Все ж Олександр Мороз мав рацію - інститут президенства Україні не потрібен
10/21/2011 | Hadjibei
Зверніть увагу, що всі чотири президенти не спромоглися ні на що позитивне за великим рахунком.
Наявність двох вертикалей влади - прем"єр міністра і президента призвела лише до цілковитого хаосу і запеклої гризні.
Президенти в Україні дуже добре влаштувалися - роблять що хочуть, і ні за що не відповідають.
Парламентська республіка, двопалатний парламент, пропорційна система і відкриті списки, прем"єр міністр із великими повноваженнями і підзвітний парламентові - це єдиний варант, котрий може спрацювати в Україні.
Наявність двох вертикалей влади - прем"єр міністра і президента призвела лише до цілковитого хаосу і запеклої гризні.
Президенти в Україні дуже добре влаштувалися - роблять що хочуть, і ні за що не відповідають.
Парламентська республіка, двопалатний парламент, пропорційна система і відкриті списки, прем"єр міністр із великими повноваженнями і підзвітний парламентові - це єдиний варант, котрий може спрацювати в Україні.
Відповіді
2011.10.21 | Koala
В такому разі ВР теж не потрібна. І кабмін. І ГПУ. З тих самих міркувань.
2011.10.21 | Shooter
Пропоную інше міркування:
парламентська форма влади веде до "влади компромісу" - сиріч, більше стабільної та передбачуваної влади.А не до влади, наприклад, тупого самодура ялинковича.
2011.10.21 | Hadjibei
Re: Пропоную інше міркування: От і я про це
Справа в тому, що як не дивно, демократичним шляхом контролювати стадо із 300 чи 400 свиней легше, ніж одного скаженого бугая.Жодна із партій не матиме остаточної монополії, і вони змушені будуть домовлятися так чи інакше.
Крім того, поступово переорієнтація буде не на "лідерів", але суспільство поступово почне звертати увагу на партії та їхні політичні платформи.
2011.10.21 | Koala
Ми це вже спостерігали. За Ющенка.
На превеликий жаль, Україні зараз потрібен діяльний демократично обраний президент - і повноваження ВР його зупиняти, якщо буде демократичний компроміс.Бо компромісу, швидше за все, не буде.
2011.10.21 | Shooter
За Ющенка не було парламентської демократії
І, доречі, одна з його помилок - це недоведення до логічного кінця політичної реформи.А потім взяття влади через парламентські вибори.
Заодне рекомендую подивитися на екс-братів по нещастю: у кого прізідєнти - жопа, у кого парламентська демократія - більш-менш нормально.
2011.10.21 | Hadjibei
Президентів у нас чомусь ненавидять
після року президенства, або й одразу ж.А якщо серйозно, то дійсно була дурниця мавпувати російську президентську модель. В Україні що поганий цар, що добрий - все одно плюють.
2011.10.21 | Koala
Ну давайте: Грузія...
2011.10.23 | Shooter
Грузія переходить на парламентську форму.
Та й жопа в Грузії вс. всіх країн Балтії та всіх європейських "стран соцлагєря", де існує парламентська демократія, - суттєво похлєще буде.2011.10.21 | Мартинюк
Парламентська форма веде до залежності від сильних сусідів
Якщо б ми були Канадою, то це не було би чимось жахливим . Але ми не Канада і наш сусід не США2011.10.21 | Лермонтов
Кого простіше підкупити/вмовити/залякати: 300 осіб чи одну?
2011.10.21 | Лермонтов
Маячня. Парламент являє саму _суть_ представницької демократії. Без
нього демократія (представницька, - на відміну від прямої) абсолютно неможлива.Президент же - аналог короля чи великого князя - є інституцією, що до демократії не має жодного відношення; навпаки, часто являє загрозу для демократії, узурпуючи владу народу.
2011.10.21 | Лермонтов
Розумні люди казали це давно, принаймні, закликали "Майдан" підтримати
політреформу, щоб назавжди встановити демократію в Україні.Де там: Геть! Месії потрібні повноваження! Подивіться на США!
Хотів би запитати: Ну от, панове майданівці, ваша мрія збулася: політреформу відмінили.
То ми вже Америка, чи треба трохи почекати, доки увійдемо областями в Росію?
2011.10.23 | Shooter
Воно, власне, підхід а-ля "прокрустове ложе" не завжди є вірним
Зі системної точки зору парламентська демократія є кращою.Але у випадку Ющенка був шанс змінити форму правління з олігархічної по суті на представницьку. Плюс, звісно, провести реформи на користь всього суспільства, а не "ізбранних братанов".
Те що він ним не скористався - його вина.
А парламентська демократія буде повільнішою, хоч і гарантованішою формою "нормалізації" все ще глибоко постсовіцької України.
2011.10.21 | Мартинюк
Зі всього що Ви сказали вартий уваги лише двопалатний парламент
Пропоційна система і "відкриті списки" - закінчиться лицемірним збереженням всього так як є.У світ є і мажоритарні системи і змішані і вони прекрасно працють при умові що в країні існує сильна і незалежна судова система.
Без президента з делегованим йому повноваженнями від виборців , Україна швидко перетвориться у шмату для витирання ніг для сильніших сусідів і "світових лідерів"
2011.10.21 | неВільний радикал
Рада чи гетьман.
[ Тут нещодавно була розмова про те, яку нам завести демократію – парламентську чи президентську. Здається пропонували референдум з цього приводу учинити. Не знаю до чого дійшли, але маю найтвердішу думку, що:
1) референдуми у нас взагалі треба було би заборонити, з огляду на те, що вони вже є не актуальними, відколи пан Геллап винайшов свій набагато дешевший спосіб читати у серцях обивателів їхні мрії;
і 2) стадо бидла, яке було вискочило з загорожі у 91-му було призвичаєне до пастиря, який ним опікується: гонить на пасовисько, вертає у полудень на дойку, вичистить гній, нагодує, і взагалі догляне, нема про що турбуватися. Та раптом нагрянула свобода! А що воно таке майже ніхто не знає. Мало таких, що вміють з нею вправлятися., і одразу стаду стало невесело, сумно, незрозуміло, а що ж з нею робити, з тією клятою свободою? Як добувати собі насущне? Хто засипатиме у ясла? А може ну її на фіг, ту свободу?
За що воно проголосує на референдумі? За свободу, чи за звичну стайню з господарем, який попіклується про усе? Між і ншим і про те, коли САМЕ ТОБІ прийде смертний час і прийшла вже твоя черга йти на ковбасу.
Міг би покласти на плаху навіть не віртуальну, а реальну руку, що нумер 2 вийде уперед і можливо навіть з великим відривом.
Тому і не можна, не треба йому, бидлу, давати можливість вирішувати таке питання шляхом референдуму.
Сьогодні авторитаризм є анахронізмом, а президент, це авторитарний правитель і є неефективним за визначенням (лічені виключення, як відомо, лише підтверджують правило). Це рудимент монарха, батька нації. Недарма ж у Європі немає президентів з такими повноваженнями, які має ВАЮ навіть після політреформи.
І саме приклад ВАЮ, з повноваженнями незрівняно меншими з кучмівськими, і не найгіршої людини за особистими якостями, дуже переконливо НМД свідчить про непридатність варіанту Гетьмана для Україні.]
Цей опус я наваяв у березні 2010 року і тоді ж виклав на майдан. Сьогодні можу тільки додати, що приклад нинішнього гнойка-президента Януковича мав би перехилити найзапекліших фанатів гетманства на бік парламентської республіки. До речі, латинське res publika означає українською «спільна справа», а словосполучення «президентська республіка» є НМД нонсенсом - предсідательськоє общєє дєло – у моєму перекладі.
2011.10.22 | Slavix
Re: Рада чи гетьман.
неВільний радикал пише:>
До речі, латинське res publika означає українською «спільна справа»,
Приблизно це ж саме означає й "Річ Посполита" та "Коза Ностра"
На мою скромну думку, Перші кілька років після здобуття незалежності мала б бути чисто парламентська республіка, а не президентська. Це була б насправді та ін"єкція свободи та демократії, яка б відучила народ від стереотипу "доброго царя", а потім можна було б запроваджувати інститут президентства.
Чим обгрунтовую?
1. Виконавча вертикаль була сформованою, та призвичаєною до виконання політичних рішень "з гори", в тому числі рішень колегіальних органів, тобто рішення парламенту інерційно б виконувалися;
2. РФ, на той час послаблена внутрішніми проблемами, не становила такої загрози, яка б потребувала термінової мобілізації та прямого президентського правління;
3. Тогочасні депутати, вибрані за мажоритаркою, після заборони компартії, складали 450 "я", переважно проукраїнськи налаштованих з огляду чи то на переконання, чи то під страхом перед "юрбою", чи то з особистих господарсько-коньюнктурних міркувань. І погодьтесь, на 450 "оболтусів" набагато важче вплинути, ніж на 3-5 "тушководів" або 20-30 "піаністів". Таким чином, працюючи у Раді кожен депутат показав би себе з того чи іншого боку, пройшло б природнє об"єднання в групи за політичними інтересами, що б переросло органічно в утворення справжніх ідеологічних партій з особистою відповідальністю їх парламентарів перед виборами.
Сформувалася б дійсно українська справжня політична еліта, яка б консолідовувалася навколо ідей.
4. Наступні вибори зробили б мажоритарними, а партійність могла б декларуватися під вибори (власне, провести виборим за тим же законом, що й останні радянські, тільки замість "єдиного блоку комуністів і безпартійних" зазначити політичні партії). Таким чином, депутат мав би подвійну персональну відповідальність: перед партією і безпосередньо перед виборцями; виборець мав би можливість підтримати або персонально депутата, виходячи з результатів його роботи та/або особистих якостей, або ідеологію партії, яка була б дійсно ідеологією; партії при цьому б виконували свою природню функцію: формування ідеології (ідеАллогії) та на методичному та полемічному рівнях втілювали б їх в життя.
5. Наступні й подальші вибори проводити за мажоритарною системою, однак єдиним суб"єктом висування кандидатів залишити політичні партії.
6. Після цих виборів запровадити інститут Президентства з функціями голови виконавчої влади, який обирався б прямим всенародним голосуванням для персоналізації, на яку б якраз визрів суспільний запит та компенсувало б домінуючий вплив партії (партій) переможниці, що, відповідно обмежило б повноваження партійних босів та збалансувало б владу.
Власне, це один з можливих сценаріїв органічного розвитку політичної системи в Україні за конкретно взятий період. Все ж кращий "мавпування наобум" з західних і східних кальок, відірваних від часу та контексту, типу "двопалатного парламенту" (функціонально двопалатний парламент є ІНСТРУМЕНТОМ управління федераціями, де його застосування дійсно виправдане, а нам це як пилкою цвяхи забивати)... мабуть дається взнаки шкільна звичка списувати.
------------------------------------------------------------
Такий сценарій можливий та доцільний після зміни режиму (як то розпад СРСР, Помаранчова революція тощо).
Наразі в суспільстві ще не вичерпався запит на сильну руку, хоча почав формуватися новий, ще не до кінця чітко усвідомлений: народ ЩЕ не знає чого він хоче, але ВЖЕ чітко знає чого він не хоче.
2011.10.22 | Олекса
Re: Все ж Олександр Мороз мав рацію - інститут президенства Україні не потрібен
Знайшов, яку паскуду брати у приклад і цитувати... Ви забули, хто все зробив, щоб на самому початку закласти безлад у помаранчевій команді, хто зняв з Ющенка повноваження, які зараз надали Януковичу, хто вивів Тимошенко на перший рівень керівництва справами у країні. Про кого ще досі написано ан стінак будинків у Києві - що він Іуда?2011.10.23 | Evgen.I
Re: А при Ющенку виявилось, що непотребом є прем'єрство.
2011.10.23 | Mykola_2007
А я радий що політ реформу відмінили
450 безвідповідальних говорунів ми вже бачили, ми вже бачили як б'ються УДО та Беркут. Бачили як виграє одна команда, а через підкуп до влади приходить інша... Анархія та слабка маніпульована всіма Україна.Януковичь ворог, але на відміну від попередньої влади несе повну відповідальність, і це добре. Але очевидно, що чесні вибори він програє, але буде будь що триматися за владу, а це зле. Але тут вже все залежить від народу, як він себе поведе...
Треба дійсна модернізація, але у тому сенсі, що президент і прмьєр повинен бути однією людиною. Повинна бути нормальна, процедура імпічменту (чи то парламент, чи референдум).
А приклади Європейських демократій не такі вже й успішні. Той жеж Берлусконі. Та й на німців я б подивився, якби там не були американські війська. Згадаймо як публічно сварилися президент і прем'єр Польші.
Ну і на останок політреформу відмінили ще й тому, що Януковичь, після призначення Азарова, і так фактично мав сьогоднішні повноваження. Тому всі скиглення не мають ніякого сенсу. Параменська форма, сама по собі не може уберегти від авторитаризму.