дилема
08/19/2011 | Абу
Диспозиція:
ЮВТ заарештовано протиправно. явно з викликом. її арешт - початок нового режиму, і одночасно кінець режиму, який існував в Україні практично 20 років, або принаймні з 1997.
ЮВТ і групи її підтримки не хочуть розширювати коло своїх прибічників і виштовхують таких, як я. В принципі - я не проти, і нам справді переважно не по-дорозі
(хоча з іншого боку цікаво - вона єдина, хто зберігає свій ядерний електорат, але не спроможна навіть його мобілізувати на свою підтримку, і навіть своїх депутатів місцевих рад вивести на Хрещатик. а після 103 підписів за позачергову сесію ВР з нею мало хто матиме справу... хоча за логікою, при тотальному падінні всіх і вся її палкі прихильники цілком можуть взяти владу. голими руками...))))
Отже - з попереднім режимом так сяк можна було миритися. з новим режимом - явні проблеми. а альтернатива, на радість режиму, відмовляє у взаємності
думаю (принаймні, зараз так думаю), оптимальна тактика - чекати нових і тихо робити свою маленьку справу. скільки чекати- не знаю, кого персонально чекати - не знаю, але щось таке як 1830 рік у Франції певно буде і у нас. мало оптимістично, але принаймні якась візія
ЮВТ заарештовано протиправно. явно з викликом. її арешт - початок нового режиму, і одночасно кінець режиму, який існував в Україні практично 20 років, або принаймні з 1997.
ЮВТ і групи її підтримки не хочуть розширювати коло своїх прибічників і виштовхують таких, як я. В принципі - я не проти, і нам справді переважно не по-дорозі
(хоча з іншого боку цікаво - вона єдина, хто зберігає свій ядерний електорат, але не спроможна навіть його мобілізувати на свою підтримку, і навіть своїх депутатів місцевих рад вивести на Хрещатик. а після 103 підписів за позачергову сесію ВР з нею мало хто матиме справу... хоча за логікою, при тотальному падінні всіх і вся її палкі прихильники цілком можуть взяти владу. голими руками...))))Отже - з попереднім режимом так сяк можна було миритися. з новим режимом - явні проблеми. а альтернатива, на радість режиму, відмовляє у взаємності
думаю (принаймні, зараз так думаю), оптимальна тактика - чекати нових і тихо робити свою маленьку справу. скільки чекати- не знаю, кого персонально чекати - не знаю, але щось таке як 1830 рік у Франції певно буде і у нас. мало оптимістично, але принаймні якась візія
Відповіді
2011.08.19 | zaquotes
Це відверта капітуляція янукодлу.
Це особистий вибір і тут когось агітувати недоречно.Але тут людина має сумнів в своїй позиції. Все таки капітулювати не добре.
Суттєва різниця від Франції 1830 року та, що тоді перед тою державою не стояла проблема збереження державності. А перед нами стоїть.
І якщо українські сили капітулюють сьогодні, то в тому "1830" році до влади можуть прийти відверто антиукраїнські сили, як це було в 1918 році, коли на хвилі народного повстання до влади прийшли більшовики.
Сама по собі революційна активність мас нічого не дає. Потрібна політична сила, яка зможе надати цій активності правильного напрямку. Інакше до влади тоді прийде черговий "ющенко" в кращому випадку. В гіршому прийдуть якісь рашисти, що скасують уркаїнську незалежність або введуть другу державну російську мову і тоді на українському проекті можна буде поставити хрестик. Назавжди.
Тому я закликаю усіх зараз підтримувати Тимошенко. Ворог мого ворога мені друг. Це аксіома дипломатії. Зараз нема іншого вагомого способу притистояти розгортанню диктатури. Усі інші пропозиції зводяться до "чекання", що зараз є капітуляцією.