08/19/2011 | Felicidada

Роки за роками, і ось уже - Двадцять їх!
Хоч бий у литаври до сліз із очей...
Святкуй, незалежна, нескорена націє:
У тебе сьогодні такий ювілей!

Сказав і задумавсь: така вже й нескорена?
Тебе, Севастополе, в свідки зову.
Бо двадцять цих літ воювали за море ми.
І слухали більше не Київ - Москву.

Так швидко забули подію ми знакову:
Той наш Референдум, де мовили: "Так!"
Кажу: білокам'яній той не підтакував,
Хто стверджував тут українське життя.

Тобі я, Союзе вкраїнок, вклоняюся,
Тобі, Севастополь вкраїнський, тобі.
Чим важче держава в краю утверждається,
Тим безкомпромісніші ви в боротьбі.

Ми Храм із руїн підняли - Володимира,
А влада його під Москву віддала.
І змовкло в нім слово вкраїнське, як вимерло.
Ще б віру їм нашу спалити дотла!..

А флот як ділили - пригадувать соромно:
Нам досить "флотішки", Кравчук проспіва...
Отож, як у приймах на морі ми Чорному:
На нашій землі хазяйнує Москва.

На торзі вселенськім, як досі, васали ми:
Москва щось Америці, та щось - Москві...
Безблокові ми на папері зосталися.
А база російська, як бачу, навік:

Згадати б оренду за послуги газові,
І вся незалежність - красиві слова...
Самі у петлю, добровільно залазимо.
І радо затягує зашморг Москва.

Такі незалежні ми: маєм, що маємо.
Сьогодні, здавалося б, краще зі свят,
А все на нестатки та кризу киваємо.
Й вершина ганьби - скасували парад!

Так скрушно Шевченко на безлад цей дивиться:
- Усе козачкуєте, любі мої?!
А й справді, вже час, українці, прокинуться
І плечі розправити гордо свої.

Щоб Слово звучало, як співи пташинії.
І дух розкріпачений прагнув висот.
Щоб ми всі пишались своєю країною
І щастям зажив Український народ.

А то все "Не вмерла!" співаємо радісно.
І б'єм у литаври: тут кожен - мастак.
Коли ж незалежними будемо справді ми
В своїй Україні? Питання з питань.

Зі святом, Країно уславлених прадідів,
Країно Героїв і нив золотих!
Питання ребром: чи життя ми наладимо,
Чи вічно прислужувать нам у чужих?!

Іван ЛЕВЧЕНКО,
спеціально для «Слова Севастополя» зі щирим побажанням новому виданню змістовних публікацій та вдумливих читачів. Працюймо на добро - на рідну Україну!
http://slovo.sebastopol.ua/article13.html