Ти за село Івана Франка чи за Нагуєвичі?
06/13/2004 | otar
Початок копіпейсту:
_________________
Село Івано-Франківське хоче повернути собі історичну назву Нагуєвичи, але цьому перешкоджає ”СС”, стверджує прес-служба Львівської облради
Ігноруючи засідання сесії обласної ради депутатська група ”Соціальна справедливість” не дає можливості повернути рідному селу Івана Франка історичну назву – Нагуєвичі, ― повідомила прес-служба Львівської облради.
Одним із проектів рішень, які винесені на чергове засідання сесії Львівської обласної ради, є проект рішення ”Про повернення населеному пункту Івана Франка Івано-Франківської сільської ради Дрогобицького району колишнього найменування Нагуєвичі та перейменування Івано-Франківської сільської ради на Нагуєвичівську”. Дане рішення винесене на розгляд депутатів за клопотанням і відповідними ухвалами Дрогобицької районної та Івано-Франківської сільської рад відповідно до п.26 ст.43 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні”.
Свою історичну назву родинне село Івана Франка втратило у 1952 році, коли Президія Верховної Ради Української РСР без згоди нагуєвичан перейменувала село на Івана Франка. Так, Нагуєвичі зникли з географічної карти України, але вони назавжди увійшли в пам’ять людства поруч з ім’ям великого Каменяра.
У 1989 році на велелюдному святкуванні 133-ї річниці від дня народження Івана Франка українські письменники Роман Іваничук, Роман Федорів, Роман Лубківський, професор Михайло Шалата запропонували відновити назву села Нагуєвичі. Тисячі людей зустріли цю пропозицію зливою оплесків.
З приводу повернення Нагуєвичам історичної назви в селі відбулось два сходи. Депутати сільської ради винесли це питання на сільській референдум. З 1699 виборців села лише 28 не прийшли на референдум. 75,4% виборців-мешканців села на запитання ”Чи бажаєте Ви повернути селу Івана Франка його історичну назву Нагуєвичі?” відповіли ”Так”.
В офіційному листі голови Івано-Франківської сільської ради Я.Мацька до голови обласної ради М.Сендака наголошується, що ”наближається 150-річчя від дня народження Івана Франка, а назва села і досі не впорядкована”. ”Великий Каменяр дуже любив своє село Нагуєвичі, а його мешканців називав ”нагуївці” (повісті ”Великий шум”, ”Гутак”). На святкування 150-тирічного ювілею Великого письменника приїдуть великі діячі науки, культури, літератури України і світу (ювілей святкується по лінії ЮНЕСКО), і буде соромно нам нагуєвичанам, що й досі не повернено селу історичної назви”, - наголошує і звертається до обласних депутатів сільський голова Ярослав Мацько.
Ще 30 липня минулого року Дрогобицька районна рада прийняла рішення підтримати клопотання про повернення селу Івана Франка його історичної назви та просити Львівську обласну раду прийняти відповідне рішення на сесії обласної ради. Однак через ігнорування засідань сесії обласної ради депутатами депутатської групи ”Соціальна справедливість” та частиною депутатів з групи ”Ділова Львівщина” історична справедливість не відновлюється. Без рішення сесії обласна рада не може звернутися з поданням до Верховної Ради України про повернення Нагуєвич на карту України.
До речі, за офіційними даними ЦВК, на минулих парламентських виборах з 1402 виборців Івано-Франківської сільської ради, які взяли участь у голосуванні, за Соціал-демократичну партію України (об’єднану) проголосувало - 25 осіб.
________________
Кінець копіпейсту. http://daily.lviv.ua
А тепер запитання.
Чи є сенс перейменовувати це село? Адже у свідомості будь-якої здорової людини топонім Нагуєвичі асоціюється з такими словами, як ГУЙ, НАГУЙ, НАГУЯ, які є евфемістичними формами слів Х*Й, НА Х*Й, НАХ*Я. Ці слова відсутні в офіційних словниках, але вони є в активному лексиконі абсолютної більшості українців. Можливо, ті 25% мешканців села, що не прийшли на референдум, це якраз ті, яким соромно буде сказати "я з Нагуєвичів" у Львові чи деінде?
Чи теза "це - автентичне, рідне, українське" виправдовує людей, які називають село Нагуєвичами, гордо носять прізвище Лох, Підоренко або Пидза і передають його у спадок своїм ні в чому не винним дітям?
_________________
Село Івано-Франківське хоче повернути собі історичну назву Нагуєвичи, але цьому перешкоджає ”СС”, стверджує прес-служба Львівської облради
Ігноруючи засідання сесії обласної ради депутатська група ”Соціальна справедливість” не дає можливості повернути рідному селу Івана Франка історичну назву – Нагуєвичі, ― повідомила прес-служба Львівської облради.
Одним із проектів рішень, які винесені на чергове засідання сесії Львівської обласної ради, є проект рішення ”Про повернення населеному пункту Івана Франка Івано-Франківської сільської ради Дрогобицького району колишнього найменування Нагуєвичі та перейменування Івано-Франківської сільської ради на Нагуєвичівську”. Дане рішення винесене на розгляд депутатів за клопотанням і відповідними ухвалами Дрогобицької районної та Івано-Франківської сільської рад відповідно до п.26 ст.43 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні”.
Свою історичну назву родинне село Івана Франка втратило у 1952 році, коли Президія Верховної Ради Української РСР без згоди нагуєвичан перейменувала село на Івана Франка. Так, Нагуєвичі зникли з географічної карти України, але вони назавжди увійшли в пам’ять людства поруч з ім’ям великого Каменяра.
У 1989 році на велелюдному святкуванні 133-ї річниці від дня народження Івана Франка українські письменники Роман Іваничук, Роман Федорів, Роман Лубківський, професор Михайло Шалата запропонували відновити назву села Нагуєвичі. Тисячі людей зустріли цю пропозицію зливою оплесків.
З приводу повернення Нагуєвичам історичної назви в селі відбулось два сходи. Депутати сільської ради винесли це питання на сільській референдум. З 1699 виборців села лише 28 не прийшли на референдум. 75,4% виборців-мешканців села на запитання ”Чи бажаєте Ви повернути селу Івана Франка його історичну назву Нагуєвичі?” відповіли ”Так”.
В офіційному листі голови Івано-Франківської сільської ради Я.Мацька до голови обласної ради М.Сендака наголошується, що ”наближається 150-річчя від дня народження Івана Франка, а назва села і досі не впорядкована”. ”Великий Каменяр дуже любив своє село Нагуєвичі, а його мешканців називав ”нагуївці” (повісті ”Великий шум”, ”Гутак”). На святкування 150-тирічного ювілею Великого письменника приїдуть великі діячі науки, культури, літератури України і світу (ювілей святкується по лінії ЮНЕСКО), і буде соромно нам нагуєвичанам, що й досі не повернено селу історичної назви”, - наголошує і звертається до обласних депутатів сільський голова Ярослав Мацько.
Ще 30 липня минулого року Дрогобицька районна рада прийняла рішення підтримати клопотання про повернення селу Івана Франка його історичної назви та просити Львівську обласну раду прийняти відповідне рішення на сесії обласної ради. Однак через ігнорування засідань сесії обласної ради депутатами депутатської групи ”Соціальна справедливість” та частиною депутатів з групи ”Ділова Львівщина” історична справедливість не відновлюється. Без рішення сесії обласна рада не може звернутися з поданням до Верховної Ради України про повернення Нагуєвич на карту України.
До речі, за офіційними даними ЦВК, на минулих парламентських виборах з 1402 виборців Івано-Франківської сільської ради, які взяли участь у голосуванні, за Соціал-демократичну партію України (об’єднану) проголосувало - 25 осіб.
________________
Кінець копіпейсту. http://daily.lviv.ua
А тепер запитання.
Чи є сенс перейменовувати це село? Адже у свідомості будь-якої здорової людини топонім Нагуєвичі асоціюється з такими словами, як ГУЙ, НАГУЙ, НАГУЯ, які є евфемістичними формами слів Х*Й, НА Х*Й, НАХ*Я. Ці слова відсутні в офіційних словниках, але вони є в активному лексиконі абсолютної більшості українців. Можливо, ті 25% мешканців села, що не прийшли на референдум, це якраз ті, яким соромно буде сказати "я з Нагуєвичів" у Львові чи деінде?
Чи теза "це - автентичне, рідне, українське" виправдовує людей, які називають село Нагуєвичами, гордо носять прізвище Лох, Підоренко або Пидза і передають його у спадок своїм ні в чому не винним дітям?
Відповіді
2004.06.13 | єнаКІЄВе
Тоді й Київ - Х...їв (-)
2004.06.13 | Roo
Re: Князів
До речі, небезпідставно! За Гумільовим (і мабуть не тільки за ним), "Кий" не є власне ім'ям, а є назвою стану. Того ж ряду, що "каган","khan", "konung", "kunigas", "ксьонз","князь" etc. Етимологи також вбачають у цьому кореневі поняття чоловічого начала. "Кий", "гуй", "хуй". Палиця, жезл влади, скипетр. Таким чином, назву Київ можна трактувати і як "Князів" (ба навіть "Царгород"), і як Хуїв. Але, якщо ми не хочемо в усьому на світі вбачати тільки статево-тваринні начала, якщо не хочемо усе зводити до амікошонської лапідарності матюка, трактувати назву Київ ми будемо саме як Князів.2004.06.13 | otar
я говорю про фонетичні асоціації
Фонетично "г" і "х" є надзвичайно близькі і навіть взаємоперехідні. Українське офіційне вухо, наприклад, не чує різниці між українським [г] і англійським h, в результаті чого виникають готдоґи, гіти та гейзелнати. В багатьох районах Галичини просторіччя передбачає вимовляння "х" як "г" у перед ненаголошеними складами або наприкінці слова. Тому не слід проводити такої паралелі, оскільки КИ ніяк не дорівнює ХУ, тим часом як ГУ, фактично, "майже дорівнює" ХУ.2004.06.13 | Нумбер ОНе
Один знайомий негр
чи то пак африканець, у мої студентські роки, дуже любив матюкатися новою для нього російською мовою. "Х" він не міг вимовити, тож казав: "о, о, іді на г*й!" "До г*я" тощо. Такий фонетичний варіант став того року дуже модний у студмістечку на Ломоносова - ну всі так почали говорити. І село Нагуєвичі, знаєте, какось воно теє... Що вже казати про прізвища... Сам бачив людину з прізвищем Дупа. Дупак - це ще скромно. А Ципердюк - поширене в Галичині прізвище? А хороший хлопець і непохитний націоналіст Б.Червак? А відомий політик, даруйте, Соскін? Ех... А в 70-х роках був у Росії фольклорний ансамбль "Сказ". А знаменита водичка "Блю вота"? Втім, може, не зважати на інші мови, й робити по-своєму?2004.06.14 | otar
чому ж інші?
Слово, яке на ху починається і на й закінчується, є цілком українське. Даутінґ Томасес нехай звертаються до чудової книжки "Бандурка", де, поміж іншими перлами, вміщений зразок наддніпрянського фольклору, віднайдений, здається, Гоголем у першій половині ХІХ століття (я можу помилятись - "Бандурки" біля себе не маю):За рікою Дніпром
Загорівся пиздин дом,
Біжить хуй з відром...
Впізнаєте?
А ви кажете - "блю вота". Думаю, з огляду на існування названого вище слова не лише у східнослов'янських, але й у польській мові (сл. славнозвісну пісню "Wszystko Chuj"), мешканці Нагуєвичів мусили б відчувати: щось у їхній малій батьківщині, мгм... не так
2004.06.14 | Нумбер ОНе
Нейро-лінгвістична війна з самими собою
Отаре, як вам не ай-я-яй! Таж українська мова - найцнотливіша у світі. Як і ми українці. Слів поганих не знаємо й не вживаємо. А в знаменитий лист турецькому султанові слова "нехрещений лоб, матір твою ..." вставили воріженьки, застосовуючи супроти нас НЛП (нейро)лінгвістичне програмування. Хоч іноді мені здається, що ми самі себе НЛПуємо не гірше за воріженьків. Який дивний мовний феномен - наші вожді часом мають такі прізвища, що й ворог навмисне не придумає. Петлюра, Бандера... Хто старший, пам'ятає, як большевицькі борці з укр.бурж.націоналізмом (такі як П.Кононенко, нині директор інституту українознавства, та інші галани) потирючи пітні рученята, писали і про петлю, і про банду. Але то таке. Прізвища не обирають. Але як могли психічно нормальні люди назвати вагому політичну подію "Акт Злуки"? Не знаю. На Наддніпрянщині "злучатися", "злучка" - терміни, що стосуються парування тварин А тут не просто злучка, тут "Злука" з великої букви, та ще й Акт... Тож Нагуєвичі - це квіточки. Хай собі місцеві жителі вирішують. Це їм бути нагуївцями...2004.06.14 | Number 007
Re: Гм. Взагалі-то польською мовою,
якщо я не помиляюсь, "бандера" - значить прапор. І італійською теж. І в староукраїнській таке слово вживалося, з латини пішло.Хоча, якщо філології вчитися в кононенків, то воно конєшно... чого тільки не причується...
Нумбер ОНе пише:
Який дивний мовний феномен - наші вожді часом мають такі прізвища, що й ворог навмисне не придумає. Петлюра, Бандера...
2004.06.26 | Михайло Свистович
Re: Гм. Взагалі-то польською мовою,
Number 007 пише:> якщо я не помиляюсь, "бандера" - значить прапор.
Нема такого в польській мові.
> І італійською теж.
Італійською буде "бандьєра".
2004.06.26 | Number 007
Є. Зазирніть у словник (-)
2004.06.26 | Михайло Свистович
Де є? В якій словник зазирати?
Якщо у польський, то повірю на слово. Тільки воно не вживається у польській мові. Як "бандера" воно звучить в латинській та іспанській мовах.2004.06.27 | Number 007
Будь-який польський. А чи вживається в розмовній, не знаю(-)
2004.06.15 | Мартинюк
Ось слово "шукати" чеською мовою має непристойне значення.
І тому чехи насміхаються над українцями і поляками, які шукають вокзал, дорогу до центру Праги чи просто роботу.Можливо дійсно ці слова ( українське і чеське) мають якісь глибокі звязки. Однак це напевно не підстава аби виключати це слово із словника.
Мушу сказати що приховані фаллічні та інші генітальні мотиви просто пронизують людський побут і все що створено людиною.
Вони можуть мати вельми очевидний характер, як наприклад древньо-грецький шолом ( подивіться на бюст Перікла), головні убори православних митрополитів, врешті військові пілотки часів ІІ світової війни, і можуть бути дуже глибоко замаскованими, але тим не менше чіткими і безсумнівними. Аби не турбувати чутливих людей не буду розповідати детальніше. Те саме із словами , виразами і навіть деякими коренями.
Скажу наприклад що в старі часи на чоловічий орган називали "удо". То що перейменувати "вдову","вудочку","удачу" і ще багато чого ?
Звичайно людині, перевантаженій російським матюгалом важко сприймати назву Нагуєвичі, ну то спробуйте для себе перйменувати його у "Верхнеудино". А для людей які живуть у цьому регіоні і спілкуються українською ніяких поганих асоціацій це слов не викликає. У всякому разі для мене.
2004.06.15 | otar
от чого не люблю
З усієї демагогії, яка постійно крутиться в культурно орієнтованому УАнеті, найбільше ненавиджу наклеювання на загальновживані матюки ярлика "російські". Шановний, ви вважаєте, що хуй - це російське слово? Почитайте книжку "Бандурка", знов-таки. Я наполегливо відсилаю вас до цієї книжки. І там ви знайдете ті самі слова, які, на вашу думку, принесли нам "совєти", в народній творчості глухих наддніпрянських сіл. Не кажучи вже про наявність цих слів у польській мові.Матюки - такий самий набуток нашої культури, як Трипільська Цивілізація, тому без бою ми їх не віддамо!
2004.06.16 | Мартинюк
Вважаю що тотальне вживання слова "хуй" є російським звичаєм
Коли це слово вживається будь де і будь для чого, скажімо замість ком, знаків оклику, займенників, прийменників, префіксів та суфіксів, то я вважаю що це виключна риса самосвідомості росіян. Зі мною повністю погоджується Нестор Літописець у "Повесті временних літ" де він описує мовно побутові відмінності вятичів від полян та інших племен того часу.Для нормального українця це незвично, і я колись дуже довго встрявав у бійки не розуміючи що це все кажеться невсерйоз і "так себе".
Не маю нічого проти росіян , навіть можу їм для втіхи запропонувати свою власну теорію "стихійного російського тантризму", однак коли постає вибір - чи Нагуєвичі чи перманентна матюгальна складова свідомсті, то я б все таки порадив би матюгатися поменше, а слово "хуй" та йому подібні вживати виключно для означення згаданого органу і повязаних з ним процесів.
2004.07.09 | magda
А я хотіла якось завести гілку про портування матюків в укр.мову
otar пише:> З усієї демагогії, яка постійно крутиться в культурно орієнтованому УАнеті, найбільше ненавиджу наклеювання на загальновживані матюки ярлика "російські". Шановний, ви вважаєте, що хуй - це російське слово? Почитайте книжку "Бандурка", знов-таки. Я наполегливо відсилаю вас до цієї книжки. І там ви знайдете ті самі слова, які, на вашу думку, принесли нам "совєти", в народній творчості глухих наддніпрянських сіл. Не кажучи вже про наявність цих слів у польській мові.
> Матюки - такий самий набуток нашої культури, як Трипільська Цивілізація, тому без бою ми їх не віддамо!
Справа в тому, що ідея того, що "матюки - ганебно привнесене росіянами явище, українські мові не властиве" вже викликало певні словотворчі наслідки.
Читаю я, значиться, Світлану Поваляєву, "Ексгумація міста". На якійсь там сторінці знаходжу фразу "від такого він спрутенів" чи ще щось в такому роді. З контексту зрозуміла, що типу "афанарєл" і ну читати далі. Через декілька сторінок це слово зустрілося вдруге. Тоді я вирішила його морфологічно розкласти і отримала "ахуєл". Отут і я.... це саме... с******іла.
Потім розказувала людям, які від української мови далекі, вони сказали, ні фіга собі, так звучить, ніби пристойне слово...
От я і хотіла тут завести обговорення подібної словотворчості істинно українських матюків... але запізнилася
А щодо теми обговорення, то такі асоціації дійсно виникають тільки у людей, які відповідні слова використовують замість багатьох інших, тому звикли це бачити у кожному слові.
2004.07.09 | Олесь Бережний
Re: А я хотіла якось завести гілку про портування матюків в укр.мову
magda пише:> Читаю я, значиться, Світлану Поваляєву, "Ексгумація міста". На якійсь там сторінці знаходжу фразу "від такого він спрутенів" чи ще щось в такому роді. З контексту зрозуміла, що типу "афанарєл" і ну читати далі. Через декілька сторінок це слово зустрілося вдруге. Тоді я вирішила його морфологічно розкласти і отримала "ахуєл". Отут і я.... це саме... с******іла.
magdo,
Чи морфологічне спрутеніння було Вашим єдиними почуттям протягом читання "Ексгумації міста"? Може з гілкою про матюки Ви й запінзилися, не знаю, а от гілка про "Ексгумацію міста" була б дуже вчасною й інформативною, нмд.
Щиро -
2004.07.21 | Михайло Свистович
І ти цього не знала? Ганьба!
magda пише:>
> Справа в тому, що ідея того, що "матюки - ганебно привнесене росіянами явище, українські мові не властиве"
То дивлячись які матюки. Наведений тобою - наш, не привнесений
>
> Читаю я, значиться, Світлану Поваляєву, "Ексгумація міста". На якійсь там сторінці знаходжу фразу "від такого він спрутенів" чи ще щось в такому роді. З контексту зрозуміла, що типу "афанарєл" і ну читати далі. Через декілька сторінок це слово зустрілося вдруге. Тоді я вирішила його морфологічно розкласти і отримала "ахуєл".
Тю, ти не знала значення цього слова?
>
> Потім розказувала людям, які від української мови далекі, вони сказали, ні фіга собі, так звучить, ніби пристойне слово...
От у тому і відмінність наших матюків від їхніх
2004.06.15 | Shooter
"шукАти" і "шУкати" тільки (-)
2004.06.16 | Мартинюк
Бідні поляки - у них "шУкаць"
А що вже робити бідній вдові російського кіноактора , також кіноактрисі Шукшиній? Це ж заборона вїзду у Чехію.А все ж таки цікаво що ж означало таке древнє слово, яке віднайшлося в сибірській глушині і породило прізвище вельми непоганого актора і режисера?
2004.06.18 | Shooter
А хорватський футболіст шУкер...(-)
2004.06.15 | Нумбер ОНе
Челом в зад
Ляхи дуже люблять дражнитися з чеської мови. Кажуть, що голуб чеською буде (краще, звісно, це сприймається на слух): дахооови обсераач. А парасолька - "Шматііічка на патііічку". Ну а "челом в зад", це, зрозуміло, армійська команда "кругом". А самі (ляхи себто) дуже дивуються, що і з їхнього єнзика можна подражнитися - знамените "цо то пані така бляда? Може пані з'є банана?" Хоча визнають, що "пшедштавічєлі пшедшємбьорства" - таки неабищо. Панове, хай будуть Нагуєвичі, і Нахуєвичі - яка різниця. Тим більше, що в наші дні важко знайти книжку сучасного вкраїнського писуна без матюків. Це вони продовжують вікову традицію. І нехай. Головне, щоб це наповнювало наші серця гордістю за славну минувшину і не менш славне, хоч подекуди й безголове, сьогодення. "Ще як були ми козаками й КАМАЗів лютих не було..."2004.06.26 | Михайло Свистович
А слово "уродліва" - гарна. Як і в нас, до речі.
І русалоньки дивились на її уроду (с) Тарас Шевченко2004.07.09 | magda
Re: Ось слово "шукати" чеською мовою має непристойне значення.
Мартинюк пише:> І тому чехи насміхаються над українцями і поляками, які шукають вокзал, дорогу до центру Праги чи просто роботу.
Як мудро казала зроблена конструктором Трурлем (С. Лем) машина, яка могла робити що завгодно на літеру "Н", коли він зажадав від неї зробити "нітрогеніум", сказала - ні, бо тоді б я була машиною, яка може робити все на всі літери алфавіту, бо кожне слово в якійсь мові та починається на "Н", а отже, азоту не буде.
> Можливо дійсно ці слова ( українське і чеське) мають якісь глибокі звязки. Однак це напевно не підстава аби виключати це слово із словника.
Точно.
>
> Мушу сказати що приховані фаллічні та інші генітальні мотиви просто пронизують людський побут і все що створено людиною.
Чиста правда.
> Скажу наприклад що в старі часи на чоловічий орган називали "удо". То що перейменувати "вдову","вудочку","удачу" і ще багато чого ?
А оце, вибачте, примітивні етимологічні вправи всіляких відшукувачів того, як підтримати свою точку зору і висосати з нічого щось. Он десь бачила як один кадр розводився про те, що "бесплатный" - означає - бес платит.
Нічого, крім жалю, подібні хвілологи викликати не можуть.
2004.06.15 | Сашко
Браво, п.Мартинюк! (-)!
2004.06.15 | Нумбер ОНе
Мов тая пепсі-кола
-дієтична - різкий, ви, Олесю, з лютими московськими воріженьками, що підло гарцюють на форумах, вигадливими ніками маскуючи свою лиховісну суть. Але я вельми радий за вашу незапрограмовану макітру, в якій виникають такі маєстатичні видива.
Олесь Бережний пише:
> Адже, у моїй незапрограмованій макітрі чомусь виникають зовсім інші образи. Так, наприклад, при згадці прізвища Петлюри мені підсвідомо ввижаються ошатні, гаптовані золотом візерунки на коштовних гетьманських жупанах, а слово Бандера мені навіює образ барвистих стягів, золотих бандер і вогняних орифламів на тлі безхмарної блакиті над залізним військом шляхетних лицарів, що дзвенить і виблискує булатом на поталу московським вороженькам...
>
> А слово Злука - надзвичайно вЛУчне й гарне слово. Хоча, замість запрограмованих у вашій голівоньці хтивих сучок з кобелями, мені вчувається в ньому радше ЛУКА, то що Святий Апостол ...
>
> Звісно, якщо займатися пошуками якихось вигаданих феноменів непристойності, то такі слова як Моськва чи Підарбург повинні розвеселяти вас не менше, ніж деякі сусідні вожді з прізвищами на кшталт міністр Шахрай, чи генерал Шпигун, чи дипломат Калюжний.
З цими діячами добрячу свиню підмостили нам, угро-фінським воріженькам, палкі й свідомі Укри-анти-сколоти-руси (либонь, з Вами на чолі), впровадивши їх у наші азійські лави. З горя ще перейменуємося на уКро-фінських воріженьків.
> А назва села Негуєвичі, на мій хлопський розсуд, досить гарна й напрочуд оригінальна й автентична. Особливо, якщо вона сприймається нормально мешканцями цього села. До речі, тут ніхто ще не збирається написати листи з глибоким співчуттям народам, які населяють такі "непристойні" країни, як наприклад, Гондурас чи Гваделупа?
Авжеж, авжеж. Щира правда. А чи стачить Вам, ясновельмиповажний Олесю, наснаги перейменуватися з Бережного на, скажімо, Нагуєвського? Се буде вкрай оригінально та автентично.
З глибокою повагою до Вашого рвійного й неодинарного мислення та з очікуванями нових вишуканих образ -
Нумбер ОНе.
2004.06.17 | Нумбер ОНе
І Петлюра, й Бандера, й Пукало завзятий...
Олесь Бережний пише:> Так, наприклад, при згадці прізвища Петлюри мені підсвідомо ввижаються ошатні, гаптовані золотом візерунки на коштовних гетьманських жупанах, а слово Бандера мені навіює образ барвистих стягів, золотих бандер і вогняних орифламів на тлі безхмарної блакиті над залізним військом шляхетних лицарів, що дзвенить і виблискує булатом на поталу московським вороженькам...
>
>
А коли чуєте, що існує такий собі Богдан ПУКАЛО, заступник голови Всеукраїнського об'єднання "За Україну! За Ющенка", то вам підсвідомо ввижаються потужні сальви мосяжних гармат, громовий гуркіт звитяжних битв, дзвінке цокання різця Майстра по кремінних скрижалях Нашої Історії, тихе скрипіння павиного пера по пергаментових сувоях сценаріїв українського поетичного кіна, світанкові рулади очманілих соловейків у бузинових хащах над прадідівським соняшниковим нужником, в якім гартували ви свого незламного духа на поталу всіляким вороженькам... Гей, містере, чи не так?
2004.06.17 | otar
Узус, мать-перемать!
Ви вибачте, пане Олесь... Ви тут, напевно, ні до чого... Але бляха-муха, скільки можна цієї демагогії! "А знаєте, шо пукати - це насправді не те! А знаєте, шо прізвище Мандюк не від того походить! А Пидоренко - це нічого непристойного!"Є поняття УЗУСУ.
УЗУС ІСНУЄ.
УЗУС визначає, що пукати - це бздіти, пердіти, випускати гази.
Незважаючи від того, що колись це слово мало інше головне значення.
Я впевнений, що всі 48 мільйонів з 48 мільйонів населення України (крім тих, що не володіють східнослов'янськими мовами) вживають слово "пукати" на позначення саме випускання газів. Це називається "узус", і це сильніше за вашу казуїстику.
То саме з Нагуєвичами. Я їм про гуй - вони мені про Франка. І про те, що гуя-то в Україні й немає, бо гуй ми запозичили в татар, а насправді гуй по-нашому називається "товкачка" або "кутас". Ну шо ти тут скажеш?
Вибачте за емоційність.
2004.06.18 | Роман ShaRP
Не в Вош_in_Г..._тоне, аднако.
Хай Олесь Бережний сам попуститься. Отар говорить про сучасні асоціації сучасних українців, а не про китайців та давню історію.Це - конкретна річ, на відміну від Віртуальної Атлантидо-України, народженої багатою уявою мережевих сейлормунів та сейлормунок The Washington Group.
2004.06.19 | _
UVMOD!!! # 0, 1, 2, 5 (-)
2004.06.19 | Горицвіт
Re: UVMOD!!! # 0, 1, 2, 5
Як виняток, я пройдуся по кожному пункту і покажу безпідставність ваших вимог. Потім цих два дописи (ваш UVMOD, цей мій допис і все, що буде нижче (якщо буде)) я витру, тому дискутуйте зразу на "Без правил".----------
Прямі образи учасників форуму, висловлені як у формі "Петя - дурак", так і у формі "Каков дурак этот Петя!", вилучаються модератором незалежно від того, чи дійстають вони відповідь у тому ж дусі, чи ні.
----------
Треба було написати, кого образили і якими конкретно словами, бо в дописі Шарпа я образи не знайшов.
----------
Розмови між учасниками форуму, що містять виключно особисті випади (тобто - не містять нічого більше, незалежно від наявності прямих брутальних образ), вважаються офтопіком та можуть бути видалені модератором без попередження.
----------
Тут іде дискусія по суті, крім випаду. Тому цей пункт теж не порушено.
---------
Дефініція відвертої та тупої провокації та відповіді на неї. Це дуже просто: "Дурак!" - "Сам дурак!", або "Гав" - "Гав".
---------
Обговорюється тема. Цей пункт теж не підходить.
---------
Провокація у вигляді оффтопіку
---------
А нижче є пункт "особливості тематичних форумів". Тому ця претензія теж безпідставна.
----------
"А шо ето ви здєсь дєлаєте?"
Як виникає нестерпне бажання задати таке чи подібне до цього запитання - читайте "питання та відповіді про Майдан"
http://maidan.org.ua/news/list.php3?bn=maidan_faq
Як виникає бажання спитати когось із дописувачів "а ти хто такой? хто тєбя уполномочіл? а хто тєбя фінансіруєт?" - читайте архіви.
http://maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_arch
Користуйтеся пошуком на им"я персони, що вас зацікавила. Переконайтеся, що на ці питання відповідей ще не з"являлося - тоді вперед.
Спеціальне зауваження. Питання "хто такий Свистович" вважається злісним офтопіком. Відповідь тут
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_faq&key=999049787
Дуже рекомендуємо читати форум кілька днів до першого власного повідомлення. Гарантовано зменшує число флеймів та закидів новачкові.
----------
Тут нікого ні про що не питали. Ця претензія теж безпідставна.
Таким чином, все звернення повністю безпідставне.
2004.06.26 | Михайло Свистович
Re: Узус, мать-перемать!
otar пише:>
> Незважаючи від того, що колись це слово мало інше головне значення.
> Я впевнений, що всі 48 мільйонів з 48 мільйонів населення України (крім тих, що не володіють східнослов'янськими мовами) вживають слово "пукати" на позначення саме випускання газів. Це називається "узус", і це сильніше за вашу казуїстику.
>
> То саме з Нагуєвичами.
Не то саме з Нагуєвичами. Всі ми вчили у школі цю назву, і Ви перший, у кого я зустрічаю фалічну асоціацію з назвою цього села.
2004.06.18 | Микола
Дуже влучно!(-)
2004.06.26 | Михайло Свистович
Re: Нейро-лінгвістична війна з самими собою
Нумбер ОНе пише:> Але як могли психічно нормальні люди назвати вагому політичну подію "Акт Злуки"? Не знаю. На Наддніпрянщині "злучатися", "злучка" - терміни, що стосуються парування тварин А тут не просто злучка, тут "Злука" з великої букви, та ще й Акт...
Бо вони були психічно НОРМАЛЬНИМИ людьми. І не бачать у кожному слові підтексту. Хоча б тому. що слово "акт" у значенні сесуальному з"явилося набагато пізніше, ніж у значенні "документ". Щодо злуки, то це давнє слово означає "об"єднання", "з"єднання". антонім до слова "розлука" і не має жодного стосунку до спаровування (саме так буде українською) тварин. Слово ж "злучка" - це калька з російського жаргонізму "случка".
Взагалі не бачу нічого нормального, коли через те, що якесь слово набуває жаргонного значення, його стидаються вживати. Наприклад, часто можна почути на пропозицію "Сідайте!" відповідь "Сісти я завжди встигну, я краще присяду". І замість того, щоб не звертати увагу на зеківський жаргон, українці вживають абсолютно непритаманне нашій мові "Присідайте!", що насправді є наказом виконувати відповідну фізичну вправу.
2004.06.27 | Нумбер ОНе
Наші і німці.
Усереднена мітологізована свідомість пострадянського чи всещерадянського обивателя, підгодована шкільним курсом української літератури, і досі не позбулася синдрому Правдіних (good guy) та Смєрдякових (bad guy), од якого російська література (але не свідомість) позбулася ще в ХІХ ст. Куркуль у нас Гнида, Матюха, есесівець – Пельке, Гроббе, тракторист чи бригадир – не менше як Весна (хоч у мене однокласник має такe прізвище). Можливо, система українських прізвищ дає більше простору для ідеологічної штампотворчості, ніж система пойменування російська. Українське Могила значно емоційніше, негативніше, ніж фактично нейтральне російське (чи єврейське) Могілєвская. Ми, такі передові й прогресивні, можемо не зважати на російськомисляче чи взагалі немисляче довкілля. Можемо пишатися гордим звучанням прізвища Пукало чи Червак. А от так звані "політтехнологи" типу павловських-гельманів-шмельманів навіть такими дрібницями, як кумедне звучання прізвища, не знехтують. Згадайте події, пов'язані з візитом Ющенка в Донецьк. А саме – СБУшну охорону. Її вигляд. Чому бійці на головах мали не табельні шоломи "сфера", а явно десь куплені до такого випадку американські кевларові каски? Причому – чорного кольору. І форма чорна. Загалом охорона своїм виглядом була якась чужинська, якась НІМЕЦЬКА (німці з агітпропівських радянських фільмів). Асоціація у підсвідомості створювалась неприємна, ворожа. І це психологічне несприйняття мимоволі переносилося на Ющенка.Десь читав, як у 1918 чи 1919 чи 1920 керівництво УНР допустилось ніби дрібної помилки – в Одесу ввело війська, сформовані з наддніпрянців, а в Київ – УГА. Тоді як треба було навпаки. Адже Одеса, портове місто, доволі набачилося різноманітних чужинців у їхніх дивних уніформах і їм не дивувала, а от для Києва австрійські однострої галичан, їхня незвична для вуха вимова, сприймалися, як щось чужинське. Кияни в результаті не підтримали українську владу. Хоч згодом за це поплатилися, але то інша історія…
Мораль: Нехай собі будуть Нагуєвичі, то справа нагуївців. Але, як учив Сенека, уникаймо викликати до себе: а) ненависть, б) заздрість і в) насмішку. Тому будьмо уважні навіть до таких дрібниць, як звучання наших прізвищ і наших гасел у головах наших сусідів по країні.
2004.06.26 | Таваріщ Маузєр
Шоб нє винікало нєправільних асоціацій нада знать паходжєння
Roo пише:> До речі, небезпідставно! За Гумільовим (і мабуть не тільки за ним), "Кий" не є власне ім'ям, а є назвою стану. Того ж ряду, що "каган","khan", "konung", "kunigas", "ксьонз","князь" etc.
Конунг, князь - вірогідно значить кінний. Знать мала коней, інші були пішаки.
> Етимологи також вбачають у цьому кореневі поняття чоловічого начала. "Кий", "гуй", "хуй". Палиця, жезл влади, скипетр.
+ Булава.
Булава єнта боєвой молот. А молот відомий також як Куй. Адсюда і Кузня.
> Таким чином, назву Київ можна трактувати і як "Князів" (ба навіть "Царгород"), і як Хуїв. Але, якщо ми не хочемо в усьому на світі вбачати тільки статево-тваринні начала, якщо не хочемо усе зводити до амікошонської лапідарності матюка, трактувати назву Київ ми будемо саме як Князів.
Трактувать можна як завгодно. Тока нє надо апускацца до рівня маскальов та малих діток шо з усєво смєюцца.
Цікаво шо адін народ називають то Поляни то Кияни. Пал і Кий явно схожіє за змістом. Єсть палиця і єсть кий-кийок, єсть палац і єсть китай (форт). Воїн/борець на сході - палван/пахлаван.
А каму інтірєсна іскать слова на Єб, то пєрвим кандідатом єсть Юропа - Єбропа. Назву "Ебро" далі малоазійці - западная, куда сонцє падаєть. Тіпа как западло па нашєму. Ну ішо адно значєніє за наслідком - тємєнь, чьорний. Можна прігадать матіріал "ебоніт".
Шоб нє винікало нєправільних асоціацій нада знать паходжєння назві Київ або нєскака гіпотєз, а таваріщам маскалям у разє чєво папулярно паяснять шо значать назви Масква, Нєва - тіпа "гнілая вода" і "балото".
2004.06.15 | Shooter
О, господи...
Нагуєвичі - цілком нормальна назва.І головне - автентична.
Франко 100% був би за Нагуєвичі.
P.S. Знаєте, вуйко теж легко римується з "хуйком". Проте нормальному западенцю таке римування - глибоко до сраки, за перепрошенням.
2004.06.18 | Микола
Як позбавитися проблем? Перейменувати.
Мені здається, що за логікою тих, хто соромиться автохтонних українських топонімів, батьківщину Шевченка Моринці треба терміново перейменувати у:а) село Тараса Шевченка,
б) Великокобзарівка,
в) село імені 1-го (2-го, 3-го) приїзду на вкланіння Шевченку Гаранта Конституції...
Бо не може в такій квітучій країні, як сучасна Україна, хоч щось нагадувати про те що для пересічного селянина нічого з часів Шевченка не змінилося. Як був мор, так і залишився...
Я ще розумію коли у нас в Чернігівській області перейменували села Дурні та Навози. В першому, доречі, за балачками селян з сусідній сел дійсно люди якісь недолугі. І при всьому цьому ніхто з осіб, що складають гордість України там не народився.
Але ж про те, що Франко народився саме в Нагуєвичах (а не в селі свого імені), знає кожний зі школи. І я от, наприклад, ніколи не чув таких порівняннь, і сам би додумався б, якби цю статтю не прочитав.
2004.06.15 | Роман ShaRP
Любителям інтерлінгвістичних конфузів присвячується: EBU
EBUEuropean Broadcasting Union
http://www.ebu.ch/
- це треба бачити. Пункти меню з головної сторінки сайту:
EBU in brief
EBU news
EBU in figures
EBU @ Work
Jobs @ EBU
Інший варіант:
European Board of Urology
http://www.ebu.com/
- теж варто відвідати. Подивитися на малюнок... ну, а кому ліньки відкривати усю сторінку - http://www.ebu.com/images/FrontpageOrgan.jpg
2004.06.15 | Нумбер ОНе
А польське пиво ЄБе?
Тобто JB. Або сербський "Hotel Jobana"?2004.06.15 | Роман ShaRP
З мене й Velkopopovicky Kozel вистачило ...
На "реквізіти" можна *помилуватися* тут:http://www.beer-kozel.cz/
- "Folk&Country LETO S KOZLEM", "VITEITE U KOZLA"
http://www.needmorebeer.com/kozel.htm
http://almatybeer.narod.ru/kozel.htm
Продається навіть у Києві. Пиво як пиво. Як на мене, нове "Кампай" Рогані краще
2004.06.18 | Пані
Облиште маяться хєрньою...
...шановні хлопчики й дівчатка. А послухайте-но сюди казочку старої Пані, яка ото щойно проїздом із Херсона в Чугуїв стріла друга дитинства, який прохвесорує в одному славному ВУЗі.І спитала я пана прохвесора чи не пора ставити питання руба про перейменування Херсона та Чугуїва на щось пристойніше, бо фалічний компОнент обох назв так і пре. На що прохвесор розповів історію змін назв рідного ВУЗа, який в часи нашої молодості звався ХІРЕ (Харківський Інститут РадіоЕлектроніки).
Десь так на початку незалежності коли стало модно називати всі учбові заклади університетами заявку на це подало і ХІРЕ, і навіть отримало згоду десь, і навіть ледь не повісило вивіску з гордою назвою "Харківський Університет Інформатики" (ХУІ). Але щось таки блимнуло і зміни ХІРЕ та ХУІ не сталося, що потім довго народжувало відповідні жарти про те, що хер на хуй не міняють.
Зрештою ВУЗ змінив назву на ХДУРЕ (ДУ - держуніверситет), але виклачачі, студенти, мешканці навколишніх районів, водії маршруток та здається всі-всі-всі досі називають цей учбовий заклад історичною назвою ХІРЕ.
Тому - залиште вибір мешканцям Нагуєвичів і не майтеся хєрньою.
Херсон та Чугуїв явно більші за Нагуєвичі, тож і вага цього питання відповідна. Підозрюю, що в ХІРЕ працює-навчається більше людей ніж в тому селі. Пропоную борцям за чистоту мови спочатку взятися за Херсон, поітм Чугуїв, потім ХІРЕ, а там за умов позитивного розв"язання афуїтельно злободенної проблеми можна і до Нагуєвичів.
2004.06.26 | Михайло Свистович
Re: Ти за село Івана Франка чи за Нагуєвичі?
otar пише:>
> Чи є сенс перейменовувати це село? Адже у свідомості будь-якої здорової людини
Здорової? Як на мене, такі асоціації виникають у свідомості лише хворої людини. Як правило
>
> Можливо, ті 25% мешканців села, що не прийшли на референдум, це якраз ті, яким соромно буде сказати "я з Нагуєвичів" у Львові чи деінде?
А можливо їм просто пофіг назва? Можливо треба спочатку спитати, чому вони не прийшли, а потім робити висновки?