Не все ж похмурі дні мають бути... Ось вам прекрасна українська балада! (л)
11/30/2011 | zmej_gorynych
Напевно, що багато хто чув цю прекрасну пісню.
Але... нехай і інші почують.
Прекрасна українська балада "Жив та був собі козак".
Виконання - гурт "Чорні Черешні".
Слова та музика - гордість міста Рівне, бард та поет Сашко Смик (довший час вже проживає в м. Кременець на Тернопільщині).
Маю враження (а може це лише приснилося мені...), що вельми давно, в першій половині 90-х, Сашко колись заспівав цю пісеньку на чергових наших сходинах в чиїйсь художній майстерні... а може просто в квартирі... чи підвалі...
http://www.youtube.com/watch?v=yRGpGogzW3g
Жив та був собі козак, зірвиголова,
Та сподобалась йому жінка другова.
Ніби досі і не жив, відшукав траву,
Попри Бога зворожив жінку другову.
Довелось іти на Січ під хоругвами,
Та не з ним була в ту ніч жінка другова.
Сумно шабельки дзвенять, пил та згарище,
Ідуть на ворожу рать два товариша.
Втричі більше ворогів, друг знесилений,
Пролунало поміж гір: "Прощай милая".
Козак коника обняв, б'є попругою,
Кулю на себе прийняв, яка другові.
Поверталися на Січ під хоругвами,
Гірко плакала в ту ніч жінка другова.
Але... нехай і інші почують.
Прекрасна українська балада "Жив та був собі козак".
Виконання - гурт "Чорні Черешні".
Слова та музика - гордість міста Рівне, бард та поет Сашко Смик (довший час вже проживає в м. Кременець на Тернопільщині).
Маю враження (а може це лише приснилося мені...), що вельми давно, в першій половині 90-х, Сашко колись заспівав цю пісеньку на чергових наших сходинах в чиїйсь художній майстерні... а може просто в квартирі... чи підвалі...
http://www.youtube.com/watch?v=yRGpGogzW3g
Жив та був собі козак, зірвиголова,
Та сподобалась йому жінка другова.
Ніби досі і не жив, відшукав траву,
Попри Бога зворожив жінку другову.
Довелось іти на Січ під хоругвами,
Та не з ним була в ту ніч жінка другова.
Сумно шабельки дзвенять, пил та згарище,
Ідуть на ворожу рать два товариша.
Втричі більше ворогів, друг знесилений,
Пролунало поміж гір: "Прощай милая".
Козак коника обняв, б'є попругою,
Кулю на себе прийняв, яка другові.
Поверталися на Січ під хоругвами,
Гірко плакала в ту ніч жінка другова.