Чи не правда????
08/11/2004 | стронґовський
Як писати вірші покоління двотисячників
Посібник для старшого покоління3
1. Більшість віршів починається зі слів. Будьте оригінальними, і почніть його з цифри, ноти а чи математичного символу. Забудьте про розділові знаки і використання великих літер, можна також викинути апострофи і повставляти латинських літер, якщо такі знаєте. Запам’ятайте - справжній двотисячник вміє писати вірші, а просто писати - не вміє. Тому або мавпуйте розмір і ритміку з творінь старших письменників, або пишіть верлібром а ля курка ля лапа.
2. „Ось зара’ напишу вірша” - поганий початок для вірша. Але якщо вже таке вигадалось, то спробуйте перебити цей песимістичний початок чим-небудь обнадійливим: „Від нього буде всім хана”. В жодному разі не давайте нічого позитивного - можуть розпізнати як підробку й заклеймити класиком. Основні теми - кров та инші рідини, смерть (якомога бажаніша), секс (щонайбільше).
3. Писати вірші двотисячників нескладно. Можна зазирнути в словник і виписувати в стовпчик всі слова, які сподобались. Якщо якесь слово дуже сподобалось, повторіть його. Не зациклюйтесь на тому, що можна знайти в словниках, ідіть в народ, записуйте животворні діялекти великого і могутнього, не оминайте лайки та матюків. Створюйте парадоксальні образи. „Ліхтар світив підбитим оком” - банально, треба „Я голий в пірамідоні”.
4. Згадайте всіх класиків і ґеніїв. Тепер згадайте, що вони теж живі люди. Спробуйте поєднувати, наприклад, у хоку:
готовий до будь-яких мерзот
взявся
за шевченка
5. Не шукайте натхнення в Баха з Ваґнером. Забудьте про старий добрий рок, поп, тощо. Покоління двотисячників надихається попсою („Мнє нужна ана”), комерційним дезом (Мерілін Менсон), репом (бажано не чорним, і навіть не Емінемом, що-небудь підвальне москальське), і умца-умца різних стилів, якщо зумієте розрізнити.
6. Старі пердуни не вміють писати вірші двотисячників. Для того мусять стати молодими пердунами. І якщо ви пишете „Я зара здохну моцно і криваво” то це має означати повнісіньку неготовість здохнути не тільки так, а померти взагалі. Також в цій поезії напруженими фалосами мають стирчати в усі боки розмаїті фройдистські комплекси, чим більше, тим краще, вітається гіперсексуальність і спермоточивість. Не бійтеся писати про ліжкові забави з підлітками, адже це не педофілія, лише орієнтація на свою вікову катеґорію.
7. Найкращими місцями для віршів двотисячників досі залишаються напіврозвалений будинок, руїни заводу-велетня, трамвайні рейки, перев’язочна лепрозорію чи онколікарні і персохлі фонтани. Непогано також вона сприймається в закурених до туману порожніх смердючих гадюшниках і пивних, біля пам’ятників і звалищ. Доцільним також буде розбавлене згіркле розливне пиво з сухариками, горілка, портвайн, шмурдяк з горла. З погодних умов якнайліпше підходять оливні хмари, що ось-ось мають розродитися кульовими блискавками, градом, тропічною зливою і кислотним дощем з жаб. Не підуть ці вірші на природі, в селі, актових залах, картинних ґалереях і під п’ятдесят з канапкою з салом чи морозиво. Ясна погода зводить вартість цих віршів на ніц.
8. Ніхто не повірить у ваші вірші двотисячників, якщо ви в діловому костюмі при краватці. Хіба що ви живете в ньому другий місяць. Рекомендую суміш найдешевшого секонд-генду з продукцією місцевих речових ринків і елітним взуттям та аксесуарами. Непогано виглядає класичний велосипедний ланцюг на шиї, тижнева неголеність (стосується також і прекрасної статі), перегар з рота і кола під очима. Але щоб черевики блищали! Для рівноваги, рекомендую на обличчя начіпляти пірсинґу: новорічна ялинка помітніша за ту, котра стоїть в лісі.
9. Сила цих віршів не у відсутности всього, що ми вкладаємо в поняття „вірш”. Вони мають висловлювати не думку, а автора. Точніше - силу його нереалізованого лібідо. І чим це лібідо нереалізованіше, тим талановитіший автор.
10. Велике значення має ім’я автора. З одного боку, воно може геть нічого не виражати: Петро Тедоренко, наприклад. З иншого - може містити чимало - Сидір фон Петренко. Існує також третія варіянт - коли ім’я містить чимало, але нічого не виражае - на кшталт стронґовського. Добрими іменами для поетів-двотисячників можуть бути Спіді Гонщик, Пофіґіст і Вуйко Чортопільський. Поеткам варто звернути увагу на галицькі та закордонні імена: Апполінарія Чугуєнко, Власта Песелідзе, Раффлезія Ґіґантська.
11. Ніколи не зможуть написати вірші двотисячників люди з прізвищами Кохан, Стограм, Катамаран, скільки б народу вони не перетрахали й скільки б одеколону не випили. Те саме стосується прізвищ Непришийкобиліхвіст, Віл, Двавушко.
12. Якщо вас видають, ви не двотисячник. Справжні аполоґети цього курвомасонства пишуть, читають і видають виключно самі себе.
13. І не сподівайтесь, що доки у вас є томик Кобзаря вдома, ви зможете стати поетом-двотисячником. Нічого не вийде. Кобзар спаліть, процес - на відео, а потім пустіть фоном на презентації вашої самвидавної книжки.
Юрцьо Черезтинногузадерищенко, останні 40 років пенсіонер, почесний фалос Спілки письменників України, лавреат Всезадрипінської премії ім. Солов’я Калиниковича Коровай-Шароварного
Посібник для старшого покоління3
1. Більшість віршів починається зі слів. Будьте оригінальними, і почніть його з цифри, ноти а чи математичного символу. Забудьте про розділові знаки і використання великих літер, можна також викинути апострофи і повставляти латинських літер, якщо такі знаєте. Запам’ятайте - справжній двотисячник вміє писати вірші, а просто писати - не вміє. Тому або мавпуйте розмір і ритміку з творінь старших письменників, або пишіть верлібром а ля курка ля лапа.
2. „Ось зара’ напишу вірша” - поганий початок для вірша. Але якщо вже таке вигадалось, то спробуйте перебити цей песимістичний початок чим-небудь обнадійливим: „Від нього буде всім хана”. В жодному разі не давайте нічого позитивного - можуть розпізнати як підробку й заклеймити класиком. Основні теми - кров та инші рідини, смерть (якомога бажаніша), секс (щонайбільше).
3. Писати вірші двотисячників нескладно. Можна зазирнути в словник і виписувати в стовпчик всі слова, які сподобались. Якщо якесь слово дуже сподобалось, повторіть його. Не зациклюйтесь на тому, що можна знайти в словниках, ідіть в народ, записуйте животворні діялекти великого і могутнього, не оминайте лайки та матюків. Створюйте парадоксальні образи. „Ліхтар світив підбитим оком” - банально, треба „Я голий в пірамідоні”.
4. Згадайте всіх класиків і ґеніїв. Тепер згадайте, що вони теж живі люди. Спробуйте поєднувати, наприклад, у хоку:
готовий до будь-яких мерзот
взявся
за шевченка
5. Не шукайте натхнення в Баха з Ваґнером. Забудьте про старий добрий рок, поп, тощо. Покоління двотисячників надихається попсою („Мнє нужна ана”), комерційним дезом (Мерілін Менсон), репом (бажано не чорним, і навіть не Емінемом, що-небудь підвальне москальське), і умца-умца різних стилів, якщо зумієте розрізнити.
6. Старі пердуни не вміють писати вірші двотисячників. Для того мусять стати молодими пердунами. І якщо ви пишете „Я зара здохну моцно і криваво” то це має означати повнісіньку неготовість здохнути не тільки так, а померти взагалі. Також в цій поезії напруженими фалосами мають стирчати в усі боки розмаїті фройдистські комплекси, чим більше, тим краще, вітається гіперсексуальність і спермоточивість. Не бійтеся писати про ліжкові забави з підлітками, адже це не педофілія, лише орієнтація на свою вікову катеґорію.
7. Найкращими місцями для віршів двотисячників досі залишаються напіврозвалений будинок, руїни заводу-велетня, трамвайні рейки, перев’язочна лепрозорію чи онколікарні і персохлі фонтани. Непогано також вона сприймається в закурених до туману порожніх смердючих гадюшниках і пивних, біля пам’ятників і звалищ. Доцільним також буде розбавлене згіркле розливне пиво з сухариками, горілка, портвайн, шмурдяк з горла. З погодних умов якнайліпше підходять оливні хмари, що ось-ось мають розродитися кульовими блискавками, градом, тропічною зливою і кислотним дощем з жаб. Не підуть ці вірші на природі, в селі, актових залах, картинних ґалереях і під п’ятдесят з канапкою з салом чи морозиво. Ясна погода зводить вартість цих віршів на ніц.
8. Ніхто не повірить у ваші вірші двотисячників, якщо ви в діловому костюмі при краватці. Хіба що ви живете в ньому другий місяць. Рекомендую суміш найдешевшого секонд-генду з продукцією місцевих речових ринків і елітним взуттям та аксесуарами. Непогано виглядає класичний велосипедний ланцюг на шиї, тижнева неголеність (стосується також і прекрасної статі), перегар з рота і кола під очима. Але щоб черевики блищали! Для рівноваги, рекомендую на обличчя начіпляти пірсинґу: новорічна ялинка помітніша за ту, котра стоїть в лісі.
9. Сила цих віршів не у відсутности всього, що ми вкладаємо в поняття „вірш”. Вони мають висловлювати не думку, а автора. Точніше - силу його нереалізованого лібідо. І чим це лібідо нереалізованіше, тим талановитіший автор.
10. Велике значення має ім’я автора. З одного боку, воно може геть нічого не виражати: Петро Тедоренко, наприклад. З иншого - може містити чимало - Сидір фон Петренко. Існує також третія варіянт - коли ім’я містить чимало, але нічого не виражае - на кшталт стронґовського. Добрими іменами для поетів-двотисячників можуть бути Спіді Гонщик, Пофіґіст і Вуйко Чортопільський. Поеткам варто звернути увагу на галицькі та закордонні імена: Апполінарія Чугуєнко, Власта Песелідзе, Раффлезія Ґіґантська.
11. Ніколи не зможуть написати вірші двотисячників люди з прізвищами Кохан, Стограм, Катамаран, скільки б народу вони не перетрахали й скільки б одеколону не випили. Те саме стосується прізвищ Непришийкобиліхвіст, Віл, Двавушко.
12. Якщо вас видають, ви не двотисячник. Справжні аполоґети цього курвомасонства пишуть, читають і видають виключно самі себе.
13. І не сподівайтесь, що доки у вас є томик Кобзаря вдома, ви зможете стати поетом-двотисячником. Нічого не вийде. Кобзар спаліть, процес - на відео, а потім пустіть фоном на презентації вашої самвидавної книжки.
Юрцьо Черезтинногузадерищенко, останні 40 років пенсіонер, почесний фалос Спілки письменників України, лавреат Всезадрипінської премії ім. Солов’я Калиниковича Коровай-Шароварного
Відповіді
2004.08.12 | Ігор Немашкало
Ні! Але й не брехня. (-)
-2004.08.12 | Іван Андрусяк
Браво, Ілля!!! (-)