Чи є в Україні науковий сайт і форум?
06/03/2004 | Ігор Немашкало
Де б можна було б потеревеніти на навколонаукові теми та ще й українською мовою.
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2004.06.03 | Східняк
Може підійде цей
http://www.doslidy.kiev.ua/phpBB2/index.phpВ кожному жарті лише доля жарту.
Бо форум на навколонаукові теми - і виключно україномовний!
2004.06.03 | Ігор Немашкало
То дійсно, тільки жарт
бо вказаний сайт є сайтом художника Леся Подерев'янського. З натягом його можна віднести до культурознавчих наук, але я мав на увазі природничі науки.2004.06.03 | Ігор Немашкало
Що маємо в Росії?
Багато сайтів. Наприкладwww.membrana.ru
www.inauka.ru
і так далі. Може вони не дуже глибокі, але свою роль в популяризації науки відіграють. А що у нас?
2004.06.03 | Рюген
Re: Що маємо в Росії?
Є сайти журналів "Наука и Жизнь", "Знание - Сила", Ізвєстінський сайт про науку тощо.Тільки ми не маємо в Росії. Це вони мають.
2004.06.04 | Горицвіт
Re: Що маємо в Росії?
Рюген пише:> Є сайти журналів "Наука и Жизнь", "Знание - Сила",
Перш за все є журнали. А сайти – це похідне.
В Україні був непоганий науково-популярний журнал "Пульсар" – чогось перестав виходити. Зараз виходить "Наше небо" (для любителів астрономії), і ще якийсь фізичний (не пам'ятаю назви).
> Ізвєстінський сайт про науку тощо.
Це і є inauka, про який сказав Ігор Немашкало.
> Тільки ми не маємо в Росії. Це вони мають.
Все одно це все вторинне і базується на перекладах. Тому що наука зараз зосереджена на Заході.
2004.06.04 | Рюген
"Акулов не бывает" ?
Горицвіт пише:> Рюген пише:
> > Є сайти журналів "Наука и Жизнь", "Знание - Сила",
>
> Перш за все є журнали. А сайти – це похідне.
>
Это полноценные сайты с полным содержанием журнала. По крайней мере "Наука и Жизнь"
> В Україні був непоганий науково-популярний журнал "Пульсар" – чогось перестав виходити. Зараз виходить "Наше небо" (для любителів астрономії), і ще якийсь фізичний (не пам'ятаю назви).
>
На Украине много чего перестало. И еще перестанет.
>
> > Ізвєстінський сайт про науку тощо.
>
> Це і є inauka, про який сказав Ігор Немашкало.
>
>
> > Тільки ми не маємо в Росії. Це вони мають.
>
> Все одно це все вторинне і базується на перекладах. Тому що наука зараз зосереджена на Заході.
Шутку юмора оценил. Китай, Япония, Россия, Индия - конечно не в счет.
На Западе сосредоточены деньги на науку. Не все, правда, но основная масса. А ученые там все те же. Китайцы, японцы, русские, индийцы. Есть и свои, конечно.
2004.06.04 | Горицвіт
Re: "Акулов не бывает" ?
Рюген пише:> >
> > Все одно це все вторинне і базується на перекладах. Тому що наука зараз зосереджена на Заході.
> Шутку юмора оценил. Китай, Япония, Россия, Индия - конечно не в счет.
Ну, ви мене зрозуміли. Ще Корея і Ізраїль, які випереджають Росію з Індією.
> На Западе сосредоточены деньги на науку. Не все, правда, но основная масса. А ученые там все те же. Китайцы, японцы, русские, индийцы. Есть и свои, конечно.
Все одно вони там працюють, пишуть англійською і т.п. Я це і мав на увазі, а не етнічність тих людей.
2004.06.04 | Рюген
Re: "Акулов не бывает" ?
Горицвіт пише:> Ну, ви мене зрозуміли. Ще Корея і Ізраїль, які випереджають Росію з Індією.
Шутка Нумеро дуо. Тоже нормально. Особенно относительно Кореи. И бывшие украинские специалисты там статьи по-корейски пишут.
2004.06.04 | Горицвіт
Re: "Акулов не бывает" ?
Рюген пише:> Горицвіт пише:
> > Ну, ви мене зрозуміли. Ще Корея і Ізраїль, які випереджають Росію з Індією.
> Шутка Нумеро дуо. Тоже нормально. Особенно относительно Кореи. И бывшие украинские специалисты там статьи по-корейски пишут.
При чом тут українські спеціалісти? Наука в Кореї зараз потужніша, ніж в Індії, не кажучи про Росію. В Ізраїлі теж потужніша. Тому їдуть туди, в Корею, і українські, і російські спеціалісти (серед них і мої знайомі).
2004.06.04 | Майдан
Якщо знайдетьбся охочий модерувати - відкриємо на Майдані.
Спочатку форум, потім якщо піде можна трансформувати у щось типу клону основного "Майдану" - стрічка статей, новини, лінки ..Коротше "Майдан-Наука".
Потрібні люди, які хотіли б і могли б цим займатися, і бажане якесь мінімальне фінасування - 100-200$ . Врешті цю останню проблему можна буде частково вирішити , встановивши кнопку "Пожертви"
2004.06.04 | Горицвіт
Щоб він не вийшов порожній
Може, давайте почнемо тут, а якщо буде якась активність на "наукову" тему, тоді розділимо.2004.06.04 | Рюген
Про яку науку?
Українську національно-свідому, чи нормальну?В моєму інституті середній вік працівників - 55 років. Пристойне обладнання останній раз купувалося років 20 тому. Зараз немає чим його навіть підтримувати у робочому стані. А це був один з найпотужніших інститутів НАНУ. Вчені порозбігалися - хто на Захід, хто у Росію, хто у Корею, хто у Німеччину, хто у бізнес, хто на базар, а дехто й у Верховну Раду і навіть в уряд.
2004.06.04 | Горицвіт
Науково-популярний сайт – це моя давня мрія
Треба хоч дві-три людини, які постійно моніторять західні джерела, перекладають новини і статті. Причому люди мають бути причетні до науки, щоб оцінити і вибрати важливіше з великого потоку інформації різної якості. Крім того, вони мають добре знати мови. Бажано ще мати редактора, щоб було грамотно і добре читалося. Бажано ще репортерів, які брали б інтерв'ю в українських вчених (далеко не кожен зможе). Ще треба мати гроші на рекламу. Дуже добре ще мати можливість офлайнових акцій типу зборів читацького клубу.2004.06.04 | Майдан
Люди що моніторять напевно є
На вільному форумі навіть виникали конфлікти навколо певних наукових чи навколонаукових тем, які більшість пробувала відносити до офтопіківДеякі теми ( наприклад тема Гури про Енштейна побила всі всі рекорди тривалості і кількості відвідуваннь)
Тому напевно такий форум має шанс "ожити", тим більше що майже половина відвідувачів "Майдану" має стосунок до науки.
Врешті на такому форумі були б відсутні причини для флеймів і лайок, які виникають на політичному і йому подібних.
Статті і лінки не обовязково перкладати, у всякому разі на початку - багато знють мови.
Тому ми можемо відкрити подібний форум - може щось і вийде.
Тільки його потрібно буде розрекламувати на інших форумах і через електронну пошту.
2004.06.04 | Горицвіт
Re: Люди що моніторять напевно є
Ну, про портал поки що рано говорити. Мені здається, що на чистому ентузіазмі нічого не вийде. Треба хоч 2-3 штатних працівники.А форум відкрити можна. Почекаємо, що скажуть активісти.
2004.06.04 | JURAJ
Re: Науково-популярний сайт – це моя давня мрія
Що розумієте під поняттям науковий? Про яку галузь йде мова? Я займаюся розробкою сайту української фольклористики - банк автентичного матеріалу, дискусійні тематичні клуби, електронні наукові видання тощо!!!!!!Фактично віртуальний науковий центр! Маю підтримку кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка, але проект настільки масштабний, що потрібно досить серйозний грант. Хто знає якісь фонди, що працюють на підтримку гуманітарної науки?2004.06.04 | Горицвіт
Re: Науково-популярний сайт – це моя давня мрія
JURAJ пише:> Я займаюся розробкою сайту української фольклористики - банк автентичного матеріалу, дискусійні тематичні клуби, електронні наукові видання тощо!!!!!!Фактично віртуальний науковий центр! Маю підтримку кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка, але проект настільки масштабний, що потрібно досить серйозний грант. Хто знає якісь фонди, що працюють на підтримку гуманітарної науки?
Є, але я їх не знаю.
Якщо у вас матеріали готові, а проблема тільки в тому, щоб викласти в інтернет і періодично оновлювати, то це не так і дорого.
2004.06.04 | Рюген
Ландау:
Есть науки естественные, неестественные (гуманитарные) и сверхъестественные (математика).2004.06.15 | Olena
Re: Науково-популярний сайт – це моя давня мрія
Горицвіт пише:> Треба хоч дві-три людини, які постійно моніторять західні джерела, перекладають новини і статті. Причому люди мають бути причетні до науки, щоб оцінити і вибрати важливіше з великого потоку інформації різної якості. Крім того, вони мають добре знати мови. Бажано ще мати редактора, щоб було грамотно і добре читалося. Бажано ще репортерів, які брали б інтерв'ю в українських вчених (далеко не кожен зможе). Ще треба мати гроші на рекламу. Дуже добре ще мати можливість офлайнових акцій типу зборів читацького клубу.
Обома руками підтримую цю пропозицію. Була в мене спроба знайти щось україномовне, але.... Сумно стало після пошуків
Можливо, хтось ще виявить побажання спробувати? Здається, починати можна на форумі, але він, скоріше, підходить для освітлення деяких тем. Про постійний потік новин, на мій погляд, можна поки що забути, бо вийде просто каша з "культурних" та "наукових" тем.
Звісно, найкращим варіантом було б розробити інформаційний портал.
Тому - шукаються однодумці!!!
2004.06.15 | Горицвіт
Технічних проблем практично нема
Портал можна відкрити просто на базі Майдану.Але я не впевнений, що він піде, а не бути стояти порожній. Тому і пропоную: сміливо вважайте, що цей форум уже є тим порталом. Якщо буде каша, то розділимо форуми, а тоді відкриємо нормальний портал (зі стрічкою новин, статей і т.п.). Але треба з чогось починати, бо зараз матеріалів – нуль і ентузіастів-активістів – дуже мало (вдвох у вільний від роботи час ми це не витягнемо; буде одне-два повідомлення на добу; так вони і тут прекрасно можуть розміститися).
2004.06.04 | Бабай
А може простіше?
"Культура і Наука"І все як зараз. Поки що.
Стосовно окремого розділу статей і новин, а також кнопки пожертви так це все в роботі.
2004.06.04 | Майдан
Простіше не перйменовувати а просто ставити
сюди в Культуру теми про науку і навколо науки..Тому що проблема окремої "Науки" рано чи пізно виникне.
2004.06.04 | Бабай
І пиво теж.
Оце на розгляд учасників та Горицвіта особисто.1. Додати до Правил в пункт про цей форум науку теж.
2. Змінити назву на "Культура і наука".
Все це = 5 хвилин.
2004.06.04 | Георгій
Але чи буде...
... аудиторія для тем з природничих наук на цьому форумі ("Культура і")? Я б, наприклад, з радістю помістив би для обговорення якісь матеріали з генетики, молекулярної біології, імунології тощо, але хто їх тут читатиме? Не хотілося б працювати в порожнечу...2004.06.04 | Бабай
Чого питати? Товктися треба!
Візьміть щось запостіть і побачите чи буде аудиторія чи ні.2004.06.04 | Горицвіт
Приєднуюсь (-)
2004.06.04 | Майдан
Товктися треба - перейменовувати можливо зарано.
На "Культурі" вже сформувалося свое специфічне коло учасників. Невідомо як чутливі митецькі чи навколомитецькі душі сприймуть вторгнення вульгарних науковців.Щонайменше потрібно порадитися з відвідувачами цього форуму.
2004.06.04 | Бабай
Я що вже зробив.
Додав науку до переліку тем форуму зазначених у правилах.Додав "Культура та Наука" отут у заголовку форуму. А лінки поки що такі як є.
Подивимося, не буде протестів - додам скрізь у лінки.
2004.06.04 | Рюген
В политике, метеорологии и женщинах
понимают все. А что можно обсуждать в молекулярной биологии с неспециалистами?2004.06.04 | Горицвіт
Все можна
Кожну тему можна подати для грамотних читачів. Це і є принцип науково-популярної журналістики.Мій науковий керівник казав, що коли ти не можеш свою працю пояснити звичайній людині, значить, ти сам не зовсім її розумієш.
2004.06.04 | Рюген
Я не про те:
пояснити Ви зможете, а зацікавити?Зацікавлюють звичайно, інакше грошей хто дасть? Але зацікавлюють тих, хто 1) в принципі здатний дати грошей, 2) кому потрібен певний результат. 3) Сам цей процесс (зацікавлення) є досить складним і має тенденцію до перебільшень, а то й просто одурення публіки. Якраз західні науковці до цього часто тяжіють. Хоча, звісно, й "радянські" також не без гріха.
2004.06.04 | Ігор Немашкало
Пояснюючи іншим, починаєш розуміти сам
Згадую, як мені розповідав свої математичні студії начальник. Я ледве не засинав.2004.06.04 | Горицвіт
Re: Я не про те:
Рюген пише:> пояснити Ви зможете, а зацікавити?
> Зацікавлюють звичайно, інакше грошей хто дасть? Але зацікавлюють тих, хто 1) в принципі здатний дати грошей, 2) кому потрібен певний результат. 3) Сам цей процесс (зацікавлення) є досить складним і має тенденцію до перебільшень, а то й просто одурення публіки. Якраз західні науковці до цього часто тяжіють. Хоча, звісно, й "радянські" також не без гріха.
В тому і проблема, і відмінність українського (чи російського) науково-популярного видання від західного: у них це ще й засіб реклами. А в нас – тільки просвітництво. Чому так? Тому що в нас майже нема живої науки, а та що є, фінансується все одно з Заходу. Майже, але все ж можна знайти. Що і робив би цей гіпотетичний журнал, разом з передруками західних новин.
2004.06.05 | Рюген
Не треба бути голо
слівними:Горицвіт пише:
> В тому і проблема, і відмінність українського (чи російського) науково-популярного видання від західного: у них це ще й засіб реклами. А в нас – тільки просвітництво. Чому так? Тому що в нас майже нема живої науки, а та що є, фінансується все одно з Заходу. Майже, але все ж можна знайти. Що і робив би цей гіпотетичний журнал, разом з передруками західних новин.
---------------------------------------------------
http://www.pravoedelo.spb.ru/forum/message.html?thread=20020202165946&id=1
Витяг:
В реальности, помимо всех видов государственного финансирования, прикладные исследования также финансируются коммерческими организациями. Точной статистики на этот счет не существует, но по некоторым оценкам в настоящее время доли государственного и "коммерческого" финансирования в общем объеме средств, выделяемых на науку в России, примерно равны. Таким образом, (очень приблизительно) мы можем оценить объем средств, которые будут израсходованы на финансирование научных исследований в этом году, в 45 млрд. руб., т.е. доля расходов на науку в России в процентах от валового внутреннего продукта (ВВП) - менее 0.6 %. Много это или мало, ответ на подобный вопрос может дать сравнение с величиной аналогичного показателя у наших европейских соседей, а также в США и Японии.
Далі:
Как мы видим, в рамках Европейского Сообщества существует страна, которая тратит на науку меньшую долю ВВП, чем Россия, однако в Греции доля науки в ВВП растет, а не сокращается. Если же говорить не о процентах, а о финансировании в абсолютном выражении, то сравнение приобретает отчасти комический характер - девятимиллионная Швеция, чья Королевкая академия наук присуждает Нобелевские премии, в этом году потратит на науку около 7.5 миллиардов долларов, а наша страна - всего 1.5 миллиардов. Единственный оптимистический вывод - наша наука "по соотношению цена/качество", безусловно, "впереди планеты всей": при столь скудном финансировании и отсутствии продуманной государственной политики в области науки и высоких технологий, Россия до сих пор занимает "непропорционально большое" место в мировой науке (будем ли мы считать по доле публикаций российских авторов в архиве электронных препринтов, по количеству золотых медалей (первое место), полученных российскими изобретателями на выставке в Брюсселе или по какому-либо иному показателю).
Матеріал 2002 року. Зрозуміло, що ситуація з того часу значно покращилася, але, ясна річ, не настільки, щоб бути задоволеними.
2004.06.06 | Горицвіт
не треба
А цитата з якогось форуму – це не голослівно?Що вона має спростувати? Що існує прірва між об'ємом наукових досліджень в Україні чи Росії, з одного боку, і на Заході, з другого? І прірва не стільки в об'ємі, скільки в організації. Так ви з цим напевно погоджуєтесь, бо ці речі очевидні (але при бажанні можна знайти кількісні показники).
2004.06.06 | Рюген
Re: не треба
Горицвіт пише:> А цитата з якогось форуму – це не голослівно?
>
> Що вона має спростувати? Що існує прірва між об'ємом наукових досліджень в Україні чи Росії, з одного боку, і на Заході, з другого? І прірва не стільки в об'ємі, скільки в організації. Так ви з цим напевно погоджуєтесь, бо ці речі очевидні (але при бажанні можна знайти кількісні показники).
-------
Бюджет на науку в Росії на 2004 рік - 46 млрд. Порівняно з 2002 (який тут згадувався) - подвоєння. (Йдеться про державний бюджет).
Як кількісно порівняти організацію наукових досліджень на Заході та Укр/Рос? Якісно - можу сказати, що вони напрочуд схожі.
2004.06.15 | Shooter
Re: не треба
Рюген пише:> Горицвіт пише:
>
> Як кількісно порівняти організацію наукових досліджень на Заході та Укр/Рос?
Наприклад - кількістю карентованих публікацій.
>Якісно - можу сказати, що вони напрочуд схожі.
Були подідбні. Та й то - подібні. Найбільшою проблемою радянської науки був брак/мала кількість дорогого "топ інструментарію". За останні 15 років "радянське відставання" перетворилося в прірву. Нажаль.
2004.06.04 | Горицвіт
я – за (-)
2004.06.07 | Правник
Ідею підтримую, хоча
від науки далекий, а в питаннях науки, відповідно, недалекийАле я би відокремив від "Культури" - тут така каша буде....
Краще вже поєднати "Економіку" з "Правом".
2004.06.04 | Ігор Немашкало
Тепер справа за тим, хто тисне тему першим (-)
-2004.06.04 | Георгій
Ось моя спроба
http://maidan.org.ua/n/hist/1083852259Чи таке піде?
2004.06.04 | Ігор Немашкало
А яка практична користь?
відкритого зворотнього процесу. Так, складненько для неспеціаліста.2004.06.04 | Георгій
Re: А яка практична користь?
Зворотня транскрипція зіграла величезну роль у клонуванні генів, у тому числі генів, які кодують такі практично корисні білки, як інсулін, гормон росту, інтерферон і ін. Річ у тому, що коли біолог намагається досліджувати гени в тій ДНК, яка міститься у ядрі клітини, він невідворотньо наштовхується на суміш тих генів, які клітина використовує, і тих генів (так званих інтронів), які клітина ніколи не використовує. Відділити перші від других технічно дуже важко. Зовсім інша історія, коли матеріалом для такої роботи служить не ДНК ядра, а РНК, взята з цитоплазми. Ця РНК не містить інтронів - вони видаляються під час дозрівання РНК, перед її експортом з ядра до цитоплазми. Взявши РНК і обробивши її зворотньою транскриптазою, біолог отримує ДНК, яка, на відміну від ДНК клітинного ядра, не має інтронів. Я трохи знаю про це, тому що в моїй вузькій галузі - імунології - видалення інтронів критично важливе для вивчення генів, що кодують антитіла. "Корисна" частина гену варіабельної области антитіл людини, наприклад, має довжину всього-навсього 400-450 пар азотистих основ, тоді як довжина інтронів, які розділяють цей ген на "шматки," становить десятки тисяч пар азотистих основ. Щоби клонувати цей ген разом з інтронами, повинно витратити багато місяців, тоді як без інтронів - 3-4 дні.2004.06.05 | Ігор Немашкало
Так що, ці інтрони зовсім непотрібні?
Чи бачите Ви можливості удосконалення чогось на генетичному рівні. Що якщо повикидати ті інтрони?2004.06.05 | Георгій
Потрібні
Іноді ДНК складається в петлі і "перетасовує" гени або шматочки генів. Цей процес називається рекомбінація, і він дуже потрібний для остаточного формування гену. Наприклад, внаслідок рекомбінації виникають гени, завдяки яким антитіла міняють свій клас і тим покращують свою захисну функцію. А для рекомбінації ці петлі повинні скластися тільки певним чином, інакше рекомбінація втрачає сенс. Щоби петлі склалися правильно, потрібні інтрони (вони містять послідовності нуклеотидів, які ніби сигналять решті ДНК, як саме треба скластися в петлю). Тобто зовсім обійтися без інтронів клітини обійтися не можуть. (Єдине виключення - бактерії, вони зовсім інтронів не мають.) Але ніяких білків інтрони самостійно не кодують - у цьому смислі від них нема ніякої користі.2004.06.05 | Горицвіт
дуже добре (-)
2004.06.15 | Жорж
От би про сексопатологію! (я серйозно) (-)
2004.06.15 | Георгій
Не обов'язково "пато-"
Мені здається, треба десь обговорювати теми сексу, фізичного кохання, його ролі в родинному житті. Думаю, що ота злість в людях, яка кидається в очі, коли приїжджаєш в Україну з-за "бугра," в дуже великій мірі пояснюється тим, що в нас люди завжди були репресовані, обмежені в реалізації своєї сексуальності (крихітні квартирки, злиденне життя, і т.д.). І знають люди про секс небагато, і відношення до нього в них часто на подив пуританське. Деякий час тому п. Гура і ваш покірний слуга в дискусії на релігійному форумі згадали оральний секс, так піднявся просто гвалт - як ви, мовляв, можете таку гидоту навіть мати в голові... А на форумі "Україна-Росія" було повідомлення про те, як у Великобританії вчителі розповідають школярам про оральний секс, і як один англійський вчений з метою ширшого впровадження орального сексу в "маси" (як чудового способу боротьби з небажаними вагітностями) розробив таблетки, що покращують смак еякуляту. Це повідомлення було там поміщене тому, що певний дописувач бажав цим продемонструвати, до якої межі деградації, мовляв, та Великобританія дійшла (не те, що матушка-Русь!). Якось треба протидіяти цій дрімучості...2004.06.13 | Olena
Така собі спроба...
По-перше, добре було б визначитися, які саме теми цікавлять майданівців. Я маю на увазі розділи науки. Наприклад, на мій погляд, актуальними (най....) є:- все, що так чи інакше пов”язане з космосом (астрономія, дослідження клімату, фізика, геофізика (+ інші геонауки), екологія...) – те, що має вплив на майбутнє людства взагалі;
- сучасні наукові досліди (генетика та антропологія, біотехнології, імунологія, фармакологія. Окремо стоїть як дуже важлива проблема – ракові захворювання) – це біологія, хімія, медицина; можливо, історія;
- на мій погляд, теж дуже цікава тема: дослідження процесів у нашому мозку (нейробіологія; можливо, також сюди можна віднести нейроінформатику – застосування цих технологій можна знайти, наприклад, у психології – нейропсихологія. Або моделювання розвитку суспільства – ніби суспільство можна представити нейронною сіткою дуже великох складності. А на цій сітці моделювати що завгодно..);
- історія/археологія (+ еволюція людства – саме прочитала цікаву статтю: раніше палеантропологи були впевнені, що перша людина в Євразії з”явилася 1 млн. років тому, коли вже могла стояти прямо, в неї була досить розвинена права половина мозку (до речі, яка відповідає за творчість) і вміла користуватися найпростішими кам”яними засобами праці. Але нещодавно в Грузії, Дманізі, були знайдені окаменілості, вік яких науковці оцінюють у 1,75 млн. років. Вони були нижчими на зріст и використовували ще примітивніші інструменти)
- усе інше разом: психологія, математика, фізика, техника взагалі, інформаційні технології, нетрадиційні джерела енергії ....ітд
Тобто, було б цікаво почути думки: ЩО саме було б цікаво побачити в розділі „Наука”.
----------------------------------------------------------------------
А як „спробу пера” хочу запропонувати цей сайт: http://www.curta.de
На жаль, є тільки німецькомовна версія. Але в розділі лінків http://www.curta.de/kr52/index.htm є, наприклад, цей англомовний сайт http://www.curta.org/.
Задовго до електронних калькуляторів з”явилася обчислювальна машина „Curta” - маленька, геніальна и повністю механічна. Концепція цієї машини була повністю описана винахідником австрійського Куртом Херцштарком (Curt Herzstark) вже в 1934 році, а в 1947 році в Ліхтенштейні були вироблені її перші екземпляри. До речі, ця ж сама машинка врятувала життя своєму винахіднику в концентраційному таборі Бухенвальд.
Насправді й зараз ця маленька машинка може конкурувати зі звичайнісіньким кишеньковим калькулятором але на відміну від останнього не потребує елементів живлення. Для того, щоб мати можливість обчислювань, треба потрібно просто крутити ручку зверху.
Можливості: операції додавання, віднімання, множення, ділення, обчислення квадратичних та кубічих коренів,.... (опис є на сайтах). Але на відміну від калькулятора точність обчислювань вища. Наприклад, виготовлялися моделі з 15 розрядами.
У 50-60-х роках попереднього сторіччя „Curta”була дуже поширена серед науковців, бухгалтерів, землемерів. Свої позиції почала втрачати лише в 70-х роках, з появленням електронних кишенькових калькуляторів.
Подробиці й принципи функціонування можна подивитися на вищевказаних сайтах
----------------------------------------------------------------------
Наостаннє: на мою думку, форму повинен бути більш науково-пізнавальним (чи ..-популярним). Саме це й вплинуло на обір теми.
Було б також цікаво почути думки, побажання та критику
2004.06.13 | Горицвіт
Сміливіше
Різні теми цікаві. Я думаю, що правильний підхід – писати про те, що цікаво вам особисто. По типу матеріалів це можуть бути новини, огляди, проблеми і що завгодно. Врахуйте, що тут є люди з природничо-науковою освітою (фізики, хіміки, математики, біологи), є філософи, філологи та ін.І ще: засилайте окремими темами. І цей допис про арифмометр теж варто скопіювати окремою темою, тоді більше людей підключаться до обговорення (я теж прокоментую).
2004.06.15 | Olena
Re: Сміливіше
Горицвіт пише:> Різні теми цікаві. Я думаю, що правильний підхід – писати про те, що цікаво вам особисто. По типу матеріалів це можуть бути новини, огляди, проблеми і що завгодно. Врахуйте, що тут є люди з природничо-науковою освітою (фізики, хіміки, математики, біологи), є філософи, філологи та ін.
>
> І ще: засилайте окремими темами. І цей допис про арифмометр теж варто скопіювати окремою темою, тоді більше людей підключаться до обговорення (я теж прокоментую).
Добре, напишу
2004.06.21 | Рюген
Сучасний розклад:
Мозги уже не хотят утекать в СШААндрей МИЛОВЗОРОВ, 21 июня, 01:38
Соединенные Штаты по-прежнему мировой лидер во всем, что касается экономики, однако им начинают наступать на пятки. Основная угроза исходит от двух конкурентов: Европы, располагающей огромным экономическим потенциалом и недавно получившей вливание свежей крови в результате расширения, и Китая, для которого экономический рост стал национальной идеей.
И дело не в том, каковы сейчас показатели ВВП у претендентов на мировое лидерство и какими они могут стать через десять лет. Можно добывать миллионы тонн нефти, можно завалить весь мир рисом или дешевой бытовой техникой, но при этом оставаться "второсортной" страной. Экономическим лидером в современном мире является тот, кто располагает самыми передовыми технологиями, умеет их использовать и контролирует их распространение. Это лидерство, в конечном итоге, определяется тем, насколько серьезно государство относится к науке и образованию, как много сил и средств вкладывает в это дело. Так вот, уже и на поприще науки Соединенным Штатам бросают вызов.
Точнее говоря, сама Америка начинает сдавать свои позиции научного лидера. Национальный научный фонд США недавно обнародовал данные, свидетельствующие о тревожных тенденциях. Например, годовое количество публикаций американских авторов в научных журналах практически не увеличивалось с 1992 года. "Утверждать, что американская наука терпит бедствие, значило бы сильно упрощать картину, – успокаивает Филипп Кэмпбелл, главный редактор журнала Nature. – При детальном рассмотрении индикаторов качества публикаций мы видим, что американцы пока заметно доминируют". Но отсутствие прогресса – это начало деградации. Кроме того, сокращается доля США в количестве патентов, регистрируемых в мире.
Однако самое тревожное, пожалуй, то, что в американской науке возникают кадровые проблемы: пропадает интерес к США со стороны иностранных ученых, которые традиционно обеспечивают высокий динамизм развития американской науки. Теперь Европа и Азия, вкладывают большие деньги в собственную науку и уже способны создать своим ученым неплохую материальную базу, так что те все чаще задумываются: а стоит ли уезжать за океан? К тому же Штаты сильно навредили себе в антитеррористической панике: административные барьеры, воздвигнутые на границе, останавливают многих ученых мужей – некоторым банально отказывают в визе, других заставляют отчитываться в своих научных достижениях, что, конечно, унизительно для них. В результате, к примеру, в Гарварде количество заявок на получение виз от китайских студентов сократилось на 40%. По стране в целом количество заявок на визы с 2001 г. сократилось на 20%.
Собственных научных кадров в Америке тоже стало маловато. Если в 1975 г. страна занимала третье место в мире по проценту студентов, получающих дипломы по научным специальностям, то теперь скатилась аж на 17-е место. "Исторически молодые американцы всегда больше тяготели к сфере права или экономике, чем к науке", – оправдывает их вышеупомянутый Филипп Кэмпбелл.
Итак, Америку в науке подпирают и Европа, и Азия. По данным Евростата, затраты ЕС на научно-технические исследования в 2000 г. составляли 1,95% от ВВП, а в 2002 г. – 1,99%. Но этот рост был признан недостаточным, особенно с учетом того, что США за тот же период увеличили затраты на науку с 2,72% до 2,8% ВВП. Поэтому в ЕС была принята амбициозная цель: к 2010 г. добиться от стран-членов того, чтобы они тратили на науку более 3% своего ВВП. Пока этому критерию удовлетворяют только Швеция (4,27% ВВП) и Финляндия (3,49%). Германия тратит на науку 2,49% ВВП, Дания – 2,4%, Франция – 2,2%, Великобритания – 1,8%. Остальные не могут себе позволить и этого. Среди государств-новичков Евросоюза лидерами по науке являются Словения (1,52% ВВП) и Чехия (1,33%), в абсолютных цифрах лидирует Польша (1,3 млрд евро).
Впрочем, у Европы на этом поприще есть серьезный конкурент. В конце прошлого года ОЭСР установила, что Китай вышел на третье место в мире по объемам расходов на развитие науки. На втором, кстати сказать, Япония, но она не в счет: для лидерства ей не хватает ни масштабов, ни ресурсов, ни амбиций. Китаю же всего этого не занимать – особенно людских ресурсов и экономической пассионарности. А если подвести под эти задатки хорошую научную и инженерную базу, то из нынешнего колосса на глиняных ногах краткосрочных кредитов получится настоящий экономический Дракон – точь-в-точь такой, каким уже сейчас пугают мир оппоненты Поднебесной.
По количеству работающих в стране ученых, по оценкам ОЭСР, Китай уже вышел на второе место (743 тыс. человек) после США (1 млн 300 тысяч). Третье место пока у Японии (648 тыс.), а четвертое у России (505 тысяч). И в целом тенденция такова, что не только Китай, но и все страны, не относящиеся к развитым, вкладывают все больше и больше в знания и технологии. Сейчас их совокупная доля в мировых затратах на науку приближается к 1/5. Тем самым они стремятся приобщиться к "кругу избранных", получающих львиную долю благ современной высокотехнологичной экономики. Поэтому самый быстрый рост расходов на научные разработки наблюдается в странах, не входящих ни в "семерку", ни в ОЭСР (куда, напомним, входят 30 наиболее развитых стран).
Однако одной наукой сыт не будешь: нужно как-то использовать ее достижения. Можно, конечно, экспортировать высокие технологии – и, кстати, здесь "развивающиеся" весьма преуспели: в последние годы их доля на рынке возросла с 20 до 25%. Но еще лучше – достижения науки внедрять. Для этого нужны посредники между ученым и производителем – инженеры. А на инженерном поприще успехи менее развитых стран пока не столь внушительны. По-прежнему порядка 95% всех ежегодно регистрируемых в мире патентов приходится на долю стран ОЭСР. Из всех прочих стран по количеству патентов на душу населения только Израиль превзошел средний по ОЭСР уровень. Так что по эффективности экономики "развивающиеся" продолжают сильно отставать: исследования показывают, что наиболее устойчивый рост производительности труда и эффективности использования капитала имеет место у потомков англосаксов: в США, Австралии, Канаде и Ирландии, а также в Финляндии.
А что Россия? Она тоже спохватилась о своей науке. В начале года с подачи президента эта тема, что называется, пошла. Однако тогда же было отмечено, что проблемы у нас не столько в нехватке научных идей, сколько в неумении их использовать. Крайне низок инновационный уровень российской экономики: лишь 10% предприятий осваивают передовые технологии и разработки. Доля бюджетных расходов на науку не превышает 0,3% ВВП страны (например, в Израиле эта цифра достигает 4,8%). А из всего числа научных разработок свое практическое применение находит всего 1%, в то время как в развитых странах – порядка 70%. Конечно, это говорит о большей "фундаментальности" нашей науки (тогда как "у них" она почти вся "прикладная"), но все же России нужны Кулибины, которые придумывали бы, как спустить на землю все эти теоретические изыскания. То есть, нужны инженеры. Кстати, развал экономики СССР начался не с заводов и не с науки, а именно с того, что выбыло промежуточное звено: быть инженером стало невыгодно. Вот тогда пути науки и производства разошлись: наука подалась "за бугор", а производство постепенно устаревало и деградировало.
Есть у этой проблемы и еще одна сторона. Фундаментальная наука во всем мире финансируется почти исключительно государством, тогда как на прикладные исследования охотно дают деньги и частные компании (если грамотно решен вопрос о правах на результаты этих исследований). Так, в США доля корпоративных инвестиций в исследовательские работы составляет 75%, в Японии – 98%, Германии – 90%, Франции – 75%, Великобритании – 69%. Непосредственно из бюджета в науку идет совсем немного: в США – 0,4% ВВП, а в Японии – вообще 0,04%. В этом-то вся хитрость! Итак, вывод простой: чтобы разгрузить бюджет, России надо развивать прикладную корпоративную науку.
Но сможет ли Россия сохранить свою фундаментальную науку? Очевидно, ей нужно постараться это сделать, ведь в будущем вполне возможен такой "каприз" глобализации, как союз российской фундаментальной с европейской прикладной наукой, а также с американской инженерией и китайской рабочей силой...
http://www.utro.ru/articles/2004/06/21/320787.shtml
----------------------------
На мою думку найбільш точний опис сучасної ситуації. Хоча й дещо обмежений.
2004.06.21 | Георгій
Re: Сучасний розклад:
Я можу на своєму прикладі підтвердити, що приплив іноземних кадрів у науку США зараз уповільнюється. Коли я сам переїжджав до США у 1990 році, в мене не було ніяких проблем з американською Службою іміграції та натуралізації, тому що я мав свідоцтво від своєї майбутньої наукової керівниці, що вона платитиме мені 17 тисяч доларів на рік. Зараз планку для іноземних науковців підняли до 32 тис. доларів на рік. Два роки тому я почав листуватися з однією китайською аспіранткою, яка була співавтором статті, надрукованої в журналі "Nature." Я дуже хотів запросити її до своєї лабораторії, але моїх грантових грошей для виплати їй 32 тис. на рік не вистачало. Більше того, навіть наш університет не міг їй стільки платити; наша пропозиція була 24 тис. на рік. Тоді ця китаянка написала чиновникам Служби іміграції, що її рідні батьки покриють різницю, платитимуть їй 8 тис. на рік, і таким чином вона буде підходити під новий закон; але Служба іміграції їй все рівно відмовила, а мені, коли я написав їм свого листа, досить грубо сказала, що я, мовляв, не повинен втручатися в не свої справи. Таким чином, зараз запрошувати іноземних науковців можуть тільки дуже успішні наукові центри США або індивідуальні науковці, які мають дуже великі грантові гроші. Зараз наслідків цього ще не видно, але років так через 15-20, мабуть, буде видно...Щодо грошей на науку з корпоративних джерел - тут якась помилка. Не знаю, як в Японії - там, цілком можливо, більша частина наукових досліджень дійсно фінансується грішми промислових компаній і т.д., але у США фундаментальні дослідження фінансуються ПЕРЕВАЖНО з ДЕРЖАВНОГО бюджету (NSF, NIH і т.д.). Інша річ, що принцип фінансування конкурсний, а не "всім потроху." Але це не корпоративні гроші, а саме державні, з кишені звичайнісіньких сплачувальиків податків. Прикладні досліження, звичайно, фінансуються корпораціями, але це зовсім інша історія.
2004.06.22 | Рюген
Re: Сучасний розклад:
Георгій пише:> Щодо грошей на науку з корпоративних джерел - тут якась помилка. Не знаю, як в Японії - там, цілком можливо, більша частина наукових досліджень дійсно фінансується грішми промислових компаній і т.д., але у США фундаментальні дослідження фінансуються ПЕРЕВАЖНО з ДЕРЖАВНОГО бюджету (NSF, NIH і т.д.). Інша річ, що принцип фінансування конкурсний, а не "всім потроху." Але це не корпоративні гроші, а саме державні, з кишені звичайнісіньких сплачувальиків податків. Прикладні досліження, звичайно, фінансуються корпораціями, але це зовсім інша історія.
Хвилиночку. Прикладна наука - це, по-Вашому, не наука взагалі?
По-друге, розшифровка геному людини - це наука прикладна чи фундаментальна? І це було здійснено не просто за участі приватного капіталу, а взагалі приватною фірмою.
По-третє, прикладні дослідження можуть фінансуватися державою, якщо в неї є потреба в результатах.
По-четверте, багато "фундаментальщиків" залюбки зайнялися б прикладними дослідженнями на замовлення приватних фірм, бо то вже інші гроші.
Тобто межа між фундаментальними та прикладними дослідженнями здебільшого умовна, і формально її можна визначити як таку, де наука нарешті знаходить практичне застосування (або втрачає, якщо спостерігати у протилежному напрямку).
2004.06.21 | Горицвіт
Re: Сучасний розклад:
> [...] А из всего числа научных разработок свое практическое применение находит всего 1%, в то время как в развитых странах – порядка 70%. Конечно, это говорит о большей "фундаментальности" нашей науки (тогда как "у них" она почти вся "прикладная") [...]Це говорить, на жаль, не стільки про фудаментальність, скільки про корупцію. Просто т.зв. фундаментальні теми часто не містять ніякої науки і закриваються звітами, які є формальними відписками і переписуються з року в рік. Я не знаю, який процент з того, що подається в звітах як фундаментальна наук, є таким насправді. Але невеликий.
Це так в Україні, і так само в Росії, бо там система дуже подібна (я це знаю, бо наше старше покоління має тісні контакти з російськими колегами, тому інформація про такі речі добре циркулює). Єдине, що в Росії більші гроші виділяються (сумарно), але процент розкрадання приблизно такий самий як і в нас.
Тому надії, що треба просто "більше впроваджувати" і все буде гаразд – трохи наївні. Треба міняти всю систему.
До речі, і для впровадження іновацій теж треба міняти систему, щоб був економічний інтерес їх впроваджувати.
Є надія, що новий президент почне щось міняти.
2004.06.21 | Рюген
Re: Сучасний розклад:
Чоловік повертається з ярмарку додому та й повідомлює жінці: "Оце як з ярмарку вертались, так усі телят погубили". А жінка пита в нього: "Ну а ти ж як?" На що чоловік: "А я ще туди їдучи..."Горицвіт пише:
> > [...] А из всего числа научных разработок свое практическое применение находит всего 1%, в то время как в развитых странах – порядка 70%. Конечно, это говорит о большей "фундаментальности" нашей науки (тогда как "у них" она почти вся "прикладная") [...]
>
>
> Це говорить, на жаль, не стільки про фудаментальність, скільки про корупцію. Просто т.зв. фундаментальні теми часто не містять ніякої науки і закриваються звітами, які є формальними відписками і переписуються з року в рік. Я не знаю, який процент з того, що подається в звітах як фундаментальна наук, є таким насправді. Але невеликий.
>
> Це так в Україні, і так само в Росії, бо там система дуже подібна (я це знаю, бо наше старше покоління має тісні контакти з російськими колегами, тому інформація про такі речі добре циркулює). Єдине, що в Росії більші гроші виділяються (сумарно), але процент розкрадання приблизно такий самий як і в нас.
>
> Тому надії, що треба просто "більше впроваджувати" і все буде гаразд – трохи наївні. Треба міняти всю систему.
>
> До речі, і для впровадження іновацій теж треба міняти систему, щоб був економічний інтерес їх впроваджувати.
>
> Є надія, що новий президент почне щось міняти.
Взагалі в науці фінансуються люди. Або проекти, запропоновані певними людьми. Тому казати про розкрадання є некоректним в принципі. Можна казати про ефективність тих чи інших витрат, але що таке ефективність в науці? Особливо коли ви відгороджені від усього світу інформаційно? І коли йдеться про "фундаментальну" або теоретичну науку?
Я вже повідомляв, що в Росії 50 відсотків фінансування науки йде через комерційні структури. Це були дані за 2002 рік. Ви ними знехтували: мовляв мало що пишуть на форумах. Насправді ж це був передрук з scientific.ru, що науковцеві б неважко було помітити. Останні дані по Росії такі: комерційні структури дають біля 60 відсотків фінансування.
Президенти в науці нічого не міняють. Якщо Ви на це сподіваєтесь, то марно. Колись і на незалежність сподівалися, з тим же успіхом.
І останнє. З такими "спрощеними" (м'яко кажучи) поглядами на науку чи варто нею займатися, якщо це так?
2004.06.22 | Горицвіт
Re: Сучасний розклад:
Рюген пише:> Чоловік повертається з ярмарку додому та й повідомлює жінці: "Оце як з ярмарку вертались, так усі телят погубили". А жінка пита в нього: "Ну а ти ж як?" На що чоловік: "А я ще туди їдучи..."
?
> Взагалі в науці фінансуються люди. Або проекти, запропоновані певними людьми. Тому казати про розкрадання є некоректним в принципі. Можна казати про ефективність тих чи інших витрат, але що таке ефективність в науці?
Розкраданням можна назвати відверто і очевидно неефективне використання грошей, супроводжуване "відкатом".
> Я вже повідомляв, що в Росії 50 відсотків фінансування науки йде через комерційні структури. Це були дані за 2002 рік. Ви ними знехтували: мовляв мало що пишуть на форумах. Насправді ж це був передрук з scientific.ru, що науковцеві б неважко було помітити. Останні дані по Росії такі: комерційні структури дають біля 60 відсотків фінансування.
В коментованій репліці я писав про "фундаментальну" науку. І про розкрадання мізерних державних грошей.
> Президенти в науці нічого не міняють. Якщо Ви на це сподіваєтесь, то марно. Колись і на незалежність сподівалися, з тим же успіхом.
Міняють. Ті самі люди в різних країнах працюють в різних умовах і дають різний результат. Багато залежить від державної політики.
> І останнє. З такими "спрощеними" (м'яко кажучи) поглядами на науку чи варто нею займатися, якщо це так?
Кому?
І ще варто відрізняти "науку" від "організації науки" (або політики). Поки що ми обговорюємо саме політику.
2004.06.21 | Александр Лесной
Re: Чи є в Україні науковий сайт і форум?
Є що запропонувати для обговорення. Багато напрацьовано з питань шляхів розвитку суспільства, економіки, фіилософії. Колись працював викладачем в вузі, вже 12 років як не можу це робити, бо викладається те, що треба цьому режиму, і там більше ідеологічного обману, ніж науки.Є дви книжки для друкування, в тому числі "Куди ми йдемо" (россійською мовою). Але поки що не бачу у людей потреби у знаннях, дободиться чекати, поки така потреба не з'явиться.
Можу запропонувати теми для обговорення: "Шлях суспільного розвитку", "Самоврядування", "Третя влада - духовна" та інші.
2004.06.21 | Горицвіт
Re: Чи є в Україні науковий сайт і форум?
Александр Лесной пише:> Можу запропонувати теми для обговорення: "Шлях суспільного розвитку", "Самоврядування", "Третя влада - духовна" та інші.
Пропонуйте.
2004.06.21 | Александр Лесной
Re: Чи є в Україні науковий сайт і форум?
Спробую, що з цьго вийде? Все ж я хотів би, щоб був науковий сайт. Як вчений, я передавав на Майдан відкритого листа з приводу розвитку науки, але він ніде не з'явився.Суспільний розвиток та шлях суспільного розвитку.
Традиційно як пишуть? - Це розвиток економіки, будівництво правової держави, демократія, права людини, може щось додадуть про "духовний" розвиток та інше, так? Пропоную простіше. Суспільство - це люди. Суспільний розвиток - розвиток людей - розвиток людини. Зрозуміло що і шлях суспільного розвитку - це шлях розвитку людини або еволюція. Далі, що ми знаємо про себе, еволюцію людини, на якому відрізку цього шляху ми знаходимося зараз та куди йдемо, тобто, що буде в цьому столітті та у майбутньому. Це, на мій погляд, і є шлях розвитку. Є еволюціонний процесс започаткований Творцем. Його розвиток для нас є закон або закони природи. Тому потрібно ці закони пізнавати та планувати і здійснювати своє життя згідно цих законів, а не того, що хочеться якомусь марновладцю або просто людині, яка більше задоволення материальних потреб ніякого розвитку для себе не хоче.