Рейтинг книжкових назв
09/08/2004 | Олесь Бережний
Лишенько! Божевілля з рейтингами просочилося вже й до розділу Культура. Очевидно це ознака доби й наслідок застосування таємних технологій виборчими штабами. Позаяк, замість того, щоб боротися з цим божевіллям, я вирішів пірнути в гущину й очолити. У рейтингові письменників мені було надзвичайно важко з'ясувати пріорітети власних смаків - бо це для мене всеодно як визначати за обідом пріорітетність для власного шлунку між тарілкою борщу, ложкою сметани, скибкою хліба, шматком сала, голівкою часнику й чарочкою оковитої. Так у мене і з письменниками - вони потрібні мені усі, хоча кожен окремо смакує по різному!
Натомість я пропоную зробити рейтинг иншого: виключно назви книжок уксрсучліту. Умова така, що назва повинна бути особисто для вас привабливою, а книга - українською мовою. Щоб кортіло взяти книжку з такою назвою на палітурці, зазирнути й погортати сторінки. Абсолютно не має значення якість самої книжки, чи авторство, чи якість оформелення тощо. Виключно магія звучання НАЗВИ. Наразі, у список ані п'яти, ані десяти назв я не вмістився. Обмежився тільки 15, та й виключно прозою. Але пропоную кожному подавати свою десятку. Також, деякі поетичні збірки мають надзвичайно дотепні й привабливі назви також...
Отже, моя власна золота п'ятнадцятка НАЗВ:
1. Льох
2. Брухт
3. Культ
4. Рівне/Ровно
5. Конотоп
6. Кодло
7. Кляса
8. Нація
9. Імітація
10. Збіговиська
11. Пафос
12. Злам
13. Зрада
14. Дефіляда
15. Московіада
======
Застереження: цей рейтинг не віддзеркалює моїх уподобань щодо самих книжок, бо кількох з них я навіть не тримав у руках, хоча переважну більшість прочитав і вони мені сподобались.
Натомість я пропоную зробити рейтинг иншого: виключно назви книжок уксрсучліту. Умова така, що назва повинна бути особисто для вас привабливою, а книга - українською мовою. Щоб кортіло взяти книжку з такою назвою на палітурці, зазирнути й погортати сторінки. Абсолютно не має значення якість самої книжки, чи авторство, чи якість оформелення тощо. Виключно магія звучання НАЗВИ. Наразі, у список ані п'яти, ані десяти назв я не вмістився. Обмежився тільки 15, та й виключно прозою. Але пропоную кожному подавати свою десятку. Також, деякі поетичні збірки мають надзвичайно дотепні й привабливі назви також...
Отже, моя власна золота п'ятнадцятка НАЗВ:
1. Льох
2. Брухт
3. Культ
4. Рівне/Ровно
5. Конотоп
6. Кодло
7. Кляса
8. Нація
9. Імітація
10. Збіговиська
11. Пафос
12. Злам
13. Зрада
14. Дефіляда
15. Московіада
======
Застереження: цей рейтинг не віддзеркалює моїх уподобань щодо самих книжок, бо кількох з них я навіть не тримав у руках, хоча переважну більшість прочитав і вони мені сподобались.
Відповіді
2004.09.09 | Олег Кочевих
Рейтинг книжок
1) Дванадцять обручів (Андрухович)2) Гірка мандрагора (Савка)
3) Рекреації (Андрухович)
4) Московіада (Андрухович)
5) Хвороба росту (Скиба)
6) Litostroton (Неборак)
7) Старі Люди (Софія Андрухович)
8) Казка про калинову сопілку (Забужко)
9) Рівне/Ровно (Ірванець)
10) Культ (Дереш)
2004.09.10 | Олесь Бережний
Рейтинг НЕ книжок, а їхніх НАЗВ
Шановний друже Олеже,Це не "рейтинг книжок", які Ви прочитали і які Вам подобаються! З Вашим рейтингом письменників усі вже мали честь ознайомитися http://maidan.org.ua/n/culture/1094031892 то нащо дублювати його?
Власне йдеться про НАЗВИ, як окрему самостійну категорію для оцінювання. Існують рейтинги палітурок (дизайну, графічного оформлення), які не намагаються оцінювати якість тексту. Отже, шановний друже Олеже, раджу прочитати уважніше умови цього рейтингу книжкових назв: http://maidan.org.ua/n/culture/1094653238
Щиро
Олег Кочевих пише:
> 1) Дванадцять обручів (Андрухович)
> 2) Гірка мандрагора (Савка)
> 3) Рекреації (Андрухович)
> 4) Московіада (Андрухович)
> 5) Хвороба росту (Скиба)
> 6) Litostroton (Неборак)
> 7) Старі Люди (Софія Андрухович)
> 8) Казка про калинову сопілку (Забужко)
> 9) Рівне/Ровно (Ірванець)
> 10) Культ (Дереш)
2004.09.10 | otar
якщо таки про звучання назв
0. У ра на (поема Тарнавського)1. Ці квіти нестерпні
2. Гірка Мандрагора
3. Рівне/Ровно
4. Літостротон
5. Повернення придурків
6. Rara avis (книга про Степана Хмару
це назви книжок, які мені першими спадають на думку
2004.09.10 | Олег Кочевих
Re: якщо таки про звучання назв
1) Хай рейтинги назв складають ті, хто читає лише назви, не заглядаючи в текст. У них такий рейтинг буде об'єктивнішим.2) До речі, в автора гілки вийшла лексична п'ятнадцятка Елочки-людожерки: Кляса! Культ! Брухт!! Льох!!! Злам! Кодло! Зрада!!! тощо.
2004.09.10 | otar
Це Олесева концепція правильної (влучної) назви
І ми можемо з нею сперечатися До речі, я не читав більше половини тих книжок, назви яких перелічив (дуже хотів би дістати повний текст поеми Юрія Тарнавського "У ра на", але в Інтернеті нема, а на папері, здається, вона не видавалась).2004.09.10 | Олесь Бережний
Друже Олеже, помилки від неуважности бувають навіть у Кочевих!
Олег Кочевих пише:> 1) Хай рейтинги назв складають ті, хто читає лише назви, не заглядаючи в текст. У них такий рейтинг буде об'єктивнішим.
Моя на це троєкратна одвєтка Олегові:
1) Хай рейтинги назв читають ті, хто читає лише рейтинги назв!
2) Хай про рейтинги назв пишуть і сперечаються ті, хто читає лише рейтинги назв!
3) Хай на горі буде пам"ятник Бандері, хай у нього в руці буде тризуб, хай на тризубі буде москаль! Щодня новий!!!
> 2) До речі, в автора гілки вийшла лексична п'ятнадцятка Елочки-людожерки: Кляса! Культ! Брухт!! Льох!!! Злам! Кодло! Зрада!!! тощо.
До речі, хто ця Елочка? Напевно, якась Ваша особиста симпатія, що на свій людожерський сніданок п"є часниковий сік
Щиро -
2004.09.10 | otar
І все ж...
...я не зовсім поділяю твою пристрасть до лаконічних, односкладових назв. Взагалі, що коротше й категоричніше називається книжка, то більше може виникнути сумнівів щодо невідповідності такої назви. Наприклад, нещодавно, читаючи пізній роман мого улюбленого (і одного з дуже небагатьох взагалі, кого б я радив читати з російської літератури) рос. письменника Владіміра Маканіна "Андеграунд", я мав лише один сумнів на тлі загального екстатичного відчуття: чому, власне, андеграунд? Невже не можна було вибрати для назви слово, яке викликає в читача не так багато сторонніх алюзій?Так само я дуже тішусь, що Андрухович не назвав "12 ёбручів" "Ритуалом", як збирався, і вважаю, що можна було зберегти проміжну робочу назву "Дванадцять ритуальних обручів".
Якщо ти спробуєш перелічити головні прозові твори ХХ століття, то побачиш, що не так багато серед них називаються однослівно. "100 років самотності" могло б називатись "Самота", "Полковнику ніхто не пише" - "Лайно", а "Квач у житі" - "Жито", звісно Хоча це, безперечно, справа смаку.
Деякі назви своєю надмірною промовистістю навіть неприємно вражають. "Кров кажана", "Сучі діти" або "Кобзар 2000"
2004.09.10 | Олесь Бережний
Авжеж...
Отаре,Власне, різні підходи до назви творів є виявленням звернення до різних цільових груп читачів. Чим ширша і ємніша назва - тим ширше коло читачів і... покупців (here we go!), які купляться на таку назву й куплять книжку. Отже суто технічно, назву книжки можна розглядати як комерційний важіль. Але, йдеться наразі не про це.
З іншого боку, я бажав звернути увагу виключно на магію звучання назв, без заглиблення у текст, відповідність тексту й титулу, авторство, чи навіть читацький або комерційний успіх. (Підтвердженням присутності магії звучання назв можеш, до речі, вважати той факт, що один віршар навіть уклав складові мого рейтингу в поетичну подобу в сусідній гілці - напевне його теж зачарувало... )
Погоджуюся з тобою в тому, що назва не конче повинна бути однослівною чи навіть односкладовою. Просто мене зацікавило віднайти такі слова, що в сучасному україномовному узусі попервах викликатимуть асоціацію з назвою сучлітової книжки, а не з тлумачним значенням слова.
Крім того, я затятий прихильник стислости у відборі слів (хоча не завжди це мені вдається на практиці). Теоретично, коли є вибір між одним і двома словами, я завжди надам перевагу одному. До речі, деякі мудрі люди зі мною в цьому погоджуються:
Therefore, since brevity is the soul of wit,
And tediousness the limbs and outward flourishes,
I will be brief.
~William Shakespeare, Hamlet
The most valuable of all talents is that of never using two words when one will do. ~Thomas Jefferson
А щодо влучности, вдалости, доцільности й доречности багатослівних назв, пак цілих речень, у назвах літературни творів - то й такого є чимало. І це цікаво б розглянути й обговорити. Адже, ІМХО, назва "Хіба ревуть воли як ясла повні" - це просто геніально!
otar пише:
> ...я не зовсім поділяю твою пристрасть до лаконічних, односкладових назв. Взагалі, що коротше й категоричніше називається книжка, то більше може виникнути сумнівів щодо невідповідності такої назви. Наприклад, нещодавно, читаючи пізній роман мого улюбленого (і одного з дуже небагатьох взагалі, кого б я радив читати з російської літератури) рос. письменника Владіміра Маканіна "Андеграунд", я мав лише один сумнів на тлі загального екстатичного відчуття: чому, власне, андеграунд? Невже не можна було вибрати для назви слово, яке викликає в читача не так багато сторонніх алюзій?
>
> Так само я дуже тішусь, що Андрухович не назвав "12 ёбручів" "Ритуалом", як збирався, і вважаю, що можна було зберегти проміжну робочу назву "Дванадцять ритуальних обручів".
>
> Якщо ти спробуєш перелічити головні прозові твори ХХ століття, то побачиш, що не так багато серед них називаються однослівно. "100 років самотності" могло б називатись "Самота", "Полковнику ніхто не пише" - "Лайно", а "Квач у житі" - "Жито", звісно Хоча це, безперечно, справа смаку.
>
> Деякі назви своєю надмірною промовистістю навіть неприємно вражають. "Кров кажана", "Сучі діти" або "Кобзар 2000"