"Гайдамаки": "Європейськість" - не гадити в туалетах (/)
03/14/2005 | Sean
"ГАЙДАМАКИ": ЩОБ ОТРИМАТИ ВВС Аwards
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА, Київ -- Львів
-- Що було найнеприємнішим відкриттям 2004 року?
-- То були речі, які відбувалися за лаштунками Помаранчевої революції. Настала хвилина, коли люди почали заробляти собі бали. Іншими словами, наш український менталітет спрацював у мистецькій сфері так само, як у всіх інших галузях. Дехто з митців показав себе активним революціонером, а опісля почав говорити, що перемогти вдалося лише завдяки йому. Можливо, його безпосередньої участі й справді було трохи більше, але ж не можна казати, що ти сам зробив революцію! Грубо кажучи, у системі помітний той самий "кучмізм", і найбільш неприємно, що це в осередку людей, які нібито проти цієї системи.
-- На Ваш погляд, колективи, які тепер грають у підвалах, матимуть можливість вийти на велику сцену і соціум це нормально сприйме?
-- Безперечно. Але для цього потрібен час і правильна політика. Людей потрібно виховувати на якісній музиці, щоби поступово вони привчалися споживати добрий продукт.
-- Маєте проблеми з ротаціями на радіо та ефірами на телебаченні?
-- Тепер уже ні, а колись -- так. Принаймні реґіональні радіостанції вже самі беруть наші пісні та крутять, а колись... радше носом крутили. Щоправда, київська радіомережа, як була, так і залишилася пихатою та цинічною. Є, звісно, кілька радейок, щось на кшталт "5 каналу", які прихильно ставляться до української музики, а нам більше й не треба! Ми, до речі, ніколи не ставили собі за мету виділяти гроші з бюджету на проплачування ротацій.
-- Ви ще співпрацюєте з ЕМІ?
-- Так, маємо контракт ще на два альбоми. Загалом же цією співпрацею ми залишилися трохи розчаровані, сподівалися, що підтримка полягатиме багато в чому, натомість допомагають лишень із розміщенням кліпів. Грошей нам не платять, концерти не організовують... Мусимо у якийсь спосіб самі виживати, шукати менеджерів, спонсорів. Бо ніхто з нас не хоче полишати музичної стежки, вже десять років не займаємося нічим іншим. Блукали поміж independent, post-punk, reggae, funk та абсолютно не відомого в Україні Ska, запозиченого із Ямайки. Внаслідок постійних пошуків сформувався новий оригінальний стиль -- KarpatenSKA, що являє собою гармонійне поєднання української автентики та різноманітних roots-впливів (від ямайського SKA до циганської мелодики).
-- Знаю, Ви часто буваєте за кордоном і, якщо не помиляюся, якийсь час навіть жили в Німеччині...
-- Частенько буваємо на Заході, до речі, щойно повернулися з великого турне Польщею. Дали тринадцять концертів у найбільших містах та найпрестижніших клубах. І, скажемо без зайвої скромності, що збиралися повні зали, а люди дуже тепло нас приймали. Після того ми ще встигли побувати у Празі...
Свого часу майже чотири роки прожили в Німеччині. Тоді ж об'їздили фактично цілу Європу -- були у Франції, Італії, Словаччині, Австрії, Чехії, Голландії... Наші мандрівки -- то великий плюс, адже у такий спосіб набираємося європейськості. Наше життя залежить від того, хто або що впливає на нас, тому треба вміти обирати добрі впливи.
-- Яке розуміння вкладаєте у термін "європейськість"?
-- Не "гадити" у туалетах. Зокрема. Нам слід навчитися професійному ставленню до своєї роботи. А сюди входить і пунктуальність, і свідомість, і технічний рівень. Адже у нас "дикий ринок", на якому немає легальних продюсерів і менеджерів. Пірати нічого не бояться! У Чехії, наприклад, вийшов дуже цікавий компакт, який називається "Емір Кустуріца Бенд "Гайдамаки". На диску є дванадцять наших пісень з першого альбому. Як тобі це? Україні не вистачає клубної системи, з ніг на голову перевернули співпрацю музикантів і телевізійних каналів: це нам мають платити за ефіри, а не ми...
Не можу збагнути, чому в нашій державі така схема: людина до 18 років є ніким, а тоді починає роздуплятися, ким їй ставати? Батьки приділяють замало уваги мистецькій освіті дитини, відповідно, виростає людина, яка не має своїх святинь.
-- Ніколи не хотіли залишитися за кордоном? Зрештою, Вас там краще сприймають, більше грошей платять.
-- Не можна сказати, що за кордоном нас краще сприймають. Уже й не пам'ятаємо того переломного моменту, відколи нас почали однаково добре сприймати і в Україні, і за її межами. Ми є носіями української культури, тому якщо поїдемо десь і асимілюємося, вже не будемо такими цікавими для іноземців. Ми були першими в Україні та залишаємося єдиними дотепер. Колись "ВВ" зробили крок у напрямі фольку, але в них то дуже швидко почало скидатися на "шароварщину". Ми ж невтомно оремо ниву етніки та фольку. "Гайдамаків" єднають якісь незбагненні речі. Інколи думаємо: що то було? Яке воно має ймення? Ніхто того не знає... Мабуть, є код, який має складатися так, щоби восьмеро людей розуміли один одного з півслова.
-- Яку маєте музичну мрію?
-- Хочемо виступити на всіх всесвітньо відомих фестивалях. Це мало би бути певним етапом самоствердження. Дуже хочемо отримати престижну нагороду ВВС Аwards -- це щось на зразок "Євробачення", але не у попсовому форматі.
-- Як поставилися до того, що цьогоріч представником від України на "Євробаченні" будуть "Ґринджоли"?
-- Байдуже, бо для нас цього конкурсу не існує! В Європі до "Євробачення" ставляться не інакше, як до конкурсу для домогосподарок. Там сміються над ним... Хочеш невеличкий тест: кого із переможців "Євробачення" ти можеш назвати?
-- АВВА?
-- Це було дуже давно, і тоді цей фестиваль ще мав вагу. А всі решта? Де вони?
-- А як ставитеся до наших рідних фестивалів?
-- У Шешорах був добрий фестиваль європейського типу. Можливо, він трохи пасує з якихось технічних питань, але це правдивий етнофестиваль. Олег Скрипка організував непоганий фестиваль, єдине, що його слід робити десь на природі, а не в Києві на асфальті. Є ще "Тарас Бульба", "Мазепа" -- непогані фестивалі, але в них суттєво шкутильгає технічний рівень. Розумієш, у чому річ: сучасна музика вимагає якісного сучасного звучання. Тож коли добра група виходить на сцену, де поганий звук, вона звучить як погана група.
P. S. Сьогодні у львівському нічному клубі "Пікассо" "Гайдамаки" відіграють концерт, що стане початком невеличкого турне західними містами України
-----------------------------------
Поцуплено з Поступу
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА, Київ -- Львів
-- Що було найнеприємнішим відкриттям 2004 року?
-- То були речі, які відбувалися за лаштунками Помаранчевої революції. Настала хвилина, коли люди почали заробляти собі бали. Іншими словами, наш український менталітет спрацював у мистецькій сфері так само, як у всіх інших галузях. Дехто з митців показав себе активним революціонером, а опісля почав говорити, що перемогти вдалося лише завдяки йому. Можливо, його безпосередньої участі й справді було трохи більше, але ж не можна казати, що ти сам зробив революцію! Грубо кажучи, у системі помітний той самий "кучмізм", і найбільш неприємно, що це в осередку людей, які нібито проти цієї системи.
-- На Ваш погляд, колективи, які тепер грають у підвалах, матимуть можливість вийти на велику сцену і соціум це нормально сприйме?
-- Безперечно. Але для цього потрібен час і правильна політика. Людей потрібно виховувати на якісній музиці, щоби поступово вони привчалися споживати добрий продукт.
-- Маєте проблеми з ротаціями на радіо та ефірами на телебаченні?
-- Тепер уже ні, а колись -- так. Принаймні реґіональні радіостанції вже самі беруть наші пісні та крутять, а колись... радше носом крутили. Щоправда, київська радіомережа, як була, так і залишилася пихатою та цинічною. Є, звісно, кілька радейок, щось на кшталт "5 каналу", які прихильно ставляться до української музики, а нам більше й не треба! Ми, до речі, ніколи не ставили собі за мету виділяти гроші з бюджету на проплачування ротацій.
-- Ви ще співпрацюєте з ЕМІ?
-- Так, маємо контракт ще на два альбоми. Загалом же цією співпрацею ми залишилися трохи розчаровані, сподівалися, що підтримка полягатиме багато в чому, натомість допомагають лишень із розміщенням кліпів. Грошей нам не платять, концерти не організовують... Мусимо у якийсь спосіб самі виживати, шукати менеджерів, спонсорів. Бо ніхто з нас не хоче полишати музичної стежки, вже десять років не займаємося нічим іншим. Блукали поміж independent, post-punk, reggae, funk та абсолютно не відомого в Україні Ska, запозиченого із Ямайки. Внаслідок постійних пошуків сформувався новий оригінальний стиль -- KarpatenSKA, що являє собою гармонійне поєднання української автентики та різноманітних roots-впливів (від ямайського SKA до циганської мелодики).
-- Знаю, Ви часто буваєте за кордоном і, якщо не помиляюся, якийсь час навіть жили в Німеччині...
-- Частенько буваємо на Заході, до речі, щойно повернулися з великого турне Польщею. Дали тринадцять концертів у найбільших містах та найпрестижніших клубах. І, скажемо без зайвої скромності, що збиралися повні зали, а люди дуже тепло нас приймали. Після того ми ще встигли побувати у Празі...
Свого часу майже чотири роки прожили в Німеччині. Тоді ж об'їздили фактично цілу Європу -- були у Франції, Італії, Словаччині, Австрії, Чехії, Голландії... Наші мандрівки -- то великий плюс, адже у такий спосіб набираємося європейськості. Наше життя залежить від того, хто або що впливає на нас, тому треба вміти обирати добрі впливи.
-- Яке розуміння вкладаєте у термін "європейськість"?
-- Не "гадити" у туалетах. Зокрема. Нам слід навчитися професійному ставленню до своєї роботи. А сюди входить і пунктуальність, і свідомість, і технічний рівень. Адже у нас "дикий ринок", на якому немає легальних продюсерів і менеджерів. Пірати нічого не бояться! У Чехії, наприклад, вийшов дуже цікавий компакт, який називається "Емір Кустуріца Бенд "Гайдамаки". На диску є дванадцять наших пісень з першого альбому. Як тобі це? Україні не вистачає клубної системи, з ніг на голову перевернули співпрацю музикантів і телевізійних каналів: це нам мають платити за ефіри, а не ми...
Не можу збагнути, чому в нашій державі така схема: людина до 18 років є ніким, а тоді починає роздуплятися, ким їй ставати? Батьки приділяють замало уваги мистецькій освіті дитини, відповідно, виростає людина, яка не має своїх святинь.
-- Ніколи не хотіли залишитися за кордоном? Зрештою, Вас там краще сприймають, більше грошей платять.
-- Не можна сказати, що за кордоном нас краще сприймають. Уже й не пам'ятаємо того переломного моменту, відколи нас почали однаково добре сприймати і в Україні, і за її межами. Ми є носіями української культури, тому якщо поїдемо десь і асимілюємося, вже не будемо такими цікавими для іноземців. Ми були першими в Україні та залишаємося єдиними дотепер. Колись "ВВ" зробили крок у напрямі фольку, але в них то дуже швидко почало скидатися на "шароварщину". Ми ж невтомно оремо ниву етніки та фольку. "Гайдамаків" єднають якісь незбагненні речі. Інколи думаємо: що то було? Яке воно має ймення? Ніхто того не знає... Мабуть, є код, який має складатися так, щоби восьмеро людей розуміли один одного з півслова.
-- Яку маєте музичну мрію?
-- Хочемо виступити на всіх всесвітньо відомих фестивалях. Це мало би бути певним етапом самоствердження. Дуже хочемо отримати престижну нагороду ВВС Аwards -- це щось на зразок "Євробачення", але не у попсовому форматі.
-- Як поставилися до того, що цьогоріч представником від України на "Євробаченні" будуть "Ґринджоли"?
-- Байдуже, бо для нас цього конкурсу не існує! В Європі до "Євробачення" ставляться не інакше, як до конкурсу для домогосподарок. Там сміються над ним... Хочеш невеличкий тест: кого із переможців "Євробачення" ти можеш назвати?
-- АВВА?
-- Це було дуже давно, і тоді цей фестиваль ще мав вагу. А всі решта? Де вони?
-- А як ставитеся до наших рідних фестивалів?
-- У Шешорах був добрий фестиваль європейського типу. Можливо, він трохи пасує з якихось технічних питань, але це правдивий етнофестиваль. Олег Скрипка організував непоганий фестиваль, єдине, що його слід робити десь на природі, а не в Києві на асфальті. Є ще "Тарас Бульба", "Мазепа" -- непогані фестивалі, але в них суттєво шкутильгає технічний рівень. Розумієш, у чому річ: сучасна музика вимагає якісного сучасного звучання. Тож коли добра група виходить на сцену, де поганий звук, вона звучить як погана група.
P. S. Сьогодні у львівському нічному клубі "Пікассо" "Гайдамаки" відіграють концерт, що стане початком невеличкого турне західними містами України
-----------------------------------
Поцуплено з Поступу