04/05/2012 | Леонід Пінчук

« Не дуріть Бога…» Відкритий лист українській еліті.
Шановні члени ВУТ «Просвіта»,еліта наша,учасники чергового круглого столу »Мова єднає і захищає»!(«Слово просвіти»,число11,стор.2-4,www.slovoprosvity.org)
.Шановна українська еліта!
Перечитав , як Ви, вибачайте на слові, вкотре товчите воду в ступі навколо загроз мові, зовнішніх ворогів, свого бажання » стати на сторожі» зі сподіваннями на владу і державу, яка не була, не є і невідомо коли буде українською, якщо вірити, що ситуацію врятують круглі,квадратні чи прямокутні столи, де чуємо «плач Ярославни» від більшості учасників і лише поодинокі заклики «розгрібати завали» і до «різкого переходу … до стилю. конкретних дій», які , як і більшість публікацій тижневика з такими ж закликами, залишаються поза увагою і без належної реакції. Прочитав в попередньому числі тижневика про скликання ще одного,тепер вже «Національного круглого столу» неначе за ініціативою «Першого грудня « і вирішив, що краще дасть оцінку Вашій балаканині на протязі 20-ти років незалежності, за які Україна за Вашій участі ,участі патріотів, за виключенням деяких, (Л.Костенко)опинилася перед прірвою, а українська нація стала «безнадійно хворою», Т.Шевченко в своєму «Посланії..» ,зокрема , і Вам,а також в «Холодному яру».
Згадайте, будь ласка, і гляньте в дзеркало:можливо, слова Тараса про нинішню українську еліту сказані, їй адресовані, зокрема і Вам, рятувальникам за круглими столами.
«Правдою торгують…»(Погодьтеся, це-про еліту, яка закриває очі на правду про «безнадійно хвору « українську націю, забуває, зокрема, слова С.Петлюри ,сказані ще в 1925 році, що народ український не готовий до самостійного життя, подібні ж слова І.Франка, багатьох інших і не хоче чути тих, хто кличе глянути правді в очі, бити на сполох, вдарити у дзвони до українців, закликати до одужання через мову і діяти без марних сподівань на владу, зокрема,А.Погрібного. Це - про еліту, яка декларує «без мови немає нації» і нічого фактично не робить, щоб нація сама, одужавши, захищалась , і обіцяє бути «на сторожі» біля хворої нації. Чи не нагадує Вам таке ставлення до правди профанацію і чи не в думках у Вас слова Л.Костенко про нещиру еліту, яка , дивлячись на націю, яка так довго помирає, кажуть пошепки «умираючи,умирай»?)
«Схаменіться…Подивіться на рай тихий, на свою країну, полюбіте щирим серцем велику руїну, розкуйтеся, братайтеся!»( Зверніть, будь ласка, увагу на слова про щире серце і щирість, коли маємо Україну в собі, а не себе в Україні, чим грішить нинішня еліта, яка причетна до сьогоднішньої духовної руїни через безпорадність і бездіяльність на протязі 20-ти років .)
« І в Україну принесли великих слів велику силу, та й більш нічого…» ( Погодьтеся, це - про переважну більшість нинішньої української еліти, яка, сидячи за круглими столами, згадуючи недобрими словами владу і державу, вважає, що саме вона стоїть на сторожі мови, нації і України…А Васько слухає і їсть…)
«Славних прадідів великих правнуки погані !... Подивіться лишень добре, прочитайте знову тую славу…кровію умиту.. Отака – т о наша слава, слава України.. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни. .Обніміться ж брати мої, молю вас, благаю!»
(Еліта українська може ображатися на такі слова, але слова ті від батька нації,Т.Шевченка. Такими він бачив земляків своїх, які мало в чому змінилися з тих часів і не хочуть чути Тараса, обнятися, а визнають за краще боротися, не шукати спільну мову, порозуміння, насамперед, з українцями в партіях регіонів і в КПУ, зокрема, вважаючи їх уже не українцями за національністю, не знаходять спільної мови навіть з українцями в партіях і громадських організаціях національно - патріотичного спрямування, що заважає 80% населення стати єдиною більшістю суспільства за національною ознакою, здатною захищатися і захистити українську справу. Чи ,може ,Ви вірите в можливість створення політичної більшості, як було в Союзі зі 19 млн. комуністів, 30 млн комсомольців і суцільною піонерією, до чого сьогодні бажає повернутися Партія регіонів, правдами і неправдами збільшуючи чисельність членів партії, зрозуміло, для чого? Чи не є такий шлях хибним для української справи?) «Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають « ( Прикро,що за 20 років незалежності еліта українська не відійшла від боротьби між українцями і не покликала за собою українців незалежно від політичних уподобань і прапорів, декларуючи пріоритетність інтересів нації над всіма іншими, сама не стала прикладом для нації, не донесла цю думку до суспільства, насамперед, до української нації, не покликала дослухатися до слів Т.Шевченка « Обніміться..».Як не прикро, думка ця взагалі відсутня в порядку денного життя суспільства, української нації. Чому?!)
«Якби ви вчились так як треба, то й мудрость би була своя»( В цих словах Т.Шевченка, погодьтеся, відповідь на всі попередні питання. Українська еліта не захотіла вчитися , робити висновки із гіркого для української справи досвіду 20 років незалежності, де були поразки за поразками, не замислилася над тим, що робить не те ,що треба, не згадала про кинуту за словами І.Франка напризволяще націю як паралітика на роздоріжжі, не здобула мудрості і вкотре знову сідає за круглі столи. З чим? Для чого? Для самозадоволення?!)
«Не дуріте самі себе..Дуріть дітей і брата сліпого, дуріть себе, чужих людей, та не дуріть Бога..»
Бо Ви вже маєте намір вихолостити ініціативу Українських церков, перетворити її в профанацію з викладенням своїх поглядів, які за 20 років нічого втішного для України не принесли, за черговим круглим столом. Та чи це пропонували Українські церкви, виклавши свою ініціативу 1 грудня, в день, коли відбулося єднання народу під час референдуму 1991 року.?
Згадаймо....Спочатку була ініціатива Владики Святослава будувати український світ на противагу «руському міру», ініціатива, яку українська еліта не те що не підтримала, а навіть не відгукнулася. Чому? Чи не т ому, що тут потрібні були конкретні справи, дії , а не балаканина за круглими столами ?.
В зверненні Українських церков,»Ініціатива 1 грудня» було таке: » на початку 2012 року «представити країні пріоритети суспільного розвитку, а також принципи соціальної взаємодії в їх РЕАЛІЗАЦІЇ»., до обговорення яких «залучити представників інтелігенції та ШИРОКЕ КОЛО ЛЮДЕЙ ДОБРОЇ ВОЛІ». Орієнтир був на «нове покоління українців, не обтяжених вадами радянського минулого» з закликом «не будемо шукати винних зовні - головні причини негараздів приховані в нас, в духовній кризі…,духовній убогості» Знайти відповідь, «як налагодити гідне життя суспільства», Церкви хотіли у «вільному діалозі нам поможуть відкрити ЖИВЕ МИСЛЕННЯ»(«Українське слово» №49,2011р, ст..1.,7, www.ukrslovo.com.ua.)
А не повторення профанації за круглим столом в колі знайомих облич, що пропонуєте Ви, зокрема: » аби Національний «круглий стіл відбувався» в певному річищі, щоб не було хаосу, аби на ньому прозвучали найбільше цікавих, важливих думок… щоб захід не мав політичного забарвлення…шукати баланс .», » хотілось би стати на п,єдестал і дивитись з висоти.. поставити владу під контроль», »нас сюди зібрала велика моральна криза… повернути людей до справжніх цінностей..повернутися до закону та правди.. будителі духу.. переконати українців, що від кожного щось залежить..» (ukrslovo.org, «Український південь»№9,2012р.стор.3 www.mnru.mk.ua)
Таку магічну силу на Вашу думку має мати круглий стіл , за який Ви вкотре сядете, »будителі духу», які на 21-ому році усвідомили »велику моральну кризу», причину якої, хворобу титульної нації і відсутність єдності останньої,Ви не хочете бачити, а прагнете «дивитись з висоти», як всі попередні 20 років.
І лише Любомир Гузар сказав: »Це не має бути якийсь дискусійний клуб. Наше бажання - щоб те, що ми обговоримо, втілювалось у життя. Та не дав уточнення, яким чином, як це все зробити, якщо не вдарити на сполох, не вдарити у дзвони до українців і не покликати їх працювати без марних сподівань на владу, як пропонував свого часу А.Погрібний і багато інших, якщо не організувати «політичний рух титульної нації», як уже в 20111році кликав СКУ і до чого не дослухалася, як завжди, українська еліта, зокрема , Ви.
То ж ,»Схаменіться..»,будь ласка ! Облиште політичну арену і вийдіть із-за круглих столів:своє слово, .якою має бути Україна, Ви казали на протязі 20 –ти років і підштовхували Україну до прірви. Далі нікуди! Ви гукали будувати не ту Україну, не українську національну державу., Ви казали весь час про правову,демократичну,європейську державу з дотриманням прав людини , з надуманою Вами концепцією української політичної нації, забуваючи, що шлях до цього лежить через одужання титульної української нації, її консолідацію, створення в суспільстві де факто української більшості із роз,єднаних нині 80% населення, в роботі над тим,щоб українська титульна нація, українці за національністю були готові до самостійного життя, в роботі по розбудові української національної держави.
Ось як повідомляє, зокрема, про наміри В.Чорновола Валерій Лебедівський, який працював із ним з 1989 року: »Його основне гасло «Державність і демократія» , під яким він вів Народний Рух України,- актуальне зараз.» Куди те гасло привело НРУ і Україну, соромно і прикро згадувати! Далі таке:»…Це світлі романтики.. В.Чорновіл хотів будувати ЧЕСНУ І СПРАВЕДЛИВУ УКРАЇНУ..Для цього потрібні моральні люди..»
Про українську національну державу, про загальну і індивідуальну терапію хворої української титульної нації нема жодного слова, хоч ще І.Франко казав, що діяти поза рамками нації – це профанація чи фантазія. В.Лебедівський недаремно серед тих ,хто і сьогодні всупереч урокам 20-ти років мріє про чесну справедливу Україну,серед моральних людей називає саме тих, хто сьогодні моститься вкотре уже за Національний круглий стіл:» Таких я бачу серед тих, хто організував ініціативу «1 грудня»..Це і В.ячеслав Брюховецький, і Богдан Гаврилишин,. і Євген Сверстюк, і Мирослав Попович… Треба дослухатися до думок цих людей. Вони можуть і мають право вказати на наші проблеми й показати шлях…» ( radiosvoboda.org, «Український південь»№11,2012 р.стор3)
Здається В.Лебедівський помиляється і тут, вказуючи організаторів: організаторами були Українські Церкви, а моральні люди були при цьому присутні. А чи дослухатися Ваших думок, чи здатні вказати проблеми( Ви замовчуєте проблему « безнадійно хворої нації»!), показати шлях , то достатньо оглянутися на пройдений шлях в 20 років, шлях помилок, боротьби і прикрих поразок української справи в Україні, замовчування дійсних проблем і правди, на що Вам намагалися відкрити очі, зокрема, А.Погрібний і багато інших. То інший шлях , окрім шляху до прірви під гаслом «Державність і демократія» з концепцією української політичної нації при хворій титульній нації і відсутності згуртованої української більшості в суспільстві , Ви не бачите і не здатні показати.
То ж в квітні за круглим національним столом, перед всією Україною наберіться мужності і визнайте помилковість своїх думок і свого бачення проблем України.
Та погукайте до діла, не до слів, не до балаканини молоде покоління українців, не обтяжене вадами радянського минулого, яке не боїться глянути правді в очі і взятися за роботу по реанімації « безнадійно хворої нації, у вільному діалозі відкрити живе мислення без зайвих слів.., здатних зробити те, на що В не спромоглися за 20 років.. Адже, що робити , давно визначено з часів Івана Вишенського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, багатьох інших включно добре знайомого Вам Анатолія Погрібного з його закликом вдарити у дзвони до українців, які ,звільнившись від ярма байдужості, під гаслом Т.Шевченка «Обніміться ,брати мої …» займуться нагальною справою без зайвих сподівань на владу, марних сподівань поставити неукраїнську владу під контроль українців., чим марите Ви. Свою справу Ви вже зробили, за що вдячна Україна нині і буде вдячною завжди.
Поки не пізно, поки є ще українці, які не втратили віру, здатні почути дзвони, в які б,ють на сполох ..Та погукайте партії і громадські організації повернутися нарешті обличчям до української нації, діяти в рамках нації, відмовившись від профанації, фантазій на перемогу в перетягуванні канату з силами вчорашнього дня на свою користь без підтримки згуртованої української більшості суспільства, над чим ще добряче треба їм працювати разом з елітою, провести вибори 2012 під гаслом Т.Шевченка «Обніміться ,брати мої,молю Вас ,благаю!»
Будемо сподіватися, що своє слово скажуть Українські церкви і благословлять українську еліту сповідуватися перед українською нацією і Україною ,
сказати правду..
«Схаменіться… Не дуріть Бога..»

Леонід Пінчук ,шанувальник і дописувач А.Погрібного, член ініціативної групи громадянської акції «Калинова Гілка»