Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
01/13/2005 | otar
Надихнутий... чи надихнений... ну, коротше, під впливом статті Капранових я вирішив запропонувати Вам, друзі, відповісти на два запитання:
1. Чи потрібне Україні Міністерство Культури взагалі?
(розгорнуті пояснення вітаються, але не обов'язкові)
2. Кого ви бачите міністром культури в уряді, який сформує Ющенко?
(незважаючи на те, чи схвалюєте ви існування МК взагалі)
Дякую наперед. Скажу лише, що в дискусії на цю тему на форумі УП не пролунало жодних внятних пропозицій.
1. Чи потрібне Україні Міністерство Культури взагалі?
(розгорнуті пояснення вітаються, але не обов'язкові)
2. Кого ви бачите міністром культури в уряді, який сформує Ющенко?
(незважаючи на те, чи схвалюєте ви існування МК взагалі)
Дякую наперед. Скажу лише, що в дискусії на цю тему на форумі УП не пролунало жодних внятних пропозицій.
Відповіді
2005.01.13 | Олесь Урус
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
I.1. Министерство культуры необходимо ликвидировать.
2. Вместо министерства создать Совет по культуре, распределяющий бюджетные средства на грантовой основе, информационно-аналитический центр при Совете и управление государственных учреждений.
3. Ликвидировать практику присвоения званий «Народный» и «Заслуженный» как персоналиям, так и коллективам.
4. Объявить мораторий на выселение учреждений культуры из помещений, которые они занимают.
5. Создать информационное агентство «культура Украины» и на его основе создать единое целостное информационное пространство в отношении культуры и искусств.
6. Утвердить наконец закон о меценатстве.
7. В отношении телепродукции (хоть это уже и дело Совета по телевещанию) уточнить юридически, и грамотно, что же все-таки является национальной продукцией…
II.
Слухи в самом министерстве: Билозир, Остапенко (директор филармонии, был уже министром).
Министром должен быть молодой человек, не совковый, не шароварный и не артист (музыкант ли, актер ли, певец ли и т.д... У них все же должно быть одно призвание), человек, способный мыслить системно и не умеющий воровать...
На мой взгляд, суть не в министре, он в большинстве своем генерал свадебный, а вот замы...
Кстати, некоторые замы, которые еще верят, что останутся при власти, разворачивают бешеную деятельность внутри министерства... Уже выслуживаются перед будущим министром...
Снять все руководство - раз.
Провести широкий опрос общественности о проблемах культуры и поставить во главе процесса тех, кто представит реальный план реализации идей как своих, так и общества...
2005.01.13 | Олесь Урус
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
Міністр?Максим Стріха.
Молодий, сучасний, енергічний, фахівець у питаннях культури і політики. Що ще?..
2005.01.13 | Sean
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
1. Ось Положення про міністерство культури, затверджене указом президента (до речі, фігня, бо за Конституцією всі державні органи керуються законами): http://www.mincult.gov.ua/?fname=files/polog.csv&templ=p21&mt=lТо і судіть - потрібно воно кому, чи ні. Мені - нє
2. Лесь Подерев'янський. Єдиний, хто з мінкульту здатен зробити культову міну.
2005.01.13 | Олесь Урус
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
До речі, Лесь Подерев'янський цілком згодний з п.1 теми, що обговорюється (див. вчорашню "Газету по київські").2005.01.14 | Горицвіт
потрібна концепція, відкритість
де будуть викладені цілі і методи державної культурної політики. Оскільки в будь-якому варіанті будуть ділитися бюджетні гроші і встановлюватися законодавчі норми, то якісь державні органи потрібні.Потрібна широка дискусія і відкритість. Як і в інших сферах. Треба знайти спосіб і нав'язати норму, щоб було неможливо призначати і ділити втіхаря.
Може, вже починати писати якісь відриті листи і проводити пікетування? Бо вони щось там тихенько вирішать і нічого по суті не поміняється, тільки прізвища фаворитів.
2005.01.14 | пан Roller
Жах
otar пише:> Надихнутий... чи надихнений... ну, коротше, під впливом статті Капранових я вирішив запропонувати Вам, друзі, відповісти на два запитання:
>
> 1. Чи потрібне Україні Міністерство Культури взагалі?
> (розгорнуті пояснення вітаються, але не обов'язкові)
На балансе министерства Культуры находятся много объектов недвижимости как наследие СССР. Это кинотеатры, клубы санатории, если не разобрали.
Поэтому, вопрос о ликвидации, или не ликвидации Минкультуры в первую очередь упирается в права собственности того, кому это перейдет.
> 2. Кого ви бачите міністром культури в уряді, який сформує Ющенко?
> (незважаючи на те, чи схвалюєте ви існування МК взагалі)
В свое время, Юля Тимошенко изъявляла и таком желание. Это была бы идеальная кандидатура. Если бы она смогла повторить «подвиг Фурцевой», (не финал Фурцевой), она стала бы под стать постати Шевченко. Я верю, она смогла бы.
По большому счету, украинская культура это не «поднятая цилина». Сегодня место культуры заняла «парикмахерская Поплавского», так называемый университет Культуры. Об итогах его работы мы судим по концертам и костюмам самого шок ректора.
Судя по перечню букетов и оглашенному диктором списку преподнесенных ему и показанных по УТ -1 Поплавскому букетов, место министра забронировано за ним. Чего бы не очень хотелось.
Если уже речь зашла о культуре, то не грех вспомнить о духовности. Вернее о комитете ВР по духовности. И вы знаете имя председателя?
В общем-то, лично к нему претензий больших нет.
Видно, что это духовна людина.
Но, как обстоят дела с духовностью воще, ведь она основа украинской культуры. И нужен ли для нее комитет, если вы спрашивается том, нужно ли министерство Культуры. Может достаточно храмов и духовенства?
> Дякую наперед. Скажу лише, що в дискусії на цю тему на форумі УП не пролунало жодних внятних пропозицій.
В свое время я посетил сайт Минкультуры. Что мне запомнилось это писанки. Большинство тем не разработано.
Интересно как само министерство презентует украинскую культуру. Рекомендую ознакомиться.
Воще тема актуальна.
С украинской культурой полный бардак. Это видно и по нашему форуму. Место культуры заняла реклама, ТВ, попса и политтехнология.
Жах.
Brgds
2005.01.14 | Олесь Урус
Re: Жах
1. На балансі Мінкультури знаходяться лише національні заклади. Все інше - у комунальній власності. Інколи доходить до ідиотизму. Зайдіть у Лавру (національний заповідник) взимку, коли снігу багато, подивіться на сніговий кордон біля Музею українського народного декоративного мистецтва (власність КМДА)... У останнього нема коштів на утримання двірників, а Лавра мотивує цей кордон так: ви - не державна власність, вбирайте сніг самі... А ще як цікаво було з колекцією Київського заводу художньго скла, який приватизувала МАУП... Колекцію хотіли продати, щоб розрахуватися з працівниками заводу, та завдяки зусиллям директору вищезгаданого музею працівники вирішили передати колекцію у цей музей... Знаєте, де зараз ця колекція? У підвалах Національного історичного музею! Завдяки Мінкультури... Щоб Києву не віддавати... А в історичному фахівців з художньго скла нема... Отже народ цієї колекції не побачить, мабуть, ніколи...У Кіровограді до приїзду бувшого прем"єра Януковича обладміністрація вилучила з міського художнього музею декілька картин та повісили їх у своєму приміщенні... А віддавати назад відмовлялись, ще й музею погрожували, мовляв, висілимо вас з приміщення, що займаєте...
А про унікальну колекцію старофранцузьських стародруків у Воронцовському палаці в Криму знаєте?.. ДУСя палац собі забрати збиралася, а стародруки... Та на хрєн вони кому потрібні!..
Якось директор одного з кримських театрів сказав: "Про яку культуру можна казати в Україні, якщо перша леді наша не знає в який бік відчиняються двері національної філармонії?!"
Щодо сайту Мінкультури. Його робить лише один співпрацівник міністерства. Коли на це є час. Бо в останні місяці підрозділ взаємодії з ЗМІ та зв"язків з громадськістю працює майже в один бік, у бік Кабміну. Треба ж якось відповідати на багаточисельні листи звідтіля (зараз, наприклад, треба надати план заходів з євроатлантичної інтеграції!!! Яка культура в НАТО, не розумію, але ж відповідь надай...). У таком режимі просто вийти за інформацією в місто часі нема...
По-друге, керівництву Міністерства начхати на сайт, є він, то й вже годі... Тому інформацію з відділів доводиться вибивати, та вони теж євроінтеграцією займаються...
До речі, у цьому підрозділі немає навіть звичайнісінького диктофону, про UPS та цифрову фотокамеру і говорити не треба, бо просимо вже мінімум як рік... Від керівництва весь час: "Треба краще працювати!", а на всі прохання - така собі смачненька дуля...
А управління культури обладміністрацій з нами інформацією не діляться... Бо у них своє керівництво...
Ось і збирай, обробляй та публікуй потрібну інформацію...
А ще завдяки державній політиці далеко не кожна з НГО чи діаспорна організація співпрацює з нами...
До речі, за публічну помаранчеву орієнтацію розробника сайту спробували атестувати якнайгірше та лишили премії до приходу нового міністра включно...
Чтобы говорить о Министерстве, необходимо хорошо знать его изнутри. Необходимо знать, как распределяется бюджет на культуру. Необходимо знать, каким образом и через какие организации могут дерибаниться бюджетные средства...
Чтобы говорить о культуре, необходимо понять, что такое культура Украины... От традиций до современных веяний. Избавиться от присущего нам и очень сильно присущего провинциализма, как справа, так и слева...
Нужна широкая дискуссия о культуре. Обещаю дать ей место на сайте министерства, если это получится с новым руководством...
Сейчас, кстати, я формирую Громадську Раду при Министерстве, думаю, она сможет оказывать влияние на процесс, только хотелось бы, чтобы в нее вошло как можно больше представителей от общественных организаций и просто деятелей культуры...
И о Танюке... Имя председателя, как видите, знаю...
Год с небольшим назад я поделился с ним мыслью, что неплохо было бы создать информационное агентство "Культура Украины"... В итоге, под его эгидой появился сайт cufer.net, очень неплохой ресурс, но как и все попытки создания культурных порталов, - неполный...
Как по мне, я бы создал на паритетных основах (государство+парламент+НГО) такое агентство, независимое, как ВВС, но с мощной инфраструктурой... Тогда бы и решили во многом проблему разобщенности информации о культуре, проблему открытой дискуссии и массу иных проблем, которых просто миллион в современной культуре Украины...
А сайт Минкультуры сейчас просто приторможен, поскольку должен в ближайшее время стать частью правительственного портала, поменять дизайн, увеличить количество сервисов... Осталось только протянуть кабель из люка у здания минкульта, на что было запрещение СБУ на время президентской гонки, да взять на работу хотя бы одного человека...
А то, знаете, наполнять информацией сайт и администрировать его одному человеку не под силу...
2005.01.14 | пан Roller
Re:Олесь Урус пише:хорошо. А я думаю, Минкультуры нужно.
Олесь Урус пише:> 1. На балансі Мінкультури знаходяться лише національні заклади. Все інше - у комунальній власності.
>
> А то, знаете, наполнять информацией сайт и администрировать его одному человеку не под силу...
Не знаю почему, но мне вспомнился случай, произошедший со мной в центре Киева. Я как-то не задумывался особенно о том нужно министерство или не нужно. Имел немного делов с Мин прибором. Но оно находилось в Москве, и теперь его и след простыл. Думаю, польза от него была немалая. Результат ни стало министерства, ни стало отрасли. Ни стало моего института, СКБ, и самое главное ни стало школы, среды, смены.
Но, я о другом. Как то, я обратил внимание на надпись на приличном здании. И там было написано, "Министерство Серы", или главк, или управление, уже не помню. И я подумал, ели пали. Так ведь если на каждый химический элемент делать министерство, так этого же никакая таблица Менделеева не выдержит.
К чему я это. А к тому, что культура такой элемент, который не так просто определить. Так вроде бы все понятно, и не понятно ничего.
Приходит на память китайская культурная революция. Ее лидером был великий Мао. Сегодня, когда в Харькове собирается инициативная группа по люстрации, и не знает что делать, и не скажет нужна ли люстрация, происходи это в Китае все было бы ясно и понятно.
В ведь китайская революция очень схожа на украинскую Оранжевую. В общем-то и культуре она не имеет особого отношения. Но это только на первый взгляд. Что, как не культурной революция, была целина, бам. Она втягивала в себя массы народа, который под руководством родной коммунистической партии сдвигал горы, строил платины, и все это воспевалось непосредственно под эгидой, или патронтажем высших должностных лиц в Кремле. Культура была неотъемлемой частью идеологии.
И когда сегодня предметом размена среди политиков становится даже такой вопрос как вопрос статуса государственной мовы, понято что такая страна не имеет перспектив.
Поэтому я думаю Минкультуры нужно. И роль его в становлении современого украинского общества определяющая. Нужна и массовая культура в виде клубов, кружков и т.д., и элитарная культура, нет, не в виде антиквариата в частой коллекции, в виде популяризации и доведения до массового сознания того что составляет гордость страны.
Я не стану говорить о премиях разного рода, чего-то сейчас о них резко заговорили. Я лишь приведу высказывания одной дамы, кажется ее имя Погорелова, но могу и ошибиться. Она привела высказывание о том. Что если по ТВ, показывать в течение трех месяцев зад кобылы, то на четвертый у него начнут брать автографы.
К сожалению, это так, и ярким свидетельством этому являются наши президентские выборы.
Пожалуй, на этом я сделаю паузу, дабы дать сказать другим. Да и с "горшка сгоняют".
Я думаю, Минкультуры нужно. И сфера его деятельности практически безгранична. Сегодня именно тот момент, когда к культуре обращены взоры надежды.
Brdgs
2005.01.15 | Олесь Бережний
Яка нах прачічьна, це Міністєрвсьво культуримля!
otar пише:> 1. Чи потрібне Україні Міністерство Культури взагалі?
1. Ні!
> 2. Кого ви бачите міністром культури в уряді, який сформує Ющенко?
2. Бачу: Янукєффіча (заступниками: Шуффріча й Чєрноффола).
2005.01.15 | Горицвіт
що робити з державними "закладами культури"?
Музеї, театри, бібліотеки.Хто має призначати директорів і ділити державні бюджетні гроші?
2005.01.17 | Олесь Бережний
Ось що робити з державними "закладами культури"?
1. Музеї, театри, бібліотеки - за невеликим винятком, перевести в упорядкування місцевих органів самоврядування. Усі фонди для установ "загальнонаціонального" рівня повинні фінансуватися з центральної фундації (що складатиметьмся виключно з бухгалтерів, які не вирішуватимуть долю грошей, а лише перераховуватимуть їх), потреби в грошах якої визначатиме відповідна комісія ВР. ВР сприятиме й заохочуватиме спонсорство й мецанатство з боку приватних підприємств і осіб (олігархів) шляхом надання їм податкових пільг (tax-deduction).2. Директорів призначатиме відповідна рада (Board of Trustees) при кожній такій установі. Члени рад - поважні особи, які мають певну репутацію в суспільстві та яким суворо заборонено отримувати зиск чи мати будь-який бізнесовий інтерес від діяльности циї установ.
Горицвіт пише:
> Музеї, театри, бібліотеки.
>
> Хто має призначати директорів і ділити державні бюджетні гроші?
2005.01.18 | Горицвіт
Re: Ось що робити з державними "закладами культури"?
Олесь Бережний пише:>
> 2. Директорів призначатиме відповідна рада (Board of Trustees) при кожній такій установі. Члени рад - поважні особи, які мають певну репутацію в суспільстві та яким суворо заборонено отримувати зиск чи мати будь-який бізнесовий інтерес від діяльности циї установ.
А хто ради призначає?
2005.01.18 | Олесь Бережний
Re: Ось що робити з державними "закладами культури"?
Горицвіт пише:> А хто ради призначає?
Ніхто.
Їх публічно "запрошують" для виконання громадських функцій. Така Наглядова Рада взагалі - це як "батьківський комітет" у школі, створюваний на громадських засадах з числа небайдужих громадян, які матимуть за честь бути в цій раді й щиро й сумлінно піклуватимуться долею "закладу культури". І не матимуть ані шеляга за це!
Горицвіте, якщо Вас цікавлять подальші подробиці й технічні деталі адміністрування культури - раджу звернутися до джерел стосовно вирішення цього питання в цивілізованих країнах (окрім Франції, яка нмд має вельми ідіотську систему державного управління
2005.01.18 | Горицвіт
Re: Ось що робити з державними "закладами культури"?
Олесь Бережний пише:> Горицвіте, якщо Вас цікавлять подальші подробиці й технічні деталі адміністрування культури - раджу звернутися до джерел стосовно вирішення цього питання в цивілізованих країнах (окрім Франції, яка нмд має вельми ідіотську систему державного управління
Дякую. Але ж простіше прочитати готову, концентровану, відповідь, ніж шукати неясно які матеріали в інтернеті
2005.01.18 | Олесь Урус
Re: Ось що робити з державними "закладами культури"?
Досвід іноземний, без сумніву, вивчати треба...Але саджати рис в суху землю не варто, треба водиці підвести, як я розумію...
Як приклад, заздрю я сайту ірландського мінкульту, хотів би й наш зробити не гірше, але ж механізми надання інформації у нас кардинально відрізняються від ірландських, бо у нас їх практично нема... І в сучасних умовах взаємодії закладів культури я вимушений просто йти до когось, кого хочу бачити на сайті, і тупо домовлятися про надання інформації... І це не означає, що процес буде успішним...
Як домовимось...
Щоб користуватися досвілом сусідів, треба грунт для втілення досвіду підготувати...
Як на мене, саме з цього й треба починати культурну революцію...
2005.01.18 | Олесь Урус
Re: Ось що робити з державними "закладами культури"?
Сьогодні в Україні 18 658 бібліотек. Яким чином буде назначати їх директорів така Наглядова Рада?Скажімо, я, киянин, є членом такої Ради... Що я знаю, наприклад, про Артемівську ЦБС (центральну бібліотечну систему), в яких умовах вона працює, про її потреби та про регіональних працівників, що гідні керівництва?
За таких умов подібна Рада виростає у справжнього монстра зі своєю інфраструктурою (немаленької, до речі)...
Що це - франкенштейн Мінкульта?
По-друге, всі регіональні заклади культури сьогодні знаходяться на балансі облдержадміністрацій. Так, зрозуміло, простіше для управління, але загальне фінансування галузі є непрозорим...
Як для мене, державні органи управління необхідні, але ж мають бути назавжди затверджені принципи контролю з боку громадськості та максимальна прозорість... Органи влади мають звітувати громадськості за кожну потрачену копійчину та нести за неї відповідальність перед народом.
А Ради мають надавати поради та рекомендації щодо діяльності держорганів, перспектив розвитку галузі та оцінку цієї діяльності і ініцюювати відставку тих держслужбовців, що не виправдовують народної довіри.
2005.01.18 | Горицвіт
Re: Ось що робити з державними "закладами культури"?
Олесь Урус пише:> Сьогодні в Україні 18 658 бібліотек. Яким чином буде назначати їх директорів така Наглядова Рада?
>
> Скажімо, я, киянин, є членом такої Ради... Що я знаю, наприклад, про Артемівську ЦБС (центральну бібліотечну систему), в яких умовах вона працює, про її потреби та про регіональних працівників, що гідні керівництва?
Очевидно, там, в Артемівську, буде своя рада.
2005.01.18 | Горицвіт
Re: Ось що робити з державними "закладами культури"?
Олесь Бережний пише:> Горицвіт пише:
> > А хто ради призначає?
>
> Ніхто.
> Їх публічно "запрошують" для виконання громадських функцій. Така Наглядова Рада взагалі - це як "батьківський комітет" у школі, створюваний на громадських засадах з числа небайдужих громадян, які матимуть за честь бути в цій раді й щиро й сумлінно піклуватимуться долею "закладу культури". І не матимуть ані шеляга за це!
У нас таке не прокатіт. Хтось має призначити чи обрати. Перехідний етап.
2005.01.15 | dyskurs
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
1. Поки що потрібне - для управління власністю. Але поки що - тут треба шукати таке вирішення, аби зберегти власність, але ліквідувати саму структуру. До речі, у нас є структури, які можна ліквідовувати вже і цілком безболісно - ВАК, скажімо. А з мінкультури безболісно поки що не вийде - розкрадуть усе, що досі не встигли.2. Щодо Максима Стріхи - по-моєму, прекрасна ідея. Але, на превеликий жаль, сумніваюся в тому, що вона може бути зреалізована. На жаль, буде, мабуть,усе таки Білозір - і знову будуть, як при Ступці, всі гроші йти в е(ка)страду (як тоді в кіно), а про бібліотеки й музеї ніхто й думати не буде... Песимістична тут картинка вимальовується.
2005.01.15 | пан Roller
Ростислав Бабийчук- от молотобойца до министра культуры Украины
МИНИСТР КУЛЬТУРЫ УКРАИНЫ (1956--1971 ГГ.) РОСТИСЛАВ БАБИЙЧУК: "ПОСЛЕ ТОГО, КАК ЛЕОНИД БРЕЖНЕВ УСЛЫШАЛ "ИВАНУШКУ" В ИСПОЛНЕНИИ ЮРИЯ ГУЛЯЕВА КО МНЕ ПОДОШЕЛ СЕКРЕТАРЬ ЦК КПУ ПО ИДЕОЛОГИИ АНДРЕЙ СКАБА И СКАЗАЛ: "ДАВАЙТЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ НА НАРОДНОГО"
Бывший член правительства отметил свой 91-й день рождения
Таисия БАХАРЕВА
"ФАКТЫ"
Ростислав Бабийчук сделал головокружительную карьеру -- от железнодорожника-молотобойца до министра культуры Украинской ССР. Он возглавлял министерство с 1956 по 1971 год. Перевидал всех корифеев советской сцены. Ко многим имел самое непосредственное отношение. Был инициатором строительства Дворца "Украина" и создания музыкально-драматических театров. Ростислав Владимирович, которому уже пошел 92-й год, может рассказать многое из того, что происходило в творческой жизни Украины. Не многое, а почти все...
"Нестора Махно я узнал по его львиной гриве"
-- Неужели и революцию помните?
-- Все помню. И гражданскую войну. Я видел гетмана Скоропадского, Деникина, Махно! В то время мы с отцом жили на станции Умань, он работал дорожным мастером. Это был двадцатый год. Красные наступали, Деникин бежал под их натиском. В Умань приехал поездом, а оттуда в Одессу драпал машиной. Казарма, где я жил с отцом, была в двадцати метрах от вокзала. Помню, прильну к окошку и всех прохожих рассматриваю. Деникин был в генеральской форме. Крупный и совершенно седой. Его сопровождала свита. Он сразу из вагона пересел в красивую легковую машину с открытым верхом. И с эскортом белогвардейских казаков верхом на конях уехал. Гетман Скоропадский удирал раньше -- в 18-м. Приехал поездом и тоже со свитой. Медленно-медленно спускался по ступенькам вагона. Почему-то был в черкеске. Тут его ждала машина, на ней он и уехал. Говорили, в Румынию. А вот Махно я узнал по шевелюре -- "львиная грива". Сам маленький, но шустрый. Одет был в суконный бушлат. Его встречали фаэтон и кавалерия. Тогда я не придавал особого значения тому, что вижу таких знаменитых людей. Да и знаменитостями они тогда не были. Мой папа говорил: "Ты лучше думай, чем в жизни будешь на хлеб зарабатывать"...
-- Придумали?
-- Уже в 20 лет я стал десятником -- это что-то вроде прорабской должности. Очень почетной. Потом старшим десятником. Я был пробивным парнем. В 1929 году закончил рабфак. И меня сразу назначили на железнодорожный узел в Христиновку начальником строительства электростанции.
-- Денег много платили?
-- Я получал сто рублей. Прилично по тем временам. Кончил строительство, и в 33-м меня направили строить Фастов-2 -- депо, электростанцию, вокзал, блокпосты. А мне аж... 22 года! Зато там я встретил свою любовь. Дочь машиниста. Ей было 17 лет. В 34-м у нас родился сын. И я уже с семьей вернулся в Христиновку, в отцовскую глинобитную хату. Стал работать инженером-строителем паровозного депо и неосвобожденным секретарем комсомольской организации. А в марте 1939 года стал членом партии. Через полгода меня назначили начальником сектора пропаганды и агитации политотдела Христиновского отделения Одесской железной дороги. Там-то моя партийная работа и началась.
Начав комиссаром строительства бронепоездов, дошел до первого секретаря райкома партии Христиновского района. Им стал через 20 дней после окончания войны. Помню, главной тогда задачей был сбор урожая. За невыполнение в ЦК "шкуру снимали". А мой агроном говорит: "План не выполним, урожая не будет..." Тут пришло распоряжение явиться в Киев, на Пленум ЦК по хлебозаготовкам. Тогда секретарем обкома партии и секретарем ЦК КПУ был Никита Хрущев. Собрали нас всех, областных секретарей, в здании ЦК Украины (там сейчас Администрация Президента). Вызывают по очереди. У всех проблемы. Пленум проводил лично Хрущев. Вызывают меня. Вхожу, докладываю: "Выполнили план на 66 процентов, кончили молотить, везем хлеб государству". Тут председатель облисполкома повысил на меня голос -- бросьте, дескать, трепаться. "Когда выполните план?" Я поворачиваюсь и говорю: "Никита Сергеевич, чего вы от меня хотите? Я обманывать партию и государство не буду. Как мы можем выполнить план? Не верите -- пришлите комиссию..." Все члены Политбюро аж замерли. И Хрущев молчит. Ну, думаю, все, пропал. И тут объявляют перерыв на обед. Мне ничего в горло не идет. После обеда меня не трогают. Странно, думаю. А потом узнал, что во время перерыва Хрущев подошел к председателю Облиспокома Захару Олейнику и говорит: "Ну что, получил по мордам? Чего ты к нему пристал? Он же кончил молотить!.." Так меня и запомнил Хрущев...
-- Вам это помогло в карьере?
-- Ровно через год меня вызвали в ЦК, к Хрущеву. Захожу к нему в кабинет, он сидит довольный, руку мне протягивает. Говорит, думаем вас выдвигать. А я так испугался! Говорю: "Спасибо, но я еще молодой..." Хрущев не терпел возражений! Резкий очень был. Посмотрел на меня исподлобья и сказал: "Молодость -- это относительное понятие... До свидания". И руки мне не подал. А через два дня звонок -- вызывают в ЦК КПСС, в Москву. К Андрею Андреевичу Жданову. Он тогда был вторым секретарем у Сталина. Захожу к нему в кабинет, а он сидит тучный такой, ожиревший, с отечным лицом. Жданов был сердечником. В расстегнутом пиджаке, живот большой... И вдруг он спрашивает меня: "Вы читали русскую литературу? А иностранную?" "Нет, --говорю, -- не читал". Жданов мне: "Ай-яй-яй! Будущий третий секретарь Киевского обкома партии не читал иностранную литературу!" Я ему: "Чего вы хотите?" и перечисляю, сколько у нас на МТС поломанных тракторов и комбайнов. Он как захохочет... Потом говорит: "Ну хорошо, езжайте. Мы в Киев шифровку дадим..."
"Когда Хрущев гневался, он любил говорить: "Сортир!"
-- Как вас принял Хрущев?
-- Да все обошлось. После назначения я и второй секретарь Зиновий Сердюк каждую субботу докладывали Хрущеву о положении дел. Когда Никита Сергеевич был в хорошем настроении, в его кабинете на столе лежали бублики, стоял стакан с чаем. Когда плохое (он был очень заводным человеком), как раздела-а-ает... У него было любимое выражение, когда он гневался, -- сортир! "Сортир у вас, а не обком партии! Вы развалили все!" А потом так строго к нам: "Ступайте!" Мы доходим до двери, он видит, что "хвосты" опустили, и тут окрик: "Чего носы повесили? Работать надо!" Как-то, помню, вызвали меня, Сердюка и Старченко к Хрущеву. Никита Сергеевич сидит чем-то явно встревоженный. Говорит: "Вчера мы со Старченко охотились на Ирпенской пойме. Это ж кладезь богатства! Пойму надо осушить, засеять сочными кормами, кормовой свеклой, согнать туда со всей Украины высокопродуктивных коров и залить молоком Киев! А вы ни черта не знаете!" Что вы думаете? Так и сделали. Пойму стали осушать...
-- Вы с Хрущевым на охоту не ездили?
-- Нет. Я лишь раз был с Никитой Сергеевичем в неформальной обстановке. Сердюк выдавал замуж дочь и устраивал у себя в квартире свадьбу. Он жил в шикарном доме на улице Ленина, напротив Анатомического театра. Я был приглашен с женой. Хрущев, конечно, с Ниной Петровной. Она была очень скромной женщиной. В неброском закрытом темном платье. Никита Сергеевич был, как обычно, в костюме с галстуком. Лишь летом позволял себе вышитую украинскую сорочку. Сердюк выдавал дочь за сына председателя облисполкома из Одессы. Стол был шикарный. Собрались только самые приближенные.
-- Пили много?
-- Почти не пили. Только сели за стол, Хрущев говорит: "Значит так. Давайте условимся. Пьем только за молодых и за их родных". Пошли тосты, а там и танцы. Хрущев не танцевал, только Нина Петровна. Домашняя обстановка. Под конец свадьбы Сердюк начал произносить тост: "Дорогой Никита Сергеевич..." Тут Хрущев как вскочит! Весь покраснел. Он всегда краснел, когда был в ярости. "Вы что себе позволяете? Имейте в виду, чтобы этого больше не было!.." Все как-то сникли и стали собираться домой...
-- Когда Хрущева перевели в Москву, вы с ним встречались?
-- Во время торжеств по случаю открытия в Москве памятника Тарасу Шевченко. Я уже был министром культуры. В Кремле устроили прием. Собралось все Политбюро во главе с Хрущевым. Из Украины приехали Дмитрий Гнатюк, Евгения Мирошниченко, Белла Руденко, Юрий Гуляев. Хрущев смотрел на меня, видимо, не мог узнать. Потом, вижу, что-то шепчет Шелесту. Тот ему отвечает. Хрущев машет, мол, нет. И вдруг Никита Сергеевич обращается прямо ко мне: "Знакомое лицо. Где я вас видел?" Я встал, руки по швам и подчеркнуто: "Никита Сергеевич, ваш третий секретарь Киевского обкома партии! Бабийчук". Он -- Шелесту: "А ты говоришь -- из Львова! Давайте выпьем за министра!.."
-- Это правда, что из-за Шелеста вы и подали в отставку с поста министра культуры?
-- Конечно! Шелест был страшным хамом! Человеком некультурным. За все время работы первым секретарем ЦК Компартии Украины не был ни на одном спектакле или концерте творческого коллектива, симфонического оркестра. Невежда полный! Всем управляла его жена Ариадна Павловна, неудавшаяся опереточная артистка-субретка, то есть та, которая в массовке поднимает ноги и показывает прелести. Как-то мне пришлось столкнуться с женой Шелеста.
-- ???
-- Ариадна Павловна, где-то отдыхая с Любимовым, пригласила его с Театром на Таганке на гастроли в Киев. Я сказал, что этого делать нельзя. Любимов в то время был опальным режиссером, получил взыскание от обкома партии за свой репертуар. Меня предупредили: "Вы шутите с огнем!" И все-таки театр приехал. Привезли спектакль по Джону Риду "Десять дней, которые потрясли мир". Играли в Театре оперетты. Пришлось мне идти. Третий звонок, я вхожу в зал. Смотрю, сидят Ариадна Павловна и Вера Дмитрук, ее подружка, тогда второй секретарь райкома партии в Василькове. Каждый год в составе делегации Украины она ездила на сессию ООН. Я досидел до конца спектакля и сразу ушел. А в восемь утра мне звонок на работу. Секретарь по идеологии Федор Овчаренко: "Ростислав Владимирович, я думал, что вы культурный, воспитанный человек. Как вы смогли вчера так просто уйти? Ариадна Павловна..." А я ему: "Я Ариадну Павловну знаю только как жену первого секретаря. И не больше! А так как вы позволяете себе так со мной разговаривать, я прекращаю разговор". И повесил трубку. Пришел домой и говорю жене: "Завтра будет указ, меня освободят от работы. Вся моя биография -- ф-фить!" Сел и сам написал заявление об уходе. И меня освободили. Мне было 60 лет...
"Ставка у Павла Вирского была, как у министра культуры, -- 500 рублей"
-- Говорят, это вы пригласили Павла Вирского возглавить наш знаменитый украинский ансамбль танца, который теперь носит его имя.
-- Еще в 1955 году этот ансамбль танца (он назывался тогда Ансамбль танца Юго-Западного фронта, где Брежнев был начальником Политуправления) возглавляла женщина. Брежнев очень любил женщин. А Вирский в то время был руководителем танцевальной группы Ансамбля песни и пляски имени Александрова. Ему там стало тесно. Творчески. Уже был Игорь Моисеев. И я пригласил Вирского в Киев. (В это время Брежнев уже стал первым секретарем ЦК Казахстане и забрал бывшую руководительницу ансамбля танца к себе. Там она создала казахский ансамбль танца.) Вирский сразу же согласился. Тем более, ставка там была приличная -- 500 рублей в месяц. Как у министра.
-- У вас?
-- Да, 500 рублей в месяц. Заместитель председателя Совета Министров получал 600 рублей, премьер-министр -- 700 рублей. Кстати, режиссер Оперного театра тоже.
-- И вы ничего, кроме этих денег, не имели?
-- 60 рублей представительских лично. Государственную дачу и машину.
-- А личную?
-- (Просто.) Нет. Я единственный из всех министров, который не разменял квартиру в этом доме. (Экс-министр живет в самом тихом месте Киева -- Липках. В роскошной четырехкомнатной квартире с высокими потолками. --Т.Б.) Все свои сбережения отдал на кооперативную квартиру для сына. У меня-то и на книжке пропало всего-навсего пять тысяч.
-- Как складывались ваши отношения с директором Оперного театра -- зятем Хрущева Виктором Гонтарем?
-- С ним у меня связан неприятный случай. Шла подготовка к концерту в честь годовщины Октября. Это был 56-й год. На прогон спектакля пришли члены Политбюро, секретарь ЦК. "Ну, -- говорю, -- будем начинать?" А мне отвечают: "Еще не пришли солисты Оперного театра". Зовут директора. А я до этого с Гонтарем еще не сталкивался. Входит Виктор. Рослый, интересный мужчина. Он был женат на старшей дочери Хрущева. Держал себя очень высокомерно. Спрашиваю: "Почему нет ваших актеров?" Он мне: "А я не знаю!" Я ему: "Вы швейцар тут или директор?" Гонтарь как вскрикнет: "Как вы со мной разговариваете?" Я говорю: "Попробуйте не выполнить мое какое-нибудь указание. Я вас отстраню от работы..." Все перепугались.
-- Он нажаловался на вас тестю?
-- Нет, но всегда при мне говорил, что не любит министра культуры. Да и с Хрущевым у него были не самые лучшие отношения. Как-то, будучи в командировке в Западной Германии, Гонтарь на одном из приемов заявил: "Хрущев? Подумаешь! Тоже мне руководитель!" Тут же это было донесено Самому. И шесть лет, до 60-го года, Хрущев его не хотел видеть. Если Гонтарь и приезжал в Москву, то останавливался в гостинице. Его жена шла к папе сама. И только в 60-м во время декады Украинской культуры в Москве, они помирились. На приеме в Ленинских горах ко мне подошел Аджубей, муж второй дочери, и сказал: "Ростислав Владимирович, не обижайтесь на Виктора. Ну такой он языкатый! Дурь в голову бьет. Но он порядочный человек". Правда, когда Хрущева сняли, моментально освободили с работы и Гонтаря. Я его назначил директором Филармонии.
-- Вы были дружны с Александром Корнейчуком...
-- Он ведь мой земляк. Тоже из Христиновки. До смерти Ванды Василевской Корнейчук был очень замкнутым человеком. Она его изолировала от окружающих. Никогда никто у него даже в гостях не был. С Вандой я познакомился, когда отмечали пятидесятилетие Корнейчука. На банкете в Доме приемов. Она была некрасивая, но с какой-то внутренней силой. У них с Корнейчуком не было детей. Только ее дочь от первого брака, которой и передал все сбережения матери после ее смерти Корнейчук. Поступил честно. О семье Василевской-Корнейчука тогда говорили -- это "дружба народов". Они были совершенно разные по характеру: он добрый, семейный, она замкнутая. Когда Корнейчук второй раз женился на актрисе Марине Захаренко, его словно подменили. Александр Евдокимович словно ожил. За несколько месяцев до смерти позвонил мне: "Ростислав, что ты делаешь? Бери Дину (это моя жена) и к нам". Он уже был болен, с болезненным румянцем. Рак предстательной железы. Было жарко, душно. Мы немного выпили, потом долго гуляли по Крещатику.
Однажды Корнейчук пригласил меня к себе домой и, явно с гордостью, показал мне записку Сталина, написанную после того, как тот прочитал "В степях Украины". Она заняла одну четвертую часть листа и была написана очень мелким почерком. "Товарищ Корнейчук! Прочитал вашу пьесу "В степях Украины". Хохотал от души. И.Сталин". Кстати, он не однажды встречался с вождем. В 1942 году, после того как был напечатан "Фронт", Корнейчука в Кремле принял Сталин. Оказывается, Иосиф Виссарионович тогда получил докладную от Жукова, который требовал отдать Корнейчука под военный трибунал. Сталин тогда рассказал Корнейчуку, какую резолюцию он наложил на докладную: "Воюйте лучше, тогда не будет таких пьес".
"Мы с Тарапунькой даже не здоровались"
-- Тарапунька со Штепселем начинали при вас?
-- Это не очень приятные воспоминания. Как-то Тимошенко, он же Тарапунька, сделал фильм "Штепсель женит Тарапуньку". Он получился пошленький и очень примитивный. За него министерство должно было заплатить три тысячи рублей. Я прямой человек и сказал Тимошенко, что не могу поздравить его с удачей. Но его это совершенно не смутило, и он мне говорит: "Ну что вам стоит заплатить нам не три, а пять тысяч?" Я аж замер. "Юрий, -- говорю, -- я этого сделать не могу. Ведь фильм неудачный..." С тем он и ушел. А в 1960 году мы все поехали на декаду в Москву. Тарапунька был в составе делегации. Все жили в гостинице на улице Горького. Я взял с собой жену. Как-то вечером вышел с ней из гостиницы, смотрю, стоит группа артистов, явно подвыпившая. "Добрый вечер", -- говорят мне. И Тарапунька среди них. Мы с женой гуляем, заходим в магазины. Тут я оглядываюсь, смотрю, Тарапунька за нами, прячась, идет следом. Так мы погуляли час и обратно в гостиницу. Только к лифту, Тарапунька, запыхавшийся, тоже влетает. "Добрий вечiр, Ростиславе Володимировичу!" -- говорит. Я ему: "Добрый вечер. Знакомьтесь, моя жена!" Смотрю, а у него лицо искривилось. Пришли в номер, разделись, звонок: "Ростиславе Володимировиче, хочу вам розповiсти iнтермедiю". Я отвечаю, что знаю ее. Он мне: "Вибачте. Ви знаєте, подумав, що ви з молодицею. От, думаю, тут я вам i згадаю за п'ять тисяч!" Я ему ответил, что такого цинизма слышать не могу. После он всегда избегал встречи со мной. Даже за руку не здоровались. И всегда опускал глаза.
-- Это правда, что именно вы уволили Наталью Ужвий из Театра имени Ивана Франко?
-- Меня вызвал секретарь ЦК Николай Подгорный. Захожу к нему в кабинет и вижу, на столе программка к спектаклю "Филумена Мартурано". На обложке Ужвий в подвенечном платье. Подгорный обращается ко мне с возмущением: "В таком возрасте -- и в подвенечном платье!" Я ему объясняю, что так по пьесе. А Подгорный мне свое: "Так вот, надо поговорить с Ужвий, повысить ей персональную пенсию. Сказать, что в театре она остается почетной актрисой, но больше чтобы не выступала!" Представляете мое положение? Я вызываю к себе Наталью Ужвий. Она была очень интересной женщиной. Невысокого роста, с потрясающе красивыми глазами. Конечно, она не знала, о чем я буду с ней говорить. Я ей сказал, что люди "наверху" малокультурные, плохо разбираются в театре, что ей, может, не стоит уж очень часто играть. Конечно, она все поняла. Но виду не подала. И ни на йоту у нас с ней не испортились отношения.
-- Почему Юрий Гуляев получил звание народного артиста СССР самым последним из коллег?
-- Действительно, это произошло через 14 лет после начала его карьеры. Хотя на самом деле министерство представляло его к званию народного артиста еще в 1968 году. Но отдел ЦК КПСС все время отписывался -- еще молодой, пусть попоет. И вот, помню, идет прогон концерта в Кремлевском дворце съездов в честь Дней украинской культуры, на котором должен был выступать и Гуляев. Я сижу в зале, ко мне подходит Юра: "Ростислав Владимирович, я человек дисциплинированный, но свой голос на песне "Родина" не покажу. Можно, я спою а капелла русскую народную песню "Иванушка"?" Я согласился. Вызываю режиссера, говорю ему: "Даем добро, вставляем еще одну песню в программу". Идет концерт. В ложе правительства Брежнев, Подгорный. Выходит Гуляев и начинает "Иванушку". Смотрю, Брежнев в восторге. Юра закончил петь, и повисла пауза. Вдруг через пару минут шквал аплодисментов. Гуляев раскланивается и исполняет песню на бис. Это был потрясающий успех! Когда опустили занавес, ко мне подошел секретарь ЦК по идеологии и сказал: "Давайте представление Гуляева на народного".
-- Говорят, у Гуляева были неприятности из-за пристрастия к алкоголю...
-- Юра Гуляев -- обаятельный человек! Единственный его недостаток, как сказал Окуджава о Высоцком, -- питие! Любил выпить. И сердце отказало из-за этого. Я встретил его в 1963 году. Приехал в Донецк. Идет "Травиата", партию Жермона поет молодой парень. Блестящий голос, металл отсутствует, глубокое дыхание, но... ходуля!
-- В смысле?
-- Талантливейший певец -- и никакой актер! Как и Соловьяненко. И Белла Руденко. Они очень слабые актеры. Это не Мирошниченко, не Дмитро Гнатюк! Но голос у Гуляева был потрясающий. Я к директору Киевской оперы -- надо брать. Так Юра оказался в Киеве. Как-то пришел ко мне Юра с Женей Мирошниченко и говорят: "Москва формирует концертную бригаду во Францию. На полтора месяца. Поговорите с Фурцевой! Пусть послушают и украинцев". Я сразу же снял трубку. Фурцева очень хорошо ко мне относилась. На коллегии в Москве всегда говорила, "слово имеет" не Бабийчук, а "Ростислав Владимирович". Я звоню: "Екатерина Алексеевна, у меня к вам просьба. Тут находятся Мирошниченко и Гуляев, народные артисты Украины. Прошу вас, дайте команду, чтобы их включили в концертную бригаду". "Конечно, вопросов нет!" Так они и поехали.
-- И часто вам доводилось обращаться к грозной Фурцевой?
-- Еще раз это было с Анатолием Соловьяненко. Как-то ко мне во время репетиции концерта в Октябрьском дворце подошел Гонтарь и сказал, что он привез из Донецка прекрасного лирико-драматического тенора. "Послушайте его", -- говорит. Выходит Соловьяненко. Спел "Дивлюсь я на небо". Когда Анатолий брал верхние ноты, его рот страшно перекашивало. Я говорю, что если мы не хотим погубить артиста, его нельзя сейчас выпускать на сцену. В то время это был действительно один из лучших голосов. Тогда я позвонил Екатерине Фурцевой и попросил ее послать Соловьяненко на два года на учебу в Милан. Там ему поставили голос и выправили рот. Он вернулся и стал солистом Киевской оперы.
-- Вы знали Бориса Гмырю?
-- Конечно. Человек потрясающего интеллекта. Известно, что он пел для немцев. А когда они бежали, наша армия застала его в Хмельницкой области. Наверное, фашисты решили забрать с собой Гмырю. Когда это случилось, Хрущеву пришел приказ "посадить". На что Никита Сергеевич ответил: "Пусть теперь поет для всего народа Украины". И, кстати, в 1960 году Гмыря получил орден Ленина вместе с Дмитрием Гнатюком. Помню, позже пришел ко мне Борис Романович и говорит: "Я решил уйти из оперного театра". Я ему: "Вы же его украшение! Кто же будет петь Бориса Годунова?" А Гмыря мне с грустью: "Такое случилось и с Шаляпиным. Устал я. Надоело мне гримироваться, принимать другие образы. Хочу перейти на концертную деятельность". Так он начал работать в филармонии. За сольный концерт Борис Гмыря получал 250 рублей. Он не был меркантильным и давал не более пяти концертов в месяц. В общем, жил неплохо.
-- Юрий Богатиков рассказывал, что в свое время между вами был конфликт.
-- Было дело. Вообще Богатиков ведет себя непредсказуемо. Но голос прекрасный. Я его включал практически во все правительственные концерты. Знаю, что Юрий мечтал о карьере оперного певца. Но фактура у него не та. Помню, шел прогон во дворце "Украина" одного из правительственных концертов. Я сижу в зале, а на сцене Богатиков. Не поет, а орет. Я ему говорю: "Юрий, чего вы орете? Ведь у вас прекрасный голос!" А он немного помолчал и мне в ответ: "Зачем вы так..." Я уже потом понял, что зря вспылил, виноваты были звукорежиссеры. Приехал тогда к себе в министерство и издал приказ: "За успешную пропаганду украинского искусства премировать певца Юрия Богатикова на сумму 400 рублей".
Да, много чего было за время моей работы в министерстве. Я и Соню Ротару помню еще стриженной "под мальчика" молдаванской девочкой. И Ивасюка с Яремчуком, когда они пели дуэтом. Мне бы книгу написать. Да успею ли...
http://facts.kiev.ua/April2002/2604/05.htm
2005.01.17 | ziggy_freud
дати діячам культури риби чи купити вудку?
Спочатку відповім на Отарові питання.1. В такому вигляді, як зараз - однозначно НІ. Багато хто з працівників культури навіть не знав прізвища міністра в кабміні Януковича-Азарова. Це була просто фігура "зіц-прєдсєдатєля", допоміжна щодо сумнівних оборудок Мінфіну.
2. Перш ніж перейти до персоналій, давайте спробуємо спільно з'ясувати, які якості потрібні керівнику цього потенційно шановного міністерства. А вже тоді пропонувати конкретні прізвища.
______
Якщо ми бажаємо комусь матеріально допомогти, ми можемо зробити це двома основними засобами.
Стоїть людина, просить грошей. Дали трохи грошей. З тих грошей десь 95% віддав місцевій махвії за дах, на решту поїв, випив, а наступного дня знову просить. Але є інший спосіб. Місцеву махвію розігнати, а жебрака влаштувати на роботу.
Як кажуть в Америці: "Я можу дати тобі риби. Але краще дам кредит на знаряддя для рибної ловлі"
Практично всі установи культури можуть заробляти хоч якихось грошей. Для того треба лише перестати їм ускладнювати життя в напрямку чесної комерції, і дуже сильно ускладнити в напрямку розкрадання та знищення фондів.
Очевидно, що музей давньої історії потребує більшої державної уваги, ніж музей воскових хвігур Щербицького і Кобзона, або музей використаних презервативів. Також очевидно, що фестиваль співу караоке має самофінансуватись і приносити прибуток організаторам. Фестиваль авангардної музики може проходити "в мінус", але за умови гарної організації може і "в ноль", і навіть "в плюс".
Хто визначить приоритет між фінансуванням історичного музею і музичного фесту? Хто вирішить, давати гроші одному метру кінематографа, чи краще двом пів-метрам, чи чотирьом чверть-метрам, і якою лінійкою взагалі цих метрів міряють? Якщо міністерство вірішить, що треба дати грошей на розвиток рок-музики, чи не з'явиться наступного тижня Повалій рок-бенд і Поплавський рок-бенд?
Отже:
1. Потрібно створити легальні комерційні схеми для установ культури, і її окремих діячів. Щоб заробляти могли не тільки держ. установа чи "творча спілка", але і окремо взятий художник, музикант, письменник.
2. Надати пільги вітчизняним комерційним установам, що працюють у галузі культури: видавництво книг і часописів, створення і видавництво аудіо- та відеопродукції, компутерних програм, концертна діяльність.
3. Забезпечити приоритетну підтримку державними установами культури всіх народів України. Незалежно від "мовності" чи взагалі наявності тексту.
[Україномовна пісня, звичайно, потрібна, але - чи тільки в мові справа? Якою мовою виконують австрійські вальси? Якщо російськомовний поп-співак чи поп-літератор знайшов видавця в Україні, кому від того погано? Хіба що іншим потенційним видавцям...]
Виходить, що з цими завданнями впорається скоріше правник чи економіст ("крєпкій хозяйствєннік"), ніж співак, актор або письменник. Однак цій людині мають допомагати кваліфіковані радники: фахівці з музейної справи, мистецтва, ЗМІ.
PS. Може, зберемо робочу групу із sabj? Виробимо концепцію розвитку культури, підпишемо справжніми іменами, і згідно з законом про звернення громадян запропонуємо до розгляду?
2005.01.17 | Олесь Урус
Re: дати діячам культури риби чи купити вудку?
/Може, зберемо робочу групу із sabj? Виробимо концепцію розвитку культури, підпишемо справжніми іменами, і згідно з законом про звернення громадян запропонуємо до розгляду?/А що, як це зробимо у самому Міністерстві культури?
На 24 січня плануються устанвчі збори Громадської ради при Мінкультури.
Чому б не підняти це питання на цих зборах?
Всіх бажаючих запрошую на збори, про час проведення буде оголошено на сайті міністерства www.mincult.gov.ua
Або телефонуйте за 235-22-33. Координує цей проект Олексій Смірнов.
2005.01.18 | Горицвіт
цікаво. А до 24 можемо накидати якісь тези (-)
Олесь Урус пише:> /Може, зберемо робочу групу із sabj? Виробимо концепцію розвитку культури, підпишемо справжніми іменами, і згідно з законом про звернення громадян запропонуємо до розгляду?/
>
> А що, як це зробимо у самому Міністерстві культури?
> На 24 січня плануються устанвчі збори Громадської ради при Мінкультури.
>
> Чому б не підняти це питання на цих зборах?
>
> Всіх бажаючих запрошую на збори, про час проведення буде оголошено на сайті міністерства www.mincult.gov.ua
>
> Або телефонуйте за 235-22-33. Координує цей проект Олексій Смірнов.
2005.02.06 | trt
Re: цікаво. А до 24 можемо накидати якісь тези (-)
А як на рахунок e-mall куди б можна було скидати ідеї,а то в неті часто сидіти можливості немає,живемо від столиці далеко, а конкретні ідеї-є.(багато!)Та й мабуть не одні ми такі "розумні".
(Дуже вже хочеться змінити стан справ на "позитив")
2005.02.06 | Горицвіт
можна мені
trt пише:> А як на рахунок e-mall куди б можна було скидати ідеї,а то в неті часто сидіти можливості немає,живемо від столиці далеко, а конкретні ідеї-є.(багато!)
> Та й мабуть не одні ми такі "розумні".
> (Дуже вже хочеться змінити стан справ на "позитив")
Якщо вам зручніше слати листи, ніж ставити їх на форум, то пишіть мені, а я буду ставити:
horytsvit @ yahoo . com
Взагалі-то, треба систематизувати проблеми, ідеї і подумати про шляхи реалізації.
2005.01.18 | Роман ShaRP
А чому б не спитати самих Капранових?
Мені здається, що це був би найрозумніший варіант.2005.01.18 | Олесь Урус
Re: А чому б не спитати самих Капранових?
І не тільки Капранових...Крім них є значна більшість працівників культури, що за смішні гроші (й ще які смішні!!! Половина чи чверть сьогоденної пенсії...) сумлінно працюють в галузі, ось кого питати треба в першу чергу...
2005.01.18 | Shooter
Про придумування велосипеда
"Гуманітарне" міністерство/міністерства, безумовно, потрібні.Була би моя воля, правда, об'єднав би освіту, науку і культуру в одне міністерство (три главки).
Для чого? Для "стандартних" цілей, серед яких головні:
а) вироблення стратегії культурної політики, в т.ч. законодавча ініціатива
б) розподіл бюджетних коштів на конкурсній основі.
Чи повинен бути міністр "крєпкій хозяйствєннік"? Ні. Міністр повинен бути фігурою "політичною і стратегічною", себто мати "реальне відчуття" сьогоднішньої ситуації в культурі. І розуміти та знати загальні тенденції розвитку світової культури і намагатися діяти в цьому дискурсі так, щоб "укркультура теж розвивалася", так би мовити.
А "крєпких хозяйствєнніків" - начальниками главків в триєдиному міністерстві (я от весь в роздумах - мо ПроФФесора - на культуру чи освіту поставити?
P.S. Що би я 100% зробив - так це відродив "Червону Руту".
2005.01.20 | S.Do
Потрiбно одно Міністерство - Науки, культури та спорту. (-)
2005.02.06 | trt
Re: Ні ні і ще раз нІІІІІІІ:(
Якщо Міністерство культури не справляється з "культурою" - уявіть що буде в майтутньому з "наукою" та "спортом"!!!Категорично!!!
Окремо-наука,спорт,культура-3-Міністерства---АЛЕ !!! зі штатом працюючих (всі три = одному "теперішнього"
І гарного батога(сувора звітність під "страхом"адмін.кримін.покарання)щоб дійсно ефективно працювали!!!
Інакше зустрінемось з вами на форумі років так через 20 на обговоренні
цих же проблем!!!
2005.02.01 | trt
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
Берегите культуру-"мать вашу"Цю проблему можна розглядати із багатьох сторін.
Починаючи із "хто буде міністром" закінчуючи "а що зміниться?"
1. Звичайно "Хто буде міністром???" No coment???
2. Підтримуючи (відтепер слава Богу) нашого президента від початку виборчих перегонів "культурні люди" сподіваються не тільки на (демократизацію суспільства і влади,прозору ( щодо народу)економічну політику, підвичення рівня життя,мир та злагоду у нашій країні......), а й на більш конкретні речі!!!
Не беру на себе відповідальність говорити за всю "культурну"інтелігенцію,та всеж
насмілюсь надати кілька порад майбутньому міністру культури.
1.Всіляко ліквідовувати "продажні" конкурси де наперед (звичайно КОНФЕДЕЦІЙНО)
всім відомо про "такси" за призові місця.
(Як учасник багатьох всеукраїнських заходів міг би навести безліч прикладів)
2.Негайно припинити присвоєння звань "народний" та засТужений - знов таки за
певну "таксу" (Відповідні керівники знаю ть про що я говорю.)
3.Переглянути податкову політику щодо підприємців та підприємств які дійсно
підтримують молодих виконавців та молоді таланти.
4.Негайно переглянути навчальні програми (музичних шкіл,шкіл образотворчого мистецтва та ....), які настільки застаріли і поросли мохом ,що вони почали працювати проти самого мистецтва !!!!
Продовжувати тему можна дуже довго!
Але зрозумійте нарешті шановні майбутні високопосадовці,що якби ціми проблемами ви займалися цілком срйозно то надзвичайно багато конфліктних питань на сьогоднішній день просто б НЕ ІСНУВАЛО !!!!
При потребі вникнути в реальні деталі (вибачте за скептицизм) звертайтесь на мій
e-mail.
2005.02.01 | ziggy_freud
Поради гарні, однак...
trt пише:> Не беру на себе відповідальність говорити за всю "культурну"інтелігенцію,та всеж
> насмілюсь надати кілька порад майбутньому міністру культури.
Також бажано, щоб міністр мав бажання і можливість прислухатись до порад, які надходять з поза меж його (чи її) власної тусівки.
> 1.Всіляко ліквідовувати "продажні" конкурси де наперед (звичайно КОНФЕДЕЦІЙНО)
> всім відомо про "такси" за призові місця.
Так. Деякі ліквідувати, а в деяких - змінити умови. Взагалі бажано давати відкриту інформацію щодо проведення подібних заходів. Аби людина з вулиці теж могла оцінити переможців (чи "переможців").
> 2.Негайно припинити присвоєння звань "народний" та засТужений - знов таки за
> певну "таксу" (Відповідні керівники знаю ть про що я говорю.)
Крім відповідних керівників ще багато хто про це здогадується.
> 3.Переглянути податкову політику щодо підприємців та підприємств які дійсно
> підтримують молодих виконавців та молоді таланти.
Старих теж треба підтримувати. Якщо це дійсно таланти.
> 4.Негайно переглянути навчальні програми (музичних шкіл,шкіл образотворчого мистецтва та ....), які настільки застаріли і поросли мохом ,що вони почали працювати проти самого мистецтва !!!!
Згоден.
> Берегите культуру-"мать вашу"
І Вашу так же.
Поради гарні, однак стосуються вони переважно музики
Якби міністр ще міг правильно збалансувати розвиток різних видів мистецтва. А він же і за маскульт частково відповідає, і за музейну справу.
Поставити на Мінкульт естрадного співака, випустить він повні зібрання творів своїх друзів, зробить їм тури по Україні, і піде у відставку. Бо решту роботи розвалить.
2005.02.01 | trt
Re: Поради гарні, однак...
1. Sorry!!! за псевдоцитату пострадянського простору.2. Пропрацювавши більше 15 років у сфері культури (муз.школа,училище), та враховуючи спеціальність ("діючий"музикант,звукорежисер)констатую факт: керівники як місцевих Рад так і рангом повище чудово знають і знали всі ці проблеми , та нажаль і пальцем не поворухнули щоб їх позбутись.
3.Звичайно і "старих" музикантів потрібно "поважати" та я мав на увазі
шкільне виховання.
Доречі
А) А хто запровадив "Фанеру-+" як не ми ж самі?(і це на "живих"концертах!!!!!!!)
Б) Мінідиски по "кабаках"
В) Куди поділись незаангажовані "просто"фестивалі? (Навколо одні конкурси )
Sorry!!!що тема тільки про музичне мистецтво.(Це моя робота,хоббі,та
моє життя)
2005.02.01 | ziggy_freud
Хто з міністрів культури цим взагалі переймався
trt пише:> 2. Пропрацювавши більше 15 років у сфері культури (муз.школа,училище), та враховуючи спеціальність ("діючий"музикант,звукорежисер)констатую факт: керівники як місцевих Рад так і рангом повище чудово знають і знали всі ці проблеми , та нажаль і пальцем не поворухнули щоб їх позбутись.
На жаль. Хто з колишніх міністрів культури цим взагалі переймався? Краще поміняти табличку на дверях, щоб було "...і мистецтв"
> Доречі
> А) А хто запровадив "Фанеру-+" як не ми ж самі?(і це на "живих"концертах!!!!!!!)
Якщо фанера використовується лише з метою економії грошей на гонорарах музикантів, це те саме, що й обман покупця. Якщо співачка, яка гребе лаве лопатою, послідовно записує альбоми з одним лабухом на самограї за $500, це просто ганьба.
> Б) Мінідиски по "кабаках"
Мінідиски, автобас, автоакорд, просто вся пісня на дискеті. На великій сцені воно теж іноді трапляється, хоч і заборонено.
> В) Куди поділись незаангажовані "просто"фестивалі? (Навколо одні конкурси )
Їх дійсно бракує. Фестивалів, на які, крім жюрі і масовки, ходить просто публіка. Звичайні собі любителі музики.
> Sorry!!!що тема тільки про музичне мистецтво.(Це моя робота,хоббі,та
> моє життя)
Тоді вибачте і Ви, як чимось образив.
2005.02.06 | trt
Re: Хто з міністрів культури цим взагалі переймався
Те,що ніхто це точно!!!Наш колектив (ще задовго до виборів)запропонував мін.культ. цілий
пакет цілком реальних пропозицій щодо "реорганізацій" як навчальних програм,так і пропозицій щодо цільвого використання вже існуючих приміщень,обладнання(пропозиції можливих варіантів виходу із теперішньої кризової ситуації в культурі.)
Над цім працювало багато людей які на власній шкірі багато років відчувають недоліки "культ.системи"
Ми більш ніж впевнені що їх ніхто навіть не переглядав!
І не переглядатимуть!!!
Ці теми зараз виносяться знову на обговорення вже на вашому сайті.
Питання в тому чи потрібні нашим "керівникам" зміни коли вони сидять чи сидітимуть на "тепленьких" посадах , отримують чи отримуватимуть шалені хабарі (які швидко припиняться якщо щось змінити в законодавстві чи програмах)???
Пропозиції можна відновити і переслати на будь-який e-mall.
Тільки КУДИ ???????????????????????
Невже знову все закінчиться тільки балачками??????????
2005.02.06 | Олесь Бережний
Не беріть дурного до голови, а важкого - до рук!
trt пише:> Питання в тому чи потрібні нашим "керівникам" зміни коли вони сидять чи сидітимуть на "тепленьких" посадах , отримують чи отримуватимуть шалені хабарі (які швидко припиняться якщо щось змінити в законодавстві чи програмах)???
Це ж суто риторичне запитання. Ви краще за мене знаєте, що відповідь завжди була, є і буде - ні! Ніяких змін "керівникам" не треба. Отже змін і не буде, попри їхні бучні заяви. Якщо ці зміни потрібні вам - то й робіть їх самі, змінюйте те, що можете змінити. Якщо хочете змінити таке, що не можете змінити самі, а потребуєте когось згори - викиньте такі дурниці з голови. Не чекайте ласки від "великого пана", чи пак "великої пані" - бо це марна справа! Робіть те, що можете і край.
> Невже знову все закінчиться тільки балачками??????????
Це цілком від вас залежить.
2005.02.07 | trt
Re: Не беріть дурного до голови, а важкого - до рук!
Олесь Бережний пише:> Якщо ці зміни потрібні вам - то й робіть їх самі, змінюйте те, що можете змінити.
Змінюємо!!! І ще як змінюємо!!! (А Вас все влаштовує???)
> Якщо хочете змінити таке, що не можете змінити самі, а потребуєте когось згори - викиньте такі дурниці з голови.Не чекайте ласки від "великого пана", чи пак "великої пані" - бо це марна справа! Робіть те, що можете і край.
Не згоден! В бюджетній структурі наша розробка працює на всі 100% Навчально-фінансова ефективність - колосальна! Потрібно тільки щоб кілька "клєрків" внесли кілька доповнень в навчальні програми та невеличкі зміни в законі для офіційно-паперового "ОДОБРЯМС" І все!!!(Ми навіть грошей не просимо!)
> Це цілком від вас залежить.
Ні!Від нас усіх!!
2005.02.07 | Горицвіт
є ще така штука: громадянський тиск
Цілком реально під конкретні вимоги зібрати людей на підписання відкритих листів, пікетування і інші заходи. Нова влада не зможе так легко відмахуватися від громадськості, як попередня.Зараз треба сформулювати вимоги.
2005.02.07 | trt
Re: є ще така штука: громадянський тиск
Горицвіт пише:> Цілком реально під конкретні вимоги зібрати людей на підписання відкритих листів,
Вже пройдено!
> пікетування і інші заходи.
Також і неодноразово!!!
>Нова влада не зможе так легко відмахуватися від громадськості, як попередня.
Ми проживаємо в одній із трьох областей яка майже одноголосно підтримала Ющенка!!!
Тому в нас керівництво не зміниться(за попередніми даними!),і далі буде проводити "свою політику".
>Зараз треба сформулювати вимоги.
Вже давно сформовані "а віз і нині там"
Власне тому ми це питання на форумі і зачепили!!!
2005.02.01 | Олесь Бережний
... Білозір, Цибулько і Ко
"Олександр Турчинов може претендувати на голову МВС, Оксана Білозір – на посаду міністра культури, Станіслав Ніколаєнко - міністра освіти і Сергій Шевчук – на голову міністерства охорони здоров'я.За данними "УМ", відомий український поет і радник Віктора Ющенка в часи його прем'єрства Володимир Цибулько розглядається на посаду голови Держкомрелігії."
http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/february/1/news/11.shtml
2005.02.01 | ziggy_freud
Білозір
Звичайно, сам факт, що п. Білозір викладає у школі Поплавського, мало про що говорить. Але, схоже, знову будемо орієнтуватись на кремліські зірки та стару школу української радянської естрадиhttp://www.knukim.edu.ua/www_u/rector/publications/artucles_03/silskivisti/10_10.html
ОКСАНА БІЛОЗІР:
- Вже котрий рік я викладаю на кафедрі естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, дуже вдячна Михайлу Михайловичу за творчу свободу, котра існує в стінах університету, і за увагу, яку він приділяє молодому поколінню. "Крок до зірок" - найяскравіша програма для дітей та молоді не тільки в Україні, а й в СНД. За рівнем професійності вона випередила російську "Утреннюю звезду".
В потенційного міністра культури дійсно такі поняття, чи це просто не дуже щирий комплімент дорогому шефу?
Поплавський = свобода творчості
Утрєнняя звєзда = еталонний рівень професійності
Особисто у мене виникають інші асоціації.
2005.02.02 | Олесь Урус
Re: Білозір
Білозір, за плітками в міністерстві, кілька раз відмовлялась від посади міністра...Коментарії щодо її призначення серед працівників не вражають оптимізмом... Всі добре пам"ятають Ступку...
І добре розуміють, що погоду в міністерстві будуть робити заступники...
Бороні боже від тих, що керують міністерством зараз (6 заступників, один на 20 працівників міністерства)!!!
Якщо Білозір їх залишить, можна забути про будь-які позитивні зміни у сучасному стані культури...
До речі, заступники (перший і той, що за міжнародну діяльність відповідає)минулого тижня заблокували створення громадської ради при міністерстві... Ну, не цікавить їх це питання!!!
А що до виступів у пресі тієї ж Білозір... Не звертайте увагу на слова, краще на справи подивитися...
Коли призначать її, з неї ж питайте... Вимагайте створення громадської ради і широких її повноважень. Тоді міністр буде робити те, що бажає спільнота, а не ділить "втихаря" бюджет з першим заступником...
2005.02.02 | ziggy_freud
замість "коли" має стояти "якщо"
Олесь Урус пише:> Білозір, за плітками в міністерстві, кілька раз відмовлялась від посади міністра...
На ній залишається депутатство ВР і керівництво партією. А також спів і викладацька робота в Інтитуті культури. Щось із цього доведеться облишити, або... виконувати обов'язки міністра лише номінально. Королева царствує, але не править.
> Бороні боже від тих, що керують міністерством зараз (6 заступників, один на 20 працівників міністерства)!!!
> Якщо Білозір їх залишить, можна забути про будь-які позитивні зміни у сучасному стані культури...
>
> До речі, заступники (перший і той, що за міжнародну діяльність відповідає)минулого тижня заблокували створення громадської ради при міністерстві... Ну, не цікавить їх це питання!!!
Їх можна зрозуміти. Але навряд варто надалі забезпечувати їм надто спокійну старість в тих самих кріслах. Гроші, зниклі в кишенях чиновників Мінкульту сьогодні - це зайві дірки в головах наших дітей і онуків.
> А що до виступів у пресі тієї ж Білозір... Не звертайте увагу на слова, краще на справи подивитися...
Співає пісні у дусі традиційної естради. Була в турі за Ющенка. Має певну кількість прихильників як артист. Але але до чого тут портхвель міністра?
> Коли призначать її, з неї ж питайте... Вимагайте створення громадської ради і широких її повноважень. Тоді міністр буде робити те, що бажає спільнота, а не ділить "втихаря" бюджет з першим заступником...
Сподіваюсь, тут замість "коли" має стояти "якщо призначать"
2005.02.08 | Roo
Не знаю, не знаю, яка з п.Білозір міністерка..
Це взагалі, дуже показово для нас: затулятися "талантом" на посаді міністра культури. Подивіться самі: розмова у цій, і не тільки, гілці про О.Білозір часто збивається на розмірковування - у якій манері та наскільки добре вона співає. Яка різниця! Ми ж не говоримо про те, який вояк з Гриценка, чи який міліціонер з Луценка! Як на мене, було б цікаво з'ясувати те, наскільки системно мислить ця сама п.Білозір, і чим таким інституціональним вона себе зарекомендувала. Та, на жаль, відомо про неї лише те, що ажніяк не налаштовує на оптимізм по части підтримки нашої "культури". Хто вона? Наскільки відомо, народницько-попсова співачка, яка усвідомлює свою творчість десь так само, як курка усвідомлює своє куряче призначення квоктати та нести яйця. Таких багато. Оксана Білозір - це не Кейт Буш і не Офра Хаза. Гадаю, що ця пані вкотре демонструватиме нам чергові зразки "жіночого" менеджменту. Робитиметься все по-сімейному, а у гірших випадках - істерично-курв'язно.Я погоджуюся з радикальною думкою, що міністерство культури взагалі треба скасувати. Або, принаймні надати йому принципово інші функції. Мінкульт - це рудимент радянської планової системи. Клуби, гуртки, самодіяльність. Цього вже не буде у старому вигляді. Та й не треба, мабуть. У кращому випадку така інституція могла би бути суспільно-корисною за наявністю дуже міцної та переконливої системи національних культурницьких авторитетів. Коли б йшлося про порятунок талантів. Як це було, наприклад, у Франції навколо імені письменника Жана Жене та його стану кримінального в'язня. Але таких у нас немає. Як немає необхідних для такого явища засад.
Хоча, щоправда, існує традиція "шароварництва". Можливо, у зв'язку з цим пожвавляться балачки про стан народних колективів на Луганщині чи в Криму.
Все решта - на рівні експерименту та інших сумнівностей. Чи почуємо ми переконливі аргументи п.Білозір, а ще більше - підтримку міністерства на користь цікавих, але сумнівних з різних точок зору художніх угрупувань, скажімо, у питань української делегації на Венеційське бієналлє, чи щось таке інше?
Якби була моя воля, то у цих форматах я волів би краще бачити Олега Скрипку. Свою масштабність у поєднанні з тонким відчуттям смаку та чуттям етно він довів на фестивалі "Країна мрій". Скрипка підняв би навіть і сільські клуби з руїн.
Якщо О.Білозір виявиться настільки конгеніальною подібним ідеям та ідеологам - честь їй і хвала. Якщо ж ні - ганьба їй! І взагалі, не подобається мені квота ющенківських "старих" в уряді. Маю на увазі ще також і Ю.Павленка.
2005.02.08 | ziggy_freud
потрібен цивільний міністр культури
Roo пише:> Ми ж не говоримо про те, який вояк з Гриценка, чи який міліціонер з Луценка!
потрібен цивільний міністр культури
- що є найбільш актуальним для української культури
- хто і яким чином здатен це реалізувати
- як міністерство може тому допомогти
Можна бути поганим співаком і гарним адміністратором, можна - навпаки.
> Гадаю, що ця пані вкотре демонструватиме нам чергові зразки "жіночого" менеджменту. Робитиметься все по-сімейному, а у гірших випадках - істерично-курв'язно.
Подивимось. Зараз я перебуваю десь близько 0 за шкалою оптимізъм- песимізъм.
> Я погоджуюся з радикальною думкою, що міністерство культури взагалі треба скасувати. Або, принаймні надати йому принципово інші функції. Мінкульт - це рудимент радянської планової системи. Клуби, гуртки, самодіяльність. Цього вже не буде у старому вигляді. Та й не треба, мабуть.
Але в новому вигляді це потрібно. Культура має знайти свою базу в масах. Як було в кінці 80-х. В кожному київському підвалі сидів якщо не Колезький Асесор, то Кому Вниз, чи Раббота Хо, чи то Квартира 50. Зараз навіть люди, які бажають і можуть щось грати, впираються у брак можливостей для виступів.
> Хоча, щоправда, існує традиція "шароварництва". Можливо, у зв'язку з цим пожвавляться балачки про стан народних колективів на Луганщині чи в Криму.
І що це за народні колективи???
Якщо колектив гра народну музику, хай собі і далі гра. Навіщо возити його в Київ для чергової демонстрації містечкового рівня? Краще створити в Криму і на Луганщині базу для виконавців _сучасної_ української музики. Яка реально буде приваблювати місцеву молодь.
> Якби була моя воля, то у цих форматах я волів би краще бачити Олега Скрипку. Свою масштабність у поєднанні з тонким відчуттям смаку та чуттям етно він довів на фестивалі "Країна мрій". Скрипка підняв би навіть і сільські клуби з руїн.
Одна з причин: свого часу у ВВ теж був ЖЕКівський підвал для репетицій
2005.02.03 | Олесь Бережний
УП: "Велика хімчистка Міністерства культури?"
"...Однак, дискусія про те, яким буде МІНІСТЕРСТВО не менш важлива від того, ХТО буде міністром. Навіть навпаки.Сьогоднішнє міністерство культури - це як шафа із старими речами: і гидко з'їсти й жалко викинуть. Скільки не сип нафталіну, а від молі все одно не позбавишся.
Що потрібно нашому міністерству – так це хороша хімчистка. Інакше, байдуже, хто ним буде керувати: співачка Оксана Білозір, співак Слава Вакарчук, актор Богдан Ступка чи, наприклад, композитор Юрій Рибчинський."
Решта тут:
http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/february/3/3.shtml
2005.02.07 | Олесь Урус
А буде - Міністерство культури і релігії
Сьогодні були звільнені всі заступники міністра, що працювали раніше...Чекаємо на нові зміни...
2005.02.07 | trt
Re: А буде - Міністерство культури і релігії
Дай Боже щоб Міністерство Культури прислухалось до "релігії" а Міністерство релігії до КУЛЬТУРИ.2005.02.09 | Боровик
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
Мініств вже є і я спізнився з тим щоб сказати свою позицію.Як неа мене, то я би хотів бачити міністром когось не так з культури як з навколокультурної сфери, а саме - книговидавництва.
Справа в тому, що видавання книжок в Україні одна з найважчих сфер останнього десятка років.
Мені здається, що якби Малкович став міністром, то дуже скоро ми побюачили б нові мультфільми, кіно, піднялись би лялькові театри і так далі. За ними появилось би кіно.
Знову постає питання чи сам він на цю посаду погодиться.ю ДЛумаю, що якщо гарнот попросити, то піде. З іншої сторони, він міг би проконсультувати тих хто вибиратиме міністра.
Хотів би помилятись, але Білозір не ивтягує на щось більше як попсові гопанці в сільських клубах.
2005.02.09 | Олесь Урус
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
На сегодня в Минкультуры уволены все заместители...В самом министерстве ходят слухи, что все сотрудники напишут заявление об уходе, которые будут удовлетворены. После чего с каждым будет проведено собеседование на предмет восстановления на работе...
Есть слух, что будут смещены абсолютно все руководители управлений и отделов...
В большинстве своем низовые сотрудники министерства были с народом, голосовали за Ющенко, а некоторые не только сочувствовали вышедшим на Майдан...
Каково будет им, если их оставят вне работы и наравне со сторонниками бывшей власти?..
Тревожным сигналом было то, что ового министра представили не всему персоналу, а только руководящим работникам...
2005.02.09 | trt
Re: Пропоную альтернативний вихід із кризи
У своїй статті , як музикант, я торкнувся тільки музичної галузі тая цілком погоджуюсь з думкою ziggy_freud
> Якби міністр ще міг правильно збалансувати розвиток різних видів мистецтва. А він же і за маскульт частково відповідає, і за музейну справу.
Так!
Новому міністру просто необхідно найти найоптимальніший коипроміс щодо
правильного балансування галузей культури.
Тільки яким чином він (вона)буде це робити ???
Пропоную вихід (найшвидший серед найеффективніших.)
На кожну бюдж.організацію та підвідомчу установу надіслати анкети певного зразка: (Приблизний перелік питань в анкеті)
1.Які нововведення для покращення ефективності роботи вашої установи ви вважаєте за потрібне ввести в навчальні програми ?(10пунктів для відповіді)
2.Які принципові зміни по всій вертикалі керівного складу ви можете запропонувати?(2пункти)
3.Чи потрібна реорганізація системи культури і як на вашу думку це має виглядати?(2пункти)
4.Які із "статей" фінансування вашої галузі ви вважаєте приорітетними?
(2пункти)
5.Чи змогли б ви самі заробляти кошти для вашої установи ,якби це було передбачено законодавством?(так або ні)
5б. Яким чином?
І ще 1 чи 2 запитання "в такому ж дусі"
Відповіді готувати тільки на колективних зборах!!!
Вони мають бути обов_язковими!!!
Встановити громадський контроль при передачі заповнених анкет до міністерства (для запобігання підміни анкети)
Таким чином до літа анкети будуть в міністерстві.
Попередньо знаючи штат міністерства до осені всі питання будуть опрацьовані (це цілком реально!),і вже на 2005-6 навчальні роки
повинні бути реальні результати.
Довше тянути не можна бо все таки точно розвалиться!
2005.02.25 | кропивка
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
Громадська наглядова рада«Наіонального заповідника Хортиця»
Президенту України В.А.Ющенко
Відкритий лист «Громадської
наглядової ради «Національного
Заповідника "Хортиця"» від 15.02.2005
Шановний Вікторе Андрійович!
В свідомості українців острів Хортиця займає місце одного з символів духовності та витоків української державності. Саме визнання цього факту сприяло наданню Хортиці статусу Національного Заповідника в 1993р. Однак, протягом останніх 11 років острів фактично перетворився на епіцентр глибоких екологічних, історико-культурних та соціальних проблем, які стали наслідком бюрократичної байдужості, цинізму та некемпетентності керівництва Національного заповідника. Критичні публікацій в ЗМІ, протести та звернення громадян до старої влади так і не допомогли вирішити численні негаразди по всіх напрямках діяльності Заповідника:
• Досі не вирішене одне з основних питань – Заповідник так і не став юридичним власником землі острову;
• Структурний підрозділ Заповідника Експериментальне господарство «Хортиця», створене для відновлвення ландшафтів та природи Заповідника, фактично знищене і доведене до банкрутства.
• Наукові та освітні програми з вивчення і збереження біорізноманіття і ландшафтів Хортиці згорнуті. Відділ режиму заповідної території фактично припинив своє існування;
• Безконтрольність і низька проінформованість населення щодо режиму і правил поведінки на острові сприяє поступовій втраті природної та історичної цінності ландшафтів, знищенню та скороченню чисельності окремих видів рослин і тварин, в тому числі рідкісних і зникаючих;
• В останні 10 років деградація рослинного покриву і стану тваринного світу острова Хортиця набула масового характеру. Степові схили і рослинність піддаються щорічним пожежам, несанкціоновані автомобільні дороги і стежкова мережа прокладені до самого урізу води через унікальні природні куточки острова;
• Хортицькі плавні – зона абсолютної заповідності(!)-знаходяться під пресом браконьєрів і відпочиваючих, кількість яких у весняні місяці досягає до 150 і більше чоловік на окремих затоках. Пастки для лову диких тварин установлюються вже у безпосередній близькості до центрального офісу НЗ “Хортиця;
• Набули тотального характеру факти незаконного захоплення ділянок під будівництво з порушенням природоохоронного та пам’яткоохоронного законодавства. Триває нецільове використання земель історико-культурного призначення (кургани, укріплення, та інші історичні території використовуються як кар’єри, городи, тощо);
• Десятки пам’яток археології знаходяться в стані пошкодження, ерозії або знищення, пам’яткоохоронні роботи в Національному Заповіднику повністю згорнуто, а відділ охорони пам’яток працює лише на папері. Саботуються першочергові заходи по збереженню підводних об’єктів Дніпра;
• Через реакційну кадрову політику Заповідник залишили всі провідні фахівці, і зараз відділи та підрозділи очолюють випадкові люди;
• В 70 - поч.90-х років ХХст. Національний заповідник «Хортиця» був однією з провідних установ по дослідженню пам’ятки доби запорозького козацтва, але з приходом до керівництва Заповідником відставного радянського генерала Г.Крапивка припинили роботи експедиції по дослідженню козацьких старожитностей в межах Нижнього Подніпров’я. З того ж часу Заповідником не здійснено жодної етнографічної експедиції (а зараз саме цій структурі доручено будівництво козацького етнографічного комплексу);
• Керівництво Заповідника, яке в 1994-1995рр. списало десятки вагонів лісу завезеного для будівництва історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» та церкви і саботувало цей проект, зараз знову розбазарює державні кошти. Новий проект приянятий без урахування точки зору спеціалістів не відповідає елементарним історичним реаліям і його будівництво завдає серьозної шкоди історичному та природному ландшафту острова;
• З 1994-1995рр. практично припинилась закупівля до фондів Музею історії запорозького козацтва автентичних експонатів козацької доби, в той же час десятки тисяч гривень витрачені на придбання новоробів з алюмінію та пластику, які не мають ніякої художньої та історичної цінності і яскраво відображають «шароварні» уявлення про козацтво;
• Залишається невирішеним питання мешканців о.Хортиця. Адміністрація Заповідника гальмує владнання проблеми володіння житлом та прав власності на землю, що призвело до серьозної соціальної напруженності;
• Міністерство Культури роками отримувало від керівництва Заповідника викривленну та кастровану інформацію щодо тенденцій і проблем збереження і розвитку Хортиці.
Громадськість впевнена, що в такій катастрофічній ситуації винна адміністрація Національного Заповідника і, на сам перед, особисто генеральний директор Г.Крапивка, діяльність якого нанесла величезних матеріальних збитків та невиправної шкоди національній культурі.
З цією формально-бюрократичною «діяльністю» Національного Заповідника яскраво контрастує активність громадських організацій, що об’єднують патріотів своєї справи, небайдужих до збереження національної спадщини. Саме завдяки їм, за останні роки видано десятки наукових і літературних праць, присвячених Хортиці, її природі та історії, проведено сотні екологічних та історико-культурних акцій етнографічних експедицій, виконані дослідження унікальних археологічних та підводних пам’яток. Але вся ця діяльність здійснюється не завдяки, а всупереч керівництву Національного Заповідника, яке створює перешкоди для громадських ініціатив.
З метою допомогти у вирішенні цих питань в Запоріжжі створено «Громадську наглядову раду Національного Заповідника «Хортиця», до якої увійшли представники громадських організацій, що займаються реальною роботою по охороні та збереженню історичної та природної спадщини України.
Сьогодні є сподівання, що Нова влада нарешті покладе край хижацькому знищенню Хортиці та сприятиме вирішенню проблем Заповідника та перетворенню його на фортецю української духовності. Просимо Вас взяти під особистий контроль справу збереження Національної святині та доручити відповідним правоохоронним, контролюючим та науковим установам провести неупереджену комплексну експертизу основних напрямків наукової та фінансово-господарчої діяльності керівництва Національного заповідника «Хортиця» за останнє десятиріччя.
Представники громадських організацій:
1. Громадсько-політичне об’єднання «Нова епоха»
2. «Екологічна безпека та громадський прогрес»
3. Асоціація «Захистимо Хортицю»
4. «Запорозька Бригантина»
5. Громада «Оріяна»
6. Еколого-краєзнавчий клуб «Хорс»
7. Запорізьке військо низове «Запорозька Січ»
8. Інститут Підводних Досліджень
9. Запорізький Міський екоклуб
10. Міжнародна спілка козаків «Запорізька Січ»
11. Запорізька скаутська організація
12. Запорізька обласна спілка захисту прав громадян та колективів України
13. Нова Археологічна Школа
14. Запорізьке міське товариство російської культури «Русь»
15. Спілка козаків Південно-східної України «Військо Запорозьке»
16. Запорізька міська організація «Громадський контроль»
17. Асоціація екологічної освіти (АСЕКО)
18. Запорізьке Крайове Вогнище Рідної Православної Віри
19. Зарорізка Дитячо-юнацька школа бойових мистецтв «Спас»
20. Спілка ветеранів о.Хортиця
Відповідальний Секретар Остапенко Максим Анатолійович (050) 568-71-63
2005.03.01 | Олесь Бережний
Нове обличчя кучмінізації культури - ходяче піарне фіаско
Дочекалися...http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/february/28/news/21.shtml
Замість гарного й відкритого личка народові від нового обличчя помаранчевого уряду - отримуйте стару мозолясту кучманоїдну сраку в пику журналістам!!!
ГАНЬБА! Сором і піарна катастрофа! Про яку культуру взагалі тут можна патякати!
Цікаво, чи вистачить такій хамсько-істеричній особі піти не тільки геть від мікрофонів преси, але й далі, значно далі... Отже, завтра о 14.00 буде заявлено про відставку міністра безкультури?
2005.03.11 | Galina2
Re: Опитування про Міністерство культури і Міністра культури
Вельмишановна пані міністре!Повідомляємо, що з метою розвитку та підтримки національних культурних цінностей України 2 роки тому розпочав свою діяльність Петриківський регіональній фонд культури імені Петра Калнишевського, який є благодійною, неурядовою, добровільною громадською організацією, що діє на основі Конституції, чинного законодавства України, власного Статуту (прикладається).
За ініціативою ПРФК імені Петра Калнишевського оголошено Міжнародний конкурс дитячого малюнку "Ми з України" („We are from Ukraine”). До участи в конкурсі запрошуються діти віком від 10 до 15 років з України, а також діти іммігрантів, що мешкають по всьому світу. Відомо, що за межами нашої країни зараз знаходяться понад 10 мільйонів українців, тобто майже п'ята частина нації. Ми співпрацюємо з українською громадою Канади, детально вивчили питання існування іммігрантських дітей за кордоном та прийшли до сумного висновку - МИ ВТРАЧАЄМО ЦВІТ НАЦІЇ, пора покласти край цьому процесу! Така проблема, нажаль, останні кілька років не піднімається в Україні. Діти іммігрантів відчувають себе зайвими, сором'язливо називають своє українське прізвище, цураються своїх батьків, намагаючись якомога швидше стати іноземцями, або просто сумують за Батьківщиною, друзями, рідними, починають приймати наркотики, набувають проблеми із психікою... Чужа країна ніколи не дасть їм належної освіти, гідної їхнім природним можливостям (запрошують лише спеціалістів високого класу, а їхні діти генетично успадкували хист до наук, мистецтва, високі розумові здібності). Після засвоєння на курсах англійської або французької мови наші діти починають значно випереджувати своїх однолітків, тому що загальноосвітня освіта Канади поступається українській за змістом, напрямками, способами та якістю викладання, вимогами до учнів. Зроблено штучний бар’єр між середньою безкоштовною та вищою освітою; країна, яка щороку приймає тисячі нових іммігрантів не відчуває необхідності якісного вирощування власних спеціалістів. Українська нація - дуже талановита нація, але за кордоном за рахунок нащадків іммігрантів "четвертої хвилі" поповнюють ряди осіб, зайнятих на некваліфікованій праці.
Петриківський регіональній Фонд культури імені Петра Калнишевського бажає зробити свій посильний внесок. Мета та основне завдання конкурсу "Ми з України":
- нести позитивну інформацію про Україну, її можливості, політичні зміни;
- з гордістю показати всьому світові наші культурні надбання;
- виховувати відчуття патріотичності, національної гордості юних українців всього світу;
- підтримати відчуття єдності з українським народом, рідною землею, покласти край розчаруванню від дійсності, яка змусила людей покинути Батьківщину, створити умови для повернення іммігрантів або їхніх дітей, показати людям, що в новій, демократичній Україні завжди знайдеться місце для творчих особистостей;
- показати високий рейтинг та переваги української освіти. Запросити дітей на навчання до України. Для цього ми веземо відео матеріал з записами найкращих уроків ведучих вчителів-методистів образотворчого мистецтва та українській мови Дніпропетровської області, проведемо семінари, демонстраційні уроки з образотворчого мистецтва, курси Петриківського розпису;
- з метою популяризації української культури та мистецтва, ми організовуємо виставку перлини світової цивілізації - Петриківського розпису, на якій представимо понад 500 творів всесвітньо відомих авторів, таких як Панко Федір Савич, Соколенко Василь Іванович, Горбуля Людмила Миколаївна, Панко Валентина Федорівна, Панко Віталій Федорович, Міленко Валентина Іванівна, Пікуш Надія Андріївна, Дека Валентина Ільківна, Дека Микола Васильович, Бойчук Галина Миколаївна, Туренко Світлана Анатоліївна, багатьох інших талановитих художників Петриківського регіону та вихованців Петриківського художнього училища № 79, єдиного в Світі навчального закладу, де можна отримати професійну освіту за спеціальністю „Художник розмалювання по дереву” безпосередньо від носіїв цієї унікальної культури, мешканців Петриківки.
Запрошуємо Вас ознайомитись з „Положенням” конкурсу та „Програмою”, замовленою стороною, що приймає.
Шановна пані Оксано Володимирівно!
Петриківський регіональній фонд культури імені Петра Калнишевського просить підтримки нашої програми на державному рівні та допомоги в подоланні опору традиційної бюрократичної машини у регіонах, а саме:
• Сприяти активної участі дітей всіх регіонів України в Міжнародному конкурсі „We are from Ukraine”, доручити керівникам Обласних управлінь освіти і науки Обласних державних адміністрацій всіх областей України забезпечити розповсюдження інформації про конкурс серед дитячих середніх загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів, централізоване збирання дитячих творів та їх відправлення за адресою роботи журі конкурсу: 51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, вул. Піонерська, 3.
• Рекомендувати підприємство України (державне або приватне), до керівників якого могли б звернутися представники Фонду із запрошенням стати спонсором (у тому числі Генеральним спонсором) Міжнародного конкурсу „We are from Ukraine”.
• Призначити особу в Дніпропетровської області, з якою ми зможемо вирішувати поточні питання та тримати постійний зв’язок.
З повагою,
Голова Петриківського регіонального
Фонду культури імені Петра Калнишевського: ___________________ Лісний П.Г.
Директор Петриківського регіонального
Фонду культури імені Петра Калнишевського: ___________________ Панко В.Ф.
Голова оргкомітету Міжнародного
конкурсу „We are from Ukraine” ___________________ Бойчук Г.М.
Голова журі Міжнародного
конкурсу „We are from Ukraine” ___________________ Горбуля Л М.