МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Мистецький проект, присвячений 100 дням президентства Ющенка

02/15/2005 | Таня
Заявка на мистецький проект,
присвячений 100 дням президентства Віктора Ющенка

«ВЗЯТИ ПЛУГА»
ораторія

Авторська група:
– Данило Перцов (музика);
– Вадим Тринчій (лібрето);
– Сергій Проскурня (постановка);
– Микола Бабак (сценографія);
– Володимир Сіренко (диригент).

Автори ставлять завданням створення масштабної художньої пам’ятки помаранчовій революції.

Автори пропонують йти до художнього в революції, виходячи від документального. Всі матеріали, що їх буде використано у видовищі – мають хронологічну прив’язку до подій вересня 2004 – січня 2005 років.
В проекті використовуються:
– відеоматеріали (у стилістиці відеокліпу змонтовані документальні кадри виступів політиків, фрагменти телевізійних передач, агітаційні відеоролики, любительські та професійні зйомки на Майдані та в наметовому містечку);
– фотоматеріали (хронікальні фотознімки людей та подій Майдану)
– народна поезія та ґрафіті (наїв – поетичні шедеври, народжені на Майдані);
– лозунґи та речівки, записані під час мітингів на Майдані;
– звукові сигнали (шумова палітра Майдану);
– листівки та промови лідерів Майдану.

На наших очах відбувається міфологізація подій помаранчової революції. Цей твір – перша спроба музично-сценічної організації нового міфу. Важливо співвіднести цей новий міф з традиційними міфами та легендами України. Народна леґенда про змія, вогнений плуг та землю стає основою сюжетної лінії, і на цю основу покладемо інтригу протистояння народу та влади.

Це – твір фундаментального мистецтва, і це територія класичного напрямку в його сучасному вираженні та в яскравих сценічних формах. Мистецтвознавці, очевидно, зкваліфікують цей твір як містерію нових часів. Отже, урочиста ораторія стане проявом помаранчевої революції в мистецтві.

В проекті беруть участь:
– Національний академічний заслужений симфонічний оркестр України;
– Національну хорову капелу «Думка»;
– хор студентів Національної музичної академії імені Петра Чайковського;
– фольклорно-етнографічне об’єднання «Гуртоправці»;
– ансамбль трембітарів лабораторії музичного фольклору Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка;
– фахівців лабораторії музично-інформаційних технологій НМАУ імені Петра Чайковського;
– ансамбль ударних інструментів ARS NOVA;
– повстанське формування “Барабанщики Свободи” (учасники блокади Кабміну та АП);
– актори київських театрів.

2 травня 2005 року: 100 днів президентства Віктора Ющенка співпадає з другим днем Пасхи – Обливаним понеділком. Напередодні – Великдень.


ініціатор проекту
Сергій Проскурня

тел. 044 / 246 58 29
456 99 35
067 / 238 18 98

Відповіді

  • 2005.02.15 | Любов

    Перти плуга

    Назва 100-денної роботи Президента.
    Хочу звернути увагу, що ця акція має поєднати офіційну та громадську частину цього заходу.
    З однієї сторони, без офіційної підтримки проект може бути зреалізований, але без громадської - ні.
    Одне із завдань авторів проекту зробити його без залучення бюджетних коштів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.02.15 | капітан Немо

      Єпать-капать !

      патхалімаш висшей мєри !
      Ілі ето шутка ?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.02.16 | Любов

        Що ви називаєте "патхалімашем"?

        Створення сучасної ораторії?
        Художні та фотовиставки - нормально, телефільми - нормально, з"являться ще п"єси, проза, художні фільми - це теж нормально.
        Ораторія "патхалімаш"?

        Коли у великих залах збирають людей та зачитують звіт (100 днів!)після чого влаштовують концерт - це нормально чи це вчорашній день?

        Чому б саме культурною, а не попсовою подією відзначити 100 днів. Бо так чи інакше ми всі говоримо про 100 днів. Чекаємо на зміни.

        Адже ніхто не збирається нікого прославляти.

        Чому представники культури не можуть себе реалізовувати через такі проекти? Тому що люди звикли сприймати свою культуру через легкі жанри?

        Добре, що і серйозних митців надихнули померанчеві події. Бо такий проект може стати визітівкою до тих конкурсів та акцій сучасної класичної музики в Європі та світі, про які в Україні не говорять і не пишуть, через відсутність фахівців, що створюють культурний імідж країни.

        В чому Ви бачите "патхалімаш"?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.02.24 | ziggy_freud

        Бажаючих єпать звичайно більше. Але ж і копать треба

        Склад учасників свідчить, що охвіціоз у звичайному розумінні з того навряд вийде.

        Офіціоз у незвичайному розумінні - це може бути дуже цікаво. Творення нового міфа (чи міТа) - завдання просто надважке. На відміну від просто збірної солянки із зірками, дірками, і масовими підтанцьовками.
  • 2005.02.15 | Юрій Шеляженко

    Пустити 10 мильних бульбашок, по числу славетних указів Юща (-)

  • 2005.02.16 | стронґовський

    Авжеж!

    А ще треба ґей-балет пам’яти колишнього прем’єра, рок-оперу Віктор Ющенко - Суперзірка (музику терміново, доки не помер, замовити Ллойду Веберу), комікси Юля завжди попереду та Неймовірні пригоди Нємцова в Україні (у співавторстві з Ґєльманом та Церетелі) і, насамкінець пам’ятник голій дупі на Майдані як об’єкт національного обожнювання і цілування (на щастя). От як не поставимо пам’ятника голій дупі, не буде нам щастя, хоч ти трісни.


    І нахріна все опошлювати???
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.02.16 | О.Бутирський

      Стронґовський!

      Ти явно буксуєш!
      А де постфутур???? Хтось боїться політики? Чим жінка краща за Ющенка, наівть кохана, як привід для мистецького твору? Ні-ні-ні! У цій гілці запахло міщанством. І жидкобородим богоіскатєльством.
      Кожен порядний аматор аванґарду, поставанґарду, модернізму й постмодернізму мусить визнати, що творити можна будь із чого.
      Ріффеншталь і Семенко. А? Клясика!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.02.22 | капітан Немо

        Re: Стронґовський!

        О.Бутирський пише:
        > Ти явно буксуєш!
        > А де постфутур???? Хтось боїться політики? Чим жінка краща за Ющенка, наівть кохана, як привід для мистецького твору? Ні-ні-ні! У цій гілці запахло міщанством. І жидкобородим богоіскатєльством.
        > Кожен порядний аматор аванґарду, поставанґарду, модернізму й постмодернізму мусить визнати, що творити можна будь із чого.
        > Ріффеншталь і Семенко. А? Клясика!

        Ви шось таке написали..... Може, треба було у "Гумор" ???
        Менше з тим, мене останнім часом цікавить, де живе на клявіатурі літера "ґ", бо я б її теж завживав , щоб видаватися великим чи ще більшим патрійотом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.02.22 | Горицвіт

          Re: Стронґовський!

          капітан Немо пише:
          > Менше з тим, мене останнім часом цікавить, де живе на клявіатурі літера "ґ", бо я б її теж завживав , щоб видаватися великим чи ще більшим патрійотом.


          Правий альт + г. Будьте патрійотом. Але в міру! :-)
  • 2005.02.22 | Горицвіт

    тут шото не клеїться

    якщо проект присвячений 100 дням президентстсва - то про діяльність президента і треба говорити, а не про революцію. Тому пропоную добавити тексти указів президента і постанов уряду.
  • 2005.02.24 | Любов

    В. Барка: Є синдром ліліпутства — це погана риса

    Декілька посилань на захист ораторії. Відповідь на
    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_about&trs=-1&key=1109101473&first=1109267882&last=1106667617

    Ораторія від слова орати. :)
    Тому і має назву "Перти плуга". Тільки справжні естети зможуть оцінити таке поєдніння високо та буденного.

    Хоча існують інші тлумачення.

    http://www.websters-dictionary-online.org/definition/english/or/oratorio.html
    Specialty Definition: Oratorio
    (From Wikipedia, the free Encyclopedia)

    An oratorio is a composition for orchestra, soloists and choir. It differs from an opera in that it doesn't have decor, costumes or acting.
    Most oratorios have a biblical themes, but a number of composers, notably George Frideric Handel, wrote a number of works based on themes from Greek and Roman mythology. These hybrid works (part opera, part oratorio) are customarily referred to as secular oratorios.

    Oratorios (like operas) can contain several elements:

    Overture
    Aria (solo)
    Recitative
    Chorus
    Ensemble singing

    Probably the best known oratorio is the Messiah by Handel. It contains the well known halelujah-chorus. Others well known oratorios include the Christmas Oratorio by Johann Sebastian Bach, The Creation by Joseph Haydn, and Mendelssohn's Elijah oratorio.

    Словарь Даля ОРАТОРИЯ

    ОРАТОРИЯ ж. лат. наука красноречия, витийство; || музыкальное сочиненье, большей частью библейского содержанья в лицах. Оратор м. -ша, вития, речистый человек, краснослов, мастер говорить в людях, проповедник; говорила, говорщик, если ои говорит в суде, на сходках, в выборных и пр. У него все приемы самые ораторские.

    Внецерковный вид традиционной оратории достиг наивысшего развития в творчестве Г.Ф.Генделя (1685–1759); его Мессия, Израиль в Египте, Саул, Иуда Маккавей, Соломон и Семела – это вершины мировой музыки. Оратории Генделя послужили толчком к настоящему возрождению хорового искусства в Англии; вслед за ними были созданы такие выдающиеся образцы жанра, как Сотворение мира и Времена года Й.Гайдна, Св. Павел и Илия Ф.Мендельсона. К жанру оратории обращались Р.Шуман (Рай и Пери; Фауст), Ф.Лист (Христос), Г.Берлиоз (Детство Христа; Осуждение Фауста), Э.Элгар (Сон Геронтия), И.Ф.Стравинский (Царь Эдип), А.Онеггер (Царь Давид).

    http://www.universum.org.ua/book/2001/barka_1.html

    Василь Барка “КУЛЬТУРІ ЛЕГКО ДИХАТИ ТРЕБА”
    Є синдром ліліпутства — це погана риса. Жив Сковорода, написав твори безсмертного значення. А у XVІІІ ст. пани не знайшли дрібної суми, аби видати збірку творів Сковороди. Через сто років один росіянин видав Сковороду у Москві. Панство у XVІІІ ст. виявило ознаки ліліпутського синдрому.

    Були мудрі, що підтримували Шевченка й іншим допомагали. Допомагали, скажімо. Чупринці. У 20-ті роки жили комуністи, які знали вартість української літератури і наклали головами за розвиток української культури. Українські автори повинні обмислювати широко закроєні сюжети для своїх творів. У нас усе в малих формах, бракує сил для чогось великого. В інших країнах
    дивують монументальні композиції в поезії, живописі, архітектурі, музиці. Гляньте на готику. Скільки грандіозних музичних творів створено у Німеччині на тему Розп’яття. В музиці шедеври Баха, Бетховена, Генделя. Чи в нас за сім років хоч одна така ораторія з’явилася? Я склав текст до такої ораторії. Він надрукований у “Лірнику” або в збірці п’єс, котрі видала Онишкевич. (Збірка поезій, 1968 — О. Ф.)
    Для великовимірного твору потрібне натхнення. У нас зневажене натхнення.

    Ви висловили свою точку зору, яка збігається з нижченаведеною.

    http://216.239.59.104/search?q=cache:4jsbv8lVM1cJ:www.uvkr.org.ua/suchasnist/arhiv/2001/4___13.htm+%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F&hl=uk

    Нормативна естетика народжує нормативне мистецтво. Вона нав’язує тематику, жанрову структуру, зміст, стиль. Наприклад, найавторитетнішими темами в усіх тоталітарних країнах були теми революції, єдности партії, народу, армії, героїчних і трудових подвигів. Відповідно й жанри — ораторія, ода, пісня, балада, портрети й біографії героїв та вождів.

    Але існують інші.

    http://www.zn.kiev.ua/nn/show/530/48942/
    За типологією жанрів, ораторія як така походить од містерії і передбачає художнє відтворення різноманітних чудесних подій — перш за все преображення. За радянських часів цей жанр було перепохаблено на монументальні панегірики з суворим ідеологічним змістом. Але в культурних межах початку 1980-х «Київські фрески» Карабиця виглядали живими та свіжими. Тепер же живою залишилася тільки музика, а від лібрето й від усієї загальної концепції чути нафталін доби Щербицького. Інколи виникало відчуття, що й сам Володимир Васильович під кінець вистави з’явиться на сцені або в урядовій ложі і привітає Віктора Януковича з перемогою на виборах. Не з’явився. Але дух його неодмінно витав десь поблизу.

    Що ми знаємо про серйозну українську музику? Про ті ж ораторії?

    Неофіти: ораторія на слова поеми Тараса Шевченка

    Вифлеємська ніч: сценічна ораторія. Луцик, І.Я.

    Леся Дичко - Вертеп", опера-ораторія для солістів, мішаного хору та перкусії
    Ораторія Л.Дичко “І нарекоша ім”я Київ”

    До 80- річчя створення
    Перша українська ораторія "Дума про дівку-бранку"
    (Музика і драматургічна композиція Михайла Вериківського)

    "ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ", опера-ораторія-балет у 3-х діях за українськими народними легендами.

    http://www.infoukes.com/newpathway/Page328_2002.htm
    Я автор цього допису, але я не музичний критик і оцінювати ораторію Кузана на текст Шевченкового Посланія з точки зору її виконання українськими хорами (64 особи) і Едмонтонським симфонічним оркестром (60 осіб) під диригуванням знаменитого Ґжеґожа Новака, а тим більше її музичне оформлення не збираюся.
    Хочеться вірити, що ораторія Кузана на текст Шевченкового Посланія потрапить тепер і в Україну, де також є чудові симфонічні оркестри і хори.

    http://gazeta.trypilla.info/articles/2005/02/21/2829/

    Музика, яку замовляє Львів

    оголошено лауреатів цьогорічної Національної премії ім. Шевченка

    в номінації “Музичне мистецтво” – львів’яни, й обидва – композитори. Віктор Камінський здобув відзнаку за духовні твори останніх років (ораторія “Іду. Накликую. Взиваю”, симфонія-кантата “Україна. Хресна дорога”, концерт №2 “Різдвяний”, “Акафіст для Пресвятої Богородиці”), а Юрій Ланюк – за “Палімпсести” та “Музику з Книги Стайнених Просторів та Елегій для Птаха Сяйва”.

    Що ми знаємо про сучасну неукраїнську ораторію?

    http://www.elvisti.com/2005/02/14/culture.shtml

    Черговою віхою у творчості Джона Сурмана став його твір "Прислів'я та Пісні" (Proverbs and Songs), що з'явився 1996 року - потужна ораторія для соло саксофонів, органу та хору на 75 голосів. "Прислів'я та Пісні" було номіновано на престижну Музичну Нагороду Мерк'юрі (Mercury Music Prize). Починаючи з цього альбому Джон Сурман активно працює у новому та дуже цікавому напрямку, а саме - поєднуючи імпровізаційні соло із традиційною камерною музикою, хоровим співом та оркестром. У цьому жанрі зроблено і програму "Сяйво" (Coruscating), що її Джон Сурман представляє в Україні.

    Концерт-ораторія Кшиштофа Пендерецького "Сredo".

    Бо у мене враження, що тут зібрались тільки студенти з анекдоту.

    Зустрічаються два студенти.
    — Цікавий був учора концерт?
    — О, надзвичайно! Виконували ораторію Генделя!
    — А що таке, власне кажучи, ораторія?
    — Почекай, зараз я тобі поясню. Ось, наприклад, коли б я сказав тобі: “Іване, дай мені цигарку!” — це ще не ораторія. А ось, якщо я тобі скажу: “Ваню, Ваню, о дай же мені цигарочку, о дай мені, о дай цигарочку, цигарочку, цигарочку, дай, дай мені цигарочку, дай, дай, давай мені цигарчину-чину-чиннннуу!” — оце вже ораторія!

    http://www.ukraina-ua.com/
    ось вона – історія:
    поразка й глум, звитяга і вікторія –
    одна й та сама притча-ораторія...)
  • 2005.02.25 | стронґовський

    В маразмі сила!

    >Любов пише: Ораторія від слова орати. Тому і має назву "Перти плуга". Тільки справжні естети зможуть оцінити таке поєднання високого та буденного.

    Авжеж. Тілько ми з кумпанією до таких не належимо. Особисто мені просто цікаво, якого біса, дозволю цитату: “У нас дуже вошива країна. Тільки якийсь хорт <…> зведеться на ноги, як звідусіль налітають воші – пити кров і доводити всім, що саме вони і є висота” (стронґовський, “Nіц”)

    >Бо у мене враження, що тут зібрались тільки студенти з анекдоту.

    >На наших очах відбувається міфологізація подій помаранчевої революції. Цей твір – перша спроба музично-сценічної організації нового міфу. Важливо співвіднести цей новий міф з традиційними міфами та легендами України. Народна леґенда про змія, вогнений плуг та землю стає основою сюжетної лінії, і на цю основу покладемо інтригу протистояння народу та влади.

    Шановна... мгм... Любов. Не скажу за инших, проте у вашому проєкті мене влаштовує все, окрім теми. Хочете оспівування помаранчевої революції – прошу. От тільки не виставляйте Віктора Ющенка месійчиком. Але ж виставите! Спробуйте не передозувати. Проте не вийде. Наш народ має тяжіння до культу особистості. На будь-яких инших теренах вашу заяву сприйняли б без жодного зацікавлення. Тут Україна, що пам’ятає Сталіна і Горбачова. Тут країна, у якій школярі у відповідь на “назвіть сучасного українського поета” відповідають “Шевченко.... Андрій”. І в цій країні ще надто свіжі спогади про Кучму і кучмоноїдів. Той теж любив себе показати. Новий Президент не такий. Якщо ви взялися за тематику помаранчевої революції маєте зрозуміти – з кучмівськими мірками до нього ліпше не ходити. І він не сприйме, і нарід. Нарід особливо. Бо кажу ж – пам’ятає.

    Почекайте з півста років. А ораторію напишіть на мотив Гончаревого “Собору”. Чи Стусових віршів. Чи про шістдесятників, вони заслужили.

    І ще, з особистого досвіду. Проскурня не творча людина. Він бізнесмен. А гроші приносить попса і патхалімаш. Досі він нічого иншого ІМНО не зробив

    >О.Бутирський пише: А де постфутур???? Хтось боїться політики? Чим жінка краща за Ющенка, наівть кохана, як привід для мистецького твору? Ні-ні-ні! У цій гілці запахло міщанством. І жидкобородим богоіскатєльством.
    Кожен порядний аматор аванґарду, поставанґарду, модернізму й постмодернізму мусить визнати, що творити можна будь із чого.

    Постфутур як ідея направлений не на обмацування ніколи не баченого слона, в моєму баченні. Постфутур – архівація найцінніших культурних надбань людства у формах, що виключають потрапляння води. Не постмодерний калейдоскоп компіляцій, а the best of процесу існування людства. Підсумок. Проміжні результати я ціннісними не вважаю. Творити можна будь із чого будь-що, згода. Але в даному випадку ані мистець (мистці), ані авдиторія не осягнуть і зіпсують файну ідею. Це той камінь, для якого ще не наростили м’язів. Ми навіть вояків ОУН-УПА не здатні визнати воюючою стороною. Ми досі вважаємо за справедливе все те, чого вчив радянський лад. От із цим треба боротись, а не творити Бога з підручного матеріялу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.02.25 | ziggy_freud

      Re: В маразмі сила!

      стронґовський пише:
      > Авжеж. Тілько ми з кумпанією до таких не належимо. Особисто мені просто цікаво, якого біса, дозволю цитату: “У нас дуже вошива країна. Тільки якийсь хорт <…> зведеться на ноги, як звідусіль налітають воші – пити кров і доводити всім, що саме вони і є висота” (стронґовський, “Nіц”)

      Варіація на тему Д'Артаньянів і 3,14дарасів. В кожного є право доводити, що висота - саме він. На мистецьких тусівках цим займається більшість гуманоїдів, що хоч трохи вище плінтуса ;-). Головне знати в тому міру. Унд худІжній смак.

      > Шановна... мгм... Любов. Не скажу за инших, проте у вашому проєкті мене влаштовує все, окрім теми. Хочете оспівування помаранчевої революції – прошу. От тільки не виставляйте Віктора Ющенка месійчиком. Але ж виставите! Спробуйте не передозувати.

      Культ особистості Ю. дійсно погана річ. Але поки що це зло є гіпотетичним.

      > А ораторію напишіть на мотив Гончаревого “Собору”. Чи Стусових віршів. Чи про шістдесятників, вони заслужили.

      Як Ви поставитесь до того, що літератору стануть диктувати сюжетні ходи і особливості мови героїв? Композитор до пропозиції писати музику саме за мотивами "Собору" поставиться аналогічно.

      >
      > І ще, з особистого досвіду. Проскурня не творча людина. Він бізнесмен. А гроші приносить попса і патхалімаш. Досі він нічого иншого ІМНО не зробив

      Тут має більшу вагу те, що Проскурня багато років робить театральний фестиваль. Та ще багато чого робить успішно.

      > в даному випадку ані мистець (мистці), ані авдиторія не осягнуть і зіпсують файну ідею.

      Звідки така впевненість?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".