Портников: Союз мертвецов (/)
08/18/2011 | observеr
Союз мертвецов
Виталий Портников
Именно интересы сохранения системы заставляют сплотиться таких разных – и таких одинаковых – людей, как Янукович, Ющенко, Тигипко или Азаров. Это не они защищаются – это она защищается. Это мертвое тянет живое на дно.
Вряд ли показания бывшего президента Украины Виктора Ющенко на судебном процессе против бывшего премьер-министра Юлии Тимошенко можно назвать большим откровением: отставной политик просто повторил заявления, которые и он, и представители его ближайшего окружения делали в период обострения отношений между Ющенко и Тимошенко в последний период пребывания Виктора Андреевича на посту главы государства. Другое дело, что в душном зале суда эти заявления выглядели совсем иначе, чем в период войны президента и премьера. Ющенко пришел на политический процесс – но предпочел этого не замечать. Говорить о политической позиции бывшего президента пришлось его пресс-секретарю – но даже попытки оправдать Ющенко подразумевают, что он относится к судебному процессу против Тимошенко серьезно – как суду, а не как к судилищу.
Собственно, именно такой позиции от Ющенко я и ожидал – он сделал выбор, предопределенный всей его предыдущей политической биографией, убеждениями и интересами. И не он один. Думается, совершенно не случайно именно сейчас прошла совместная пресс-конференция премьера Николая Азарова и одного из его заместителей Сергея Тигипко – пресс-конференция, в ходе которой было объявлено о грядущем слиянии Партии регионов и «Сильной Украины». Почему же обычно осторожный Тигипко пошел на столь решительный шаг – уничтожение собственной политической силы и расставание со сторонниками, которые видели в нем альтернативу Януковичу и Азарову, в крайнем случае их коалиционного партнера, но не подчиненного – именно сейчас?
Фото: Макс Левин
На это есть серьезные основания. Арест Тимошенко провел в украинском политичеком лагере линию разлома, которую не возможно будет уже ничем заполнить, которая не подразумевает компромиссов и ситуативных коалиций времен 2004-2010 годов. Остаться на политической сцене сможет только одна группа людей – либо те, кто приняли решение об этом аресте, не протестуют против него, поддерживают его своими показаниями – либо те, кто против этого ареста протестует.
Опять-таки, стоит в который уже раз повторить, что речь тут вообще не идет ни о личности Тимошенко, ни о подробностях соглашений, согласованных ею с Владимиром Путиным. Речь идет о самой идее судебного процесса как средства для установления политической монополии и расправы над конкурентом. Тимошенко может нравиться или не нравиться, газовое соглашение может считаться единственно возможным в обстоятельствах, сложившихся на момент его подписания – или непродуманным и некомпетентным, но всё это не имеет никакого отношения к суду. Те, кто это понимает и пытается остановить – думает о будущем Украины. Те, кто считает, что все происходит как надо, тянет страну в прошлое – и неважно какими мотивами он руководствуется, желанием сохранить и упрочить власть, понизить цены на газ или просто ненавистью к Тимошенко. Это касается и политиков, и журналистов, и общества – нужно просто понять это и хотя бы перестать улыбаться и пожимать руку тем, кто оправдывает беззаконие, рассказывает о «чужой войне» или произносит схожие подлости или глупости, в зависимости от развития своего интеллекта и своих нравственных качеств.
Фото: Макс Левин
Янукович не делает ничего особенного – он действует ровно в парадигме правил игры, принятых в политической системе, созданной и выпестованной Леонидом Кучмой. Ющенко – чтобы там не думали о нем в 2004 году его сторонники, предпочитавшие закрывать глаза на «отдельные недостатки» новоявленного спасителя нации и восхищавшиеся его показной «украинскостью» – плоть от плоти этой системы, один из ее создателей и строителей. Он хотел – но по известным причинам не мог – быть таким правителем как Янукович и именно поэтому с легкостью шел на ситуативные союзы с теми, кого еще недавно называл бандитами и фальсификаторами. Тигипко – один из важных чиновников этой системы, работавший в ней с первых дней ее строительства.
Система сбоит – и может устоять, только вооружившись, только создав в стране режим безальтернативной диктатуры. Именно интересы сохранения системы заставляют сплотиться таких разных – и таких одинаковых – людей, как Янукович, Ющенко, Тигипко или Азаров. Это не они защищаются – это она защищается. Это мертвое тянет живое на дно.
Фото: tsn.ua
Можно задаться вопросом: а разве Тимошенко – не порождение этой системы? Ну, во-первых, она всегда была чужой для большей части этих людей. Во-вторых, сейчас это не очень важно. Даже если считать, что она хотела не изменить страну, а лишь возглавить систему, сегодня они судят ее – а не она их. И это они пытаются лишить сограждан любой альтернативы – до момента, когда начнут воевать между собой, сажать и отстреливать друг друга. Но это, конечно, тоже не альтернатива, это просто разборки внутри отжившего.
Может ли выиграть этот союз мертвецов? Да, может – но это будет означать, что и Украина еще пару десятилетий будет мертвой, нищей и обреченной страной, из которой будет бежать все молодое и талантливое, в которой будет процветать все кондовое и безнравственное. Это и есть настоящая цель нового союза, которая вряд ли совпадает с желаниями и мечтами украинского народа.
Виталий Портников
http://lb.ua/news/2011/08/18/111016_Soyuz_mertvetsov.html
Виталий Портников
Именно интересы сохранения системы заставляют сплотиться таких разных – и таких одинаковых – людей, как Янукович, Ющенко, Тигипко или Азаров. Это не они защищаются – это она защищается. Это мертвое тянет живое на дно.
Вряд ли показания бывшего президента Украины Виктора Ющенко на судебном процессе против бывшего премьер-министра Юлии Тимошенко можно назвать большим откровением: отставной политик просто повторил заявления, которые и он, и представители его ближайшего окружения делали в период обострения отношений между Ющенко и Тимошенко в последний период пребывания Виктора Андреевича на посту главы государства. Другое дело, что в душном зале суда эти заявления выглядели совсем иначе, чем в период войны президента и премьера. Ющенко пришел на политический процесс – но предпочел этого не замечать. Говорить о политической позиции бывшего президента пришлось его пресс-секретарю – но даже попытки оправдать Ющенко подразумевают, что он относится к судебному процессу против Тимошенко серьезно – как суду, а не как к судилищу.
Собственно, именно такой позиции от Ющенко я и ожидал – он сделал выбор, предопределенный всей его предыдущей политической биографией, убеждениями и интересами. И не он один. Думается, совершенно не случайно именно сейчас прошла совместная пресс-конференция премьера Николая Азарова и одного из его заместителей Сергея Тигипко – пресс-конференция, в ходе которой было объявлено о грядущем слиянии Партии регионов и «Сильной Украины». Почему же обычно осторожный Тигипко пошел на столь решительный шаг – уничтожение собственной политической силы и расставание со сторонниками, которые видели в нем альтернативу Януковичу и Азарову, в крайнем случае их коалиционного партнера, но не подчиненного – именно сейчас?
Фото: Макс Левин
На это есть серьезные основания. Арест Тимошенко провел в украинском политичеком лагере линию разлома, которую не возможно будет уже ничем заполнить, которая не подразумевает компромиссов и ситуативных коалиций времен 2004-2010 годов. Остаться на политической сцене сможет только одна группа людей – либо те, кто приняли решение об этом аресте, не протестуют против него, поддерживают его своими показаниями – либо те, кто против этого ареста протестует.
Опять-таки, стоит в который уже раз повторить, что речь тут вообще не идет ни о личности Тимошенко, ни о подробностях соглашений, согласованных ею с Владимиром Путиным. Речь идет о самой идее судебного процесса как средства для установления политической монополии и расправы над конкурентом. Тимошенко может нравиться или не нравиться, газовое соглашение может считаться единственно возможным в обстоятельствах, сложившихся на момент его подписания – или непродуманным и некомпетентным, но всё это не имеет никакого отношения к суду. Те, кто это понимает и пытается остановить – думает о будущем Украины. Те, кто считает, что все происходит как надо, тянет страну в прошлое – и неважно какими мотивами он руководствуется, желанием сохранить и упрочить власть, понизить цены на газ или просто ненавистью к Тимошенко. Это касается и политиков, и журналистов, и общества – нужно просто понять это и хотя бы перестать улыбаться и пожимать руку тем, кто оправдывает беззаконие, рассказывает о «чужой войне» или произносит схожие подлости или глупости, в зависимости от развития своего интеллекта и своих нравственных качеств.
Фото: Макс Левин
Янукович не делает ничего особенного – он действует ровно в парадигме правил игры, принятых в политической системе, созданной и выпестованной Леонидом Кучмой. Ющенко – чтобы там не думали о нем в 2004 году его сторонники, предпочитавшие закрывать глаза на «отдельные недостатки» новоявленного спасителя нации и восхищавшиеся его показной «украинскостью» – плоть от плоти этой системы, один из ее создателей и строителей. Он хотел – но по известным причинам не мог – быть таким правителем как Янукович и именно поэтому с легкостью шел на ситуативные союзы с теми, кого еще недавно называл бандитами и фальсификаторами. Тигипко – один из важных чиновников этой системы, работавший в ней с первых дней ее строительства.
Система сбоит – и может устоять, только вооружившись, только создав в стране режим безальтернативной диктатуры. Именно интересы сохранения системы заставляют сплотиться таких разных – и таких одинаковых – людей, как Янукович, Ющенко, Тигипко или Азаров. Это не они защищаются – это она защищается. Это мертвое тянет живое на дно.
Фото: tsn.ua
Можно задаться вопросом: а разве Тимошенко – не порождение этой системы? Ну, во-первых, она всегда была чужой для большей части этих людей. Во-вторых, сейчас это не очень важно. Даже если считать, что она хотела не изменить страну, а лишь возглавить систему, сегодня они судят ее – а не она их. И это они пытаются лишить сограждан любой альтернативы – до момента, когда начнут воевать между собой, сажать и отстреливать друг друга. Но это, конечно, тоже не альтернатива, это просто разборки внутри отжившего.
Может ли выиграть этот союз мертвецов? Да, может – но это будет означать, что и Украина еще пару десятилетий будет мертвой, нищей и обреченной страной, из которой будет бежать все молодое и талантливое, в которой будет процветать все кондовое и безнравственное. Это и есть настоящая цель нового союза, которая вряд ли совпадает с желаниями и мечтами украинского народа.
Виталий Портников
http://lb.ua/news/2011/08/18/111016_Soyuz_mertvetsov.html
Відповіді
2011.08.18 | Ігорко
Re: Портников: Союз мертвецов (/)
observеr пише:> Союз мертвецов
> Виталий Портников
> ... Те, кто считает, что все происходит как надо, тянет страну в прошлое – и неважно какими мотивами он руководствуется, желанием сохранить и упрочить власть, понизить цены на газ или просто ненавистью к Тимошенко. Это касается и политиков, и журналистов, и общества – нужно просто понять это и хотя бы перестать улыбаться и пожимать руку тем, кто оправдывает беззаконие, рассказывает о «чужой войне» или произносит схожие подлости или глупости, в зависимости от развития своего интеллекта и своих нравственных качеств.
Золоті слова.
> Виталий Портников
> http://lb.ua/news/2011/08/18/111016_Soyuz_mertvetsov.html
2011.08.18 | E-st
більше, ніж золоті!
тут, на Майдані, доволі велика кількість дописувачів чомусь радіє до нестями арешту Тимошенко і суду, згадуючи всі бздури, що вона наробила свого часу і вважаючи, що так і треба.Портніков висловив головну думку: ніхто не судить Тимошенко. все-фарс. Іде банальне знищення деморкратії і встановлення диктатури.
Ось і все. Суд - це засіб у боротьбі. Після цього суду буде сто тисяч маленьких судів - по селах та містах, коли шановних тимошенконенависників запхають у табір років на 10, а вони будуть волати народне українське заклинання "А мене за шо?".
Посадять Тимошенко - то, "сядуть усе!" (с).
2011.08.18 | Убітий Єнот
Все так
2011.08.18 | Ігорко
Нічого дивного.
E-st пише:> тут, на Майдані, доволі велика кількість дописувачів чомусь радіє до нестями арешту Тимошенко і суду, згадуючи всі бздури, що вона наробила свого часу і вважаючи, що так і треба.
Нічого дивного тут немає. Цей сайт посинів незабаром після Помаранчевої Революції, коли перетворився з порталу активістів УБК в сайт підтримки Ющенка.
2011.08.18 | Лермонтов
+ багато.
2011.08.18 | Мартинюк
Роздуваючи з іскри пламя треба вважати аби не пукнути
Виталий Портников пише:>
> На это есть серьезные основания. Арест Тимошенко провел в украинском политичеком лагере линию разлома, которую не возможно будет уже ничем заполнить, которая не подразумевает компромиссов и ситуативных коалиций времен 2004-2010 годов. Остаться на политической сцене сможет только одна группа людей – либо те, кто приняли решение об этом аресте, не протестуют против него, поддерживают его своими показаниями – либо те, кто против этого ареста протестует.
>
Ну просто гордий буревісник якийсь...
> Опять-таки, стоит в который уже раз повторить, что речь тут вообще не идет ни о личности Тимошенко, ни о подробностях соглашений, согласованных ею с Владимиром Путиным.
А дійсно чого крутому журналюзі час тратити на обговорення таких дрібниць - ще перпустку у кремлівськиий прес-центр скасують
> Можно задаться вопросом: а разве Тимошенко – не порождение этой системы?
>
Можно , але треба й відповідати на це питання абсолютно чесно чиїм породження є невістка не просто члена бюро обкому КПРС Дніпропетровської області, а ще й члена ЦК КПРС ?
> Виталий Портников
Написав у лівобережному часописі або замовну, або тупо маніпулятивну статтю. Маю надію що все таки друге, тому що всі ,хто присідає на "годування з Юлиної руки" плавно, але неминуче деградують. А шкода би було - бо журналіс хороший ( у всякому разі був до цього часу) .
2011.08.18 | Bogun
Портніков - ум, честь і совєсть нашей епохі...
2011.08.18 | E-st
Re: Роздуваючи з іскри пламя треба вважати аби не пукнути
Член бюра обкому і член КПРС - це НУЛЬ. Ніхто. Ніякого стосунку до системи не має. До системи має стосунок лише номенклатура.2011.08.18 | Сюртэ
Якщо не в темі, то не верзіть дурниць. Re: Роздуваючи з іскри пламя треба вважати аби не пукнути
E-st пише:> Член бюра обкому і член КПРС - це НУЛЬ. Ніхто. Ніякого стосунку до системи не має. До системи має стосунок лише номенклатура.
По перше, член ЦК КПРС. Їх на весь СРСР було менше трьох сотен. Вище було тільке політбюро ЦК КПРС.
По друге, не верзіть дурниць, якщо ви не знаєте, що таке бюро обкому й хто туди входив.
2011.08.18 | 2
Просвещайтесь Re: Якщо не в темі (/)
ЦК КПСС — термин многозначный. Он означает: 1. Пленум (то есть весь состав) избираемого на каждом съезде партии Центрального Комитета КПСС. 2. Избираемые пленумом Политбюро и Секретариат ЦК. 3. Аппарат ЦК КПСС.Подлинные, а не записанные в Конституции высшие органы государственной власти и государственного управления — не пленум и не аппарат, а Политбюро и Секретариат ЦК. Когда посторонний приходит в аппарат ЦК КПСС, он сначала удивляется, слыша, как сотрудники между собой говорят: «Этот вопрос надо внести в ЦК КПСС», «Мы решить этого дела не можем, требуется согласие ЦК КПСС». «Ведь здесь же и есть ЦК!» — недоумевает посторонний. Да, однако под ЦК КПСС подразумеваются в первую очередь два органа, командующие всей советской государственной машиной: Политбюро и Секретариат ЦК.
http://rosnom.narod.ru/T76.htm
2011.08.18 | Сюртэ
Re: Просвещайтесь Re: Якщо не в темі (/)
2 пише:> ЦК КПСС — термин многозначный. Он означает: 1. Пленум (то есть весь состав) избираемого на каждом съезде партии Центрального Комитета КПСС. 2. Избираемые пленумом Политбюро и Секретариат ЦК. 3. Аппарат ЦК КПСС.
> Подлинные, а не записанные в Конституции высшие органы государственной власти и государственного управления — не пленум и не аппарат, а Политбюро и Секретариат ЦК. Когда посторонний приходит в аппарат ЦК КПСС, он сначала удивляется, слыша, как сотрудники между собой говорят: «Этот вопрос надо внести в ЦК КПСС», «Мы решить этого дела не можем, требуется согласие ЦК КПСС». «Ведь здесь же и есть ЦК!» — недоумевает посторонний. Да, однако под ЦК КПСС подразумеваются в первую очередь два органа, командующие всей советской государственной машиной: Политбюро и Секретариат ЦК.
>
> http://rosnom.narod.ru/T76.htm
Це навіть не лікнеп. Видно, що ті, хто не був дорослою людиною в часи СРСР й не торкався при цьому хоч якось РЕАЛІЙ тої системи не може з цих рядків отримати уяви про РЕАЛЬНУ СИТУАЦІЮ.
Радянська система була багатошаровою й дуже розгалуженою мафіозною системою.
Факт потрапляння когось навіть кандидатом у члени ЦК КПРС - визання його причетності до найвищих кіл тієї мафії. Причому людина могла бути військовим, партійним працівником найвищого рангу (не менше першого секретаря обкому), директором заводу атомних підводних човнів (наприклад Спасскій), всесоюзновідомим робіником (обов'язково Герой Соцалістичної праці, як правило двічі), видатним вченим (те ж як правило двічі Герой соцпраці). Вони потрапляли до членства у ЦК КПРС різними шляхами. Але ФАКТ зарахування їх туди - визнання їх причетними до найвищих таємниц СИСТЕМИ. Система визнавала їх своїми гарантами й допускала до КОРИТА (маються на увазі все, в тому числі й медичне обслуговування, санаторії, харчування тощо) найвищого рівня. Всі вони мали РЕАЛЬНУ владу, як правило формальну в деяких випадках НЕФОРМАЛЬНУ.
Навіть робітник - член ЦК КПРС на заводі, де директор не був членом ЦК КПРС (а як правило так і було) був для директора дуже небезпечною людиною. Й директор усіма можливими способами перед таким робітником запобігав.
2011.08.18 | 2
Извините, чепуху пишете
Сюртэ пише:> людина могла бути... всесоюзновідомим робіником... Але ФАКТ зарахування їх туди - визнання їх причетними до найвищих таємниц СИСТЕМИ.
Таким вообще цена была пятачок пучок. Рабочим и колхозницам - членам хоть ЦК КПСС, хоть депутатам ВС СССР. В Кремле во время сессий ВС даже буфеты закрывали. Чтобы не шатались по ним орденоносные чабаны с заоблачных пастбищ.
2011.08.18 | Лермонтов
Вибачте, це яким неадекватом треба бути, щоб прирівняти делегата з'їзду
бутафорської ради (будь-якого рівня) з членом ЦК КПСС?Навіть народне порівняння дечого з пальцем буде на порядки "мимо каси".
2011.08.20 | 2
Напрягитесь и попытайтесь понять приведенные мною слова о многозначности понятия "ЦК КПСС"
2011.08.19 | Мартинюк
У Вас бурхлива фантазія - сидять депутати ВС СРСР і на підвіконні сальце з самогоном вживають
Бо обідню перерву оголосили, а сесія цілий день - прийматимуть "брежнєвську" конституцію.Це по перше - а причому тут депутати радянської ВР коли мова йшла про членів ЦК КПРС? Останні були особливим, вищим сортом. Якщо туди попав - то на все життя.
А депутати ВР СРСР як правило були номенклатурниками нижчих рівнів - республіканскьих, обласних, районних.
2 пише:
> Таким вообще цена была пятачок пучок. Рабочим и колхозницам - членам хоть ЦК КПСС, хоть депутатам ВС СССР. В Кремле во время сессий ВС даже буфеты закрывали. Чтобы не шатались по ним орденоносные чабаны с заоблачных пастбищ.
2011.08.19 | 2
В отличие от Вас, фантазии мне в этом месте не требуется, я просто знаю.
Мой отец бывал там иногда на заседаниях военно-промышленной комиссии (когда вызывали), и рассказал мне. Спросил он однажды кого-то из местных, почему буфет не работает, и получил ответ: "А сейчас ведь сессия верховного совета".Мартинюк пише:
> мова йшла про членів ЦК КПРС... Останні були особливим, вищим сортом. Якщо туди попав - то на все життя.
Даже в политбюро попадали не "на все життя". Брежнев был кандидатом в члены президиума (так тогда называлось политбюро) в 1952-53 годах, потом выбыл, снова стал кандидатом в 1956. В брежневские годы один из первых секретарей ЦК союзных республик (кроме УССР) входил в политбюро по очереди. Про членов ничего никогда не решавшего пленума ЦК КПСС нечего и говорить, состав его был довольно подвижным.
2011.08.18 | Лермонтов
І Ви не побрезгуйте книжкою Восленського (л):
"Таким образом, в господствующий класс реально входяттолько те, кто состоит в штатной номенклатуре парторганов -- от
номенклатуры Политбюро ЦК (основной и учетной) до основной
номенклатуры райкомов КПСС включительно. Принадлежность к
выборной номенклатуре, сама по себе приятная и полезная для
карьеры, но не подкрепленная принадлежностью к штатной
номенклатуре, означает включение в элиту, а не в правящий
класс."
http://lib.ru/POLITOLOG/woslenskij.txt
Таким чином, член бюро обкому - це аналог члена Політбюро на місцевому рівні.
2011.08.20 | 2
Дадада, а парторг колгоспу - аналог генсека на зазначеному рівні.
Лермонтов пише:> Таким чином, член бюро обкому - це аналог члена Політбюро на місцевому рівні.
2011.08.20 | Лермонтов
А чи Вам відома вага Дніпропетровської області у Союзі? Гадаєте,
даремно її "кузнею кадрів" називали? І анекдот відповідний був:Історія Росії ділиться на три періоди: До-петровський, петровський і дніпропетровський.
Це до Вашого сарказму: Так, член бюро дніпропетровського обкому члену Політбюро ЦК не дорівнював. Але і порівнюати його з членом бюро парткому колгоспу (якщо такі існували) - це просто або дешева маніпуляція, або повне незнaня предмету.
2011.08.20 | 2
Ага, только Молдавия могла с ней соперничать Re: А чи Вам відома вага Дніпропетровської області
И там, и там Брежнев работал до Москвы и свою "обойму" навербовал. Вот и весь секрет мистической "ваги".2011.08.18 | E-st
Для Сюртэ: Не верзіть дурниць Ви.
Не верзіть дурниць Ви. До бюро обкому, окрім першого, другого і так званого "третього", входили представники промислових підприємств, силовики,і чи не до половини --звичайні робітники, так звана "робітнича аристократія". Але все вирішував тільки і виключно перший секретар. Особисто. Його думка була остаточною і ніколи не піддавалася сумніву чи навіть обговоренню. До того ж, на бюро виносилися виключно рішення, заздалегідь написан аппаратом і погоджені "де треба і з ким треба".Бюро обкому - то банальна декорація "внутріпартійнай дімакратіі". Отже, член біро обкому - то нуль. Член ЦК - такий же нуль. Ніколи, за всю історію СРСР членство в ЦК не давало ані влади. ані повноважень. Члени ЦК - то така ж фікція, декорація.
Справжню владу мала тільки номенклатура. Так, вона була серед членів ЦК і членів бюро різних -комів, але не це давало їм владу, а лише належність до номенклатури.
І ТІЛЬКИ!
2011.08.18 | Сюртэ
Скільки Вам рочків й звідки Ви надибали оту всю писанину? Re: Для Сюртэ: Не верзіть дурниць Ви.
E-st пише:> Не верзіть дурниць Ви. До бюро обкому, окрім першого, другого і так званого "третього", входили представники промислових підприємств, силовики,і чи не до половини --звичайні робітники, так звана "робітнича аристократія". Але все вирішував тільки і виключно перший секретар. Особисто. Його думка була остаточною і ніколи не піддавалася сумніву чи навіть обговоренню. До того ж, на бюро виносилися виключно рішення, заздалегідь написан аппаратом і погоджені "де треба і з ким треба".
> Бюро обкому - то банальна декорація "внутріпартійнай дімакратіі". Отже, член біро обкому - то нуль. Член ЦК - такий же нуль. Ніколи, за всю історію СРСР членство в ЦК не давало ані влади. ані повноважень. Члени ЦК - то така ж фікція, декорація.
> Справжню владу мала тільки номенклатура. Так, вона була серед членів ЦК і членів бюро різних -комів, але не це давало їм владу, а лише належність до номенклатури.
> І ТІЛЬКИ!
Виявляється Ви не маєте ЖОДНОЇ уяви про механізми функціонування правлячої СИСТЕМИ в часи СРСР.
Хто ж на Вашу думку входив до тіє "номенклатури"?
Ви хоча б розумієте, що теє слово означає?
Чи маєте дурну уяву, що була номенклатура райкома партії, номенклатура міському партії, номенклатура обкому партії, номенклатура бюро обкому партії, номенклатура ЦК союзної республіки, номенклатура бюро (або політбюро в УРСР також бюло політбюро) ЦК союзної республіки, номенклатура ЦК КПРС й нарешті номенклатура політбюра ЦК КПРС?
Як безкоштовний лікнеп:
До бюра обкому крім трьох (інколи чотирьох) секретарів, заворгу входили також керівники МВС, КДБ області (всі вони НОМЕНКЛАТУРА ЦК КПРС), голова облвиконкому (номенклатура ЦК КПРС), голова комітету партійного контролю області (номенклатура ЦК КПРС), голова облпрофради області (номенклатура ЦК КПРС), директори найбільших заводів області (номенклатура або ЦК союзної республіки, або ЦК КПРС), командувач військової округи, або військового з'єднання (якщо вони були на території області - номенклатура ЦК КПРС), нарешті один (іноді два) номенклатурних робітника (як правило герої соціалістичної праці як вам не буде дивно, але вони також вже входили до номенклатури).
Всі члени бюра обкому мали допуск.
Перший секретар обов'язково мав виносити всі питання на засідання бюра. Їх справді готував апарат обкому, але не тільки, до підготовки залучалися фахівці з апаратів виконкомів, вищих навчальних закладів, галузевих наукових інститутів, підприємств, якіх торкалося питання.
Безумовно бюро не могло ВІДКРИТО піти проти волі першого. Але й перший не міг піти проти узгодженої волі НОМЕНКЛАТУРИ області, бо фактично всі члени бюра обкому мали СВІЙ незалежний від першого секретаря вихід на певні відділи ЦК КПРС й могли при бажанні створити для нього багато неприємностей. Причому так, що він про ті неприємності міг дізнатися тільки коли вже було б пізно вживати заходів.
Система була по суті своїй МАФІОЗНОЮ. Коли всі були пов'язані круговою порукою. Члени бюро обкому то найвище й найвужче коло тіє мафії в області. Реально в межах області для члена бюра не було жодних проблем (хто б він не був профбос області, чи номенклатурний робітник), бо всі вони були ДОПУЩЕНИМИ до інформації й відповідно до КОРИТА.
Тому в ті часи перш ніж потрапити на посаду першого людина проходила обов'язкову низку посад. Винятків як правило не було.
Система заміщення була як правило така. Другий секретар обкому стояв в резерві на посаду голови облвиконкому, а голова облвиконкому стояв у резерві на посаду першого секретаря обкому. Можлива була горизонтальна ротація з області в область.
Про членів ЦК КПРС навіть не варто говорити.
Вони всі за означенням (за фактом членства в ЦК) вже належали до найвищого шару НОМЕНКЛАТУРИ. В області було як правило один - два члена ЦК КПРС. Навіть перший секретар далеко не завжди був членом ЦК КПРС чи навіть кандидатом у члени ЦК. Якщо він потрапляв на посаду першого між з'їздами. Кооптацію в часи Брежнєва не практикували.
P.S. Наприклад директор школи був номенклатурою райкома партії (або міському, якщо в місті не було районів). Бо на посаду директора школи давав згоду відповідний відділ райкому та секретарі райкому (міському). Кандидат на посаду проходив так звану "співбесіду" в галузевого інстурктора, потім у завідувача відділом, потім у галузевого секретаря й нарешті коротку співбесіду у першого. Кожен з них розписувався на особовій справі, що він не заперечує. Тільки після цього віддавався наказ відділом освіти району (міста).
Нарешті. Ви розумієте, що означало речення у партійній характеристиці: "Політику партії й радянського уряду розуміє правильно"?
У Вас могла бути скільки завгодно гарна характериста. Але якщо того речення там не було, то вас ніхто й ніколи нікуди не міг призначити.
2011.08.18 | E-st
Для Сюртэ-2: Не верзіть дурниць Ви.
Років мені достатньо, щоби бути добре обізнаним з СРСР. Я служив в армії ще за покійного Брежнєва.Що таке номенклатура, знаю не гірше Вашого. Тому і кажу: член ЦК - це нуль без палочки. Статист на Пленумі. Голоснозвучне ім'я, не більше. Але! Якщо ж цей член ЦК - перший обкому, то лише тоді він - цяця. підтримка цих перших була важливою, у окремих випадках - вирішальною для вищого керівництва партії, Секретаріату і Політбюро. Ось хто був справжній керівник.
Будь-який апартник ЦК, якийсь інструктор відділу, був набагато впливовішою людиною за пересічного члена ЦК, хоча за Уставом все мало б бути навпаки. До того ж, члени ЦК якщо і відносились до номенклатури (що сумнівно), то, можливо. лише до так званої виборної номенклатури, а ось інструктор ЦК - до штатної.
Робітник заводу -член ЦК, хоч і тричи Герой, ні до якої номенклатури ніколи не відносився. Це був "весільний генерал" для присутності на засіданнях бюра райкому (міськкому), місцевого партбюра, у президіях тощо. Влади у нього не було ніколи. Ну, максимум, настучить він в ЦК на свого директора, ну, турнуть того... з металургії у сільське господарство. Та й все.
Не пригадаєте, до речі, посаду батька Тимошенки?
2011.08.18 | E-st
А щодо харакетристики...
Ця ваша так звана "утаємничена фраза" "політіку партії панімаіт пральна" - всього лише стандартний вислів. Її писали у ВСІХ характеристиках. абсолютно: робітникам, школярам, студентам, всім. Крім тих характеристик, що надавалися в суд, здається. Нічого та фраза не значила. Стандартний вислів і тільки.2011.08.19 | Bayan
Мартинюк, я вважав вас компетентнішим. Ви навіть не знаєте, хто в нас були членами ЦК???
Мартинюк пише:> треба й відповідати на це питання абсолютно чесно чиїм породження є невістка не просто члена бюро обкому КПРС Дніпропетровської області, а ще й члена ЦК КПРС ?
До вашого відома, у нашому ЦК було кілька сотень свинарок, доярок і сталеварів, а також академіків і навіть і 0.1% артистів.
Ніякого впливу ці люди не мали, та й окрім гарантованої персональної пенсії нічим інших від простих смертних не відрізнялись.
А членами бюро обкома окрім секретарів могли бути господарники, керівники місцевих заводів і підприємств і ... ті самі доярки.
Окрім того, що їх Перший міг на кожному засіданні окунути в ...,ніяких інших привілеїв поза тим, що давала їхня основна посада, вони не діставали.
> Написав у лівобережному часописі або замовну, або тупо маніпулятивну статтю. Маю надію що все таки друге, тому що всі ,хто присідає на "годування з Юлиної руки" плавно, але неминуче деградують. А шкода би було - бо журналіс хороший ( у всякому разі був до цього часу) .
А мені здається що ваш комент замовний.
2011.08.19 | Мартинюк
Навіть знаю хто був керуючим відділом партійно-ідеологічної роботи Дніпропетровського обкому
Геннадий Афанасьевич Тимошенко2011.08.19 | 2
То есть был в основной номенклатуре ЦК КПУ. Как в то же самое время некто Ющенко.
Плохо, конечно. Вечный позор мадам Ефросиньиной.2011.08.19 | Мартинюк
Про номенклатурність останнього радий буду почути більше
себто детальніше і конкретніше2011.08.19 | 2
Вы действительно так мало знаете о советских временах?
Даже начальники жилищно-эксплуатационных контор (народное название "управдомы") входили в номенклатуру райкома (или горкома, если в городе не было районов), правда, всего лишь контрольно-учетную. А здесь Вы усомнились в номенклатурности замначальника управления Украинской республиканской конторы Госбанка. То есть в том, что назначение на эту должность проходило через партийный комитет соответствующего уровня (в отличие от назначений упомянутых управдомов).Допускаю, Вы вообще не знаете, что такое "номенклатура". Ввиду этого, на всякий случай:
"Номенклатура - это перечень наиболее важных должностей, кандидатуры на которые предварительно рассматриваются, рекомендуются и утверждаются данным партийным комитетом (райкомом, горкомом, обкомом партии и т. д.). Освобождаются от работы лица, входящие в номенклатуру партийного комитета, также лишь с его согласия. В номенклатуру включаются работники, находящиеся на ключевых постах" [10]. ...термин "номенклатура" обозначает и всех лиц, занимающих такие посты.
http://rosnom.narod.ru/T70.htm
2011.08.19 | E-st
Як кажуть, "тады - ой".
Ця посада - класична номенклатура. Але чи Ц КПУ ? А не ЦК КПРС?2011.08.18 | Микола Гудкович
Союз живцов протів союза мєртвєцов!
2011.08.18 | Анатоль
І для чого він сюди Ющенка приплів?
2011.08.18 | Лермонтов
А я теж вважаю Ющенка найреакційнішим ретроградом.
2011.08.18 | Микола Гудкович
Неправильне питання. Правильне — чого він не приплів Тимошенко?
2011.08.18 | observеr
спеціально ж для вас написав, що справа не в тимошенко. сидіти міг ющ, а підігрувати янику - юля
і портников так само вимагав би звільнити з в'язниці політично переслідуваного юща2011.08.18 | Микола Гудкович
Я про інше
Тимошенко — такий само мрець, як і Янукович, Ющенко, та ін. Вони складають союз мерців, а ми — я, ви та ще багато посполітих і дуже різних українців — союз живих.
Портніков зрозуміє це, і сподіваюся, раніше, ніж тління торкнеться і його.
2011.08.18 | observеr
повторюю - Ви неуважні, він і про неї як частину системи написав
"Можно задаться вопросом: а разве Тимошенко – не порождение этой системы? Ну, во-первых, она всегда была чужой для большей части этих людей. Во-вторых, сейчас это не очень важно."2011.08.18 | Микола Гудкович
Не даватиму вам оцінок, просто скажу — Портніков страшно помиляється
observеr пише:> "Можно задаться вопросом: а разве Тимошенко – не порождение этой системы? Ну, во-первых, она всегда была чужой для большей части этих людей. Во-вторых, сейчас это не очень важно."
По-перше, Тимошенко завжди була не більш чужою цим людям, ніж усі вони одне одному.
По-друге, той факт, що Тимошенко — з тієї ж компанії мерців — це завжди дуже важливо.
2011.08.18 | observеr
дивно, що Ви не бажаєте почути просту думку: сидіти міг і Янукович - і його теж треба було б
захищати. якщо Вас цікавить звісно демократія, а не особистістьМикола Гудкович пише:
> observеr пише:
> > "Можно задаться вопросом: а разве Тимошенко – не порождение этой системы? Ну, во-первых, она всегда была чужой для большей части этих людей. Во-вторых, сейчас это не очень важно."
>
> По-перше, Тимошенко завжди була не більш чужою цим людям, ніж усі вони одне одному.
> По-друге, той факт, що Тимошенко — з тієї ж компанії мерців — це завжди дуже важливо.
2011.08.18 | Микола Гудкович
Мене цікавить республіка, а не демократія. І факти, а не особистості (оновлено)
Захищати Януковича, якщо його нарешті припруть за Межігір'я, за продаж самому собі задорогих гелікоптерів та інші випадки випадкового прилипання державних грошей до пустотливих ручок — не буду нізащо.А якщо його судитимуть за те, що він білорус, що прізвище в нього на -ович, а не на -нко чи -ук, -юк, і т. д. — захищатиму.
Позиція зрозуміла?
ЗІ. Мало не забув: Тимошенко, як і Костакова, як і Луценка, як і ще ковирнадцять тисяч українців, треба, звісно, захищати від сваволі суду та правового нігілізму, але без такого акценту на окремих особистостях, без зайвого пафосу — бо захисту потребують громадяни України Тимошенко, Костаков, Луценко, Коханівський, Сінькова, я не знаю — а не член партії, Лідерша, опозиціонер Тимошенко, Костаков, Луценко, Коханівський, Сінькова. Компране ву? Ферштей зі?
2011.08.18 | Лермонтов
"якщо його нарешті припруть за Межігір'я"-А Юлю що, за статки сумнівного походження судять?
2011.08.19 | thinker
Re: Мене цікавить республіка, а не демократія. І факти, а не особистості (оновлено)
Молодець - підтримую! Геть з порталу політичну компоненту!2011.08.19 | Микола Гудкович
Тобто Ви вважаєте, що політика і факти — речі несумісні? Політика=істерика + маніпуляція?
2011.08.19 | thinker
Re: Тобто Ви вважаєте, що політика і факти — речі несумісні? Політика=істерика + маніпуляція?
Саме так - тут немає ніякої поважної політики - є лише безсовісна маніпуляція зпрепарованими фактами та зомбування активної частини "лохоторату"... На жаль.2011.08.19 | Bayan
Тимошенко, як і ще ковирнадцять тисяч українців... треба захищати..-- ОТ!!!
І чим ваша така позиція суперечить позиції цитованого журналюги?Поясніть, бо я не уловлюю.
Микола Гудкович пише:
> Позиція зрозуміла?
>
> ЗІ. Мало не забув: Тимошенко, як і Костакова, як і Луценка, як і ще ковирнадцять тисяч українців, треба, звісно, захищати від сваволі суду та правового нігілізму, але без такого акценту на окремих особистостях, без зайвого пафосу — бо захисту потребують громадяни України Тимошенко, Костаков, Луценко, Коханівський, Сінькова, я не знаю — а не член партії, Лідерша, опозиціонер Тимошенко, Костаков, Луценко, Коханівський, Сінькова. Компране ву? Ферштей зі?
2011.08.19 | Микола Гудкович
Прочитайте мою позицію і ВСЮ статтю Портнікова
В нього Тимошенко виділяється з-посеред інших і протиставляється системі. З цим я не згоден.
2011.08.19 | Анатоль
Ліплячи Ющенка до янучар Портников цим дискредитує і те правильне, що є в статті.
Бо коли людина бреше чи не розбирається в одному, то і інше (хоч і правильне) вже не сприймається.Нема довіри до такого гімноляпа.
2011.08.19 | Адвокат ...
Луканов: Ти, Портников, не правий (/)
Захищатимуть не Тимошенко, а ідеїУ своїй статті на сайті Lb.ua ти, Віталію, закликав захищати Юлію Тимошенко. Ні, звісно, не так банально як, це роблять її прихильники, мовляв, звільніть нашу лідерку і настане вам щастя. Важко не погодитися з тобою, що з Юлею бореться система.
Важко не погодитися, що система намагається через політичне судилище розправитися з Тимошенко для встановлення монопольної влади. Можна також погодитися, що коли Тимошенко посадять, то “Україна ще кілька десятиліть буде мертвою, злиденною і приреченою країною, з якої буде тікати все молоде і талановите, в котрій буде процвітати все кондове і неморальне”. Мало того, від себе додам: Юля не може не викликати співчуття, як і кожна людина, котру цей монстр засунув за грати.
Ти звертаєшся до “неполітиків”, критично мислячих активних членів суспільства. За твоїми словами, хто намагається зупинити судилище, думає про майбутнє України. А той, хто вважає, що все іде, як треба, той тягне країну в минуле. Одним слово, висновок напрошується один: треба йти на барикади. Хто не з Юлею – той проти нас.
Тим часом, всі заклики вийти на масові акції протесту проти арешту Тимошенко не мають успіху і не матимуть його. Не тому, що народ бидло. А тому, що критично мисляча його частина добре усвідомила, що нинішню каральну судову систему довів до досконалості колишній бютівець Андрій Портнов, який нині трудиться на посаді при президентові України. Чи є підстави вважати, що за президентства Тимошенко судова гілка влади була б іншою? І що на місці Тимошенко не сидів би Янукович та його команда, а бютівці не продовжували б дерибан країни, як це роблять сьогодні донецькі?
У тебе є сумнівні тези, наприклад, що Тимошенко була чужою для нинішніх можновладців. Але це дрібниці в порівнянні з головним. Не правий, Віталію, ти в тому, що апелюєш явно не до тієї аудиторії. Звертатися треба до самої Тимошенко і її оточення, яке не зробило жодних висновків з минулих поразок і помилок.
Логічніше було б звернутися до Юлі та її команди з приблизно наступними словами. Ви повинні усвідомити, що маси на захист жінки з косою не підуть. Бо єдина альтернатива, яку ви пропонуєте, це змінити банду при владі. На кого? На вас, хороших. Але ж народ усе це вже проходив і його не переконаєш пропозицією міняти шило на мило. Поясніть, чому народ має підтримувати вас, а не Януковича? Чим ви кращі від нинішнього пацана при владі?
Вам треба чітко і зрозуміло розповісти, яким чином ви будете змінювати систему. Наприклад, сказати, що нинішній 350-сторінковий Податковий кодекс буде змінений на 30-сторінковий і в ньому буде передбачено, що хто більше заробляє – більше платить податків. Пояснити принципи, за якими формуватиметься податкова система. Сказати, яким чином Юля має намір змусити олігархів виводити гроші не в офшори, а платити до бюджету. І так далі, і тому подібне.
Бо поки що соратники Тимошенко впарюють нам туфту під виглядом так званої “Народної реформи”, яку ніхто не бачив і не знає в чому її суть. Сама Тимошенко пише емоційні листи із в’язниці, які здатні переконати в чомусь лише бабусь біля Печерського суду, які й так переконані.
Тимошенко і команда можуть сказати, що зараз лідерка за гратами і їй не до того, щоб писати програми. І це правда. Але іншого виходу немає. Просто заклики боротися за справедливість в цьому випадку успіху не матимуть. Така жорстока реальність. Втім, Юля і її команда самі доклалися до її створення.
http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/lukanov/a42781
2011.08.19 | Анатоль
Це я підтримую, правильно написано.
2011.08.19 | rais
Карфаген має бути зруйнованим !
Тоді Україна буде живою.