Точку неповернення пройдено
10/14/2011 | Sakharov
після порушення чергової кримінальної справи проти Тимошенко. Белькотіння Януковича про апеляційний суд і декриміналізацію статті вже нічого не змінять навіть якщо Юля вийде з СІЗО. Навіть якщо дійсно статтю декриміналізуть. Вони нічому не навчилися. Не хочуть вчитися чи нездатні? Поспішність порушення справи СБУ свідчить про стійку тенденцію до політичних розправ неполітичними методами. І справа тут не в особистостях підсудних і засуджених.
Влада котиться у прірву, вже не контролюючи сама себе. ЇЇ очолює людина, нездатна до об'єктивних оцінок і аналізу. Нездатне до того і оточення Януковича, чи то з нефаховости і недолугости, чи тому що протилежні цілі груп у тому оточенні не можуть узгоджуватися, а президент хитається між тими групами як лайно у ополонці.
За великим рахунком це вже не є надто суттєвим. Бо час, протягом якого влада могла прийти до притомности, минув. Далі - або скніння у постійній невизначеності і броунівському русі або подальше падіння у тоталітарну прірву. До якої межі? Не надто великі розміри України для побудови далеких ізольованих від світу концтаборів і обмежена кількість посадочних місць у зонах не сприяють тотальному ув'язненню противників режиму, котрих ставатиме все більше. Спротив, активний, мовчазний, "кухонний", наростатиме в усіх формах. Каральні органи загниватимуть і стануть ненадійними. Армія проти народу не піде. Настане колапс. Що буде після нього? Знайдуть нові форми обдурювання і підкупу виборця? Поділяться статками і прибутками? Запанує істинно демократичний лад?
Сьогодні зрозуміле одне - влада безповоротно втратила обличчя і стала "кривою качкою". Як всередині країни так і за кордоном. Найнеприємніше те що ця влада, хочемо ми того чи ні, уособлює в очах світу Україну. І локальна подяка жителям Донбасу у світовому вимірі стає подякою жителям України за подарунок.
Світ прагматичний. Але і здатний мріяти. Його мрії про повноцінного партнера у центрі Європи не здійснилися. Обмануті надії викликають образу і нехіть. І ота нехіть, виплекана за короткий час, даватиметься взнаки довго. У Кримінальному Кодексі немає статті за обман виборців, за підлість і підступність у політиці. Але знайдуться інші статті. За те ж Межигір'я, за економічний протекционізм, за використання державних структур з особистими цілями, розбазарювання і привласнення державних коштів. І вони знають що відповідати доведеться.
Тому вони не бачать іншого виходу (а його і немає) як чіплятися з усіх сил за владу, залишаючись при владі якомога довше. І підуть на ухвалення цинічно підлого виборчого закону, давитимуть опозицію усіма доступними методами, розбещуватимуть і дуритимуть виборців, доведуть народ до зубожіння і тваринного стану щоб купувати його дрібними подачками.
Надії на дипломатичний чи економічний тиск з боку демократичного світу можуть і не здійснитися. Бо зрештою не стане світ бруднити руки внутрішніми справами підлої влади. Йому не потрібні деморалізовані жебраки як поповнення людського потенціалу. Йому простіше відвернутися і чекати поки не зігниє або не вибухне.
І наше звільнення від підлоти і підлости в остаточному рахунку у наших руках. Повстання? - Вже проходили. На тлі безладу прийде нова підлота, не краща за стару. Саботаж? - Призведе до остаточного занепаду. Громадський спротив наявних громадских структур? - Так, але лише його в умовах збайдужіння і зневіри може виявитися недостатньо. Утворення нової політичної партії, яка поведе за собою всіх? - Таке теж проходили і знаємо чим це закінчується.
То що, виходу немає? Є. У особистій громадянській свідомості. Поки вона не зросте і не пошириться, не переможемо. А, відтак, політичні організації, не полишаючи боротьби за владу, мусять значну частину свого потенціалу направити на виховання громадянської свідомости у суспільстві. Громадські організації мають стати провідниками тої роботи. Поширення інформації, спрямованої на підйом громадянських почуттів, широка роз'яснювальна робота не лише перед виборами, а постійно.
Розповсюдження фахово підготовлених зрозумілих і простих, не агітаційних, бо агітація набила оскому, освітніх і інформаційних матеріалів не пройде безслідно. Потрібний центр, який би направляв цю роботу, мережа локальних центрів, побудована так, щоб її неможливо було обезголовити. Тотальна інформаційна війна з підлою владою. І на виборах побачимо результат.
Так переможемо.
Влада котиться у прірву, вже не контролюючи сама себе. ЇЇ очолює людина, нездатна до об'єктивних оцінок і аналізу. Нездатне до того і оточення Януковича, чи то з нефаховости і недолугости, чи тому що протилежні цілі груп у тому оточенні не можуть узгоджуватися, а президент хитається між тими групами як лайно у ополонці.
За великим рахунком це вже не є надто суттєвим. Бо час, протягом якого влада могла прийти до притомности, минув. Далі - або скніння у постійній невизначеності і броунівському русі або подальше падіння у тоталітарну прірву. До якої межі? Не надто великі розміри України для побудови далеких ізольованих від світу концтаборів і обмежена кількість посадочних місць у зонах не сприяють тотальному ув'язненню противників режиму, котрих ставатиме все більше. Спротив, активний, мовчазний, "кухонний", наростатиме в усіх формах. Каральні органи загниватимуть і стануть ненадійними. Армія проти народу не піде. Настане колапс. Що буде після нього? Знайдуть нові форми обдурювання і підкупу виборця? Поділяться статками і прибутками? Запанує істинно демократичний лад?
Сьогодні зрозуміле одне - влада безповоротно втратила обличчя і стала "кривою качкою". Як всередині країни так і за кордоном. Найнеприємніше те що ця влада, хочемо ми того чи ні, уособлює в очах світу Україну. І локальна подяка жителям Донбасу у світовому вимірі стає подякою жителям України за подарунок.
Світ прагматичний. Але і здатний мріяти. Його мрії про повноцінного партнера у центрі Європи не здійснилися. Обмануті надії викликають образу і нехіть. І ота нехіть, виплекана за короткий час, даватиметься взнаки довго. У Кримінальному Кодексі немає статті за обман виборців, за підлість і підступність у політиці. Але знайдуться інші статті. За те ж Межигір'я, за економічний протекционізм, за використання державних структур з особистими цілями, розбазарювання і привласнення державних коштів. І вони знають що відповідати доведеться.
Тому вони не бачать іншого виходу (а його і немає) як чіплятися з усіх сил за владу, залишаючись при владі якомога довше. І підуть на ухвалення цинічно підлого виборчого закону, давитимуть опозицію усіма доступними методами, розбещуватимуть і дуритимуть виборців, доведуть народ до зубожіння і тваринного стану щоб купувати його дрібними подачками.
Надії на дипломатичний чи економічний тиск з боку демократичного світу можуть і не здійснитися. Бо зрештою не стане світ бруднити руки внутрішніми справами підлої влади. Йому не потрібні деморалізовані жебраки як поповнення людського потенціалу. Йому простіше відвернутися і чекати поки не зігниє або не вибухне.
І наше звільнення від підлоти і підлости в остаточному рахунку у наших руках. Повстання? - Вже проходили. На тлі безладу прийде нова підлота, не краща за стару. Саботаж? - Призведе до остаточного занепаду. Громадський спротив наявних громадских структур? - Так, але лише його в умовах збайдужіння і зневіри може виявитися недостатньо. Утворення нової політичної партії, яка поведе за собою всіх? - Таке теж проходили і знаємо чим це закінчується.
То що, виходу немає? Є. У особистій громадянській свідомості. Поки вона не зросте і не пошириться, не переможемо. А, відтак, політичні організації, не полишаючи боротьби за владу, мусять значну частину свого потенціалу направити на виховання громадянської свідомости у суспільстві. Громадські організації мають стати провідниками тої роботи. Поширення інформації, спрямованої на підйом громадянських почуттів, широка роз'яснювальна робота не лише перед виборами, а постійно.
Розповсюдження фахово підготовлених зрозумілих і простих, не агітаційних, бо агітація набила оскому, освітніх і інформаційних матеріалів не пройде безслідно. Потрібний центр, який би направляв цю роботу, мережа локальних центрів, побудована так, щоб її неможливо було обезголовити. Тотальна інформаційна війна з підлою владою. І на виборах побачимо результат.
Так переможемо.
Відповіді
2011.10.14 | Пані
Ваше? Поставити в статті?
2011.10.14 | Sakharov
Моє. Ставте.
2011.10.14 | Пані
Поставила
http://maidan.org.ua/2011/10/tochku-nepovernennya-projdeno/По резолютивній частині. Знаєте в чому проблема? У реальній відсутності таких матеріалів. Не критичних - їх маса. А тих, які показали б хоч якусь перспективу тим же виборцям.
2011.10.14 | Убітий Єнот
статті не змінять країну, ''громадська свідомість'' формується середовищем
в умовах диктатури ніяка ''громадська свідомість'' в суспільстві з'явитися не може.2011.10.14 | Sviatoslav D
А в умовах монархії?
Убітий Єнот пише:> в умовах диктатури ніяка ''громадська свідомість'' в суспільстві з'явитися не може.
2011.10.14 | Убітий Єнот
Aбсолютної чи конституційної?
2011.10.14 | Мірко
Re: ніяка ''громадська свідомість'' в суспільстві зявитися не може (л)
Ніяка ''громадська свідомість'' в суспільстві з двома мовами зявитися не може. Будуть дві.http://world.maidan.org.ua/2011/cart-before-the-horse
2011.10.14 | Kohoutek
Особливо пікантно почути це від громадянина КАНАДИ. Із серії "шизофренія, як і було сказано".
2011.10.14 | Kohoutek
Re: о гражданском обществе и диктатуре
Убітий Єнот пише:> в умовах диктатури ніяка ''громадська свідомість'' в суспільстві з'явитися не може.
Может.
Тут вот все попрекают Запад, что он согласен на декриминализацию статьи, по которой осудили Тимошенко, лишь бы её выпустили. Типа, а как же правовое государство?
А нет его у нас. Будет Тимошенко сидеть или её выпустят, на утверждение верховенства права в Украине это напрямую не повлияет. Суд был неправедным, несправедливым, подставным - каким образом приговор такого суда может быть правовым? Запад прекрасно понимает, с кем он имеет дело в лице Януковича. У него большой опыт общения с такими царьками - всякими там Каддафи, Мушаррафами, Путиными, Мугабе, Чаушеску. С ними бессмысленно разговаривать языком либерально-демократических лозунгов - у них иные ценности. Они не изменятся под влиянием увещеваний. Они понимают только силу и выгоду. Януковичу сейчас именно это и демонстрируют.
Но Запад не в состоянии построить в Украине правовое государство - это могут сделать только сами украинцы, им строить, политиков-гастарбайтеров из Европы к нам не завезут. Всё, что он может сделать в такой ситуации, это показать диктатору, на чьей стороне сила, с кем выгоднее дружить. И в обмен на партнёрство потребовать от него создания минимальных условий для возникновения в данной стране гражданского общества. И оно ВОЗНИКАЕТ. Даже при ДИКТАТУРЕ. При диктатуре Франко, Пиночета, Чон Ду Хвана, Чан Кайши. Если народ до него дозрел. Что в Украине народ дозрел, у меня не сомнений. Мы уже видели, как это общество действует - пусть оно хилое, но оно у нас уже есть и с ним уже нельзя не считаться. И в конце концов, диктаторы уходят, а гражданское общество остаётся.
Вот придёте к власти, и снова криминализируете статью, по которой осудили Тимошенко. И посадите тех, кто заслужил - по закону и в строгом соответствии с процедурой, а не по понятиям! - посадку. И утвердите верховенство права. Всё в ваших - в наших - руках.
2011.10.14 | Sakharov
.
2011.10.14 | Corvette
Нема працюючого механізму швидкого впливу народу на владу
Тре було, аби була миттєва можливість контролювати Ющенка. Щось на кшталт "Сьогодні "допоміг" любодрузю - завтра в тюрму".Цікаво, що Ющенко сам такого механізму не запропонував.
Тепер насолоджуйтесь повними "5-річками".
"Поки термін не закінчиться - і не рипайтесь"