09/22/2011 | Taras Tronka

Доброго дня, панове!

Ця стаття народилася певною мірою як спосіб радикального вирішення суто київських питань, але у результаті може мати позитивний вплив на розвиток усієї країни. Звичайно, просто фактом перенесення столиці ефективність влади не підвищиш і корупцію не побореш, але це може бути гарним символічним супроводженням реального оновлення влади.
_______________

8 аргументів за перенесення столиці України

Нижче наведено декілька аргументів на підтримку перенесення столиці України з міста Києва до нової столиці – спеціально збудованого населеного пункту на зразок Уошингтону, Астани, Канберри тощо.

Певною мірою стаття є відгуком і розвитком ідей, викладених у статті Ярослава Ведмідя «Стратегія Києва: не хочу жити в такому Києві-2025». Одною з проблем міста, очевидно, є виконання ним столичних функцій і його законодавчо визначений «столичний» статус, який обмежує права киян самим визначати долю міста (див. пункт 8). Окрім того, усунувши «велику» політику за межі Києва, здувши бульбашку спекулятивно високих цін на житло у місті, частково вивівши з міста корупційний (тобто за визначенням – аморальний) капітал, киянам буде легше визначитися із тим, що вони мають і чого хочуть.

Одночасно – при будівництві нової столиці кожен українець отримає можливість висловитися, про те, якою має бути справжня столиця України, а то і взяти участь у її творенні.

Це є початкова, чорнова версія, кому цікаво – прошу підтримувати, виправляти і доповнювати.

Якщо коротко, то перенесення столиці України з міста Києва до нової столиці може допомогти місту та країні досягти наступних результатів:

1 Підвищити ефективність і економічність центральних органів влади

2 Зменшити корупцію, підвищити прозорість влади, фізично відділити бізнес від влади

3 Наблизити столицю і чиновників до народу і до історичних коренів

4 Зробити потужний поштовх для економіки країни та для розвитку нових технологій

5 Звільнити житловий фонд Києва від чиновників

6 Ліквідувати «столичний рух» на вулицях Києва

7 Зменшити інтенсивність забудови у Києві

8 Відновити самоврядування у Києві

Розширено:

1. Підвищення ефективності і економічності центральних органів влади

Незважаючи на гігантські площі офісних приміщень, що вже займають центральні органи влади та інші центральні, «вищі», «головні», «національні» установи країни, цих площ їм не вистачає. Збудований «з нуля» комплекс урядових установ дозволить сконцентрувати в одному місці усіх чиновників, і, до того ж, має обходитися дешевше для бюджету, оскільки утримання однієї особи у досить недешевому Києві та у невеликому столичному містечку буде очевидно відрізнятися.

2. Зменшення корупції, підвищення прозорості влади, фізичне відділення бізнесу від влади

Оскільки нова столиця буде переважно населена чиновниками, їм буде важче заховатися між пересічними громадянами – кожен працівник вищого рівня весь робочий та позаробочий час буде як на долоні.

Окрім того, зараз обрання чи призначення на високу посаду (що часто супроводжується переїздом до Києва) майже автоматично означає доступ нового слуги народу до найкращих розважальних закладів, магазинів тощо. У новій столиці, принаймні – попервах, нічого не буде відволікати чиновника від виконання своїх прямих обов’язків.

А кияни перестануть страждати від витівок мажорів – у новій столиці судді і прокурори матимуть набагато більше шансів збити машиною по п’янці чи заради розваги свого колегу, ніж непричетного громадянина.

Аналогічно з відділенням бізнесу від влади: зараз чиновникам і найбільшим бізнесменам дуже зручно обговорювати оборудки особисто у межах Києва, де кожен із них живе і працює. Після побудови нової столиці бізнесменам доведеться кожного разу їздити до нової столиці, що потребуватиме більшого часу, і де вони, до того ж, будуть значно більш помітними.

3. Наближення столиці і чиновників до народу і до історичних коренів

Українців багато що розділяє, але є деякі речі, які їх об’єднують. Думаю, по обох берегах Дніпра погодяться, що українська державність та українська нація уперше з’явилися, або, принаймні, сягнула свого найвищого і найяскравішого розвитку у часи козаччини і гетьманщини. Відповідно, є сенс будувати нову столицю в районі Запорозьких січей або старих гетьманських столиць.

Альтернативний підхід – будувати нову столицю в районі географічного центру України, який за різними даними, знаходиться у Черкаській або Кіровоградській області**

Таке розміщення, окрім символічного значення, також зробить столицю фізично більш досяжною для мешканців усіх регіонів країни, зокрема, Півдня (Одеська, Херсонська, Миколаївська області), Криму, та Південного Сходу (Запорізька, Донецька, Луганська області

4. Будівництво національного масштабу як поштовх для економіки

Будівництво цілого нового міста, а також необхідної інфраструктури – нових автомобільних та залізничних шляхів, аеропорту тощо – дасть відчутний поштовх національній економіці, якій будуть потрібні нові масштабні проекти після закінчення підготовки до ЄВРО – 2012. Також, будівництво нової столиці дасть поштовх розвитку цілого регіону навколо столиці, який зможе заробити і розвинутися на обслуговуванні спочатку будівництва, а згодом – постійного функціонування столиці (так само, як зараз половина Київської області заробляє на близькості до Києва).

Будівництво «з нуля» дасть можливість реалізувати в країні найсміливіші архітектурні ідеї з використанням найсучасніших технологій. Нова столиця може стати, до того ж, значним об’єктом національного і міжнародного туризму – це буде єдина нова столиця у всій Європі!

5. Звільнення житлового фонду Києва від чиновників

Поточна кількість працівників центральних органів влади оцінюється у 40 000 чоловік*. У це число не входять працівники таких фактично державних (або фінансованих державою) органів, як Академія Наук України (а також мінімум ще півдесятка галузевих академій), Вища атестаційна комісія, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури тощо – їх може набратися ще близько 10 000 чоловік. Разом – 50 000, додамо у середньому ще двох членів родини – отримаємо 150 000 жителів, основною причиною перебування яких у Києві у цей поточний момент є його столичний статус, і значна частина яких приїхала до Києва виключно тому, що отримали можливість попрацювати у центральних органах державної влади.

Для довідки: за законом про статус народних депутатів (ст. 34), кожен із 450 депутатів може мати 31 помічника-консультанта. При цьому 4 з них можуть бути прийняті в штат, отримавши статус держслужбовця й зарплату з державного бюджету.

Зважаючи на той факт, що щорічне оновлення кадрів у центральних органах влади становить приблизно 15%, можна підрахувати, що кількість чиновників та членів їх родин у Києві подвоюється кожні 7 років. Тобто, з 1991 року чисельність киян, які особисто працювали в центральних органах влади або є членами їх родин, становить близько 300 000 – 400 000 чоловік (з поправкою на те, що на початку незалежності кількість чиновників була значно меншою, а також на те, що декілька членів родин можуть працювати у владі одночасно або повторно). Не забудемо про 6,2 тис. студентів Академії державного управління та невідому кількість інших відомчих навчальних закладів, головною метою яких (принаймні, виходячи з їх назви) є підготовка чиновників та інших бюджетних працівників, такі як Академія внутрішніх справ, Академія прокуратури тощо – разом викладачів та студентів можна оцінити мінімум у 10 000 чоловік. Додамо працівників посольств іноземних держав, представників міжнародних організацій, кореспондентів іноземних ЗМІ – таких столичних «за посадою» жителів по місту набереться ще не менше 10 000 чоловік.

Відповідно, переміщення близько 400 000 жителів Києва до нової столиці дозволить значно зменшити навантаження на житловий фонд та транспорт міста, призведе до суттєвого зниження цін на житло та підвищення комфорту для проживання у місті.

6. Ліквідація «столичного руху» на вулицях Києва

Окрім того, що вищі чиновники полюбляють пересуватися містом, у тому числі – протягом дня з одного міністерства до іншого – виключно на авто, варто врахувати, що щодня до Кабміну та міністерств їдуть сотні чиновників у службових справах. Ще тисячі простих українських громадян щодня їдуть до Києва для відвідування одного з вказаних центральних органів влади, посольства тощо. Перенесення цього руху до нової столиці зменшить напруження на шляхах столиці мінімум на 20%.

Аналогічно – з перекриттям автошляхів під час пересування як місцевих чиновників, так й іноземних гостів – нову столицю можна буде спеціально спроектувати із спеціальними смугами, вертолітними майданчиками, або просто із широкими дорогами, де вистачить місця і громадському транспорту, і офіційним кортежам.

7. Зменшення інтенсивності забудови

Очевидно, що активна забудова Києва обумовлена тим, що місто являє собою одночасно економічний і політичний центр країни. Виведення столиці за межі міста змусить великі національні та іноземні компанії обирати між двома варіантами розміщення головного офісу – поближче до грошей чи поближче до влади. При цьому позбавлення Києва столичного «бонусу» підвищить шанси інших великих міст України на залучення інвестицій та самих інвесторів.

Звільнення низки великих споруд у центрі міста дозволить уникнути подальшої забудови центру висотками – у Києві з’явиться велика кількість місць для офісів, музеїв, концертних зал, інших закладів культури.

8. Відновлення самоврядування у Києві

Як відомо, Київ, на відміну від усіх інших населених пунктів України, живе за своїм спеціальним законом «Про столицю України – місто-герой Київ», який передбачає таку посаду, як Голова Київської міської державної адміністрації, який призначається Президентом України. У результаті, як ми маємо можливість спостерігати зараз, кияни можуть бути відсторонені від управління власним містом, чого не може бути в будь-якому іншому місці, де єдиною владою на місцях є міська рада та міський голова, які прямо обираються міщанами. Перенесення столиці позбавить сенсу старий закон, і кияни знову зможуть взяти владу у своєму місці у свої руки.

———————

*щодо кількості чиновників мені вдалося знайти наступну інформацію:

1) За законом про статус народних депутатів, кожен із 450 депутатів може мати 31 помічника-консультанта. При цьому 4 з них можуть бути прийняті в штат, отримавши статус держслужбовця й зарплату.

2) Дані Головного управління державної служби (не зовсім ясно, чи вони враховують судову і законодавчу гілки влади, чи тільки виконавчу):

Чисельність
Плинність

** щодо географічного центру України: дані з Вікіпедії.

Оригінал статті тут: http://tronkablog.wordpress.com/2011/09/21/8-%D0%B0%D1%80%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%B7%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%96-%D1%83%D0%BA/