МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Перелік гуртів, заборонених в СРСР.

06/04/2004 | Правник
http://www.obozrevatel.com.ua/?r=photorep&id=133791

Цікаво. Ех, юність...підпільний меломанський ринок біля засраної пивниці "Волна", ментівські полювання...Ех, романтика... :)

Відповіді

  • 2004.06.04 | Горицвіт

    У нас по школі ходила комісія з райкому

    перевіряла зошити, портфелі і кишені, шукала будь-які згадки про ці групи. Чомусь найчастіше на зошитах писали "AC DC" (хоча майже ніхто його не слухав :-), просто мода така була). В кого знаходили, то проводили співбесіду, а класного керівника викликали в райком.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.06.05 | Правник

      Ні, у нас такого не було. Тічери відбирали атрибутику - було.

      Батьків кликали до школи і трахали за зошити, розмальовані іксептами, джудас прістами, саксонами, скелетами-черепами, айрон-мейденовими тьотками і бридкими (слід визнати) потворами - було...
  • 2004.06.04 | ziggy_freud

    у Києві цей список був довшим

    десь на 20 бендів. На жаль, свого часу не здогадався зняти копію.

    Коли робили у школі дискотеку, завучем вимагався повний список виконавців. Причина: одного разу на дискотеку зайшли іноземці, а там такий непристойний текст. Розповіли б вони це зараз на радіо шансон.

    Рятувались, вставляючи в список назви уявних
    "естонських ВІА, що співають англійською",
    та східно-європейських команд (Крайс, Пудіс) ;-)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.06.05 | Правник

      Re: у Києві цей список був довшим

      ziggy_freud пише:
      > десь на 20 бендів. На жаль, свого часу не здогадався зняти копію.
      >
      > Коли робили у школі дискотеку, завучем вимагався повний список виконавців. Причина: одного разу на дискотеку зайшли іноземці, а там такий непристойний текст. Розповіли б вони це зараз на радіо шансон.
      У нас було з іншої причини - просто потому, що ніззя і ай-яй-яй.
      На дискотеках, щоправда, дозволялися крім Пугачової, Кузьміна та Барикіна, ще Modern Talking, Bad Boys Blue, Fancy тощо, а от рок не вітався, м'яко кажучи.

      > Рятувались, вставляючи в список назви уявних
      > "естонських ВІА, що співають англійською",
      > та східно-європейських команд (Крайс, Пудіс) ;-)
      Одного разу, це було вже в 10-му класі і ми перлися від Judas Priest, Saxon, Accept, Manowar, Warlock..., ми круто наїхали на тічерів і вибили згоду влаштувати у школі "рокотеку" (тоді думали, що "дискотека" - від слова "диско", яке презиралося :) ). Дирехтур (чи завуч) вивчив список і похєрив усьо. Врятували, якщо не помиляюся,один трек Металліки (тицьнувши деспоту платівку з позначкою "stop drugs!") та забойну річ з Мanowar, але з умовою, що під неї дамо імпрезу, що демонструє звіриноє ліцо буржуазнава тяжьолава мєтала. Ну дали, було ще веселіше - шкіра, ланцюги, вогонь, горілочка...:)
      Н-да....а поза тими двома пісеньками все звелося до Кузьміна з Модерн Толкінгом
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.06.08 | Roo

        Re:Панки, фашисти...

        Правник пише:
        > ...і вибили згоду влаштувати у школі "рокотеку" (тоді думали, що "дискотека" - від слова "диско", яке презиралося :) ).

        ...Точно за такою логікою і ми, у 10-Б класі, влаштовували "рокотеку"! :) Ми самі придумали таку назву! Але "рокотєка" усе одно потім перейшла у "дискотеку"... Бо дівчата рок якось одразу похєрили... Та і якість записів була значно гіршою за Модерн Токінг etc...
        А хто пам'ятає 85-й рік, коли розсилали циркуляри по школах і ПТУ про можливі вилазки панків та неофашистів? У Кривому Розі, наприклад, на зупинках транспорту буквально за якийсь день з'явилися написи: "40 лет Победы - 40 детских трупов" і щось подібне... А після 9 травня: "На день победы за углом не добили, так добьем!" Усі менти та різні "наставники" молоді казали, що, мовляв, коли ви де побачите "панка" - можете сміливо бити, і вам за це нічого не буде. Бо вони проти радянської влади!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.06.08 | Shooter

          Я був відповідальний за "радіорубку"

          В 1985-1986. Крутити Accept "на школу" ми не наважувалися, проте навіть безневинний саундтрек до фільму (Пугачьова о Робінзонє і Боярскій ако дракон етс.) історичка "заклєйміла", після чого ми почали чмирити цілу школу, крутячи вініл 20-річної давности з піснями типу "Дубінушка" (в натурє :) ). Історичка "відступила" :).

          Доречі, в нашій школі ще десь в 1984-му на дискотівці всякі "Стікси-Спаркси" розбавлялися Ватрою - "По щучому велінню", намприклад :)

          Знову ж таки, досить важко собі уявляю Мановер на дискотеці :), тому на дискотівках того періоду таки переважав Соврємєнний разговор.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.06.08 | Лисий

            О, МАНОВЕР!!!!! :)

            Strong winds, magic mist
            To Asgard the Valkries fly
            High overhead they carry the dead
            Where the blood of my enemies lies.


            Так от, одним із активних борців із цим злом був, якщо не помиляється моя школярська пам'ять, такий собі Сергій Кичигін. І статті він писав у "Піонерії" про те, що КІСС означає Кіндер СС, і книжечки відповідні. Одна з книжок називадася, кажись, "Барбаросса проти молоді", і цитована пісня гурту Меноувор ("Вовк" :) ) згадувалася там із перекладом "Убивай росіян десятками, сотнями, тисячами!" :))

            Люди, в кого є ця книжка, і хто мені її позичить на одну годину - проставлюся пивом чи кавою. Якщо це справді був ТОЙ :) Кичигін, то ми його лживую натуру в мить виведемо на чисту воду.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.06.08 | Правник

              Yes!

              Лисий пише:
              > Strong winds, magic mist
              > To Asgard the Valkries fly
              > High overhead they carry the dead
              > Where the blood of my enemies lies.

              Рік 1984, альбум "Heil to England", кровожерна ця річ, відповідно, "Blood of my enemies".
              Якось во газеті "Вєчєрній Донєцк" в часи, мабуть, Андропова чи раннього Горбі назву альбуму бдітєльніє комсюкі передали як "Хайль, Англія" :)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.06.08 | Лисий

                Саме так!

                І в тій книжці разом із "Вовком" згадувалася "Хайль, Англіє!". Ці статті явно робилися як зараз темники, централізовано, і розсилалися.

                І якщо автором книги про "Барбароссу" був ТОЙ Кичигін, то саме він був відповідальним по брехні тоді. І є ним зараз.

                Класний аргумент для наших однолітків про газету "2000". :)
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.06.08 | ziggy_freud

                  ще він друкувався під псевдо Сергій Тойма

                  у Вечірньому Києві Карпенка. Дійстав підвищення.
                  Навряд був інший журналіст-публіцист з таким самим прізвищем.

                  Але це було трохи пізніше. До речі, у subj я спочатку написав "дуркувався". Така собі фройдівська обмовка ;-)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.06.22 | Рюген

                    І став великий бороець за незалежність (-)

                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.08.06 | Лисий

                      Мені здається, що той

                      Саме за стилем письма. Це як папілярні лінії. Є певна порода людей, які завжди будуть трохи передовіші за газету "Правдв". Скажімо, борець за беззбройність України - Дмитро Павличко, був лауреатом всіх премій за Союзу, тому, здається, хотів зміни суспільного ладу, щоб виникли нові держав, а в них номінації, де він би знову перемагав. Звичайно, Дмитро Васильович є видатним поетом, без всякої іронії. Але і збирання почестей таки йому властиве. Але ж і журналісти є такі. Як Тойма (чи Кічигін, якщо комусь так подобається), що мав доступ до деякої інформації в КГБ і зумів толково нею скористатися в часи "Перебудови". Що тут дивного чи незрозумілого?
                      Саме з тої причини ВО "Свобода" вимагає люстрації за трьома "К" (комуністи, кагебісти і кучмісти), я додав би ще одне "К" - кримінальники. Зараз це видається також актуальним.
                • 2004.07.02 | Чучхе

                  Довідка по Кичигіну

                  Книга, про яку Ви згадуєте називалась "Отрута масовим тиражем", написана дійсно Кичигіним і вона користувалася певною популярністю, бо на одній її сторінці була світлина Міка Джаггера, яку видирали і ховали під плексиглазове скло, де вже перебували кумири молоді АС/ДС із якимись каратистами. Правда був і "софт" варіант - АББА та Боні-М. Принаймні, книга після цього викидалась. Хоча ні: нам тре було робити по ній якусь доповідь проти масової культури на комсомольських зборах і я щось зубрив про якісь фашистські рок-групи, назви яких мені й по цей день нічого не говорять.

                  Кичигін до речі понаписував багато такої лабуди (в стилі Кич?), деякі книги під псевдом Сергій Тойма. Під цим прізвищем він писав статті "Чого хочуть панове з УКК?" в яких поливав грязюкою Набоку і геть неправдиво називав його "директором гастроному номер 2". Ми ж пам"ятаємо, яке було тоді ставлення до директорів гастрономів.

                  А ще в СРСР можна було слухати Смокі. Цікаво, як до нього ставився Кичигін?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.07.07 | RIO

                    Re: Довідка по Кичигіну

                    Ці статті про УКК насправді називалися просто "Чого прагнуть панове?" Теж смішно було, бо потім ми з друзями тусувалися Хрещатиком і кричали одне одному через усю вулицю: "Пане такий-то, пане такий то". Народ переважно сміявся. Ех, молодість-молодість...
                  • 2007.08.18 | DAN

                    Re: Довідка по Кичигіну

                    Ні, “Чого прагнуть панове” написав не Тойма, а Швець.

                    Щодо списків ґруп, комсюки були такими тупими, що забороняли ґрупи давно не актуальні. Так само, як у сові був тормоз із поширенням західної музики років так на п”ять, так і комсюки забороняли стару муйню. Ми в університеті на диско відбувалися тим, що студенти-иноземці підганяли найостанніший “свіжак”. Його ми й крутили, а сові про це було нєвєдомо, і таких назв вони ніколи не чули.

                    До речи, пам”ятаю, у списку фіґурували Roxy Music як “хвашисти”. А тимчасом, сова їх по тєлєек в якихось мелодіях та ритмах показала. Я тоді аж вскричав: “люде! Так то ж панькИ!”
                • 2004.07.07 | RIO

                  Re: Саме так!

                  А ще хто пам"ятає кампанію проти футболок з англомовними написами. Повчали так: один хлопець носив футболку, на якій було написано "Убєй русскава" і сам того не розумів. Мені так сподобалося, що в мене досі є звичка, коли хтось спитає в мене, що десь написано, завжди відповідаю: "Убєй русскава".
              • 2004.06.09 | Shooter

                Правнику про Accept

                Так, я погоджуюсь, що ранній Accept був кращий...але 1985 - теж так нічого ;)

                В 1986-му мої музичні смаки зазнали якісних змін в більш версатайл напрямку. ;)
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.06.09 | Правник

                  Алаверди

                  Shooter пише:
                  > Так, я погоджуюсь, що ранній Accept був кращий...але 1985 - теж так нічого ;)
                  На мій смак найкращим був скажений, шалений, дикий :) Breaker.
                  Restless and wild та Balls to the Wall теж класно.
                  У 1985-му мені подобалося вже тікі вибірково. З 1986 імхо лажа.

                  Нещодавно був на концерті Удо у Донецьку. Презентував тіпа останній альбум свого "УДО" - "Fireball" чи щось таке. Наживу звучало як повернення десь до 1982-85, але старі речі енівей були кращі. На завершення він завернувся в український прапор і забабахал "Princess of thr Dawn". Сильно було.

                  > В 1986-му мої музичні смаки зазнали якісних змін в більш версатайл напрямку. ;)
                  Щодо напрямку - не вкурив. Що за напрямок? :)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.06.09 | Shooter

                    Re: Алаверди

                    Правник пише:
                    > Shooter пише:
                    >
                    > > В 1986-му мої музичні смаки зазнали якісних змін в більш версатайл напрямку. ;)
                    > Щодо напрямку - не вкурив. Що за напрямок? :)

                    versatile - многосторонний, многогранный, разносторонний; гибкий

                    (соррі за нарєчіє :) )
            • 2004.06.09 | Андрій Шоломицький

              "Шквал проти "Барбаросса" - тицяйте цюди (!)

              http://maidan.org.ua/n/culture/1087803307
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.06.09 | ziggy_freud

                то, може, потихеньку скануйте

                та звеселяйте нас кращими з одкровень великого рок-журналіста ;-)

                Кічігін не планує перевидати цю книгу, доповнивши компліманами на адресу більш симпатичних йому муз. проектів? Це був би справжній хіт.
              • 2004.06.09 | Лисий

                Ви не киянин випадково? (-)

            • 2004.07.07 | RIO

              Re: О, МАНОВЕР!!!!! :)

              А ще у них часто ставалися проколи. Наприклад, пам"ятаю, сова в якійсь своїй комунячій газеті видає статтю про фашистів на Заході, де подає Роксі М"юзік як фашистський бенд. Буквально за кілька днів я очманів, коли побачив, що якимось дивом Роксі М"юзік показали в Мелодіях і Ритмах Заруб"єжной Естради:)
          • 2004.06.13 | Михайло Свистович

            Тю, а ми добилися вільного крутіння.

            В ті самі роки. І ще крутили з цього списку KISS, Стікс, Айрон Мейден, AC/DC, Назарет, Скорпіонз, Чінгіз-хана, Пінк Флойд, Донну Саммер, Тіну Тернер, Іглесіаса. А ще крутили Кріса де Бура, в т.ч. й про оту чувіху, що працює в Кей-Джі-Бі (чомусь його не бачу в цьому списку). І ще просили вчительку англійської перекласти :) І не було в нас таких жахів, як перевірка вчителями чи директором списків. Не наважилися б вони виступити проти нас.

            Shooter пише:
            > В 1985-1986. Крутити Accept "на школу" ми не наважувалися
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.06.17 | Shooter

              Re: Тю, а ми добилися вільного крутіння.

              Є невеличка різниця - я жив в ЗУ. А там "УБН"ів шукали особливо інтенсивно і у всіх можливих проявах. :)
            • 2007.08.22 | Лисий

              То коли це було!

              В 60-х за Бітлів можна було вилетіти із школи. Я добре пам'ятаю які неприємності мав брат. Я в 70-х також Слейд не школу наважився крутнути, але прибігла директриса, принесла Зикіну і дуже рекомендувала її крутити, щоправда, я не пішов на це, бо народ би вирішив, що це вже все..., могли б "Швидку" викликати. Але це був 1974-й, а 80-ті, там уже певно було вільніше. Шкільний гурт, мої товариші, мали звітувати, що планують грати на шкільному вечорі. І не приведи Боже щось із Deep Purple чи Uriah Heep. Тільки радянські пісеньки про комсомол. "НАШІ РУКІ НЄ ДЛЯ СКУКІ..." Ось так було, я ще не впав у маразм і пам'ятаю докладно всю цю біду.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2007.08.26 | Schwarzgelber

                Re: То коли це було!

                Albośmy, Szanowni Panowie, żyli na początku lat 70-tych w różnych światach? Ponieważ dobrze pamiętam repertuar naszego zespołu wydziałowego, z którym chłopaki produkowali się nie tylko na potańcówkach w 8. akademiku na ul. Suworowa, lecz i niejednokrotnie na koncertach „Весни Політехніка” w auli 1. korpusu na ul. Karpińskiego. A to dlatego, że mieszkałem w akademiku w jednym pokoju z lead-gitarzystą tego zespołu, klawiszowiec (o, czy ktoś pamięta, co to za cud techniki były organy Ионика?) był z mojej grupy akademickiej, a drumer i wokalistka – również mieszkali w akademiku i były z naszego roku akademickiego. Zatem dość często schadzki zespołu i nawet repetycje odbywały się w naszym pokoju, w mojej obecności. Toteż pamiętam, że wykonywane były między innymi następujące kawałki: Omega “Gyöngyhajú lány” (utwór, młodemu pokoleniu teraz znany wyłącznie jako “White dowe”, cover zespołu Scorpions) i “Az éjszakal országúton”, Suzi Quatro “Can the can”, Creedence Clearwater Revival “Molina”, Beatles “Hey Jude”, Temptations “Psychodelick Shack”, Led Zeppelin “Whole lotta love”… Od wrzasków we wspomnianych utworach Omegi i Beatlesów (starsi panowie, którzy pamiętają te nagrania, wiedzą o co chodzi) specjalistą był nasz perkusista, to był jego numer popisowy. Na potańcówkach (w sali na parterze akademika) ludziom od tego repertuaru po prostu jechał dach. A dla oficjalnego występu na „Wiośnie Politechnika” mieli jedną standardową piosenkę po rosyjsku – coś o dziecięcym lagru koncentracyjnym w Salaspils (niestety nie pamiętam tytułu, może ktoś z Państwa podpowie?), którą rozpoczynali swój set, a dalej już szło jak zwykle. I wyobraźcie sobie, że tego dla wydziałowego komitetu komsomolu jakoś wystarczało (a wyżej, na uczelniany szczebel oni nigdy nie przebijali się). Nie przypominam sobie żadnych szykanów czy represji z powodu „niewłaściwego doboru” piosenek. Później, kiedy dwaj gitarzyści – lead i bas – już ukończyły Polibudę a nasz następny rocznik też po kolei zajął się pisaniem prac dyplomowych, to zespół banalnie rozpadł się. Cóż, tak zawsze bywa... Nuty i teksty wspomnianych i niewspomnianych piosenek „zdejmowało się” zazwyczaj z zachodnich płyt, przy czym nadzwyczaj pomocnymi byli koledzy z Nigerii, Algieru, Cejlonu, a nawet Brazylii, którzy na wakacjach jeździli (bo im było wolno!) do Wielkiej Brytanii, Szwecji, Francji, dorabiać do stypendium jako kelnerzy etc. A do Lwowa wracali z pełnymi torbami dżinsów i płyt. Nawet KGB-bowska nagonka na lwowskich hippiesów w 1971 roku (ach, co to było za komsomolskie zebranie całego wydziału w auli na Karpińskiego – cymes! Kiedy pewien facet z „соответствующих органов” straszył wszystkich że hippiesi są gorsze nawet niż esesmani, gdyż piją krew niemowląt i gwałcą każdą dziewicę...), nawet to nie stało przyczyną zmiany repertuaru zespołu.

                A czegoś takiego jak "dyskoteka" w tamtych czasach – koniec 60. pierwsza połowa 70. lat – jeszcze nie istniało i zazwyczaj tańczono pod normalny żywy dźwięk. Istniały dziesiątki amatorskich zespołów na uczelniach, niemal w każdej szkole, nie wspominając już o rozmaitych Domach Kultury i Parkach "культуры и отдыха трудящихся", gdzie produkowali się "półprofesjonaliści"...
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2007.08.29 | Лисий

                  Re: То коли це було!

                  Ну, не зовсім в різних світах, але не в однакових, у вас там більше на УБН полювали, тож в цих питаннях не встигали попити крові. Все, що я писав, стосувалося саме нашого містечка, нашої школи, хоча в інших було те саме. Щоправда, ми також купували у студентів, і що цікаво, найбільше в КПІ, диски тих же гуртів. Була і "толкучка" у Новобіличах. Там теж можна було дещо придбати. Дома ми збирали що хто хотів, і на що вистачало грошей. Ту ж Сюзі Кваттро я маю вже аж зараз. Взагалі, я назбирав зараз те, що любив у юності. Тоді ми переписували один в одного на магнітофонні плівки із страхітливими спотвореннями ці концерти. Але у школі на вечорах таки нас примушували танцювати, а гурт наших же товаришів грати музику саме совкову, хоча, коли викладач, який курував вечір був ліберальніший, можна було послухати й потанцювати під щось цікавіше. В цілому - ми заздрили студентам, які мали звязки з іноземними студентами і "діставали" диски швидше і багато дешевше. Взагалі, це ностальгійна тема. Ось і зараз пишу під Deep Purple, "Strange Kind Of Women", а спогади мало не до сліз доводять.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2007.09.01 | Schwarzgelber

                    Re: То коли це було!

                    A czy pamięta Pan płyty "na kościach"? W tamte, dawno minione lata (od 1966, kiedy zacząłem interesować się muzyką, i do mniej więcej 1973 roku) nawet zwykłe szpulowe magnetofony (kasetowych jeszcze po prostu nie istniało!) były rzadkim ewenementem. I dlatego istniały takie rzemieślnicy, najczęściej na targowiskach w "rajcentrach", ze specjalnym sprzętem, na którym cięli, niczym Edisonowie, rylcem na wykorzystanych błonach rentgenowskich (a więc ze zdjęciami rożmaitych kości ludzkich) zamawiane przez klientów piosenki z dziesiątej kopii na taśmie magnetofonowej. Przy odtwarzaniu trzeszczało to i skrzypiało aż strach, lecz można było się tym pochwalić przed swą dziewczyną. Powinienem gdzieś mieć do dziś takie nagranie "na kościach" "Hippy Hippy Shake" zespołu Swinging Blue Jeans. Ale się pod toto fajnie tańczyło na domowych prywatkach!..
                • 2007.09.12 | Schwarzgelber

                  Re: То коли це було!

                  Schwarzgelber пише:
                  > A dla oficjalnego występu na „Wiośnie Politechnika” mieli jedną standardową piosenkę po rosyjsku – coś o dziecięcym lagru koncentracyjnym w Salaspils (niestety nie pamiętam tytułu, może ktoś z Państwa podpowie?)...

                  A propos. Przy pomocy wspaniałej strony Inetowej ttp://www.viaansambles.narod.ru
                  przypomniałem sobie, iż była to piosenka "Саласпилс" zespołu Поющие Гитарьі. Są jeszcze fanatycy "staroci" muzycznych...
        • 2004.06.08 | ziggy_freud

          в Україні виявилось важче організувати гопніків

          Roo пише:
          > ...Точно за такою логікою і ми, у 10-Б класі, влаштовували "рокотеку"! :) Ми самі придумали таку назву! Але "рокотєка" усе одно потім перейшла у "дискотеку"... Бо дівчата рок якось одразу похєрили... Та і якість записів була значно гіршою за Модерн Токінг etc...

          Багато виконавців металу трохи перебільшують свої чоловічі чесноти. Що і робить їх привабливими для підлітків. У нас теж під важкий рок танцювали переважно хлопці. Але він "розбавлявся" повільними танцями. І щодо якості я би Вас попросив ;-).

          > А хто пам'ятає 85-й рік, коли розсилали циркуляри по школах і ПТУ про можливі вилазки панків та неофашистів? У Кривому Розі, наприклад, на зупинках транспорту буквально за якийсь день з'явилися написи: "40 лет Победы - 40 детских трупов" і щось подібне... А після 9 травня: "На день победы за углом не добили, так добьем!" Усі менти та різні "наставники" молоді казали, що, мовляв, коли ви де побачите "панка" - можете сміливо бити, і вам за це нічого не буде. Бо вони проти радянської влади!

          У Кривому Розі тоді було досить багато підліткових бандформувань. Мені розповідали, що іноді вулицею просто біг натовп малолєток та виносив на шляху всіх зустрічних. По Києву теж розповідали казки про "ветерана-афганця, який вбив панка і був виправданий".

          Найбільшого успіху щодо цькування неформалів чужими руками совкова влада досягла у Підмосков'ї (формуваня "люберів") та нових промислових центрах (Набєрєжниє Чєлни, Братск, тощо). В Балтійських республіках було з точністю до навпаки. Гопи регулярно вигрібали від панків та металістів. У Києві справи йшли з перемінним успіхом. Бо тут спортсмени слухали рок. Навіть на тренування носили катушки ;-)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.06.09 | Roo

            Re: в Україні виявилось важче організувати гопніків

            ziggy_freud пише:

            > У Кривому Розі тоді було досить багато підліткових бандформувань. Мені розповідали, що іноді вулицею просто біг натовп малолєток та виносив на шляху всіх зустрічних. По Києву теж розповідали казки про "ветерана-афганця, який вбив панка і був виправданий".
            > Найбільшого успіху щодо цькування неформалів чужими руками совкова влада досягла у Підмосков'ї (формуваня "люберів") та нових промислових центрах (Набєрєжниє Чєлни, Братск, тощо).

            Ні, це було вже пізніше: починаючи з 1988-89 років. Загальна назва підліткових фомувань - "бігуни". Уся структура та ідеологія була аналогічною до "люберів". У люберів ознакою в одязі були клітинчасті картаті штани, такі ж кепки і неприйняття жодних металевих деталей на куртках - вони ретельно виймали кожну клепочку.
            У криворізьких "бігунів" - каракулеві головні убори, спецовочні куфайки і зачіски - дуже коротко підстрижена голова і довге пасмо волосся на потилиці. "Бігали" вони справді - масою. Мікрорайон на мікрорайон. Між мікрорайонами на пустирях були кордони, на яких завжди знаходилися вартові та були облаштовані щось на зразок прикордонних застав.

            > В Балтійських республіках було з точністю до навпаки. Гопи регулярно вигрібали від панків та металістів.

            Балтійські республіки різні і ситуація у Латвії різнилася від литовської, а Естонія - у свою чергу різнилася від цих двох республік. Це нам так здається, що вони там всі однакові. Поняття "Балтії" значною мірою - це бадьорий і звитяжний, але - міф, який стався у пригоді перед лицем пострадянсько-російської реакції.
            Розлам між "культурологічною" молоддю та "гопниками" відбувався просто за національною, самоідентифікаційною ознаками. Гопники - це російськомовна совкова молодь. Відповідно - аборигени тягнулися до іншої ідеології. Я був свідком молодіжної бійки в одному спальному районі Вільнюса на початку 90-х. Відзначив просунутий "роковий" прикид обидвох сторін і те, що вони широко застосовували газові атаки балончиками... А так - бійка як бійка. Мало хорошого.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.06.09 | ziggy_freud

              гопніки та неформали

              Roo пише:

              > Ні, це було вже пізніше: починаючи з 1988-89 років. Загальна назва підліткових фомувань - "бігуни". Уся структура та ідеологія була аналогічною до "люберів". У люберів ознакою в одязі були клітинчасті картаті штани, такі ж кепки і неприйняття жодних металевих деталей на куртках - вони ретельно виймали кожну клепочку.
              > У криворізьких "бігунів" - каракулеві головні убори, спецовочні куфайки і зачіски - дуже коротко підстрижена голова і довге пасмо волосся на потилиці. "Бігали" вони справді - масою. Мікрорайон на мікрорайон. Між мікрорайонами на пустирях були кордони, на яких завжди знаходилися вартові та були облаштовані щось на зразок прикордонних застав.

              Спасибі за цікаві деталі. Хоча й небезпечні для того, хто потрапляв під роздачу.

              "Мінус метал". Масова невдоволеність організацією персонального та соціального простору. Далі - спроба повного заперечення свого індустріального середовища, спроба регресивного відновлення псевдо-сільських звичаїв серед суворого індустріального ландшафту. В Кривому Розі він дійсно суворий.

              >
              > Балтійські республіки різні і ситуація у Латвії різнилася від литовської, а Естонія - у свою чергу різнилася від цих двох республік. Це нам так здається, що вони там всі однакові.

              Я розумію різницю між трьома державами. Але, на жаль, знаю її більше з розповідей друзів та літературних джерел.

              >
              > Розлам між "культурологічною" молоддю та "гопниками" відбувався просто за національною, самоідентифікаційною ознаками. Гопники - це російськомовна совкова молодь. Відповідно - аборигени тягнулися до іншої ідеології.

              Трохи глибше. Неформал розріняє _себе як особистість_ та _себе як носія_ соціальної ролі. В школі він учень, на роботі - найманий працівник, а поза тим - металіст, панк чи репер.
              Гопнік - майбутній правовірний совок. Для нього "я" - похідна від соціальної ролі. Коли йому пояснюють різницю, каже "не пойняв" ;-). Совки та совчата звичайно вважають це "двулічієм".

              Розподіл _може_ співпадати із національними ознаками. "Мовність" та національність є важливими, але навряд єдиними чинниками.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.06.10 | Roo

                Катехон гопників

                ziggy_freud пише:
                > Трохи глибше. Неформал розріняє _себе як особистість_ та _себе як носія_ соціальної ролі. В школі він учень, на роботі - найманий працівник, а поза тим - металіст, панк чи репер.
                > Гопнік - майбутній правовірний совок. Для нього "я" - похідна від соціальної ролі. Коли йому пояснюють різницю, каже "не пойняв" ;-). Совки та совчата звичайно вважають це "двулічієм".

                Не можу не погодитися. Можна навіть сказати, що "неформал" - це носій, вульгарно і умовно кажучи, "західної", протестантської ідеї з її припущенням роздвоєності особи чи, краще сказати, диференціації її суспільних ролей, диференціації сумління, опертя на умовності та принцип культури як матеріального чинника суспільного існування. "Гопник" - це ідея (теж, ясна річ, звульгаризована та інфантильна) простої цільності особистості, без зважання на якісь умовності у засаді, засаднича позакультурність. "Катехон" - "острів православних праведників" в океані зла. Соціальна доктрина - лише у принципі "соборності", всі як один, тоталітарне братерство. У культурологічному плані - принципове неприйняття цяцьок, клепок та "лейбочок" - антизахідний бунт. Намагання відтворити ситуацію кінофільму "Олександр Невський", де зло - естетизоване, з багатьма символами і деталями (тевтонські рицарі), а правда - максимально лаконічна, пуристична і бідна (новгородці).
                Виплеск профашистських, пронацистських мотивів у молодіжній міській субкультурі у свою чергу - протест проти засилля радянської правди і одноманітної червоно-православної квазіестетики.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.06.10 | ziggy_freud

                  червоне та православне

                  Roo пише:
                  > Виплеск профашистських, пронацистських мотивів у молодіжній міській субкультурі у свою чергу - протест проти засилля радянської правди і одноманітної червоно-православної квазіестетики.

                  Православне далеко не завжди червоне. Знищені більшовиками ієрархи власним життям заперечили проти такого визначення. Але:

                  По-перше, дуже багато засобів роботи із колективною психікою більшовики підступно "позичили" у православної церкви. Житія піонерів-героїв. Моральний кодекс будівника комунізму замість заповідей. 40 великомучеників-комісарів та ін.

                  По-друге. Можливість колективного відпущення гріхів пробуджує нахили до їх колективного скоєння. Це нагадує колгосп, де всі крадуть, бо потім однаково спишуть. Бажаючим грішити (чи "грішити") по-своєму важче. Бо загроза покарання колективу за індивідуальний проступок створює в ньому атмосферу _особливої взаємної довіри_.
            • 2004.06.17 | Riesenschnauzer

              Re: в Україні виявилось важче організувати гопніків

              Ще у бігуна обов'язково повинно була в наявності:
              1. військова польова командирська сумка (знімалась з курсантів - купувати в воєнторзі було западло) з молотком (обов'язково), волиною- саморобна стрілячка, бувало, що й автоматична, на батарейках (!!!!), це не смішно, бо правда - опціонально, ще носили декілька взривних пристроїв - зазвичай з великих промислових електрозапобіжників, набитих сірниковими голівками, магнієм з марганцовкою чи іншою єрзацвибухівкою. На такі запобіжники чіпляли великі риболовні трійники - відчепити від одягу було дуже важко.

              2. Ремінь - F.U.S., Rifle. ПРи цьому тенденція була до "єдинообразія" - в представниких однієї банди - однакові паски.

              Банди були в середньому по сорок голів.

              Так що бігуни могли дати просертися. Слухали що прийдеться, але на районі смаки також були уніфіковані - диско - так всі дискомани, рок - так всі "рокери".

              А до онтопіку, 1985-1987 років в Чернігові функціонувала така собі дискотека "Десна", до речі якісна була, зі слайдами, конкурсами, тематичними програмами. По четвергах влаштовувався рок-день. О це було круто. ПОтім були "групові зіткнення груп підлітків", що не поділяли музичні смаки.

              А дол того, десь 1984, десятикласники влаштували "музичний вечір відпочинку", базований лишень на рок-музиці, що так би мовити енергійні танці, що повільні ;-)) І не тільки прокатило, а ще у приклад ставили.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.06.22 | ziggy_freud

                а ще були пласмасисти ;-)

                Riesenschnauzer пише:
                > Ще у бігуна обов'язково повинно була в наявності:

                У нас на районі любительниць диско називали пласмасистками. За дешеву пластикову біжутерію та шмотки кольору Барбі.

                В одному з російським обласних центрів була тусівка із металічною атрибутикою - шкіра, залізо, хаєра - але слухали та танцювали під Modern Talking ;-).

                >
                > А до онтопіку, 1985-1987 років в Чернігові функціонувала така собі дискотека "Десна", до речі якісна була, зі слайдами, конкурсами, тематичними програмами. По четвергах влаштовувався рок-день. О це було круто. ПОтім були "групові зіткнення груп підлітків", що не поділяли музичні смаки.

                Що ж такий прогресивний за Совєтів був Чернігів, а зараз там навіть відомим місцевим командам не дають виступати? Зате кілька років тому сам бачив на площі танці комуно-пенсонерів і русо-фашиків з іхніми газетками. Мабуть, місцева влада гальмує?
              • 2004.06.22 | Roo

                F.U.S., Rifle.....

                Riesenschnauzer пише:
                > 2. Ремінь - F.U.S., Rifle. ПРи цьому тенденція була до "єдинообразія" - в представниких однієї банди - однакові паски.

                Так, були такі! F.U.S. - смугастий такий!... І ще мало значення, як висів кінчик паска: чи пропущений вниз таким собі вузликом під прямим кутом, чи пропущений під косим, чи просто тіліпався, чи стирчав дуже коротким відрізком. Все це щось означало. Бурси (ПТУ) були справжніми лабораторіями субкультурної молодіжної моди...
        • 2004.07.07 | RIO

          Re:Панки, фашисти...

          "Панків" я добре пам"ятаю. Я мав тоді модну західну зачіску, яка передбачала дуже короткі скроні. Тоді хтось з комунячих ідеологів вирішив, що то була ознака панків, хоча справжні панки на заході виглядали зовсім інакше, а з короткими скронями ходили "моди". Цікаво, що в той-таки час журнал ЛКСМУ Ранок мав статтю, в якій писалося, що короткі скроні - то модно. Ми то запам"ятали з приятелем. Тоді раз пішли на футбол проти Спартака. Якийсь ментокрилий мусоршмідт каже мені на вході: "Расстігні куртку, покажи, дє флаг?" Я: "яке маєте право проводити незаконний обшук?" Він: "рібята, отвєдіть його, у нього - вісочки". Як не дивно, мої пояснення щодо журналу ранок спрацювали: написав "об"яснітєльную" й відпустили дивитися футі. Правда промурижили весь перший тайм. Коли прийшли на трибуну, наші програвали 0-2. Так і закінчилося.

          Так само мене 2 рази мели мусора за носіння шортів в 30-градусну спеку.

          А щодо списків ґруп то комсюкові ідеологи явно відставали від моди. Ну хто буде танцювати на диско під "фашиста" Хуліо Іґлесіаса? Просто сміх. В на на диско в гуртожитку філологічного завжди крутили все найостанніше, бо іноземці - фіни і юги підганяли нову західну музику, яку комсюки не знали. Решту теж крутили, бо все-одно не було контролерів, які могли розпізнати заборонене, бо були стукачі і комсюки тупими бицюганами, далекими від цього всього...
  • 2004.06.09 | Горицвіт

    "Барбаросса рок-н-ролла"

    "БАРБАРОССА РОК-Н-РОЛЛА"

    О том, как ведущие музыкальных программ западных радиостанций превращают музыку в орудие идеологических диверсий

    Современная эстрадная музыка стала неотъемлемой частью духовной жизни молодежи. В век информационного взрыва, огромных скоростей она достигает практически любой аудитории. Молодые тянутся к ней. И естественно, те, кто смотрит на нашу страну через призму недоброжелательности, ненависти, не могли не воспользоваться этим феноменом.
    Любопытный материал, наводящий на размышления, был опубликован недавно в журнале "Шпигель".

    Как написал журнал, для американской секретной службы ООС (предшественника ЦРУ) популярные американские шлягеры и бродвейские шоу тридцатых-сороковых годов, в период второй мировой войны были апробированным средством деморализации населения Германии. Переведенные на немецкий язык и по-новому аранжированные, они транслировались передатчиками секретных служб, чтобы внедрять в сознание противника основные постулаты американского образа жизни, снижать волю к сопротивлению, снимать таким образом негативные эмоции в отношении противоборствующей стороны.

    Летом 1944 года в неделю издавалось по восемь пластинок со шлягерами и записями бродвейских шоу на немецком языке. Эта работа проводилась в обстановке глубокой секретности и, как правило, в обход американских патентных законов. Композиторы и авторы текстов не ставились в известность. Музыканты подбирались без ведома соответствующих профсоюзов.

    И вот сейчас, когда острие американской пропаганды направлено против стран социализма, ее методы остались прежними. Приведу выдержку лишь из одного документа, выпущенного специальным органом НАТО - советом по делам молодежи: "Особое внимание в нынешний период следует обратить на молодежь, не обладающую еще жизненным образом, восприимчивую ко всему новому, необычному, красочному, броскому в материальном и техническом отношении. Увлечь молодежь СССР идеалами Запада - наша задача".

    Здесь-то и понадобилась современная музыка, не имеющая ни границ, ни языковых барьеров. "Товар", не подлежащий никаким таможенным досмотрам и пошлинам, выступил на аванпост идеологического фронта. Видя увлечение молодежи рок-музыкой, западные "повара" из кухни идей заварили блюдо так называемой рокковой культуры, особо выделив в ней пропаганду некоего независимо-агрессивного образа жизни, присущего якобы только одной категории людей - молодежи.

    Сегодня на территории Советского Союза приходится в среднем в сутки до 10 часов специального музыкального вещания, 99 процентов - это джаз, поп- и рок-музыка. Что интересно: лишь Би-Би-Си, "Голос Америки", "Немецкая волна" ведут свои программы вполне "официально", с комментариями на русском языке. А остальное вещание приходится на разноязыкие радиостанции и некие передатчики зачастую без "опознавательных" знаков. Хотя теперь уже не секрет, что как и официальные, так и неофициальные передатчики используются западными секретными службами. Вам, наверное, приходилось натыкаться в эфире на музыкальные программы, идущие без объявления и неожиданно исчезающие с радиоволн. Это как бы наводящие "поплавки" на нужный "голос". Меломан ищет мелодию, а натыкается на рассказ ведущего музыкальной программы:

    "Сегодня существуют десятки групп, начиненных, по рок-н-ролльным понятиям, "дряхлыми старцами". Но не сдаются "черносубботинцы" (имеется в виду английская группа "Черный шабаш"). По прежнему клокочет металл в их вагранках, не растрескалась футеровка в их мартенах, а их музыкальные конверторы и бессемеры по-прежнему выплевывают оглушающие снопы музыкальных искр. Пожелаем же ветеранам рок-металлургии побольше досрочных плавок, потому что жизнь наглядно показала: человечеству нужен тяжелый металл".

    О "тяжелом металле" - направлении западной эстрадной музыки, характеризующейся патологической агрессивностью исполнения и примитивизмом, вещает ведущий программ "для молодых слушателей в Советском Союзе, которые обожают рок- и поп-музыку", Сева Новгородцев из русской службы Би-Би-Си. Не стоит распространяться об этом человеке, предавшем Родину. О нем достаточно ярко и красноречиво поведал журнал "Ровесник" в статье "Кто он такой?" в 9-м номере за 1982 год. Изо всех сил стремится этот отщепенец навязать слушателям антагонизм эстетических вкусов, сомнение в существовании нравственных норм. Исподволь навязывается некий стереотип восприятия: только у нас есть достойная вас, молодые, музыка. Только Запад несет прогресс всему человечеству. Вас "там" не понимают, а мы понимаем.

    Надо сказать что дикторы западных радиослужб вовсю стремятся отработать свои иудины сребреники, заигрывают со слушателем, даже заискивают перед ним. Лихая запанибратская манера, якобы молодежный жаргон, "доверительная" фамильярность... Таковы приемы, "отмычки" к доверию подростков. Все это, естественно, сдабривается добрыми дозами клеветы. И иногда эти передачи, к сожалению, достигают своей цели. Наслушается их юный человек, еще не сформировавший своего мнения о жизни, и музыке в том числе, заявляет: "Только рок-музыка достойна существовать, а все остальное надо выбросить на помойку...".
    Что это - все остальное? Наше народное наследие, классическую музыку и наши песни, с которыми отцы и деды воевали, поднимали страну из руин... Все это значит не то, а вот не слышал новую запись "Куин" - серость. Не знаешь новую группу "Каджагугу" - тупица.. Человек приходит к духовной нищете. Такова, собственно, цель музыкальных программ западных радиостанций.

    Сегодня в эфире можно услышать песни типа "Красные в моей постели" ансамбля "10 СС", "Молодая и русская" группы "Коргис", в которых излагаются леденящие душу истории о пресловутых "кознях Москвы в свободном западном мире..." Или, например, западногерманскую группу "Немецко-американская дружба" (сокращенно "ДАФ"), в одной из песен которой между прочим сообщается, что Гитлер и Муссолини были не кем иным, как "менестрелями в макси-пальто"...

    Вместе с песнями звучат и высказывания типа: "Мы хотим быть ансамблем, под музыку которого танцевали бы даже тогда, года падают бомбы" (Саймон Ле Бон, участник английского квинтета "Дюран Дюран").

    Насаждение полной социальной и политической пассивности, равнодушия к острейшим проблемам современности, культ "сладкой жизни" - вот основные постулаты западной пропаганды. Но в последнее время к тому же бравада "абсолютной аполитичности" все чаще заменяется антикоммунистическими выпадками.

    Американский журнал "Сатердей ревью", громогласно возвещая музыкальный поход против социалистических стран, провел аналогию с фашистским планом вероломного нападения на Советский Союз: "Началась операция Барбаросса рок-н-ролла".

    "Разогретый" таким пропагандистским "материалом", английский диск-жокей Кенни Эверетт в одной музыкальной программе истошно призывал Маргарет Тэтчер "обрушить на Россию бомбы первыми!" Как видно, пример шизофренической паранойи американского генерала Форрестолла, выбросившегося с десятого этажа нью-йоркской гостиницы с криком "Русские идут!", перекочевал из области политики в область поп-музыки.

    Любопытно, что в последнее время на страницах различных изданий ("Тайм", "Ньюсуик", "Вашингтон пост", "Крисчен сайенс монитор", "Мелоди мейкер") появились различные статьи о развитии советской популярной музыки: будь то фестивали популярной музыки в Тбилиси, Ереване, концертные программы "Машины времени", "Карнавала", "Круиза", "Арсенала"...Как правило, отклики эти написаны по стандартному рецепту. Вначале автор со снисходительной иронией отмечает, что вся эта советская музыка "убога", интереса для западного слушателя не представляет, поскольку техника примитивна, а музыкальная мысль отстала лет на десять. Затем следует комплиментарная часть, в коей утверждается, что хоть советские рок-группы и плохи, а все-таки хороши, поскольку своей громкой музыкой расшатывают "основы". Реальное содержание произведений при этом цинично извращается.

    Цель этой лжи двояка. У западной аудитории, естественно, она призвана создать впечатление "успехов" буржуазной идеологии и "распада" социалистической системы ценностей. Но спецслужбы и контролируемая ими пропагандистская система рассчитывают на вполне определенный резонанс и в нашей стране. А именно: скомпрометировать советскую популярную музыку.

    Да и творчество "своих" же ансамблей в музыкальной радиопропаганде часто тенденциозно переиначивается. Рассказывая о творчестве популярного в прошлом ансамбле "Пинк Флойд", Новгородцев вещал следующим образом: "У вас о деньгах ансамблям петь запрещается. А у нас - пожалуйста! Все вы знаете такой нашумевший "боевик" группы "Пинк Флойд" - "Деньги". В нем поется : "Если есть деньги, можно купить чего душа пожелает. Главное, старайся - и ты заработаешь миллион. Но вам эта песня, ребята, будет неинтересна". И далее музыкальный комментатор отпускает очередной "заготовленный впрок" антисоветский пассаж.

    В действительности песня эта совсем о другом. Вот ее подстрочный перевод: "Деньги, говорят, тысяча и одно удовольствие. Заработал - отдыхай, веселись. Все блага земные к твоим услугам. Только не трогай деньги толстосумов. Ведь богатому тоже надо жить. Ему хочется сменить вагон первого класса на реактивный лайнер. Деньги - кровь. Деньги - пот. Говорят, деньги - вот корень зла, куда вам их столько? А ты попробуй попроси прибавки к жалованию - что из этого выйдет?"

    Сокрушаясь по поводу "тенденциозности" советской прессы, Новгородцев и ему подобные стараются, конечно же, объективными музыкальными арбитрами. В действительности же нацеленные на СССР программы имеют очень четкий уклон в сторону музыка агрессивной, развязной, разлагающей, аккомпанирующей антисоветским каламбурчикам. Множество популярнейших за рубежом исполнителей, не укладывающихся в эту линию, здесь полностью замалчивают, зато третьеразрядный "тяжелый металл" в избытке. Вопросы музыки, ее качества стоят в табели о рангах у радиопропагандистов на безнадежно последнем месте.

    Примечательна история с ансамблем "Трубный зав", поднятая на щит "Севой Новгородцевым". У себя в Ленинграде этот ансамбль популярностью не пользовался: музыканты плохо играли и шаблонно мыслили. Александр Баринов, руководитель ансамбля, решил "прославиться" и записал цикл песен на религиозную тематику. Пленка была послана на Би-Би-Си. И вот эту скверную музыку с убогими текстами Сева Новгородцев с пафосом выдает за величайшее достижение в области музыки. Ну что ж, кому за вранье платят - тот уже врет без удержу. Этого и ждут от нашей музыки "пророки" западных музыкальных волн - проповеди "алкоголической темы", неприкрытого хамства, хулиганства, восторженного описания атрибутов "сладкой жизни", кончая, как мы убедились, откровенной религиозной пропагандой... И те, кто попадается на эту удочку, играют на руку нашим идейным противникам, несут вред отечественной молодежной музыке, откладывают в несформировавшихся умах ядовитые семена чуждого нашему обществу образа жизни.

    Для нас, советских людей, неприемлема культура, проповедующая примитивное удовольствие, развлечение, политическую пассивность, дающая вместо подлинного познания только его иллюзию. Одним словом, ведет к моральной деградации. И потому, ведя последовательную работу по эстетическому воспитанию молодежи, никогда не следует забывать, что в его основе всегда должны лежать гражданственность, нормы советского образа жизни. И это требует от всех нас самого активного отношения к музыкальным проискам западной пропаганды, разоблачению их и наступательности.


    Ю.ФИЛИНОВ


    -------------------------
    Джерело:
    http://www.aha.ru/~shest/articles/k-p_unknown-1982.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.06.09 | ziggy_freud

      та попсовий "Лаврєнтій Бєрія"

      Із своєї комсомольської точки зору автор правий. Що лишалось ідеологічним працівникам, крім складати подібні тємнікі-85? Визнати переваги західного мускульту перед радянським, чи визнати право вітчизняних музикантів на вільну творчість? Вони б радше повісились на своїх ідейно витриманих краватках.

      > Приведу выдержку лишь из одного документа, выпущенного специальным органом НАТО - советом по делам молодежи: "Особое внимание в нынешний период следует обратить на молодежь, не обладающую еще жизненным образом, восприимчивую ко всему новому, необычному, красочному, броскому в материальном и техническом отношении. Увлечь молодежь СССР идеалами Запада - наша задача".

      Схоже на "Протоколи сіонських мудрагелів". Хвальш! Якщо в НАТО взагалі був такий дивний, як для війського блоку, орган, точність цитати гарантувати досить проблематично. Як і спростувати її.

      >
      > Здесь-то и понадобилась современная музыка, не имеющая ни границ, ни языковых барьеров. "Товар", не подлежащий никаким таможенным досмотрам и пошлинам, выступил на аванпост идеологического фронта.

      Конфіскація платівок на таможні тоді практикувалась. Як і погроми клубів любителів грамзапису. Але від комісарів у пильних шоломах товар звичайно потрапляв до інших бариг. Не чіпали тільки тих, хто мав надійний дах від комсомолу чи органів.

      > Хотя теперь уже не секрет, что как и официальные, так и неофициальные передатчики используются ... секретными службами.
      >
      > Надо сказать что дикторы ... радиослужб вовсю стремятся отработать свои иудины сребреники, заигрывают со слушателем, даже заискивают перед ним. Лихая запанибратская манера, якобы молодежный жаргон, "доверительная" фамильярность...

      Ким та з якою метою на сьогодні використовуються УКХ станції _в УкраЇні_, теж не секрет. Дечому навчились від американських колег. Інформаційна війна проти України ведеться практично тими самими методами.

      І тими самими особами, що 20-25 років тому боролись із західним впливом. Із поправкою на ментальність виконавців та їх схильність до ексцесів.

      Крім ідеологічної мети - повернення України до оновленого совка під виглядом ЄЕП чи якимось іншим, є ще й бізнесова. Зачистка інформаційного простору для російських поп-проектів.

      >
      > Примечательна история с ансамблем "Трубный зов", поднятая на щит "Севой Новгородцевым". У себя в Ленинграде этот ансамбль популярностью не пользовался: музыканты плохо играли и шаблонно мыслили.

      Групешник дійсно був так собі (на відміну від Black Sabbath та Queen :-)). До того ж, команді важко здобути популярність, коли їй заборонено концертні виступи.

      Але криві гітарні акорди навряд можна назвати кримінальним злочином.
      За таким принципом позбавлення волі заслуговують 80% московських попсарів та 95% виконавців "русского шансона". До того ж, пісні підпільних рокерів не нав'язувались любителям Кобзона через брехунця на кухні.

      Певне технічне відставання незалежних музикантів дуже добре вписувалось до московських бізнес-планів. Коли "заборонена" Машина Врємєні (Стаса Наміна, онука Мікояна, заборони стосувались дуже відносно) вже 10-12 років як мала нормальні інструменти та доступ в нормальну студію, українські рокери, навіть досить відомі, писались на побутовій апаратурі у підвалах. За неперевіреною інформацією, ті самі люди, які сприяли своім ВІА та "поміркованим рокерам", створювали проблеми для інших. Замислимось, кому це було вигідно...

      За часів Андропова посадили на 5-10 років всіх, хто тримав нормальні (як на той час) приватні студії звукозапису або, скажімо, виробляв відносно якісні самопальні підсилювачі.
      Штучне стримування розвитку певних технологій на примху ідеологів та довгострокові наслідки цієї "мудрої" політики - окрема велика тема.

      Далі, вже за Горбачова. Я сам був свідком, як у 89 (чи 90му) році популярний у Києві бенд отримав талон на безкоштовний запис у Будинку Звукозапису на Мєчнікова. Звідки їх, ритмічно вібруючи черевцем та рожевими щічками, посилав на... відомий підмосковний поп-рокер, який забашаляв сотку зверху. Навіщо платити більше? ;-)
  • 2004.07.12 | Sardanapal

    Re: Перелік гуртів, заборонених в СРСР.

    Правник так вы из Донецка?
  • 2004.07.21 | Наглядач

    А ЩО ЗАРАЗ ЗАБОРОНЕНО?

    Реально, якщо подумати серйозно, то і зараз рокотеку важко провести... гопи всюди.

    До теми процитую повідомлення з іншої теми, бо бачу, що ця дуже популярна:Молодіжний осередок
    Союзу гетьманців-державників

    Молодіжне відділення
    Національного екологічного
    центру України

    та група „Тінь Сонця”

    24 липня для всіх небайдужих концерт
    Патрiотична рок-трибуна – 2

    Організатори щиро вірять в участь у концерті таких рок-команд:

    Тінь Сонця

    Чорна Рада

    Гаразд та iншi


    Програмою проведення акції передбачені промови екологічної та соціально-патріотичної тематики неполітичного змісту. Організатори планують розповсюдження безкоштовних інформаційних матеріалів.

    Концерт відбудеться на території спортивного майданчика по вул. Озерна 10 у с.Новосілки, що біля ж/м Теремки. До місця проведення концерту Ви можете дістатись на маршрутному таксі №255 (729, 729к) від станції метро „Либідська”.

    Початок о 16.30

    БЕЗКОШТОВНО
    **********************
    Я сам був на першій рок-трибуні - це було круто. Всі ці групи - супер. саме з такої музики треба піднімати музику українську, рідну!!! НА Січі б заграли такі як Тінь Сонця. Приходьте - не пожалієте.
  • 2004.07.21 | Наглядач

    Re: Перелік гуртів, заборонених в СРСР.

    А реально, що зараз не дозволять крутити, маючи на це аргументи?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.07.21 | Стопудів

      позиція чиновників така

      Та крутіть собі шо хочте, тільки в політику не лізьте.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.07.21 | ziggy_freud

        а "комерційні" ЗМІ дотримуються інших заповітів

        Грайте, що хочете. А крутити будемо проплачене з Москви + трохи місцевого офіціозу.

        Стопудів пише:
        > Та крутіть собі шо хочте, тільки в політику не лізьте.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.07.22 | Олексій

          Re: а "комерційні" ЗМІ дотримуються інших заповітів

          Ми тут, поки пробиваємо виступи патріотичних груп... так тяжко щось дається... Тільки потенційний спонсор чує слова "рок", або "Патріотизм"... все херять відрвазу. Я розумію - є купа фестивалів... але переважно на них хто виступає? що грають? Брит/БРИД/-поп чи просто роко-попс... реально патріотичний метал пригнічується. Подивімось на результати фестиваля "Тарас Бульба"... Виграла, слава богу. група Оркестр Янки Козир, що є справді апсолютно непопсовою і претендує на тисячні стадіони. А решта. Наприклад Тінь Сонця (Київ) і Другий подих (Дніпропетровськ) - реальна надія патріотичного металу вилетіли в першому турі... Дивно це все.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.07.22 | ziggy_freud

            Re: а "комерційні" ЗМІ дотримуються інших заповітів

            Олексій пише:
            > Ми тут, поки пробиваємо виступи патріотичних груп... так тяжко щось дається... Тільки потенційний спонсор чує слова "рок", або "Патріотизм"... все херять відрвазу. Я розумію - є купа фестивалів... але переважно на них хто виступає? що грають? Брит/БРИД/-поп чи просто роко-попс... реально патріотичний метал пригнічується.

            Можна бути реальним патріотом, але, щоб збирати людей на концерти, чи продавати записи, потрібно ще й грати музику. Навряд музикою можна назвати все, що виступає на Таврійських іграх (чи Славянськом базарє ;-)), або крутиться по Русскому радіо (радіо-шансону).

            Але панове патріоти мають грати краще за попсових совків, аби пробитись на ринок. Щоб потенційний спонсор порвав на грудях сорочку від Вєрсачі з розчулення та все-таки спонсорував. Можливо, хоч і малоймовірно, навіть всупереч побажанням "згори" ;-)

            > Подивімось на результати фестиваля "Тарас Бульба"... Виграла, слава богу. група Оркестр Янки Козир, що є справді апсолютно непопсовою і претендує на тисячні стадіони. А решта. Наприклад Тінь Сонця (Київ) і Другий подих (Дніпропетровськ) - реальна надія патріотичного металу вилетіли в першому турі...

            Принагідно послухаю. Важкий рок під настрій мені ду-у-уже іде.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.07.23 | Олексій

              Re: а "комерційні" ЗМІ дотримуються інших заповітів

              Додаю до сказаного вчора. вчора у клубі Барви був останній концерт першого туру фестивалю "Подих"... Я там був. Там виступали "Тінь Сонця" і "Оркестр Янки Козир", в яких я вірю, як у надію українського патріотичного металу і ... три групи того, що називають спід-нео-панк... під панків, що валили якийсь трешняк і хрипіли свянячим голосом у мікрофон *green day in USA* стрибала шаленіюча юрба прихильників, які із щасливими обличчами штовхали і кидали одне одного, намагаючись збити з ніг... А потім ми слухали геніальну Українську музику. Під "Оркестр" панки взагалі розбіглись... наврядчи від сорому... просто їм важко отримувати задоволення від поняття "українське" і "Мелодійне"... їм треба агрессія, зло... я поважаю панків, тих, совкових, які реально самотушки ставили себе на перепоні режиму...а ці що? - гопи які слухають важку музику.

              не розумію я цього.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.07.23 | ziggy_freud

                по поняттях є інші фахівці

                навіть крім мафіозі.

                Олексій пише:
                > Додаю до сказаного вчора. вчора у клубі Барви був останній концерт першого туру фестивалю "Подих"... Я там був. Там виступали "Тінь Сонця" і "Оркестр Янки Козир", в яких я вірю, як у надію українського патріотичного металу і ... три групи того, що називають спід-нео-панк... під панків, що валили якийсь трешняк і хрипіли свянячим голосом

                Ваша опінія про панків аж надто нагадує "рецензії" на західний рок у комсомольській пресі 80-х. Див. зразочки творчості Кічігіна-Тойми в іншій гілці -;-). Cats what you call music (c)?

                Взагалі дурнувата ідея збирати в маленькому клубешнику на один сейшен металістів і панків. Могли на два дні розбити.

                > Під "Оркестр" панки взагалі розбіглись... наврядчи від сорому... просто їм важко отримувати задоволення від поняття "українське" і "Мелодійне"... їм треба агрессія, зло...

                Звідки Ви знаєте, що їм треба? Ви самі були панком, чи досліджували цю субкультуру? Задоволення від _поняття "мелодійне"_ частіше отримують викладачі естетики, ніж сучасна молодь ;-)

                >
                > не розумію я цього.

                Згоден.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.07.23 | Олексій

                  Re: по поняттях є інші фахівці

                  Я справді не був панком. Але я спілкувався із старими панками, слухав і читав їх творчість. вони протестували проти реально придуркуватого режиму і їх творчість переважно або викривала режим або виплескувала їх біль. Вони є і зараз. тепер же, так звані неопанки переважно є мажорами із дорогим, спеціально купленим неопанківським вбранням, що є просто модним у наш час, мобілами із вмонтованим відео-обладнанням, та рештою атрибутів мажзорної молоді.
                  такі панки, як були ранніше,нікуди не ділись, я навіть закоханий у одну дівчину - панка.
                  приємно бачити людей, здатних на соціальний протест, на визнання суті суспільних проблем і на призирливо-ігнорливе ставлення до суспільства, яке цього не розуміє.

                  Я поважаю усі напрямки музики, усі суспільні течії. Але за однієї умови - якщо їх представники визнають себе тими, ким є і здатні відстоювати свої погляди. Коли суспільна течія стає модною - в неї вмить вливається безліч порожніх особистостей, які апсолютно безідейні і навіть не збираються розуміти, чому їх течія виникла.

                  Сподіваюсь я висловився не дуже заплутано.
                  + дякую, що Ви не байдужі обговорити такі питання.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.07.23 | ziggy_freud

                    панки, мажори й гопи

                    Олексій пише:
                    > Я справді не був панком. Але я спілкувався із старими панками, слухав і читав їх творчість. вони протестували проти реально придуркуватого режиму і їх творчість переважно або викривала режим або виплескувала їх біль. Вони є і зараз.

                    Деякі протестували. Деякі просто відтягувались в особливо цінічній з совкової точки зору формі. І тоді "правильні пацани" починали думати, що краще б вже вони політично протестували ;-).

                    > тепер же, так звані неопанки переважно є мажорами із дорогим, спеціально купленим неопанківським вбранням, що є просто модним у наш час, мобілами із вмонтованим відео-обладнанням, та рештою атрибутів мажзорної молоді.

                    Це просто комерційна експлуатація ностальгії за 70ми.
                    Особливо мене звеселив один "русо-панківський" сайт... із версією для WAP-мобілок ;-).

                    За відсутністю інфи деякі вважають, що Sex Pistols грали пісні молодого Кості Кінчєва, котрі він передавав в Гамерику шпигунською рацією. Або що рагулі на кшалт Красной Плєсєні - теж панки. До якої категорії відносяться побачені Вами у клюбі персонажі, мені сказати важко. Однак даєш вьюношу послухати старий Exploited, і усьо стає на місце.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.07.26 | Олексій

                      Re: панки, мажори й гопи

                      Здається ми розуміємо одне одного!
                      Красная Плесень - панки? Авжеж - я сам більше панк ніж вони.
                      просто для людей, які не шарять в ідеології і не розуміють чому одні протестують проти інших, чому є люди, які вважають, що треба змінювати устрій,відвойовувати "якусь волю". крізь затемнене вікно сріблястого мерседеса + мажоні жовтіокуляри панками можуть здатись, можливо навіть активісти кампанії "УБК".

                      Костя Кінчев - немає у музичному світі людини, яку б я поважав більше!

                      "Я пою для тех, кто идет своим путем,
                      я рад, если кто-то понял меня -
                      Мы вместе!!!"

                      Думаю Вамтеж можна сміливо сказати "МИ РАЗОМ!"
  • 2007.08.14 | Navigator

    От прикол, що першим забороненим в новій Росії став Данилко!

    Переміщений російською владою в достойний ряд заборонених легенд!
  • 2007.08.29 | Anton

    Старые цыганские напевы о новом

    Пропоную нові слова для виконання під супровід «Караоке»
    Variacii_na_cyganskie_ pesni.kar


    Старые цыганские напевы о новом

    Где оранжевые дни –
    Вновь кричу во сне я,
    Потерпи, повремени -
    Утро мудренее.
    Но и утром всё не так,
    Нет того веселья.
    Или куришь натощак
    Или пьешь с похмелья.
    Эх, раз, да ещё раз
    Не сгинь от безделья.
    Я на гору впопыхах
    Рвался и добрался –
    На Печерске по пятах
    Криминал собрался.
    Хоть бы склон увить плющом –
    Малая отрада.
    Кучмой, или кравчуком –
    Всё не так, как надо.
    Эх, раз, но только раз -
    И больше не надо.
    Там лошадки скачут в такт -
    Пляшет в такт всё стадо.
    А в державе всё не так,
    Всё не так, как надо.
    Ни парламент, ни бардак –
    Ничего не свято.
    Нет, ребята, всё не так,
    Всё не так, ребята.
    Эх, раз, да ещё раз -
    Дела нет без злата.
    Шлю из Банковой привет,
    Рядом здесь химеры;
    В Киевраде таких нет –
    Заменяют мэры.
    Ни кабмин и не кабак –
    Нам одна досада.
    Нет, ребята, порожняк
    Больше нам не надо.
    Эх, раз, да ещё раз
    Пронесись, торнадо.
    Мчусь по полю вдоль реки,
    И молю я Бога.
    А в чистом поле васильки,
    Дальняя дорога.
    Украинцы - казаки,
    Станьте ж, братья, рядом.
    Западенцы – схидняки -
    Это то, что надо.
    Эх, раз, да ещё раз,
    Много, много, много нас,
    Эх, раз, да ещё раз -
    И будет, как надо!

    А. Білосвітський


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".