Укрлітні часописи – жалюгідна відсутність в Інтернеті!
02/10/2005 | Олесь Бережний
Останньою краплиною, що змусила мене зараз про це написати тут (а десятки й десятки листів з різноманітними пропозиціями тощо я розсилав до всіх причетних осіб включно з редакторами, директорами, веб-адмінами багатьох згадуваних нижче часописів уже роками – залишаються без адекватної реакції, а найчастіше – без ЖОДНОЇ відповіді), став остаточний онлайновий капець СУЧАСНОСТИ:
http://hosting.iptcom.net/noindex.html
Щоправда, перед тим ситуація не була значно краще - на веб-сайті лишень були архіви з текстами за рік-два, що закінчувалися десь 2002 чи 2003. І це при тому, що СУЧАСНІСТЮ заправляють не конче якісь печерні мастодонти з бронтозаврами, а навіть люди, які особисто не цураються Інтернету. Як от, наприклад, один пан, який мало не щодня друкується в Телекритиці чи УП (до речі, вчора його дві різні статті вийшли як в ТК, так і в УП) і навіщось з гордістю підписується як "заступник головного редактора журналу "Сучасність". Чи це означає, що він не може не усвідомлювати в якій віртуальній дупі знаходиться його журнал? Не розумію.
Не менш жалюгідна ситуація з КАЛЬМІУСом, який вкляк на 2002 році: http://www.kalmiyus.h1.ru/
Чутки про відродження небіжчиці МОЛОДОЇ УКРАЇНИ виявилися дещо перебільшенням, якщо не просто маренням та wishful thinking, бо знаємо - "Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають."
КУР"ЄР КРИВБАСУ чи ВСЕСВІТ взагалі в інтернеті відсутні! Як і різні там Березолі-Дзвони чи що там ще десь по закутах переховується від онлайнового читача...
Онлайнова версія ЧЕТВЕРгу спинилася на № 18 ще за царя Гороха http://www.ii.lviv.ua/chetver/
а, всі новіші числа з"являлися в інтернеті лише малорепрезентативними уривками, що не дають цілісного уявлення: http://www.calvaria.org/read/?a=9666631555
Онлайнова КРИТИКА хронічно відстає від паперової, перестрибує через числа, та й потім виходить дуплетами http://www.krytyka.kiev.ua/
Лишень онлайнова версія часопису Ї http://www.ji-magazine.lviv.ua/ , завдяки адекватности й вчасности заслуговує на позитивний відгук.
Однак, не казатиму більше про Ї, щоб це не сприймалося як "конфлікт інтересів". (Хоча, причина, чому я звернувся до редакції Ї in the first place - саме в цьому, моїй власній думці про адекватність цього журналу як в паперовому форматі, так і в онлайні, не кажучи вже про инші причини й чинники.)
Про онлайновий ПОТЯГ мені ліпше ввічливо промовчати...
Дістати жоден примірник укрлітних часописів у паперовому форматі поза Києвом чи ще якою парою-трійкою великих міст практично неможливо, навіть при ВЕЛИКОМУ бажанні! Передплачувати - повна безнадія й обдурювання самого себе, не кажучи вже про нерегулярність деяких часописів.
Нещодавно поскаржився про цей неприпустимий стан одній поважній, культурній, освіченій, україномовній та патріотично-помаранчевій особі. Так та особа щиро здивувалася, що в Україні ВЗАГАЛІ ДРУКУЮТЬСЯ ЯКІСЬ ЛІТЕРАТУРНІ ЧАСОПИСИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ!!! Патамушо аранжіває нєєєєба! От, такоє.
Жах! Про який поступ і розвиток культури можна патякати без розвитку сучасної літератури! Коли вже українці познімають свої наколатиє валяначькі з помаранчевих макітр і нарешті прийдуть до тями?
http://hosting.iptcom.net/noindex.html
Щоправда, перед тим ситуація не була значно краще - на веб-сайті лишень були архіви з текстами за рік-два, що закінчувалися десь 2002 чи 2003. І це при тому, що СУЧАСНІСТЮ заправляють не конче якісь печерні мастодонти з бронтозаврами, а навіть люди, які особисто не цураються Інтернету. Як от, наприклад, один пан, який мало не щодня друкується в Телекритиці чи УП (до речі, вчора його дві різні статті вийшли як в ТК, так і в УП) і навіщось з гордістю підписується як "заступник головного редактора журналу "Сучасність". Чи це означає, що він не може не усвідомлювати в якій віртуальній дупі знаходиться його журнал? Не розумію.
Не менш жалюгідна ситуація з КАЛЬМІУСом, який вкляк на 2002 році: http://www.kalmiyus.h1.ru/
Чутки про відродження небіжчиці МОЛОДОЇ УКРАЇНИ виявилися дещо перебільшенням, якщо не просто маренням та wishful thinking, бо знаємо - "Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають."
КУР"ЄР КРИВБАСУ чи ВСЕСВІТ взагалі в інтернеті відсутні! Як і різні там Березолі-Дзвони чи що там ще десь по закутах переховується від онлайнового читача...
Онлайнова версія ЧЕТВЕРгу спинилася на № 18 ще за царя Гороха http://www.ii.lviv.ua/chetver/
а, всі новіші числа з"являлися в інтернеті лише малорепрезентативними уривками, що не дають цілісного уявлення: http://www.calvaria.org/read/?a=9666631555
Онлайнова КРИТИКА хронічно відстає від паперової, перестрибує через числа, та й потім виходить дуплетами http://www.krytyka.kiev.ua/
Лишень онлайнова версія часопису Ї http://www.ji-magazine.lviv.ua/ , завдяки адекватности й вчасности заслуговує на позитивний відгук.
Однак, не казатиму більше про Ї, щоб це не сприймалося як "конфлікт інтересів". (Хоча, причина, чому я звернувся до редакції Ї in the first place - саме в цьому, моїй власній думці про адекватність цього журналу як в паперовому форматі, так і в онлайні, не кажучи вже про инші причини й чинники.) Про онлайновий ПОТЯГ мені ліпше ввічливо промовчати...
Дістати жоден примірник укрлітних часописів у паперовому форматі поза Києвом чи ще якою парою-трійкою великих міст практично неможливо, навіть при ВЕЛИКОМУ бажанні! Передплачувати - повна безнадія й обдурювання самого себе, не кажучи вже про нерегулярність деяких часописів.
Нещодавно поскаржився про цей неприпустимий стан одній поважній, культурній, освіченій, україномовній та патріотично-помаранчевій особі. Так та особа щиро здивувалася, що в Україні ВЗАГАЛІ ДРУКУЮТЬСЯ ЯКІСЬ ЛІТЕРАТУРНІ ЧАСОПИСИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ!!! Патамушо аранжіває нєєєєба! От, такоє.
Жах! Про який поступ і розвиток культури можна патякати без розвитку сучасної літератури! Коли вже українці познімають свої наколатиє валяначькі з помаранчевих макітр і нарешті прийдуть до тями?
Відповіді
2005.02.10 | KY3bMA
Re: Укрліт часописи – жалюгідна відсутність в Інтернеті!
Олесь Бережний пише:> Останньою краплиною, що змусила мене зараз про це написати тут (а десятки й десятки листів з різноманітними пропозиціями тощо я розсилав до всіх причетних осіб включно з редакторами, директорами, веб-адмінами багатьох згадуваних нижче часописів уже роками – залишаються без адекватної реакції, а найчастіше – без ЖОДНОЇ відповіді), став остаточний онлайновий капець СУЧАСНОСТИ:
Видавати літературні часописи в онлайні - срава збиткова. Потрібні гроші на розробку, хостинґ, утримування, авторські права. А прибутків катма. Одна лише морока. Тому нічого і не видається. А якщо і починає, то майже неодмінно замерзає. Не знаю, які саме Ви мали пропозиції, але якщо вони не мали конкретних пропозицій щодо фінансування, то і не дивно, що вони лишилися без жодної відповіді.
> Дістати жоден примірник укрлітних часописів у паперовому форматі поза Києвом чи ще якою парою-трійкою великих міст практично неможливо, навіть при ВЕЛИКОМУ бажанні! Передплачувати - повна безнадія й обдурювання самого себе, не кажучи вже про нерегулярність деяких часописів.
Поділяю Ваше обурення, хоча здається передплата в Україні не викликає жодних проблем (за винятком хіба що матеріальних проблем). Щодо нерегулярності виходу (та здвоєних номерів) - то тут багато не вдієш. З передплатою закордон - трохи гірше, хоча здається і це можливо. Раніше я передплачував через одну місцеву фірму, але то був просто жах - треба було постійно телефонувати і мало не силою вимагати кожен другий номер. Потім забив на все це великий болт, а відтак і припинилося моє читання нашої найсучаснійшої...
Наразі якщо Вас цікавить, то передплату закордон начебто можна зробити у поштових відділеннях міста Києва. (докладніше див. тут: http://shop.poshta.kiev.ua/kpost/owa/dialogue.showth?tid=1&st=21 Цей лінк у них змінюється по мірі збільшення кількості повідомлень, тому подаю номер запитання: 1684)
А взагалі я ж особисто не надто полюбляю читати літературу з комп"ютерного екрана, і тому не надто переймаюся кепською ситуацією з інтернет-виданнями. Можливо тому що робота така - цілий день треба вирячуватися на компутер. Тож для мене ніщо не може замінити задоволення читання новенького друкованого журналу, хоча цього задоволення я, на жаль, вже давно не міг собі дозволити.
2005.02.10 | Горицвіт
прибуток
KY3bMA пише:> Видавати літературні часописи в онлайні - срава збиткова. Потрібні гроші на розробку, хостинґ, утримування, авторські права. А прибутків катма. Одна лише морока. Тому нічого і не видається.
Мені здається, що є нормальні моделі для паперових журналів. Скажімо, викладати з запізненням (старих паперових номерів все рівно ніхто не купить, бо не дістати). Або викладати не всі матеріали (лишати третину ексклюзивно на папері).
Або робити електронну версію платною (за кордоном всі мають карточки).
Взагалі-то, може бути і безплатний журнал, при умові безгонорарності. Зверніть увагу, що існують samvydav і litclub. Звісно, це не зовсім журнали, бо там нема редакторської політики. І, мабуть, не всі автори готові віддавати свої тексти безплатно.
2005.02.10 | Олесь Бережний
набуток - не грошовий, а державотворчий
Горицвіте,Прибуток від літературних часописів не очікується. Ні в Україні, ні на на Заході. Якщо вдається уникати збитковости - це вже неабияке досягнення менеджменту. До речі, більшість англомовних літературних часописів створені, утримуються й опікуються філологічними факультетами університетів. І їх є сотні - досить високої якості текстів і поліграфії. Тобто, там вважають розвиток своєї власної літератури й мови достатньо важливим для того, щоб не тільки звертати увагу на існування часописів, а й здійснювати фінансування та забезпечувати всіляке сприяння. Зважте, що це при тому, що стан англійської мови та англомовної літератури в світі є, м*яко кажучи, дещо інакшим, ніж з українською мовою та україномовною літературою на своїх власних теренах. Такі часописи є надзвичайно важливим трампліном для нових ідей, нових проектів, заходів, конкурсів, нових імен в літературі, зрештою для культури й опосередковано - для всього суспільства. В Україні такого розуміння поки немає серед тих, хто визначає пріоритети та розподіляє кошти...
А щодо механізмів цього процесу - не треба вигадувати велосипед. Варто глянути на досвід інших і застосувати найкращі способи. Нмд, найважливіше тут - щоб почали усвідомлювати проблему й шукати шляхи вірішення її ті, хто це можуть зробити.
От, такоє.
Горицвіт пише:
> KY3bMA пише:
>
> > Видавати літературні часописи в онлайні - срава збиткова. Потрібні гроші на розробку, хостинґ, утримування, авторські права. А прибутків катма. Одна лише морока. Тому нічого і не видається.
>
>
> Мені здається, що є нормальні моделі для паперових журналів. Скажімо, викладати з запізненням (старих паперових номерів все рівно ніхто не купить, бо не дістати). Або викладати не всі матеріали (лишати третину ексклюзивно на папері).
>
> Або робити електронну версію платною (за кордоном всі мають карточки).
>
> Взагалі-то, може бути і безплатний журнал, при умові безгонорарності. Зверніть увагу, що існують samvydav і litclub. Звісно, це не зовсім журнали, бо там нема редакторської політики. І, мабуть, не всі автори готові віддавати свої тексти безплатно.
2005.02.10 | Роман ShaRP
<стерто>
З огляду на появу нової інформації, яку О.Б. чомусь не подав раніше, хоча вона, НМД, дуже важлива, цей пост втратив сенс, і його автор, тобто я, його стер.2005.02.10 | Хома Брут
дурні бо бідні, бідні бо дурні
Я теж мав трохи спілкування з журналом Березіль. Враження таке: люди, що розуміють потенціал наявності копії журналу в мережі звідти вже пішли, бо платять ду-у-же мало. Хто залишився - інтернет-досвіду не має, бо (а) дорого (б) все одно ду-у-уже повільно (в) не знає англійської. Церез це розмови про сайт для них - китайська грамота, макроекономіка та судова реформа в одному флаконі.Отже питання Шарпа, хоча і зформулюване в стилі жабозадушеності, має сенс. В чому Ви бачите механізм виходу з замкненого кола?
2005.02.11 | Пані
Та хай на файли шлють
Прямо на Майдан. Тут досить ентузіастів, щоб поставити прямо в бібліотеку чи кудись іще. Не вміють слати - можна віддати на дискеті будь кому з харків"ян (а нас багато і нас не подолати).Було б бажання тільки.
2005.02.11 | Олесь Бережний
Оце і прикро!
Пані пише:> Прямо на Майдан. Тут досить ентузіастів, щоб поставити прямо в бібліотеку чи кудись іще. Не вміють слати - можна віддати на дискеті будь кому з харків"ян (а нас багато і нас не подолати).
>
> Було б бажання тільки.
Саме бажання і немає! Якщо б стояло питання лише "не вміють" - можна навчити, пояснити. Якщо б стояло питання лише грошей - усе давно було б вирішено, бо фінанси для цього були. От наприклад, коли тільки почув чутки про закриття "МУ" - відразу ж написав ОД з пропозицією щодо джерел фінансування, альтернативного серверу тощо. За деякий час написав йому ще раз. Відповіді чекаю ще дотепер...
2005.02.11 | Пані
Буде бажання, нікуди не дінуться.
Після того, як наш губернатор почав щовечора флеймити у форумі, можна просто елементарно лякати їх по-совковські. "Побачить начальство, що в вас нема інтернет сайту - взагалі грошей ніколи не під що не дасть".2005.02.12 | r_m
Стосовно ОД та „МУ”
Як на мене, то в ОД не вистачає на все часу і рук, тут і клуб, і центр, і різні проекти, а окрім „МУ” була ще й „молодіжка”, а тоді „Світанок”. Але, власне, це мені ОД говорив, що починає реанімувати „МУ” і нині формує 7-ме число / про що я повідав Отарові/
2005.02.16 | art-em
Re: Стосовно ОД та „МУ”
Та яке, нарешті, сьоме число, це ж черговий інформаційний привід! Яке не вистачає рук?! Доній для того і робив журнал, аби той з гуркотом провалився і наробив гомону. Про це і його співробітники говорять. Він втрачає цікавість до проектів після того, як деякий час ними позаймається. Якщо журнал і відродиться - то, значить, за його допомогою будуть уже здійснюватися зовсім інші речі.2005.02.12 | r_m
додаткова інформація про Молоду Україну
Олесю, як щойно з’ясувалося, одразу по тому всі е-майли перестали функціонувати, але ОД готовий до співпраці. Маю його е-майл, якщо ще актуально - з його ж згоди (і персональними вибаченнями) можу дати.2005.02.13 | Олесь Бережний
Палаю бажанням!
Серйозно!Щоправда, відтоді вже багато води спливло і коли я нарешті збагнув, що мій порятунок у моїх власних лабетах - зосередився на власному сольному альбомі з ... можливим товстим літературним часописом! Наразі там зосереджуються мої головні зусилля, фандрейзінг тощо. Але назагал я дуже зацікавлений допомогти МУ та ОД будь-чим. Принаймні, усім чим зможу! Та й можливі дотичні спільні інтереси чи навіть широке поле для співпраці. Лишень не бути байдужими та ледащими!
До речі, чи маєте мій e-mail? Він за останні надцять років не змінився й розкиданий по всьому інтернету, отже:
Щиро
P.S. Ростиславе, надзвичайно сподобався Ваш жарт стосовно "персонального вибачення", бо пригадую, коли я ще був у першій групі дитсадку на вулиці Ванди Василевської за стадіоном Старт...
r_m пише:
> Олесю, як щойно з’ясувалося, одразу по тому всі е-майли перестали функціонувати, але ОД готовий до співпраці. Маю його е-майл, якщо ще актуально - з його ж згоди (і персональними вибаченнями) можу дати.
2005.02.11 | Хома Брут
давайте так
Пропозиція.Пару тижнів тому Мельників писав про те, що "Книжковий Клуб Плюс" не проти викладати себе в інтернет. Давайте з них почнемо. Але не просто в бібліотеку в тому вигляді як вона є зараз, а хай буде місце для початкового, дуже простого сайту КК+. Я буду по мірі своїх убогих сил викладати туди статті, за якими ми до них звернемось. А далі побачимо.
Подробиці можна обговорювати тут, або thomas_brutus AT yahoo DOT com
2005.02.11 | Горицвіт
Re: давайте так
Хома Брут пише:> Пропозиція.
>
> Пару тижнів тому Мельників писав про те, що "Книжковий Клуб Плюс" не проти викладати себе в інтернет. Давайте з них почнемо. Але не просто в бібліотеку в тому вигляді як вона є зараз, а хай буде місце для початкового, дуже простого сайту КК+. Я буду по мірі своїх убогих сил викладати туди статті, за якими ми до них звернемось. А далі побачимо.
Думаю, можна відкрити окремий розділ. І на кожен журнал, який захоче, відкривати свій розділ.
2005.02.11 | Пані
Супер!
Так і зробимо.ПС. З вашими повноваженнями все окей. Ви знаєте про що, вже розібралися.
Я дуже вибачаюся за нерозберіху.
2005.02.11 | Пані
Без проблем
Як буде що викладати - мильте мені на pani AT maidanua.org і прояснимо як і що. В рамках "культурного центру" новостворюваного альянсу хай воно і буде. Я знаю, що до такого залюбки підключаться інші.2005.02.12 | r_m
Re: давайте так
ОК. Просто треба обговорити концепцію подачі (рубрики тощо)2005.02.12 | Пані
Найпростіше так
Створити по форуму на кожний журнал. А там почати викладати і реогранізовувати по ходу справи. Так точно воно зсунеться з мертвої точки.2005.02.12 | KY3bMA
Або так:
Мені здається, що повне відтворення друкованої версії в інтернеті - перший крок до самоліквідації. Бо з точки зору читача: навіщо передплачувати, якщо все це доступно безкоштовно. А з перспективи редакції: кількість роботи та витрат зростає, а її наслідком є потенційне зниження попиту на друковану версію, яка є фактично єдиною надією на самофінансування. Тому рано чи пізно доводиться вирішувати: або-або.Ідеально, інтернет-версія має якраз навпаки - заохочувати до передплати. Ось кілька загальних думок, як цього можна досягти:
1. Інтернет версія має насамперед додаткові матіріали, які не ввійшли до друкованої версії.
2. В ній повинно бути все те, що в друкованій версії просто не можливе (форум, діалог з редакцією, голосування за твір року, можливість для початківців виставити власний твір на обговорення, оформлення передплати тощо).
3. Повна інтернет версія доступна для передплатників (разом з усіма минулими роками). Для тих, хто не передплачує друкованої версії - можливість підписатися виключно на онлайнову. Загальний зміст кожного числа, уривки статей чи творів, та окремі матеріали в повній версії - доступні безкоштовно. Разом з тим - можливість безкоштовного доступу для навчальних закладів.
2005.02.13 | Пані
Re: Або так:
KY3bMA пише:> Мені здається, що повне відтворення друкованої версії в інтернеті - перший крок до самоліквідації. Бо з точки зору читача: навіщо
Світовий досвід свідчить про протилежне.
> передплачувати, якщо все це доступно безкоштовно. А з перспективи редакції: кількість роботи та витрат зростає, а її наслідком є потенційне зниження
Яких витрат? На передачу дисків з файлами ВЖЕ набраних текстів? Я можу сплатити вартість проїзду до мене. Навіть на таксі. Навіть на інтернет не треба витрачатися і слати емейли.
Ми просто пропонуємо виставити ці тексти на Майдані. І все. Форуми для обговорення вже є. Аудиторія - вже є. Реклама виданням - автоматично буде. Тут, навіть, потенційні донори для видань тусуються. Побачать контакти, активність журналів і розщедряться. Я от можу гарантувати, що Шарп Бережному про це нагадуватиме до кінця світу. (Це, до речі, про користь флеймів. Якби вони не винесли це на БезПравил, я б сюди взагалі не зашла і не побачила тему).
Ставити можна скажімо із якоюсь затримкою. Або не всі тексти цілком, а перші глави... Це можна обговорювати з кожним журналом окремо.
> попиту на друковану версію, яка є фактично єдиною надією на самофінансування. Тому рано чи пізно доводиться вирішувати: або-або.
Приклади - в студію. Поки що ви просто іліюструєте аргументи Бережного і підтверджуєте його правоту.
> Ідеально, інтернет-версія має якраз навпаки - заохочувати до передплати. Ось кілька загальних думок, як цього можна досягти:
>
> 1. Інтернет версія має насамперед додаткові матіріали, які не ввійшли до друкованої версії.
>
> 2. В ній повинно бути все те, що в друкованій версії просто не можливе (форум, діалог з редакцією, голосування за твір року, можливість для початківців виставити власний твір на обговорення, оформлення передплати тощо).
Тут йдеться про повноцінний та окремий сайт. На який треба вебмайстра, оплачений хостинг, софту, тощо. У бідних часописів цього не буде ніколи.
> 3. Повна інтернет версія доступна для передплатників (разом з усіма минулими роками). Для тих, хто не передплачує друкованої версії - можливість підписатися виключно на онлайнову. Загальний зміст кожного числа, уривки статей чи творів, та окремі матеріали в повній версії - доступні безкоштовно. Разом з тим - можливість безкоштовного доступу для навчальних закладів.
Якщо ви серьйозно думаєте про те, що хтось платитиме за читання журналу з Інтернету, вам краще забути думати про цю тему років на 10 мінімум. В поточних умовах обслуговування платіжної системи коштуватиме більше, ніж ймовірні прибутки.
ПС. Я спеціаліст з обговорюваного питання.
2005.02.14 | KY3bMA
Re: Або так:
Пані пише:> Тут йдеться про повноцінний та окремий сайт. На який треба вебмайстра, оплачений хостинг, софту, тощо. У бідних часописів цього не буде ніколи.
Воно то так, але не такий вже й страшний чорт як його малюють. Шодо хостинга, то можливо вдасться примазатися до якогось іншого сайту чи організації (хоча б той же Майдан чи якісь сайти сайти українських установ закордоном... захотіти, то можна пошукати і навіть щось і знайти). Софт - то існує така річ як вільне програмне забезпечення. Сьогодні вебмайстер - це посада більше адміністративна, аніж технічна, за умови використання системи контролювання змісту. Я сам професійно зіймаюся розробкою сайтів і якщо є така потреба, то по можливості буду радий допомогти зі створенням літературного сайту.
2005.02.13 | Олесь Бережний
спешел кейс
KY3bMA пише:> Мені здається, що повне відтворення друкованої версії в інтернеті - перший крок до самоліквідації. Бо з точки зору читача: навіщо передплачувати, якщо все це доступно безкоштовно. А з перспективи редакції: кількість роботи та витрат зростає, а її наслідком є потенційне зниження попиту на друковану версію, яка є фактично єдиною надією на самофінансування. Тому рано чи пізно доводиться вирішувати: або-або.
Шановний Кузьмо,
Все, що Ви так влучно запримітили, описали й запропонували, НМД стосується ситуації в країнах з розвиненим і загальнонаціональним книжковим ринком, розвиненою та всеохоплюючою мережею інтернету, розвиненою та надійною системою передплати й пошти тощо, тобто йдеться про той самий рожевощокий Захід.
А погляньте-но, що діється в Україні!
Хіба ж сучасна література французькою, що продається у Франції становить якихось жалюгідні десять відсотків! Або ж англомовна в Британії! Або скажіть, чи книжки іноземними мовами становлять 90% на книжковому ринкові Польщі чи Росії? Отож, ситуація в Україні не влазить ні в які ворота. Відтак маємо шо маємо - special case. Тому треба застосовувати якісь нові спеціальні підходи для вирішення проблеми.
2005.02.13 | KY3bMA
Re: спешел кейс
Шановна Пані,Шановний пане Бережний,
згоден з вами, що з інтернет передплатою я таки перебрав. Мабуть, і на тому ж "рожевощокому заході" такий віріант не пройшов би ідеально. Ось щойно був на сайті МУ - подивився статистику відвідування... Не густо. Цікаво, як існування сайту впливає на рейтинг передплати їхнього часопису? Чи не відбиває потенційних передплатників?
Я не мав на увазі створення прибутків з літературних часописів, а будував свої капіталістично-рожевощокі міркування на двох загальних засадах:
- збереження сьогоднішніх передплатників
- мінімізація витрат
Напевно спроба публікації часописів на Майдані - гарний початок. У бідь-якому разі краще ніж нічого.
2005.02.12 | r_m
Про „Березіль”
Я напевне дещо не відстежив інформацію щодо „Березоля”, але бачу, що вона була не дуже позитивною, то мушу виступити з певною апологією. Наразі робота всієї редакції концентрується на головному редакторові й тільки. Решта люду виконують або літредакторську та коректорську роботу, або, власне, технічну роботу (сподіваюсь вони мене вибачать – але це направду так). І причина криється лише в одному – бракові фінансування. Як видається, журнал і досі тримається завдяки пожертвам діаспори (зокрема і доньки письменника-харківця – Дмитра Нитченка)... І як тільки якась причина змусить пана Володимира змінити місце роботи – журналу просто не стане. І це факт. Щодо електронної версії, то я думаю, що вони б із задоволенням пристали на озвучену тут пропозицію – за умови якщо вони зберігають електронні архіви номерів. Я з понеділка поцікавлюсь. А з комп’ютерами в редакції насправді не дуже дружать – здається лише тільки торік почали самостійно знімати інформацію з електронної пошти.2005.02.12 | Пані
Re: Про „Березіль”
Навіть якщо архіви не зберігаються - то хоча б з поточного номера треба починати. Хоч щось буде!2005.02.12 | Пані
Мило отримала і відписала.
Про всяк випадок пишу і сюди.2005.02.12 | KY3bMA
Re: Про „Березіль”
r_m пише:> А з комп’ютерами в редакції насправді не дуже дружать – здається лише тільки торік почали самостійно знімати інформацію з електронної пошти.
Якщо маєте серйозні наміри, то можливості я по можливості буду радий надати "технічну" допомогу при створенні інтернет-версії.
Принагідно хотів би зазначити, що нмд краще продовжувати загальне обговорення теми в цій (або в іншій спеціально призначеній для цього) гілці. Переходити ж на приватне спілкування на рівні ел. пошти лише тоді, коли всі зацікавлені сторони дійшли певної згоди або коли тема набуває певної конфіденційності.
2005.02.13 | Олесь Бережний
Кучмізм і укрсучліт
r_m пише:> Наразі робота всієї редакції концентрується на головному редакторові й тільки. ... І як тільки якась причина змусить пана Володимира змінити місце роботи – журналу просто не стане. І це факт.
Друже r_m,
Чи Ви пригадуєте часи, коли вебсайт Президента України був www.kuchma.gov.ua? Тоді багатьом уявлялося, що не тільки вся Україна, а й увесь світ тримається навколо однієї незамінної особи. Це питання вже успішно вирішено.
А от ситуація, яка склалася з укрсучлітними часописами на прикладі УМ=ОД та Березіль=панВолодимир, що Ви навели є не менш припустимою. Вони всі чудові люди і я не збираюся порівнювати їх з Кучмом, або якимось іншим чином применшувати значення їхньої дійсно визначної та важливої діяльности. Однак в очі відразу впадає подібність принципів і методів менеджменту - тобто відсутність міцних інституцій, що можуть продовжувати діяти не зважаючи на особистості чи їхню відсутність. А саме це зараз потрібно. Як один з елементів розбудови міцного громадянського суспільства.
Sustainability та survivability укрлітжурналів - незалежно хто буде чи не буде головним чи шеф- редактором!
2005.12.25 | О.Бутирський
НОВЕ ПРО БЕРЕЗІЛЬ
У редакції з*явилась людина, котра могла б хоч якось тому всьому посприяти, хоч і вона - далеко не хакер. Тетяна Терещенко, я її спробую сюди якось скерувати, а якщо що, можна писати їй на загальний березілівський імейл.2005.12.26 | Горицвіт
Дякую. Спробуйте скерувати
А якщо ні, то я пізніше їй напишу, мабуть, уже після НР.(horytsvit at yahoo dot com).
2005.02.11 | Горицвіт
Re: набуток - не грошовий, а державотворчий
Уточніть, будь ласка.Олесь Бережний пише:
> Прибуток від літературних часописів не очікується. Ні в Україні, ні на на Заході.
На Заході нема прибуткових літературних журналів?
Які найвідоміші англомовні "літературні" журнали?
2005.02.13 | Олесь Бережний
Неприбутковий прибуток! Уточнюю
Горицвіт пише:> Уточніть, будь ласка.
> Олесь Бережний пише:
> > Прибуток від літературних часописів не очікується. Ні в Україні, ні на на Заході.
Шановний Горицвіте,
Спершу дозвольте подякувати за сумлінне та виважене виконання модераторських фунцій. Щиро і сердечно!
Тепер уточнюю. Виключно всі англомовні літературні часописи, які попадалися мені на очі, які я тримав у власних руках, гортав, читав, перечитував, зачитував тощо, геть усі вони були т.зв. "501c3" nonprofit charitable organizations, tax-exempt and tax-deductible. Вони мають статус неприбуткових і благодійних, однак це ЗОВСІМ не означає, що вони не мають прибутку від своєї діяльности. Можливо, вони окуповуються, можливо мають гарний прибуток. Однак увесь їхній прибуток залишається в межах цієї організації та може використовуватися ВИКЛЮЧНО на доброчинні цілі та не може йти в чиюсь власну кишеню.
Щоб краще було зрозуміти: уряд трактує літературу, як духовну діяльність, скажімо, як релігію, освіту чи науку. Звідси в англомовної держави ставлення до літературного часопису як до церкви, храму, синагоги чи мечеті.
Для прикладу, американський податковий кодекс так визначає цілі "501c3" nonprofit ("неприбуткової") organizations: charitable, religious, educational, scientific or literary purpose beneficial to the public interest.
Думаю, варто зауважити, порівняти й добре затямити собі, в якому стані знаходиться англомовна література, а в якому - україномовна. І відповідно - яка роль однієї й другої держави в усій цій катавасії. Незле було б зробити висновки, а відтак - почати наполегливо просвердлювати дірку в голові тих, від кого ця справа залежить в Україні. Зараз - найсприятливіший час, щоб лупати сю скалу!
> На Заході нема прибуткових літературних журналів?
Горицвіте, думаю що я досить вичерпно пояснив, що статус "неприбуткового" літературного журналу зовсім не означає стан його бухгалтерії чи відсутність реального прибутку від його продажу тощо, а радше лише звільнення від податків й наявність інших пільг від держави. Чи існують "прибуткові" (у сенсі "комерційні") літературні журнали? Не знаю точно, але припускаю, що це можливо. Але тоді вони повинні бути дуже попсовими, щоб мати багато покупців, передплатників, рекламодавців, які перекриватимуть величезні видатки на друк (астрономічні в порівнянні з українськими). Думаю, що New Yorker може бути таким. Playboy традиційно друкує чимало серйозної літератури, попри всі їхні картинки й інші витребеньки, та водночас є шалено комерційним і винятково прибутковим...
> Які найвідоміші англомовні "літературні" журнали?
Складне запитання. Їх є сотні сотень, якщо не тисячі тисяч! Це приблизно як запитати, які є найвідоміші англомовні книжки чи кінофільми. Проте, особисто мене цікавлять ті англомовні літературні журнали, яки або спеціалізуються на перекладах, або їх іноді друкують, або ж просто не цураються. Тільки таких я можу нарахувати кількасот у США. Якщо ж Вас і надалі це питання цікавитиме, я зможу звузити цей загал до якогось десятку тих, які є навідоміші особисто мені. Тоді цей список очолюватиме журнал бостонського університету AGNI, редактором якого був Аскольд Мельничук, американський письменник українського походження, з яким чимало листувався. Дозвольте я пізніше гляну, що в мене є десь там у шафі чи шухляді - тоді повернуся до цього питання з конкретними назвами.
2005.02.11 | AOlex
Re: Укрлітні часописи – жалюгідна відсутність в Інтернеті!
Олесь Бережний пише:> Останньою краплиною, що змусила мене зараз про це написати тут (а десятки й десятки листів з різноманітними пропозиціями тощо я розсилав до всіх причетних осіб включно з редакторами, директорами, веб-адмінами багатьох згадуваних нижче часописів уже роками – залишаються без адекватної реакції, а найчастіше – без ЖОДНОЇ відповіді)...
Єдиний спосіб зрушити з мертвої точки - це робити що небудь САМОМУ!!!
Щодня, по-малу, по парі рядків або сторінок, пальцями чи сканером.
Зважаючи на байдужість загалу, іншої можливості додати українського слова в інтернет немає
2005.11.03 | MV
Re:
ось приклад -http://vitchyzna.ukrlife.org
Журнал "Вітчизна"
2005.02.15 | Любов
Дещо про "Сучасність"
http://www.bibliomag.com.ua/store/store.tovarView?seller=104&tovar=6081&posit_price=305Я запропонувала у свій час виставляти "Сучасність" в інтернет-магазині у розділі Періодика.
Жодного замовлення не було. Тому вже 2 роки нові журнали там не виставляються.
Коли ж з"явилась нагода надсилати журнал конкретному клієнту до Англії, то керівництво журналу було проти, бо передплата закордонних читачів їх основні статки.
Кіоски "Союздруку" журнал відмовляються брати взагалі, бо не вміють з ними працювати - немає попиту, говорять. Передплата по Україні мізерна. Люди, що хотіли б постійно читати цей журнал, не мають грошей.
Кожен номер це завжди нова фінансова проблема.
Також пропонувала виставляти в інтернеті фрагменти з нових публікацій.
Деякі автори заборонили це робити, бульше до теми не повертались. ВАша ідея про створення "представництв" видань на форумі дуже цікава, спробую розтлумачити редколегії перспективи.
Але, повірте, там працюють фанати за копійки, які не мають часу на віртуальну презентацію, хоча б тому, що відсутній інтернет.
2005.02.15 | Горицвіт
Re: Дещо про "Сучасність"
Любов пише:> Але, повірте, там працюють фанати за копійки, які не мають часу на віртуальну презентацію, хоча б тому, що відсутній інтернет.
Ми приїдемо до них в редакцію, заберемо тексти на дискеті і виставимо. Ніяких їхніх затрат на це не піде.
2005.02.15 | Любов
Вибачте, але спочатку потрібна їх згода(-)
2005.02.15 | Олесь Бережний
Вибачити? Не це спочатку треба згоду також!
Мені цікаво, в кого треба отримати згоду на те, щоб не дозволити українській літературі бути остаточно затертій братньою літературою на общепанятном? Може б у тих добродіїв на це теж дозволу спитати? І ще не забудьте спитати 1) чи вони не проти, якщо на українскьому літературному полі пануватиме росіська література? та 2) чи вони бува дадуть дозвіл для розвитку Інтернету й іншіих підозрілих явищ і технологій?А що станеться, коли не дозволять?
Чи зможете переконати їх у нагальній необхідності мати власний веб-сайт? Наразі КУЗьМА може розтлумачити технічні аспекти. А в принципі, сумніваюся, щоб ці люди в редколегії не корисувалися б електричним струмінем, та воду тягали б з криниці, їздили б підводами. Чому ж тоді таке середньовічне ставлення до Інтернету - єдине, що зможе врятуватти їх від повної маргіналізації, нафталінізації та остаточного вимирання...
2005.02.15 | Горицвіт
Re: Вибачте, але спочатку
Я ж прокоментував тільки один абзац, про затрати. Звісно, без згоди ми з Пані не підемо ламати в редакції двері2005.02.15 | Олесь Бережний
Може варто подумати про те, щоб дати їм хабар? (-)
2005.02.15 | Горицвіт
а чого зразу хабар? дайте їм спонсорську допомогу (-)
2005.02.15 | Олесь Бережний
а чого зразу спонсорську допомогу? казали ж проблема не гроші(-)
2005.02.15 | Пані
Ви що всі подуріли?
Без моєї згоди вже і шибки бити не можете та двері ламати?Де написати і печатку поставити, щоб більше не питали - ми виставимо на Майдан будь які укрсучлітні журнали. І не сучлітні теж. Я КК+ просто зараз вантажу - будете зараз дивитися і вирішувати, що з цим робити.
2005.02.16 | Любов
З наступно тижня додаємо "Сучасність"
З ким зв"язуватись?2005.02.16 | Горицвіт
Re: З наступно тижня додаємо "Сучасність"
Любов пише:> З ким зв"язуватись?
Зі мною:
horytsvit (на) yahoo (крапка) com
2005.02.15 | Пані
Перший пішов - КК+
Виставляю те, що прислали. Я просто завантажила все, як є.http://www2.maidanua.org/culture/kk
Що можна зробити (на мою думку)
1. залишити все так, як є
2. дати комусь (кузьмі?) фтп доступ, щоб зробив з цього щось
3. поставити форум, аналогічний цьому, додати туди логотип, контактні дані, тощо і викласти методом народного копіпейста туди всі матеріали.
За результатами ясно що можна потім це скрізь полінкувати і порекламувати.
2005.02.16 | Хома Брут
Re: Перший пішов - КК+
(A) Назви розділів дасть r_m(Б) Логотип - так само (теперішні картинки лише для прикладу)
(В) Народний копіпейст. Мені здається в випадку КК+ цього робити не треба, бо фактично редакція хоче, може і збирається мати контроль над виглядом сайту сама.
2005.02.17 | r_m
Re: Перший пішов - КК+
(A) Назви розділів дасть r_m- Так, але - прошу вибачення, що з наступного тижня - здача чергового числа і в редакції запарка, я просто не можу звернутися за усім добром до худредактора, а то все в її машині, включно з логотипом та повними архівами чисел
(Б) Логотип - так само (теперішні картинки лише для прикладу)
- замість картинок - просто текстові означення, мені здається так воно матиме естетичніший вигляд
(В) Народний копіпейст. Мені здається в випадку КК+ цього робити не треба, бо фактично редакція хоче, може і збирається мати контроль над виглядом сайту сама.
- ні, про контроль наразі не йдеться, просто хотілося, щоби загальний вигляд був адекватний паперовому варіанту
2005.02.16 | Горицвіт
Re: Перший пішов - КК+
Пані пише:> 1. залишити все так, як є
Структуру залишити як є.
> 2. дати комусь (кузьмі?) фтп доступ, щоб зробив з цього щось
Дати доступ редакції і мені. Також дизайнеру, якщо знайдеться (кузьмі?).
> 3. поставити форум, аналогічний цьому, додати туди логотип, контактні дані, тощо і викласти методом народного копіпейста туди всі матеріали.
Або так. Але тоді важче буде робити дизайн, який вони захочуть.
2005.02.16 | Пані
Так що, зупиняємося на п.2 ?
Чекаю ще день, а потім даю доступ - буде найкраще по одному логіну на журнал, ок? А ви там зорієнтуєтеся, кому його давати.2005.02.16 | Горицвіт
ok (-)
2005.02.17 | Хома Брут
як зв"язуватись?
поскільки напевно тепер ставити файли на сайт КК+ будете Ви, напишіть будь ласка мені (thomas_brutus AT яху дот ком) та r_m листа, щоби було відомо куди слати файли і взагалі для безпосереднього зв"язку. Або поставте ще раз тут свою адресу (вона безперечно десь написана, але я не знайшов).2005.02.17 | Горицвіт
Re: як зв"язуватись?
Моя адреса: horytsvit (на) yahoo (крапка) comЩе про доступ: якщо в редакції є людина, яка знає основи html і знає, як користуватися ftp, то, якщо хочете, вона отримає також прямий доступ. Але пишіть, домовимося.
2005.02.18 | Пані
Процедурне - інформацію отримали?
Тобто логіни і все таке?2005.02.18 | Горицвіт
Re: Процедурне - інформацію отримали?
отримав, але там виникли проблеми, я написав.2005.02.17 | r_m
Re: Так що, зупиняємося на п.2 ?
як представник редакції скажу, що це буде доречно - п.2 / вибачте, що не долучався до розмови - просто не виходив в і-нет2005.02.17 | r_m
Re: Перший пішов - КК+
А ще мені здається, що Ви дещо поспішили з "вивішуванням", оскільки потрібно бодай вичитати, адже пан Хома Брут особливо не дбав про орфографію, бо робив власне макет. Я ж, приміром, у цих справах - "повний чайник", як його усе виправити - а перед людьми соромно.2005.02.17 | Пані
Не хвилюйтеся
Ніхто ж це не анонсував. А кількість читачів цієї гілки ви бачите самі - це фактично ті. хто зацікавилися проектом і може щось робитимуть.Інакше як народ залучити? Ми принципово проти "серкетних переговорів" бо так вийде швидше.
2005.02.17 | Хома Брут
орфографія
м-да. соррі.2005.02.21 | Горицвіт
Книжковий клуб плюс. Присутність
http://www2.maidan.org.ua/culture/kk/Там залишилося дописати "інформацію про видання" (редакція, давайте) і дещо доверстати.
Хто хоче запропонувати графічний дизайн? Погратися шрифтами, відступами і т.п., десь вставити маленькі картинки і т.п.
п. Хома Брут мав отримати листа з певною інформацією.
2005.02.21 | KY3bMA
Кузьму можна знайти так...
Шановне товариство,бачив тут кілька посилань на мій нік. Якщо потребуєте допомоги пишіть на lavrentijzyzanij (собака) yahoo (крапочка) ca.
Чірз!
К.
2005.02.23 | Горицвіт
готово
http://www2.maidan.org.ua/culture/kk/Якщо не буде великих зауважень, то чекаємо відмашки редакції і починаємо рекламувати.
В будь-якому разі чекаємо до завтрашнього вечора.
2005.02.23 | Хома Брут
Re: готово
Супер, мені дуже сподобалося.В мене пропозиція не рекламувати ШИРОКО поки не буде більше статей. Бо:
а. Без статей не має сенсу рекламувати для читача
б. Проміжні зацікавлені особи - редакції інших журналів - можуть не зрозуміти як це класно, бо ніколи не мали справи з сайтами і не можуть по макету уявити собі кінцевий результат.
Тобто НМД зараз рекламувати треба для тих, хто "хоче долучитись до проекту". Тут варто подумати, як дати людям фронт роботи і як налагодити систему її розподілу. Поки що, звичайно, проблем не було, бо роботи не так багато, але будемо сподіватись...
Відносно змісту:
- дати все таки додатково лінк на Word.doc кожної статті, бо іноді хочеться записати собі файл на майбутнє.
- на сторінці "українські видання в інтернеті" ми маємо теж розмістити пояснення. Щоби коли туди зайде представник якогось видання, він зрозумів, що це саме для нього, не злякався незнайомих слів і т.ін. Наприклад, зараз посилання на "форум" переводить людину на "культуру", де для початківця абослютно неочевидно що і куди писати.
2005.02.23 | r_m
Re: готово
Власне і я про те ж. А загалом класно!2005.02.24 | Горицвіт
Re: готово
Хома Брут пише:> Супер, мені дуже сподобалося.
>
> В мене пропозиція не рекламувати ШИРОКО поки не буде більше статей. Бо:
> а. Без статей не має сенсу рекламувати для читача
> б. Проміжні зацікавлені особи - редакції інших журналів - можуть не зрозуміти як це класно, бо ніколи не мали справи з сайтами і не можуть по макету уявити собі кінцевий результат.
>
Згоден.
> Тобто НМД зараз рекламувати треба для тих, хто "хоче долучитись до проекту". Тут варто подумати, як дати людям фронт роботи і як налагодити систему її розподілу. Поки що, звичайно, проблем не було, бо роботи не так багато, але будемо сподіватись...
Теж згоден.
>
> Відносно змісту:
> - дати все таки додатково лінк на Word.doc кожної статті, бо іноді хочеться записати собі файл на майбутнє.
Зберегти можна і html. Зберігати Word має сенс тільки тоді, коли збираєшся далі з ним працювати як з вордом. Але що чужа людина (не автор текста) буде з ним таке робити? Таке моє міркування. Але можна причепити, вони ж все рівно є.
> - на сторінці "українські видання в інтернеті" ми маємо теж розмістити пояснення. Щоби коли туди зайде представник якогось видання, він зрозумів, що це саме для нього, не злякався незнайомих слів і т.ін. Наприклад, зараз посилання на "форум" переводить людину на "культуру", де для початківця абослютно неочевидно що і куди писати.
Згоден.
2005.02.22 | lizzy
Може, чого послати?
Шановні колеги, зокрема Олесю,може, те оповідання, яке я тобі надіслала, сюди (на КК) і вистав? Треба буде - я нове напишу.
2005.02.22 | Олесь Бережний
Може, але
наскільки я розумію, КК друкує лишень статті, а не фікшн. Проте, можу помилятися, бо ніколи в житті не тримав паперового примірника.До речі, хоча наш оригінальний проект трохи пригальмував, здається, видзьобується щось інше, не менш цікаве, зовсім з іншого боку. Як тільки почне розвиднюватися - неодмінно повідомлю!
Щиро -
lizzy пише:
> Шановні колеги, зокрема Олесю,
> може, те оповідання, яке я тобі надіслала, сюди (на КК) і вистав? Треба буде - я нове напишу.
2005.02.22 | r_m
Re: Може, але
але то буде вже не КК+. Між іншим, робота розпочалася. Невдовзі долучається Березіль - передають повний архів за 2004 рік. Тож сподіваюся, що одразу по Великодню - вже буде що почитати.Щодо КК - там є "фікшн" в рубриці ЗУСТРІЧ У КНИЖКОВОМУ КЛУБІ - уривки з творів саме тих, людей із ким відбувається зустріч.
2005.08.31 | Олесь Бережний
"А віз і нині там!" (с)
На превеликий жаль, за останні півроку зміни відбулися тільки на гірше.2005.10.04 | r_m
КК+ вже давно забрали "борці з сіонізмом"
ви, напевне, підозрюєте, що реалізація проекту Книжковий клуб+ в інтернеті зірвалася з однієї простої причини, що журнал "забрала" поважна установа - Міжрегіональна академія управління персоналом, і Мельників та Поцілуйко вже з півроку жодного стосунку до видання не мають. сумна історія. сумна ще більше тому, що спонсорів для іншого проекту україномовного журналу знайти не вдалося. отака історія, панове. а тому Мельників читає лекції з історії української літератури ХХ століття, а Поцілуйко працює в цементному бізнесі, і тим вони заробляють на життя. власне, в постреволюційній Україні ніхто не хоче спонсорувати українські видання (хіба російськомовні).2005.10.05 | Олесь Бережний
на оптимістичній ноті
пост-помаранчеві події цього року, як у царині укрлітератури й укркниги, так і в Україні назагал усе наполегливіше спонукають мене схилятися до думки, що насправді підстав, перспектив і можливостей для нормального розвитку катма.2005.12.15 | MV
Re: Укрлітні часописи – жалюгідна відсутність в Інтернеті!
>КУР"ЄР КРИВБАСУ чи ВСЕСВІТ взагалі в інтернеті відсутні!http://www.vsesvit-journal.com/index.php
2005.12.16 | Горицвіт
дякую (-)