МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Літературна медіа-імперія: куди не дивиться антимонопольний комі

09/08/2004 | Андрій Міщенко

Літературна медіа-імперія:
куди не дивиться антимонопольний комітет



Контроль мас-медіа політиками – тема, перед виборами, вже затерта. Але мало хто здогадується, що більшу частину літературного Інтернету теж контролює обмежене коло осіб. А днями одна з таких монополій закріпилася майже законно.

Постійні відвідувачі, певно, вже помітили деяку упередженість у підборі авторів для рівненського сайту http://www.krejda.org.ua - одного з “ветеранів” у справі молодіжних літературних Інтернет-видань. Більша половина творів, що з’явились на ньому останнім часом, мають собі за автора когось із експансивного києво-чернігівського об’єднання “Літтусовка” . Це захоплення редактора “Крейди” Олени Єфімчук запевно пішло на шкоду власне рівненським авторам, які раніше були представлені у неї більш-менш повно. В той же час сама вона вкотре вже друкується то на сайті http://www.littusovka.org.ua , то в літтусовочній газеті «Літак», а нещодавно речник-диктатор Літтусовки Артем Захарченко почав активно пропихати їх до київських часописів, в яких уже друкувався сам.
Здавалося би, можна тільки тішитись, що мистецькі об’єднання не замикаються в рамках власної тусовки, а якимось чином інтеґруються… Але ж результат – новітня клановість у літературі і недопуск до неї справді свіжого віяння.
Але, певно, занадто складно гармонізувати роботу монополії, коли її частини знаходяться в руках різних власників. Тож для того, щоби міцніше схопити за горло молоду літературу, Захарченко та Єфімчук пішли на серйозні жертви – вони о д р у ж и л и с я. Елементарне журналістське розслідування, проведене мною, довело, що робити цього вони не мали права, нижче буде пояснено, чому. Тож, оскільки вони не могли цього не розуміти, то одружилися таємно, навіть від рідних батьків, 25 серпня в Солом’янському ЦАРС. Я сподіваюся, що ця публікація приверне увагу Антимонопольного комітету та УБОЗу до цього кричущого зловживання. А справа ось у чому:
Щоби уникнути монополізації ринку будь-яких товарів або послуг, заборонено злиття компаній, якщо їх сумарний сегмент ринку перевищуватиме 35% (п.2 ст. 22 закону України “Про захист економічної конкуренції”). Зокрема, в такий спосіб було визнано незаконним скуповування “Сарматом” акцій “Оболоні”. Визначити частки ринку літературних Інтернет-видань – це справа компетентних органів, але ми з вами зараз можемо зробити суто оціночні висновки. Півтора року тому спостерігався свого роду бум молодіжних літературних сайтів, але нині більшість із них уже рік не оновлювалася. Загнулися сумський “Паркан” та львівський “Моноліт”, судомно міняє дизайн житомирський “Равлик”, при цьому абсолютно не оновлюючи змісту, замкнувся на власній тусовці сайт запорізького клубу «99», ніяк не може підвестися полтавський “Заспів”. Із реальних конкурентів новоутвореної монополії, які широко друкують народ з усієї України, можна назвати хіба що “Молоду літературу”, також відому своїми нечесними методами добування (здирання) творів, та Львівський “Літклюб”. Ну до того ж – іще “вірші-кіев-юа”, але вони не такі вже й молодіжні, судячи з упорядника, і не такі вже й українські, судячи з того, що там понаписували різні російськомовні панни. До того ж, ані в “Літклюбі”, ані на “Віршах”, ані у “Самвидаві” не може йти мови про жодну редакційну політику, оскільки вірші там додають хто які хоче. Тому – доведеться виключити їх з розгляду. Отож – можна тепер говорити тільки про двох монопольних конкурентів, які утворилися із трьох. То чи тягне таке об’єднання на законність? Є сенс говорити про контроль 60% ринку в одних, чи то пак, в чотирьох руках!
Прикро визнавати, що у своєму місті Чернігові Літ тусовка саме і отримала розголос через протест проти спроб Сергія Дзюби контролювати все літературне життя области, друкувати тільки обраних, і одне на одного писати схвальні рецензії. Тож тепер маємо прикрий український синдром “доривання до корита”. І головне – небагато надій на те, що влада допоможе встановити законність, і відкрити, нарешті, дорогу для воістину талановитої молоді.

Відповіді

  • 2004.09.08 | otar

    Огого :) Параноя, але приємно чути про себе

    Андрію, якщо це - не сатира, то мені здається, що ви затіваєте свого роду батрахоміомахію, або, по-нашому, жабомишодраківку. І то на пустому місці.

    Інтернет - вільна зона. Людина, яка хоче "проштовхнути", як ви кажете, свої твори в ньому, має кілька способів зробити це: домовитись із якимось сайтом, послати кудись на конкурс, опублікуватись на сайті з вільним додаванням (дякую, що згадали про наш "Літклуб") і, нарешті, створити свій власний сайт. Якщо "свіжі віяння", про які ви говорите, існують - нехай озиваються, хоча б тут, на "Культурі на Майдані", якось допоможемо їм реалізуватись порадою, протекцією чи добрим словом.

    Я, на жаль, не дуже добре знаю "Крейдівську" й "Літтусовочну" кухні. Якщо ви кажете, що Артем і Олена одружились, то це, напевно, і є причина того явища, про яке ви говорите: автори з "Літтусовки" мають усі підстави з'явитися на близькоспорідненій "Крейді".

    Дуже хотілося б, щоб те, яку увагу ви приділяєте цим тенденціям, і те, з якою серйозністю ви про це пишете, було прикладом для читачів, як треба приділяти увагу українському літературно-аматорському Інтернету і як серйозно до нього треба ставитись. Наразі ж найчастіше доводиться чути звинувачення у графоманії.



    > одружилися таємно, навіть від рідних батьків

    Може, ви хотіли оголосити про їхнє весілля в такий прикольний спосіб? :) Ще більше бажаю їм щастя.

    Весь пасаж про монополію і антимонопольне законодавство дозвольте приштампувати як параною, оскільки література в Інтернеті не є товаром і товаром бути не може. Наразі жоден літературний сайт не приніс нікому прибутку, більше скажу - вони постійно просять від своїх упорядників інвестицій.

    >в “Літклюбі”, ані на “Віршах”, ані у “Самвидаві” не може йти мови >про жодну редакційну політику, оскільки вірші там додають

    (Можу говорити тільки за свій "Літклуб") те, про що ви сказали, і є редакційною політикою. Якщо не ліньки, зайдіть на Літклуб і прочитайте FAQ (Правила) - там визначені принципи функціонування сайту, є навіть певні обмеження.

    Так чи інакше, якщо серед стагнації і розрухи, що панує в укр-мол-літ-інтернеті, з'являються якісь більш успішні сайти, і якщо Артемові Захарченку і його молодій дружині (якщо ви це серйозно) вдається реалізувати вдалий проект там, де інших спіткало фіяско - честь і хвала їм.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.09.08 | didych

      Re: рекламна стаття (не інакше)

      усе це трохи, за стилем, нагадує світську хроніку. і цим воно мені не подобається, бо карикатурно виглядає. а от єфімчук і захарченка я бачив разом у момент танцю на одному з концертів у Києві, що й відклав у пам'яті, як факт того, що Київ – це велике скоплєніє народу, яке приїздить сюди з таких різновекторних міст, як Рівне та Чернігів.
      P.S. навіщось приплетений сюди сергій дзюба, взагалі не вартий згадки, очевидно, створює загальне новинне тло цій фітюльці. до речі, є вдалі приклади шлюбів між укр. мистцями: дрозд-жиленко, римарук-роздобудько, чередниченко-кирпа, ілля-отрощенко... давайте тоді і про них інколи згадувати.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.09.08 | otar

        так навряд... радше виглядає як вибух заздрощів :)

        Рекламувати Літтусовку треба трохи не так. Її можна всю перечитати за якихось кілька годин, там не так багато контенту. Крейда теж не надто багата на твори. До речі, хто такий Андрій Міщенко?

        > усе це трохи, за стилем, нагадує світську хроніку.

        Як на мене, це навіть непогано :) Плітки про молодих літераторів - це саме те, що може оживити інтерес народу до їхніх творів. Про зв'язок Єфімчук і Захарченка я ніколи нічого не чув, власне, має бути непогана пара, і цікава - з огляду на різницю у віці. Але про це залишмо судити тим, хто знає їх особисто. Так чи інакше, обоє - перспективні автори, які вже відзначились на молодіжних конкурсах (а отже, не обламуються брати в них участь).

        > давайте тоді і про них інколи згадувати.

        Я за! :) Думаю, багато хто підтримає мене, що елементу "жовтизни" матеріалам про українських митців трохи бракує. Деякі видання (наприклад, УЛП) виглядають як "жовті" завдяки специфічному лексикону, але там все одно не знайдеш майже ніякої "полунички".

        Але оце про монополію... брррр :)

        А якщо хтось хоче сказати, що масні подробиці особистого життя кумирів - це для прищавих онаністів, то я хіба що можу нагадати, що ми і є певною мірою онаністи (про прищі мовчу) :-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.09.09 | julia

          Re: радше виглядає як вибух заздрощів :)

          Я тут думала, хто може їм заздрити? Хтось із редакторів сайтів, що не відбулися? Щербина про себе такої пакості не став би писати. Стронґовський не в такому стилі пише, але, в принципі, міг би, бо також колись намагався залицятися до Єфімчук, тільки був відкинутий. А ще - це може бути Олег Романенко з Паркану, ходять чутки про якісь його амури з Галею Ткачук, колишньою дівчиною Захарченка. Тут на кілометри шпальт жовтих вистачить...
          А про Олену з Артемом - так вони давно вже зустрічаються, років два, напевно, ось тільки я про одруження не чула нічого.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.09.09 | стронґовський

            Re: Наклеп!!!

            >але, в принципі, міг би...
            Ну ніфіґа собі??? Це вже наклеп. Я дуже рідко користуюся ніками і ніколи – чужими іменами. Вимагаю вибачень.
            А якщо це правда про Олену з Артемом... най їм щастить. В письменницьких сім’ях родяться часом талановиті дзєцкі (я не про Соню Андрухович:)

            А взагалі ідея цікава – простежити хто з ким і коли. Тільки жовтизною тхне за версту.
            А молодому і талановитому Андрієві треба датти межи рогів, щоби заспокоївся. Завойобують світ не наклепами а творчістю.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.09.09 | otar

              мля

              >талановиті дзєцкі (я не про Соню Андрухович:)

              Бляха-муха, Ілля, як ти вибірково вмієш какнути на справді талановитих людей.
              Нігілізм часто корисний, але він повинен мати межу. Ніхто не сумнівався, що над Софійкою протягом усього її творчого шляху тяжітиме прізвище "Андрухович". Але, якщо ти хочеш сказати, що вона не талановита, то прошу пана - обґрунтуй.
              Заразом скажи, чи ти знайомий з Софією особисто і чи читав щось, крім "Мілени" і "Старих людей".
              Дякую наперед.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.09.09 | стронґовський

                Re: мля

                Бляха-муха, Отаре, я вільна птаха, де хочу – літаю, трапляється, що й

                гиджу.
                Нігілізм не має межі, саме тому він і називається нігілізмом – "нічого".

                Ніхто не сумнівається, що прізвище Соні доведеться виправдовувати, ба

                більше, першої половини життя може на це не стачити, якою б

                ґеніяльною вона не була. Заразом, Отаре, скажи б-л, ти виправдовуєш

                прізвище "Довженко" :)).
                Я не збирався наїжджати на Соню. Я з нею не знайомий і нічого ані проти

                неї, ані проти її творчости не маю. До речі, Катя Калитко мною теж не

                була обісрана – "відсутність рефлективного позову" означала відсутність

                блювоти. Я читаю все, що мені трапить до лап. І в Каті, і в Соні рівень

                вищий за середній, і це я визнаю. Але не вище. Покищо. І доки він не

                стане вищим, я буду спілкуватися з ними так, як звик спілкуватися з

                рештою – зі смаком сатири.
                Особисто з Сонею не знайомий. "Літо Мілени" не читав.
                Ще одне. Не хочеш відкрити адвокатську контору по захисту моральних

                прав молодих літераторів в інтернеті? У тебе справжній талант. І в цьому теж.
                А бачиш як дискусія в сторону пішла?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.09.09 | otar

                  Re: мля


                  > Бляха-муха, Отаре, я вільна птаха, де хочу – літаю

                  Якщо ти хочеш бути птахою, а не мухою чи ще якоюсь малошанованою комахою, то мусиш дивитись, куди гидиш. Власне, будь-яка критична діяльність є цінною до того моменту, поки вона не перетворюється на критиканство або не переходить у форму отаких, як у тебе, необґрунтованих голослівних заяв.

                  Мені теж багато що і багато хто здається не настільки добрим, наскільки його хвалять. Наприклад, я вважаю, що "Четверта революція" Солодька - це надута Донієм і компанією гумова кулька, і воно точно не гідне видання окремою книжкою; АЛЕ! - коли в мене була ідея вербалізувати цю думку в вигляді критичної статті, я цю ідею відкинув, бо розумію, що твір Солодька не настільки поганий і шкідливий, щоб із ним справді боротись. Ти ж готовий ляпнути штамп "бездарний(на)" на кожного, хто в тебе не викликав миттєвої позитивної реакції після прочитання.

                  > Ніхто не сумнівається, що прізвище Соні доведеться виправдовувати

                  Я не здивуюсь, якщо свого часу "Софія - дочка Андруховича" зміниться на "хто-хто? Юрій Андрухович? Це не родич Софії?" У неї для цього є всі передумови.

                  > ти виправдовуєш прізвище "Довженко"

                  Еге :)


                  > Я не збирався наїжджати на Соню.

                  Але зробив це, ще й у такій знущальній безапеляційній формі.


                  > вищий за середній, і це я визнаю. Але не вище. Покищо.


                  Є люди, які геніальні не тому, що вони написали щось геніальне. Вони можуть ще просто не встигнути. Деякі, знаєш, реалізуються в 50 років. Але обдарованість видно з того, як вони говорять або пишуть, у тому числі про цілком банальні, повсякденні речі.
                  Ти ж вимагаєш від дівчат, яким щойно 20 років, якихось монументальних досягнень :)


                  > Не хочеш відкрити адвокатську контору

                  :)) Ідея добра. Бо насправді це цілком нормально - заперечити, коли на твоїх очах незаслуговано ображають твого товариша чи просто людину, яка тобі симпатично. Не сумніваюсь, що ти так само виступив би на захист будь-кого зі своєї житомирської братії :)
                • 2004.09.09 | jozh

                  Re: мля

                  Это у вас называется дискуссией? По-моему, здесь сплошные наезды и оправдывания, в таком кале истина не рождается. Где анализ? Только анализ вот этого самого кала.
        • 2004.09.09 | jozh

          более актуальный вопрос

          А по-моему и ежу понятно, что это сами они написали. Вы обратили внимание, что там есть линки только на их собственные сайты? Тут вопрос в другом: почему-же загнулись все эти перечисленные издания, и почему эти несколько держатся? Или так - почему большинство бросает такое занятие?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.09.09 | otar

            через вас

            Вони загнулись через вашу пасивність, індиферентність, байдужість до української молодої літератури в Інтернеті.
            Через те, що ви заходите тільки на ті сайти, на які вам під ніс пхають лінк.
            Через те, що ви зневажливо ставитесь до тих процесів, які відбуваються в середовищі молодої української літератури.
            Через те, що їхні гостьові книги не дочекались ваших відгуків, а їхні лічильники - ваших відвідувань.

            А ті, що лишились - так це лише тому, що не всі такі, як ви.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.09.09 | jozh

              Re: через вас

              Пусть так. Но что вы называете процессами? беспрерывные смены интимных товарищей? есть ли что-нибудь более литературное, или только случайные всплески вместо закономерных процессов развития литературы?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.09.09 | otar

                про процеси

                "Проблема літератури полягає в написанні текстів. Ось, власне, і все." (П. Естерхазі)

                Відповідно, літературні процеси полягають у написанні текстів, певних тенденціях, які панують у сфері написання, оприлюднення, прочитання й обговорення цих текстів, а також певній інфраструктурі чинників, які зумовлюють це все.

                Мені довелось побачити байдужість читачів. Їх можна збудити (на якийсь час) Іменами на кшталт "Андрухович" або "Дереш", але вони абсолютно не зацікавлені читати щось нове, якщо воно трохи менш глибоке, розлоге чи розкручене. Для таких читачів не тільки не хочеться робити сайти - для них не хочеться навіть писати. Тому я розумію всіх людей, які відмовились підтримувати свої літературні сайти в безглуздому очікуванні на раптовий інтерес публіки.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.09.09 | jozh

                  Re: про процеси

                  Вот именно про это я и спрашиваю: неужели есть какие-нибудь тенденции на этих сайтах? Возьмем, например, Стронговского. Неужто он - в тенденции молодой литературы?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.09.09 | otar

                    ага, є. І Стронґовський теж - процес (-)

                • 2004.09.09 | Олесь Бережний

                  "Harmonia Caelestis"

                  Отаре,
                  Оскільки ти згадав Естергазі, у мене виникло питання - чи його перекладають українською? Якраз зараз читаю його відносно новий епічний гросбух "Harmonia Caelestis", англійською, і таке враження, що на зубах хрустить пісок від очевидної присутності перекладача.

                  otar пише:
                  > "Проблема літератури полягає в написанні текстів. Ось, власне, і все." (П. Естерхазі)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.09.09 | otar

                    обережно, гази :)

                    Я написав цієї весни статтю для "Поступу" "Нам бракує Естерхазі", а коректор безжально переробив це прізвище на Естергази - я був у шоці :)

                    Перекладів наразі нема. Хоча він того вартий, і навіть більше.

                    В принципі, я сам думав спробувати перекласти Естерхазі (в оригіналі там таке "х", що ну ніяк не "г") - щоправда, не "Хармонію Селестіс", бо "Хармонії" в мене нема в оригіналі. Проблема в тому, що навіть "Помічні слова для серця", які я збирався спробувати перекладати, я десь посіяв, а ще проблема в тому, що я паршиво знаю угорську :) У нас в Україні є кілька людей, що перекладають з угорської добре, ось Зілаґі "остання вікножирафа" в перекладі Юрка Прохаська (хоч він і германіст) вийшов дуже непогано, і я не хотів би бути на їхньому тлі поганим перекладачем.

                    Може, Олег Кочевих би взявся? Він, наскільки я розумію, угорську знає добре :) Га, Олеже?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.09.09 | Олег Кочевих

                      Та перекладаю ж, батьку, перекладаю

                      1) Про написання прізвища Eszterhazi я вже сперечався з Андруховичем. Він мене переконував, що його друг Zilahi своє прізвище вимовляє як Зілагі. Хоча з точки зору мадярської фонетики воно має звучати таки Зілахі.

                      2)"Ablakzsiraf" українською перекладав не Ю.Прохасько, а Галя Петросаняк, при чому з НІМЕЦЬКОГО авторизованого перекладу.

                      3)Мої переклади публіцистики Естерхазі були подані Ю.А. для ПОТЯГУ-76, але чомусь не пішли. З приводу авторських прав я вже маю листування з літагенцією Естерхазі Residenz Verlag. Отже, процес іде.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2004.09.09 | otar

                        ой, наплутав :)

                        Та, трохи я наплутав (з Прохаськом і Галею Петросаняк), але ж страшно, якщо в нас угорська література перекладається з німецької мови :( Жах. До речі, в мене є (було - поки не загубив) "A sziv segedigei", де з одного боку угорський, а з іншого англійський текст, але я утримувався від перекладу (поки книжка була в мене) саме через спокусу підглядати в англійську версію.

                        Щодо прізвища - тут жиш ще така проблема, що прізвище його виглядає як Esterhazy (ну, як і купа старовинних угорських прізвищ, які пишуться не за правилами сучасної мови), і тому навіть ті наші редактори, які розбираються в правилах угорсько-української транслітерації, можуть прорахуватись - як от я, встромивши ґ замість г у Зілаг(х)і. Класичного персонажа з таким самим прізвищем, що фігурував у справі Дрейфуса, радянські джерела взагалі називають "Естерґазі" :)

                        Якщо переклади есеїв Естерхазі є готові, то я впевнений, що їх можна прилаштувати десь у набагато кращому місці, ніж віртуальний і безгонорарний "Потяг-76". Принаймні з того, що я читав у російському виданні "Записки синего чулка", я можу зробити висновок, що речі це геніальні і, що головне - надзвичайно актуальні для нас (див. згадувану статтю http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=23454&raz=1 ) :) Словом, думаю, в цих перекладів є оплачуване майбутнє.
                    • 2004.09.09 | Олесь Бережний

                      "Celestial Harmonies": Екчелі, іц "Істер-гейзі" бай май бук! (-)

                      otar пише:
                      > Я написав цієї весни статтю для "Поступу" "Нам бракує Естерхазі", а коректор безжально переробив це прізвище на Естергази - я був у шоці :)
                  • 2004.09.09 | Олег Кочевих

                    Re: "Harmonia Caelestis"

                    Естерхазі перекладають. Цим у вільний час займається автор цих рядків (поки що публіцистику кін.80-х).
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.09.09 | otar

                      !!!

                      Олеже, якщо маєте час - зголосіться на otar@ua.fm
                      У мене є до вас чи то прохання, чи пропозиція, чи все відразу.
                      köszi :)
    • 2004.09.10 | art-em

      Re: Огого :)

      Мндя... Почитав я все це - і з коментарів можу тільки подякувати Отарові за привітання...
  • 2004.09.09 | Д.С.

    Самовлюблённый Захарченко пиарит нам мозги

    Піарення п.Захарченком самого себе виявило в нього безодню самозакоханості і гордині. Я не знаю Галину Ткачук, але радію за неї, дізнавшись, що вона вчасно відсторонилася від п.Артема.
    До речі, зверніть увагу на "небесний дизайн" сайту ЛітТусівки. Особисто мені тамтешня слащава претензійність одразу нагадує про одного персонажа, який возгордився і був скинутий з неба...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.09.10 | art-em

      Re: мозги

      А оце би подумав, що я написав, якби не знав, що не писав цього. Настільки вже відверто пропонується на наш сайт зайти...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.09.10 | otar

        Хто такий цей Міщенко? (поки не пролунав UVMOD) (-)

      • 2004.09.10 | Д.С.

        Пиа р пиару рознь

        1) Артеме, з весіллям Вас! Многая лета да поживете во благочестии и чистоте.

        2) Мойого тексту, Артеме, Ви не писали: "ось чого нема, того нема". Але Ваша інтонація натякає, що до андрієміщенкового тексту Ви таки доклали руку. Isn't it? :)

        3) За наїзд вибачаюся.
        Но...
        Вот читаю я Ваши сообщения...
        А самолюбие-то у Вас таки играет...
        Ще раз вибачаюся.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.09.10 | otar

          Це може з"ясувати Горицвіт :) (-)

        • 2004.09.10 | cytater

          Re: Пиа р пиару рознь

          Д.С. пише:
          > 1) Артеме, з весіллям Вас!
          Спасибоньки! Нехай добрі почуття так само не залишать місця злим у наших з вами душах!
          > Ваша інтонація натякає, що до андрієміщенкового тексту Ви таки доклали руку. Isn't it? :)
          Ну, скажімо, я знаю цього автора дуже добре, і хотів він нам тільки хорошого.
          > 3) За наїзд вибачаюся.
          Та де ж тут наїзд? Все - на благо нації...
          > А самолюбие-то у Вас таки играет...
          А хіба це погано або протиприродньо?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2004.09.10 | Д.С.

            Re: Хіба це протиприродньо?

            Что естественно, то НЕБЕЗОПАСНО.

            Есть такое понятие "падшая природа". Так вот самовлюбленность - природна для падшей природы.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2004.09.10 | art-em

              ілюструючи самозакоханість

              Повертаючись до теми небесного дизайну:
              деякі вчені вважають, що Сонце також падає до центру галактики. А нам здається, що - летить!..
              Правда, Веллер описував уже такий трансформований випадок з кровельщиком, який летить, і каже собі, що поки нічого страшного не відбувається. Він писав, що якщо летіти довго і великою компанією, то можна придумати гарні теорії про вічний політ та владу над земним тяжінням...
              Так от, все це прикольно, але не понт. Спочатку один ангел сам себе ототожнив з Сонцем, і був покараний-скинутий. А потім прийшов Вчитель на землю, і також став вчити людей, що кожен з них - Сонце. Так от, самозакоханість і гординя - речі ортогональні, хоча і часто сусідні. Але Нарциса тільки квіткою зробили, також - приємна доля, я вважаю, за одну лише самозакоханість з Неба не скидають.
              Нехай не здасться все це цинічним. Я просто такими словами мислю.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2004.09.10 | Д.С.

                людиносонцю

                Артеме, сперечатися не буду. Хочете бути самозакоханим - будьте. :bic:
                Лише скажіть, який це Вчитель вчив, що людина - сонце? :jap:
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2004.09.10 | art-em

                  Re: людиносонцю

                  Ну то я словом "Сонце" оперував образно, щоби не вживати ще більш урочистого слова. А який вчитель радив шукати Бога в собі - я думаю, що відомо.
                  А! До того ж у Сковороди (хоча я зовсім не його мав на увазі) говориться:
                  "Солнце есть архитипос, сирѢч первоначална фігура, а копіи ея и віцефігуры суть безчисленныя, всю Біблію исполнившія... Все сіе то же есть, что сонце и сонушко – змій і Бог."
                  Г. Сковорода
                  Діалог. Имя ему – потоп зміин.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2004.09.10 | Д.С.

                    невідомо

                    Головний кодекс віруючого:
                    1) ЗНАЮ, ЩО БОГ Є.
                    2) ЗНАЮ, ЩО ЦЕ - НЕ Я.

                    Хто не приймає другої половини кредо, або хоч якось кривиться від неї, - той скоріш за все перебуває у духовній прелесті, у самозасліпленні.

                    І ще, вибачте, будь-ласка, мою недоумкуватість, але який же
                    ж учитель радив шукати Бога в собі?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2004.09.13 | art-em

                      відомо!!!

                      Тим-то Христианство і відрізняється від інших релігій. Не йдеться про ототожнення себе з Богом, а про пошук його в собі, про пошук всього якнайкращого. Воно не може бути дадено. Дадено може бути тільки пробачення.
                      Докладніше - у апостола Павла, або аналіз - на http://www.utoronto.ca/elul/Skovoroda/Narkis.html
                      Я не кажу, що хтось із нас знайшов. Стверджувати це - то вже гординя. Але більше шукати немає де.
                      До речі, не хотілося би, щоби хтось за прикладом мого сусіди по гуртожитку не став казати: ось ти все говориш, як правильно жити, а сам часто так погані речі робиш. Я живу - як вмію, як виходить старатися. Інша справа, що розумію, як воно повинно бути, і хотів би, щоб так було.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2004.09.14 | Д.С.

                        не там шукаєте

                        art-em пише:
                        > йдеться не про ототожнення себе з Богом, а про пошук його в собі, про пошук всього якнайкращого. Воно не може бути дадено. Дадено може бути тільки пробачення.

                        1) Висловлене Вами - не тільки не християнство, а й прямо протилежне йому. З християнської точки зору ЛЮДИНА НЕМАЄ НІЧОГО ДОБРОГО В СОБІ. Христос сказав "блаженны нищие духом".
                        Найвища християнська чеснота - СМИРЕННЯ - полягає у розумінні крайньої небезпечної спотвореності свого серця, від якої ніхто не може врятувати, окрім Самого Господа.

                        2) Слова "Я сказав: ви боги" говорять про те, що в людях є образ Божий - але СПОТВОРЕНИЙ ГРІХОМ. Це ніби прекрасна картина, геть спаплюжена, яку потрібно довго, сумлінно ретельно реставрувати. Все добре, що нібито є в людині - не від неї, а від Бога.

                        3) Uоловне у християнстві - не вчення, а ТАЇНСТВА. Людина безсильна сама себе витягти з гріха. Лише Бог Cвоєю благодаттю через таїнства, надає нам сили наближуватися до Нього.
                        Передусім, йдеться про таїнство ПРИЧАСТЯ, коли в нас входять Тіло і Кров Господні. Без цього людина нездатна очиститися від страстей.
                        див. http://www.mitropolia-spb.ru/pravzhizn/y2003/n03/01.html
                        та назагал з каталогу http://www.hristianstvo.ru

                        З повагою,
                        Д.С.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2004.09.15 | art-em

                          будь-яка з дискусій, зрештою, призводить до однієї з одвічних су

                          Будь-яка з дискусій, зрештою, призводить до однієї з одвічних суперечок. Але про те, що таїнства головніше за вчення - такого в Першоджерелі нема, та й ніде я не чув. Інша справа - що самі по собі ми не зможемо подолати гріха. Це - факт, але навіть у таїнстві - на залінкованій тобою сторінці написано - головне не процес, а внутрішня готовність і розуміння простого вчення, без мудрствування лукаво. Зрештою, хоча я і вважаю себе православним, а не кимось із протестантів, але не можу я так бути прив'язаним до процесів, протестанти мені неприйнятні перш за все відсутністю культурного опрацювання віри. І таїнство прекрасне своїм мистецьким оформленням, але воно - тільки оболонка, яка полегшує сприйняття.
                          І гріховність свою усвідомити необхідно, але нізвідки, крім себе самого, отримати очищення неможливо.
                          Ось тільки весь час здається мені, що тут якось не місце на такі теми розмовляти, на роздолбайському форумі...
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2004.09.20 | Д.С.

                            Re: будь-яка з дискусій

                            art-em пише:
                            > Але про те, що таїнства головніше за вчення - такого в Першоджерелі нема, та й ніде я не чув... І таїнство прекрасне своїм мистецьким оформленням, але воно - тільки оболонка, яка полегшує сприйняття...

                            Христос залишив нам не ВЧЕННЯ і не книжки про себе. Він залишив нам САМОГО СЕБЕ. Про це багато є у Першоджерелі.
                            Христос НЕ просто ВЧИТЕЛЬ. Він Спаситель. І спасіння полягає в тому, що смертне людське тіло Господь провів через смерть - і Воскресінням подолав смерть. Це воскресле Тіло Він дарує кожному з Нас у таїнстві Причастя. Завдяки цьому Дару ми отримуємо можливість спастися.
                            Ось це і є суть християнства.

                            До речі, в апостольські часи кількадесят років ще не було Євангелій, але ТАЇНСТВА були. І тому була ЦЕРКВА. Христос залишив нам СЕБЕ, тобто благодать Свою у Церкві Своїй. А вже потім в середовищі Церкви явилися Євангелія й апостольські послання. І вони були визнані Церквою богонавіяними якраз тому, що в них християни засвідчили наявність того ж Духу, який вони відчували у ТАЇНСТВАХ.

                            і ще art-em пише:
                            > ... вважаю себе православним ...
                            > ... тут якось не місце на такі теми розмовляти, на роздолбайському форумі ...

                            А не здається Вам, Артеме, що Ви вчинили неабиякий гріх. По-перше, тому, що образили Форум, на якому пишете (і навіть самопіаритесь). А по друге, Ваша нечемність у поєднанні з атестацією себе православним підставила під удар православ'я...

                            Знаю, що як суджу, так і мене судитимуть, але тут явно пахне матьорим егоїзмом.
                            Вибачте, Артеме.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2004.09.22 | NM

                              Привид Андрія Кураєва

                              Докладно про все це на сайті www.kuraev.ru

                              Ось наприклад слова о.Андрія з книги "Протестантам о православии":

                              > Вся жизнь православия строится вокруг Причастия на Литургии. Так же, как жизнь протестантов строится вокруг проповеди Евангелия. Для православного отрицание Причастия есть не просто искажение. Это нечто гораздо более страшное: это отторжение самого дара спасения, подмена освящающего и спасающего причастия Христу словами о Христе. Это подмена Божия дара человеческими словами о величии этого дара.
                            • 2004.09.24 | art-em

                              Про роздолбайство

                              Соррі, оскільки дискусію вважаємо завершеною, то мушу тільки пояснити про роздолбаїв. Я ніколи це слово не вважав образливим, сам себе роздолбаєм вважаю, а до того ж - така характеристика асоціювалася завжди з мистецькістю особи. Звичайно, не всі митці - роздолбаї, тому перепрошую всіх, кого я образив цим словом. Зрештою, на роздолбайському форумі можуть висіти не тільки роздолбаї. На все добре!
    • 2004.09.10 | cytater

      цитати

      янголи на небі
      грають дум&деz
      zначить то так треба
      то Христос воскрес...
      (Богдан Горобчук)

      Два солнца у меня -
      на небе и в интернете!..
      (Майже Арія)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".