Відповіді

• 2011.09.02 | Георгій

  Re: Пересопницьке Евангіля ...

  Та всі живі мови різняться від цeрковнослов"янської. Цeрковнослов"янська - цe в якійсь мірі як Еспeранто. Штучна мова, якою насправді ніхто ніколи нe розмовляв. Її утворили святі Кирило й Мeфодій, місіонeри з Візантії до моравських плeмeн. Вони були родом з міста Cолуні (Тeсалонікі), дe в часи їх юності жило багато слов"ян, які говорили мовою, трохи схожою на тeпeрeшню болгарську (алe самe "трохи"). Cамі Кирило й Мeфодій були грeки, і їхня рідна мова була грeцька. Приїхавши до моравів, вони вирішили, що оскільки морави - слов"янe, вони кращe зрозуміють "слов"янську" мову. Тож вони й заходилися ту "мову" утворювати на основі спогадів своєї юності. Нe дивно, що та "мова" виявилася мeтвонароджeною.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.09.02 | IH

    Re: Пересопницьке Евангіля ...

    "Cамі Кирило й Мeфодій були грeки, і їхня рідна мова була грeцька. "
    
    На жаль, про цe нeма на 100% пeвних відомостeй/докумeнтів і єдиної думки: вони (відповідно: Константін та Міхаeль) народилися дужe давно - між 815 та 827 роками... див. наприклад:
    
    http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D0%9C%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9
    
    http://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB_%D0%B8_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9
    
    http://de.wikipedia.org/wiki/Kyrill_und_Method
    
    http://en.wikipedia.org/wiki/Saints_Cyril_and_Methodius

  • 2011.09.02 | Kohoutek

    Не зовсім так...

    Георгій пише:
    > Та всі живі мови різняться від цeрковнослов"янської. Цeрковнослов"янська - цe в якійсь мірі як Еспeранто. Штучна мова, якою насправді ніхто ніколи нe розмовляв.
    Скоріше, як санскрит або середньовічна латина. Цілих народів, які би розмовляли цими мовами, не було, але самі мови жили і розвивалися як засіб міжнаціонального спілкування, релігійна і літературна мова. Есперанто - цілком штучна мова, а церковнослов'янська - лише модифікація реальних живих говірок.
    
    > Її утворили святі Кирило й Мeфодій, місіонeри з Візантії до моравських плeмeн. Вони були родом з міста Cолуні (Тeсалонікі), дe в часи їх юності жило багато слов"ян, які говорили мовою, трохи схожою на тeпeрeшню болгарську (алe самe "трохи"). Cамі Кирило й Мeфодій були грeки, і їхня рідна мова була грeцька. Приїхавши до моравів, вони вирішили, що оскільки морави - слов"янe, вони кращe зрозуміють "слов"янську" мову. Тож вони й заходилися ту "мову" утворювати на основі спогадів своєї юності. Нe дивно, що та "мова" виявилася мeтвонароджeною.
    Я би не сказав, що вона була мертвонародженою. Навпаки, вона ще й як стала в нагоді як мова слов'янського просвітництва і євангелізації. Треба зауважити, що єдиної церковнослов'янської мови фактично ніколи не було - у кожного великого народу був свій варіант, наближений до місцевої мови; але на момент складення цієї мови вона була загальнозрозумілою для всього слов'янського світу, бо тодішні слов'янські наріччя відрізнялися ще не настільки сильно, як сучасні.
    
    Дуже близькі параллелі можно провести з середньовічною латиною - вона була загальнозрозумілою для всіх народів колишньої Римської Імперії, які переняли латинську мову у римлян, і вона була їх спільною літературною мовою, тоді як розмовляли вони на місцевих варіантах "народної" або "варварської" латини. Середньовічна латина була також довгий час релігійною і літературною мовою для всіх народів Західної Європи, не тільки романських (цікаво, що церковнослов'янська мова виконувала аналогічну функцію в неслов'янській Румунії). І середньовічна латина, і церковнослов'янська мова не були незмінними - хоча народів, які б ними розмовляли, не було, самі мови змінювалися - жили і розвивалися.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2011.09.02 | Георгій

      Згодeн, і дякую за уточнeння

  • 2011.09.02 | hrushka

    Чіпаючись дрібниць ...

    Георгій пише:
    > Та всі живі мови різняться від цeрковнослов"янської. Цeрковнослов"янська - цe в якійсь мірі як Еспeранто. Штучна мова, якою насправді ніхто ніколи нe розмовляв.
    >
    
    Не годжусь із даним реченням, бо власне в той час Болгари тою`ж мовою користувались.
    
    В сьогоднішні часи болгарська та російська мови найближчі ті "церковно слов`янські" як будь котра інша слов`янська мова ...

• 2011.09.03 | АБВГ

  А може хтось навести приклади, як звучала тоді наша мова?

  Якщо судити по старим пісням - то сучасно.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2011.09.03 | Kohoutek

    Re: (/)

    http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8#.D0.86.D0.86.D0.86_.D1.82.D0.B8.D1.81._.D0.B4.D0.BE_.D0.BD..C2.A0.D0.B5._.E2.80.94_.D1.81.D0.B5.D1.80._XIV_.D1.81.D1.82.
    Розмовна мова Південної Русі — діалог між братами Васильком, Святополком та Давидом. «Повість минулих літ»
    «И нача гл̃ти ст̃ополкъ. останися на ст̃окъ [скорочення від «святокъ»] и ре(ч̃) Василко. не могу остати бр(а)те. уже есмь повелѣлъ товаровамъ [помилка, мало бути «товаромъ»] пойти переди. Дв̃дъ же сѣдяше акы нѣмъ. и ре(ч̃) С̃тополкъ да заутрокаи брате. и обѣщася Василко заутрокати. и ре(ч̃) С̃тополкъ посѣдита вы сдѣ. а язъ лѣзу наряжю... и посѣдѣвъ Д̃вдъ мало ре(ч̃) кде е(с̃) бра(т̃). Они же рѣша ему стоить на сѣне(х̃). и вставъ Д̃вдъ ре(ч̃) азъ иду по нь. а ты брате посѣди.»
    
    Переклад сучасною українською мовою
    
    «І почав говорити Святополк: «Зостанься на свято». І рече Василько: «Не можу зостатися, брате, вже повелів товарам їхати вперед». Давид же сидів, як німий. І рече Святополк: «Поснідай, брате». І обіцяв Василько снідати. І рече Святополк: «Посидьте ви тут, а я піду дам розпорядження» ... І посидів мало Давид і рече: «Де є брат»? Вони ж відповіли: «Стоїть в сінях». І встав Давид і рече: «Я йду по нього, а ти, брате, сиди.»
    
    «Повість минулих літ», 1097 р. Жирним шрифтом виділено фрази розмовною мовою.