Чи дійсно людина використовує лише 10% мозку
06/15/2004 | Zaporozhets
Трошки науково-популярного матеріалу для оновленого форуму 
Do we really use only 10 percent of our brains?
http://www.sciam.com/article.cfm?articleID=000B077E-AD46-1047-AD4683414B7F0000&chanID=sa008
Як стверджує автор статті в науково-популярному журналі Scientific American, розповсюджене твердження, ніби людський мозок використовується лише на 10% (я особисто чув варіанти 5%, 4%), є міфом. Цей міф виник на початку 20 століття. Однією з причин було те, що ранні дослідники просто не знали, які функції виконують 90% мозку. Цей факт був багаторазово перекручений, і потім використаний авторами різноманітних книг з самовдосконалення.
Насправді ж, дослідження не виявили жодної ділянки мозку, стимуляція якої б не викликала відчуттів, емоцій або рухів, і пошкодження якоїсь ділянки мозку завжди призводить до функціонального обмеження.
Повністю статтю можна прочитати за наведеним посиланням.
Do we really use only 10 percent of our brains?
http://www.sciam.com/article.cfm?articleID=000B077E-AD46-1047-AD4683414B7F0000&chanID=sa008
Як стверджує автор статті в науково-популярному журналі Scientific American, розповсюджене твердження, ніби людський мозок використовується лише на 10% (я особисто чув варіанти 5%, 4%), є міфом. Цей міф виник на початку 20 століття. Однією з причин було те, що ранні дослідники просто не знали, які функції виконують 90% мозку. Цей факт був багаторазово перекручений, і потім використаний авторами різноманітних книг з самовдосконалення.
Насправді ж, дослідження не виявили жодної ділянки мозку, стимуляція якої б не викликала відчуттів, емоцій або рухів, і пошкодження якоїсь ділянки мозку завжди призводить до функціонального обмеження.
Повністю статтю можна прочитати за наведеним посиланням.
Відповіді
2004.06.15 | Olena
Питання не в тому, СКІЛЬКИ. Важливіше - ЯК.
Теж майже в темуДвомовність надає можливість тримати мозок у формі: науковці довели, що в людей, які мають дві рідні мови, мозок працює більш продуктивно. Ті, хто з дитинства виховується на двох мовах, до літнього віку має менше проблем з пам”яттю й функціонуванням мозку. В людей, які вчили дві мови в ранньому віці, більшість мозкових функцій розвинута краще, аніж в тих, які зростали в одномовному середовищі. Це довели науковці на чолі з Елен Біаласток з університету Йорк у Великобританії (результати дослідів: http://www.apa.org/journals/pag/press_releases/june_2004/pag192290.html).
У 104 тестових учасників вчені досліджували здатність концентруватися на завданні. Піддослідні поділялися на 2 групи (від 30 до 59 років і від 60 до 88 років) і піддавалися так званому тесту Симона. Він грунтується на вимірі часів реакції при швидкозміннії постановці завдання при додатковому навмисному відволіканні уваги учасників.
Більшість людей похилого віку мали труднощі в пристосовуванні до завдання, формулювання якого швидко змінювалося. Двомовні піддослідні (в обох вікових групах), що використовували обидві мови приблизно з десятого року свого життя майже щодня, розв’язували тести, тим не менш, набагато краще за тих, які володіють лише однією мовою.
Дослідники приписують цей результат тому, що люди, які десятиріччями активно вживають дві мови, навчилися обробляти різну інформацию, що надходить одночасно з різних джерел, значно краще. Вони постійно повинні розділяти ці обидві мови в мозку і легше можуть орієнтуватися внаслідок цього на комплексній ситуації. Ця здатність, які допомагають також для інших видів діяльності мозку, зберігаються з віком.
-------------
Я не можу сказати, що зовсім не довіряю цим дослідам. Але є заперечення. Мені здається, що повинно впливати ще багато факторів, наприклад, рівень володіння. Якщо обидві (або три, або більше) мови використовуються в якійсь обмеженій області (тільки в родині), то мозкова діяльність зводиться майже до автоматизму, бо використовується обмежена кількість і граматичних конструкцій, і словникового запасу.
Та тим не менш – активна діяльність мозку без «простоювань» приносить лише позитивні результати
2004.06.15 | Горицвіт
А я мало довіряю таким дослідам
В таких речах факторів дуже багато. Навіть якщо є кореляція, то вона не говорить про причинність. Наприклад, в цьому випадку може грати роль рівень освіти (а не просто знання мов), походження (сім'я, матеріальний стан, країна, місто-село, ...) і так далі. Тому прості висновки з такої кореляції, та ще й у вигляді рекомендацій, – некоректні, мені здається.2004.06.15 | ziggy_freud
чи хтось дійсно зна, ЯК працює мозок людини
Olena пише:> Теж майже в тему
>
Щоб знати, який граничний ресурс мозку людини, та який відсоток використовується, треба спочатку з'ясувати основні принципи його дії.
На сьогодні очевидно тільки одне: головний мозок - орган прийому та переробки інформації. Далі починаються розходження між науковими школами та релігійними конфесіями (включно із "науковими атеїстами").
> Двомовність надає можливість тримати мозок у формі: науковці довели, що в людей, які мають дві рідні мови, мозок працює більш продуктивно. Ті, хто з дитинства виховується на двох мовах, до літнього віку має менше проблем з пам”яттю й функціонуванням мозку. В людей, які вчили дві мови в ранньому віці, більшість мозкових функцій розвинута краще, аніж в тих, які зростали в одномовному середовищі. Це довели науковці на чолі з Елен Біаласток з університету Йорк у Великобританії (результати дослідів: http://www.apa.org/journals/pag/press_releases/june_2004/pag192290.html).
Описаний Вами експеримент - це підхід до мозку, як до "чорної скриньки". Умовно знаємо "вхід", так само умовно знаємо "вихід", будуємо графік залежності стимул-реакція. Це інформативно, коли ми хочемо підібрати оптимальні параметри входу для конкретної ситуації. І малоінформативно, коли параметри "входу" змінюються більш суттєво.
Але результати цього експерименту схожі на реальні. Це я інтуїтивно, як представник школи аналітичної психології
2004.06.15 | Olena
Re: чи хтось дійсно зна, ЯК працює мозок людини
> Щоб знати, який граничний ресурс мозку людини, та який відсоток використовується, треба спочатку з'ясувати основні принципи його дії.---------
Цього ще ніхто не знає і не можу навіть уявити, коли настане "момент істини", що все секрети функционування мозку буде розкрито. Поки що в значній мірі досліди різні теорії грунтуються на припущеннях плюс фізиологічні процеси.
> Описаний Вами експеримент - це підхід до мозку, як до "чорної скриньки".
-------------
А чи не саме так численні експерименти є спробою дізнатися, що ж саме відбувається у мозку й яким чином ці процеси керуються?
Умовно знаємо "вхід", так само умовно знаємо "вихід", будуємо графік залежності стимул-реакція. Це інформативно, коли ми хочемо підібрати оптимальні параметри входу для конкретної ситуації. І малоінформативно, коли параметри "входу" змінюються більш суттєво.
-------------
"більш суттєво" - наприклад?
2004.06.15 | ziggy_freud
приклад
Olena пише:> А чи не саме так численні експерименти є спробою дізнатися, що ж саме відбувається у мозку й яким чином ці процеси керуються?
Чи я писав, що проти експерименту? Крім власне психології, цікавлюсь деякими іншими науками, скажімо, cognitive science. Біхейвіоризм теж має свої досягнення.
>
> Умовно знаємо "вхід", так само умовно знаємо "вихід", будуємо графік залежності стимул-реакція. Це інформативно, коли ми хочемо підібрати оптимальні параметри входу для конкретної ситуації. І малоінформативно, коли параметри "входу" змінюються більш суттєво.
> -------------
> "більш суттєво" - наприклад?
Наприклад, замість спеціально сконструйованого тексту запропонуємо реальну літературу чи газетну статтю.
Або наш діалог у форумі
2004.06.15 | Горицвіт
Re: Чи дійсно людина використовує лише 10% мозку
Цей міф багато раз спростований, причому давно. Головним емпіричним аргументом є те, що люди з травмами мозку обов'язково щось втрачають. Хоча мозок зроблений неймовірно надійно і з масою резервних систем. Про це знов же відомо емпірично: вирізаний шматок, але людина все одно живе, причому бачить, чує і все розуміє, але, наприклад, не впізнає облич. І тому подібне.Аргументи, пов'язані з елекричною активністю ділянок, – слабші. Бо ніхто досі толком не знає процеси і зв'язки, крім "найнижчих" шарів. Про ці найнижчі (в ієрархії обробки інформації) шари є гарна книжка, доступна у нас в російському перекладі: Хьюбел, Визел, "Глаз, мозг, зрение". Це дуже відомі дослідники, які багато відкрили в колбочках-паличках і що воно далі відбувається.
2004.06.15 | Olena
Re: Чи дійсно людина використовує лише 10% мозку
Горицвіт пише:> Цей міф багато раз спростований, причому давно. Головним емпіричним аргументом є те, що люди з травмами мозку обов'язково щось втрачають. Хоча мозок зроблений неймовірно надійно і з масою резервних систем. Про це знов же відомо емпірично: вирізаний шматок, але людина все одно живе, причому бачить, чує і все розуміє, але, наприклад, не впізнає облич. І тому подібне.
Це дуже просто також доводиться (якщо не вдаватися до подробиць, то просто) й ілюструється на нейросітках: якщо відкинути якийсь шар нейронів, загубиться "функція іх активації", тобто один з єтапів, який проходять сигнали при обробці, випадає з "алгоритму". Саме це бачимо, коли людина травмує якусь частину мозку.
2004.06.16 | Грізлічук
Re: Чи дійсно людина використовує лише 10% мозку
Що стосується пошкоджень і травм мозку - тут теж багато неясного і суперечливого. Відомий випадок, коли людина мала простромлену залізним ломом голову і залишилася нормальною, не втративши інтелекту. Є й випадки, коли після травми мозку люди не тільки не втрачали у інтелекті та психіці, а й отримували нові здібності і досягали значних успіхів у інтелектуальних видах діяльності. До речі, паталогоанатоми виявили, що Луї Пастер мав повністю пошкоджену півкулю мозку. Дещо подібне - з Леніним, якого складно віднести до необдарованих особистостей. Це свідчить про надзвичайні резерви мозку і його здатність до відновлення функцій та самоорганізації навіть при серйозних пошкодженнях. Є й протилежні приклади. А є люди, котрі при повному здоров'ї наявно використовують навіть не 10 і не 1 відсоток можливостей. Просто наука досі не має достатніх методів для детального вивчення того, як мозок працює. І є покищо карти активності кори при дослідженнях та метод чорної скриньки у нейропсихології.2004.06.16 | Ігор Немашкало
Мозок - це охолоджуючий пристрій
Принаймні раніше його вважали саме таким завдяки великому вмісту води.2004.06.17 | Yaroslav Kolodiy
Re: Мозок zaraz zasmichenyi offtopikom Nemshkala (-)