Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів...
10/14/2004 | FATOS
http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=31831
НЕ ТІЛЬКИ ДО НАШИХ ЧИТАЧІВ
Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів про вибір і вибори
Ми, українські літератори, що підписалися нижче, не належимо до жодної політичної партії, не беремо участі в партійно-ідеологічному протистоянні і в цьому сенсі є цілком аполітичними. Понад усе кожен із нас цінує людське індивідуальне, тобто самодостатність і свободу кожної людської особистості. І оскільки саме ці вартості нині в нас як ніколи під загрозою, ми використовуємо своє право висловитися вголос.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович погодився на атипове злягання криміналізованої української влади з новочекістським режимом Росії, а вже ЗАВТРА від української демократії не залишиться й сліду, як це вже відбулося з демократією російською.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович відмовляється від європейського майбутнього України, а вже ЗАВТРА кожне українське місто може стати військовою базою Збройних сил Росії. Від України ж залишиться тільки назва, гімн і герб (хоч і з останніми двома атрибутами немає жодної певності, якщо згадати приклад історичної батьківщини Януковича - Білорусі).
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович погрожує нам подвійним громадянством, а вже ЗАВТРА українці знову безглуздо віддаватимуть свої життя заради "великої імперії", вже ЗАВТРА українські школи та лікарні безперешкодно захоплюватимуть бойовики, вже ЗАВТРА мирних українських людей тероризуватимуть відморожені московські генерали.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович роздає своїм братанам і шісткам найкращі заповідні угіддя, історичні палаци й вілли, шматки узбереж і водоймищ, лісів і гір, а вже ЗАВТРА всім нам для виживання (чи вимирання?) буде відведено щось на кшталт останньої резервації зі знищеним депресивним ландшафтом.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович обіцяє надати мові попси та блатняку абсурдний статус "другої державної", а вже ЗАВТРА вона остаточно витіснить "першу державну" на всі можливі узбіччя та марґінеси, вже ЗАВТРА мова малописьменного "проффесора" та його братви безальтернативно запанує на всій "калиново-солов'їній" території.
СЬОГОДНІ кремлівські політтехнологи, ці неперевершені в цинізмі менеджери кандидата Віктора Януковича, визначають наше з вами майбутнє і, вдаючись до найчорнішого піару та примітивної антизахідної риторики, безперешкодно провадять свої геостратегічні експерименти над "страной, которой не жалко", а вже ЗАВТРА Україна перетвориться на чорну діру в центрі Європи, де безкарно труять кандидатів у Президенти, вбивають журналістів і тримають у покорі, апатії та безнадії цілий народ.
Так, ми справді в небезпеці - і Україна, і її незалежність, і незалежність кожного з нас. І тому ми, українські літератори, що підписалися нижче, закликаємо українських виборців віддати свої голоси на виборах Президента України за Віктора ЮЩЕНКА.
Янукович - це незворотність маріонеткової диктатури, Ющенко - це незворотність демократії.
Янукович - це корумпована, криміналізована і шансонізована влада, Ющенко - це громадянські права і свободи.
Янукович - це совок і блатняк, Ющенко - це шанс для культурного різноголосся.
Янукович - це ізоляція від Європи і світу, Ющенко - це долання кордонів, це порозуміння.
Вибір Віктора Ющенка - це вибір європейський, а не єепнутий.
Вибір Віктора Ющенка - це вибір вільних особистостей, а не заляканих зомбі.
І якщо ЦЯ влада ТАК ненавидить ЦЮ людину, то наш вибір правильний.
Вибираймо СЬОГОДНІ, тому що ЗАВТРА в нас можуть забрати саму можливість вибору!
Юрій Андрухович
Андрій Бондар
Олександр Бойченко
Іван Андрусяк
Наталка Білоцерківець
Юрій Винничук
Юрій Іздрик
Олександр Ірванець
Ірена Карпа
Василь Кожелянко
Тарас Прохасько
Микола Рябчук
НЕ ТІЛЬКИ ДО НАШИХ ЧИТАЧІВ
Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів про вибір і вибори
Ми, українські літератори, що підписалися нижче, не належимо до жодної політичної партії, не беремо участі в партійно-ідеологічному протистоянні і в цьому сенсі є цілком аполітичними. Понад усе кожен із нас цінує людське індивідуальне, тобто самодостатність і свободу кожної людської особистості. І оскільки саме ці вартості нині в нас як ніколи під загрозою, ми використовуємо своє право висловитися вголос.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович погодився на атипове злягання криміналізованої української влади з новочекістським режимом Росії, а вже ЗАВТРА від української демократії не залишиться й сліду, як це вже відбулося з демократією російською.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович відмовляється від європейського майбутнього України, а вже ЗАВТРА кожне українське місто може стати військовою базою Збройних сил Росії. Від України ж залишиться тільки назва, гімн і герб (хоч і з останніми двома атрибутами немає жодної певності, якщо згадати приклад історичної батьківщини Януковича - Білорусі).
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович погрожує нам подвійним громадянством, а вже ЗАВТРА українці знову безглуздо віддаватимуть свої життя заради "великої імперії", вже ЗАВТРА українські школи та лікарні безперешкодно захоплюватимуть бойовики, вже ЗАВТРА мирних українських людей тероризуватимуть відморожені московські генерали.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович роздає своїм братанам і шісткам найкращі заповідні угіддя, історичні палаци й вілли, шматки узбереж і водоймищ, лісів і гір, а вже ЗАВТРА всім нам для виживання (чи вимирання?) буде відведено щось на кшталт останньої резервації зі знищеним депресивним ландшафтом.
СЬОГОДНІ український (?) "прємьер-міністр" Янукович обіцяє надати мові попси та блатняку абсурдний статус "другої державної", а вже ЗАВТРА вона остаточно витіснить "першу державну" на всі можливі узбіччя та марґінеси, вже ЗАВТРА мова малописьменного "проффесора" та його братви безальтернативно запанує на всій "калиново-солов'їній" території.
СЬОГОДНІ кремлівські політтехнологи, ці неперевершені в цинізмі менеджери кандидата Віктора Януковича, визначають наше з вами майбутнє і, вдаючись до найчорнішого піару та примітивної антизахідної риторики, безперешкодно провадять свої геостратегічні експерименти над "страной, которой не жалко", а вже ЗАВТРА Україна перетвориться на чорну діру в центрі Європи, де безкарно труять кандидатів у Президенти, вбивають журналістів і тримають у покорі, апатії та безнадії цілий народ.
Так, ми справді в небезпеці - і Україна, і її незалежність, і незалежність кожного з нас. І тому ми, українські літератори, що підписалися нижче, закликаємо українських виборців віддати свої голоси на виборах Президента України за Віктора ЮЩЕНКА.
Янукович - це незворотність маріонеткової диктатури, Ющенко - це незворотність демократії.
Янукович - це корумпована, криміналізована і шансонізована влада, Ющенко - це громадянські права і свободи.
Янукович - це совок і блатняк, Ющенко - це шанс для культурного різноголосся.
Янукович - це ізоляція від Європи і світу, Ющенко - це долання кордонів, це порозуміння.
Вибір Віктора Ющенка - це вибір європейський, а не єепнутий.
Вибір Віктора Ющенка - це вибір вільних особистостей, а не заляканих зомбі.
І якщо ЦЯ влада ТАК ненавидить ЦЮ людину, то наш вибір правильний.
Вибираймо СЬОГОДНІ, тому що ЗАВТРА в нас можуть забрати саму можливість вибору!
Юрій Андрухович
Андрій Бондар
Олександр Бойченко
Іван Андрусяк
Наталка Білоцерківець
Юрій Винничук
Юрій Іздрик
Олександр Ірванець
Ірена Карпа
Василь Кожелянко
Тарас Прохасько
Микола Рябчук
Відповіді
2004.10.14 | Sean
Якщо відволіктися від..."дванадцяти ап"
(без понтів не можна? До речі, а Юда хто?) і не зважати на необов'язкове перше речення першого абзацу (без дещо блядських запевнень у своїй позаполітичній незайманості не можна?) - то нічого. Ніж невер, так краще лейт."+1"
2004.10.17 | Киянин
Про Юду
Sean пише:> (без понтів не можна? До речі, а Юда хто?)
Одного можу назвати точно. Микола Рябчук, "известный украинский политолог" (!). Перший придумав, що Україна не одна, а розколота на дві. Такі ворожі, непримиренні, мало що не поб'ються. Захід кругом тобі Європа і П'ємонт, Схід - совок, "шахьтори і православниє". І ніяка єдність між ними неможлива.
Друкувався з цим і в Росії. Мені десь років 3 тому в Москві показували одну таку його п.здувату статейку в якомусь збірнику. Довелось тоді довго переконувати моїх знайомих, що все це пурга галіма, виссана з пальця.
Тепер цей самий сценарій добивають гельмани з бабловськими. "Православниє шахтьори" вже, кажуть, в Києві, "бєндєровци" Корча теж, мабуть, в бойовій готовності. В ніч з 31 на 1-ше ще будуть нам "дві України" по нотам АП. А цей політолух тепер, значить, "аполітичний літератор" (!!!!!). Так і записати себе просить. Ну дууууже просить...
Ось така казочка, малята.
За інших підписаних не скажу нічого: когось поважаю як письенника, когось просто не знаю (Бойченка). Але від підпису цього всраного "п'ємонтщика" мені й весь виступ починає підозріло тхнути. Бажанням не стільки Ющенка підтримати, скільки власні мокрі штани. Хоча, дуже хотів би помилитися. :
2004.10.17 | ziggy_freud
Re: Про Юду
Киянин пише:> Sean пише:
> > (без понтів не можна? До речі, а Юда хто?)
>
> Одного можу назвати точно. Микола Рябчук, "известный украинский политолог" (!). Перший придумав, що Україна не одна, а розколота на дві. Такі ворожі, непримиренні, мало що не поб'ються. Захід кругом тобі Європа і П'ємонт, Схід - совок, "шахьтори і православниє". І ніяка єдність між ними неможлива.
Сумніваюсь, що це теорія Рябчука. За нею - значно більші хлопці. Цікаво, що зараз із цього приводу думає сам Рябчук.
Уважно подивіться на мапу Європи. На "дугу стабільності", чи то "санітарний кордон", який утворюють довкола Росії Калінінградська область, Придністров'я і Севастополь. Беларусь РФ вдалось зробити повністю залежною. То чому б кудись іще не додати підмосковних маріонеток.
>
> Друкувався з цим і в Росії. Мені десь років 3 тому в Москві показували одну таку його п.здувату статейку в якомусь збірнику. Довелось тоді довго переконувати моїх знайомих, що все це пурга галіма, виссана з пальця.
Пурга. Галіма. Виссана. Так само можна казати про 26 чи 125 маленьких Україн. Кордон між між Україною і УРСР є практично в кожному населеному пункті. Він в головах проходить, а не по якійсь річці чи гірці.
2004.10.14 | otar
Нарешті! (-)
2004.10.16 | 123
На Сході чи Півдні ці імена ніхто не знає
Ті, для кого ці письменники є авторитетом, вже давно визначилися.Тому користі (у сенсі залучення виборців) від цього листа - нуль.
2004.10.16 | ziggy_freud
Re: На Сході чи Півдні ці імена ніхто не знає
123 пише:> Ті, для кого ці письменники є авторитетом, вже давно визначилися.
Переважно визначились. Можливо, комусь із їх шанувальників було просто ліньки йти голосувати. Тепер ще раз замисляться.
До речі, на Сході і Півдні народ теж буває різний. І з точку зору політизованості, і з точки зору цікавості до укр. літератури.
>
> Тому користі (у сенсі залучення виборців) від цього листа - нуль.
А який був сенс від Донієвого листа під час касетного скандалу? Там теж і літератори, і музиканти багато хто підписався. Якщо Кучма тоді однаково лишився президентом, то наступного разу всім мовчати і прикидатись "вєтошью"?
2004.10.17 | Горицвіт
Re: На Сході чи Півдні ці імена ніхто не знає
123 пише:> Ті, для кого ці письменники є авторитетом, вже давно визначилися.
>
> Тому користі (у сенсі залучення виборців) від цього листа - нуль.
Мабуть, що так. Сенс скоріше в очистці власної совісті. Що теж добре.
2004.10.17 | Михайло Свистович
А чиї імена знають на Сході чи Півдні? (-)
2004.10.18 | Д.С.
Завдяки "Зеркалу Недели" ІМ'Я Андруховича знають всі.
Тобто знають більш-менш інтелігентні кола по всій Україні. Але то стосується виключно ІМЕНІ Андруховича - його власних статей (при чому російською мовою) та статей про нього - а не його укр. прози.2004.10.18 | Sean
...хто знає Дзеркало Тижня. А ДТ знають не всі.
Найбільша цінність цього листа - в тім, що він все ж таки є.Найбільша вада цього листа - в тім, що він з'явився тільки зараз. І саме тільки листом, а не доступною цим персонам агіткампанією хоча б десь за півроку до виборів.
2004.10.19 | otar
і згоден, і не згоден
Безперечно, це не є агітка для мас. На маси цей лист не подіє. Хоча, можливо, він на когось таки вплине.Безперечно, з "мовою попси і блатняка" чуваки трохи прорахувались - я вже чув кілька обурених відгуків від російськомовних.
Але цей лист усе-таки з'явився якраз тоді, коли я, наприклад, уже почав розчаровуватись у деміургах. Не знаю, як для вас, але для мене зараз вибори займають чільне місце у житті, я навіть особливо ні про що інше думати не можу, ну, приблизно як за два тижні до операції з видалення ракової пухлини. Питання "Ющенко чи Янукович" - це питання життя і смерті. І бачити, що люди, яких я надзвичайно поважаю, які є до певної міри взірцями для мене, не приділяють виборам майже ніякої уваги, мені особисто було прикро. Я висловлював свій, сказати б, розпач із цього приводу у репортажі з презентації книжки Юрія Луцького 30 вересня у Львові - http://litclub.lviv.ua/forum/?content=%2Fforum%2Fforum_view.php&idArticle=209 останній абзац, якщо цікаво - і для мене цей лист є дуже помічним заспокійливим. Думаю, для багатьох інших теж.
2004.10.19 | Анатолій Дністровий
Відкритий лист тринадцятого українського література
Янукович, ми не хочемо хавати баланду, жери її сам!Як казав класик: "ВОР ДОЛЖЕН СИДЕТЬ В ТЮРМЕ"!!!
Янукович, не плутай пост Президента з постом смотрітєля бараків!
2004.10.20 | Ґастон
Re: Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів...
Лист - такий собі, будемо відверті.Шкода. Я чекав більшого - від творців.
Від дечого просто пересмикнуло. І від "мови попси і блатняка", так. І від "Ющенко - це незворотність демократії" (фраза, кепська і стилістично, і за змістом) - та, власне, від всієї "позитивно"-політичної частини.
Ну нічого. Напишуть щось краще. А те, що "з кращими намірами", - ну так само собою.
2004.10.21 | Олесь Бережний
"Дванадцять обручів": № 1 - Андрухович, №2, №3 + (-)
2004.10.23 | otar
Готуємось до репресій проти письменників!
http://maidan.org.ua/static/news/1098528765.html
Підтримати б якось підписантів...
2004.10.23 | Стопудів
коментар Бойченка
Москва сльозам не віритьhttp://potyah76.org.ua/potyah/?t=66
Олександр Бойченко, Чернівці
Почну з того, що ми справді написали цього листа, а не підписали підсунутий нам текст. Очевидно, для штабу Ющенка він був цілковитою несподіванкою, і я, наприклад, до сьогодні не знав, як там на нього відреагували. У будь-якому випадку цей лист виражає лише нашу думку. Можливо, ми її висловили погано - саме через те, що не маємо досвіду писання подібних текстів. Мабуть, існують якісь політкоректні формули, і якби це писали політтехнологи, то вони би їх використали і все зробили "політично грамотно". Але нам йшлося не про політику, а про перспективи нашого виживання, які мені особисто видаються вельми сумнівними. І тому наші сьогоднішні критики мені нагадують таких собі мудрих музикознавців, яких не хвилює, що людина потрапила до камери катувань: головне, щоб вона при цьому співала колоратурним сопрано і не поплутала жодної ноти. Хай буде: ми погано заспівали. Але чи це є найважливішим?
Далі. Реакція на наш лист з боку Вітренко, Шурми чи Соломатіна мене не дивує. Інакше й бути не могло: або ми, або вони. Що мене по-справжньому засмучує - це реакція російської та російськомовної інтелігенції на "мовне питання". Хоча приємно, що решта пунктів, де говориться про синтез путінського кагебізму з януковичівським бандитизмом, особливих заперечень не викликали. Отже, залишається сказати про "великий и могучий русский язык". Не знаю, чи зможу когось переконати, але це так: жоден з нас не мав на меті ображати мову, якою писали Пушкін, Толстой, Салтиков-Щедрін і ще десятки геніїв та сотні першокласних письменників. У моєму особистому випадку це було б просто смішно: я за першою освітою російський філолог, і в різних інтерв'ю неодноразово серед своїх найулюбленіших письменників називав Лермонтова, Достоєвського, Венедикта Єрофеєва, Сашу Соколова і т.д. Але, шановні російські митці, спробуйте подивитися на українську ситуацію українськими очима! Адже саме це вміння - вміння подивитися на проблему з погляду іншого і зрозуміти цього іншого - завжди було найкращою рисою справжнього російського інтелігента. Спробуйте зрозуміти кілька простих речей. По-перше, російській мові в Україні і так ніщо не загрожує. А якщо українська її навіть трохи відсуне, то все одно у мови російської за спиною - величезний простір до самого Сахаліна. Натомість нам просто нема куди відступати. Інакше нам світить ірландська перспектива: писати для свого читача вашою мовою. По-друге, вас ображає визначення "мова попси і блатняка"? Ми, власне, через те й не вживали виразу "російська мова" - щоб підкреслити, який саме її варіант ми маємо на увазі. А яка, на вашу думку, мова лунає по всій Україні? Може, велика і могутня мова Пушкіна, Толстого і далі за списком? Ні, "наше" (насправді воно ні наше, ні ваше) телебачення і радіо цілодобово крутить всіляких Кіркорових, Владімірскій централ та інші усі-пусі. Чи зробили ви щось для того, щоб в Україні (за винятком кількох культурних центрів) російська мова асоціювалася нині з високою культурою, а не з цим блатняком і попсою? Я принаймні, живучи в провінції, не бачу. Я не бачу тут вистав обуреного Марка Захарова. Зате я бачу ваших убогих співаків, ваших "Ментів", ваших Марініних і tutti quanti. І я бачу, що ці відходи вашого культурного виробництва вже перетворили місце, де я живу, на один великий смітник. Я повинен дуже радіти з цього всього? А ще я бачу, що ваша країна на правах "старшого брата" знову лізе у внутрішні справи моєї країни і нав'язує мені в президенти безграмотного зека, який не володіє ні вашою, ні моєю мовою і чий культурний рівень - це якраз рівень ваших відходів. Чому вас - російських інтелігентів - не обурює цей факт? Ви любите свого президента? Це ваша справа. Але я маю право не погоджуватися з тим, щоб ваш чекіст насаджував мені свого васала, бо я вже бачу, до чого призводить таке васальне правління, наприклад, на Північному Кавказі. Чи не вважаєте ви, що на правах "совісті нації" мали би перш за все переконати свого президента у неприпустимості такої політики?
І коли ви це зробите, тоді можна буде говорити про нашу і вашу свободу, про наше і ваше велике майбутнє. А інакше його не буде - ні великого, ні малого, ніякого".
2004.10.23 | Стопудів
Re: Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів...
Русский на Украине: "язык попсы и блатняка"?http://news.bbc.co.uk/hi/russian/talking_point/newsid_3945000/3945397.stm
На прошлой неделе 12 современных украинских писателей призвали проголосовать на президентских выборах за Виктора Ющенко, обнародовав "Открытое письмо двенадцати аполитичных литераторов о выборе и выборах".
Среди прочего писатели довольно резко отозвались об обещаниях главного конкурента Ющенко по президентской гонке - премьер-министра Виктора Януковича - придать русскому языку статус второго государственного на Украине.
"Сегодня украинский (?) "премьер-министр" [в украинском оригинале название должности написано с двумя ошибками - так, как его, по утверждениям оппонентов, написал в декларации о доходах Виктор Янукович] Янукович обещает предоставить языку попсы и блатняка абсурдный статус "второго государственного", а уже завтра он окончательно вытеснит "первый государственный" на все возможные переферии и околицы", - сказано в письме.
Янукович обещает предоставить языку попсы и блатняка абсурдный статус "второго государственного", а уже ЗАВТРА он окончательно вытеснит "первый государственный"
Письмо 12-ти литераторов
Эта фраза вызвала возмущение украинских левых сил, а позже на письмо отреагировали некоторые представители российской интеллигенции, в том числе актер Николай Бурляев, актриса Клара Лучко, режиссеры Марк Захаров и Владимир Меньшов.
"Мне, да и многим, я думаю, понятно, что это вопль сатаны, вернее даже, сатаненка, который очень хочет нового мирового порядка, очень хочет в Европу. Но ни мы, ни украинцы не нужны там, мы для Еропы чужие", - написал в московской "Украинской газете" Николай Бурляев.
"Печально, что есть писатели, которые называют русский язык "языком попсы и блатняка". Писатели даже в острой дискуссии не должны опускаться ниже определенного лексического уровня, в противном случае, они перестают быть писателями и превращаются в журналистов, вызывающих жалость", - считает Марк Захаров.
--------------------------------------------------------------------------------
Один из авторов "Открытого письма" - известный украинский писатель Юрий Андрухович - на страницах bbcrussian.com отвечает на прозвучавшие обвинения и призывает российских коллег к дискуссии.
"Работая над текстом открытого письма, мы сознательно отказались от понятия "русский язык", ибо дело не в нем. Употребленное нами выражение "язык попсы и блатняка" следует понимать как образно-метафорическую структуру (по аналогии с "язык насилия", "язык войны" или же напротив - "язык любви"). И не наша вина в том, что в нынешней Украине этот попсово-блатняковый дискурс власти формулируется словами именно и исключительно русского языка. И почему-то очень многие русскоязычные коллеги и друзья так нас и поняли и - представьте себе - даже поддержали. Ведь речь-то идет о разрушении культуры как таковой!
Я не знаю, в каком виде подавалось наше письмо российским деятелям культуры. В оригинале ли (достаточно хорошо ли они владеют украинским, чтобы понять и оценить все нюансы?), в переводе (тогда в чьем и в каком?). Мне жаль, что Николай Бурляев, который сыграл одну из моих любимых ролей у моего любимого режиссера Андрея Тарковского, назвал меня "сатаненком". Мне жаль "Юнону", Хоакина Мурьету, а с ними и легендарного Марка Захарова, которому жаль меня.
Уважаемые господа, на самом деле использовали Вас! Так что - хотели Вы того или нет - но свою лепту к приходу к власти в братской стране беспредельщика Вы уже внесли. Извините за откровенность.
Могу лишь добавить - не в оправдание свое и не с целью самовосхваления, а сугубо к сведению, дабы не выглядеть перед Вами анонимом - я достаточно много русской поэзии перевел на украинский язык, в т. ч. Пастернака и Мандельштама. Три мои романа переведены на русский язык и изданы в Москве. Опять-таки не моя вина, что Вы о них не знаете. Кроме того, мои книги изданы в десятке других стран мира. Я по определению НЕ МОГУ НЕНАВИДЕТЬ ни один из языков.
И эта власть должна была очень сильно постараться, чтобы - говоря на ее собственном языке - таки достать меня.
Я надеюсь, что у нас получится диалог. Приглашаю Вас к нему".
Юрий Андрухович, один из 12-ти заклейменных Вами украинских литераторов.
22.10.2004
2004.10.23 | ziggy_freud
Адекватно захищати російську культуру (+)
можуть лише ті, хто сам із нею достатньо знайомий. Базилюків із цього списку можна виключити.> Эта фраза вызвала возмущение украинских левых сил, а позже на письмо отреагировали некоторые представители российской интеллигенции, в том числе актер Николай Бурляев, актриса Клара Лучко, режиссеры Марк Захаров и Владимир Меньшов.
Очевидно, що ці люди знають свою культуру і беруть активну участь в її створенні. Однак чи знають вони реальну мовну і культурну ситуацію в нашій країні? Чи знають вони, що саме загрожує і українській культурі, і російській культурі в Україні? Хай ознайомляться із контингентом, що підтримує Я. Чи знайдуть серед них братів по розуму, тобто діячів такого маштабу, як Захаров?
>
> Но ни мы, ни украинцы не нужны там, мы для Еропы чужие", - написал в московской "Украинской газете" Николай Бурляев.
Якесь гіпертрофоване МИ в п.Бурляєва. Але погоджусь, що письменник чи актор найбільше потрібен в своїй країні.
>
> Я не знаю, в каком виде подавалось наше письмо российским деятелям культуры. В оригинале ли (достаточно хорошо ли они владеют украинским, чтобы понять и оценить все нюансы?), в переводе (тогда в чьем и в каком?).
> Уважаемые господа, на самом деле использовали Вас! Так что - хотели Вы того или нет - но свою лепту к приходу к власти в братской стране беспредельщика Вы уже внесли. Извините за откровенность.
> Я надеюсь, что у нас получится диалог. Приглашаю Вас к нему".
>
> Юрий Андрухович, один из 12-ти заклейменных Вами украинских литераторов.
> 22.10.2004
Чи є Захарову або Бурляєву що ділити з Андруховичем? Дуже сумніваюсь, що тут взагалі є предмет для суперечки.
Хай шановне панство допоможе врятувати від рагулів-самозванців російську культуру в Україні. Українці їм також за те будуть вдячні
суперечка = спор
врятувати = спасти
рагуль = жлоб, "рогатый"
шановний = уважаемый
вдячні = благодарны
Остальное носитель русского языка скорее всего поймет без словаря.
2004.10.24 | ziggy_freud
bbc.ru має повне право ігнорувати окремі повідомлення (+)
Тому, якщо лист від мого друга проігнорується BBC.ru, хай він поживе в майданівській "Культурі". Якщо ВВС все-таки його розмістить, хай поживе в двох хворумах. З вислосленими думками згоден практично на 100%http://news.bbc.co.uk/hi/russian/talking_point/newsid_3945000/3945397.stm
Дамы и господа!
Для меня русский язык является вторым после родного (украинского). Действительно, часть жителей Украины, в том числе и моих друзей предпочитает русский. Другая часть предпочитает украинский. Разве дело здесь исключительно в большинстве – меньшинстве? Исключительно в процентах, рисуемых исследователями «языкового вопроса – мовного пытання», часть из которых откровенно подыгрывает своим хозяевам?
Словом «большинство» прикрывалось множество позорящих человеческое звание деяний. От красного террора и коллективизации до происходящей в информационном пространстве Украины своеобразной бескультурной революции. Как минимум частичную ответственность за происходящее несут российские владельцы и совладельцы действующих в Украине СМИ. Для меня и моих друзей это явления одного порядка.
Поинтересуйтесь, ЧТО навязывается в нашей стране в качестве русской культуры. Возможно, вы также пожелаете принять меры, чтобы диалог культур в Украине перестал быть монологом самозванцев от попсы и «шансона». Тогда мы заключим своеобразный пакт. Со своей стороны, обязуюсь выпускать маленькую тактическую ракету в каждого «Юного орла» или пожилого Бэтмена, летящего в сторону России.
Напоследок приведу фрагмент текста, тоже написанный украинцем на языке, втором после родного. Однако обладающий явно большими художественными достоинствами, чем мое несколько сумбурное письмо.
Какой глухой слепой старик!
Мы шли с ним долго косогором,
Мне надоел упорный крик,
Что называл он разговором,
Мне опротивели глаза,
В которых было больше гноя,
Чем зрения, ему стезя
Была доступна – вел его я.
И вот пресекся жалкий день,
Но к старику нет больше злобы,
Его убить теперь мне лень,
Мне мертвой жаль его утробы.
И пусть почтенные защитники русской культуры от украинских литераторов назовут имя автора. Ведь вам лучше знать, ЧТО вы защищаете.