02/20/2005 | Hanny

Прапори блакитно-білі, а на серці грати.
Нерозумно Ви вчинили- нас не подолати.
Кольори природні, пане? Аби говорити.
Вам-то, пане, все природньо: в тюрмі сидіти.
Коли бачу Вашу пику, серце завмирає .
Хоч пан Ющенко хворіє , краще виглядає ,
Бо у нього чисті руки та чеснії очі,
Він з народом на майдані з ранку та й до ночі .
Серце в грудях мов стрибає в Ющенка- стражданця,
Сил у нього вже немає , заніміли пальці.
Серце крається і б`ється, ні, воно не спить,
Розривається та зветься захід або схід.
Це безчинство учинити, що Ви за людина?
На частини розділити рідну Україну,
Апельсини не роздати в інтернаті дітям...
Якщо колір неприродний, дайте їм блакитні!
Ще й народ святий дурити: я, бач, опозиція-
Недарма була ще вчора в пошуках міліція
"Поїзд дружби" зупинити- тут Ви "обязатєльно".
Як сказать, щоб зрозуміли? Це не "по понятіям"?
З непокірним цим народом влада що зробила,
Як ввійшла до скотовозу за грощі людина?
Думаєте, Вас посадять? Психів не саджають.
Вас давно уже, напевне, в лікарнях чекають.
Чи ти чуєш, мій народу,нас усіх купили,
Помаранчовим на площі грощі заплатили.
Навпаки, це ми платили цю високу ціну,
На вівтар усе поклали за свою країну.
Нам на стіл горілку з перцем, шахраїв - за грати.
Щоб боліло оте серце, треба його мати.