Гілка епіграм
09/09/2004 | Олег Кочевих
Пропоную відновити призабуте мистецтво епіграми.
Для затравки пару експромттів:
***
Укрсучліт - дорожний знак
На повороті в райські кущі,
Де на сніданок Андрусяк
І Мельників на сон грядущий.
*** (від імені Лучука)
І який-бо з мене рантьє?
Я життя проведу у вагоні,
Сівши в потяг Рабле-Готьє
Із зупинкою на Війоні.
*** (приватне)
Мені радіти чи стрілятись?
Наснився сон, шпаркіший жала,
Що я став Larus Argentatus,
А ти мене окільцювала
(Larus Argentatus - срібляста чайка)
*** (Ю.Покальчуку та Ю.Винничуку)
Блудниці, розбишаки або митарі
Відкрили б перед вами райські брами,
Якби ви менше грали джаз на кліторі
Та шкварили ритм-н-блюз там само.
Творіть, бо ми того варті!
Для затравки пару експромттів:
***
Укрсучліт - дорожний знак
На повороті в райські кущі,
Де на сніданок Андрусяк
І Мельників на сон грядущий.
*** (від імені Лучука)
І який-бо з мене рантьє?
Я життя проведу у вагоні,
Сівши в потяг Рабле-Готьє
Із зупинкою на Війоні.
*** (приватне)
Мені радіти чи стрілятись?
Наснився сон, шпаркіший жала,
Що я став Larus Argentatus,
А ти мене окільцювала
(Larus Argentatus - срібляста чайка)
*** (Ю.Покальчуку та Ю.Винничуку)
Блудниці, розбишаки або митарі
Відкрили б перед вами райські брами,
Якби ви менше грали джаз на кліторі
Та шкварили ритм-н-блюз там само.
Творіть, бо ми того варті!
Відповіді
2004.09.09 | Д.С.
Це, правда, не зовсім епіграма, але пародія.
ПАРОДІЯ НА ПАВЛА ВОЛЬВАЧАНатягнувши махновську папаху,
Їду кучером вітру доріг.
Проминаю все пахоти, пахо…
Мавзер вигне кишеню, як гріх.
Обсідають обличчя комахи,
Бо яка ж Батьківщина без них?..
Пацанва посила мене на …,
Чи це, може, всього лише "фіґ".
І нагадують рейки і труби
В грудях дірки і в сімені губи.
За базарями бруд або грязь,
Недопалками тліє дорога.
А я бачу блондинчину ногу,
За яку я ще досі не взявсь.
2004.09.15 | ...
Ще пародія
ЕПІГРАФ:Я тебе роздягатиму, наче банан.
(Роман Скиба)
СОНЕТ-ПАРОДІЯ
Я тебе роздягатиму, як шкарубкий ананас,
Я тебе роздягатиму, наче кокос волохатий,
Як Везувій, пітніючи, стогнучи, буду порати
Сивий попіл комет, що ніяк щось не пада на нас.
Вурдалацькі степи не набридне мені споглядати:
Там без одягу юнки валяються посеред трас.
Але ці краплі крові, що скапують з космосу фраз,
Ніби порох, метуть Смолоскипники з нашої хати.
Знову п’яні пілоти покинули лайнер покійний,
В амазонок із хмар з арбалету свого лиш поціль-но,
Й буде герб Андруховича битись, як деревотрус.
Не закличу я зливу крізь холод котячий Сатурна.
Вже й під місяцем осінь, і чавлять болота задурно
Очманілі міста. І в Хусейна немає вже вус.
2004.09.09 | otar
Re: Гілка епіграм
Ех, епіграму вмажу, нах!...А в голову не лізе ніх...
Не побороти на руках
Тебе, Олеже Кочевих
2004.09.09 | Олег Кочевих
Дякую!
Прикольних слів-овець ціла отараНе перетопче славного Отара,
І не вгризуть цей полемічний скарб
Ані Ілля, ні Roller, ані Sharp.
2004.09.09 | Д.С.
Re: Гілка епіграм
Серед гілок і серед темСьогодні пишуть всує,
З ким спить Захарченко Артем,
І з ким Отар боксує.
2004.09.09 | Олег Кочевих
п.Отару від ще одного екс-скрябанутого
Шоу-бізнес - диявольські лапи;Люди гублять в них душу нерідко.
Свого часу я теж любив "Скрябін";
А тепер від Кузьми мені гидко!
2004.09.09 | Іван Андрусяк
Re: Гілка епіграм
Дякую, Олеже! От тільки маю сумнів, чи смакує до сніданку часник...2004.09.10 | Олег Кочевих
Сніданкове
Не сумнівайтеся, пане Іванку,Може, не йде до сніданку часник,
Та перевірено: вдень, ввечір, зранку
Добре смакує цього плоду сік.
2004.09.10 | otar
І на це знайдеться відповідь :)
Це, може, архетип для України,Та зловживати часником не тре':
Сучасники засвоять вітаміни,
А в вічності залишится - амбре.
2004.09.10 | Олег Кочевих
Вживання часнику
Йо реггелт кИиванок,О, кедвеш бАраатом!
Нам серед винних шклянок
Хоча б часник вживати!..
Jo reggelt kivanok - доброго ранку; Kedves Baratom - дорогий друже (мадярськ.)
2004.09.10 | otar
Re: Вживання часнику
Укран, мадяр - два братанкиДо вина і до читáнки -
Хай вино, а не часник
Нам розв'язує язик
(тут теж примітка - перші два рядки натяк на славнозвісну польсько-угорську дружилку Magyar, Lengyel ket jo barat, egyutt issza meg a borat/ Wegier, polak dwa bratanki i do szabli, i do szklanki)
2004.09.10 | Олег Кочевих
Розв'язування язика
Укран, мадяр - кет йо барат:Оковитою все марять!..
Ось горілка часникова -
І підвладна всяка мова.
2004.09.10 | Д.С.
Re: Гілка епіграм
(наслідування Пушкіна)В осенний дождь наш Кочевых
С Отаром и Андрусяком,
Напились водки с чесноком,
Сообразили на троих -
И забалакали втроем
неукраинским языком.
И каждый тиснул бойкий стих...
А нам-то, други, что до них?
2004.09.10 | Олег Кочевих
УКРСУЧМАНТРА
льох брухт культ ровно пафос дефіляда,збіговиська злам зрада імітація
кохання і війна московіада
перверзія ключ кляса кодло нація!
2004.09.11 | фіш
Re: Гілка епіграм
ну вже поєднав - Винничука з Покальчуком. Не плутайте грішне з праведним.2004.09.11 | фіш
Re: Гілка епіграм
У Юрка ПокальчукаКнижка груба - отака
(як Його... той-во... Вона)
на ксероксі писана
2004.09.12 | Олег Кочевих
Пако/Чемодан
Покальчук і Винничук - два еротомана,Від обох і бридко, й соромно, аж парко.
Я не знаю, чим це Пако гірший Чемодана -
Це одна полита спермою сміттярка.
2004.09.13 | фіш
Re: Пако/Чемодан
Кочевих - цнотливий хлопчик, та жахається він марноБо й про дупу написати можна влучно і бездарно
2004.09.13 | Sean
"Дупа" і "генерал" - однаково красиві слова,
все залежить від конкретного вжитку.Сказав (і правильно сказав, гівнюк такий) якийсь хрянчуз.
2004.09.13 | Олег Кочевих
Re: "Дупа" і "генерал" - однаково красиві слова,
1) Не однаково красиві це слова.2) найкраще про Д.У.П.А (думально-уніфікуючий променевий агрегат) написав Ірванець у "Рівне/Ровно"
2004.09.14 | АНЕТТА
Для п.ОЛЕГА. ТЕРМІНОВО
16-00,17.09 , п"ятниця
Юрко Іздрик презентує журнал "ЧЕТВЕР 21. Антидепресанти" і книжки серії журналу "Четвер": "Бібліотека журналу "Четвер" та "Проект 70х84\32". Клуб-кафе "Лялька" (пл.Д.Галицького, 1 )
Прошу Вас як Автора бути на презентації.
З повагою,
Антоненко Анетта
Директор,
Видавництво „Кальварія”,
а\с 328,
79000, Львів,
Україна,
факс: (+38-0322) 98-00-39
телефон: (+38-0322) 98-00-39, 40-32-15
e-mail: anetta@calvaria.org
http://www.calvaria.org
2004.09.13 | Олег Кочевих
Модераторе, а тексти Винничука і Пако - не лайка і не офтопік?
Я дуже поважаю п.Юрія Винничука й п.Юрія Покальчука. Але чимала частина їхніх текстів - це брудна еротоманія. Модератор вважає, що моє огидливе ставлення до бруду - лайка.А ТЕКСТИ ВИННИЧУКА І ПОКАЛЬЧУКА - НЕ ЛАЙКА?
2004.09.13 | otar
а за що поважаєш? :)
Ну, Покаля можна за вислугу років, він усе-таки і Хвранцію видів, і хороших людей закордонних перекладав. Але Винничука за що?2004.09.13 | Олег Кочевих
За що я поважаю Винничука
Винничука поважаю:1) бо кожна людина гідна поваги
2) за розкішне почутття гумору
3) за любов до Львова і популяризацію львівської історії і культури, а також галицького діалекту в найкращих його проявах.
4) за талант літератора і навернення завдяки цьому багатьох людей до укрсучліту
5) за театр-студію "Не журись" п'ятнадцятирічної давнини.
5) бо це приємний у спілкуванні дядько.
Категорично не приймаю розбещеність текстів Винничука. Але беззаперечно він НАША людина.
Проте перемогу "Мальви Ланди" на Книжці року вважаю ГАНЬБОЮ для останньої. Спеціально для Горицвіта повторюю: "Мальва Ланда" це суцільна сміттярка, на якій займаються блудом. І більше нічого.
Покальчука поважаю
за пункти (1) і (4) вищенаведеного списку.
2004.09.13 | otar
ти ба :)
Але ж ти цнотливий, Олеже> 1) бо кожна людина гідна поваги
Письменник - це вже трохи, так би мовити, не зовсім людина.
> 2) за розкішне почутття гумору
Ну, це суб'єктивно. Наприклад, я вважаю, що в Іздрика чудове почуття гумору в реалі, але він має якийсь фільтр, який абсолютно не пропускає гумор у творчість
> 3) за любов до Львова
Ось тут я починаю не погоджуватись.
> популяризацію львівської історії і культури
ПСЕВДОісторії і ПСЕВДОкультури. Я наголошую! Те, що популяризує Винничук - живі трупи, мумії, големи, франкенштайни. Він намагається оживити легендарну польську культуру Львова і зробити вигляд, що вона українська. Що не вдається таким чином перефарбувати - домислює
> галицького діалекту в найкращих його проявах.
Не погоджуюсь категорично. Знов-таки - штучного галицького діалекту, синтезованого за принципом навмисного добору слів, яких немає в літературній українській мові. Це стосується, щоправда, передусім його публікацій у ролі Юзя Обсиратора, а не художньої творчості.
> 4) за талант літератора
Погоджуюсь. Є талант
Решта все не можу ані заперечити, ані підтвердити, бо з Винничуком не спілкувався. Один факт раз і назавжди засвідчив для мене його некошерність як людини. На презентації "Приватної колекції" Василя Габора, де зібралися всі, хто міг, автори, кожен говорив про:
- Габора
- книжку
- інших авторів
- зрештою, про себе в контексті цієї книжки.
А Юрко Винничук вийшов, сів на стільчик і без передмов і післямов 20 хвилин бубонів оповідання про тарганів.
Як на мене, ця історія коментарів не потребує.
2004.09.13 | фіш
Re: ти ба :)
ну, дурна історія. Зрештою, кожен має право на дурні історї. Думаєш, це найбільше, що визначає його як особистість?2004.09.13 | otar
ну...
Я ніколи особливо не цікавився його персоною. Принаймні, мені відомі деякі інші факти, які визначають його як особистість (херову особистість) набагато більше. Наводити їх тут не буду, бо це приватне. Колись я зарікся читати його книжки взагалі, потім передумав і взяв собі "Діви ночі" - мушу визнати, це добра книга, написана добрим автором, хоча й не "ах!".2004.09.13 | Олег Кочевих
Re: ти ба :)
otar пише:> Але ж ти цнотливий, Олеже
Якби ж то. Зроблю як Винничук - і нагадаю про свій власний текст. Оціни-но "Лізу Ельнезешт" з точки зору цнотливості.
> Винничук намагається оживити легендарну польську культуру Львова і зробити вигляд, що вона українська. Що не вдається таким чином перефарбувати - домислює
Львів 600 років із 750 років своєї історії був польським містом. Це передусім місто короля Яна Собеського, Корнякта, Потоцьких, Фредра, Конопницької, місто, куди приїжджав цісар Франц Йосиф. Подяка тим, хто допомагає нам усе це всотати, освоїти, пересадити на власний грунт. І ганьба тим, хто відчужується від "ненашої історії".
Нам потрібний український "всевідклик" і освоєння українством усього тутешнього (зокрема, усього найкращого зі спектру російської культури Києва, російсько-єврейської культури Одеси тощо). Нам потрібно також і освоєння (не переклад, а освоєння) "тамтешнього" світового . Але геть хибним шляхом є українське самозосередження, наприклад, подача Львова виключно як місто Франка-Грушевського-ЗУНР-Антонича-П'ємонта1980х-грекокатоликів. Це глухий кут.
> штучного галицького діалекту, синтезованого за принципом навмисного добору слів, яких немає в літературній українській мові.
То добре, що немає. А в раннього нормального Скрябіна усі слова в текстівках були літературними?
А домислює легенди і синтезує мову Винничук ФАХОВО, стильно і весело. Якби ще це все було не так розбещено...
2004.09.13 | Олег Кочевих
Освоювати - не заміняти
Під освоєнням тутешнього і тамтешнього я розумів не ЗАМІНУ СВОГО НА ІНШЕ, а саме прищеплення, адаптацію, "одомашнення" найкращого.Про те, що не все європейське й не все стародавнє варте наслідування, йшлося на іншій гілці: http://www.maidan.org.ua/n/culture/1095020791
2004.09.13 | otar
це не зовсім те "освоєння"
Не знаю, чи читав ти опус Винничука "Кнайпи Львова".Я дізнався з цієї книжки, яку прочитав буквально в перший місяць свого перебування у Львові, себто три роки тому, дуже багато про історію міста. Колорит, наполегливо підкреслюваний Винничуком, уже тоді здався мені трохи романтизованим і занадто "рафінованим". Потім, десь під кінець книжки, я спробував подивитись на неї українськими очима.
Отже, виходячи з Винничукової книжки, ми, сьогоднішні львів'яни, - вірніше, "вони", бо галичанином можна тільки народитися, - є спадкоємцями і прямими наступниками:
- польської аристократії, що багатіла на праці русинів-селян (до 1848 року - кріпаків);
- інтернаціонального польсько-німецько-вірменсько-єврейського, переважно польсько- й ідишомовного міщанства, яке не тільки не змішувалось із русинами-українцями, а навіть до пори дозволяло йому жити на єдиній у місті вуличці Руській;
- т.зв. "львівських батярів" - прообразу теперішніх гопників, чиїми жертвами у більшості випадків були, власне, русини та євреї;
- польської інтелігенції, яка жила в абсолютній ізоляції від навколишньої етнографічної маси, активно пропагуючи полонізацію, а в 20-х - 30-х роках - великодержавний польський шовінізм.
Принаймні, саме вони - дійові особи книжок Винничука (щоправда, він воліє не протиставляти їх русинам, своїм і нашим предкам, зрештою - нам). Вони в нього фігурують як "львів'яни", і саме їхні традиції намагаються зараз відновити у Львові.
Це нагадує мені чудову соцреалістичну традицію, коли всі дійові особи хорошої радянсько-української книжки (наприклад, роману П.Загребельного "Розгін"), будучи в Росії, Узбекистані, в Одесі, на Київщині, на Черкащині, в Дніпропетровську, на Чорнобилі чи в Німеччині, говорять однією мовою; в книжці це начебто українська, але ми ж то розуміємо всю неможливість такого дива, словом - це загальна, общепонятна, радянська мова. Навіть не російська. Бо ми всі однакові, ми - радянські люди, від Сахаліна до Берліна й від Білого до Чорного моря.
Якби ти, Олеже, знав, з якої демографічної сировини утворились у повоєнні роки сучасні львів'яни, ти б теж зрозумів, чому мені не подобається Винничукова міфологія про безперервне існування "львівської культури", яка так непомітно змінила мову, державу і національність. Це брехня, а не художній вимисел.
2004.09.13 | Олег Кочевих
Re: це не зовсім те "освоєння"
otar пише:> виходячи з Винничукової книжки сьогоднішні львів'яни є спадкоємцями і прямими наступниками: польської аристократії, що багатіла на праці русинів-селян; інтернаціонального польсько-німецько-вірменсько-єврейського, переважно польсько- й ідишомовного міщанства, "львівських батярів", польської інтелігенції, яка жила в абсолютній ізоляції від навколишньої етнографічної маси...
Точно так. Сьогоднішні львів'яни є спадкоємцями і наступниками усіх перелічених груп. А також (і то найбільшою мірою)всі ми є спадкоємцями і наступниками радянських інженерів, кадебістів, заводчан, учителів еtс. Хочеш не хочеш, але нема на те ради.
> Якби ти, Олеже, знав, з якої демографічної сировини утворились у повоєнні роки сучасні львів'яни, ти б теж зрозумів, чому мені не подобається Винничукова міфологія
Прекрасно знаю, Отаре. Мій дідусь був не останньою людиною у Львові 1960-х-70-х. І батьки та інші родичі чимало розповідали про абсолютно наскрізно російський післявоєнний та відлиговий Львів.
Найкраще ті часи передав Григорій Комський (до речі, однокласник мого батька) у львівському випускові "Ї": http://www.ji.lviv.ua/n29texts/komsky2.htm
Але Винничукова міфологія мені подобається. Бо він так і говорить, що це художня література, а не підручник історії. Вай же ж нот?
Але коли я бачу у справжніх підручниках історії, що трипільці були українцями, це мені не подобається значно більше.
2004.09.13 | otar
на "подобається" - не маю що заперечити :) (-)
2004.09.13 | Горицвіт
Re: За що я поважаю Винничука
Олег Кочевих пише:> Спеціально для Горицвіта повторюю: "Мальва Ланда" це суцільна сміттярка, на якій займаються блудом. І більше нічого.
А для чого спеціально для мене повторювати?
Я взагалі не обговорював цієї книжки. Почав колись читати, але потім журнал (здається, це був "КК") десь дівся, і шукати не хотілося.
Якщо ви про оцінку, то я її не ставив. Про систему оцінок вже писалося безліч раз.
2004.09.13 | Олег Кочевих
Вибачте, Горицвіте. Я помилково думав, що оцінки ставите Ви (-)
2004.09.13 | Горицвіт
Re: Модераторе, а тексти Винничука і Пако - не лайка і не офтопік?
Олег Кочевих пише:> Я дуже поважаю п.Юрія Винничука й п.Юрія Покальчука. Але чимала частина їхніх текстів - це брудна еротоманія. Модератор вважає, що моє огидливе ставлення до бруду - лайка.
Звідки ви взнали, що вважає модератор? Оцінки ставлять багато зареєстрованих відвідувачів. Цю "лайку" я не ставив.
2004.09.13 | Д.С.
Re: Гілка епіграм
Тусовку для своих мыСобьем - и спросим прямо:
Куда исчезли рифмы?
И где же эпиграммы?
2004.09.14 | Рюген
Галицийцам:
Вам в задницы проникКоварный глист
С татуировкой:
"Националист".
2004.09.15 | Д.С.
Re: Гілка епіграм
{ З дружнім привітом Р.Параньку, О.Довженку та О.Кочевих }.Кожен різного воліє в Україні:
Польщі, Австрії, комуни або барщини.
Але три мадяромани нині
Захотіли тут Великої Мадярщини!
(жарт
2004.09.15 | otar
Re: Гілка епіграм
Найбільше треба зараз нам,Щоб вибори не виграв Хам -
Тоді від Харкова до Хуста
Була б лиш випалена puszta
2004.09.15 | Д.С.
Re: puszta
Якби Пуста - то ще наслідок незлецький,бо вона придатна для маржини.
Але ж зробить Хам кар'єр донецький
з усієї нашої країни!..
2004.09.24 | NM
За кордоном п'ють українську горілку (вірші)
"Немировознача" творчість з форуму російських ізраїльтянАвтор: Federica
Смотрю, поредели вдруг ельники:
Гуляет там много народу.
Готовится Моцарт к сочельнику,
А, может быть, к Новому году.
Болит голова после хАнуки -
Юлою головушка кружится...
И думает Моцарт: "Не стану-ка
Я даром в ристалище тужиться!
Налейте сперва мне "Немирова",
А там уж спою я застольную.
Пусть Сипера - бедного, сирого -
Согреют пары алкогольные!"
Автор: Моцарт
По родному гуляя кибуцу,
Сипер утро приветствует раннее.
А за Сипером шумно крадутся
по кустам Федерика с Мишанею.
Что же их привлекает, коварных,
в этом скромном простом рифмомахере -
красота, интеллект ли, товарность
или просто не нужен он на хер им,
а имеется, скажем, причуда:
поутру любоваться на милого -
как он прячет пустую посуду
из-под пива, сакэ и "Немирова" -
а потом все повыгрести тихо,
сдать - и тут же с утра в воскресение
скромный домик купить в Петах-Тикве,
выпить с Сипером в честь новоселия?
Автор: Сипер
В далеком Эйлате стоят небоскребы,
В бассейнах вода голубая.
От солнца и моря там дохнут микробы,
И в барах гитары лабают.
Зеленые отблески Красного моря
Ложатся на желтый песочек.
Дымы от шашлычных витают в просторе -
Ну кто отказаться захочет?
В Москве минус тридцать, в Тагиле-за сорок,
Угрюмо, безвыходно, мрачно,
И солнце заходит в туман за пригорок,
Что раньше был местностью дачной.
В далеком Эйлате лучи спину греют
От солнца палящего лика.
Балдеют арабы, кайфуют евреи
И в полном торчке Федерика.
А мы не дворяне, а мы - северяне,
Стакан свой покрепче хватаем.
В дождливом тумане и я, и Мишаня
Под Хайфой творим и бухаем.
В далеком Эйлате пускай Федерика,
В далеком Тагиле - Васятка.
А мы, излечившись от нервного тика,
"Немиров" допьем без остатка.
2004.09.24 | Украинская водочная компания Nemiroff
спасибо!
НАША РЕКЛАМАстихотворная
Во всех ресторанах
домах и квартирах,
Все праздники празднуют
вместе с Nemiroff.
Берлин и Варшава,
Москва и Нью-Йорк
уже выбивают
горілчаний корк!
Что Юрий Хмельницкий
И что нам пашА?
Теперь от Немирова
млеет душа!
Немиров Потоцких
князей и графинь -
затмил благородной
горилки графин!
Некрасов родился тут,
русский поэт, -
И нынче с Немировом
Хочется петь!
Кому на Руси
Хорошо было жить -
Немировец знал:
Кто умел скромно пить!
И вот во всех рейтингах
Різних країн
Горілка Nemiroff -
Бренд номер один!
Желаем Майдановцам
Счастья и мира
Согласия, дружбы!..
Привет от
NEMIROFF.