Відповіді

• 2004.07.17 | Георгій

  Re: Гранты на западе и у нас

  Игорь Немашкало пише:
  > Как вы думаете, не стоит ли у нас перевести государственное финансирование науки тоже на гранты, как на западе? Хотя может у нас уже есть гранты или их аналог. С какими проблемами можно столкнуться при внедрении такой системы у нас? Интересно мнение Пинчука на этот счёт.
  (ГП) Звичайно, система підтримки наукових досліджень через державні і приватні гранти хороша. Вона працює і у США, і в Західній Європі. Але ця система може працювати тільки за умови хорошого, якісного рецензування наукових проектів.
  
  Американський Національний Інститут охорони здоров'я, наприклад, збирає кілька разів на рік великі групи науковців різних галузей медико-біологічної науки, які за певний гонорар дуже добросовісно і в умовах абсолютної анонімності оцінюють по кілька сот проектів на день. Кожний проект дуже скрупульозно розглядається з точки зору його новизни, конкретності висунутої гіпотези, ступеню розробки детального плану досліджень, готовності автора вести ці дослідження і швидко розробити альтернативні шляхи наукового пошуку у випадку, якщо висунута гіпотеза не підтвердиться, і т.д. Враховуються також попередні заслуги автора пропозиції, але не стільки його чи її чини і посади, скільки кількість і якість наукових публікацій за останні 3-5 років.
  
  Кожний з цих кількох сот проектів дається двом головним рецензентам і двом чи трьом додатковим. Ніхто з рецензентів не знає нікого з інших рецензентів того ж самого проекту. Рецензенти пишуть детальні письмові відгуки про пропозицію, і потім доповідають свої рецензії групі слухачів (так званій студійній секції). На підставі усної доповіді рецензентів і з урахуванням письмової рецензії проекти діляться на дві половини. "Нижня" половина виключається з подальшого розгляду, а кожний проект з "верхньої" половини отримує певний номер (номер один - це найкращий). Студійна секція затверджує всі номери. Після цього список проектів з відповідними номерами посилають в уряд, і тоді на спільному засіданні фахівців з адміністрації Інституту охорони здоров'я і представників Відділу фінансів США (Department of Treasury) встановлюється поріг фінансування. Наприклад, якщо ця студійна секція розглянула 900 проектів і 450 з них пішли у кращу, "верхню" половину, спільне засідання представників Інтитутуту охорони здоров'я і Відділу фінансів може встановити поріг фінансування 140 чи 110 чи 97, і т.д., в залежності від розміру асигнувань на науку в той чи інший рік.
  
  Звичайно, ця система недосконала. Часто дуже хороші пропозиції не отримують дуже маленькі номери, особливо коли автор проекту молодий і нікому ще не відомий. Але наполегливість винагороджується. Я сам ще ніколи не одержав грошей від Інституту охорони здоров'я, але маю певний прогрес. Мій найперший проект (написаний у 2000 році) потрапив у нижню половину; другий (2002 р.) потрапив у верхню половину, але одержав поганий номер (триста з чимось); третій (2003 р.) одержав номер 173, що в "урожайні" роки могло означати фінансування (тільки 2003 рік, на жаль, не був таким вже й "урожайним"). Поживемо - побачимо...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.07.17 | Ігор Немашкало

    Чи можна порівняти нашу систему з грантовою

    як у нас розподіляються гроші на науку? Чи є в штатах структури, аналогічна нашим КРУ (Контрольно-ревізійному управлінню) та Рахунковій палаті, які опікуються тим, як витрачаються державні гроші і як вони перевіряють, як витрачаються гранти. Чи може той, хто отримує гранта, бути покараним за неефективне використання гранту?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.07.17 | Георгій

      Re: Чи можна порівняти нашу систему з грантовою

      Ігор Немашкало пише:
      > як у нас розподіляються гроші на науку?
      (ГП) Ви знаєте, на це питання мені відповісти важко, тому що я не живу в Україні з 1990 року. Мабуть, на це питання кращу відповідь дадуть ті, хто зараз працює в українських наукових закладах чи університетах.
      
      >Чи є в штатах структури, аналогічна нашим КРУ (Контрольно-ревізійному управлінню) та Рахунковій палаті, які опікуються тим, як витрачаються державні гроші і як вони перевіряють, як витрачаються гранти.
      (ГП) Так. По-перше, є офіс Генерального ревізора (Office of the Comptroller General"), який слідкує, чи виплати на науку не протирічать реальним фінансовим можливостям країни і тим бюджетним пріоритетам, які встановлює Конгрес США. По-друге, ті заклади, які розподіляють фонди - наприклад, той самий Інститут охорони здоров'я - має штатних аудиторів (ревізорів), які час від часу виїжджають на місця і перевіряють, чи виділені гроші дійсно витрачаються на наукові дослідження, чи ні.
      
      >Чи може той, хто отримує гранта, бути покараним за неефективне використання гранту?
      (ГП) Може. По-перше, грантові гроші даються не назавжди, а тільки на той чи інший строк (як правило, два або три роки). Вже наприкінці першого року науковець повинен звітуватися, скільки грошей він використав і з якою саме метою. Якщо він чи вона не використовують грантові гроші за той строк, на який грант дається, гроші забирають. Тому сидіти на грошах і довго думати, на що б ото я їх витратив, не можна. По-друге, від тих, хто виграв грант, завжди очікується публікація. Відсутність хороших публікацій у послужному списку науковця ПІСЛЯ того, як він виграв федеральний грант - дуже погана ознака. Якщо такий науковець знову звернеться за грантом, він має дуже невеликий шанс його одержати. Це досить жорстока система - вона іноді "вибиває" з науки досить талановитих людей, які просто потрапили в погані обставини.
      
      І ще одне. Федеральні гранти у США даються не індивідуумам, а організаціям. Це дуже принциповий момент. Це означає, що автор хорошого проекту одержує гроші на свої дослідження, і може сам собі за рахунок гранту збільшити заробітну платню, подорожувати в інші країни тощо. Але за якість використання грантових грошей відповідає не тільки він сам, а й весь університет чи науковий центр. Якщо науковця ловлять на якомусь порушенні, наприклад, фабрикації результатів, або на неувазі до техніки безпеки і т.д., покараним може виявитися весь науковий заклад. Не так давно, наприклад, Національний Інститут охорони здоров'я США закрив на певний час фінансування ВСІХ науковців зі знаменитого Університету Джонса Гопкінса. Така колективна відповідальність примушує університети і наукові центри тримати спеціальні відділи, які називоються "офісами відповідності законам" (Offices of Regulatory Compliance). Співробітники цих офісів наглядають за лабораторіями, проводять навчальні курси з техніки безпеки, наукової етики і т.д., а у випадках порушень призначають і проводять розслідування і доповідають про результати цих розслідувань в агенства, які розподіляють гранти.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.07.17 | Ігор Немашкало

        Гранти федеральні і регіональні

        ось Ви кажете - федеральні гранти. А що бувають ще й регіональні гранти? Там мабуть ціла система грантів. Та про це свідчить і те, що певні гранти потрапляють навіть до нас. Але загальновизнано, що в Україні західні гранти не призводять до великих успіхів. Тих, хто їх отримує, досить зневажливо називають грантоїдами чи навіть західними шпигунами. Чи є таке визначення в штатах - грантоїдство? Можливо унаших людей інша ментальність і вона поки не дозволяє їм з користю для суспільства використовувти західні гранти. Вони вбачаються їм, як кась мана небесна, яку треба чимдуж витратити, засвоїти, а реальна справа - то справа десята. А чи є в штатах закордонні гранти? Чи могли б Ви приміром отримати японського гранта і працювати в воєму закладі певною мірою на японців чи на виконання якихось їх умов, завдань, замовлень? Як би до цього постваились колеги, Ваш заклад, уряд та урядові організації США? Чи не вбачали вони б Вас потенційного шпигуна чи зрадника? Особливо, якщо б умовою гранта передбачались би політичні, соціальні, економічні, демографічні дослідження, а резльтати їх спрямовувались би за кордон? Чи надають у штатах перевагу саме внутрішнім грантам?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.07.17 | Георгій

          Re: Гранти федеральні і регіональні

          Ігор Немашкало пише:
          > ось Ви кажете - федеральні гранти. А що бувають ще й регіональні гранти?
          (ГП) Так, є гранти штатів, але вони маленькі за розміром. Я виграв один такий грант у 1999 році - всього 10 тис. доларів, на один рік. Потратив його дуже швидко - купив одну центрифугу і заплатив половину вартості машини для полімеразної ланцюгової реакції, а також заплатив за роботу трьом помічникам в лабораторії - от і всі гроші. Це не дуже серйозно. Федеральні гранти значно більші - 100 тис., 200 тис. і більше, і їх можна поновлювати, якщо доведеш, що твоя робота іде добре.
          
          Є також гранти приватних організацій. Наприклад, люди, які працюють в моїй галузі - фахівці з медико-біологічних дисциплін - часто звертаються за грантами в такі приватні фонди, як Асоціація боротьби з раком молочної залози, Товариство боротьби з лейкозом і лімфомою і т.д. Ці фонди часто досить великі і платять щедро, але конкуренція за приватні гранти надзвичайно велика. З позитивного боку, механіка звернення за приватним грантом простіша, ніж за грантом від американського уряду - значно менше паперів, бюрократії, і чекаєш недовго.
          
          >Там мабуть ціла система грантів. Та про це свідчить і те, що певні гранти потрапляють навіть до нас. Але загальновизнано, що в Україні західні гранти не призводять до великих успіхів. Тих, хто їх отримує, досить зневажливо називають грантоїдами чи навіть західними шпигунами.
          (ГП) Навіть і тих, хто отримує гранти на роботу в природничих науках? Чи тільки в соціальних?
          
          >Чи є таке визначення в штатах - грантоїдство?
          (ГП) Ні. Тут до грантописання ставляться теж з певним гумором, тому що це, звичайно, нудна робота і не завжди винагороджуються саме найталановитіші, найяскравіші вчені. Є деякий елемент випадковості - іноді дослідник сам не ставиться до свого проекту серйозно, а проект одержує мало не півмільйонний грант (у мого колишнього керівника, д-ра Еріка Мілнера, був один раз такий випадок); з іншого боку, буває, що людина вкладає в проект всю душу, підкріплює свої думки результатами багаторічних експериментів, а студійна секція вирішує, що проект не вартий уваги (в Еріка було і таке). Але це швидше виключення. В цілому, система все-таки працює.
          
          >Можливо унаших людей інша ментальність і вона поки не дозволяє їм з користю для суспільства використовувти західні гранти. Вони вбачаються їм, як кась мана небесна, яку треба чимдуж витратити, засвоїти, а реальна справа - то справа десята.
          (ГП) У США теж трохи є цей кон'юнктурний елемент. Зараз, наприклад, сотні або й тисячі науковців пишуть проекти, де мова іде про бацилу сибірської виразки (антраксу), тому що вони сподіваються одержати таким чином гроші на "боротьбу з тероризмом." При цьому реальна робота лабораторії цього дослідника може насправді не мати ніякого відношення до сибірської виразки, це все тільки слова.
          
          >А чи є в штатах закордонні гранти? Чи могли б Ви приміром отримати японського гранта і працювати в воєму закладі певною мірою на японців чи на виконання якихось їх умов, завдань, замовлень?
          (ГП) Мабуть є. Я точно не знаю. Міжнародні гранти американські науковці точно можуть отримувати і отримують - наприклад, від НАТО (ця організація, до речі, дуже добре фінансує фундаментальні дослідження в біології). Але що було б, якби хтось звідси, зі США, звернувся до уряду, скажімо, Японії чи Франції чи України - я не знаю. Навпаки, до речі, можна - я точно знаю, що, наприклад, той самий Національний Інститут охорони здоров'я США дозволяє звертатися за його грантами громадянам будь-яких країн.
          
          >Як би до цього постваились колеги, Ваш заклад, уряд та урядові організації США? Чи не вбачали вони б Вас потенційного шпигуна чи зрадника? Особливо, якщо б умовою гранта передбачались би політичні, соціальні, економічні, демографічні дослідження, а резльтати їх спрямовувались би за кордон? Чи надають у штатах перевагу саме внутрішнім грантам?
          (ГП) Знову ж таки, не знаю. Не маю такого досвіду. Може і так.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2004.07.17 | Ігор Немашкало

            Це вже цікаво

            Натрапили на білу пляму - чи має політико-соціальне гратування двосторонню спрямованість. У нас відомо, що навіть переслідували деяких грантоїдів за їх наче б то шпигунство, а чи можливо таке в США. Цікаво, чи дозволив американський уряд отримати грант з Іраку чи Ірану на вивчення якмхось соціальних, політичних, економічних і т.д. питань? Може це вже питання до Вільного, себто політичного форуму.
            Тепер до іншої родзинки, яку я готував спочатку - чи є в США внутрішні гранти в соціально-політичній сфері? Чи можна там отриати грант, такий як вони запроваджують у нас - на розвиток та підтримку конкурентного суспільства, демократії, опозиції і т.д? Хоча б внутрішній, не кажучи вже про закодонний. Чи міг би бути там грант не підтримку спрямованого на Америку сайту типу майдану чи "Української правди"? За кордон штати дають такі гранти - це ми вже знаємо саме з прикладу "Української правди"? Це я до того, що хочу запропонувати українському уряду видаваити гранти на громадський контроль за правоохоронними органами недержавним громадським організаціям. Щоб не прокуратура чи не тільки вона контролбвала/наглядала за правоохоронцями, а і громадськість. Бо відповідного закона прийняли, а грошей то на це у громадськості немає. Я гадаю, справедливо було б це фінансувати за бюджетни1й кошт, щоб була конкуренція між прокуратурою і громадськими організаціями в питанні контролю правоохороних органів. Як з наукою - погано прокуратура контролює - більше грошей йтиме громадським організаціям і навпаки. Інша справа, що в розвинутих країнах прокуратура взагалі не має функції нагляду за правоохоронцями. Але то інша справа.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2004.07.19 | Георгій

              Re: Це вже цікаво

              Ігор Немашкало пише:
              > Натрапили на білу пляму - чи має політико-соціальне гратування двосторонню спрямованість. У нас відомо, що навіть переслідували деяких грантоїдів за їх наче б то шпигунство, а чи можливо таке в США.
              (ГП) За шпигутство у США переслідують, незалежно від того фінансового джерела, яким живиться той чи інший шпигун. По телевізору можна час від часу почути, що такий-то чи така-то були засуджені до ув'язнення за військове або економічне шпигунство на користь Китаю чи Ірану, і т.д.
              
              >Цікаво, чи дозволив американський уряд отримати грант з Іраку чи Ірану на вивчення якмхось соціальних, політичних, економічних і т.д. питань? Може це вже питання до Вільного, себто політичного форуму.
              (ГП) Мені не відомі такі конкретні випадки, але я іноді чую від американських телевізійних коментаторів саркастичні ремарки про те, що, наприклад, якась арабська приватна організація фінансує нібито гуманітарні проекти, в яких задіяні американські громадяни (наприклад, проект про покращення вакцинації кіз). Очевидно, це не проти американських законів до тих пір, поки точно не доведено, що фінансуюча організація дійсно шпигунська, а не гуманітарна.
              
              > Тепер до іншої родзинки, яку я готував спочатку - чи є в США внутрішні гранти в соціально-політичній сфері?
              (ГП) Звичайно, є. При нашому університеті, наприклад, діє Інститут проблем уряду (Stennis Institute of Government). Він фінансово підтримується грантами від американського уряду, а також приватних організацій.
              
              >Чи можна там отриати грант, такий як вони запроваджують у нас - на розвиток та підтримку конкурентного суспільства, демократії, опозиції і т.д?
              (ГП) Так. Якщо Ви бажаєте, я можу подивитися Веб-сайт Інституту Стенніса і тоді точно доповісти Вам, які саме гранти вони отримують.
              
              >Хоча б внутрішній, не кажучи вже про закодонний.
              (ГП) От про закордонні я не впевнений.
              
              >Чи міг би бути там грант не підтримку спрямованого на Америку сайту типу майдану чи "Української правди"? За кордон штати дають такі гранти - це ми вже знаємо саме з прикладу "Української правди"? (...)
              (ГП) Мабуть, на це запитання Вам кращу відповідь дадуть працівники гуманітарної сфери.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2004.07.19 | Ігор Немашкало

                Як не важко

                наведіть назву сайту того інституту і гранти, які вони отримують від уряду на політичні пошуки.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2004.07.19 | Георгій

                  Прошу

                  Ось адреса їх сторінки:
                  
                  http://www.sig.msstate.edu/mainpage.fwx
                  
                  Там є імена, адреси і телефони всіх співробітників. Мабуть, найкраще запитати про гранти безпосередньо в них.

• 2004.07.17 | Ігор Немашкало

  Гранти у документах

  Спробував пошукати згадки про гранти у вітчизняних документах. Як не дивно, закону України "Про гранти" немає. Ну нічого, справа наживна, є вже закон про м'ясо, буде і про гранти. Треба сказати, слово для нашого законотворця досить нове і вороже. Тому засвоїв він його відносно недавно. Перша згадка про нього щодо внутрішніх грантів у 1999 році. Вводяться вонп розпорядженням Президента. 2004 рік - п'ять років, а прогрес невеликий. Знову розпорядження Президента і суми дуже не збільшилися. 50 тисяч гривень - на це зараз багато не виробиш. Те, що задіяний беспосередньо Прездент, свідчить про нерозвинутість системи грантів, їх унікальність для України. Не видає ж КУчма розпорядження про будівництво туалетів. Значить, це вже налагоджнеа справа. А в штатах призначає гранти Президент? Є там закон про гранти? Яким нормативним актом там регулюється розподіл та призначення грантів? Хоча там не закони, а преценденти. Але це в судових суперечках. А в організаційних питаннях повинна ж бути якась нормативка.
  
  Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
  ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  
  Про призначення грантів Президента України молодим
  діячам у галузі театрального, музичного,
  образотворчого мистецтва та кінематографії для
  створення і реалізації творчих проектів
  
  
  Відповідно до Указів Президента України від 20 жовтня
  1998 року N 1152 ( 1152/98 ) та від 6 лютого 1999 року N 127
  ( 127/99 ) призначити гранти Президента України молодим діячам у
  галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва та
  кінематографії для створення і реалізації творчих проектів:
  
  у галузі театрального мистецтва:
  
  режисерові Олегу Александрову для сценічного втілення п'єси
  О. Погребінської "Осінні квіти" у Сєверодонецькому державному
  міському театрі драми 30 тис. гривень;
  
  режисерові Олександру Мірошниченку для сценічного втілення
  п'єси Лесі Українки "Адвокат Мартіан" у Національному академічному
  драматичному театрі імені Івана Франка 30 тис. гривень;
  
  драматургові Максиму Курочкіну для створення п'єси "Стальова
  воля" 3 тис. гривень і режисерові Дмитру Богомазову для сценічного
  втілення цієї п'єси у Київському молодому театрі 30 тис. гривень;
  
  у галузі музичного мистецтва:
  
  композиторові Аллі Загайкевич для створення опери "Малюнки з
  пам'яті" за мотивами поезії та живопису Миколи Воробйова
  10 тис. гривень і диригентові Петру Товстусі для сценічного
  втілення цієї опери у Київській міській галереї мистецтв "Лавра"
  10 тис. гривень;
  
  композиторові Євгену Оркіну для написання симфонії "Парад
  планет" 10 тис. гривень і диригентові Наталії Пономарчук для
  забезпечення виконання цієї симфонії Державним ансамблем солістів
  "Київська камерата" 10 тис. гривень;
  
  композиторові Артему Рощенку для написання симфонічного твору
  "Концерт для оркестру" 10 тис. гривень і диригентові Віктору
  Плоскині для забезпечення виконання цього твору Національним
  симфонічним оркестром України 10 тис. гривень;
  
  у галузі образотворчого мистецтва:
  
  скульпторові Олександру Михайлицькому для створення
  скульптурної композиції "Пам'яті видатних співвітчизників" у
  творчо-виробничому об'єднанні "Художник" Київської організації
  Національної спілки художників України 10 тис. гривень;
  
  художникові Олексію Кулакову для створення малярського
  полотна "Слово про Ігоря" у майстерні Академії образотворчого
  мистецтва і архітектури 10 тис. гривень;
  
  графікові Михайлу Химичу для створення серії гравюр на
  біблійні мотиви в образах української іконографії у майстерні
  Академії образотворчого мистецтва і архітектури 10 тис. гривень;
  
  у галузі кінематографії:
  
  режисерові Володимиру Тихому для написання сценарію
  5 тис. 500 гривень та створення кінофільму "Мийники автомобілів"
  на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра
  Довженка 400 тис. гривень і тиражування цього кінофільму на
  Київській кінокопіювальній фабриці 6 тис. гривень;
  
  режисерові Степану Ковалю для написання сценарію
  (3 тис. 500 гривень) та створення кінофільму "Йшов автобус N 8" на
  Українській кіностудії анімаційних фільмів 100 тис. гривень;
  
  сценаристові Наталії Конончук для написання сценарію
  кінофільму "Єва" 6 тис. гривень.
  
  Президент України Л.КУЧМА
  
  м. Київ, 16 серпня 1999 року
  N 191/99-рп
  Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
  ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  
  Про призначення грантів Президента
  України для обдарованої молоді на 2004 рік
  
  
  З метою реалізації значущих творчих проектів у соціальній та
  гуманітарній сфері призначити на 2004 рік гранти Президента
  України для обдарованої молоді:
  
  ГЕРАСИМЕНКУ Євгену Миколайовичу для проведення наукового
  дослідження "Визначення параметрів рейкової колії щодо зменшення
  зносу пари "колесо-рейка" в кривих ділянках колії" -
  21 тис. гривень;
  
  ГЕРЦЕГ-ПАШ Наталії Федорівні для видання книги робіт
  вишивальників Закарпаття "Оксамитовий світ вишивки" -
  33 тис. гривень;
  
  ГОЛОВАСІ Роману Васильовичу для реалізації проекту "Тестова
  електронна система типу "Антисон" для водіїв транспортних
  засобів" - 50 тис. гривень;
  
  ДРЕВАЛЬ Наталії Володимирівні для проведення наукового
  дослідження молекулярних механізмів пошкоджень систем регуляції
  клітини при розвитку кардіоміопатії для ранньої діагностики та
  корекції терапевтичних заходів при лікуванні хвороби -
  49 тис. гривень;
  
  ЖУРАВЕЛЬ Тетяні Василівні для реалізації проекту "Організація
  шкільних тренінгових служб із попередження домашнього насильства
  над дітьми "Світ без насилля" - 30 тис. гривень;
  
  ІВКУ Сергію Олександровичу для реалізації проекту
  "Екологокраєзнавчі експедиції з дітьми - одна з форм екологічної
  освіти" - 26 тис. гривень;
  
  ІГУМЕНЦЕВУ Михайлу Володимировичу для створення та
  організації діяльності центру патріотичного виховання молоді
  Луганської області - 19 тис. гривень;
  
  КЛОЧКО Олені Павлівні для проведення дослідження у
  Харківській області "Весільні обряди рідного краю" -
  19 тис. гривень;
  
  КОЛЕБОШИНУ Сергію Валерійовичу, ЛЕВДІКОВІЙ Анастасії
  Володимирівні для реалізації проекту "Сучасні засоби впровадження
  нових педагогічних технологій: створення Одеського обласного
  центру по роботі з обдарованою молоддю" - 50 тис. гривень;
  
  КОСЬЯНЕНКО Катерині Володимирівні для створення циклу
  живописних творів "Календар", присвячених календарній обрядовості
  українців, - 19 тис. гривень;
  
  КУЗІЧЕВУ Олександру Борисовичу для реалізації проекту
  "Програма регіонального реформування та організації системи
  працевлаштування молоді в Донецькій області" - 50 тис. гривень;
  
  КУЗНЯРСЬКІЙ Тетяні Валентинівні для реалізації проекту
  "Підвищення участі сільської молоді в житті місцевої громади" -
  5 тис. гривень;
  
  КУЛЬОМІНІЙ Наталії Василівні для створення та організації
  діяльності центру соціальної реабілітації молодих інвалідів у
  м. Біла Церква Київської області - 10 тис. гривень;
  
  КУРМАШОВУ Євгену Олександровичу для видання книги "Історія
  українського кіномистецтва" - 50 тис. гривень;
  
  ЛИМАРЮ Михайлу Олександровичу для реалізації проекту
  "Залучення студентської молоді до проведення
  історико-архітектурного аналізу та відновних робіт у Лівадійському
  палаці і парку" - 15 тис. гривень;
  
  ЛИНІВ Ліліані Степанівні для розроблення та впровадження
  нового засобу модифікації чутливості пухлинних клітин з метою
  підвищення ефективності протипухлинної терапії - 50 тис. гривень;
  
  МЕДВЕДЄВІЙ Лесі В'ячеславівні для здійснення наукового
  дослідження та видання монографії "Стильова еволюція творчості
  В.І. Зарецького 1960-80-х років у контексті мистецького
  нонконформізму" - 49 тис. гривень;
  
  МІЦІ Олександру Володимировичу для реалізації проекту "Синтез
  багатокомпонентних та неоднорідних плівкових систем та їх
  впровадження для контролю газів, що забруднюють атмосферу" -
  28 тис. гривень;
  
  НАДТОЧІЮ Сергію Миколайовичу, БОГУСЛАВСЬКОМУ Андрію
  Юрійовичу, РУДИК Олені Володимирівні для реалізації проекту "Нові
  металоорганічні сполуки на основі платинових металів для лікування
  та профілактики захворювань серцево-судинної системи" -
  45 тис. гривень;
  
  НЕЖУРІНУ Віталію Вікторовичу для видання інформаційного
  бюлетеня для молоді Кіровоградської області "Стріха" -
  12 тис. гривень;
  
  ПРОРОЧУКУ Миколі Васильовичу для розроблення та впровадження
  туристичного маршруту "До маєтку Святого Миколая" - 49 тис.
  гривень;
  
  РЕВІ Світлані Леонідівні для утворення та організації
  діяльності у м. Херсоні дитячого ігрового комплексу "Чарівна
  країна" - 50 тис. гривень;
  
  СЕМЕНЕЦЬ Вікторії Ігорівні, СЕРГІЄНКУ Костянтину Миколайовичу
  для реалізації проекту "Відновлення функцій великих суглобів
  кінцівок людини засобами ізокінетичного тренування" -
  15 тис. гривень;
  
  СТАДНІКУ Володимиру Володимировичу для проведення наукового
  дослідження "Реформування виконання покарання у вигляді
  позбавлення волі: кримінально-правові, пенітенціарні та
  соціально-психологічні проблеми" - 49 тис. гривень;
  
  ТИЩЕНКО Наталії Олексіївні для реалізації проекту "Розробка
  алгоритму ранньої діагностики хромосомної патології у дітей із
  вродженими вадами серця для підвищення ефективності хірургічного
  лікування і зменшення дитячої смертності та летальності" -
  50 тис. гривень;
  
  ТУПИК Оксані Олександрівні для проведення наукового
  дослідження та видання ілюстрованої хрестоматії "Національні
  традиції українського авангарду" - 28 тис. гривень;
  
  ЦАРЬКОВІЙ Юлії Василівні для реалізації проекту "Збереження
  ландшафтних і природних властивостей заповідних територій України
  на прикладі дослідження водних екосистем Карпатського біосферного
  заповідника" - 50 тис. гривень;
  
  ШЕВЧУК Марині Михайлівні для утворення та організації
  діяльності центру розвитку дитини в м. Києві - 49 тис. гривень;
  
  ШЕПШЕЛЕЙ Ірині Гаврилівні для реалізації проекту "Молоді
  фахівці - молодим мамам: програма раннього втручання для дітей з
  інтелектуальними вадами" - 14 тис. гривень;
  
  ШИНКАРЕНКО Наталії Миколаївні для утворення та організації
  діяльності у м. Донецьку молодіжної арт-студії "M'ART" -
  50 тис. гривень.
  
  
  Президент України Л.КУЧМА
  
  м. Київ, 12 січня 2004 року
  N 6/2004-рп