Не забудьте піняти келих за нашу національну гордість- У.Самчука
03/01/2005 | Navigator
Сьогодні усі ми є свідками важливої події - відзначення 100-літнього ювілею видатного письменника, громадського діяча Уласа Самчука, який народився у мальовничому селі Дермань.
На обрії української літератури ХХ століття Улас Самчук постає як найвизначніший прозаїк. Він - митець світової слави, твори якого висувалися на здобуття Нобелівської премії. За умов тоталітарного режиму його творчість була заборонена, а ім’я піддане забуттю. Сам письменник вимушено жив 60 літ за межами рідної України. На чужині й помер. Тільки з 1991 року, уже після смерті, він повертається на Батьківщину своїми невмирущими творами.
Найвизначнішими з них є роман-трилогія «Волинь» - гімн великому краєві України - Волині, його самобутнім людям, селянській праці, любові до землі; романи «Марія», присвячений Голодомору 30-х років, «Юність Василя Шеремети», який був визнаний кращим літературним твором на конкурсі, що проходив у Львові, та інші.
В усі часи творчість Уласа Самчука знаходила гарячий відгук у серцях людей. Чимало фрагментів з його творів можна із впевненістю віднести до найкращих, вершинних зразків української прози як за повнотою і точністю відтворення дійсності, так і за майстерністю викладу. Високо оцінювали його літературну діяльність відомі українські письменники Оксана Лятуринська, Євген Маланюк, Остап Тарнавський, Богдан Кравців, Олена Теліга.
Улас Самчук - людина, яка все життя віддала на розвиток національної ідеї і для якої любов до України була понад усе.
Створення громадського музею на Батьківщині письменника було зумовлене усвідомленням його визначальної ролі для української нації.
Висловлюю щиру подяку всім, хто нині зберігає і популяризує спадщину славетного сина українського народу.
Президент України В. ЮЩЕНКО
На обрії української літератури ХХ століття Улас Самчук постає як найвизначніший прозаїк. Він - митець світової слави, твори якого висувалися на здобуття Нобелівської премії. За умов тоталітарного режиму його творчість була заборонена, а ім’я піддане забуттю. Сам письменник вимушено жив 60 літ за межами рідної України. На чужині й помер. Тільки з 1991 року, уже після смерті, він повертається на Батьківщину своїми невмирущими творами.
Найвизначнішими з них є роман-трилогія «Волинь» - гімн великому краєві України - Волині, його самобутнім людям, селянській праці, любові до землі; романи «Марія», присвячений Голодомору 30-х років, «Юність Василя Шеремети», який був визнаний кращим літературним твором на конкурсі, що проходив у Львові, та інші.
В усі часи творчість Уласа Самчука знаходила гарячий відгук у серцях людей. Чимало фрагментів з його творів можна із впевненістю віднести до найкращих, вершинних зразків української прози як за повнотою і точністю відтворення дійсності, так і за майстерністю викладу. Високо оцінювали його літературну діяльність відомі українські письменники Оксана Лятуринська, Євген Маланюк, Остап Тарнавський, Богдан Кравців, Олена Теліга.
Улас Самчук - людина, яка все життя віддала на розвиток національної ідеї і для якої любов до України була понад усе.
Створення громадського музею на Батьківщині письменника було зумовлене усвідомленням його визначальної ролі для української нації.
Висловлюю щиру подяку всім, хто нині зберігає і популяризує спадщину славетного сина українського народу.
Президент України В. ЮЩЕНКО