Незалежність з присмаком самообману (/)
08/24/2011 | Юрій Шеляженко
Кожен день незалежності України я зустрічаю не як свято, а як черговий копняк історії. "Пригадай!" – чую її безгучний докір – "Скільки мрій було, і як мало зроблено!".
Збудувати правову демократичну цивілізовану державу, де основними цінностями будуть реальність прав і суверенітет особистості. Зупинити зубожіння нашого народу. Створити гідні умови життя людей, такі ж, якими відзначаються передові країни світу.
Все це декларувалося у зверненні Верховної Ради України з нагоди проведення референдуму про незалежність.
Це були не обіцянки, як, мабуть, вважали більшість халявників-колективістів – найрозповсюджений соціотип у радянській та нинішній Україні. Зараз їх старше покоління волає про цинічний обман та прагне повернутися до СССР.
Обіцянка, насправді, у цьому зверненні була одна. І то – вельми прагматична: "Іншого шляху, крім незалежності, для України немає".
Решта звернення – заклик до дії. Заклик, звернений до кожного. Держава на якусь історичну мить зцілилася від прагнення регламентувати кожен крок своїх громадян і дала людині широкий простір для особистого розвитку.
У повітрі носилися прості, очевидні ідеї.
Маєш свободу – зупини своє зубожіння. Вчись, працюй, мрій, твори своє щастя.
Не дивись, що кажуть інші. Роби те, що маєш робити по правді.
Створи сам свою суверенну особистість. Реалізуй свої природні права.
Цей момент тривав недовго. Бо більшість людей не почули голосу історії.
Вони стояли на місці, дивилися вгору, чекали наказу та пропускали повз вуха слова про самовизначення кожної людини.
Вони не мислили себе поза колективом, без мудрого вождя. Вони не могли дивитися в майбутнє.
Це – головний недолік тої "ментальності", яка століттями культивувалася "в наших палестинах". На жаль, придушення індивідуальності та оспівування самозречення починається з сім'ї, остаточно формується освітою та активно підтримується всіма великими інституціями суспільства, які таким чином нав'язують власний авторитет: владою, засобами масової інформації, громадськими та релігійними організаціями.
Я вірю, що Божий дар самостійно вирішувати свою долю може прокинутися у кожної людини. Однак не кожен здатен його відкрити, повірити у себе, свої права, свою правду, свою силу, свою толерантність, свою підприємливість.
Багатьом людям події 20-річної давнини допомогли відкрити в собі цей дар. Вони стали вільними людьми у вільній країні, збудували своє щастя і можуть зараз пишатися плодами своєї праці.
Багато людей зловживали цим даром. Будучи невиправними матеріалістами, вони відмовлялися від доброї волі як вищої мети та ставили собі за мету банальне збагачення. І з характерною недалекоглядністю матеріалістів хапали все, що могли схопити. Захоплювали і людей, користувалися їх несамостійністю, очікуванням вождя. А потім вбивали один одного, втягували суспільство в конфлікти навколо розподілу захопленого, бо не знали, що робити далі.
Зараз такі самі матеріалісти з тією ж жадібністю в очах сподіваються нового перерозподілу, розкулачування, "наведення порядку", "зміни поколінь", або навіть революції. Якогось зовнішнього фактора, який би докорінно змінив життя.
Однак вони обманюють себе. Навіть якщо з неба посиплеться мана, вони не зігнуться, аби підняти її. Натомість лаятимуть останніми словами олігархів, які, поки народ дивився вгору, змели ману з-під ніг у централізовані пункти розподілу мани, і урядовців, які не забезпечили кожному бідняку справедливу соціальну порцію...
Нема правди у вічному скигленні рабів та бунтарстві халявників.
Нема правди у прагненні продати подорожче свою незалежність.
Незалежність – це можливість, якій нема ціни. І її потенціал буде реалізований, коли кожен громадянин бачитиме себе двигуном прогресу.
http://gazeta.ua/articles/yurij-shelyazhenko/_nezalezhnist-mae-prismak-samoobmanu/396468
Збудувати правову демократичну цивілізовану державу, де основними цінностями будуть реальність прав і суверенітет особистості. Зупинити зубожіння нашого народу. Створити гідні умови життя людей, такі ж, якими відзначаються передові країни світу.
Все це декларувалося у зверненні Верховної Ради України з нагоди проведення референдуму про незалежність.
Це були не обіцянки, як, мабуть, вважали більшість халявників-колективістів – найрозповсюджений соціотип у радянській та нинішній Україні. Зараз їх старше покоління волає про цинічний обман та прагне повернутися до СССР.
Обіцянка, насправді, у цьому зверненні була одна. І то – вельми прагматична: "Іншого шляху, крім незалежності, для України немає".
Решта звернення – заклик до дії. Заклик, звернений до кожного. Держава на якусь історичну мить зцілилася від прагнення регламентувати кожен крок своїх громадян і дала людині широкий простір для особистого розвитку.
У повітрі носилися прості, очевидні ідеї.
Маєш свободу – зупини своє зубожіння. Вчись, працюй, мрій, твори своє щастя.
Не дивись, що кажуть інші. Роби те, що маєш робити по правді.
Створи сам свою суверенну особистість. Реалізуй свої природні права.
Цей момент тривав недовго. Бо більшість людей не почули голосу історії.
Вони стояли на місці, дивилися вгору, чекали наказу та пропускали повз вуха слова про самовизначення кожної людини.
Вони не мислили себе поза колективом, без мудрого вождя. Вони не могли дивитися в майбутнє.
Це – головний недолік тої "ментальності", яка століттями культивувалася "в наших палестинах". На жаль, придушення індивідуальності та оспівування самозречення починається з сім'ї, остаточно формується освітою та активно підтримується всіма великими інституціями суспільства, які таким чином нав'язують власний авторитет: владою, засобами масової інформації, громадськими та релігійними організаціями.
Я вірю, що Божий дар самостійно вирішувати свою долю може прокинутися у кожної людини. Однак не кожен здатен його відкрити, повірити у себе, свої права, свою правду, свою силу, свою толерантність, свою підприємливість.
Багатьом людям події 20-річної давнини допомогли відкрити в собі цей дар. Вони стали вільними людьми у вільній країні, збудували своє щастя і можуть зараз пишатися плодами своєї праці.
Багато людей зловживали цим даром. Будучи невиправними матеріалістами, вони відмовлялися від доброї волі як вищої мети та ставили собі за мету банальне збагачення. І з характерною недалекоглядністю матеріалістів хапали все, що могли схопити. Захоплювали і людей, користувалися їх несамостійністю, очікуванням вождя. А потім вбивали один одного, втягували суспільство в конфлікти навколо розподілу захопленого, бо не знали, що робити далі.
Зараз такі самі матеріалісти з тією ж жадібністю в очах сподіваються нового перерозподілу, розкулачування, "наведення порядку", "зміни поколінь", або навіть революції. Якогось зовнішнього фактора, який би докорінно змінив життя.
Однак вони обманюють себе. Навіть якщо з неба посиплеться мана, вони не зігнуться, аби підняти її. Натомість лаятимуть останніми словами олігархів, які, поки народ дивився вгору, змели ману з-під ніг у централізовані пункти розподілу мани, і урядовців, які не забезпечили кожному бідняку справедливу соціальну порцію...
Нема правди у вічному скигленні рабів та бунтарстві халявників.
Нема правди у прагненні продати подорожче свою незалежність.
Незалежність – це можливість, якій нема ціни. І її потенціал буде реалізований, коли кожен громадянин бачитиме себе двигуном прогресу.
http://gazeta.ua/articles/yurij-shelyazhenko/_nezalezhnist-mae-prismak-samoobmanu/396468
Відповіді
2011.08.24 | stryjko_bojko
Нема правди у вічному скигленні рабів та бунтарстві халявників
2011.08.25 | igorg
Це не так. Аби припинити рух до волі й до української самосвідомості влада
доклала просто колосальних зусиль. Нормальній людині просто неможливо уявити той арсенал й масштаб засобів які були задіяні. Це була і є борня, хоча крові ллється мало, але жертв у цій борні дуже багато.Потрібно чітко усвідомлювати що незалежна українська держава постала як результат втечі української номенклатури від Горбачева й краху ГКЧП. Потрібно чітко розуміти, що українськість нашої держави й те що декларувалося декларувалося й створювалося тільки завдяки тиску на владу, а не завдяки владі. Тому ставити у вину українцям те що не сталося це все одно що винити тифозного хворого в тому що він погано працює.
Українці дуже важко й довго будуть відходити від цієї чуми 20-го століття. Надто багато сил витрачено, надто багато й багатьох втрачено, надто великі сили тому протистоять. Проте залишилася здорова основа, хай і не велика. Проте це зробить свою справу. І робить.
2011.08.25 | Мартинюк
Я перепрошую за настирливість, але
Може все таки нарешті запровадити суд присяжних і ліквідувати сталінсько-прокурорську "трійкову" судову систему???2011.08.25 | igorg
а тут хтось проти? Питання як це зробити. Але, на жаль, на мій досвід і
переконання це не допоможе. Просто буде 100% контрольований суд присяжних. Це ще гірше. За СССР були народні засідателі з правами судді. І що?Проблема в еліті, людях що утворюють цю систему і у їх внутрішніх переконаннях. На жаль вони усі рєшатєлі вопросов, а не люди принципів. Тому правозахисники й кажуть що зараз гірше ніж при СССР. Там принаймні були люди з комуністичними принципами.
2011.08.29 | rais
Але, на жаль...
100% відсотків2011.08.30 | Мартинюк
Не заважайте нам страждати ?
Уйдите холопи, господа в печалі ...2011.08.30 | rais
Ще 20 років пустелею?
2011.08.30 | igorg
Ви здатні показати як це зараз реально зробити? І навіть уявіть що сталося. Тоді скажіть
хто зараз потрапить у присяжні? Ну, наприклад, на процес Луценка, Тимошенко.Не треба тиснути на емоції, на мене це абсолютно не діє. Ви діло кажіть.
2011.08.30 | rais
Ви здатні показати як це зараз реально зробити??? Звідки така невпевненість?
А пам'ятаєте, що на подібне колись відповів сам Архімед?І ми всі разом здатні перевернути Світ. Запитайте у Хфізика. Птрібен звичайний фізичний опір. Шалений опір, злочинній системі. І на толерастні соплі наноекономістів тут нe зіпрешся...
Опір! І Карфаген буде зруйнованим!
2011.08.31 | Мартинюк
Антибіотики не діють відразу
Іноді їх треба приймати місяцями. Але вони зміщують рівновагу в організмі на користь самого організму, зменшуючи шкідливий вплив паразитуючих організмів і процесів.Ви мислите занадто утилітарно - "чи допоможе запровадження суду присяжних засудити Х та звільнити У" ?
Суд присяжних вражає систему в цілому - бо забирає з її рук інструмент насильства яким є так звана правоохоронна система і узалежнює його від громадян.
Можливо присяжні не зможуть міняти конститтуцію чи розглядати справи щодо державних злочинів. Але вони зможуть захистити цілі верстви громадян від несправидливого утиску - наприклад економічного, захистити незалежність дрібного і середнього бізнесу, а звідси і політики.
Сама процедура відбору присяжних (випадкові вибірки з числа громадян даної місцевості) відома і трохи нагадує систему утворення виборчих комісій. З чим Україна як бачимо справляється . Тільки присяжних потрібно в рази менше аніж членів виборчкомів...
2011.08.31 | rais
Теоритично так. Антибіотики не діють відразу...
Але в країні з системою, яка тримається на тотальній корупції, ці суди перетворяться у пристяжні...2011.08.31 | Мартинюк
Ну звісно - за Вашою логікою кувалда є найкращим засобом наведення порядку у посудовій шафі.
Зауважу - неіснуюча і конретно Вами не означена і не описана.2011.08.31 | Лермонтов
+(у США, принаймні) кожна зі сторін може відвести до 12 присяжних.
2011.08.25 | E-st
Підписуюся під кожним словом!
З 24 серпня 1991 року всім і всюди я намагаюся довести: український народ не виборював власну незалежність. Ніяким чином! Рух, Просвіті і "іже с німі" були надзвичайно слабкі, влада партії і КДБ була досить сильна, прагнення народу до незалежності було нульвим, за виключенням, можливо, Галичини.Незалежність України була проголошена партапаратом і номенклатурою, яка, пам*ятаючи власні традиції, злякалася, тоді демократичної, Москви і можливої тюремної чи взагалі розстрільної відповідальності за ГКЧП і негайно ОГОЛОСИЛА. а не ПРОГОЛОСИЛА незалежність. Просто відбулася зміна однієї ідеології на іншу. Змінили прапор - і все тут! А так звані "національно-патріотичні сили", осчолюбвані, ну, просто, видатним конформістом і доволі посереднім, містечкового рівня. політиком В.Чорноволом, вирішили, що "жись удалась" і спочили на лаврах.
Я памятаю, як в райкомі партії змінили вивіску на "райвиконком"
і ВСІ (100% !!!) працівників партапарату залишилися в штаті виконкому, навіть у тих же кабінетах кріслах! Я памятаю, що третій секретар Дзержинського райкому партії, така Ніла Фоменко, що в партійні часи опікувалася школами і культурою, стала замголови виконкому із тими самими обовязками! І пропрацювала там до пенсії, будучи членом КПУ, потім ПРУ, потім знову КПУ! А тепер викладає політологію в гірничому...пардон, тепер національному університеті.
нікого не звільнили!
Я памятаю одну діячку, яка у 1980-му плакала (!) перед портретом Леніна "он такой скромний, ф кєпачкє хаділ" (це не анекдот, це правда), а у 1992 вимагала від всіх розмовляти з нею виключно українською, навіть у побуті! При тому будучи членом КПУ, а потім ПРУ !!! І цікаві ж політичні переходи! Нещодавно зустрів її і вона знову розмовляє виключно російською!
Ну, не боровся український народ за незалежність, не боровся! Не слід називати, хоч і відчайдушну і мужню боротьбу, але двох-трьох сотень дисидентів "боротьбою українського народу" !
І не освятив волю вражою злою кров*ю!
Тому зараз ми в такій жопі!
осб коли виконаємо речене Національним Пророком - тоді й буде Воля і Незалежність!
А до того - "судьба нам читать ету тяжкую повєсть"...
2011.08.26 | rais
Мандри по колу, або танці на граблях...
Обрані нами лідери в постійному пошуку - ще скажіть що будуємо...http://www2.maidan.org.ua/news3/view.php3?site=maidan&bn=maidan_free&key=1289141444&trs=-1
Треба змінювати систему, а не міняти на ній форму.
Бутафорія обертається трагедією...
Толерантність - недолугістю...
Бездіяльність - злочином...
Не втомилися майданити, панове?
Карфаген має бути зруйнованим!
2011.08.27 | igorg
Система це люди. Саме вони є хранителями й носіями цієї системи, саме вони
її пристосовують і свято бережуть під себе. Головну роль тут відіграє еліта в сенсі суто утилітарному - тобто ті хто має владу, власність, кошти.Неможливо змінити систему не змінивши людей в еліті. Яку б форму чи структуру чи атрибути не приймали не змінювали її суть залишиться тією самою. В її основі брехня, неповага й ненависть до людини, її прав, свобод. Неповага до Закону й культ вождів, неосвіченість й безкультурність. Більшовики це пречудово розуміли. 20-30 млн. знищених українців, еліти нації й глибока деградація, духовне поневолення інших - ось ціна за торжество їх системи. Фізичне винищення, упокорення й заміна на своїх людей у всіх точках із найменшим значенням, на щонайменших керівних посадах. Навряд чи в найближчі часи вдасться усунути цих людей, навряд чи можлива збройна боротьба, тож попереду тривала еволюція що вимагає тиску середовища.
2011.08.27 | rais
Напевно ви не закликаєте терпіти і далі. Бо по їх Законам - Карфаген такі має бути зруйнованим!
На підставі цих Законів коїлись найстрашніші злочини проти людства. На підставі їх Законів сучеліту дійсно не усунути. Це їх Закони, це їх Ради, це їх репресивні органи досі утримують мене, вас, всю Україну в таборі минулого комунобандитьского режиму. Режиму, який саме і винайшов цю систему керування країною засобами комуністичного державного терору. Залишити ці уламки при владі було справжнім злочином з боку В.Ющенко...Коли вам з екранів постійно брешуть, посилаючись на Закони, коли вас закликають до толерантності до злочинців, коли вас переконують що Конституцію не треба обожнювати і благають потерпіти ще років з 20 - знайте з вами розмовляє система ліцемірів, негідників і злочинців. Вона безпокарано продовжує вирощувати собі зміну - журналістів, прокурорів, суддів... Вона вітає холуїв і похеристів. Вона продовжує винищувати будь який натяк на незгоду, опір, та заклики до звільнення від режиму... Ця система для нас має бути поза законом, як що ми прагнемо реальних змін. В 17 році ці бандити саме так і зробили... А тепер вони між крапельками дощу "модернизують" під себе Україну. То чого ви чекаєте від чергового очікування? Марнуєте час, втрачаєте шанс, руйнуєте долю власних дітей...
http://www2.maidan.org.ua/news3/view.php3?site=maidan&bn=maidan_free&key=1287681739&trs=-1
Карфаген має бути зруйнованим!