МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Про наболіле, або чому я хочу емігрувати (\)

03/15/2012 | stryjko_bojko
Ганна Сидоренко: Про наболіле, або чому я хочу емігрувати
sean
http://maidan.org.ua/2012/03/hanna-sydorenko-pro-nabolile-abo-chomu-ya-hochu-emihruvaty/

Все, що я зараз викладу — не результат моментального “озаріння”, а узагальнення спостережень та роздумів останніх років.

Отже, думаю, ні для кого вже не є секретом, що Україна — відстала у всіх відношеннях країна. І такою вона ще довго залишатиметься. Боюсь, що протягом мого життя нічого суттєво не зміниться.

Чому? Для цього є багато причин. Спробую описати основні наші біди.

1. Лицемірство. Воно пронизує все — від побутових, сімейний стосунків до найвищої політики. Ми просто не вміємо говорити правду. Ми намагаємось маніпулювати всіма, хто нас оточує. Ми стидливо уникаємо назвати гімно гімном, негідника негідником і цей логічний ряд можна продовжувати до безкінечності. Повторюю, це стосується не тільки президента або чиновників. МИ ВСІ робимо це постійно, іноді щохвилини.

2. Марнотратство, марнославство. Ми такі бідні, такі бідні. Але, мабуть, жодна нація у світі не гульбанить так як ми. Скільки у нас свят? До радянських додалися незалежницькі та релігійні. Причому у Західній Україні це взагалі доведено до абсурду — крім перерахованого, тут ще святкують все можливе та неможливе з церковного календаря — всіх василів, петрів, романів, іванів, петрів і павлів, анн, тетян, марій (кількість прямує до безкінечності, скоро на рік лишиться 2-3 робочих дні). Додаємо ще безкінечні родини, хрестини, весілля, поминки.

А тепер ще згадаємо скільки за ті свята вижирається (не можу сказати “виїдається” – нормальні люди стільки не їдять) та випивається. Хоч комусь у голову приходила ідея взяти калькулятор та уважно порахувати, скільки грошей при цьому спускається в унітаз? І не забути додати витрати на лікарів потім, причому у довгостроковій перспективі. А найголовніше, що все це свинство голосно іменується “родинними/сімейними цінностями”.

Про “потреблядство” і любов до шопінгів навіть починати не буду.

3. Націоналізм, патріотизм (називайте це як завгодно, головне суть). Наша показушна “любов до вишиванок/борщів/неньки-україни” не дає нам та наступним поколінням рухатися вперед. Чому показушна — тому що, коли насправді люблять, то намагаються зробити все, щоб об’єкт цієї любові розвивався і був щасливим. Всі інші види та підвиди любові — збочення. Може тому ми не вміємо любити одне одного, тому українські батьки постійно морально ламають своїх дітей об коліно і т.д.

Насправді, нам майже немає чим гордитися. Ми загрузли у своєму консервативному болоті у той час, коли інші народи пішли далеко вперед. Поживши в інших країнах, починаєш розуміти, що цивілізаційно Україна застрягла десь у ХІХ ст. Але більшість тих, хто їде за кордон, помічають тільки зовнішні відмінності, такий собі “євроремонт”. Але різниця між нами та ними — не тільки у купівельній спроможності та відсотках на кредити. Вона — ще й у пресловутих цінностях — довірі один до одного, взаємоповазі, правовій та громадянській свідомості, толерантності. Вийдіть на вулицю та подивіться на співгромадян — у більшості з них є хоч щось з цього? Можете навіть не виходити — погуляйте соціальними мережами.

У мене всьо чи майже всьо. Бо на разі я обираю нову країну для проживання. Причому на моє рішення цим зайнятись вплинула не стільки політична та економічна ситуація, скільки вищевикладене.

Джерело

Відповіді

  • 2012.03.15 | ak1001

    дівчина балувана. нормальних людей турбує 1 безпека і 2 робота

    3 рівень освіти та медицини
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.03.15 | zmej_gorynych

      Від роботи коні дохнуть! [Re: дівчина балувана. нормальних людей турбує 1 безпека і 2 робота]

      Нормальну людину турбує не робота, а рівень комфортності для себе та сім'ї.

      Це у Вас говорить стаття (е-е-е-е, забув номер) із совкового кримінального кодексу. Пов'язана з тунеядством.

      Нормальна людина працює, щоби жити, а не живе, щоби працювати.
      А Ви imho переплутали наслідок з причиною.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.03.15 | Лермонтов

        Ось тому ми й не Захід. Бо протестантська етика вчить якраз протилежному.

        Нещодавно у Швейцарії референдум відхилив збільшення відпусток до 6 тижнів. А кілька років тому - зменшення робочого дня з 8-ми до 7-ми годин зі збереженням з/п.

        Особисто щиро дивуюсь поширеному серед православних переконанню, що можна заможно жити присвячуючи більшу частину життя гулькам. Не дивно, що злодійство у нас стало чи не національною рисою. :(
  • 2012.03.15 | Koala

    Re: Про наболіле, або чому я хочу емігрувати (\)

    stryjko_bojko пише:
    > Ганна Сидоренко: Про наболіле, або чому я хочу емігрувати
    > sean
    > http://maidan.org.ua/2012/03/hanna-sydorenko-pro-nabolile-abo-chomu-ya-hochu-emihruvaty/

    > 1. Лицемірство. Воно пронизує все — від побутових, сімейний стосунків до найвищої політики.
    І куди ви збираєтеся емігрувати від цього? В політкоректну (тобто знову ж таки лицемірну) Європу чи "пригнічену" (ага, таку чесну) Африку?
    > 2. Марнотратство, марнославство. Ми такі бідні, такі бідні. Але, мабуть, жодна нація у світі не гульбанить так як ми.
    А як ще може бути в умовах, коли бізнес або відбивається за півроку, або взагалі не існує? Easy come - easy go.
    > А тепер ще згадаємо скільки за ті свята вижирається (не можу сказати “виїдається” – нормальні люди стільки не їдять) та випивається.
    Це що, ваші гроші вижираються і випиваються? Візьміть калькулятора і порахуйте, скількі німці на псевдоекологічних проектах спускають. І нічого, провідна нація Європи.
    > 3. Націоналізм, патріотизм (називайте це як завгодно, головне суть). Наша показушна “любов до вишиванок/борщів/неньки-україни” не дає нам та наступним поколінням рухатися вперед.
    Яким чином не дає? Від борщу мізки опухають? Вишиванка руки в’яже? 98% українців вишиванки одягає хіба раз на рік, на свято (та й то не факт), а борщ варить коли хоче його їсти. Спеціального податку на борщ і вишиванку ніхто не вводить, а витрати державу на українську культуру, м’яко кажучи, мінімальні. То як заважає?
    > Але різниця між нами та ними — не тільки у купівельній спроможності та відсотках на кредити. Вона — ще й у пресловутих цінностях — довірі один до одного, взаємоповазі, правовій та громадянській свідомості, толерантності.
    Довіра. Віра. Credo. Credit. Кредит. Зв’язку не бачите?
    І яка може бути довіра між громадянами, якщо орган, покликаний вирішувати конфліктні ситуації - держава - невиліковно хворий і замість того, щоб вирішувати проблеми, їх створює? Який ступінь взаємної довіри в Грузії зараз - і який був 10 років тому?
    > У мене всьо чи майже всьо. Бо на разі я обираю нову країну для проживання.
    Спробуйте все ж щось змінити тут. Бо якщо ви в цьому суспільстві не змогли прижитися - то точно певні, що зможете там? Що не повезете до Європи шматочок України, причому той самий шматочок, який так хотіли полишити тут? І що той шматочок не стане останнім для тієї Європи, якою ви її хочете бачити?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.03.15 | Franko

      Re: Про наболіле, або чому я хочу емігрувати (\)

      Koala пише:

      > > 1. Лицемірство. Воно пронизує все — від побутових, сімейний стосунків до найвищої політики.
      > І куди ви збираєтеся емігрувати від цього? В політкоректну (тобто знову ж таки лицемірну) Європу чи "пригнічену" (ага, таку чесну) Африку?

      Не знаю, чи були ви за кордоном, чи слідкуєте за міжнародною політикою, але лицемірства там справді набагато менше. Там воно просто зустрічається, але в нас це - непорушна основа політичного процесу.

      > > 2. Марнотратство, марнославство. Ми такі бідні, такі бідні. Але, мабуть, жодна нація у світі не гульбанить так як ми.

      > А як ще може бути в умовах, коли бізнес або відбивається за півроку, або взагалі не існує? Easy come - easy go.

      Замість бенкетувати під час чуми, можна лікувати чуму.

      > Спробуйте все ж щось змінити тут. Бо якщо ви в цьому суспільстві не змогли прижитися - то точно певні, що зможете там?

      Вона дуже багато і спробувала, і зробила. Той текст не виник з порожнечі.
  • 2012.03.15 | Убітий Єнот

    особисти проблеми очевидно

    скоріше за все з сексуальною орієнтацією, раз її так зачіпає ''консерватизм''.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2012.03.15 | BROTHER

    Все це є майже у всіх країнах. Тоді, навіщо імігрувати?

    Я не багато бачив країн, але декілька бачив. Поблизу і з середини. І в мене склалося таке враження, що більшість закордонних країн, які ми погано знаємо, ми, так би мовити, прикрашаємо. Тобто наділяємо якимись позитивними рисами через елементарну необізнаність, судячи про невідомі нам країни по кінохвільмах чи художній літератирі. І навпаки, країни, які ми знаємо, виглядають для нас занадто поганими, бо ми, що називається, задовбалися від клопоту життя в тих країнах.

    Все, змальоване у першому повідомленні, весь той негатив рано чи пізно дістане нас і в тих державах, куди ми так мріємо імігрувати.

    Так чи є різниця? Моя відповідь: все ж таки різниця є, але не у будь-якому разі. І різниця між нашим вітчизняним кошмаром і їхнім кошмаром у тому, що в нас нормальним і шляхетним людям, які не хочуть брати участі у кошмарі ніяк на гідне життя не заробити. А в деяких інших країнах навіть за наявності певних негативних явищ, можна жити осторонь від такого негативу. І при тому, непогано жити.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.03.15 | Franko

      Re: Все це є майже у всіх країнах. Тоді, навіщо імігрувати?

      BROTHER пише:
      > Я не багато бачив країн, але декілька бачив. Поблизу і з середини. І в мене склалося таке враження, що більшість закордонних країн, які ми погано знаємо, ми, так би мовити, прикрашаємо. Тобто наділяємо якимись позитивними рисами через елементарну необізнаність

      Тож покладіться на обізнаність міднародних організацій, які досліджують рівень дотримання прав людини, економічної свободи, якість політичного процесу і т.д. в різних країнах. Вони складають рейтинги, в яких Україна постійно посідає останні місця. Це або всесвітня змова дослідників проти України, або усе-таки так воно і є.

      Цим я хочу сказати не те, що всім треба емігрувати, а те, що гірку правду, про яку говорять люди на валізах, треба прийняти й усвідомити, бо без того нічого не зміниться. Реакція типу "насправді за бугром теж погано, а емігранти зрадники" є просто спробою зігнорувати проблему, прикинутися, ніби її не існує.

      > Так чи є різниця? Моя відповідь: все ж таки різниця є, але не у будь-якому разі. І різниця між нашим вітчизняним кошмаром і їхнім кошмаром у тому, що в нас нормальним і шляхетним людям, які не хочуть брати участі у кошмарі ніяк на гідне життя не заробити.

      Не тільки в зароблянні щастя. Ви, мабуть, щось інше мали на увазі. Власне, останнім часом Україну найбільше покидає "середній клас", який в Україні має непоганий матеріальний статус, але шукає чогось іншого.

      > А в деяких інших країнах навіть за наявності певних негативних явищ, можна жити осторонь від такого негативу.

      На жаль, ви помиляєтесь, стан справ в державі сильно визначає якість життя громадян. Ізолюватися неможливо. І якщо в деякій країні ви живете собі щасливо, не зважаючи на політичну ситуацію, це означає тільки одне: політична ситуація в цій країні є дуже хорошою.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.03.15 | BROTHER

        Re: Все це є майже у всіх країнах. Тоді, навіщо імігрувати?

        Franko пише:
        > BROTHER пише:
        > > Я не багато бачив країн, але декілька бачив. Поблизу і з середини. І в мене склалося таке враження, що більшість закордонних країн, які ми погано знаємо, ми, так би мовити, прикрашаємо. Тобто наділяємо якимись позитивними рисами через елементарну необізнаність
        >
        > Тож покладіться на обізнаність міднародних організацій, які досліджують рівень дотримання прав людини, економічної свободи, якість політичного процесу і т.д. в різних країнах. Вони складають рейтинги, в яких Україна постійно посідає останні місця. Це або всесвітня змова дослідників проти України, або усе-таки так воно і є.
        >
        > Цим я хочу сказати не те, що всім треба емігрувати, а те, що гірку правду, про яку говорять люди на валізах, треба прийняти й усвідомити, бо без того нічого не зміниться. Реакція типу "насправді за бугром теж погано, а емігранти зрадники" є просто спробою зігнорувати проблему, прикинутися, ніби її не існує.

        Покладання на різні дослідження часто і густо призводить до тієї помилки, що і покладання на художні та документальні хвільми (тобто інфу з них), покладання на яскраві розповіді друзів та знайомих і т.п.

        Чому так? Тому що більшість імігрантів не хоче усвідомлювати, що перші 3...4..5..10 років на новому місті з нуля завжди важко. Важче, ніж у алкогольно-шаровій та крадіжно-вседозволеній Україні. Статистика чи дослідження рівня життя не пишуть про те, що новітньому імігранту доведеться декілька років в'ябувать, як скаженний. Вчити мову, нову спеціальність, новий стиль життя, заводити нових знайомих і друзів і т.п. Це дуже нелегко робити навіть на Батьківщині, коли стаєш старшим.


        >
        > > Так чи є різниця? Моя відповідь: все ж таки різниця є, але не у будь-якому разі. І різниця між нашим вітчизняним кошмаром і їхнім кошмаром у тому, що в нас нормальним і шляхетним людям, які не хочуть брати участі у кошмарі ніяк на гідне життя не заробити.
        >
        > Не тільки в зароблянні щастя. Ви, мабуть, щось інше мали на увазі. Власне, останнім часом Україну найбільше покидає "середній клас", який в Україні має непоганий матеріальний статус, але шукає чогось іншого.

        Я і є середній клас, чого і Вам бажаю. Середній клас - це стабільність, це планування, це погляд у перспективу, це самостійність, це труднощі заради перспективи. А саме цього - перспективи - в Україні на найближчі 30-50 років не відчувається. А це ціле життя! Тому і їдуть здібні та трохи авантюрні люди, бо сподіваються на більшу стабільність, за умов якої своїми здібностями, працею та розумом можна чесно!!! ЗАРОБИТИ на нормальне життя.

        >
        > > А в деяких інших країнах навіть за наявності певних негативних явищ, можна жити осторонь від такого негативу.
        >
        > На жаль, ви помиляєтесь, стан справ в державі сильно визначає якість життя громадян. Ізолюватися неможливо. І якщо в деякій країні ви живете собі щасливо, не зважаючи на політичну ситуацію, це означає тільки одне: політична ситуація в цій країні є дуже хорошою.

        Я не про це. Негатив є всюди і далеко не завжди той негатив політичного характеру. Але він різного гатунку. Якщо людина вважає, що переїзд до іншої країни звільнить імігранта від будь-яких стресів і незадоволення, то це велика помилка і шлях назад до повернення туди, звідки поїхали.

        Я таких бачив у літаках і на роботі повно. "Якби знав, кажуть вони, ніколи б не поїхав". Пам'ятайте про цих розчарованих, коли думаєте, що рай там, де нас нема!

        P.S. Якщо Вам здається, що я проти пошуку кращої долі закордоном, то Ви помиляєтесь. Я просто застерігаю від "рожевих окулярів" і наполягаю на тій думці, що простим працьовитим чесним людям щастя все одно треба буде заробляти рухаючись іноді скрізь шалені труднощі, причому не тіки фізичного плану, а й емоціонального чи морального. Але! Простим людям можливо досягти нормального життя чесною працею закордоном навіть з нуля. В Україні це майже неможливо. Причому, Ви правий, якщо наполягаєте на тому, що нормальне життя - це не тіки гроші, але ж я це і не заперечую.
  • 2012.03.15 | 123

    Я б порадив пані поспілкуватися з психоаналітиком, бо проблеми здебільшого її суб'єктивного

    сприйняття. Нмд. Зміна країни проживання це вирішити не допоможе, натомість може спричинити ще більшу психологічну кризу.

    stryjko_bojko пише:
    > Ганна Сидоренко: Про наболіле, або чому я хочу емігрувати
    > sean
    > http://maidan.org.ua/2012/03/hanna-sydorenko-pro-nabolile-abo-chomu-ya-hochu-emihruvaty/
    >
    > Все, що я зараз викладу — не результат моментального “озаріння”, а узагальнення спостережень та роздумів останніх років.
    >
    > Отже, думаю, ні для кого вже не є секретом, що Україна — відстала у всіх відношеннях країна. І такою вона ще довго залишатиметься. Боюсь, що протягом мого життя нічого суттєво не зміниться.
    >
    > Чому? Для цього є багато причин. Спробую описати основні наші біди.
    >
    > 1. Лицемірство. Воно пронизує все — від побутових, сімейний стосунків до найвищої політики. Ми просто не вміємо говорити правду. Ми намагаємось маніпулювати всіма, хто нас оточує. Ми стидливо уникаємо назвати гімно гімном, негідника негідником і цей логічний ряд можна продовжувати до безкінечності. Повторюю, це стосується не тільки президента або чиновників. МИ ВСІ робимо це постійно, іноді щохвилини.

    Це дивне узагальнення. Якщо пані стикається в побуті чи родині з лицемірством, то це проблема її особистого побуту та родини. Наприклад я не стикаюся. Я не намагаюсь маніпулювати тими, хто мене оточує, і нечасто відчуваю таке по відношенню до себе. Я не думаю, що наше суспільство принципово відмінне від інших в цьому плані.

    > 2. Марнотратство, марнославство. Ми такі бідні, такі бідні. Але, мабуть, жодна нація у світі не гульбанить так як ми.

    Це неправда, нмд. Наприклад, у багатьох країнах Європи, особливо багатих, за моїми спостереженнями працюють набагато менше ніж в Україні. Наприклад, в Україні купа цілодобових супермаркетів та аптек, тоді як в багатьох європейських країнах проблема купити ліки або їжу увечері чи у свято. Загалом в багатих країнах всі хочуть почати працювати якнайпізніше та завершити якнайраніше.

    У нас звісно є культура працювати за радянськими стандартами, типу "перекури", "робота не вовк" тощо, але наївно думати, що в усіх інших всі тільки й роблять що вкалують.

    > Скільки у нас свят? До радянських додалися незалежницькі та релігійні. Причому у Західній Україні це взагалі доведено до абсурду — крім перерахованого, тут ще святкують все можливе та неможливе з церковного календаря — всіх василів, петрів, романів, іванів, петрів і павлів, анн, тетян, марій (кількість прямує до безкінечності, скоро на рік лишиться 2-3 робочих дні). Додаємо ще безкінечні родини, хрестини, весілля, поминки.

    Святкування свят та "свят", коли всі на вулицях ужраті і два тижні країна живе святами що будуть і святами що минули, мене теж дратує, але, повторюся, це великою мірою проблема того як до цього ставитися :) До того ж, наприклад, німецькі турки у свята поводяться на вулицях не краще.

    > А тепер ще згадаємо скільки за ті свята вижирається (не можу сказати “виїдається” – нормальні люди стільки не їдять) та випивається. Хоч комусь у голову приходила ідея взяти калькулятор та уважно порахувати, скільки грошей при цьому спускається в унітаз? І не забути додати витрати на лікарів потім, причому у довгостроковій перспективі. А найголовніше, що все це свинство голосно іменується “родинними/сімейними цінностями”.
    > Про “потреблядство” і любов до шопінгів навіть починати не буду.

    Найменше мене цікавить хто і як витрачає свої гроші. Я з цього лише роблю висновок про те, що чутки про жебрацтво українців трішки перебільшені.

    > 3. Націоналізм, патріотизм (називайте це як завгодно, головне суть). Наша показушна “любов до вишиванок/борщів/неньки-україни” не дає нам та наступним поколінням рухатися вперед. Чому показушна — тому що, коли насправді люблять, то намагаються зробити все, щоб об’єкт цієї любові розвивався і був щасливим. Всі інші види та підвиди любові — збочення. Може тому ми не вміємо любити одне одного, тому українські батьки постійно морально ламають своїх дітей об коліно і т.д.

    Якась зовсім надумана проблема, як на мій досвід...

    > Насправді, нам майже немає чим гордитися. Ми загрузли у своєму консервативному болоті у той час, коли інші народи пішли далеко вперед. Поживши в інших країнах, починаєш розуміти, що цивілізаційно Україна застрягла десь у ХІХ ст. Але більшість тих, хто їде за кордон, помічають тільки зовнішні відмінності, такий собі “євроремонт”. Але різниця між нами та ними — не тільки у купівельній спроможності та відсотках на кредити. Вона — ще й у пресловутих цінностях — довірі один до одного, взаємоповазі, правовій та громадянській свідомості, толерантності. Вийдіть на вулицю та подивіться на співгромадян — у більшості з них є хоч щось з цього? Можете навіть не виходити — погуляйте соціальними мережами.

    У більшості тих, з ким я спілкуюся, переліченого більше ніж у середнього німця. Можливо середньовуличний чи середньомережевий рівень цінностей для пані дійсно занизький (хоча це нмд також проблема більше психологічна), але неясно, з чого пані вважає, що в інших країнах середній рівень кращий. У тій самій Німеччині ті самі цінності ще зовсім недавно унеможливили загалом демократичний прихід до влади та існування без якихось внутрішніх протестів гітлеризму.

    > У мене всьо чи майже всьо. Бо на разі я обираю нову країну для проживання. Причому на моє рішення цим зайнятись вплинула не стільки політична та економічна ситуація, скільки вищевикладене.
    >
    > Джерело
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.03.15 | Мартинюк

      Ага - з психоаналітиком чоловічої статі

      Бо пані треба здорового хлопа, і їй здається що таких вона знайде за кордоном.
      Але як на неї не клють тут , то за кордоном буде ще гірше - тому рекомендую помірковані фізичні вправи, прохолодний душ та дотримання великоднього посту - диви на Пасху і попустить...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.03.15 | 123

        навіщо вульгарізувати? психоаналітик - то просто психоаналітик

        який допоміг би їй під іншим кутом дивитися на світ
      • 2012.03.15 | Убітий Єнот

        це якщо її хлопи взагалі цікавлять

    • 2012.03.15 | Shooter

      проблеми здебільшого

      123 пише:
      > > 2. Марнотратство, марнославство. Ми такі бідні, такі бідні. Але, мабуть, жодна нація у світі не гульбанить так як ми.
      >
      > Це неправда, нмд. Наприклад, у багатьох країнах Європи, особливо багатих, за моїми спостереженнями працюють набагато менше ніж в Україні. Наприклад, в Україні купа цілодобових супермаркетів та аптек, тоді як в багатьох європейських країнах проблема купити ліки або їжу увечері чи у свято. Загалом в багатих країнах всі хочуть почати працювати якнайпізніше та завершити якнайраніше.

      Цілодобові супермаркети якраз орієнтуються в основному на тих хто погульдибанити хоче. ;)

      Плюс, звісно, я би таки відрізняв "гульдибанити" та "не працювати". Навряд чи грекі працьовитіші від українців (при цьому зауважу - офіційно вони працюють найбліьше в ЄУ!), але "масштаб гульдибанів" - явно нє тот.

      Щодо масштабу гульдибанности, із мого скромного досвіду (5 країн проживання, 30+ - відвідин), сказав би що зрівнятися з вітчизняними можуть хіба що бритійські. З тою лише (суттєвою) відмінністю, що вони, як правило, "строго лімітовані" в часі: вечір п*ятниці-ніч суботи. :)

      ЄУ слов*яни теж так нічо гуляють, але, скажімо, на відміну від України в тих же Словаччині та Чехії є така фішка як (масовий) прихід на роботу чи до школи ще перед 8 ранку (а деякі - і перед 7). Відповідно, вечорами довго не погульдибаниш...

      Отаке.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.03.15 | 123

        Re: проблеми здебільшого

        Shooter пише:
        > 123 пише:
        > > > 2. Марнотратство, марнославство. Ми такі бідні, такі бідні. Але, мабуть, жодна нація у світі не гульбанить так як ми.
        > >
        > > Це неправда, нмд. Наприклад, у багатьох країнах Європи, особливо багатих, за моїми спостереженнями працюють набагато менше ніж в Україні. Наприклад, в Україні купа цілодобових супермаркетів та аптек, тоді як в багатьох європейських країнах проблема купити ліки або їжу увечері чи у свято. Загалом в багатих країнах всі хочуть почати працювати якнайпізніше та завершити якнайраніше.
        >
        > Цілодобові супермаркети якраз орієнтуються в основному на тих хто погульдибанити хоче. ;)

        Це фігня - відчувається що Ви не жили в Україні з супермаркетами :)

        В Україні велика кількість супермаркетів працюють до пізнього вечора або й цілодобово - і це дуже зручно, бо дозволяє тим, хто працює, купити потрібні речі після роботи. Я майже ніколи не буваю в супермаркетах в стандартно-робочий час (тобто тоді, коли мають ходити в супермаркет "нормальні європейці"), і публіка там увечері абсолютно нормальна, а не алкаші якісь (як Ви натякаєте).

        Супермаркети - це лише окремий характерний приклад: в багатих європейських країнах далеко не всі багато працюють зараз.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2012.03.15 | Shooter

          Re: проблеми здебільшого

          123 пише:
          > Shooter пише:
          > > 123 пише:
          > > > > 2. Марнотратство, марнославство. Ми такі бідні, такі бідні. Але, мабуть, жодна нація у світі не гульбанить так як ми.
          > > >
          > > > Це неправда, нмд. Наприклад, у багатьох країнах Європи, особливо багатих, за моїми спостереженнями працюють набагато менше ніж в Україні. Наприклад, в Україні купа цілодобових супермаркетів та аптек, тоді як в багатьох європейських країнах проблема купити ліки або їжу увечері чи у свято. Загалом в багатих країнах всі хочуть почати працювати якнайпізніше та завершити якнайраніше.
          > >
          > > Цілодобові супермаркети якраз орієнтуються в основному на тих хто погульдибанити хоче. ;)
          >
          > Це фігня - відчувається що Ви не жили в Україні з супермаркетами :)

          :) Ви ще скажіть що я ніколи не був в українських супермаркетах...

          > В Україні велика кількість супермаркетів працюють до пізнього вечора або й цілодобово - і це дуже зручно, бо дозволяє тим, хто працює, купити потрібні речі після роботи. Я майже ніколи не буваю в супермаркетах в стандартно-робочий час (тобто тоді, коли мають ходити в супермаркет "нормальні європейці"), і публіка там увечері абсолютно нормальна, а не алкаші якісь (як Ви натякаєте).

          Нормальні супермаркети в нормальних країнах працюють до 19-30 - 20-00. Часу щоб "скупитися" після роботи - цілком достатньо.

          Ще розумію до 22-00. Після 22-00 "нормальна людина" дуууууже зрідка загляне в супермаркет. А вот каторим "тяга включилася" - запросто.

          Далі. В різних країнах, знову ж таки, робота супермаркетів виглядає по-різному - залежить від ринку, законів, звичаїв етс..

          В Словаччині деякі супермаркети працюють круглодобово, більшість - ні. Абсолютна більшість непродуктових магазинів (поза shopping mall) працює лише в суботу до обіду (плюс будні дні).

          В ЮК більшість супермаркетів (всі?) не працюють вночі. В неділю ж працюють лише до 17-00 - заборонено законом працювати довше (щоб дати хоч якийсь невеличкий стимул "corner shop'am"). Натомість, правда, corner shop*iv - достатньо.

          В Бельгії в неділю всі супермаркети плюс shopping mall - закриті. Правда, є night-corner-shop*y.

          Етс.

          > Супермаркети - це лише окремий характерний приклад: в багатих європейських країнах далеко не всі багато працюють зараз.

          Якраз супермаркети хороший приклад того, що в людей є можливість ходити по магазинах "в нестандартний час". Що є свідченням того, що
          1) вони "нестандартно" працюють (менше)
          2) крайньо низькій оплаті праці персоналу таких супермаркетів

          Ну і: гульдибанять в нас таки більше. Бо навіть в тій ЮК гульдибан - це тільки friday night. У нас же ж - як мінмум кілька п*ятниць на тиждень :) Плюс інтенсивність - "гулять так гулять", - в нас таки вражаюча.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2012.03.15 | 123

            Re: проблеми здебільшого

            Shooter пише:
            > Нормальні супермаркети в нормальних країнах працюють до 19-30 - 20-00. Часу щоб "скупитися" після роботи - цілком достатньо.

            А в багатьох набагато менше.

            > Ще розумію до 22-00. Після 22-00 "нормальна людина" дуууууже зрідка загляне в супермаркет. А вот каторим "тяга включилася" - запросто.

            Я регулярно заглядаю. Вчора був після 23:00, наприклад. З "тягою" це ніяк не пов*язано - просто мені було зручно в цей час. Я там був не один клієнт, жодного алкаша не побачив, та його і не пустила б охорона.

            > Якраз супермаркети хороший приклад того, що в людей є можливість ходити по магазинах "в нестандартний час". Що є свідченням того, що
            > 1) вони "нестандартно" працюють (менше)

            Дивний висновок. Я ходжу пізно тому, що пізно завершую працювати.
            У багатьох країнах мене там не чекатимуть й о 19:00.

            > 2) крайньо низькій оплаті праці персоналу таких супермаркетів

            Тому треба їх закрити раніше, щоб роботи стало менше?

            Я кажу про те, що в Україні люди працюють не так мало як ця дівчина вважає, а в Європі - істотно менше ніж їй здається. Дивно якщо Ви цього не помічали.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2012.03.15 | Shooter

              Re: проблеми здебільшого

              123 пише:
              > Shooter пише:
              > > Нормальні супермаркети в нормальних країнах працюють до 19-30 - 20-00. Часу щоб "скупитися" після роботи - цілком достатньо.
              >
              > А в багатьох набагато менше.
              >
              > > Ще розумію до 22-00. Після 22-00 "нормальна людина" дуууууже зрідка загляне в супермаркет. А вот каторим "тяга включилася" - запросто.
              >
              > Я регулярно заглядаю. Вчора був після 23:00, наприклад. З "тягою" це ніяк не пов*язано - просто мені було зручно в цей час. Я там був не один клієнт, жодного алкаша не побачив, та його і не пустила б охорона.

              а молодь, яка "затоварюється" - так само не пускають?
              а як встановлюєте "алкашество" (якщо людина твереза)?

              > > Якраз супермаркети хороший приклад того, що в людей є можливість ходити по магазинах "в нестандартний час". Що є свідченням того, що
              > > 1) вони "нестандартно" працюють (менше)
              >
              > Дивний висновок. Я ходжу пізно тому, що пізно завершую працювати.

              Тоді Ви швидше виняток із правила. Плюс, звісно, коли не працюють супермаркети - працюють корнершопи (як правило). Вночі ж не в супермаркети ходити потрібно, а спати - щоб наступного дня нормально працювати.

              > У багатьох країнах мене там не чекатимуть й о 19:00.

              Як правило, супермаркети працюють до 19-30-20-00, "по-мінімуму".

              > > 2) крайньо низькій оплаті праці персоналу таких супермаркетів
              >
              > Тому треба їх закрити раніше, щоб роботи стало менше?

              Ні - платити потрібно більше за годину - щоб замість 12 годинної зміни за 8 заробляли. Ну і тоді би власник задумався над тим - чи є сенс викидати, дефакто, гроші на вітер в період між 24-00 та 6-00.

              >
              > Я кажу про те, що в Україні люди працюють не так мало як ця дівчина вважає, а в Європі - істотно менше ніж їй здається. Дивно якщо Ви цього не помічали.

              Може й дійсно дивно. Бо такого відношення до роботи як в Україні - я таки мало де бачив. Із зовсім свіжого: довелося годину простояти біля каси в Чопі, яка була "чергова". І не зважаючи на всі спроби "допитатися" чергового по вокзалу - де касирша?, - відповідь була "їй стало зле". За годину касирша, ще на ходу похропуючи, нарешті з*явилася. Після того сіла, зробила собі неквапно чай, потім таким же самим чином неквапливо почала заносити "вручну" дані про вільні місця з папірчика в комп - я ще на це все мовчки дивився хвалин 20-25. От так "перепрацьовують".

              Плюс дівчина казала що "гульдибанять більше" - і це вже однозначний факт.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2012.03.15 | Pest Control

                Та чого вже там. Введемо комендантську годину, вночі ходитимуть тільки за дозволом від Шутера

                Shooter пише:
                > Вночі ж не в супермаркети ходити потрібно, а спати - щоб наступного дня нормально працювати.
          • 2012.03.15 | Pest Control

            Звісно, коли працювати супермаркету і скільки треба corner shop-ів має визначати бюрократ

            Не інакше, як на основі закону-збереження-випродукуваної-доданої-вартости.

            Shooter пише:
            > В неділю ж працюють лише до 17-00 - заборонено законом працювати довше (щоб дати хоч якийсь невеличкий стимул "corner shop'am"). Натомість, правда, corner shop*iv - достатньо.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2012.03.15 | Shooter

              в печеру - і окстітесь

              Якби корнер-шопу в Англії не давали хоч трохи прогалини - його би "з*їв" супермаркет, - і навіть не гинкув.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2012.03.15 | Pest Control

                Та то не новина, що социки прагнуть загнати всіх у печери

                Shooter пише:
                > Якби корнер-шопу в Англії не давали хоч трохи прогалини - його би "з*їв" супермаркет, - і навіть не гинкув.

                Я то наївно думав, що магазини існують для того, щоб задовільняти потреби покупців. А виявляється, вони повинні ще задовільняти уявлення бюрократів про те, хто з них має чи не має кого "з’їсти"
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2012.03.15 | Shooter

                  не переживайте - ніхто на Ваш життєвий печерний простір не претендує

                  Із "социків".

                  Конкуренція для Вас - це Африка, швидше.

                  В т.ч. щодо інтелектуального рівня - оскільки Вам, виглядає, складно зрозуміти таке поняття як монополізація ринку та сукупні наслідки.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2012.03.15 | Pest Control

                    Взагалі-то біля мене пішки кілька супермаркетів, у тому числі цілодобовий

                    І "корнер шопи" не тільки нікуди не поділися, але й нові з’являються останнім часом. Через той простий факт, що вони займають різні ніші.

                    Shooter пише:
                    > В т.ч. щодо інтелектуального рівня - оскільки Вам, виглядає, складно зрозуміти таке поняття як монополізація ринку та сукупні наслідки.

                    Мені зовсім нескладно зрозуміти Ваш рівень зарозумілості - це явище давно досліджене й описане:

                    The Dunning–Kruger effect is a cognitive bias in which the unskilled suffer from illusory superiority, mistakenly rating their ability much higher than average. This bias is attributed to a metacognitive inability of the unskilled to recognize their mistakes.

                    https://en.wikipedia.org/wiki/Dunning%E2%80%93Kruger_effect
        • 2012.03.15 | BROTHER

          В Європі, НМД, в середньому працюють стіки ж, скіки й ми. Але крадуть менше

          Наше суспільство ще дуже хворе на одну хворобу: як би найо... ть кого-небудь. Жити хочеться зараз, машина потрібна вже сьогодні, квартира, курорт, джинса моднява тощо... І все це треба прямо щас, бо половина життя вже пройшла.

          Ваня спиздив і має. Петя теж вкрав. Наталочка наї...ла хвірму на (підставити самостійно) десятків тисяч гривень, і бач, купила собі гарний "Пижик". А ми, дурні, до пенсії у злиднях вкалуємо, після пенсії декілька років у злиднях поживемо і здихаємо у смердючих від ще дореволюційного гівна шпиталях.

          Амери, чи не єдині на заході, хто працює значно більше, ніж ми або Європа. Але ж нас у Совку вчили про "потогінну систему", не забули? Німці працюють не дуже багато, але вони дісципліновані, працюють вони грамотно. З бідних народів, НМД, працьовиті китайці та мексиканці.

          Але, всі ті недоліки, про які написано в першому повідомленні є всюди. Просто перші декілька років життя на сильно новому місці ми є туристами чи напівтуристами, тому не маємо можливості дивитися у глибину життя. Нас мало турбують деталі, і ми тих тонкощів не знаємо. А вдома нам все значно більш відоме, і ми дуже переймаємося ситуацією, бо гарно її розуміємо.

          І все ж таки, я впевнений, що в основному причина іміграції економічна. Булоб легше і якісніше життя в Україні, корупція і т.п. менш цікавила б людей.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2012.03.15 | Shooter

            В Європі - це як середня температура в лікарні.

            Греки працюють менше/менш інтенсивно ніж українці (хоча згідно офіційної статистики - найбільше в Європі), натомість ті ж словаки - більше.

            І як загальна тенденція, звісно - "медитерианія" працює менше, північ - більше.

            Щодо США - там працюють швидше інтенсивніше, ніж довше. Плюс найбільша, мабуть, відмінність від Європи - короткі/дуже короткі відпустки. В решті я не бачу суттєвої різниці.
      • 2012.03.15 | Pest Control

        Ну звісно, люди діляться на тих, хто протирає стілець з 9 до 6 і гультяїв

        Shooter пише:
        > Цілодобові супермаркети якраз орієнтуються в основному на тих хто погульдибанити хоче. ;)
  • 2012.03.15 | Illia

    Проекції. Ні?

  • 2012.03.15 | zdiplok

    це прихована антиукраїнська агітка, імхо

    якщо спортится настрій чи з недосипу КОЖЕН може прогнати про КОЖНУ країну подібне

    при чому про розвинуті звучатиме значно страшніше ніж про недорозвинуті, по ефекту контрасту з попередніми уявленнями

    сьогодні ЕМІГРАЦІЯ втратила сенс бо відкриті двері їхати вперед і взад

    мені шоб вирватися з совка треба було довго готуватися , проводити акції протесту, вийобуватися перед генералами мусарні, слати їх нахуй, заробляти авторитет траблмейкера
    шоб ВОНИ вже прохали мене поїхати а не я іх про дозвіл

    Але шо тепер: сіла баба дурна на літака і полетіла к єбеням.

    Через місяць сеча вдарить по мізках- сяде прилетить назад зарюмсана шо за кордоном нєпоняткі ))

    і вся масква
  • 2012.03.15 | Сергій Вакуленко

    Quem da Pátria sai, a si mesmo escapa?

    Є такий роман портуґальського письменника Руї Нуніша, 1983 року написаний. Назва в перекладі:

    "Хто Вітчизну полишить, чи від себе втече?"

    Зрештою, ще Горацій завважив був:

    Cælum non animum mutant qui trans mare currunt...
  • 2012.03.15 | Арій.

    Недорозвинута людина - що ж поробиш

  • 2012.03.15 | Ghost

    думаю, что примерно 90% жителей планеты могут сказать о своей стране примерно то же самое

  • 2012.03.15 | Ghost

    но, кроме шуток, страстью к эмиграции "болеют" очень многие мои знакомые...

    мои знакомые хотят эмигрировать в соотношении примерно 8 из 10. обычно произносят стандартный набор фраз: "тут полная жопа", "надо сваливать", "надо делать ноги", "тут ловить нечего", "не хочу чтобы мои дети тут жили", и тому подобное. в ходу полусказки-полулегенды о каких-то знакомых знакомых знакомых, которые совсем недавно уехали, но уже купили виллу на берегу океана :)
    я заметил, что желание эмигрировать тем сильнее, чем ниже общий культурно-образовательный уровень, но выше уровень претензий.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.03.15 | Torr

      Re: но, кроме шуток, страстью к эмиграции "болеют" очень многие мои знакомые...

      Ghost пише:
      > мои знакомые хотят эмигрировать в соотношении примерно 8 из 10. обычно произносят стандартный набор фраз: "тут полная жопа", "надо сваливать", "тут ловить нечего", "не хочу чтобы мои дети тут жили", и тому подобное. в ходу полусказки-полулегенды о каких-то знакомых знакомых знакомых, которые совсем недавно уехали, но уже купили виллу на берегу океана :)
      > я заметил, что желание эмигрировать тем сильнее, чем ниже общий культурно-образовательный уровень, но выше уровень претензий.

      ну у вас і знайомі, ай-яй. Напевно їм таки треба свалить... ну хоч якусь іноземну мову вивчать шоб піднять "культурно-образовательный уровень".
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.03.15 | Ghost

        знакомые? с кем работаю, того и знаю. а где вы берёте других знакомых?

    • 2012.03.15 | Shooter

      Re: но, кроме шуток, страстью к эмиграции "болеют" очень многие мои знакомые...

      Ghost пише:

      > я заметил, что желание эмигрировать тем сильнее, чем ниже общий культурно-образовательный уровень, но выше уровень претензий.

      В мене з точністю до навпаки: емігрували, власне, ті в кого був вищий освітній рівень. Скажімо, весь цвіт мого потоку в універі, кращі-з-кращих, сьогодні заробляють на кусок хліба з маслом (і до масла) як висококваліфіковані спеціалісти по Гамериках та Європах.
  • 2012.03.15 | kotygoroshko

    в Італію (\)

    Ну що за день, ... вперше за 6 років навчання в Італії зустрівся особисто, в плотну з расизмом. Чудова країна, чудові є люди але сьогодні вперше відчув на собі зневажливе ставлення бо я не італієць. Головно прикро те, що я ним і ніколи не хотів бути і ми тут тільки тому бо отримали нагоду навчатись в цій країні. І тільки всього. Закінчимо і додому. Але на душі як коти п...и

    http://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=302556106476918&id=100001675925222&ref=notif¬if_t=feed_comment_reply
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.03.15 | Shooter

      IMHO, Італія із західних країн чи не найбільше подібна на Україну

      Те ж нехтування правилами, "засраність" країни при надмірному "охорошуванні" власної персони, надмірна емоційність, необов*язковість, етс.

      Плюс мелодійна мова та вареники :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".