09/02/2011 | Sakharov

http://www.pravda.com.ua/news/2011/09/2/6553118/


Від прем’єра Миколи Азарова втікло ( перепрошую, втекли - Сахаров) вже п’ять учительок української мови.

Про це в інтерв’ю виданню "expres.ua" розповів відомий мовознавець, професор, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Пономарів.

Коментуючи особливості вимови Азарова, коли той говорить українською, Пономарів зазначив:

"Тут напрошуються двi версiї: або Микола Янович вiдверто знущається з нас, або ж вiн, даруйте, просто тупий".

Академік згадав, як через два роки після переїзду до України російського науковця Гліба Цвєткова ніхто вже й не здогадувався, що той не українець, такою бездоганною була його вимова.

"Азаров або не хоче вивчити мову, або не може. Якщо правильним є друге твердження, то така людина не здатна нi на що через свою недолугiсть. До речi, кажуть, що вiд нього вже п'ять вчительок української мови утекли, не витримали…" – поділився професор.

Цирком Пономарів назвав нещодавній указ міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову, аби той вивчив державну мову.

"Через мiсяць вiн справдi заговорив, але вистачило цього чиновника на двi-три промови. А тепер пан Могильов знову послуговується росiйською. Пересiчна людина сприймає це так: "Ви хотіли - я довiв, що можу. А тепер вiдчепiться", - переконаний Пономарів.


А, можливо,, і не знущається і навіть не тупий. Все значно гірше:
http://www.logopedia.com.ua/Dovidnyk/dyslalia.htm

Функціональна дислалія. Функціональною дислалією називають такий вид неправильної звуковимови, при якому немає ніяких дефектів артикуляційного апарату, тобто немає ніякої органічної основи. Причини функціональної дислалії можуть бути наступні:
1) неправильне мовленнєве виховання дитини в родині, коли дорослі протягом довгого часу „сюсюкають” з малюком, в результаті чого затримується розвиток правильної звуковимови;
2) за наслідуванням, коли малюк наслідує спотвореній звуковимові дорослих членів сім’ї, або спілкується з малодшими дітьми, у яких ще не сформувалася правильна звуковимова;
3) двомовність в сім’ї, коли батьки, розмовляють на різних мовах, а дитина переносить особливості вимови однієї мови на іншу.
4) педагогічна занедбаність, коли мовлення дитини не піддається необхідному впливу дорослих, що гальмує нормальний мовленнєвий розвиток; тобто, коли дорослі не звертають уваги на звуковимову дитини, не виправляють помилки малюка, не дають йому взірець чіткої та правильної вимови.
5) недорозвиток фонематичного слуху, коли у дитини спостерігаються ускладнення в диференціації звуків, що розрізняються між собою тонкими акустичними ознаками, наприклад, дзвінких та глухих приголосних, м’яких та твердих, свистячих та шиплячих. В результаті таких ускладнень розвиток правильної звуковимови надовго затримується.
6) недостатня рухливість органів артикуляційного апарату, яка може бути викликана й невмінням дитини утримувати язик в потрібній позиції або швидко переходити від одного руху до іншого.

Тяжкі наслідки дитинства, що розтяглося до старості. Мабуть педагогічна занедбаність у перезрілому віці або спілкується з регіоналами, у яких ще не сформувалася правильна звуковимова. І відомо ж - дитячі хвороби у дорослому віці мають тяжкий перебіг.