Розгромна рецензія у газеті “Літературна Україна”
05/24/2004 | Пацюк
Розгромна рецензія
у газеті “Літературна Україна” від 22 квітня 2004 року (№16)
“В паперовому вигляді”
анонс рецензії на перший сторінці газети: Премії – за “чтиво”?
Мабуть, маємо кризу не з книгодруком: тих-таки книжок виходить достобіса. Хоч і невеликими тиражами. А от що то за книжки – річ інша. Часто-густо їх не можна читати без валідолу через низький рівень письма. Та парадокс – безпорадні речі ще й дістають усілякі премії. Згадаймо добре розкручену “Коронацію слова”, яку дехто називає “профанацією слова”, а ще суто молодіжний конкурс “Гранослов”, премії видавництва “Смолоскип”.
Утім, масова література, чи по-простяцкому чтиво, з-поміж якого й багато увінчаного лаврами, може, й не потребує особливої художності, але ж без певних професійних навичок, не кажучи вже про майстерність з побудови сюжету, виписування деталей, не обійтись. І передусім без володіння мовою – здавалося б, це аксіома. Та…
далі читай за адресою...
http://www.dmytro-bond.narod.ru/news/15-27-04-2004.htm
у газеті “Літературна Україна” від 22 квітня 2004 року (№16)
“В паперовому вигляді”
анонс рецензії на перший сторінці газети: Премії – за “чтиво”?
Мабуть, маємо кризу не з книгодруком: тих-таки книжок виходить достобіса. Хоч і невеликими тиражами. А от що то за книжки – річ інша. Часто-густо їх не можна читати без валідолу через низький рівень письма. Та парадокс – безпорадні речі ще й дістають усілякі премії. Згадаймо добре розкручену “Коронацію слова”, яку дехто називає “профанацією слова”, а ще суто молодіжний конкурс “Гранослов”, премії видавництва “Смолоскип”.
Утім, масова література, чи по-простяцкому чтиво, з-поміж якого й багато увінчаного лаврами, може, й не потребує особливої художності, але ж без певних професійних навичок, не кажучи вже про майстерність з побудови сюжету, виписування деталей, не обійтись. І передусім без володіння мовою – здавалося б, це аксіома. Та…
далі читай за адресою...
http://www.dmytro-bond.narod.ru/news/15-27-04-2004.htm
Відповіді
2004.05.24 | otar
буває :)
Звісно, щодо русизмів автор має цілковиту рацію. З цим треба боротися, Дмитре, це треба ви-ко-рі-ню-ва-ти і без-жаль-но ви-ни-щу-ва-ти Але, власне, це гріх видавця, оскільки в авторській редакції можна видавати книжку лише тоді, коли автор знає українську на сім з плюсом за п'ятибальною системою. Це не всім дано - на те й редактор існує.В цілому ж ця "розгромна" рецензія є скоріше рекламною, оскільки її автор побіжно проходить оповіданнями твоєї книжки, і мені, наприклад, після цього захотілось її почитати - то що ж там із цими героями далі було?
Не зважай. Якщо вже Гранослов і його старперське журі тебе вшановує, значить, ти досяг того рівня, коли навіть старперам тяжко заперечити наявність таланту.
2004.05.25 | Олесь Бережний
Чому "розгромна"?
Шановний Пацюче,Цікаво що ж такого "розгромного" Ви помітили в тій рецензії в "ЛУ"?
Щиро, Олесь
Пацюк пише:
> Розгромна рецензія
> у газеті “Літературна Україна” від 22 квітня 2004 року (№16)
2004.05.25 | Roo
Re: Сарака.....
"...Знати б, що таке гембель та той, прости господи, сарака!)..."Не знаю точно, що таке "гембель" (думаю, якийсь різець), а "сарака", це, здається, "бідолаха" молдавською...
...Але уривки оповідань та сюжети потішили, потішили... Особливо про Олега Яковича Манька!...
2004.05.25 | Shooter
Re: Сарака.....
Roo пише:> "...Знати б, що таке гембель та той, прости господи, сарака!)..."
> Не знаю точно, що таке "гембель" (думаю, якийсь різець),
Рубанок.
> а "сарака", це, здається, "бідолаха" молдавською...
Угу.
2004.05.30 | Мартинюк
Не обовязково з молдавського.
Можливо просто з латині, і можливо навіть ще з живої.Зверніть увагу на такі відомі українські слова як "мета", чи слово "цить". Останнє є римською командою "тихо!"
2004.05.25 | Нумбер ОНе
Редактори вимерли, як клас...
Чорт, люди не соромляться вилазити з нір і шпарин з такою анекдотичною безграмотністю! Щиро заздрю їхній зухвалості. Майбутнє належить трієчникам. Та ще й таким трієчникам, які сміють виправдовувати власну неграмотність молодістю та дніпропетровським походженням. Он Отар, здається, теж молодий і теж з якихось украй брєжнєвських країв, а мова добра. Зрештою, всі ми живемо в суціль російськомовному середовищі, а якось же працюємо над собою. Письменник - майстер слова за означенням. А тут... Втім, руки в людини сверблять до писання й на се, як кажуть галичани, нема ради. Але "Гранослов"... Дві премії чоловік здобув... Не "Граносюжет", а саме "ГраноСЛОВ"... Хто ж там сидить і хто тії премії дає? Я далекий од сих матерій, а цікаво було б знати. Невже немає там хоч якогось редактора, який би Пацюків волапюк хоч трохи причесав? Либонь нема. Бо чув я, що редакторів зараз у видавництвах не тримають. І грамотні люди подалися на базари та диспетчерами на телефонах. І Пацюків нема кому заганяти в нори. Рідко яку сучасну книжку можна зараз читати. Ну Ірванець, ну Пиркало, ну Капранови, ну Мєднікова... Хоч і в них поряд з прекрасною прозою йдуть цілком безпорадні рядки. Хоча, може, то редактори постаралися, якщо вони були... Але такі опуси, як "Теорія тероризму" якогось Козловського, я закинув, аж захурчало, щойно наткнулося око на "гов'ядину" та на "зрачки". Не кажу вже про химерне розуміння автором стилістичних вимог та сюжетні натягушки. А ще ж є Кокотюха... То вобше. Дивно, як видавці ведуть бізнес, анітрохи не дбаючи про якість товару. І тоді жаліються, що українську книжку вдається видавати щонайбільше 2-3 тисячними накладами, бо публіка, мовляв, не купує. А публіка не "дура", вона брак купувати не збирається. Дайте їй нарешті якість, панове видавці. Наймайте грамотних писунів, а не безграмотних графоманів. І на грамотних редакторів не шкодуйте грошей, якщо вдасться їх знайти, адже це реліктова професія, її представників зосталося двоє-троє... Воно окупиться, повірте. Навіть з ПДВ.2004.05.25 | Анетта
Re: Редактори вимерли, як клас...
Ок! Ок!Редактори точно повмирали.
А так хочеться, щоб жили...Хіба що Римарук да Шкляр ще цвітуть.
2004.05.26 | otar
платіть, і житимуть :)
Я, якщо чесно, навіть не мрію про роботу літредактора, і не тому, що мені бракує відповідної освіти (хоча трохи таки бракує), а тому, що знаю, скільки вони заробляють. Грубо кажучи, тайпер у будь-якій конторі, що тупо передруковує протоколи, дістає більше, ніж середній літредактор. Може, у вас не так. Але, напевно, кожен редактор зі мною погодиться: щоб добре зробити свою роботу, треба полюбити той твір, над яким працюєш... А як полюбити те, за що тобі заплатять копійки, та ще й дай боже в наступному столітті?2004.05.26 | Нумбер ОНе
А не платять - і квит!
Кажуть, більшість сучасних видавництв узагалі не вдається до послуг редакторів. Так само і телебачення. Не розуміють, навіщо він! Уявляєте?2004.05.26 | otar
а потім маємо "від кутюр"
"Шик - це просто костюм ВІД кутюр" - почув учора в анонсі на каналі Інтер.Думаю, до одного працівника телебачення, що створює текстовий матеріал, треба приставляти не одного, а двох літредакторів
2004.05.26 | Нумбер ОНе
І "курчата в тютюні"
І "турнір великого шолому"2004.06.01 | Анетта
Re: І "курчата в тютюні"
І таке є...нажаль.Але я гадаю, що поборемо ми ці проблеми спільними зусиллями.
Було б бажання.
А в Кальварії воно є.
2004.05.28 | Пацюк
Щодо...
Щодо ідеальності та філігранності української мови у творах то прошу панство звертатися до конкурсу знавців української мови ім.Петра Яцика. Конкурси "Гранослов" та "Смолоскип" - не конкурси серед мовознавців. А редакторстово... - поспитайтеся у інших авторів. Он хоч Поваляєва у інтерв'ю КК+ сказала... Часто трапляється що вони виправляють русизми на зовсім вже не адекватні українізми, ніби і хочуть як краще... А виходить... Як завжди. І читати потім вже не можливо... Ніби мертвою латино написано.Усім привіт!
2004.05.31 | Олесь Бережний
Щодо щода
Для писання літературних творів знання різних там дієприкметникових підметів у середньому роді четвертої особи двоїни доконаного способу зовсім не потрібне. Як і композиторам, наприклад, немає потреби розбиратися з усіма тими карлючками нотних знаків, чи архітекторам знати якісь там "сопромати" про цеглу, цемент і залізобетон, а живописцеві, наприклад, - знатися на усіляких властивостях фарб і палітри чи розрізняти ґатунки пензлів.Дивуюся як тільки існує ціла неадекватна українська література, що складається переважно з самих неадекватних українізмів? Авжеж, писали б краще замість отих своїх українізмів по-понятному чіста чоловіческім язиком так шоб і в Тамбові з Разанню їх читали б адекватно.
Пацюк пише:
> Щодо ідеальності та філігранності української мови у творах то прошу панство звертатися до конкурсу знавців української мови ім.Петра Яцика. Конкурси "Гранослов" та "Смолоскип" - не конкурси серед мовознавців. А редакторстово... - поспитайтеся у інших авторів. Он хоч Поваляєва у інтерв'ю КК+ сказала... Часто трапляється що вони виправляють русизми на зовсім вже не адекватні українізми, ніби і хочуть як краще... А виходить... Як завжди. І читати потім вже не можливо... Ніби мертвою латино написано.
>
> Усім привіт!
2004.06.01 | otar
і Поваляєва казала, і Пиркало теж казала :)
Ондечки Пиркало очінь даже харашо про це всьо сказала:http://www.glavred.info/ukr/?expert=109204059
Читав я нещодавно "Мартіна Ідена" в українському перекладі М.Рябової 1959 року, і мені хотілося: спалити книжку, плакати, здохнути, знайти М.Рябову і накакати на її могилу і т.д. І це навіть не через явно помилкові русизми (про які ми говоримо - і не треба переконувати, що ви вживаєте ті слова свідомо, ми ж життя знаєм і книжки читали), а через вживання, скажімо так, тенденційно ближчих до російської синонімів. Цілком зрозуміло, що в людини, яка читає вашу книжку, раз у раз щось клацає в голові: русизм, помилково вжите слово, русизм, русизм, помилково вжите слово, русизм... Ось коли ви вже зможете писати ідеально - тоді ви зможете вводити в текст свідомі русизми. Ані Поваляєва, ані інші письменники "родом з російськомовних" наразі до цього не дійшли (я, на жаль, у тому числі) - тому я завжди маніакально "втикаю" в написаний мною текст, а якщо щось пропущу, і мені на це вкажуть - дуже-дуже за це дякую і виправляюсь; чого й вам бажаю.
2004.06.16 | stukach
Прокіп Кропивко - порнографіст Федотюк!
Хто не знає, кажу, що Прокіп Кропивко (автор розгромної статті) - це псевдо Петра Федотюка, відомого порнографіста (порнопсевдо - Ігор Ченич), автора "Оди мандусі", працює в "Літературній Україні".Щоб знали, кому бити пику (якщо виникне потреба)