Why Iceland Should Be in the News, But Is Not By Deena Stryker (L)
11/16/2011 | Скайуокер
http://sacsis.org.za/site/article/728.1
Чому Ісландія повинна бути в новинах, але її там немає
Історія, яку розповіли по італійському радіо, про "революцію в Ісландії", що не припиняється, є яскравим прикладом того, як мало наші ЗМІ розповідають нам про світ. 2008 року на початку фінансової кризи Ісландія, по-суті, збанкрутувала. Причини цього згадувалися лише побіжно, і з того часу ця маловідома країна, що називається, зникла з радарів.
У міру того як одна за одною європейські країни опиняються під загрозою банкрутства, що загрожує існуванню євро, що знову ж таки, матиме найрізноманітніші наслідки для всього світу, останнє, чого можновладці бажали би, це щоб Ісландія стала прикладом для інших. І ось чому:
П’ять років чистого неоліберального режиму зробили Ісландію, (населення 320 тисяч, без армії), однією з найбагатших країн у світі. У 2003 році всі банки країни були приватизовані, і з метою залучення іноземних інвесторів вони запропонували онлайн-банкінг, а мінімальні витрати дозволили запропонувати відносно високі показники прибутковості. Рахунки, названі IceSave, залучили безліч дрібних британських і голландських інвесторів.
Але із зростанням інвестицій збільшувався і зовнішній борг банків. У 2003 році борг Ісландії дорівнював 200% її ВНП, а в 2007 році становив 900%. Світова фінансова криза 2008 року стала смертельним ударом. Три головних ісландських банки - Landbanki, Kapthing і Glitnir, «спливли догори черевом» і були націоналізовані, а крона втратила 85% своєї вартості по відношенню до євро.
Всупереч тому, на що варто було очікувати, в процесі безпосереднього застосування демократії криза призвела ісландців до відновлення їхніх суверенних прав, що в підсумку привело до нової конституції.
У квітні 2009 року до влади прийшла ліва коаліція, яка засудила неоліберальну економічну систему, але відразу ж здалася вимогам до Ісландії погасити борг в загальному три з половиною мільярди євро. Це означало те, що кожен житель Ісландії щомісячно платив би 100 євро протягом п’ятнадцяти років, щоб сплатити борги приватних осіб по відношенню до інших приватних осіб.
Те, що сталося потім, було надзвичайним. Думка про те, що громадяни повинні платити за помилки фінансової монополії, що ціла країна повинна бути обкладена даниною, щоб сплатити приватні борги, змінило відносини між громадянами та їхніми політичними інститутами, і у підсумку призвело до того, що лідери Ісландії зайняли сторону своїх виборців. Глава держави Олафур Рагнар Гріммсон відмовився ратифікувати закон, який зробив би громадян Ісландії відповідальними за борги ісландських банкірів, і погодився скликати референдум.
Зрозуміло, що міжнародне співтовариство тільки збільшило тиск на Ісландію. Великобританія і Голландія погрожували суворими репресіями, які призведуть до ізоляції країни. Коли ісландці зібралися голосувати, МВФ погрожував позбавити країну будь-якої своєї допомоги. Британський уряд погрожував заморозити заощадження і поточні рахунки ісландців. Як говорить Гріммсон: «Нам казали, що якщо ми не приймемо умови міжнародного співтовариства, то станемо північною Кубою. Але якби ми погодилися, то стали б північним Гаїті».
На березневому референдумі 2010 року, 93% проголосували проти виплати боргів. МВФ негайно заморозив кредитування. Але "революцію" (про яку практично не писали провідні ЗМІ) було не залякати. За підтримки розгніваних громадян уряд ініціював цивільні і кримінальні розслідування щодо осіб, відповідальних за фінансову кризу. Інтерпол видав міжнародний ордер на арешт колишнього президента банку Kaupthing Сігурдура Ейнарссона, а інші банкіри, також причетні до краху, втекли з країни.
Але ісландці не зупинилися на досягнутому: вони вирішили прийняти нову конституцію, яка звільнила б країну від влади міжнародних фінансів і віртуальних грошей.
Щоб написати нову конституцію, народ Ісландії обрав 25 громадян з числа 522 дорослих, які не належать до жодної політичної партії, яких рекомендували як мінімум 30 громадян. Цей документ був справою рук не жменьки політиків, а був написаний в інтернеті.
Установчі засідання проводилися в реальному часі, і громадяни могли писати свої коментарі і вносити пропозиції, своїми очима спостерігаючи, як їх конституція поступово набуває форми.
Конституція, яка в кінцевому підсумку народилася в рамках такої народної участі, буде представлена в парламент на затвердження після наступних виборів.
Сьогодні ті ж рішення пропонуються іншим народам. Народу Греції кажуть, що приватизація їх державного сектора є єдиним рішенням. Те ж саме загрожує італійцям, іспанцям і португальцям.
Нехай подивляться на Ісландію, на її відмову підкорятися іноземним інтересам, коли крихітна країна голосно і чітко заявила, що її народ є суверенним.
Ось чому Ісландії немає в новинах.
Чому Ісландія повинна бути в новинах, але її там немає
Історія, яку розповіли по італійському радіо, про "революцію в Ісландії", що не припиняється, є яскравим прикладом того, як мало наші ЗМІ розповідають нам про світ. 2008 року на початку фінансової кризи Ісландія, по-суті, збанкрутувала. Причини цього згадувалися лише побіжно, і з того часу ця маловідома країна, що називається, зникла з радарів.
У міру того як одна за одною європейські країни опиняються під загрозою банкрутства, що загрожує існуванню євро, що знову ж таки, матиме найрізноманітніші наслідки для всього світу, останнє, чого можновладці бажали би, це щоб Ісландія стала прикладом для інших. І ось чому:
П’ять років чистого неоліберального режиму зробили Ісландію, (населення 320 тисяч, без армії), однією з найбагатших країн у світі. У 2003 році всі банки країни були приватизовані, і з метою залучення іноземних інвесторів вони запропонували онлайн-банкінг, а мінімальні витрати дозволили запропонувати відносно високі показники прибутковості. Рахунки, названі IceSave, залучили безліч дрібних британських і голландських інвесторів.
Але із зростанням інвестицій збільшувався і зовнішній борг банків. У 2003 році борг Ісландії дорівнював 200% її ВНП, а в 2007 році становив 900%. Світова фінансова криза 2008 року стала смертельним ударом. Три головних ісландських банки - Landbanki, Kapthing і Glitnir, «спливли догори черевом» і були націоналізовані, а крона втратила 85% своєї вартості по відношенню до євро.
Всупереч тому, на що варто було очікувати, в процесі безпосереднього застосування демократії криза призвела ісландців до відновлення їхніх суверенних прав, що в підсумку привело до нової конституції.
У квітні 2009 року до влади прийшла ліва коаліція, яка засудила неоліберальну економічну систему, але відразу ж здалася вимогам до Ісландії погасити борг в загальному три з половиною мільярди євро. Це означало те, що кожен житель Ісландії щомісячно платив би 100 євро протягом п’ятнадцяти років, щоб сплатити борги приватних осіб по відношенню до інших приватних осіб.
Те, що сталося потім, було надзвичайним. Думка про те, що громадяни повинні платити за помилки фінансової монополії, що ціла країна повинна бути обкладена даниною, щоб сплатити приватні борги, змінило відносини між громадянами та їхніми політичними інститутами, і у підсумку призвело до того, що лідери Ісландії зайняли сторону своїх виборців. Глава держави Олафур Рагнар Гріммсон відмовився ратифікувати закон, який зробив би громадян Ісландії відповідальними за борги ісландських банкірів, і погодився скликати референдум.
Зрозуміло, що міжнародне співтовариство тільки збільшило тиск на Ісландію. Великобританія і Голландія погрожували суворими репресіями, які призведуть до ізоляції країни. Коли ісландці зібралися голосувати, МВФ погрожував позбавити країну будь-якої своєї допомоги. Британський уряд погрожував заморозити заощадження і поточні рахунки ісландців. Як говорить Гріммсон: «Нам казали, що якщо ми не приймемо умови міжнародного співтовариства, то станемо північною Кубою. Але якби ми погодилися, то стали б північним Гаїті».
На березневому референдумі 2010 року, 93% проголосували проти виплати боргів. МВФ негайно заморозив кредитування. Але "революцію" (про яку практично не писали провідні ЗМІ) було не залякати. За підтримки розгніваних громадян уряд ініціював цивільні і кримінальні розслідування щодо осіб, відповідальних за фінансову кризу. Інтерпол видав міжнародний ордер на арешт колишнього президента банку Kaupthing Сігурдура Ейнарссона, а інші банкіри, також причетні до краху, втекли з країни.
Але ісландці не зупинилися на досягнутому: вони вирішили прийняти нову конституцію, яка звільнила б країну від влади міжнародних фінансів і віртуальних грошей.
Щоб написати нову конституцію, народ Ісландії обрав 25 громадян з числа 522 дорослих, які не належать до жодної політичної партії, яких рекомендували як мінімум 30 громадян. Цей документ був справою рук не жменьки політиків, а був написаний в інтернеті.
Установчі засідання проводилися в реальному часі, і громадяни могли писати свої коментарі і вносити пропозиції, своїми очима спостерігаючи, як їх конституція поступово набуває форми.
Конституція, яка в кінцевому підсумку народилася в рамках такої народної участі, буде представлена в парламент на затвердження після наступних виборів.
Сьогодні ті ж рішення пропонуються іншим народам. Народу Греції кажуть, що приватизація їх державного сектора є єдиним рішенням. Те ж саме загрожує італійцям, іспанцям і португальцям.
Нехай подивляться на Ісландію, на її відмову підкорятися іноземним інтересам, коли крихітна країна голосно і чітко заявила, що її народ є суверенним.
Ось чому Ісландії немає в новинах.
Відповіді
2011.11.16 | Пані
Один коментар до цієї тягаємої всюди статті
For starters, this "little-known member of the European Union" is not actually *in* the EU.The article also refers to a loan of "3 and a half million Euros". I think the author meant *billions*.
When basic facts like this are wrong I wonder what else I can trust in the article.
Звідси http://www.democraticunderground.com/discuss/duboard.php?az=show_topic&forum=439&topic_id=2066489#2066648
------------
Але звернула увагу на те саме. Процес прийняття конституції там теж описаний невірно.
2011.11.16 | Пані
От Вікіпедія про це
http://en.wikipedia.org/wiki/Icelandic_loan_guarantees_referendum,_20102011.11.16 | Bayan
Тягаємої, шмагаємої - цe що, аргумeнт? Читайтe оригінал (/)
http://www.dailykos.com/story/2011/08/01/1001662/-Icelands-On-going-Revolutionі комeнтарі унизу.
Там авторка пояснює, що з мільйонами/більйонами вона нe сильна у
матeматицііталійській мові, з якої пeрeкладала.Також помічeно, що дeяки помилки були вжe у італійському оригіналі.
І - так, читачі помітили і інші нeточності, алe факт є фактом: Ісландія виходить з кризи самобутнім шляхом, дeмонструючи тріумф справжньої дeмократії.
Пані пише:
>Re: Один коментар до цієї тягаємої всюди статті
> For starters, this "little-known member of the European Union" is not actually *in* the EU.
>
> The article also refers to a loan of "3 and a half million Euros". I think the author meant *billions*.
>
> When basic facts like this are wrong I wonder what else I can trust in the article.
>
> Звідси http://www.democraticunderground.com/discuss/duboard.php?az=show_topic&forum=439&topic_id=2066489#2066648
>
> ------------
> Але звернула увагу на те саме. Процес прийняття конституції там теж описаний невірно.
2011.11.16 | Пані
Читачі там розбили ту статтю в пух і прах
З вашого лінку (його слова підтверджеються тим лінком що я притягнула з Вікіпедії також)----------------
Inaccuracies to the point of absurdity (1+ / 0-)
I posted the following on Deena Stryker's blog at otherjones.com but apparently she doesn't want it there because she deleted it. So here goes attempt two at correcting the hogwash.
Hi, I'm from Iceland. I must say, WOW! This is the most ridiculous drivel I have ever read about Iceland and its economic crisis. Not only is the description of the situation in Iceland woefully wrong but the article is full of factual inaccuracies:
- Iceland is not a member of the European Union.
- Icelandic banks were privatized in a process spanning from 1998 to 2002.
- In the 2010 referendum just under 60% voted against the terms of repayment (where on earth did you get 93%!?!).
- Geir Haarde was not the prime minister of a "Social Democratic" coalition, he was PM of a SD/Conservative coalition.
- I'm going to hazard a guess that by "FMI" you mean the IMF (International Monetary Fund).
- Actually, the IMF imposed surprisingly reasonable pressures on Iceland (no "structural adjustment" or other "shock tactics" that the IMF has been known for in the past).
- Iceland never declared bankruptcy because Iceland never went bankrupt. The banks went bankrupt.
- "the crisis resulted in Icelanders recovering their sovereign rights..." Huh, when did Iceland ever forfeit its sovereign rights?
- The current constitution was adopted in 1944 when Iceland declared its independence from Denmark. A previous constitution had been adopted in 1920.
- A new constitution is in the works but has not been adopted.
Really, what a shockingly ignorant article!
2011.11.17 | Koala
Так хто бреше - ісландець чи вікіпедія? З ваших же посилань:
Пані пише:> - In the 2010 referendum just under 60% voted against the terms of repayment (where on earth did you get 93%!?!).
> The referendum was resoundingly defeated, with 93% voting against and less than 2% in favor.
Насправді, як неважко переконатися з сайту ісландської статистики, таки 93% проти і 63% явки. Можливо, ісландець мав на увазі, що "менше 60% всіх виборців"?
2011.11.17 | Пані
Re: Так хто бреше - ісландець чи вікіпедія? З ваших же посилань:
Koala пише:> Пані пише:
> > - In the 2010 referendum just under 60% voted against the terms of repayment (where on earth did you get 93%!?!).
> > The referendum was resoundingly defeated, with 93% voting against and less than 2% in favor.
> Насправді, як неважко переконатися з сайту ісландської статистики, таки 93% проти і 63% явки. Можливо, ісландець мав на увазі, що "менше 60% всіх виборців"?
Я думаю він явку мав на увазі і насправді.
2011.11.17 | Koala
Трохи далі розібрався - там був ще 2-й референдум, 59% проти
2011.11.16 | Пані
І ще звідти ж суттєві правки і додатки
Your history of the referendums is incorrect on several accounts. First off, there were two separate referendums on debt deals. The first one was rejected by over 90% of the populace, but the second by only about 60% (and for a while looked like it was going to pass). You're confusing the two. Because of the rejection of the second one, the situation didn't end; it's now in the EFTA court. The final out of court settlement has been rejected, so it's off to trial they go. And any imposed settlements would be very painful for a country that has to import so much of what they use. You talk about it like the situation is over. You also omitted their currency collapse which was used to resolve their national debt problems (in addition to austerity measures -- yes, Iceland passed those, too). The króna is now worth half of what it was before, meaning that the cost of imports (most products) is essentially doubled, meaning that wages are effectively nearly halved. But its probably healthy in the long term; the country was on a consumption binge that just wasn't sustainable."The one in use had been written when Iceland gained its independence from Denmark, in 1918, the only difference with the Danish constitution being that the word ‘president’ replaced the word ‘king’."
Iceland wasn't fully independent from Denmark until 1944. The current constitution of Iceland has been modified significantly on several occasions -- just to pick a random example, the Alþingi is now unicameral. The new constitution is about a heck of a lot more than money; for example ,probably an even bigger topic of discussion is over the debate about separation of church and state. The constitution is well worth a read, by the way -- it's got a ton of awesome stuff in there that you'd never, ever, ever see in a US constitution, like constitutional mandates for environmental protection, healthcare, education teaching about human rights and human dignity, etc.
" And those of Italy, Spain and Portugal are facing the same threat. They should look to Iceland."
Comparing the economic crises in Italy, Spain, and Portugal to Iceland is like comparing fish and bicycles. They're not even remotely similar. Iceland did have a national debt problem, but the far larger amount of liabilities was with a legal battle between nations (one of whom, the UK, has a long, not always friendly history of interactions with Iceland). Much of the national debt problem was incurred in a bank bailout anyway (during the restructuring of Landsbankinn, they bailed out the domestic arms), something that most people here don't want. And as for the national debt issue (the lesser one), in addition to austerity, it was resolved by collapsing their currency (thus effectively collapsing consumer buying power, and thus effectively reducing wages across the board). Not only is this hardly a painless solution, but it's one that nations on the euro simply cannot do.
The way people on Daily Kos talk about Iceland, I sometimes wonder if there's this second Iceland out there that has an alternative history about it. It's like they have a preexisting story and are looking for a country to go with it.
2011.11.16 | Арій.
Що ж тут дивного, в Ісландії керує націократія
2011.11.16 | 123
ну звісно відмова платити за боргами - це мудре рішення, яке робить неплатника багатшим
правда, можуть бути проблеми - наприклад, тривалий час ніхто не дасть в борг (доки не забудуть). крім того, обурені нечесністю кредитори можуть дати в зубиа в цілому - нічого надзвичайного я не тут не бачу. я добре пам*ятаю з уроків історії як інший лівий політик сказав, що за царськими боргами платити не збирається
2011.11.16 | Koala
Тут мова не про державні борги. Це, дійсно, право ісландців - не платити по боргах приватних
осіб. Наприклад, ісландців, що вклалися в ті банки.Так само, як право МВФ - не позичати їм гроші.
2011.11.16 | BROTHER
Борг ісландців за їхні банки та борг майже кріпаків за свого пана - це дуже різні речі
Пан брав у борг, нічого не даючи кріпакам - кріпаки за цей борг не відповідають. Банкір брав у борг, надавав у борг кредит клієнту для купівлі житла чи на бізнес - клієнт буде відповідати за ризики, що їх заклав у систему банкір.Випадок з життя, на тему: як одне залежить від іншого. Мешканці двох-трьох престижних домів поскаржилися у районну раду на те, що гарна (по результатам учнівських тестів) державна школа, що розташована поруч, дуже перешкоджає дорожньому руху біля цих двох-трьох висоток. Крім того діти з батьками вранці та післяобід часто ходять у школу пішки через двори тих будинків. Проханням до районної ради було ліквідувати деякі пішохідні переходи, заборонити паркування на вулицях біля школи і звести паркан, який би унеможливлював перетин дворів тих будинків людьми, хто не живе в них. Паркан мешканці готові були звести за власні кошти, як буде дозвіл влади.
Справа дійшла до суду, бо районна влада відмовилася приймати остаточне рішення на користь тих, хто скаржився. І от у суді чоловік, один з батьків дитини, що відвідує ту школу - агент з нерухомості за фахом - довів, що помешкання в тих трьох високоповерхівках на 20-40% дорожчі за решту у районі саме через наявність поруч гарного дитячого садку та тієї школи. Крім того, водопостачання та електрика в тих трьох будинках ще совками заведена тим же шляхом, що йде до школи, через це у будинках майже ніколи не вимикають комунальні послуги більш ніж на 1-2 години, завжди є гаряча вода і гарне опалювання, хоча містом тоді регулярно вимикали світло, як тоді казали "вєєрно", а батареї в квартирах були трохи теплі. Суд відмовив позивачам. Тобто, не можна користуватися лише вигідними моментами і відмовлятися від вад чогось цілого.
Так і Ісландією, звичайно всюди є зловживання і треба їх запобігати, але неможна бути напіввагітною.
2011.11.17 | Koala
Так ці кредити нікуди не зникли. Хто брав в борг - буде тепер повертати.
Якщо, звісно, ще існують і не збанкрутувалиАле чому всі інші мають повертати за тих, хто брав в борг?
2011.11.17 | Sych
Цар дорівнював Державі. У Ісландії борги були у приватних банків. Іншї держави ПРИМУСИЛИ Ісланді
взяти борги на рахунок держави. Користуючись анти-терористичними законами, до речі.За іронією, саме цей примус саме і є класичним тероризмом.
2011.11.17 | Koala
А можна з цього моменту детальніше - хто саме примушував Ісландію вводити державну адміністрацію
до Landsbanki?2011.11.17 | Sych
Еуропєйській Юніон. Британія поводилася особливо нахабно. Ґуґл іт.
2011.11.17 | Shooter
Геніальний висновок. В мене лише 2 маленьких питання "в догонку"
Перше - реальне, друге - гіпоптетичне (слава Богу для ісландців що гіпотетичне).1. Мені цікаво дізнатися - як же ж так сталося, що Його Величність Ніким (майже) Не Керований Ринок (ситуація в банковій сфері Ісландії перед крахом) не зумів відвернути тотальний крах ісландської банкової системи?
чи якщо бути коректнішим - привів банкову систему країни (хай хоч і невеликої) до тотального краху?
2. Уявімо собі, що банкам дали "натурально збанкрутувати". Наслідки.
Перший менши значний - взули кілька десятків (сотень?) тисяч британських лохів...спасіба що не всіх
Другий більш цікавий: взули по самі помідори ВСІХ ісландців. Навіть тих які не мали жодного стосунку до 3 банків, яким прийшов гаплик.
Пардон, не всіх - забув. Тих хто косив бабло мішками, створюючи "ісландську банківську бульбашку", взути навряд би чи вийшло. Оні ж нє лохі головні свої активи тримати "в банках, які роздуваються".
І маленьке резюме: виявляється, Його Величність Абсолютно Вільний та Неконтрольований Ринок - очінь хароший інструмент для взування лохів. Па-другому - 99% населення.
2011.11.16 | Koala
От я ніяк не розумію, що такого трапилося?
Ісландія відмовилася сплачувати борги банків. МВФ відмовився позичати їм (Господи, як страшно - не дадуть грошей у борг, це безпрецедентний тиск! Давати мають багато і на халяву, так?). Ісландці, що вклалися в ті банки, втратили майже все, що туди вклали (скажіть вкладникам Родоводу, що їм ніфіга не повернуть). Курс ісландської крони впав утричі. Країну лихоманить, доводиться навіть конституцію переписувати. Все цілком закономірно. І що тут неочікуваного чи незвичайного?2011.11.16 | Shooter
Автор совіцьку школу пройшов?
А це нічого що "горда Ісландія" зараз в ЄУ слізно проситься?Та, тут доречі +- добре написано.
http://en.wikipedia.org/wiki/2008%E2%80%932011_Icelandic_financial_crisis#Causes