Чи має Янукович право оголошувати паузу в євроінтеграції? (/)
11/25/2011 | філософ
23.11.2011 19:00 М.Міщенко, А.Ященко , ПУБЛІКАЦІЇ
УНІАН
Чи має Янукович право оголошувати паузу в євроінтеграції?
Сподівання отримати дешевий газ в обмін на радикальну зміну політичного курсу з європейського на російський є достатньо ілюзорним… Приклад поруч – Білорусь…
Президент Янукович колись обіцяв привести країну до ЄС. Обіцяв виборцям. У квітні, виступаючи на прес-конференції разом із головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу він казав, що до кінця року угоду про асоціацію з ЄС буде підписано, що вже знято всі проблемні питання між Україною та Євросоюзом. Тоді ж публічно обіцяв незмінність нашого європейського вектора польському прем’єрові Дональду Туску. Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв постійно працює у Брюсселі. Підготовлено угоду про лібералізацію візового режиму, майже завершено багаторічну працю над підготовкою ЗВТ з Європою.
Водночас у травні порушується кримінальна справа проти лідера опозиції, головного конкурента пана Януковича на президентських виборах 2010 року Юлії Тимошенко. У Європі попередили відразу, що наступ на демократію – не найкраще тло для завершення переговорів.
Улітку Януковича ще приймають у Європі, угорський прем’єр дарує йому діжку з токайським вином. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський отримує з його рук орден Ярослава Мудрого. Посол Німеччини в Україні називає позицію влади послідовною. Баррозу влітку ще не відмовлявся від зустрічі у Брюсселі.
Після арешту Тимошенко заклики припинити переслідування опозиції та попередження, що євроінтеграція може опинитися під загрозою, стають все наполегливішими.
Але в серпні, напередодні 20-ої річниці Незалежності, Янукович запевняє громадськість, що угоду про асоціацію буде підписано. Проголошує про це зокрема, у своїй авторській статті в The Wall Street Journal, переклад якої було вивішено на сайті президента.
Весь цей час дипломати західних держав по черзі відвідують судове засідання Печерського суду. Усі ще вірять, що арешт Тимошенко – річ тимчасова. Пані Акімова з Адміністрації президента каже, що арешт Тимошенко не вплине на динаміку переговорів з ЄС.
У жовтні після вироку Тимошенко президент заявляє, що вирок не остаточний. Влада в той чи інший спосіб пояснює, що не потрібно й навіть аморально прив’язувати європерспективу України до справи Тимошенко, і відкриває проти неї чотири нові справи.
Європа продовжує переконувати Януковича: угода про асоціацію, яка містить політичні вимоги до судової системи, та угода про вільну торгівлю не можливі одна без одної. Поляки, давні друзі України та наші «адвокати» в ЄС, у особі Олександра Квасневського просять на грати з ЄС у російську рулетку, Туск попереджає, що вирок Тимошенко ускладнить підписання угоди. Голова представництва ЄС в Україні Пінту Тейшейра каже, що ратифікація угоди з ЄС у парламентах держав Євросоюзу не відбудеться, якщо в Україні будуть політичні в’язні, і дуже просить запросити його на Перший національний телеканал, на якому ставлять питання так: чи має право Європа нам нав’язувати свою позицію. Попри маніпулятивний характер питання, більш як половина аудиторії сказала, що має право.
Українці хочуть до Європи. І це підтверджують дослідження Центру Разумкова.
Жовтневий візит Януковича до Брюсселя не відбувся. Спікери партії влади продовжують пережовувати той аргумент, що Європа “повинна поважати нас і наш незалежний суд”. У середині листопада глава МЗС Польщі Радослав Сікорський попереджає, що грудневий саміт ЄС у Києві та парафування угоди може не відбутися через арешт Тимошенко. Європарламент приймає гострі резолюції щодо Тимошенко, але дає зрозуміти, що нас там ще чекають.
Нарешті вчора президент Литви Далі Грібаускайте на прес-конференції з президентом України Віктором Януковичем підкреслила, що Європа була шокована тими рішеннями, які були прийняті під час судового процесу над лідером опозиції Юлією Тимошенко, і що успіх грудневого саміту Україна – ЄС напряму залежатиме від вирішення в Україні питання Тимошенко. На що президент відповів, що в питанні євроінтеграції можлива пауза.
Заяву про паузу доволі чітко прокоментував колишній міністр закордонних справ Петро Порошенко: “Україна не має такої розкоші – позбавити себе можливості підписати в грудні Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Це має бути справою честі української влади. Пауза може означати, що ми не скористаємось тим унікальним збігом обставин, надзвичайно корисним, ефективним і позитивним для України, який зараз склався і в керівництві Євросоюзу, і в Європарламенті, і суспільстві взагалі”.
Чи має право президент, половина країни за якого не голосувала і рейтинг якого значно знизився, вчиняти дії , які можуть змінити цивілізаційний вибір усієї країни? Чи має президент право нехтувати настроями людей?
Ці питання ми поставили лідерам громадської думки, людям, котрі мають незаперечний авторитет у суспільстві, у наукових та експертних колах.
Леонід Кравчук, перший президент України:
МИ НЕ ПОВИННІ ВИСУВАТИ УМОВИ, БО НЕВІСТКА НЕ ВИСУВАЄ УМОВ
Сьогодні склалася ситуація, коли ми впритул підійшли до європейської перспективи. І ця влада багато зробила для цього. Тому нам потрібно підписувати угоду. Не потрібно казати, готові чи ні. Ми готові. Ми хочемо. І це історичний шанс.
Ми не повинні висувати умови, бо невістка не висуває умов. Це ми хочемо туди, це нам воно потрібне. І президент, і правляча партія, і влада, і в чомусь навіть опозиція повинні подолати власну традицію, страх та звички і зробити все, щоб угода була підписана.
Юрій Андрухович, письменник:
ЯНУКОВИЧ БЛЕФУЄ І ПОГРОЖУЄ РОЗВЕРНУТИСЯ В БІК МОСКВИ
Ця заява – це, звичайно, погроза. Янукович таким чином блефує і погрожує Європі, що ось коли, мовляв, будете мене й далі ображати через цю вашу Тимошенко – розвернуся в бік Москви. Так, ніби він від Москви взагалі колись відвертався. Та він лише на неї дивиться заздрісними очима – як красиво Ваван рулить...
Сьогодні ця заява отримала своє продовження в тому, що з`явилася новина про 19 грудня: Янукович нібито проігнорує саміт Україна-ЄС, та поїде до Москви. Усе це не що інше, як типовий розводняк. Типу того, що мені воно не дуже й треба, а вам же гірше буде – вдавана образа з дальшою погрозою, така собі лукашенківщина.
Я ще на початку цього року в інтерв`ю для "Франкфуртер Рундшау" казав, що Європі слід тримати Януковича на якнайкоротшому повідку, інакше це буде ще один Лукашенко.
На мене тоді багато людей накинулося за те, що я, мовляв, безвідповідальний провокатор і на політиці зовсім не розуміюся: з Януковичем треба обережно й лагідно, бо він, мовляв, піддається перевихованню. От цей "перевихований" Янукович і влаштовує тепер Європі спектакль із демонструванням свого твердого характеру.
Ці штучки добром для нього, звичайно, не закінчаться.
Був би він президентом Луганської та Донецької областей, то й мав би ще якісь шанси. Але проблема Януковича в тому, що йому дісталася значно більша, складніша й неоднозначніша країна. Терпець якої, між іншим, от-от урветься.
Після скинення цього режиму Європа зітхне з полегкістю й моментально відчинить нам усі двері. Настільки він, Янукович, уже, як кажуть, в`ївся в її печінки. Звільнення України від нинішнього режиму стане просто загальноєвропейським святом.
А Москва, до речі, ще нікого зі своїх сателітів не врятувала.
Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру “Номос”:
ЯНУКОВИЧ СТАНЕ ПРЕЗИДЕНТОМ МЕЖИГІР’Я, ЯК ЮЩЕНКО БУВ ПРЕЗИДЕНТОМ БАНКОВОЇ
Президент не має права змінювати вибір країни. Україна не абсолютна монархія, де монарх може приймати те чи інше рішення, не звертаючи увагу на позицію своїх громадян. А розумний монарх навіть в умовах абсолютної монархії цього робити не буде. Бо усвідомлює, якими наслідками це може обернутися.
Оскільки в Україні з формальної точки зору запроваджується навіть не монархія, а система влади, яка являє собою суміш раннього феодалізму та пізнього рабовласництва, то керівник країни робить і свою країну, і себе персонально заручником тих процесів, які він не зможе контролювати. Як це не парадоксально виглядає з позиції начебто монолітної єдності нинішньої владної кліки, але для особи президента це може закінчитися плачевно. Він стане президентом Межигір’я, так само, як Ющенко наприкінці терміну президентства залишався президентом Банкової.
Очевидно, що у президента та його оточення є ілюзія, що вони гравці, які роблять серйозну геополітичну гру. Насправді, вони є пішаками, чиї амбіції та неадекватні уявлення про навколишній світ використовує російський режим. Сподівання отримати дешевий газ в обмін на радикальну зміну політичного курсу з європейського на російський є достатньо ілюзорним. І не в тому сенсі, що Росія може поступитися в ціні на газ, а в тому, як вона це зробить і чим це обернеться для режиму Януковича та в цілому для країни.
Приклад поруч – Білорусь. Білорусь завтра має підписати пакет угод із Росією, яким їй обіцяють двократне зниження ціни. Але ця знижка діятиме на період 2012-2013 років. Як плата Білорусь не тільки політично віддається в руки Кремля в упаковці Євразійського Союзу, а ще й за безцінь виставляє на приватизацію свої підприємства. Після того, як це буде зроблено, усе білоруське стане російським, а епоха «бацьки» добіжить кінця. Він просто стане непотрібним Росії. Таким самим шляхом іде нинішній правлячий режим в Україні.
Дмитро та Віталій Капранови, письменники:
ЦЕ БАЗАРНИЙ СПОСІБ ШАНТАЖУ
У вигляді Януковича і його команди у 2010 році ми вибрали собі особу, який одноосібно вирішує стратегічну долю країну.
Заява про паузу означає, що ця людина хоче поторгуватися. Це базарний спосіб шантажу: тоді, мовляв, я взагалі піду...
Європа зараз має справу з капризною, нерозумною дитиною, якою є українська влада.
Є такий непристойний вислів: кошка бросила котят, пусть… как хотят. Десь у такий спосіб може відреагувати зараз Європа й повернутися від нас у профіль, аби ми зрозуміли, що наступним може бути поворот спиною.
А взагалі ми страшенно здивовані, що Янукович щось заявив. Це вже дуже позитивно. Досі була традиція говорити: я на судову владу не впливаю... Тобто прямого підпису під відповідними заявами ми раніше не бачили. Тепер у нас раптом намалювався президент. Своєрідний досить. З диктаторськими замашками. Але хоч слово сказав.
Тепер ми знаємо, чого варта ця влада.
Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України:
МИ ЙДЕМО У НЕО-СОЮЗ
Ця заява про паузу в євроінтеграції – наслідок відмови влади від парламентсько-президентської республіки.
У Європі президентських республік у чистому вигляді як таких немає. Ця пауза – небажання припинити політичне переслідування опозиції. Там, де починається переслідування опозиції, завершується демократія.
Європейці не дуже проникаються обґрунтуванням” щодо засудження Тимошенко. Але розуміють, що відкат від демократії починається з переслідування лідерів опозиції. Питання про право Януковича робити такі заяви пов’язані саме з переходом до президентської республіки, де в президента є, як на мене, надто багато прав. А для країн із нестійкою демократією це небезпечно. Узагалі стратегічні питання мають прийматися або парламентом, або на референдумі.
Утім, у державі з такою формою демократії, як у нас, єдиною владою наділений президент. Це традиція, від якої ми не змогли відмовитися. Збудована жорстка вертикаль із єдиним голосом. І в нас єдиний голос – президент. Його право законодавчо забезпечене. Але законодавство неадекватне та не відповідає вимогам сучасної цивілізації.
Такі заяви європейська спільнота не приймає. Коли ми через кожен випадок переслідування опозиції будемо ставити паузи, ми втрачатимемо і шанси, і темпи опинитися в Європі і йдемо у «нео-Союз». Ми бачимо, що парламент не грає ніякої серйозної ролі. Шанс дають майбутні парламентські вибори. Потрібна дійова Верховна Рада, яка має голос. У будь-якій демократичній країні вирішальний голос залишається за колегіально обраним органом – парламентом.
Євген Сверстюк, дисидент, письменник:
НЕ ПРЕЗИДЕНТ РОБИТЬ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР
Не президент робить паузу й цивілізаційний вибір. Це робить народ. І президент повинен тільки прислухатися й виконувати його волю. Президент повинен розуміти, що він є продовжувачем того вибору, який уже зроблено, тієї лінії, яку обрала Україна ще до його появи.
Якщо він робить такі заяви, це говорить про його некомпетентність як президента.
Це сором!
Дуже важливим є не те, як на нас будуть дивитися, а те, як ми будемо дивитися самі на себе.
Ми будемо поважати себе тоді, коли ми гідно даватимемо відповідь на такі заяви президента.
Олександр Палій, історик і політолог:
ВЛАДА НАМАГАЄТЬСЯ ПЕРЕКЛАСТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА ЄВРОПУ
Очевидно, що єдина причина цієї паузи на сьогодні в тому, що сидять Тимошенко і Луценко – лідери опозиції, які виграли попередні парламентські вибори.
Нагадаю, що разом БЮТ і НУ-НС отримали 228 голосів. І замість того, щоб, відповідно до норм демократії, формувати парламент, вони зараз перебувають за ґратами. І тут виникає велике запитання: чи є це демократія?
І зараз, замість того, щоб виконувати чинні закони – про основи національної безпеки, про основи зовнішньої політики, які визначають євроінтеграцію як базовий інтерес України, - влада намагається зняти з себе відповідальність за зрив цього курсу й перекласти її на Європу.
Маша Міщенко, Анна Ященко
УНІАН
Чи має Янукович право оголошувати паузу в євроінтеграції?
Сподівання отримати дешевий газ в обмін на радикальну зміну політичного курсу з європейського на російський є достатньо ілюзорним… Приклад поруч – Білорусь…
Президент Янукович колись обіцяв привести країну до ЄС. Обіцяв виборцям. У квітні, виступаючи на прес-конференції разом із головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу він казав, що до кінця року угоду про асоціацію з ЄС буде підписано, що вже знято всі проблемні питання між Україною та Євросоюзом. Тоді ж публічно обіцяв незмінність нашого європейського вектора польському прем’єрові Дональду Туску. Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв постійно працює у Брюсселі. Підготовлено угоду про лібералізацію візового режиму, майже завершено багаторічну працю над підготовкою ЗВТ з Європою.
Водночас у травні порушується кримінальна справа проти лідера опозиції, головного конкурента пана Януковича на президентських виборах 2010 року Юлії Тимошенко. У Європі попередили відразу, що наступ на демократію – не найкраще тло для завершення переговорів.
Улітку Януковича ще приймають у Європі, угорський прем’єр дарує йому діжку з токайським вином. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський отримує з його рук орден Ярослава Мудрого. Посол Німеччини в Україні називає позицію влади послідовною. Баррозу влітку ще не відмовлявся від зустрічі у Брюсселі.
Після арешту Тимошенко заклики припинити переслідування опозиції та попередження, що євроінтеграція може опинитися під загрозою, стають все наполегливішими.
Але в серпні, напередодні 20-ої річниці Незалежності, Янукович запевняє громадськість, що угоду про асоціацію буде підписано. Проголошує про це зокрема, у своїй авторській статті в The Wall Street Journal, переклад якої було вивішено на сайті президента.
Весь цей час дипломати західних держав по черзі відвідують судове засідання Печерського суду. Усі ще вірять, що арешт Тимошенко – річ тимчасова. Пані Акімова з Адміністрації президента каже, що арешт Тимошенко не вплине на динаміку переговорів з ЄС.
У жовтні після вироку Тимошенко президент заявляє, що вирок не остаточний. Влада в той чи інший спосіб пояснює, що не потрібно й навіть аморально прив’язувати європерспективу України до справи Тимошенко, і відкриває проти неї чотири нові справи.
Європа продовжує переконувати Януковича: угода про асоціацію, яка містить політичні вимоги до судової системи, та угода про вільну торгівлю не можливі одна без одної. Поляки, давні друзі України та наші «адвокати» в ЄС, у особі Олександра Квасневського просять на грати з ЄС у російську рулетку, Туск попереджає, що вирок Тимошенко ускладнить підписання угоди. Голова представництва ЄС в Україні Пінту Тейшейра каже, що ратифікація угоди з ЄС у парламентах держав Євросоюзу не відбудеться, якщо в Україні будуть політичні в’язні, і дуже просить запросити його на Перший національний телеканал, на якому ставлять питання так: чи має право Європа нам нав’язувати свою позицію. Попри маніпулятивний характер питання, більш як половина аудиторії сказала, що має право.
Українці хочуть до Європи. І це підтверджують дослідження Центру Разумкова.
Жовтневий візит Януковича до Брюсселя не відбувся. Спікери партії влади продовжують пережовувати той аргумент, що Європа “повинна поважати нас і наш незалежний суд”. У середині листопада глава МЗС Польщі Радослав Сікорський попереджає, що грудневий саміт ЄС у Києві та парафування угоди може не відбутися через арешт Тимошенко. Європарламент приймає гострі резолюції щодо Тимошенко, але дає зрозуміти, що нас там ще чекають.
Нарешті вчора президент Литви Далі Грібаускайте на прес-конференції з президентом України Віктором Януковичем підкреслила, що Європа була шокована тими рішеннями, які були прийняті під час судового процесу над лідером опозиції Юлією Тимошенко, і що успіх грудневого саміту Україна – ЄС напряму залежатиме від вирішення в Україні питання Тимошенко. На що президент відповів, що в питанні євроінтеграції можлива пауза.
Заяву про паузу доволі чітко прокоментував колишній міністр закордонних справ Петро Порошенко: “Україна не має такої розкоші – позбавити себе можливості підписати в грудні Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Це має бути справою честі української влади. Пауза може означати, що ми не скористаємось тим унікальним збігом обставин, надзвичайно корисним, ефективним і позитивним для України, який зараз склався і в керівництві Євросоюзу, і в Європарламенті, і суспільстві взагалі”.
Чи має право президент, половина країни за якого не голосувала і рейтинг якого значно знизився, вчиняти дії , які можуть змінити цивілізаційний вибір усієї країни? Чи має президент право нехтувати настроями людей?
Ці питання ми поставили лідерам громадської думки, людям, котрі мають незаперечний авторитет у суспільстві, у наукових та експертних колах.
Леонід Кравчук, перший президент України:
МИ НЕ ПОВИННІ ВИСУВАТИ УМОВИ, БО НЕВІСТКА НЕ ВИСУВАЄ УМОВ
Сьогодні склалася ситуація, коли ми впритул підійшли до європейської перспективи. І ця влада багато зробила для цього. Тому нам потрібно підписувати угоду. Не потрібно казати, готові чи ні. Ми готові. Ми хочемо. І це історичний шанс.
Ми не повинні висувати умови, бо невістка не висуває умов. Це ми хочемо туди, це нам воно потрібне. І президент, і правляча партія, і влада, і в чомусь навіть опозиція повинні подолати власну традицію, страх та звички і зробити все, щоб угода була підписана.
Юрій Андрухович, письменник:
ЯНУКОВИЧ БЛЕФУЄ І ПОГРОЖУЄ РОЗВЕРНУТИСЯ В БІК МОСКВИ
Ця заява – це, звичайно, погроза. Янукович таким чином блефує і погрожує Європі, що ось коли, мовляв, будете мене й далі ображати через цю вашу Тимошенко – розвернуся в бік Москви. Так, ніби він від Москви взагалі колись відвертався. Та він лише на неї дивиться заздрісними очима – як красиво Ваван рулить...
Сьогодні ця заява отримала своє продовження в тому, що з`явилася новина про 19 грудня: Янукович нібито проігнорує саміт Україна-ЄС, та поїде до Москви. Усе це не що інше, як типовий розводняк. Типу того, що мені воно не дуже й треба, а вам же гірше буде – вдавана образа з дальшою погрозою, така собі лукашенківщина.
Я ще на початку цього року в інтерв`ю для "Франкфуртер Рундшау" казав, що Європі слід тримати Януковича на якнайкоротшому повідку, інакше це буде ще один Лукашенко.
На мене тоді багато людей накинулося за те, що я, мовляв, безвідповідальний провокатор і на політиці зовсім не розуміюся: з Януковичем треба обережно й лагідно, бо він, мовляв, піддається перевихованню. От цей "перевихований" Янукович і влаштовує тепер Європі спектакль із демонструванням свого твердого характеру.
Ці штучки добром для нього, звичайно, не закінчаться.
Був би він президентом Луганської та Донецької областей, то й мав би ще якісь шанси. Але проблема Януковича в тому, що йому дісталася значно більша, складніша й неоднозначніша країна. Терпець якої, між іншим, от-от урветься.
Після скинення цього режиму Європа зітхне з полегкістю й моментально відчинить нам усі двері. Настільки він, Янукович, уже, як кажуть, в`ївся в її печінки. Звільнення України від нинішнього режиму стане просто загальноєвропейським святом.
А Москва, до речі, ще нікого зі своїх сателітів не врятувала.
Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру “Номос”:
ЯНУКОВИЧ СТАНЕ ПРЕЗИДЕНТОМ МЕЖИГІР’Я, ЯК ЮЩЕНКО БУВ ПРЕЗИДЕНТОМ БАНКОВОЇ
Президент не має права змінювати вибір країни. Україна не абсолютна монархія, де монарх може приймати те чи інше рішення, не звертаючи увагу на позицію своїх громадян. А розумний монарх навіть в умовах абсолютної монархії цього робити не буде. Бо усвідомлює, якими наслідками це може обернутися.
Оскільки в Україні з формальної точки зору запроваджується навіть не монархія, а система влади, яка являє собою суміш раннього феодалізму та пізнього рабовласництва, то керівник країни робить і свою країну, і себе персонально заручником тих процесів, які він не зможе контролювати. Як це не парадоксально виглядає з позиції начебто монолітної єдності нинішньої владної кліки, але для особи президента це може закінчитися плачевно. Він стане президентом Межигір’я, так само, як Ющенко наприкінці терміну президентства залишався президентом Банкової.
Очевидно, що у президента та його оточення є ілюзія, що вони гравці, які роблять серйозну геополітичну гру. Насправді, вони є пішаками, чиї амбіції та неадекватні уявлення про навколишній світ використовує російський режим. Сподівання отримати дешевий газ в обмін на радикальну зміну політичного курсу з європейського на російський є достатньо ілюзорним. І не в тому сенсі, що Росія може поступитися в ціні на газ, а в тому, як вона це зробить і чим це обернеться для режиму Януковича та в цілому для країни.
Приклад поруч – Білорусь. Білорусь завтра має підписати пакет угод із Росією, яким їй обіцяють двократне зниження ціни. Але ця знижка діятиме на період 2012-2013 років. Як плата Білорусь не тільки політично віддається в руки Кремля в упаковці Євразійського Союзу, а ще й за безцінь виставляє на приватизацію свої підприємства. Після того, як це буде зроблено, усе білоруське стане російським, а епоха «бацьки» добіжить кінця. Він просто стане непотрібним Росії. Таким самим шляхом іде нинішній правлячий режим в Україні.
Дмитро та Віталій Капранови, письменники:
ЦЕ БАЗАРНИЙ СПОСІБ ШАНТАЖУ
У вигляді Януковича і його команди у 2010 році ми вибрали собі особу, який одноосібно вирішує стратегічну долю країну.
Заява про паузу означає, що ця людина хоче поторгуватися. Це базарний спосіб шантажу: тоді, мовляв, я взагалі піду...
Європа зараз має справу з капризною, нерозумною дитиною, якою є українська влада.
Є такий непристойний вислів: кошка бросила котят, пусть… как хотят. Десь у такий спосіб може відреагувати зараз Європа й повернутися від нас у профіль, аби ми зрозуміли, що наступним може бути поворот спиною.
А взагалі ми страшенно здивовані, що Янукович щось заявив. Це вже дуже позитивно. Досі була традиція говорити: я на судову владу не впливаю... Тобто прямого підпису під відповідними заявами ми раніше не бачили. Тепер у нас раптом намалювався президент. Своєрідний досить. З диктаторськими замашками. Але хоч слово сказав.
Тепер ми знаємо, чого варта ця влада.
Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України:
МИ ЙДЕМО У НЕО-СОЮЗ
Ця заява про паузу в євроінтеграції – наслідок відмови влади від парламентсько-президентської республіки.
У Європі президентських республік у чистому вигляді як таких немає. Ця пауза – небажання припинити політичне переслідування опозиції. Там, де починається переслідування опозиції, завершується демократія.
Європейці не дуже проникаються обґрунтуванням” щодо засудження Тимошенко. Але розуміють, що відкат від демократії починається з переслідування лідерів опозиції. Питання про право Януковича робити такі заяви пов’язані саме з переходом до президентської республіки, де в президента є, як на мене, надто багато прав. А для країн із нестійкою демократією це небезпечно. Узагалі стратегічні питання мають прийматися або парламентом, або на референдумі.
Утім, у державі з такою формою демократії, як у нас, єдиною владою наділений президент. Це традиція, від якої ми не змогли відмовитися. Збудована жорстка вертикаль із єдиним голосом. І в нас єдиний голос – президент. Його право законодавчо забезпечене. Але законодавство неадекватне та не відповідає вимогам сучасної цивілізації.
Такі заяви європейська спільнота не приймає. Коли ми через кожен випадок переслідування опозиції будемо ставити паузи, ми втрачатимемо і шанси, і темпи опинитися в Європі і йдемо у «нео-Союз». Ми бачимо, що парламент не грає ніякої серйозної ролі. Шанс дають майбутні парламентські вибори. Потрібна дійова Верховна Рада, яка має голос. У будь-якій демократичній країні вирішальний голос залишається за колегіально обраним органом – парламентом.
Євген Сверстюк, дисидент, письменник:
НЕ ПРЕЗИДЕНТ РОБИТЬ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР
Не президент робить паузу й цивілізаційний вибір. Це робить народ. І президент повинен тільки прислухатися й виконувати його волю. Президент повинен розуміти, що він є продовжувачем того вибору, який уже зроблено, тієї лінії, яку обрала Україна ще до його появи.
Якщо він робить такі заяви, це говорить про його некомпетентність як президента.
Це сором!
Дуже важливим є не те, як на нас будуть дивитися, а те, як ми будемо дивитися самі на себе.
Ми будемо поважати себе тоді, коли ми гідно даватимемо відповідь на такі заяви президента.
Олександр Палій, історик і політолог:
ВЛАДА НАМАГАЄТЬСЯ ПЕРЕКЛАСТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА ЄВРОПУ
Очевидно, що єдина причина цієї паузи на сьогодні в тому, що сидять Тимошенко і Луценко – лідери опозиції, які виграли попередні парламентські вибори.
Нагадаю, що разом БЮТ і НУ-НС отримали 228 голосів. І замість того, щоб, відповідно до норм демократії, формувати парламент, вони зараз перебувають за ґратами. І тут виникає велике запитання: чи є це демократія?
І зараз, замість того, щоб виконувати чинні закони – про основи національної безпеки, про основи зовнішньої політики, які визначають євроінтеграцію як базовий інтерес України, - влада намагається зняти з себе відповідальність за зрив цього курсу й перекласти її на Європу.
Маша Міщенко, Анна Ященко
Відповіді
2011.11.25 | BROTHER
Має, він тепер на все права має.
2011.11.25 | Антоха
Опа, інтелегенція щось проверещала зі своїх норок. А як отримувати премії,
ордена з рук того, кого вони срамлять або просто їздити за кошт держави на різноманітні закордонні інтелегентські party, ці громадяни -- в перших рядах.