви про европейську хитрість, Янукович й узяв курс на репресії проти лідера опозиції, але про інформацію з Москви нікому ні слова.

 

 

 

Крок олігархів назустріч опозиції

 

 

 

Ухвала Політвюро не підлягала розголошенню. Це був державний секрет, щоб опозиція не могла належно підготуватися. Ми не були на сходняку Політбюро і можемо тільки логічно припускати, що на ньому діялося. Були голоси за і проти. Проти могли бути олігархи, які розуміли, що такий крок зменшить шанси української мафії “качати права” в Европарламенті. Але президент був за і це вирішило справу. Олігархи не змогли довести своє, бо частина з них мала запевнення з европейських джерел, що арешт Тимошенко не вплине на Евроінтеграцію України.

 

Олігархи було прикро, бо цей хід якоюсь мірою зачіпає їхні інтереси. Щодо запевнень про безпечність такого кроку, олігархи не виключали, що це маневр друзів “пахана”, які разом з ним на ділі не хочуть інтегруватися із “фраєрською” Европою, бо така інтеграція “пахне нафталіном”: там нема кого посилати “на три букви”. Це ж треба звикати до европейських норм поведінки, а друзям “пахана”, та й самому “пахану” це не дуже світить. «То ль дело Киев, там сами валятся в рот галушки...»

 

Отже, олігархи стали перед вибором: працювати собі на шкоду чи на користь? Ясно, що друге взяло гору. План президента треба було підважити. Як? Не було іншої ради, ніж звернутися до опозиції, попередити опозицію, щоб була готова до єдиноборства.

 

І це зроблено. Опозицію попереджено за тиждень до “акції”.

 

Це була подвійна гра. Члени ПР рятують своїх опонентів.

 

Точнісінько, як в американській грі «Старший брат».

 

 

 

Ще один крок назустріч опозиції

 

 

 

Бастіон олігархів – міністерство закордонних справ України. Саме звідти виходили попередження Януковичу не робити тих чи тих кроків. І ці попередження мали силу.

 

Чи буде міністерство байдуже спостерігати, як їхні европейські надії не справджуються?

 
Очевидно, що ні.
 

Хто-хто, а МЗС має найповнішу інформацію про настрої серед широких та керівних кіл Европи. Репресії проти лідера опозиції не то, що не зможуть, а таки зашкодять інтеграції України до Европи. Президент ухвалив відверто антиевропейську акцію. Сумніву не було.

 
І що ж ми бачимо?
 

27-го липня (зверніть увагу на дату: це за два-три дні після ухвали Політбюро) Олег Волошин

 

директор Інформаційного Бюро МЗС України у розмові з кореспондентом Укрінформу в Брюсселі сказав, що міністерство сподівається на конструктивну участь української опозиції у процесі ратифікації угоди про зону вільної торгівлі з ЕС. Волошин підкреслив, що такі сподівання цілком логічні, беручи до уваги тісні контакти блоку БЮТ та інших українських партій з найбільшою політичною силою Европарламенту – Европейською Народньою Партією. Ось його слова:

 

...активна участь опозиційних сил у процеі ратифікації цієї угоди Европарламентом буде доказом щирости заяв опозиції про підтримку нею Евроінтеграції України”. Згадавши про майбутній саміт Україна-ЕС, дипломат додав: “Під час цих слухань голос нашої опозиції, яка ясно й твердо заявить, що попри розходження із сучасною владою, вона закликатиме держави-члени ЕС підтримати Евроінтеграцію України, буде реальним подарунком громадянам України від опозиції.

 

Іншими словами, олігархи закликають обезголовлену опозицію зробити подарунок не так громадянам України, як саме олігархам, яким найбільше ходить про цю інтеграцію.

 

Цей заклик потребує окремого розгляду.

 

 

 

Як має реагувати опозиція?

 

 

 

Немає жодного сумніву, що заклик олігархів викличе дві цілком протилежні реакції з боку опозиції. Частина опонентів підтримає заклик олігархів, частина – ні. І якась із двох реакцій візьме гору.

 

І тут хочеться висловити свою думку.

 

Політична реальність – це свого роду базар. Іде торг, де кожен старається виторгувати собі найбільше переваг. Заклик олігархів – це шанс для опозиції мати деякі політичні вигоди для України. І тому буде нерозумно стати на одну з двох крайніх точок: на беззастережну згоду, чи беззастережну незгоду. Потрібна виважена й розумна розв’язка.

 

Опозиція розуміє, що Евроінтеграція важлива для України. Але Україні потрібна і справжня европейська демократія, де шановано людські права і верховенство закону. І вступ до ЕС України, де ці цінності топтано, не принесе користі ні Україні ні Европі.

 

Наймудріше, Евроінтеграцію України підтримати на певних реальних умовах. Реальною умовою, яка може реально засвідчити наявність чи відсутність у країні демократії, є парламентські або президентські вибори. І саме з виборів треба починати танцювати. Найближчі парламентські вибори в Україні мають відбутися 2012 року. Це трапиться за рік після саміту Україна-ЕС. Рік для історії – це мить, і поспішати з доленосним для України та для Европи рішенням немя ніякої потреби.

 

Тому, українська опозиція має заявити, що рішення про інтеграцію України до ЕС треба відкласти на рік, до парламентських виборів.

 

Якщо ці вибори будуть відповідати европейським стандартам, то опозиція підтримає вступ до ЕС України. Якщо матиме місце протилежне, опозиція Евроінтеграацію України не підтримає.

 

Це буде виважена і мудра розв’язка Гордієвого вузла Евроінтеграції України, зав’язаного історією.

 

Для чесних та справедливих виборів потрібен і відповідний закон. Але треба пам’ятати, що наставлений на фальсифікацію лідер зуміє обійти найсправедливіший і найдемократичніяий закон.

 

Отже, тільки практичний хід виборчих акцій може бути мірилом демократичности тих чи тих виборів і заразом демократичности того чи того режиму.

Відповіді

  • 2011.08.15 | Sakharov

    Пан Святослав - мудра людина



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".