10/02/2011 | НеСправжнійПатріот

Цього ж вечора (23 вересня) на Першому національному програма «Шустер live» почалася з гострої дискусії навколо іншого скандалу: 22 вересня на відкритті саміту міністрів освіти держав – членів СНД студентка НаУКМА Дарина Степаненко вдарила міністра Дмитра Табачника букетом квітів. Вчинок студентки публічно підтримали політики з «Нашої України» (Андрій Парубій, В’ячеслав Кириленко). Їхня реакція була очікуваною з огляду на гостре критичне ставлення до політики, яку проводить Табачник.

Однак, на думку експертів «Телекритики», політики з опозиційного табору потрапили внаслідок спланованої провокації проти Табачника в добре розраховану пастку влади.

Почнімо з того, що В’ячеслав Кириленко був змушений доводити, що негідний за формою вчинок дівчини вартий поваги за суттю і виправданий з точки зору протесту проти дій Табачника. Це йому довелося робити в умовах, коли аж чотири (!) опоненти (що є порушенням принципу рівності дискусії) – регіонали Вадим Колесніченко та Олена Бондаренко, литвинівець Олег Зарубінский, на бік яких відкрито став і сам модератор Савік Шустер, озвучували факти і подробиці інциденту, які явно свідчили про спланований і підготовлений характер акції проти Табачника, про шкоду такого вчинку для іміджу країни, про причетність учасників цієї акції до інших радикальних та хуліганських дій.

При цьому прибічники Табачника не цуралися маніпуляцій. Наприклад, Шустер провів фальшиву аналогію між учинком проти міністра та уявним нападом на голову Федерації футболу України під час відкриття Євро-2012. Бондаренко вже традиційно склала свою промову з мережива безпідставних суджень та ярликів.

Найбільше відзначився і проколовся Вадим Колесніченко. Річ у тім, що його «напівправда» стала для експертів «Телекритики» певним ключем до розгадки провокації 22 вересня. Колесніченко розповів, що студентка Степаненко була серед тих, хто раніше у вересні напав на «совещание ветеранов и участников Великой Отечественной войны… которые собирались, чтобы протестовать против фашизма, неонацизма, который возрождается в Украине».

Експерти ТК провели невеличке розслідування, в результаті якого з’ясувалося, що 9 вересня відбулося заснування кишенькової організації депутата Колесніченка – Міжнародного антифашистського фронту. Цю «знаменну» подію було зіпсовано нападом «пятнадцати молодых людей в масках и с кастетами». Один із зацікавлених очевидців із організації Колесніченка описав це ще різкіше. До цих повідомлень було додано фотографії, на яких справді фігурує кривдниця Табачника Дарина Степаненко.

Висловимо суб’єктивні експертні судження: характер цих фотографій, характер демонстрації запису інтерв’ю Степаненко за підсумками нападу на Табачника на сайті «Сегодня» з посиланням на сайт «Братства» – організації, відомої своїми провокаціями, спрямованими на дискредитацію помаранчевого табору та опозиційних політиків (досить згадати нещодавні спроби братчиків спровокувати сутичку між міліцією і протестувальниками 24 серпня в Києві), свідчать про те, що влада створила маріонеткову організацію для дискредитації ідей та діяльності опозиційних сил і політиків.

Ця технологія дуже нагадує створення «радикальних» профашистських організацій у 2004 році для «смолоскипних походів», антисемітських заяв та інших радикальних дій «на підтримку» кандидата в президенти Віктора Ющенка. Повернення до використання таких технологій та радикальних рухів ще раз підкреслює усе більший уплив російських політтехнологів та їхніх українських учнів на формування інформаційного порядку денного в Україні.

Тому на акції проти Табачника, особливо після такого успіху та необережної підтримки провокаторів із боку опозиційних політиків, діяльність таких організацій не припиниться. Варто чекати на продовження серіалу з новими, ще більш неприйнятними, методами «боротьби з режимом» та подальшою дискредитацією опозиціонерів.

На тлі створеного позитивного тла для «жертви екстремізму» – запрошеного міністра Табачника – почалося обговорення проблем освіти. Маніпулятивний формат цієї дискусії був очевидний для тих, хто обізнаний із проблематикою. Але після обговорення «квіткового замаху» глядачам це було важко збагнути. Шустер зробив усе, аби за допомогою емоційності знизити критичний рівень сприйняття слів міністра і підвищити недовіру до його опонентів (той же Кириленко). Найкраще про це сказала член парламентського Комітету з питань освіти та науки Олеся Оробець в інтерв’ю УНІАН:

«Відсутність на ефірі, де мали хоча б формально обговорювати освітню політику, жодного члена парламентського комітету з питань освіти впадала в око. Не було там Ігоря Лікарчука, Лілії Гриневич, Павла Полянського, Ірини Бекешкіної чи будь-кого іншого з фахових освітніх експертів, не було жодного вчителя – лише два директори, яким субординація диктувала, що казати й запитувати. У підсумку політики звели фахову розмову про освітні проблеми й виклики до оцінки вчинку дівчини, що вдарила Табачника квітами».

У таких «тепличних умовах» Дмитро Табачник міг майже безкарно опускатися до «шельмування опонентів», зокрема, вдаватися до прийомів «приниження» та «навішування ярликів», безпідставних тверджень.

http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/3517