09/27/2011 | НеСправжнійПатріот

У ГАЗОВОЇ КОМАНДИ Є ПРОБЛЕМИ ІЗ АДЕКВАТНІСТЮ СПРИЙНЯТТЯ ГАЗОВОГО СВІТУ
Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру «Номос»:
Мені здається, що у газової команди є проблеми із адекватністю сприйняття газового світу. Заявлені плани на європеїзацію нашої газової політики входять у різкий дисонанс із вчорашньою заявою прем’єр-міністра Азарова про те, що українська сторона готова в якості компромісу запропонувати російській стороні тариф для транзиту українського газу на рівні собівартості. Тоді постає запитання, за рахунок чого існуватиме консорціум, якщо ГТС, яка повинна стати його основою, працюватиме на собівартості?
Можливо, в Москві в Завідово сформувалася нова економічна теорія? Можливо професору Януковичу відкрили нову теорію під час зустрічі із російським президентом та прем’єром. А інший доктор наук Азаров вдосконалив та оприлюднив її елементи? Або за всім, що ми чуємо, криється банальний намір здати все з потрохами. І здати не якомусь міфічному тристоронньому консорціуму, а Газпрому. Тому що якщо ГТС працюватиме за тарифом собівартості, то про яку її модернізацію може йти мова? Тим більше за участю європейських банків? Бо з чого тоді покриватиметься кредити, якщо ГТС не отримуватиме прибутку.
Тоді залишається один наступний формальний крок – легалізація статусу української ГТС, як частини Газпрому з усіма витікаючими наслідками. Ні про яку європеїзацію українського енергетичного газового сектору мова не йде. Україна буде виключена з енергетичної газової співдружності. А Газпром продовжить наступ на енергетичні активи газових олігархів.
У цій ідеї створення консорціуму та ідеї знижки «ціна в обмін на транзит по собівартості» міститься нездоланне протиріччя. І від поєднання цих ідей відгонить транснаціональною корупцією. Питання ставиться таким чином, що за рахунок переведення роботи української ГТС в режим «роботи за їжу» субсидується корпоративна економіка зарубіжного монополіста. Причому незрозуміло хто визначатиме рівень собівартості. Я сумніваюся, що Газпром пристане на формулу Нафтогаза. Мені цікаво, хто отримає комісійні від такої, скажімо, неоціненної послуги Газпрому, яка зекономить йому пару мільярдів доларів щорічно. Відомо, що Газпром уміє бути вдячним таким «помічникам», але при чому тут національний інтерес України? І при чому тут європейські учасники? Ні один європейський учасник не братиме участі у створенні якогось економічного дива, яке працюватиме за їжу.
Чому Газпром, до речі, швидко виступив із спростуваннями переможних реляцій Азарова щодо тристороннього консорціуму. Принцип Газпрому незмінний: все або контрольний пакет. Українські бачення (вони різні в залежності від джерела): або 34% – українській стороні, а 66% порівну між Газпромом та ЄС, абоо 20% українській стороні, а решта двом учасникам. Це все не передбачає контрольного пакету Газпрому. А якщо ми візьмемо консорціумні підходи Газпрому у реалізації Північного та Південного потоків, то ми бачимо там долю Газпрому в 51 відсоток. То в цьому контексті Газпром проводитиме ту саму лінію. Існує високий ризик того, що так званий «європейський учасник» може виявитися або афільованою компанією Газпрому, або її партнером, який за певних обставин продасть свій пакет Газпрому та шляхом нехитрої махінації монополіст РФ матиме контрольний пакет.

http://www.unian.net/ukr/news/news-458948.html