09/06/2011 | Леонід

Відкритий лист члену НСЖУ,ВУТ «Просвіта» Володимиру Ференцу і етнічним українцям, готовим будувати в Україні Український світ.
Шановний пане Володимире!Дякую за те, що Ви приєдналися до тих, хто пропонував День Незалежності відзначити роздумами, чому не сталося ,як гадалося і пишете:»Дай Боже нам хоч наблизитися до істинного розуміння всього, що з нами сталося… За двадцять років ми дійшли краю, за яким сподіватися можна лише на Всевишнього і на себе..Єдність українців…Це Український світ,якого нам так бракує сьогодні у незалежній Україні. Тому двадцять перший рік незалежності мусить бути роком потужного відновлення цього світу. Це справа рук молодих..»(«Під імперським гіпнозом»,»Слово просвіти»,число 34,стор.7) У Вас поясненням того, чому ми опинилися перед небезпечною межею, є імперський гіпноз,який тяжіє над нами. Відомий громадський діяч, доктор філологічних наук А.Погрібний пояснював свого часу ще в 2006 році цей рух до межі відсутністю активної роботи самих українців по оздоровленню «епідемічно хворої нації» без марних сподівань на владу. В тому, що ворогів треба шукати насамперед в самих українцях, а не серед залишків імперії, переконував і В. Вітковський, який ,зокрема, памя’таєте , писав про хворе етнічне тіло української нації, яке породжує стихійну русифікацію і денаціоналізацію українців, чому ми ,етнічні українці з нинішньою елітою не здатні нічого протиставити,окрім марних сподівань на владу,яка ніколи не була,не є і не скоро буде дійсно українською через хворобу нації .
Як не дивно, цих прикрих помилок не уникли і делегати 5 Всесвітнього форуму українців, в ухвалах якого переважає завдання для Президента,Уряду,Верховної ради і відсутні заклики до самих етнічних українців,де б вони не були і що б не робили, прокинутися і будувати Український світ в Україні, хоч у виступах окремих делегатів і було нагадування про головне лихо в Україні: відсутність консолідованої української більшості і роботи самої нації по її створенню,а,відтак,і відсутність дійсно української влади,яка б працювала на українську справу. Про останнє делегатам мав би нагадати бодай прикрий факт переписування резолюцій із Форуму на Форум через їх невиконання. Маємо зачароване коло,по якому за словами Л.Костенко ми йдемо як покірні конячки в топчаку історії з безнадійно хворою нацією, коло,на яке, як не прикро, в черговий раз штовхнули і делегати останнього Форуму. Якщо нам самим не схаменутися. Можна,погодьтеся, пояснювати трагедію української нації гіпнозом чи хворобою , але ,дивлячись правді в очі і перебуваючи на краю,маємо схаменутися і від слів, закликів, нарікань перейти до діла без марних сподівань на владу.
Так,ми мусимо дбати нарешті про Український світ, будувати який,зокрема,пропонує і предстоятель УГКЦ Владика Святослав (Шевчук) на противагу намірам зводити «руський мір» в Україні. І рік 21-ший,погодьтеся, має стати роком не потужного відновлення Українського світу,до чого кличете Ви,а роком будівництва його,бо в Україні ,як не прикро, ніколи Українського світу не було. Не маємо часу і на очікування,коли молоде покоління українців за національністю, яке ми втратили за роки незалежності, візьметься за справу, пройшовши духовне відродження. Наші сподівання сьогодні на те,що вдасться об’єднати українців за національністю, запропонувавши їм конкретний план зведення Українського світу зусиллями самих українців без марних сподівань на владу і очікування чогось від неї, давши напрямок роботи і визначивши першочергові заходи,в які в подальшому внесе уточнення,корективи сама робота .
Метою зведення Українського дому, яка б визначала напрямок роботи, очевидно, має бути реалізація положень Конституції України про те, що « держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України»( стаття 10),а також про те, що «держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості,традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної,мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України»(стаття 11). Зрозуміло,що положення про розвиток самобутності стосується етнічної української нації,а не якоїсь надуманої української політичної нації,про яку чомусь згадують ,як не прикро,і делегати Форуму в резолюціях,наводячи поряд безліч фактів про нагальність активної роботи по відродженню етнічної української нації. Не згадують чомусь делегати в резолюціях Форуму і про вказані статті Конституції України,хоч всі завдання владі можна було б записати коротко: розробити заходи по виконанню вимог цих статей з забезпеченням фінансуванням. Та висловити з огляду на досвід попередніх Форумів, що завдання не будуть виконані, аж поки не прокинуться самі українці і не оберуть дійсно українську владу. Бо навіть за Конституцією України держава лише сприяє розвиткові самобутності, яка є визначальною в українському національному духовному відродженні і консолідації нації. А тому маємо працювати самі ,пам’ятаючи шевченкове « обнімітеся, брати мої..», гуртуючи етнічну українську націю, а з нею і суспільство,забезпечуючи надійний захист української мови як державної силами консолідованої етнічної української нації, а не закликами купки політиків. На жаль ,етнічні українці споконвіку очікують від когось таkої роботи,сподіваючись більше на владу і чудо.
Саме такою метою зведення Українського світу в Україні має стати розвиток самобутності ,насамперед, через пошану до рідної мови ,зупиняючи зросійщення і денаціоналізацію, бо Український світ маємо внести в розум,серця і душі кожного етнічного українця чи більшості останніх,формуючи з малих літ особистість з врахуванням національності, впроваджуючи національну освіту, без чого не бути і Українському світові в Україні.
Та мета і напрямки роботи залишаться гаслами, якщо не докласти зусиль згуртованих етнічних українців, відсутність яких є ахілесової п’ятою української справи в Україні, в яку цілять недруги на протязі століть. Як переконує досвід, згуртувати етнічних українців скоріш за все вдасться за напрямками діяльності, створюючи в кожному місті, селі, регіоні українські комітети серед депутатів рад всіх рівнів,членів політичних партій і громадських організацій , освітян,учнів старших класів і студентів, викладачів ВНЗ, вчених, працівників культури, діячів мистецтва, бізнесу, сфери послуг і торгівлі,спорту, журналіс тів , медичних працівників і серед українців всіх інших напрямків роботи, а також через територіальні українські громади, куди б входили і українські комітети за напрямками діяльності. Територіальні українські комітети за напрямками діяльності і територіальні українські громади мають об’єднати відповідні Всеукраїнські комітети із представників територіальних. В українські комітети мають входити всі етнічні українці незалежно від переконань і політичних прапорів, хто сповідує і згодний працювати на мету Українського світу, хто усвідомлює, що інтереси нації і її порятунку вищі за партійні і будь-які інші.
Ми маємо навчитися чути одне одного, бути уважним до кожної висловленої думки і пропозиції,вести спілкування незалежно від посад і рангів, не замовчуючи проблеми, не ворогувати між собою,боротися за кожного етнічного українця, а не боротися з українцями інших переконань і уподобань, усвідомлюючи, що на ворожнечі,боротьбі українців між собою Український світ не збудуємо. Хай нам про це нагадують історичний досвід, слова Т.Шевченка:»Доборолась Україна до самого краю,гірше ляха свої люди її розпинають..»
Серед всіх українських комітетів за напрямками діяльності найбільш нагальним, терміновим є створення комітетів журналістів,які б забезпечили через ЗМІ участь всіх небайдужих українців у розв’язаннi проблеми розбудови Українського світу і оздоровлення нації, закликали б до громадянської акції «Калинова гілка». Терміновим є створення також комітетів освітян,бо уже в жовтні цього року має відбутися з’їзд працівників освіти, на якому голосами делегатів-українців(їх буде більшість) має бути прийнята стратегія національної освіти і відповідного формування особистості.( за основу можна взяти статтю в «Слові просвіти» число 33,стор.7 Ю.Руденка »Сутність і національна самобутність» ) Не маємо гаяти часу і з створенням комітетів депутатів-українців у радах всіх рівнів, насамперед, народних депутатів у Верховній раді для протистояння антиконституційним намірам чи навіть розмовам про російську як другу державну чи регіональну, використання трибуни для пропагування зведення Українського світу, внесення необхідних законодавчих ініціатив. Не менш терміновим є і створення комітету українців-політиків,громадських діячів, щоб привернути нарешті увагу і зусилля національно-патріотичних сил до роботи по оздоровленню нації , зведення Українського світу, до праці на українську націю,а не на вибори і приведення себе до влади.
Щодо термінів створення українських комітетів за напрямками діяльності, а також проведення зборів і утворення територіальних українських громад, то з огляду на протидію недругів української справи бажано витримати їх такими: вересень - створення комітетів і початок збору пропозицій про план зведення Українського світу, жовтень-робота по підготовці зборів територіальних громад,листопад-збори територіальних українських громад з порядком денним про зведення Українського світу та проведення в кінці листопада чи 1 грудня,в 20-ту річницю референдуму Всеукраїнських зборів українських громад, на яких остаточно прийняти план зведення Українського світу. Саме 1 грудня стане символом єдності народу з нагадуванням ,чого можна досягти з такою єдністю, і ,можливо,на 1 грудня,на день референдуму 1991 року,результати якого тільки і мали правові наслідки для визнання світом незалежності України, за рішенням Всеукраїнських зборів і при відповідній законодавчій ініціативі українців-нардепів буде перенесено свято, День Незалежності,щоб останнє стало святом для народу,згадкою про унікальне доленосне волевиявлення народу,а не про дату прийняття купкою нардепів Акту без всяких правових наслідків.
Нас не має лякати,що на перших кроках комітети будуть малочисельними. Головне,щоб ми знайшли ініціаторів і почали створювати комітети скрізь, де є етнічні українці. Серед ініціаторів створення комітетів за напрямками роботи вже сьогодні можна назвати тих,хто,зокрема, в тижневику «Слово просвіти» і у виступах по телебаченню говорив правду в вічі і буде ,сподіваємося,відстоювати її і при зведенні Українськoго світу, а саме Л.Пиріг,медик, журналісти В.Ференц,М.Степаненко, O..Тарасенко,М.Слабошпицький,О.Романчук,письменники О.Забужко,В.Захарченко, Л.Горлач,К.Мотрич,В.Шовкошитний,вчені Л.Масенко, О.Пономарів,М.Голубець,В.Брюховецький, В.Панченко,народні депутати О.Доній,С.Стецьків,Т.Чорновіл, О.Ляшко,А.Парубій, І.Геращенко, громадські діячі
С.Мельничук,І.Магрицька,М.Поровський ,П.Порошенко,Л.Мужук і багато інших. Від цієї справи,очевидно,мають відійти нинішні провідники партій,громадських організацій, які за 20 років більше дбали про свою присутність при владі,а не про розбудову Українського світу і які більше користі принесуть цій справі своєю творчою діяльністю,аніж на чолі політичної чи громадської.
Зрозуміло, що для Українського світу вирішальним стає розвиток мовної самобутності етнічної української нації, поширення української мови саме серед етнічних українців,повернення так званих російськомовних українців до рідної мови, як не прикро,українізація етнічних українців, а не України. Тому для всіх комітетів чи не найпершим завданням буде залучитися до громадянської акції «Калинова гілка»,стати її провідниками,посилюючи дію акції через використання символіки на кашкетах,футболках,білбордах в містах і селищах,в ЗМІ, щоб дійти до кожного етнічного українця з запитанням акції »Українською?Так.» і почути відповідь,зрозуміти,як діяти далі. Не менш важливим буде і протидія поширенню пошесті,зраді рідної мови, антиконституційному гаслу «захист прав російськомовних і надання російській статусу державної, про що народні депутати-українці мали би давно подати відповідний запит в Конституційний суд і позов в суди на тих,хто є провідниками цих гасел,очолює навіть громадські організації як,зокрема,нардеп-українець В.Колесніченко.
Очевидно,що методологічне керівництво комітетами,громадами має виконувати ВУТ «Просвіта»,поширюючи насамперед слово і поради Анатолія Погрібного, який поєднав в собі знання вченого і досвід ,думки пересічних етнічних українців, організаційне-Українська Всесвітня координаційна рада,яка має залучити до такої роботи закордонну діаспору і навчитися розмовляти із владою через етнічних українців при владі. Тому комітети мають подати інформацію про створення до ВУТ »Просвіта» і в Президію УВКР, вказуючи координати.
У такий спосіб ми і будемо мати єдину націоналістичну силу,українське посполите рушення на чолі із ВУТ »Просвіта» і УВКР, силу, із якої вийдуть молоді провідники української справи, Українці з великої літери. Це і буде,зокрема, роботою «Просвіти» в нових реаліях. Ідеологією такої сили має бути український націоналізм,ідеологія самовизначення української етнічної нації через побудову української національної держави,держави для всіх громадян,ідеологічні засади якого, зокрема, вдало викладені на сайті ОУН.
Очевидно,що процес має бути розпочатий із Західної України,де етнічні українці менш вражені хворобою і де робота комітетів буде більше направлена на допомогу українським комітетам,громадам в інших регіонах,насамперед,в Криму,на сході і півдні. Чому сподівання на Вас,пане Володимире? Ви поєднуєте два напрямки роботи,просвітянську і журналістську, Ваша любима тема - мова і відродження нації, мешкаєте на заході України. То ,як кажуть,вам і карти в руки.
Зусилля наші по зведенню Українського світу мають бути активними,потужними, відповідними до тієї дози отрути, яку етнічні українці ковтнули за декілька століть, а також терміновими, без зволікання час у: не забуваймо,що на дворі 21 століття і розпочалося змагання з тими, хто несе в Україну «руській мір», маючи кошти,досвід, підтримку як зовні, так і всередині України,зокрема,як не прикро, з боку так званих російськомовних українців,серед прихожан УПЦ Московського патріархату,насамперед.
Зрозуміло,що ці пропозиції - лише ,так би мовити,ескізний проект зведення Українського світу,який потребує деталізації,уточнень з боку УГКЦ,»Просвіти»,УВКР, врахуваня уже існуючого досвіду роботи українських громад,зокрема,в Сумах,досвіду поширення української мови цілим рядом організацій. Можливо, хтось запропонує більш дієвий план залучення етнічних українців в Україні і за її межами до зведення Українського світу. Головне,щоб не втратити час,щоб не замовчувати проблему,а почати в ЗМІ,в осередках партій і громадських організацій складати план і негайно його виконувати,щоб не обмежилися ми,як водилося до цього,балачками,а діяли і словом і ділом.
Добре ,щоб заклик до останнього з першочерговими пропозиціями терміново прозвучав від організації ВУТ «Просвіта» в Івано - Франківську,а ще краще,від організацій у Львові,Чернівцях,Тернополі. То ж з Богом,пане Володимире, побратими –українці! І «щоб наша доля нас не цуралась» на шляху зведення Українського світу в серцях,душах і розумі етнічних українців,а,відтак і в Україні! І не забуваймо: «на бога сподівайся,а сам не дрімай». Пора нам всім,етнічним українцям,прокинутися і, згадавши ще раз Тараса Шевченка,не забувати ,»що ми? Яких батьків і чиї ми діти?»,що лише наша активна робота сьогодні визначає,чи буде Україна дійсно українською державою,омріяною не одним поколінням,чи буде в ній нарешті дійсно українська влада і коли це буде.
Леонід Пінчук,шанувальник і дописувач А.Погрібного,член ініціативної групи громадянської акції «Калинова гілка».