Українські й російські книжки - разом чи окремо?
10/07/2004 | otar
Ця тема вже обговорювалась тут у контексті різних дискусій, але сьогодні мені хотілось би повернутись до неї окремо.
Зайшов я нині до невеличкої книгарні в дніпропетровському універмазі "Дитячий світ". Думав підшукати собі щось почитати по дорозі додому ("Не думай про червоне" скінчилось у літаку на шляху сюди - фізкультпривіт
). Книгаренька маціпусінька, 4 стелажі. Дивлюсь полиці: Амфора, Амфора, Амфора... гоп - українські книжки Фоліо. Марина Юденич, Марина Юденич... гоп! Павло Загребельний! Книги з серії "шкільна бібліотека" розкидані між Борхесом, Кортасаром і Апдайком, "Кобзар" Шевченка стоїть поруч із Окуджавою і Висоцьким.
Словом, помітно, що мерчендайзери намагались розставити українські книжки, яких тут, напевно, 2-3%, за тематикою полиць, де більшість становлять російські. Оскільки тематика - річ дуже умовна, то вийшов бардак. Якщо людина шукає на полиці російську книжку, вона дратуватиметься, зустрічаючи там Нечуя-Левицького чи Олеся Гончара; якщо їй потрібна українська, то доведеться переглянути всі стелажі з художньою літературою, бо куди ту книгу зарахували малописьменні продавці - невідомо.
Таке саме "тематичне" розташування практикується в мережі "Буква". В "Орфеї" навпаки - все, що є українською мовою, стоїть на поличці "українського гетто" серед десятків російськомовних полиць. Звісно, бачити, як мало займає місця рідна література - принизливо. а з іншого боку, коли ти йдеш до книгарні, то, як правило, точно знаєш, чи потрібна тобі російськомовна книжка, чи україномовна. Оскільки українських книжок небагато, то чи не легше шукати їх на окремій полиці, а не по всій крамниці?
Отже, хотілось би почути вашу думку:
- Чи варто у книгарнях, де пропорція рос:укр становить понад 3:1, відокремлювати україномовні книжки від російськомовних? І як бути з російськомовними книжками вітчизняних видавництв?
Зайшов я нині до невеличкої книгарні в дніпропетровському універмазі "Дитячий світ". Думав підшукати собі щось почитати по дорозі додому ("Не думай про червоне" скінчилось у літаку на шляху сюди - фізкультпривіт
). Книгаренька маціпусінька, 4 стелажі. Дивлюсь полиці: Амфора, Амфора, Амфора... гоп - українські книжки Фоліо. Марина Юденич, Марина Юденич... гоп! Павло Загребельний! Книги з серії "шкільна бібліотека" розкидані між Борхесом, Кортасаром і Апдайком, "Кобзар" Шевченка стоїть поруч із Окуджавою і Висоцьким. Словом, помітно, що мерчендайзери намагались розставити українські книжки, яких тут, напевно, 2-3%, за тематикою полиць, де більшість становлять російські. Оскільки тематика - річ дуже умовна, то вийшов бардак. Якщо людина шукає на полиці російську книжку, вона дратуватиметься, зустрічаючи там Нечуя-Левицького чи Олеся Гончара; якщо їй потрібна українська, то доведеться переглянути всі стелажі з художньою літературою, бо куди ту книгу зарахували малописьменні продавці - невідомо.
Таке саме "тематичне" розташування практикується в мережі "Буква". В "Орфеї" навпаки - все, що є українською мовою, стоїть на поличці "українського гетто" серед десятків російськомовних полиць. Звісно, бачити, як мало займає місця рідна література - принизливо. а з іншого боку, коли ти йдеш до книгарні, то, як правило, точно знаєш, чи потрібна тобі російськомовна книжка, чи україномовна. Оскільки українських книжок небагато, то чи не легше шукати їх на окремій полиці, а не по всій крамниці?
Отже, хотілось би почути вашу думку:
- Чи варто у книгарнях, де пропорція рос:укр становить понад 3:1, відокремлювати україномовні книжки від російськомовних? І як бути з російськомовними книжками вітчизняних видавництв?
Відповіді
2004.10.07 | С.Пиркало
Як попало - два погляди
У британських книгарнях книги різними мовами (включно з валійською) стоять на окремих стелажах.Але чи це є аналогічною ситуацією з Україною, де більшість населення двомовні? Для чого взагалі читач приходить у книгарню - купити щось почитати чи купити щось почитати українською (російською) мовою? Чи так важливий оцей розподіл для пересічного читача, як для нас на цьому форумі?
Хоча з іншого боку, розподіл на українську, російську, світову і рецепти для молодой хазяйкі настільки звичний, що ламати його, мабуть, не варто. Мені б самій було легше, якби це стояло окремо. А то змішування всього в купу може нагадувати ранні 90-ті, коли черевики куплялися в аптеці, ліки в гастрономі, ковбаса в ларьку і таке інше.
2004.10.07 | знавець
Отаре, ти круто лоханувся!
Отаре, ти круто лоханувся... Якщо за витчизняними книжками в Днипри поперся до Дитячого свиту! Адже у самисинькому центри на Красний площи э кльовий магазин "Билокнижник". Все що тильки можна - укранискькою! Асортимент такий що и Яворський би позаздрив. А цини просто смих!Ось де вони знаходяться
http://www.artvertep.dp.ua/res/map.html
А це инхий сайт
http://www.artvertep.dp.ua
Бижи якщо ще маэш час туди!
2004.10.07 | otar
Залошив ти мене, братела, па-взрослому
Якби я знав, шо в Днєпрє у пацанов всьо на мазє, то пішов би в "Білокнижник"2004.10.15 | читач
українське гетто
Чесно зізнаюся, мені особисто зручніше, коли наші книжки стоять в "українському гетто", але, напевно, це стосується більше серйозної літ-ри. Бо видавці пригод, детективів і фантастики говорять, що коли їхня книжка стоїть впереміш на полиці з російською, але розділена за жанрами, вона краще продається. Тому, напевно, кожна книгарня вибирає для себе ту стратегію, яка дозволяє їй продати більше книжок. До речі, Загребельного і Юрія Макарова беруть російськомовні, які, скажімо, Ірванця там чи Дністрового в житті не куплять. Тому питання складне.2004.10.15 | Олесь Бережний
А чому не можна і разом, і окремо?
Неодноразово бачив, коли одна й та сама книжка в книгарнях може знаходитися в кількох місцях. Наприклад, спочатку при вході на окремому стенді - бо новинка чи бестселер. Уявімо для прикладу що йдеться про мемуари австрійського альпініста, який у зв*язку з 2-ю Світовою війною провів "Сім років у Тібеті" (до речі, у фільмі його грав Бред Пітт). Так от, крім тимчасового окремого стенду при дверях, ця книга знаходилася водночас у кількох тематичних розділах: 1) розділ "Біографії"; 2) розділ "Історія 2-і Світової" чи "Військова історія"; 3) розділ "Релігія" (бо там багато йдеться про Далай-Ламу та тібетський Буддизм); 4) розділ "Спорт" (бо там чимало про альпінізм і мужність цього альпініста); 5,6) у розділі "Країнознавство" відразу в двох місцях - "Європа" (стосовно Австрії) та "Азія" (стосовно Тібету, Індії). А ще й на палітурці - посмішка Бреда Пітта, яку відразу бачили з вулиці й купували домогосподарки, що просто йшли вулицею й не читали книжок роками...Усі задоволені, книжка продається шаленими накладами, грошенята ллються рікою, книжкова індустрія квітне й розвивається!
Повертаючися до стану українських книжок в книгарнях України. Причини бездарного розташування там книжок, з чим я особисто стикався неодноразово, на мою думку, знаходяться навіть і не тільки у повному бізнесовому невігластві менеджерів тих книгарень, але значно глибше. Вони не вбачають прямої відповідності між зручністю й задовленням покупця та власним шкурним добробутом. Це все ще скотське й неповажне ставлення до покупця, як до тупого бидла, що тільки дратує своїми питаннями про йохану укрлітературу. Забуваючи при тому, що коли розумно й по-діловому поставитися до продажу україномовних книжок в Україні, це може приносити зиск не гірше, ніж якісь гребані сосиски з гірчицею! Совковість ще до кінця не видавилася з цих горе-бізнесменів - от вони ставляться й до себе самих, як до своїх покупців - бездумно й по-билячому, бо ще не побачили своєї прямої залежності від кишені україномовного читача...
2004.10.16 | AOlex
Потрібно і разом, і окремо!
Неодноразово бачив, коли одна й та сама книжка в книгарнях може знаходитися в кількох місцях.Розташування книг у книгарні має відповідати або концепції магазину або просто здоровому глузду...
Окремо розташовуватися мають тільки твори української(художньої) літератури.
Решта книг повинні знаходитися на своїх тематичних!!! полицях незалежно від мови, у тому числі перекладна замежна проза та поезія.
Це все ще скотське й неповажне ставлення до покупця, як до тупого бидла, що тільки дратує своїми питаннями про йохану укрлітературу. Забуваючи при тому, що коли розумно й по-діловому поставитися до продажу україномовних книжок в Україні, це може приносити зиск не гірше, ніж якісь гребані сосиски з гірчицею! Совковість ще до кінця не видавилася з цих горе-бізнесменів - от вони ставляться й до себе самих, як до своїх покупців - бездумно й по-билячому, бо ще не побачили своєї прямої залежності від кишені україномовного читача...
Дуже емоційно, але нагадує виступи проФФесора про спекулянтів, які підвищують ціни на м'ясо
Проста справа шукати винного.
Насправді продаж українських книжок окрім морального задоволення приносить дуже мало зиску
Якбе їснував у суспільства явний,не прихований, попит саме на українську книгу, той попит задовольняли би різні торговці, як великі так й малі.
Совковість не видавилась також і з покупців-читачів, яким сосиска з гірчицею бажаніша за читання. На жаль наш народ дає підстави вважати себе "тупим бидлом", про що свідчить рейтинг двічи несудимого кандидата.