Новини і коментарі газавата (/)
09/06/2011 | Kohoutek
http://www.kommersant.ua/doc/1766755
— Как долго вы готовы продолжать переговоры с Россией?
— Мы уже полтора года ведем переговоры на эту тему и платим день в день, месяц за месяцем по существующим контрактам. Полтора года переговоров не увенчались успехом — так когда-то же их нужно заканчивать! Позиция России для нас категорически неприемлема, и, если она не изменится, мы пойдем в Международный арбитраж. Есть система международных судов — это и Стокгольмский суд, и Международный арбитраж в Гааге. Да, суд — это крайняя мера, но вы же видите, за полтора года мы не сдвинулись с места.
...
Украина страдает, мы платим деньги России. И мы не говорим о том, что с обращением в суд мы прекращаем платить. А решение (о подаче иска в арбитраж.— "Ъ") нужно было принимать уже давно. Материалы для подачи в суд мы фактически оформили. Мы абсолютно уверены в том, что международные договоры нарушены.
...
я могу сообщить, что в Харькове мы договаривались не останавливаться на тех соглашениях. Мы тогда договорились полностью пересмотреть контракты и перейти на новые взаимоотношения в газовой сфере. Но затем последовали полтора года обещаний — "да-да-да, мы посмотрим, обязательно пересмотрим", и в итоге по сегодняшний день все осталось на уровне "да-да-да". Хотя мы уверены в том, что цена для Украины некорректна, что условия выписаны как будто для врага. Эти контракты дискредитируют стратегический уровень наших взаимоотношений. А у нас, слава богу, по многим вопросам отношения продвинулись вперед, товарооборот продолжает расти — мы в этом году выйдем где-то на $50 млрд. У нас сегодня нормальное стратегическое партнерство.
...
— Я бы на месте Медведева такие ярлыки не вешал. Это абсолютно некорректно. Мы не бедные родственники. И не хотим быть, и не будем ими никогда. Мы — независимое государство. Мы платим на 100% эту беспредельную цену. И совершенно не нужно радоваться тому, что они в 2009 году нашли способ заставить Тимошенко подписать это соглашение. Когда нам плохо и наши друзья радуются — это нехороший признак. И если разговаривать с нами с позиции силы и ультиматумов, это не принесет успеха.
Виділення моє. Ну що, синку, допомогли тобі твої москалі?
http://www.unian.net/ukr/news/news-454761.html
Насправді ніхто не чекав чудес від саміту СНД. Те, що там відбулося, Путін зазвичай називає: "позбавити дівчину ілюзій, остаточно позбавити". Під дівчиною він має на увазі українську владу. Позбавили й добре. Але мене просто покоробив тон, з яким наш у минулому житті стратегічний партнер, РФ, і видресирувані Кремлем ЗМІ розповідають про цей саміт.
...
Коли Медведєв тікав від групи журналістів і їх запитань, я подумала, що в житті так буває: спочатку ти чогось просиш – тобі не дають. А потім у тебе просять, наприклад: Вікторе Федоровичу, дозвольте поміняти судна в Севастополі там, де Чорноморський флот, всі адже діряві галоші стоять, можна новеньке завезти? А Віктор Федорович візьми та й скажи людським голосом: «Дорогий, стратегічний партнер! Скільки можна канючити? Давайте візьмемо ринкову ціну за оренду вашими галошами нашої бухти, вирахуємо. Ви нам стільки винні, що мама дорога. А то виходить, що по газу дружимо по-європейськи, а по флоту, як старі друзі. А взагалі: навіщо вам завозити щось нове, а потім забирати? Хай стоять старі судна, до кінця терміну оренди флоту заплатимо вам, як за металобрухт з вирахуванням утилізації. І маяки попрошу до здачі підготувати.» Так от може бути.
...
У неділю я ввімкнула перший телеканал РФ (колишній ОРТ), вони за останні півтора роки вибрали м`якший тон, і зрозуміла, що в Кремлі на своїх телеканалах включили кнопку «війна». Скільки нового можна дізнатися про СНД і про себе по російському телебаченню. Важко уявити, про що б вони говорили ( http://www.1tv.ru/news/world/184310 ), коли б не візит президента України. Ось, наприклад, головна теза підсумкової заяви саміту. Там ідеться, що СНД, виявляється, «незважаючи на всі недоліки, єдина регіональна структура, в рамках якої можуть будувати своє майбутнє країни колишнього СРСР». (Саакашвілі і прибалтам, напевно, гикнулось). Наступні десять хвилин сюжету було присвячено тому, що Україна незадоволена контрактом, і що Росія готова облагодіяти Україну - забрати нашу трубу» (так і сказали «ту, що розвалюється»), купити її, або інтегрувати в загальний простір. Чули б ви, скільки ненависті і обожнювання звучало в журналіста, коли він вимовляв слово «труба». Так бажати і ненавидіти українську «трубу» може тільки держава, чий «Південний потік» двома місяцями раніше потужно відфутболили в ЄС. Замість того, щоб розповісти про саміт СНД, російські журналісти продовжували говорити про газ і Україну. А про що ще? Хоч якийсь приклад того, що хоч комусь важко без РФ. Точніше з РФ і її супердорогим газом. Сказавши, що Україна зобов`язана платити, журналісти вирішили пройтися по зовнішньому вектору України.
Мовляв, РФ у списку пріоритетів України тільки третя, після Польщі і ЄС. Але «зубожіла Україна нікому не потрібна в Європі». І хоча лідери й обіцяють народу влитися в європейську сім`ю, грошей на українське економічне диво узяти ніде».
Так, із грошима важко. Але якось прорвемося. Головне, що пройшло «позбавлення від ілюзій». Дівчина, коли її позбавляють ілюзій, перетворюються на стерву. Зазвичай, це дуже корисне перетворення для її жіночої долі. І з цією дівчиною її "добрим" сусідам доведеться знайомитися наново.
— Как долго вы готовы продолжать переговоры с Россией?
— Мы уже полтора года ведем переговоры на эту тему и платим день в день, месяц за месяцем по существующим контрактам. Полтора года переговоров не увенчались успехом — так когда-то же их нужно заканчивать! Позиция России для нас категорически неприемлема, и, если она не изменится, мы пойдем в Международный арбитраж. Есть система международных судов — это и Стокгольмский суд, и Международный арбитраж в Гааге. Да, суд — это крайняя мера, но вы же видите, за полтора года мы не сдвинулись с места.
...
Украина страдает, мы платим деньги России. И мы не говорим о том, что с обращением в суд мы прекращаем платить. А решение (о подаче иска в арбитраж.— "Ъ") нужно было принимать уже давно. Материалы для подачи в суд мы фактически оформили. Мы абсолютно уверены в том, что международные договоры нарушены.
...
я могу сообщить, что в Харькове мы договаривались не останавливаться на тех соглашениях. Мы тогда договорились полностью пересмотреть контракты и перейти на новые взаимоотношения в газовой сфере. Но затем последовали полтора года обещаний — "да-да-да, мы посмотрим, обязательно пересмотрим", и в итоге по сегодняшний день все осталось на уровне "да-да-да". Хотя мы уверены в том, что цена для Украины некорректна, что условия выписаны как будто для врага. Эти контракты дискредитируют стратегический уровень наших взаимоотношений. А у нас, слава богу, по многим вопросам отношения продвинулись вперед, товарооборот продолжает расти — мы в этом году выйдем где-то на $50 млрд. У нас сегодня нормальное стратегическое партнерство.
...
— Я бы на месте Медведева такие ярлыки не вешал. Это абсолютно некорректно. Мы не бедные родственники. И не хотим быть, и не будем ими никогда. Мы — независимое государство. Мы платим на 100% эту беспредельную цену. И совершенно не нужно радоваться тому, что они в 2009 году нашли способ заставить Тимошенко подписать это соглашение. Когда нам плохо и наши друзья радуются — это нехороший признак. И если разговаривать с нами с позиции силы и ультиматумов, это не принесет успеха.
Виділення моє. Ну що, синку, допомогли тобі твої москалі?
http://www.unian.net/ukr/news/news-454761.html
Насправді ніхто не чекав чудес від саміту СНД. Те, що там відбулося, Путін зазвичай називає: "позбавити дівчину ілюзій, остаточно позбавити". Під дівчиною він має на увазі українську владу. Позбавили й добре. Але мене просто покоробив тон, з яким наш у минулому житті стратегічний партнер, РФ, і видресирувані Кремлем ЗМІ розповідають про цей саміт.
...
Коли Медведєв тікав від групи журналістів і їх запитань, я подумала, що в житті так буває: спочатку ти чогось просиш – тобі не дають. А потім у тебе просять, наприклад: Вікторе Федоровичу, дозвольте поміняти судна в Севастополі там, де Чорноморський флот, всі адже діряві галоші стоять, можна новеньке завезти? А Віктор Федорович візьми та й скажи людським голосом: «Дорогий, стратегічний партнер! Скільки можна канючити? Давайте візьмемо ринкову ціну за оренду вашими галошами нашої бухти, вирахуємо. Ви нам стільки винні, що мама дорога. А то виходить, що по газу дружимо по-європейськи, а по флоту, як старі друзі. А взагалі: навіщо вам завозити щось нове, а потім забирати? Хай стоять старі судна, до кінця терміну оренди флоту заплатимо вам, як за металобрухт з вирахуванням утилізації. І маяки попрошу до здачі підготувати.» Так от може бути.
...
У неділю я ввімкнула перший телеканал РФ (колишній ОРТ), вони за останні півтора роки вибрали м`якший тон, і зрозуміла, що в Кремлі на своїх телеканалах включили кнопку «війна». Скільки нового можна дізнатися про СНД і про себе по російському телебаченню. Важко уявити, про що б вони говорили ( http://www.1tv.ru/news/world/184310 ), коли б не візит президента України. Ось, наприклад, головна теза підсумкової заяви саміту. Там ідеться, що СНД, виявляється, «незважаючи на всі недоліки, єдина регіональна структура, в рамках якої можуть будувати своє майбутнє країни колишнього СРСР». (Саакашвілі і прибалтам, напевно, гикнулось). Наступні десять хвилин сюжету було присвячено тому, що Україна незадоволена контрактом, і що Росія готова облагодіяти Україну - забрати нашу трубу» (так і сказали «ту, що розвалюється»), купити її, або інтегрувати в загальний простір. Чули б ви, скільки ненависті і обожнювання звучало в журналіста, коли він вимовляв слово «труба». Так бажати і ненавидіти українську «трубу» може тільки держава, чий «Південний потік» двома місяцями раніше потужно відфутболили в ЄС. Замість того, щоб розповісти про саміт СНД, російські журналісти продовжували говорити про газ і Україну. А про що ще? Хоч якийсь приклад того, що хоч комусь важко без РФ. Точніше з РФ і її супердорогим газом. Сказавши, що Україна зобов`язана платити, журналісти вирішили пройтися по зовнішньому вектору України.
Мовляв, РФ у списку пріоритетів України тільки третя, після Польщі і ЄС. Але «зубожіла Україна нікому не потрібна в Європі». І хоча лідери й обіцяють народу влитися в європейську сім`ю, грошей на українське економічне диво узяти ніде».
Так, із грошима важко. Але якось прорвемося. Головне, що пройшло «позбавлення від ілюзій». Дівчина, коли її позбавляють ілюзій, перетворюються на стерву. Зазвичай, це дуже корисне перетворення для її жіночої долі. І з цією дівчиною її "добрим" сусідам доведеться знайомитися наново.