Нарешті з"явилася правдива стаття про "русскую культуру"
08/20/2011 | Alamire
http://www.ria.ru/analytics/20110617/389669324.html
Вірніше про те, у що вона зараз мутувала. Хочете ви цього чи ні, але ця метафора про перемогу ануса над обличчям - це не просто реальний портрет сучасної Росії, це діагноз тій апокаліптичній хворі, яка з неї суне на весь світ. Наступна її жертва - це Україна, яка вже навіть у Франківській області вже давно крутить шансон в усіх маршрутках. Наступною буде Польща, молодь якої вже набагато більш люмпенізована, ніж в 70-60-і - тільки й знає що пити пиво, матюкатись та ревіти "Гей соколи" в манері шенбергівського sprechstimme. Так що йдеться не про національне питання, навіть у найзапекліших суперечках з представниками "донецького" менталітету (особисто я вважаю цей регіон джерелом зарази у загальному масштабі) йдеться не про "ваших"і "наших", а про збереження культури та світу, який без культури просто скінчиться, як про це вже казалось не раз (http://ukrlife.org/main/minerva/centurii1.htm , http://www.apologet.kiev.ua/biblios/373-----.html). Тут багато дорікалося Андруховичу за його ескапізм, але насправді проблема набагато серйозніша, і одними шапками її не закидати. Йдеться про дуже серйозну і смертельно небезпечну хворобу, ліків від якої немає. Принаймні для України результат справді може виявитися летальним.
Трохи зауважень про культ "простого чєловєка". Насправді це почалося з рефлексій передової російської інтелеґенції над засадами європейської демократії, зокрема швейцарської (адже до Швейцарії на початку 19 століття російські пани їздили десь так само, як зараз у Крим), яка дійсно ґрунтується на повазі до цієї простої людини. І культурна фронда Толстого, який казав, що в його дєрєвнє мужікі луччє поют чем тот Бєтховєн сімфонії пішет, вона теж ґрунтується на тому відчутті шляхетності, яке віє від народної культури, особливо від української (суворо кажучи, остання навіть не є "народною" у розхожому розумінні - це є стара шляхетська культура, що заховалася в народі як ознака самоідентифікації). Як у Фрейда - психоз є своєрідною помстою витіснених шарів психіки, які прориваються у свідомість та руйнують її вщент - так само і ця епоха шансону є елементарна помста природи за розправу над цім простим чєловєком в особі малих угро-фінських народів, новгородського віче, цивілізованих князівсьтв колишньої Великої Русі, запорізських козаків, а згодом і простих українців, простих татар, простих поляків - все це ордування-мордування врешті і викохало оту потвору, того диявола, що зараз доїдає російський народ, а згодом з"їсть і український. І ім"я йому не "Росія", не "СССР", навіть не "імперія" - ім"я йому Леґіон.
Вірніше про те, у що вона зараз мутувала. Хочете ви цього чи ні, але ця метафора про перемогу ануса над обличчям - це не просто реальний портрет сучасної Росії, це діагноз тій апокаліптичній хворі, яка з неї суне на весь світ. Наступна її жертва - це Україна, яка вже навіть у Франківській області вже давно крутить шансон в усіх маршрутках. Наступною буде Польща, молодь якої вже набагато більш люмпенізована, ніж в 70-60-і - тільки й знає що пити пиво, матюкатись та ревіти "Гей соколи" в манері шенбергівського sprechstimme. Так що йдеться не про національне питання, навіть у найзапекліших суперечках з представниками "донецького" менталітету (особисто я вважаю цей регіон джерелом зарази у загальному масштабі) йдеться не про "ваших"і "наших", а про збереження культури та світу, який без культури просто скінчиться, як про це вже казалось не раз (http://ukrlife.org/main/minerva/centurii1.htm , http://www.apologet.kiev.ua/biblios/373-----.html). Тут багато дорікалося Андруховичу за його ескапізм, але насправді проблема набагато серйозніша, і одними шапками її не закидати. Йдеться про дуже серйозну і смертельно небезпечну хворобу, ліків від якої немає. Принаймні для України результат справді може виявитися летальним.
Трохи зауважень про культ "простого чєловєка". Насправді це почалося з рефлексій передової російської інтелеґенції над засадами європейської демократії, зокрема швейцарської (адже до Швейцарії на початку 19 століття російські пани їздили десь так само, як зараз у Крим), яка дійсно ґрунтується на повазі до цієї простої людини. І культурна фронда Толстого, який казав, що в його дєрєвнє мужікі луччє поют чем тот Бєтховєн сімфонії пішет, вона теж ґрунтується на тому відчутті шляхетності, яке віє від народної культури, особливо від української (суворо кажучи, остання навіть не є "народною" у розхожому розумінні - це є стара шляхетська культура, що заховалася в народі як ознака самоідентифікації). Як у Фрейда - психоз є своєрідною помстою витіснених шарів психіки, які прориваються у свідомість та руйнують її вщент - так само і ця епоха шансону є елементарна помста природи за розправу над цім простим чєловєком в особі малих угро-фінських народів, новгородського віче, цивілізованих князівсьтв колишньої Великої Русі, запорізських козаків, а згодом і простих українців, простих татар, простих поляків - все це ордування-мордування врешті і викохало оту потвору, того диявола, що зараз доїдає російський народ, а згодом з"їсть і український. І ім"я йому не "Росія", не "СССР", навіть не "імперія" - ім"я йому Леґіон.
Відповіді
2011.08.21 | ziggy_freud
вже обговорювалось отут (/)
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1311021808* Уголовная субкультура: шансон как средство общественной деградации.(/) (289) DMA ® [+3] 18-07-2011 23:43
* тема співочого ануса не розкрита. (140) ziggy_freud ® [+1] 19-07-2011 02:15
* Який там соломяний. Це є основа, стрижень суспільства. Більше 2/3 побували на нарах (106) igorg ® [+2] 19-07-2011 09:33
o де пан взяв цифру 2/3 ? (97) ziggy_freud ® [+2] 19-07-2011 13:03
+ ... в глазах еще можно заметить безмолвную муку запертого разума... (92) rais ® 19-07-2011 13:35
______________________________________
але замість намалювати значок |:|\\\///|:| ладен подякувати за цікавий коментар.
2011.08.21 | ziggy_freud
з точки зору аналітичної психології
оцінка "попси і блатняка" як психотичного явища помилкова. Це колективне невротичне явище в межах маскульта. Звукові сигнали, під впливом яких людину гальмує і прошибає на сльозу. Але без омріяного давніми греками катарсіса. Бо процес споживання маскульта за визначенням не має результата.Маючи 10 годин записів блатняка, можна з однаковим успіхом почати їх слухати з будь-якого місця і в будь-якому місці зупинити.
2011.08.21 | Alamire
Re: з точки зору аналітичної психології
ziggy_freud пише:> оцінка "попси і блатняка" як психотичного явища помилкова. Це колективне невротичне явище в межах маскульта. Звукові сигнали, під впливом яких людину гальмує і прошибає на сльозу. Але без омріяного давніми греками катарсіса. Бо процес споживання маскульта за визначенням не має результата.
>
> Маючи 10 годин записів блатняка, можна з однаковим успіхом почати їх слухати з будь-якого місця і в будь-якому місці зупинити.
Дякую за поблажливість - я не дуже пильно слідкую за подіями на віртуальному Майдані, тільки хвилями. Насправді тема важлива, і на ній варто було б трохи більше зосередитися, навіть попри брак часу.
Насамперед я б хотів би застерегти від змішування об"єкту спостереження - якість самої музики не має ніякого значення. Там під статтьою є дуже цікавий коментар особи, яка є причетною за визначенням до цього естетичного простору - 15 років відсидки. Вона "розбирається" в жанрі, є поцінувачем, плаче від Круга, натомість теж підтримує обурення автора і теж зневажає Стаса Міхайлова чи кого там іще (я не розбираюсь, тому не знаю про кого йдеться, для мене вони всі як члени совєцького політбюро на засраній старій газеті). Я пам"ятаю, як я сидів 15 діб на Ремонтній та теж дивувався "монастирськім" порядкам - це 15 діб (хвилина в хивилину) жорсткого ритуального дзену, коли забороняється взагалі будь-який рід діяльності (перейти з "лєнтяйки" в "рабочку" - це суперсінекура, рідкісне щастя) - ані читати, ані писати, тільки брати участь в "тьорках" та втикати на бетонну шубу на стінах. Тоді я зрозумів, що головна зброя совка є не політика і не економика - естетика. Весь совок був суто естетичним (якщо не сказати "естетським") явищем, тому він так легко і завалився, коли в ньому виникла альтернативне естетичне середовище. Бо сама онтологія зла, на якій він тримається, коріниться в естетичному (гадаю, етика є своєрідною соціальною проекцією естетики) ґрунті. Затим і потрібний цей шансон, щоби тримати людей у цьому жорсткому дзені - коли я вийшов на волю та сів в електричку, я зрозумів, що волі ніякої немає - довкола все те саме. Отже не має значення, любиш ти цей шансон чи не любиш, любиш ти цю хату з нарами на 20 душ і цей сральник в куті під заграченою в норі жарівкою, головне, що ти в ньому сидиш, це середовище, в якому тебе тримають, і ти маєш розважати більш авторитетних жреців цього дзену співанням класичних фрагментів та розповідями про свої чудернацькі думки (це називається "романа толкать", це спеціальна посада така на зоні - не дуже шанована, але й не дуже пильна).
Я про себе скажу, що я завдяки цьому режиму дуже змінився - від мого іміджу екстравагантного авангардиста і сліду не зосталось. При тому, що ніхто мені пальці не затискав дверима, били не сильно і тільки раз вигнали в карцер, щоби покидати в сральник нехитрі культурні здобутки - шахмати з хлібного м"якишу та шматки паперу, що передала мама. Просто цей режим виявився набагато дієвіший - у цій специфічно уркаганській мляво відстороненій ворожій поблажливості людина втрачає здатність опиратися, губить себе як особистість, бо будь-яка особистість є продуктом кропіткої культурної селекції - десь так як породиста собака втрачає свою шляхетність, змішуючись з вуличними бровками. Звичайно, можна мені закинути, що я слабак і що ідея вільного мистецтва, яку я толкав у суді (мене за це зненавиділи настільки, що навіть секретарка написала одиницю як сімку, щоби мене ще потримали зайвий тиждень) моя була гімна варта, що тоді були інші часи (92-й рік), але ж ідея нормальна, я тоді був вповні в цвіті сил, тай часи не дуже й змінилися.
Проте я тоді збагнув ЇХ стратегію, зрозумів, чим вони займаються.
2011.08.21 | Pavlo Z.
80% - так, 20% - слово з іншими трьома літерами
Alamire пише:> . Так що йдеться не про національне питання, навіть у найзапекліших суперечках з представниками "донецького" менталітету (особисто я вважаю цей регіон джерелом зарази у загальному масштабі)
Розслабтеся. Говорячи так - ви самі є або джерелом, або жертвою цієї зарази. Бо є зомбі "теорії трьох сортів" зразка 2004-го.
> Йдеться про дуже серйозну і смертельно небезпечну хворобу, ліків від якої немає. Принаймні для України результат справді може виявитися летальним.
Розслабтеся-2. Нє сцать. При мінімальному небажанні все це пролітає мимо.
> психоз є своєрідною помстою витіснених шарів психіки, які прориваються у свідомість та руйнують її вщент
То нащо дозволили їх витіснити у себе?
2011.08.21 | Alamire
але ж Котлован рився саме тут
Почитайте Платонова - він описує саме ці місця. Саме тут і вистартував проект нової совєцкої людини. І саме тут первісно ця порода й була виведена, тут були найславніші пітомники, навіть в часи, коли повним ходом працювала Колима. І оцей франкенштейн зараз і доїдає ту Росію, від якої скоро і зубів не лишиться - усьо буде донбасс.А справа ж не в тому, чи слухаю я цей шансон, чи сію я паніку і тим самим підтримую цю заразу. Помандруйте півднем України, подивіться скільки там "шансонізованого" люду - практично всі чоловіки та половина жінок. Уже Київ їм переповнений, і їдуть ще і їдуть. Все це стихія, якій нам нема чого протиставити крім власних білих рукавичок.
Насправді культура може міцніти й бути дуже сильною за певних умов, але якщо їй бракує середовища, вона просто не відбувається, і все. Нема чим дихати. Складати симфонію, коли з вікна сусіда лунає блатняк - практично неможливо. Всі ці формальні методи протидії культурним егрегорам, які існують в головах активістів - не працюють, бо це зло лізе крізь усі щілини. Тло в результаті поглинає будь-які фігури.
2011.08.21 | Pavlo Z.
Брати фантазію письменника за основу аналізу реальної ситуації та ще й майже через століття (л)
після написання опусу - без коментарів(((Вам сюди:
http://www2.maidan.org.ua/news3/view.php3?bn=maidan_arch2010&key=1269440603&first=&last=&pattern=що%20нам%20робити%20з%20_нукови_ем (особливо уважно перейміться останнім реченням-пропозицією)
І ще. Ви не пробували попросити вимкнути "шансон"? У 90% випадків (в таксі - 99%) спрацьовує. Якщо відмова - просто звалити (з маршрутки, таксі, кафе).
2011.08.21 | Alamire
так то ж коли було!
Я сповідував цю саму точку зору ще років два по Майдані, аж поки речивистість мене не перконала у тому, що таки да, Донеччина часів передголодоморних, Донеччина часів Стуса та навіть Донеччина початку 90-х - то абсолютно різні речі. Ще для останньої ваші поради були б вповні доречні - вони мали хоч якусь до нас цікавість. Зараз же єдиний вихід - це вчитися гавкати так, як гавкають ці собаки Павлова, щоби могти якось з ними порозумітися, якось виторгувати в них право ходити на двох ногах. Полюбити шансон, навчитися літературно матюкатися та підспівувати їхнім блатним пісням - от як навчилися це робити російські лідери та "інтелектуали". Це при тому, що ті, крємльовські, того Донбасу ще не хавали - він отут у нас, а не в них. Зрозуміло, звідки в російського патріота думки про те що вся срань до них лізе с України, починаючи від Хрущова й кінчаючи кидалами-заробітчанами.А щодо розуміння Донбасу - моя мама народилась у Донецьку, хоча бабуся є полячкою з Кам"янця і начебто повинна була мати більший вплив, ніж вся та донбісовщина (вона мені розповідала, що в повоєнних донецьких трамваях нормально було, коли злодій приставляв ножа до когось з пасажирів, головне було не реагувати, спокінйно їхати собі далі). Але реально з нею майже нереально саме через це спілкуватися, хоча вона й творча особа, і взагалі класик вітчизняного образотворчого мистецтва. Бо ця донбаська хвиля виключає навіть право існування співбесідника - він потрібен лише за тим, щоби вислуховувати цей мутний потік дитячої егоцентричної мови. Це самотні бідолаги, яким ніхто насправді не потрібен. Можливо, за декілька вдалих сеансів спілкування з представниками цього менталітету у вас і виникло відчуття, що щось між вами відбувається, але насправді все відбувається тільки у вас в голові.
2011.08.21 | Pavlo Z.
Зрозумів...Ви весь - "в маму")) Тільки тут Донеччина ні до чого(.
Alamire пише:> моя мама народилась у Донецьку,...реально з нею майже нереально саме через це спілкуватися, .... Бо ця донбаська хвиля виключає навіть право існування співбесідника - він потрібен лише за тим, щоби вислуховувати цей мутний потік дитячої егоцентричної мови. Це самотні бідолаги, яким ніхто насправді не потрібен.
2011.08.22 | Alamire
Дякую
А чим, до речі, закінчилася ваша історія з Бродським?2011.08.22 | Pavlo Z.
Будь ласка.
Останній кількамісячий контракт закінчився десь у 2007-му.2011.08.21 | Ігорко
Re: 80% - так, 20% - слово з іншими трьома літерами
Pavlo Z. пише:> Alamire пише:
> > психоз є своєрідною помстою витіснених шарів психіки, які прориваються у свідомість та руйнують її вщент
> То нащо дозволили їх витіснити у себе?
І чому так мало місця?
2011.08.22 | Pavlo Z.
Re: 80% - так, 20% - слово з іншими трьома літерами
Ігорко пише:> Pavlo Z. пише:
>
> > Alamire пише:
> > > психоз є своєрідною помстою витіснених шарів психіки, які прориваються у свідомість та руйнують її вщент
> > То нащо дозволили їх витіснити у себе?
> І чому так мало місця?
Стріляли.