Конфлікт між НБУ та філіями закордонних банків? (/)
12/04/2011 | Мартинюк
Отношения зарубежных финансовых учреждений и Нацбанка дали трещину. Формально стороны соблюдают этикет и не позволяют лишнего на людях. Но ссадины на руках и легкие гематомы на щеках говорят о том, что, оставшись наедине, стороны слов не выбирают, сразу переходя в рукопашную.
Отголоски переговорного процесса хорошо заметны по основным показателям финансового рынка, до боли напоминающим события осени 2008-го. Тогда тоже громко били посуду: ставки на межбанке достигли рекордных уровней, было остановлено кредитование, депозиты неприлично дорожали. Вот и сейчас банки с иностранным капиталом уже предлагают вкладчикам свыше 20% годовых. Еще немного — и у Сергея Мавроди появятся серьезные конкуренты среди известных финансовых групп. И все же отличия от событий трехлетней давности есть: крайне низкая инфляция и на удивление устойчивый курс национальной валюты.
Но стороны, отказываясь от открытых обвинений друг друга, трактуют события по-своему. Зарубежные банкиры предпочитают выступать в роли обездоленных кредиторов. Легенда такова: нам очень хотелось насытить деньгами истощенную украинскую экономику, но из-за кризиса ликвидности сделать это невозможно. НБУ, якобы побаиваясь снижения курса национальной валюты, связывает деньги в обороте, что в результате снижает остатки на корсчетах до неприлично низкого уровня. Хотя небольшая девальвация Украине, может быть, и не помешала бы. Ну так, на 10–20%, не более. В ответ регулятор по традиции долго и невнятно бубнит о необходимости поддерживать стабильность на финансовом рынке, сглаживая пиковые запросы банкиров на валюту и не более. В общем, привычные мантры со времен Владимира Стельмаха.
И вдруг Нацбанк не сдержался. Директор департамента анализа и прогнозирования денежно-кредитного рынка НБУ Сергей Кораблин неожиданно заявил, что представители банков сгущают краски, описывая ситуацию с ликвидностью, поскольку располагают значительным свободным ресурсом в национальной валюте. По его словам, с начала года на межбанковском рынке финучреждения выкупили $131 млрд. «При этом нерезидентам было выплачено $114 млрд. Такого соотношения у нас никогда не было. Где $17 млрд?» — вопрошал Сергей Кораблин. Но и это, как оказалось, не все. «У банков есть валютные активы, и они спокойно их могут использовать, обменяв на межбанке на гривню. В еженедельных аукционах по рефинансированию участвует три-семь банков, что лишь подтверждает отсутствие системных проблем с рефинансированием», — заявил директор департамента.
Конфликт перешел в открытую фазу, позволив наконец-то понять его истинные причины.
Представьте, что вы отправились в длительную заграничную командировку на несколько лет. На чужбине все прекрасно: хорошая зарплата, отличный коллектив, лояльное начальство. И вдруг в семье на родине возникли серьезные финансовые проблемы: родители сильно проигрались на фондовом рынке. Одной зарплатой делу не поможешь, и вы обращаетесь за помощью к своим новым сотрудникам и партнерам. Собрав все, что получится, отправляете деньги родне.
Так же действуют и финучреждения с иностранным капиталом в Украине. Их европейские материнские конторы в полной депрессии. В балансах открылись огромные бреши, связанные с вложениями в облигации проблемных периферийных стран еврозоны. Сотни тысяч сотрудников будут уволены, но этого недостаточно. Убытки бьют все рекорды. Например, итальянская группа UniСredit, владеющая в нашей стране двумя банками, вместо ожидаемой аналитиками прибыли в EUR7,4 млн получила по итогам III квартала рекордный минус за все время существования — EUR10,6 млрд. Где выход? На этот вопрос ответили в Morgan Stanley. Там считают, что европейские банки намерены вывести из развивающихся стран около $2 трлн менее чем за год. Будет ли Украина в их числе — вопрос риторический.
Но как «отжать» страну, если регулятор упорно не желает выдавать гривню. Ведь без нее валюту не купишь. В свою очередь в Нацбанке прекрасно понимают, чем опасны игры с насыщением рынка гривневыми ресурсами. Стоит пойти на поводу у «иностранцев», и два недостающих элемента, чтобы сложилась мозаика 2008 года, будут найдены. Курс и инфляция моментально взбодрят рынки. Едва ли НБУ решится наступить на грабли второй раз. Тем более что еще один шок экономика страны, и без того передвигающаяся на полусогнутых, действительно не выдержит. Проблема «плохих» долгов не решена, внутренний рынок в коме, внешний — больше не нуждается в таком большом объеме украинской продукции. Стоит еще «завалить» курс, и последствия Хиросимы покажутся для экономики легким ветерком.
Поэтому, скорее всего, события будут развиваться так. Обычно, когда другого пути нет, то есть иностранные банки не могут найти много валюты на внутреннем рынке, на сцену выходят международные финансовые организации. Они с радостью предоставляют кредиты странам, те либерализируют свою финансовую политику, и «дочки» зарубежных финструктур выводят деньги на родину через продажу, например, ОВГЗ.
Поэтому лично я уже в начале следующего года ожидаю резкого улучшения отношений с МВФ. Если, конечно, Нацбанк сам все не испортит, отпустив курс пораньше.
Дмитрий Гонгальский
Источник: Контракты
http://finforum.org/page/index.html/_/bank-sektor/inostrannyje-banki-podryvajut-ukrainskuju-ekonomiku-r31519
Отголоски переговорного процесса хорошо заметны по основным показателям финансового рынка, до боли напоминающим события осени 2008-го. Тогда тоже громко били посуду: ставки на межбанке достигли рекордных уровней, было остановлено кредитование, депозиты неприлично дорожали. Вот и сейчас банки с иностранным капиталом уже предлагают вкладчикам свыше 20% годовых. Еще немного — и у Сергея Мавроди появятся серьезные конкуренты среди известных финансовых групп. И все же отличия от событий трехлетней давности есть: крайне низкая инфляция и на удивление устойчивый курс национальной валюты.
Но стороны, отказываясь от открытых обвинений друг друга, трактуют события по-своему. Зарубежные банкиры предпочитают выступать в роли обездоленных кредиторов. Легенда такова: нам очень хотелось насытить деньгами истощенную украинскую экономику, но из-за кризиса ликвидности сделать это невозможно. НБУ, якобы побаиваясь снижения курса национальной валюты, связывает деньги в обороте, что в результате снижает остатки на корсчетах до неприлично низкого уровня. Хотя небольшая девальвация Украине, может быть, и не помешала бы. Ну так, на 10–20%, не более. В ответ регулятор по традиции долго и невнятно бубнит о необходимости поддерживать стабильность на финансовом рынке, сглаживая пиковые запросы банкиров на валюту и не более. В общем, привычные мантры со времен Владимира Стельмаха.
И вдруг Нацбанк не сдержался. Директор департамента анализа и прогнозирования денежно-кредитного рынка НБУ Сергей Кораблин неожиданно заявил, что представители банков сгущают краски, описывая ситуацию с ликвидностью, поскольку располагают значительным свободным ресурсом в национальной валюте. По его словам, с начала года на межбанковском рынке финучреждения выкупили $131 млрд. «При этом нерезидентам было выплачено $114 млрд. Такого соотношения у нас никогда не было. Где $17 млрд?» — вопрошал Сергей Кораблин. Но и это, как оказалось, не все. «У банков есть валютные активы, и они спокойно их могут использовать, обменяв на межбанке на гривню. В еженедельных аукционах по рефинансированию участвует три-семь банков, что лишь подтверждает отсутствие системных проблем с рефинансированием», — заявил директор департамента.
Конфликт перешел в открытую фазу, позволив наконец-то понять его истинные причины.
Представьте, что вы отправились в длительную заграничную командировку на несколько лет. На чужбине все прекрасно: хорошая зарплата, отличный коллектив, лояльное начальство. И вдруг в семье на родине возникли серьезные финансовые проблемы: родители сильно проигрались на фондовом рынке. Одной зарплатой делу не поможешь, и вы обращаетесь за помощью к своим новым сотрудникам и партнерам. Собрав все, что получится, отправляете деньги родне.
Так же действуют и финучреждения с иностранным капиталом в Украине. Их европейские материнские конторы в полной депрессии. В балансах открылись огромные бреши, связанные с вложениями в облигации проблемных периферийных стран еврозоны. Сотни тысяч сотрудников будут уволены, но этого недостаточно. Убытки бьют все рекорды. Например, итальянская группа UniСredit, владеющая в нашей стране двумя банками, вместо ожидаемой аналитиками прибыли в EUR7,4 млн получила по итогам III квартала рекордный минус за все время существования — EUR10,6 млрд. Где выход? На этот вопрос ответили в Morgan Stanley. Там считают, что европейские банки намерены вывести из развивающихся стран около $2 трлн менее чем за год. Будет ли Украина в их числе — вопрос риторический.
Но как «отжать» страну, если регулятор упорно не желает выдавать гривню. Ведь без нее валюту не купишь. В свою очередь в Нацбанке прекрасно понимают, чем опасны игры с насыщением рынка гривневыми ресурсами. Стоит пойти на поводу у «иностранцев», и два недостающих элемента, чтобы сложилась мозаика 2008 года, будут найдены. Курс и инфляция моментально взбодрят рынки. Едва ли НБУ решится наступить на грабли второй раз. Тем более что еще один шок экономика страны, и без того передвигающаяся на полусогнутых, действительно не выдержит. Проблема «плохих» долгов не решена, внутренний рынок в коме, внешний — больше не нуждается в таком большом объеме украинской продукции. Стоит еще «завалить» курс, и последствия Хиросимы покажутся для экономики легким ветерком.
Поэтому, скорее всего, события будут развиваться так. Обычно, когда другого пути нет, то есть иностранные банки не могут найти много валюты на внутреннем рынке, на сцену выходят международные финансовые организации. Они с радостью предоставляют кредиты странам, те либерализируют свою финансовую политику, и «дочки» зарубежных финструктур выводят деньги на родину через продажу, например, ОВГЗ.
Поэтому лично я уже в начале следующего года ожидаю резкого улучшения отношений с МВФ. Если, конечно, Нацбанк сам все не испортит, отпустив курс пораньше.
Дмитрий Гонгальский
Источник: Контракты
http://finforum.org/page/index.html/_/bank-sektor/inostrannyje-banki-podryvajut-ukrainskuju-ekonomiku-r31519
Відповіді
2011.12.05 | Sviatoslav D
Да ну!? І шо ж це діється?
2011.12.05 | Shooter
І ще цікаве: "червінці Арбузова" (/)
http://dt.ua/ECONOMICS/evroamerikanski_svini_dlya_ukrayinskoyi_grivni__yakimi_mozhut_buti_naslidki_mizhnarodnoyi_borgovoyi_-92907.htmlУ пошуку альтернативних інструментів заощаджень, які заслуговують на довіру громадян, Національний банк ініціював випуск інвестиційних монет, виготовлених із реальних дорогоцінних металів — золота і срібла. Як анонсувалося, вони можуть з’явитися на ринку ще до кінця поточного року. Оскільки продаватимуть їх за гривні, фізособам-інвесторам, як сподіваються в Національному банку, швидше за все, доведеться для цього виймати з «кубушок» валюту (а її там, за підрахунками регулятора, майже 60 млрд. у доларовому еквіваленті). Збільшення валютної пропозиції на готівковому ринку, який є сьогодні головним поглиначем валюти, має сприяти курсовій стабілізації в країні загалом.
Ефективність цього інструмента залежатиме насамперед від двох чинників: механізмів ціноутворення та особливостей функціонування вторинного ринку. Тобто від того, наскільки легко куплені інвестмонети можна буде згодом обміняти назад на паперові гривні та наскільки великими при цьому будуть втрати у вартості.
За словами директора генерального департаменту регулювання грошового обігу НБУ Віктора Нестеренка, працювати з інвестмонетами зможуть усі бажаючі банки. Також, за його словами, центробанк розробляє такий механізм їх обігу, щоб маржа при купівлі і продажу монет захищала від значних втрат покупців, але разом з тим забезпечувала достатній комерційний інтерес для банків-агентів. При цьому представник НБУ посилається, зокрема, на австрійський досвід. «Монетний двір Австрії продає золоту монету вагою в одну унцію з маржею „поточна ціна золота плюс 3%“. Комерційні банки додають від 3 до 5% при реалізації цієї монети», — зазначив С.Нестеренко. При зворотному викупі ціна монет визначатиметься виходячи з поточного курсу золота мінус ризик курсового коливання золота в короткостроковому періоді. При цьому, за словами пана Нестеренка, банки не закладатимуть у свою маржу витрати на експертизу монет, як це зараз відбувається зі зливками з дорогоцінних металів, і в остаточному підсумку маржа не перевищуватиме 5% від поточної ціни золота на ринку.
При цьому ціна інвестиційних монет буде нижчою, ніж ціна ювілейних і пам’ятних монет, які нині випускаються Нацбанком, що зумовлено меншими витратами на їх виготовлення завдяки великому тиражу, нижчій вартості карбування і спрощеній формі упаковки. Також операції з інвестмонетами не обкладатимуться податком на додану вартість.
Запланувавши відносно невеликі початкові обсяги випуску інвестмонет (він становитиме 4—5 тис.), у Нацбанку все-таки запевняють, що не збираються надалі обмежувати тираж — ринок наповнюватиметься поступово, залежно від попиту. За оцінками В.Нестеренка, на виробництво гривневих «червінців» центробанку може знадобитися 3—5 тонн золота на рік. «У нас достатньо банківського золота, яке не входить до золотовалютних резервів. У нас вистачає ресурсу для того, щоб випускати монети в тій кількості, у якій треба», — наголошує В.Нестеренко.
Ну що ж, як-то кажуть, поживемо — побачимо. Причому начебто вже зовсім скоро.
2011.12.05 | Мартинюк
Цікаво - наскільки ефективні дії НБУ і який "запас міцності"?
Хоча я не довіряю повністю всьому що написане у верхньому пості, який поставив у тему, але повідомлення тривожні - бо наприклад два найбільших "іноземні банки" це російське ВТБ та "Сбербанк Росії в Украине".Закордонні банки, які завязані на "швейцарський" UBS я би також міг би за певних обставин відносити до контрольованих Росією.
Тому тут є виразний російський вкладник, а значить можливість поєдняння меркантильних інтересів з політичними.
2011.12.05 | Slavix
Re: І ще цікаве: "червінці Арбузова" (/)
Ну маємо (мали) ми вже такий дегенеративний фінансовий інструмент. Монети, які продаються за 2-3 тисячі гривень, золота в них гривень на 300-400, а номінал (гарантований "збут") гривень на 20-50. І що з того?Нумізматика є доволі непростою сферою інвестування, навіть для тих, хто може собі це дозволити, тому наші люди надають перевагу актуальній боністиці.
Така ініціатива щось на зразок питання до баби Пріськи, яка вибирає кільку пряного посолу зі знижкою: Ви мальтійські устриці полюбляєте кропити соком кумфату чи лайму, адже, бачу, споживаєте морепродукти?
Та й взагалі, інвестор якось розбереться куди йому вкладати без "допомоги" форексних лузерів.
2011.12.05 | Мартинюк
А що Ви пропонуєте в якості засобу інвестицій і захисту коштів?
2011.12.05 | loup-garou
"Золоті" сертифікати. Вєрняк
http://news.finance.ua/ru/~/2/2011/11/17/2592632011.12.05 | Мартинюк
Класика
Ще у веймарських німців була "хлібна" марка - марка, яка гарантувалася кілограмом зерна із держзапасів. До речі це ідея українського економіста Туган-Барановського, була наточена під Центральну Раду , але не встигли запровадити.2011.12.05 | Slavix
Re: А що Ви пропонуєте в якості засобу інвестицій і захисту коштів?
Особиста справа кожного. Мої засоби=мої ризики. Приватна інвестиція не той випадок, коли можна зробити мордочку плужком і сказати: "а шо такоє нєту дєнюг". Тому не беру на себе відповідальність радити інструменти. Єдине, що можу порадити, для залучення інвестицій і всілякого сприяння це:а) Не лізти в чужі справи і дати інвесторам самим вирішити у що вкладати. Фінансовим генієм жодним указом не призначиш;
б) Ввести в біржовий (фондовий) обіг контракти на дорогоцінні метали, розширивши цим інструментарій та на цілком законних підставах взяти участь в фондовому ринку;
в) Звільнитись з НБУ та влаштуватись інвестконсультантом у брокерську компанію та протриматись там бодай з рік, даючи свої інвестпоради та отримуючи оцінки клієнтів.
2011.12.05 | Мартинюк
Відсутність цивілізованих механізмів засобу інвестицій і захисту коштів це не "чужі справи"
Це наші ( і Ваші) кровні зацікавлення. Інакше все українське , як вода скрізь пальці витікатими в кишені інших.Slavix пише:
> Особиста справа кожного. Мої засоби=мої ризики. Приватна інвестиція не той випадок, коли можна зробити мордочку плужком і сказати: "а шо такоє нєту дєнюг". Тому не беру на себе відповідальність радити інструменти. Єдине, що можу порадити, для залучення інвестицій і всілякого сприяння це:
> а) Не лізти в чужі справи і дати інвесторам самим вирішити у що вкладати. Фінансовим генієм жодним указом не призначиш;
Біда в тому що інвесторам нічого окрім скуповання імпортного барахла і відкриття рахунків на Кіпрі не пропонується
> б) Ввести в біржовий (фондовий) обіг контракти на дорогоцінні метали, розширивши цим інструментарій та на цілком законних підставах взяти участь в фондовому ринку;
Так ніби золотом і прочая вже торгують і банки і біржі?
> в) Звільнитись з НБУ та влаштуватись інвестконсультантом у брокерську компанію та протриматись там бодай з рік, даючи свої інвестпоради та отримуючи оцінки клієнтів.
В НБУ на жаль не працюю - всі мої спроби туди влаштуватися - навіть після особистих домовленостей із Ющенком , а потім Стельмахом закінчувалися на рівні приймальні і "відділу кадрів" -"губили документи", "не брали трубки", "наверх" доповідали що "а єтот кудато пропал и не появється".
Потім знайомі "полковніки" набухавшись до синячки починали підколювати "ну что , как там твой НБУ"? . Хоча про це вони ні теоретично ні практично не повитнні були знати.
2011.12.05 | Slavix
Re: Відсутність цивілізованих механізмів засобу інвестицій і захисту коштів це не "чужі справи"
Мартинюк пише:> Біда в тому що інвесторам нічого окрім скуповання імпортного барахла і відкриття рахунків на Кіпрі не пропонується
1. Інвестори завжди мали об"єктивно існуючі пропозиції, хоча б "класичний" трикутник: нерухомість-валюта-папери. 2. Рахунки пропонуються в Прибалтиці або Швейцерії, а в Кіпрі - абонскриньки-холдери.
> Так ніби золотом і прочая вже торгують і банки і біржі?
Біржі - ні. Банки - так.
>
> В НБУ на жаль не працюю - всі мої спроби туди влаштуватися - навіть після особистих домовленостей із Ющенком , а потім Стельмахом закінчувалися на рівні приймальні і "відділу кадрів" -"губили документи", "не брали трубки", "наверх" доповідали що "а єтот кудато пропал и не появється".
>
> Потім знайомі "полковніки" набухавшись до синячки починали підколювати "ну что , как там твой НБУ"? . Хоча про це вони ні теоретично ні практично не повитнні були знати.
Вибачте, якщо пан це сприймає переходом на особистості та вважає, що звернення було адресовано особисто до нього: він помиляється. Звернення адресоване функціонерам НБУ, які намагаються "схилити до потрібного інвестування" адміністративними методами не гнушаючись примусу.
2011.12.05 | Мартинюк
Re: Відсутність цивілізованих механізмів засобу інвестицій і захисту коштів це не "чужі справи"
Slavix пише:> 1. Інвестори завжди мали об"єктивно існуючі пропозиції, хоча б "класичний" трикутник: нерухомість-валюта-папери.
От якраз останнього - акцій підприємств і компанії ніколи не було. А значить і не було найнадійнішого інвестування - у промисловітьсть та торгівлю. Значить інвестовані гроші не давали прибутку і приросту.
Бо інвестиції в нерухомість і валюту - це та сама азартна спекулятивна гра у надування бульок, які просто неминуче повинні були луснути. З таким самим успіхом можна було би "інвестувати" гроші в рулетку. А рулетки і казино як відомо безпосердньо не сприяють розвитку електроніки, машинобудування і сільського господарства.
>2. Рахунки пропонуються в Прибалтиці або Швейцерії, а в Кіпрі - абонскриньки-холдери.
Ну - де скринька на Кіпрі там і рахунки у Швейцарії
> > Так ніби золотом і прочая вже торгують і банки і біржі?
>
> Біржі - ні. Банки - так.
> >
Ну Ви просто пропонуєте різновид "форексу", який же самі і лаєте...
2011.12.05 | Slavix
Re: Відсутність цивілізованих механізмів засобу інвестицій і захисту коштів це не "чужі справи"
Мартинюк пише:> От якраз останнього - акцій підприємств і компанії ніколи не було. А значить і не було найнадійнішого інвестування - у промисловітьсть та торгівлю. Значить інвестовані гроші не давали прибутку і приросту.
>
> Бо інвестиції в нерухомість і валюту - це та сама азартна спекулятивна гра у надування бульок, які просто неминуче повинні були луснути. З таким самим успіхом можна було би "інвестувати" гроші в рулетку. А рулетки і казино як відомо безпосердньо не сприяють розвитку електроніки, машинобудування і сільського господарства.
То що заважає запальним танцорам, крім відсутності вільних грошей?
>
> >2. Рахунки пропонуються в Прибалтиці або Швейцерії, а в Кіпрі - абонскриньки-холдери.
> Ну - де скринька на Кіпрі там і рахунки у Швейцарії
>
> Ну Ви просто пропонуєте різновид "форексу", який же самі і лаєте...
1. Я форекс не лаю. 2. Золото в нас і так торгують банки в адмінсовковому стилі. 3. Золото в нас не є біржовим інструментом та вільним (спеклятивним, якщо хочете) ціноутворенням і не факт, що завтра комусь не встрелить в голову змусити інвесторів "здавати" золото за адміністративно заниженим курсом НБУ аби скомпенсувати втрати від реалізації чергової світлої ідеї встановлення молочних автоматів на жмеринському з/д вокзалі. 4. Реально в економіці немає грошей. І в більшості людей їх немає. На щомісячну нездихайку купуються, переважно, харчі, а єдина доступна для більшості інвестиція - в крупи, олію та іншу бакалію. А як хто й зумів на весілля доньки відкласти кількасот долярів, то його приватна справа,честь і хвала, адже наречені потрібні не менше, ніж повії.
2011.12.05 | Shooter
Ви плутаєте
Нумізматику і, власне, "правдиві червінці".Де ціна би мала бути "ціна золота на біржі +3%".
Цілком приємлимий інструмент зберігання, як на мене. Правда, лише у світлі стабільного росту ціни на золото
Хоча мене інше турбує: звідки буде золото братися? бо якщо із золотовалютних резервів (та ще й при створенні "обмеження на доступ") - це буде досить непоганий шлях для "наближених" перевести папірці в метал за рахунок держави.
2011.12.05 | Мартинюк
Згоден - тут багато залежатиме від "доброї волі" тих хто тримає важелі.
Арбузов виявися не таким поганим як очікували , але ж ...2011.12.05 | Slavix
Схоже, тут справа не в поганості, а в діагнозі. Реальному клінічному діагнозі
2011.12.05 | Мартинюк
Діагноз не називають а діагностують , тобто пояснють що погано і чому погано
Ви просто "діагностували" . Цього замало2011.12.05 | Shooter
Re: Згоден - тут багато залежатиме від "доброї волі" тих хто тримає важелі.
Мартинюк пише:> Арбузов виявися не таким поганим як очікували
Що Ви маєте на увазі під цією фразою?
Щодо "золотих червінців" - це, у принципі, може бути дуже зручним інструментом як вимити золотий запас НБУ та перестрахувати приватні капітали кількох індивідів...побачимо яка буде практика.
2011.12.06 | Мартинюк
Арбузов принаймні якось утримує стабільний курс гривни
Shooter пише:> Мартинюк пише:
> > Арбузов виявися не таким поганим як очікували
>
> Що Ви маєте на увазі під цією фразою?
Арбузов принаймні якось утримує стабільний курс гривни
> Щодо "золотих червінців" - це, у принципі, може бути дуже зручним інструментом як вимити золотий запас НБУ та перестрахувати приватні капітали кількох індивідів...побачимо яка буде практика.
На жаль таке не можна виключати
2011.12.07 | Shooter
В тому і вся фішка що "якось"
"Посадив" країну на гривневе голодування - і "утримує курс".Добре, на хвилю це працюватиме. В т.ч. за рахунок "вбиття" кредитного ринку. А далі що?
Власне, з одного боку йому не позаздриш...бо курс гривни НБУ може ЛИШЕ ВІДКОРИҐУВАТИ, а "твориться" він фіскально-бюджетною політикою уряду...де жопа.
І рано чи пізно таке "стримування" прорве і курс одноразово гепнеться на "надцять" відсотків...що краще - поступова "природня" девальвація чи штучне втримування курсу "до упору"....важко сказати.
"Золота середна" би, мабуть, була кращою...
P.S. http://www.epravda.com.ua/publications/2011/12/7/308577/
2011.12.07 | Мартинюк
Воно трохи нагадує те що робилося при Звягільському.
Згоден що подекуди в Арбузова це виходить не надто елегантно.Однак на відміну від поширеної ( вірніше активно навязуваної зараз) ідейки що "від девальвації гривни нікуди не дітися" я не вважаю що це якимось чином щось покращить, чи це станеться внаслідок якихось"природніх процесів".
Як на мене з тим самим успіхом можна навіть підняти курс скажімо на гривню . Звісно треба буде скористаися трохи іншими "фінтами вухами" та пригадати шкільні задачі про "басейн і труби" чи навіть про квадратне рівняння з двома коренями .
Але суть в тому що "керовані" ("неминучі","закономірні", "обгрунтовані") коливання курсу до нашої проблеми стосуються як розклад лондонського метро до трафіку київських маршруток.
Так - проблеми є, але вони лежать в іншій, не монетарній площині.
2011.12.09 | Мартинюк
А ось продовження інтервю Тимонькіна - вельми цікаво (л)
- Вас как бизнесмена устраивает, что нет гривны и что она дорогая?- Абсолютно устраивает. Потому что если она появляется и все тут же бегут покупать доллар, то это вызывает девальвацию гривны, которая для нас будет убийственной. Вот чего я не хочу. Клиентам будет тяжелее возвращать кредиты, скажется на капитализации банка, приведет к пересчету позиции и так далее.
- Может, доллар вообще запретить как средство накопления?
- Смешно. Значит, вы его просто загоните в тень.
- А тень разве не возникла в результате "паспортизации" обмена наличной валюты? Резко упали обороты наличного рынка…
- Я бы вообще ограничил покупку наличной валюты. Только на погашение кредитов, на поездку за границу и т д. У нас есть одна сфера – легальная, тут есть валютный контроль, импортеры, экспортеры, все под контролем. И есть НБУ со своими резервами. А рядом есть другая система – население. При этом, допустим, есть банк, у него нет проблем с искусственно перекрученной валютной позицией, просто маленький украинский банк с гривневым кредитным портфелем. У него валютная позиция 5%. Он каждый день может покупать на рынке валюту и продавать ее населению безо всякого валютного контроля. Цифры вы видите какие тут варятся? При чем тут население?
Потребность населения по выплате кредитов и процентов – $300 млн в месяц, а покупается $2,5 млрд. Без всякого валютного контроля. Весь серый товарооборот, все оффшорные зоны, все конвертационные центры, все работают на этих деньгах. Я не понимаю, почему мы резервами НБУ и легальной экономикой должны это все поддерживать? Можете понять? Я не могу. Пожалуйста, пусть здесь будет любой курс, хоть 600 гривен за доллар. Ради бога. Ты ж украл, тебе не жалко. Легко достались – легко поменяешь. И как формировались объемы на наличном рынке? Три человека покупали ежедневно по $4 млн в банке. А когда паспорта появились, тогда да - объемы сбили. Правильная мера? Правильная.
Повністю : http://www.epravda.com.ua/publications/2011/12/7/308700/
2011.12.07 | Slavix
Re: І ще цікаве: "червінці Арбузова" (/)
Я от щиро не розумію двох речей в частині інвестицій, ринків і т.п.1. Дивлюсь на річний графік: http://minfin.com.ua/markets/material/au/ та бачу, що золото пішло в ріст після закінчення безпідставних істерик про дефолт США в серпні-вересні (спекулятивно "збивали градус" з перекупленого фондового ринку, це очевидно). Тоді ж багато хто криком кричав про перспективність інвестицій в золото, попливли чутки про золотий еквівалент швейцарського франку. Схоже в цей період НБУ вбухав немало валютної (доларової) оборотку в "глухі хеджі" в золоті та франку, що не дуже позитивно вплинуло на можливість зовнішніх розрахунків бізнесу. Кінець вересня. Золото "падає" - паспортизація обміну валюти, в стилі: несіть "здавати" долари. Кінець жовтня. Золото знову просідає: Януковича переконують у невтомності та працелюбності валютних бригад, висувається світла ідея розрахунку за газ рублями. Листопад - штіль. Кінець листопада початок грудня - просідає золото. Озлоблені заяви, що вуйки ховають мільярди під перинами та їм вкрай потрібні інвестиційні монети.
Чи не вдувся НБУ часом на золоті?
2. Україна купує газ за якоюсь там "об"єктивною" формулою. Звісно, що воно за формула простолюдинам знати не потрібно, мудрі ПУП-ки самі ради дадуть, відомо, що вона прив"язана до об"єктивних цін на вуглеводні. За останній квартал ціна газу для України ніби зросла до 500 у.о. (мало не на 15%) тоді як ціни на нафту й на газ :
http://minfin.com.ua/markets/material/brent/
http://minfin.com.ua/markets/material/gas/
просіли за останній час. Мо знає хто, що то за "об"єктивна" формула чи може її вивести? Як таке може бути: росте нафтогаз чи падає, це не суттєво, а ціни для України на газ лише зростають.
2011.12.07 | Pest Control
Довгострокові газові контракти Газпрому як правило прив'язані до ціни нафти, із часовим лагом
Тобто відповідно до прекрасної Юліної формули цілком може бути, що ціна на нафту падає, а ціна контрактного газу ще зростає. Проте через зміни на газовому ринку за останні роки (сланцевий газ, розвиток спотового ринку в Європі) ціни на нафту та газ розходяться чимраз більше, контракти з прив'язкою до нафти вже не мають жодного економічного сенсу і йдуть у арбітраж або просто переглядаються під тиском споживачів у Європі. Мабуть що контракт із Юлею був останнім подвигом Газпрому.2011.12.07 | Shooter
Re: І ще цікаве: "червінці Арбузова" (/)
Slavix пише:> > 2. Україна купує газ за якоюсь там "об"єктивною" формулою. Звісно, що воно за формула простолюдинам знати не потрібно, мудрі ПУП-ки самі ради дадуть, відомо, що вона прив"язана до об"єктивних цін на вуглеводні. За останній квартал ціна газу для України ніби зросла до 500 у.о. (мало не на 15%) тоді як ціни на нафту й на газ :
> http://minfin.com.ua/markets/material/brent/
> http://minfin.com.ua/markets/material/gas/
> просіли за останній час. Мо знає хто, що то за "об"єктивна" формула чи може її вивести?
Формула (угода) публікувалася - шукайте.
Ціна газу, якщо не помиляюся, в*яжеться на ціну газойлю (мазуту) на Роттердамській біржі. Що для України, звісно - відверта дурість та злочин. Тим не менше - це факт.
Щодо наведених цін на газ - незрозуміла їхня природа. Якщо це коливання спотової ціни - вони не корелюють з ціною за довготривалими контрактами
2011.12.07 | Slavix
Re: І ще цікаве: "червінці Арбузова" (/)
Shooter пише:> Формула (угода) публікувалася - шукайте.
Шукав свого часу. Коментарів різного роду експертів та політолухів багато, а тексту відшукати не вдалося.
>
> Ціна газу, якщо не помиляюся, в*яжеться на ціну газойлю (мазуту) на Роттердамській біржі.
Голандської я трохи не розумію (в них сайт голандською) тому і не знайшов цей показник, однак вважаю, що динаміка цін не буде надто відрізнятися від загальних цінових трендів на вуглеводні, адже біржа ненайменша і тривалий час спекулятивно тримати на ній певний курс/тренд навіть по одній позиції доволі витратно та клопітно.
Тобто, якщо врахувати наявність "часового лагу", через який ще не відобразилося цьогорічне зниження цін на вартості газу для України, цілком логічно вважати, що воно буде відображене найближчим часом у вигляді зниження ціни на підставі об"єктивних чинників без всіляких консорціумів та митних союзів, в такому випадку "формульний підхід" має не лише мінуси, але й плюси, а здача ГТС в переддень настання періоду об"єктивного зниження цін в обмін на обіцянки-цяцянки з укладенням нової редакції договору дійсно є дурістю.
> Щодо наведених цін на газ - незрозуміла їхня природа. Якщо це коливання спотової ціни - вони не корелюють з ціною за довготривалими контрактами
А вони майже ніколи не корелюють, хіба випадково. Крім того, тривалі контракти як правило 1. Адресні 2. Конфіденційні 3. Можуть мати "динамічну" ціну 4. Укладаються на гарантований конкретний обсяг під конкретний бюджет (на сезон, під проект тощо). Тому й ціноутворення за ними дещо інше.
2011.12.05 | loup-garou
Нічого не зрозумів
Особливо це речення:> Но как «отжать» страну, если регулятор упорно не желает выдавать гривню. Ведь без нее валюту не купишь.
Що означає "выдавать гривню" і "отжать страну"?
> В балансах открылись огромные бреши, связанные с вложениями в облигации проблемных периферийных стран еврозоны. Сотни тысяч сотрудников будут уволены, но этого недостаточно. Убытки бьют все рекорды. Например, итальянская группа UniСredit, владеющая в нашей стране двумя банками, вместо ожидаемой аналитиками прибыли в EUR7,4 млн получила по итогам III квартала рекордный минус за все время существования — EUR10,6 млрд.
Що означає "получила минус"? І як автору вдалося перетворити "writedowns on acquisitions in Ukraine and Kazakhstan" в "бреши, связанные с вложениями в облигации проблемных периферийных стран еврозоны"?
2011.12.05 | Мартинюк
Я також не все тут розумію.
Тому й поставив. В надії на пояснення.Але багато чого з написаного там виглядає на правду.
2011.12.05 | Koala
Схоже на бздуру Арбузова - мовляв, це не ми, це все "анґлічанка гадіт".
2011.12.05 | Мартинюк
Версія зарахована , але ...
замало слів і друкованих знаків аби в неї повірити ...Бо версія про те що треба якось допомогти страждаючим "матірним банкам" виглядає цілком правдоподібно. правда мені не зовсім зрозумілі деякі нюанси . Саме тому виставив статтю на загальний осуд.
2011.12.05 | loup-garou
Як вони можуть допомогти?
Мартинюк пише:> Бо версія про те що треба якось допомогти страждаючим "матірним банкам" виглядає цілком правдоподібно.
Взяти на Вкраїні гривневих кредитів, купити на них валюти, а потім іздалєка крутити дулі?
Є світова тенденція до згортання кредитування та інвестицій. Може Арбузову і хотілося б, щоб західні банки ризикували власним кешем на вітчизняних ринках землі і нерухомості, але цей празднік жизні уже закінчився. Принаймні, поки в Україні не будуть урегульовані процедури відчуження закладового майна.
На місці пацанів я би спробував змусити західні дочки продати кредитні портфелі десь за 20-25% номінальної вартості. Ну а далі багато хто зміг би попрацювати по спеціальності. Дістать із гаража інструмент і вєрнуться к істокам, так би мовити.
2011.12.09 | Мартинюк
Так от в мене і появилася підозра що цей наїзд має на меті дерибан українських філій закордонних
банків .Нещодавно сидів на нудному засіданні і помітив що сусід на колінах читає якийсь фінасовий журнал. Заголовок статті казав про те що мовляв закордонні банки в Україні зробили свою справу і більше не потрібні. Коли сусід перевернув сторінку, то виявилося що від імені "вітчизняних" банків виступав голова української філії російського ВТБ.
А капітали за кордон таки виводили за часів Юлії Володимирівни - через "взяті під контроль держави найбільші банки". Заборона на зняття депозитів вирішувалася протягом півгодини рішенням найближчого суду про те що така заборона протирічить Конституції України.