МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Тактильні почуття Євробачення (/)

03/30/2005 | otar
(Від Отара:Це був прислав Олександр Зирін (не знаю, чи він автор) у статті воно не потрапило, але тут, може, комусь буде цікаво)

Сенсація!
Відеоролики , які будуть представляти світові „оновленуУкраїну” на конкурсі Євробачення зроблено в стилістиці і з використанням кадрів рекламної кампанії Януковича! І це ще не все!

Тактильні почуття Євробачення.
(суб’єктивний репортаж)

Частина перша.Рекламно забарвлена.

Спонсори завжди намагаються вразити. От і на пресовій конференції, присвяченій перебуванню в Києві (21-22.03.2005) голів делегацій країн-учасниць майбутнього пісенного конкурсу Євробачення постаралися. Офіційний міжнародний спонсор для журналістів започаткував окремі конкурси „Міжнародна папороть”, „Музична папороть” та „Меценатська папороть” та пообіцяв особливу нагороду „Золоту папороть” і цінні призи (надсучасні ноотбуки та інші дрібниці). Журналісти зковтнули слину. Для переконання тих, хто ще сумнівається чарівні представниці спонсора вручили презенти – мене цей презент зацікавив розміщенням на ньому логотипу „Євробачення”.
Інший спонсор вразив досить довгенькою трембітою, в яку задудів практично справжній гуцул – цей інструмент вирушить в Австрію, країну, учасник якої першим вийде на сцену у Києві. Інструмент передали виконавчому директору Євробачення Сванте Стокселіусу – європеєць явно хотів дунути, але гігієна взяла верх і він поклав трембіту поруч. „Цікаво як він перевезе її через нашу митницю”,- тихенько зітхнув за сусіднім столиком,очевидно,знавець.Журналісти схвально сміялися та плескали в долоні. На цьому рекламну паузу закінчу.Про інше написано колегами з друкованих видань.

Частина друга.Сенсаційна.

На кожній пресовій конференції завжди є родзинки. Інша справа,що колеги-журналісти, як правило, приїзжають „взяти новини”.Той, хто відслідковує події навколо проведення пісенного конкурсу в Києві системно просто був забов’язаний помітити головне.
Перше.Дрібненьке.Виявляється уже не говорять про „кризовий менеджмент”. Президент НТКУ громадянин Стецьків, виявляється, зрозумів, що робота над конкурсом триває спокійно і зрозуміло – основні угоди укладені, коштів вистачить і взагалі „ситуація є такою,що ми її повністю контролюємо”. Цікава метаморфоза всього днів за 10.Очевидно таки читає мої статті! Приємно. Правда раптом з’явився на сторінках друкованих ЗМІ метафоричний „вивід зі штопора” НТКУ. Тут мені як справжньому любителю авіації є що додати. НТКУ в телевізійному світі і не тільки за масштабами України – це важкий цивільний літак типу „Мрія”. Штопор – це фігура вищого пілотажу, характерна для легких спортивних літачків або військових машин.Президенту НТКУ, нарешті, слід розібратися в яке крісло він сів і, що тримає в руках – штурвал надпотужного корабля чи ручку управління дрібненьким аеропланом.
Друге. Більш веселе. Журналісти на пресовій конференції а громадськість на екранах своїх телевізорів в новинах змогла вперше побачити живого головного художника Євробачення – легендарного Михайла Ілька. І що виявилося дивним (перша поява, презентація ексклюзивного дизайну) – жодного запитання(!).А в кулуарах я не спостерігав скупчення бажаючих взяти у арт-директора інтерв’ю(ексклюзивне чи не дуже).Очевидно, що всім і все зрозуміло…
Третє. Найфантастичніше! Презентація, розробленого Ільком та(або) його „Компанією Михайла Ілька”(дослідження історії появи і роботи її ще попереду), дизайну проходила в гробовій тиші.20 хвилин журналісти слухали про „свіжий вітер”, „відкритий поетичний світ”, „повноту життя”, „абсолютно нове поєднання речей і почуттів”.Десь хвилині на 16 я впіймав себе на думці, що художник протягом досить довгого часу розповідає мені і всім присутнім про те „а шо он конкретно имел ввиду”.Досить цікавий підхід до того ,що я МАЮ ПОБАЧИТИ!І тут я практично згадав латину – „тактильні почуття”(від латинського TACTILIS), про які говорилося під час демонстрації дизайнерських рішень, це відчуття НА ДОТИК. Тоб то – це чи не основна можливість пізнання світу тими, хто НЕ БАЧИТЬ або СЛІПИМИ людьми. Погодьтеся - для пісенного ТЕЛЕВІЗІЙНОГО конкурсу це таки новітній підхід! Ще однією новиною (цього разу дійсно цікавою) виявилось те, що декораційні елементи запропоновано зробити чи не вперше за 50 літню історію євроконкурсів РУХОМИМИ.
Ну от і дійшли до основного – під час перегляду відеороликів, які мають представляти мою Україні світу я занімів. Напевне тому, що сидів прямо перед доволі дебелим екраном і ВСЕ бачив доволі чітко і ясно. А ще тому, що в моєму відеоархіві сотні годин відео матеріалів, записаних з ефіру українських і не дуже телеканалів. Перед очима котилися кадри давно знайомі з відеороликів на одному з комерційних телевізійних каналів – вони використовуються там для створення потрібної атмосфери, якщо хочете духу. Зняті вони в 1999 році спеціально для виборчої кампанії Кучми. Тоді ж вони (кадри ці) з’явилися в ефірі – для створення певної атмосфери. Вдруге і уже значно гучніше відеокадри цих зйомок з’явилися на практично всіх телеканалах України у відеoряді відомого відеошедевру „Громадянська війна”.Реально надокучило це відео у так званій соціальній рекламі „За” і „проти”, яка в останній день перед президентськими виборами виявилася зовсім „не соціальною” а абсолютно „конкретной”. Не буду довго і детально розповідати про „ДУХ” і „АТМОСФЕРУ”, створені в аудіовізуальному просторі цієї осені і зими, а також абсолютно зрозуміле тактильне почуття необхідності взяти в руки молоток і підійти до телевізора. Як сказав, найнятий для виготовлення всіх відеороликів кінорежисер Олесь Санін, „ролики – це не є країна,це є тло для представлення людей”. Я тепер точно знаю яких! І от тепер – цим відео ми ощасливимо Європу? Вітаю - громадянине Стецьків! Це – успіх! Їх успіх. Декілька аплодуючих журналістів з декількох видань тому підтвердження.
Деякі журналісти навіть щось запідозрили – відеоряд був скромно названий, паном Саніним, „документальною хронікою, наданою одним з телеканалів”. А ще будуть використані куплені(?) у самого Саніна кадри з його фільму „Мамай” та куплені(?) оргкомітетом(чи НТКУ) у членів національного оргкомітету Лижичко-Ксенофонтов кадри, які не увійшли до кліпів Руслани. Так – відео, про яке йшлося, будуть намагатися „сховати”.Так – відео, про яке йшлося, будуть „одягати” в електронну графіку.Але „ДУХ” або навіть „СМОРІД” не вивітриться!
Як не вивітриться і інше – замовлення на проведення робіт по виготовленню 40 особами 50 відеороликів (22 уже закінчені!) я і інші платники податків своїми (бюджетними) грошима будуть оплачувати комерційній фірмі „Люксен”. А фактичні хазяї цієї фірми члени оргкомітету по проведенню Євробачення – громадяни України Лижичко (співачка Руслана) і Ксенофонтов (відповідно продюсер співачки Руслани).Я ніколи не аналізував забавки цих діючих суб’єктів вітчизняного шоу-бізу навколо „відновлення українських замків” або інших доволі „вдалих” спонсорських проектів – вони мене не цікавили. Але в цьому випадку мова йде про МОЇ гроші, як громадянина цієї країни, і гроші близьких до мене людей, які формують бюджет України. Тому я тішуся з того, що Президент НТКУ громадянин Стецьків публічно заявив про те, що „за кожну копійку, витрачену на Євробачення, він публічно буде звітувати”. Тепер уже точно -будете, повірте на слово! А ще я сподіваюся, що інші члени оргкомітету не мають власних комерційних фірм, які працюють у сфері телебачення і шоу-бізу.

Частина третя. Жалісна. Є перший мільйон!

Вміють в Україні вести бізнес. Точно вміють! Черговий приклад був проголошений також публічно. Дивував знову Президент НТКУ. Для того, щоб оволодіти глибиною думки потрібна всім зрозуміла краплинка життєвого досвіду: у вас виникло бажання зупинити таксі – взяти його на певний час в оренду для відомих цілей. Ви через певний час приїхали на місце, подивилися на лічильник, дістали гроші. Аж тут раптом таксист дістає величезний рахунок і повідомляє вам, що ви маєте йому компенсувати ремонт двигуна, заміну колеса та перефарбування всього автомобіля а крім того ще і...Ви починаєте говорити, що не тільки ви їздили і т.п. і. т.д. - весела і змістовна сцена. А тепер до реалій економічного буття НТКУ: Президент даної телекомпанії повідомив журналістів, що у відповідності до укладеної з Палацом спорту у Києві угоди НТКУ оплачує 33 дні оренди тисяч по 30 гривень. І додатково (тут увага!) має КОМПЕНСУВАТИ комерційній структурі, яка розкошує на території Палацу спорту ВСІ ЇЇ ВИТРАТИ на проведений до Євробачення ремонт, облаштування і т.п. Сума попередньо укладається мільйонів у п’ять! Сподіваюся комерційно не зацікавлений в результатах проведення пісенного конкурсу громадянин Стецьків розуміє, що в результаті такої компенсації певна частина МАЙНА має автоматично перейти У ВЛАСНІСТЬ НТКУ! Ну там, для прикладу, 50 новозбудованих коментаторських кабін з УСІМ начинням (стільці, мікрофони, шурупи, стінки і інше) має після 21 травня НАЛЕЖАТИ НТКУ – дрібничка, але в хазяйстві знадобиться...
Пресова конференція добігала кінця - на прохання журналістів прокоментувати лист до Президента, Прем’єра та Голови Верховної Ради стосовно досить дивної ситуації навколо Євробачення громадянин Стецьків повторив відповідь, яка уже звучала : „Таких листів буде ще багато...”.Але в цьому випадку мова йде не про істеричних телеглядачів а про практично ВСІХ фахівців вітчизняного шоу-бізу.(Дивіться додаток) Я прекрасно розумію, що нове керівництво НЕ ЗНАЄ цих фахівців, але це не міняє суті справи. Я також прекрасно розумію , що нове керівництво НТКУ просто НЕ ДИВИТЬСЯ телевізор. Але це не міняє суті справи...
Маю певний досвід доволі динамічного листованого спілкування з „новою владою”. Прогнозую: лист буде відправлений для „ознайомлення і прийняття рішення”...Президенту НТКУ. Той в свою чергу накладе. Резолюцію.„На розгляд Грицаку”.Хочу помилитися.

Олександр Зирін
незалежний телевізійний оглядач


Додаток. (Дякуємо художникам України за наданий текст листа!)


Президенту України
п. Ющенку В. А.


Шановний пане Президенте!

Звертаємось до Вас з проханням звернути увагу на ситуацію, яка склалась навколо проведення пісенного конкурсу „Євробачення 2005”.

Представники Національної телекомпанії України (насамперед – у особі віце-президента п.Грицака) у виборі технічних та дизайн-партнерів конкурсу нехтують прозорими підходами у визначенні підрядних організацій і задекларованими демократичними принципами. Тендер щодо визначення технічних та дизайн-партнерів, в якому наші компанії намагаються взяти участь з червня 2004 року, всупереч законодавству України не проводиться взагалі.
Те ж саме стосується і наших зарубіжних партнерів, зокрема - датської компанії „SeeLite”, яка вже не раз здійснювала забезпечення світлотехнічним обладнанням конкурсу „Євробачення”. Натомість представники Національної телекомпанії України навмисно затягують терміни проведення тендеру, тим самим унеможливлюючи саме проведення тендеру і лобіюючи інтереси певних фірм, зокрема інтереси шведської компанії „Spectra”.
Керівництво Європейської Мовної Спілки постійно вводять в оману, звітуючи про тендер, який ніби то проводиться і про більш вигідну вартість послуг шведської компанії „Spectra” по відношенню до вартості послуг датської компанії „SeeLite”, хоча „SeeLite” навіть не отримував від НТКУ інформацію про початок тендера. На сьогоднішній день вартість послуг компанії„Spectra” на один мільйон євро більше ніж орієнтовна вартість аналогічних послуг компанії „SeeLite”.
Інформація про те, що окрім фірми „Spectra” більше ніхто не виявив інтересу до конкурсу і не працював весь цей час над проектом, є неправдивою. Вже більше восьми місяців ми намагаємось добитись початку тендеру, в якому братимуть участь всі достойні компанії з досвідом і світовим ім’ям, репутація яких не викликає сумнівів у Європейської Мовної Спілки.
Подібна ситуація склалась і навколо проведення тендерів серед розробників декорацій та відеодизайну. Скориставшись періодом зміни влади на НТКУ п.Грицак залучив до художнього оформлення сцени Євробачення-2005 зовсім невідомого у фаховому середовищі дизайнера Михайла Ілька. При цьому він дезінформовував зацікавлені сторони повідомляючи, що дизайном сцени займається шведська сторона. Великі побоювання викликає той факт, що п.Ілько ніколи не займався сценографією, а тим більше – такими масштабними сценографічними проектами, в той час як виробництво сучасних декорацій потребує знання модерних сценічних технологій, унікальної кваліфікації робітників, високопрофесійної підготовки художників-постановників та менеджерів, наявності певних виробничих потужностей, а також досвіду, який накопичується роками.
Годі й казати, що надання преференцій одній з компаній поза конкурсним відбором ставить біля десятка інших компаній, які б теж хотіли взяти участь у тендері, в нерівні умови. Більше того, такий непрозорий спосіб розподілу замовлень дуже нагадує корупційні схеми, що розповсюдилися при старому режимі і який прямо суперечить Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, метою якого є „створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель товарів, недопущення корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання”. Запропонований М.Ільком бюджет сценічного оформлення (10 млн. Грн) приблизно на 1 млн. доларів перевищує бюджети тих проектів сценічного дизайну „Євробачення 2005”, які так і не були запрошені до тендера.
Крім цього, на нашу думку, вибір сценографічного вирішення такої непересічної події в культурному житті Європи, яким є пісенний конкурс „Євробачення”, потребував би широкого громадського і експертного обговорення із залученням авторитетів національного рівня і не мав би залежати від волі одного чиновника, який залишився нам у спадок від старої влади.
Сподіваємось на те, що керуючись законом, тендер все ж таки буде проведено.
Висловлюємо Вам нашу глибоку повагу і чекаємо на Ваше мудре рішення.
«ГАЛІ-ЛЕО» (ТзОВ) Генеральний директор Крицяк Ю.
Технічний директор Варшавський Е.
Директор з маркетингу Пруідзе Д.
«ФЕЄРІЯ»( фірма Шоу-Світла ТзОВ) Генеральний директор Дрік М.
Директор, головний художник по світлу Андрущенко В.
«БІТА МЮЗІК» (ТзОВ) Генеральний директор Бузовкін
Заступник генерального директора Трончук Ю.
„АРЕНА-ДИЗАЙН” (ТзОВ) Директор Михайлов В.
„ГАГАРІН МЕДІА” (ТзОВ) Директор Азархін А.
„ЗОНГ” (ТзОВ) Директор Печуркіна-Шумейко Л.
„ТЕХНОЛОГІЯ І ДИЗАЙН” (ТзОВ) Директор Кошовий В.
„СПЕЦЕФЕКТ” (РВК) Директор Селезньов Ю.
„СТУДІЯ ТВ ПЛЮС” (ТзОВ) Директор Пісний Ю.
СЦЕНОГРАФ Клісенко Н.
СЦЕНОГРАФ, ВІДЕОДИЗАЙНЕР Ципердюк Д.
СЦЕНОГРАФ Усенко Г.
СЦЕНОГРАФ Шульженко П.
СЦЕНОГРАФ Печуркін-Шумейко В.
СЦЕНОГРАФ Одуденко В.
„АРТ-МЮЗІК ПРОДАКШН” (ТзОВ) Президент Гончаренко І.
„ЕКСПО 2000” (ТзОВ) Директор Пашкевич О.

Примітка: лист надійшов адресатам на тому тижні.

Відповіді

  • 2005.04.01 | Land

    Re: Тактильні почуття Євробачення (/)

    Н-да, киевляне хотя бы знают, что идет какая-то подготовка, что возможны тендеры. В провинции об таком даже не слышали. А сценографы, архитекторы и дизайнеры есть и еще кое-где кроме столицы.
  • 2005.04.04 | Оk

    За лаштунками відбіркового конкурсу Євробачення

    Неизвестные хиты "Евровидения"

    Олег БАНДУРКО, Орест БАЛАЛАЙКИН [01.04.2005]

    Волей случая корреспондентам «Трибуны» довелось увидеть архивы отборочного тура «Евровидения» с украинской стороны. При этом нашим взорам открылось, как отборочная комиссия конкурса понимает свой «образ врага» - две вполне профессиональных композиции оказались отбракованными единогласно и одна - почти единогласно. Главным аргументом был якобы плагиат, однако среди не отбракованных песен его было не меньше.

    Вот краткий обзор. По итогам отборочного тура «Евровидения», самым провальным текстом была единодушно признана песня «БАБЫ» (автор и исполнитель не назван по этическим причинам). По мнению членов жюри, эта несколько эксцентричная критика личности и действий нового министра культуры Украины ужасно некорректна и, к тому же, является откровенным плагиатом на песню группы АВВА, кое-где разбавленную украинскими этнически-эротическими мотивами и вульгарными телодвижениями. «Чтобы создать такую композицию, нужно иметь глубокую личную неприязнь и к женщинам, и к министрам, и к культуре, и к «Евровидению», и ко всему украинскому народу, - отмечается в вердикте конкурсной комиссии. - Несомненно, это не делает чести автору, и свое многогранное чувство он не должен был пытаться тиражировать».

    Вот русская версия этого сомнительного произведения (оригинал написан на суржике).

    Бабы

    Профессор, пани Билозир
    Не покорила пеньем мир -
    Ни фига!
    Едва назначили министром -
    Нахамила журналистам...
    И ага! -
    Черт возьми,
    Дай ей
    СМИ!
    Во всей истории культуры
    Не бывало такой... бабы!

    Припев:
    Бабы, бабы, бабы,
    Всюду бабы
    Захватили власть.
    Бабы, бабы, бабы,
    Всюду бабы,
    И не будут красть.
    Ага! Ага! - невозможно им красть!
    Всюду бабы, бабы, бабы
    Захватили власть!

    Когда блондинка на посту,
    Культура - это институт,
    Как Кулек,
    Когда блондинок сразу две,
    У каждой - пуля в голове,
    Вот итог
    Таких трудов -
    Мир роз и котов
    У нас блондинки на посту,
    Культура вся идет... на экспорт...

    Припев:
    Бабы, бабы, бабы,
    Всюду бабы
    Захватили власть.
    Бабы, бабы, бабы,
    Всюду бабы,
    И не будут красть.
    Ага! Ага! - невозможно им красть!
    Всюду бабы, бабы, бабы
    Захватили власть!

    Блондинка сядет в кабинет,
    Повесит сразу свой портрет
    Над собой.
    Когда блондинка - за спиной,
    Министр не нужен нам такой,
    Ну, на кой?
    Не министр,
    А нарцисс!
    Не закон,
    А каприз!
    И разум просит, бога ради,
    Не давать портфеля... леди...

    Припев:
    Бабы, бабы, бабы,
    Всюду бабы
    Захватили власть.
    Бабы, бабы, бабы,
    Всюду бабы,
    И не будут красть.
    Ага! Ага! - невозможно им красть!
    Всюду бабы, бабы, бабы
    Захватили власть!

    Второе место в этом печальном рейтинге занимает песня «Озеро Москва» группы «Агенти Гринпісу». Увы, искрометное выступление гопак-балета, сопровождающего группу, и великолепную работу пиротехников зрители «Евровидения» лицезреть не смогут. Композицию подобного содержания комиссия вынуждена была единогласно отклонить, несмотря на то, что группа «Чингиз-хан» (кто помнит - была такая в конце 70-х-начале 80-х) дала согласие на использование своей самой известной мелодии и очень высоко отозвалась о творческом потенциале ребят. Кроме того, комиссия сочла, что Россия, чья столица фигурирует в песне - слишком большой регион, чтобы можно было пренебречь ее голосами. Поэтому... Мы даем этот текст в оригинале, поскольку русской версии нет.

    Озеро Москва

    Старий казав якось дід Пилип,
    Що буде замість Москви
    Багато води.
    Стануть гойдатися качки там,
    І щастя безкрає к нам
    Прийде назавжди.
    Над ним усміхнене сонце засяє,
    А навкруги буде класна трава,
    Над ним сміливі птахи залітаюсь,
    А жабенята співатимуть: "Ква!
    Ква! Ква! Ква!"

    Приспів:
    Москва, Москва!
    Вип´ємо за озеро,
    За велике озеро,
    Озеро Москва!
    Ахтунг! Ахтунг!
    Бо це з буде озеро
    Опісля бульдозеру.
    Ква-ква-ква-ква-ква!

    Буде красивіше за Baykal,
    Підмиє воно Ural,
    Прийде у Sibir.
    Буде чудовий там краєвид,
    Щоб весь закохався світ
    В души його шир!
    Це буде дуже, дуже красиво,
    І буде це, як Божий знак.
    І скаже хтось: "Хочу в Росію!"
    І всі серця будуть стукати в такт:
    Так! Так! Так!

    Приспів:
    Москва, Москва!
    Вип´ємо за озеро,
    За велике озеро,
    Озеро Москва!
    Ахтунг! Ахтунг!
    Бо це з буде озеро
    Опісля бульдозеру.
    Ква-ква-ква-ква-ква!

    Но совершенно непонятно, почему комиссия почти единодушно отклонила вполне невинную композицию в стиле шансон "Судьба трансвестита" (очень известный российский исполнитель обиделся и попросил его имя не указывать, автор текста нам неизвестен). Приводим этот своеобразный шедевр в оригинале, во всем блеске его орфографии.

    Судыба трансвисиста
    (правдывая пестнья)

    Напрастыно старушька ждеш сына дамой.
    Паслушый какая прымочка:
    твой бывшай отличьник твой, сын, дарагой
    давно уж, биспутная дочька!

    Как это слутчилось безтакный вапрос.
    Атывет мой и долгый и длинай...
    Пастой поровос, не лити поровос,
    кандуктыр, памедли, пративный.

    Я ранно пакынул радной гарадок.
    Учица пайехал в сталиццу.
    Диканом филфака я зделаца, мог
    када бы - усьпел даучица!

    На курсье был парынь харош и прыгожь:
    Миня замичать ни жилал он,
    за эту любов и пашол я пад ножь
    и стала я девычькой Алой

    Патом были 3 сумашедшии дьня
    и 2 с палавыною ночьи,
    в пустомм козино праиграл он, миня
    сказал мне - што болше ни хоччет!

    В цыничьном барделье от страшьной таски
    личили миня герроином
    и поньял я мама, што все мужыки -
    падонки, кызлы и скатыны!!!

    Пастой поровос не, льети поровос.
    Кандуктыр памедли, пратывный!
    Я проста хатчу штоб миня ты давезз
    до той адиынокый асины...

    Таковы три «самых плохих песни» из украинских архивов «Евровидения». И все же хочется верить, что победителем этого конкурса станут наши соотечественники...
    http://www.tribuna.com.ua/culture/2005/04/01/25358.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.04 | Land

      Re: За лаштунками відбіркового конкурсу Євробачення

      Прэлэсно, просто прэлэсно!

      Меня удивляет другое: находятся же мартышки, которые ничтоже сумняшеся эти свои прикольчики подают на конкурс.
      Хотя после Гринджольного марша в качестве конкурсной песни, удивлять не должно ничто.
  • 2005.04.11 | капітан Немо

    ЗУРБАГАН :)

    ЗУРБАГАН
    Один мужик умел очень хорошо делать зурбаган. Он его настолько хорошо делал, что больше никто с ним в мастерстве делать зурбаган не мог сравниться. Никто-никто. Каждый день он делал зурбаган по нескольку раз, и так уже преуспел в этом деле, что ему уже пора было присваивать Шевченковскую премию за это дело, но просто никто о нем не знал, кроме жены, но жена и не думала, что ее муж – лучший зурбаганщик в мире. Думала , так, обыкновенный мужчинка, пригодный лишь для того, чтобы выносить мусор или чистить ковры.

    Но вот однажды ехал мужик в электричке «Васильков-Киев» и, между делом, взял и нечаянно сделал подряд несколько раз зурбаган. Самопроизвольно это как-то у него всегда получалось. Тут же к нему подбежал один лысоватый мужичок с бегающими глазками, и говорит мужику :
    - А ну-ка , повторите, пожалуйста, еще раз . Ради Бога.
    Мужик спрашивает у мужичка :
    - Что именно повторить ?
    - Ну вот это, что вы только что сделали….
    Мужик взял и повторил. Опосля еще.
    Мужичок и спрашивает :
    - А где вы научились так хорошо делать зурбаган ?
    - Чево-чево ?
    А мужик и не знал, что то, что он делает, называется «зурбаган». Просто так делал от нечего делать , для души или по-привычке. Никто его никогда этому не учил, не объяснял, что-де зурбаган делается так , мол, и так. Самородок.
    Тут лысоватый мужичок сразу все понял, усёк, и спрашивает у зурбаганщика :
    - А давайте, я буду Вашим менеджером ?
    Тут же и подписали контракт.
    Сразу пошли дела. Мужик выступал со своим зурбаганом в ночных клубах и литературных кафе. Несколько раз даже удалось выступить во Дворце культуры «Украина» перед депутатами и делегатами Всеукраинского Съезда кондитерщиков.
    Пошли деньжата, известность. Стали приглашать рекламировать разные полезные товары, шоколад-мармелад и прочую бижутерию. Но этого оказалось мало. Хотелось чего-то большого и светлого.
    Однажды в апреле менеджер и говорит зурбаганщику :
    - На Евровиденье тебя отправить, что ли ?
    - Как же я поеду на Евровиденье, - спрашивает зурбаганщик, - я ж не певец, не музыкант, я зурбаганщик.
    - Ну и что , - спрашивает менеджер риторически,- где сказано, что нельзя на Евровиденьи выступать с зурбаганом ?
    Посмотрели регламент – не сказано.
    Стали готовить костюмы для Евровиденья, макияж.
    Менеджер тем временем записался на прием к Томенку.
    -Так, мол, и так. «Грынджолы» - хорошо, но зурбаган – лучше. Считайте, что первое место – уже в кармане !!
    Томенко посмотрел-посмотрел, да и говорит :
    - А что народ подумает ?
    - А что , разве у народа кто-нибудь когда-нибудь что-нибудь спрашивал ?
    - И то,- говорит Томенко.- Подумаешь, «Грынджолы»…. Да они вообще нот не знают, а все туда же. Реперы , понимаешь, тудым-растудым.
    Долго ль , коротко ль, кароче, «Грынджолы», узнав о том, что на «Евровиденье» они не едут, сильно осерчали. Расстроились, даже репетиции отменили. И культпоход в Лавру.
    - За что мы, – грят,- на Майдане мерзли ? За что, -грят, - боролись ?? Зачем же, - грят,- мы на иноземные мовы песню-то нашу переводили ???
    - А мы вас, - объясняет им Томенко, - поставим на подтанцовки к зурбаганщику.
    - Да мы !!! Да как !!! Мы, «Грынджолы», - и на подтанцовках у какого-то сраного зурбаганщика ! – рассвирепели «Грынджолы» и уехали насовсем в Ивано-Франковск.
    Некоторые правозащитники немного повозмущались, что, дескать, в середине апреля уже поздно менять кандидатуры на Евровиденье, но им продали несколько льготных билетов во Дворец Спорта на репетицию с участием зурбаганщика, и они сразу поняли, что были не совсем точно проинформированы.

    А страна тем временем готовилась к победе. Чтобы усилить эффект выступления зурбаганщика, ему в подтанцовки отдали всю дэнс-группу Русланы. На подпевки зурбаганщику Томенко назначил Таисию Повалий, Ани Лорак и Софию Ротару. Костюмы шили Михаил Воронин и Валерий Черкасский. Рекламой зурбаганщика занялись ведущие промоушн-компании Украины. Зажигать публику назначили Верку Сердючку.

    И вот наступил сам момент выступления. Вызывают коллектив на сцену. И тут вдруг зурбаганщик неожиданно заболел. Ну, бывает же такое… Температура скакнула под сорок, давление запрыгало то вниз, то вверх, кожа покрылась страшной-престрашной сыпью , плюс, к тому же, прихватил аппендикс. И почечные колики. Все. Катастрофа. Беда. Что делать ??

    Секунды летели быстро-быстро, все уже приготовились к национальному позору. И тут Томенко нашелся :
    - А давайте, - говорит, - пусть они все без зурбаганщика выступают.
    Сказано – сделано, тем более, деваться-то некуда. Деньги потрачены. Надо что-то делать.

    Вышли. Выступили.

    Публика во всех уголках земного шара плакала от радости и рвала на себе волосы от восторга. Ничего не скажешь, первое место. Турки, как обычно, на втором. Даже зурбаганщик от всего увиденного мигом выздоровел, сыпь исчезла, аппендицит стал чистым , как у новорожденного.

    И только в далеком украинском городе Ивано-Франковске перед телевизором сидели «Грынджолы» и презрительно улыбались.

    - Эх, да разве это выступление ??? Да вот мы бы в сто раз лучше выступили… Но, конечно, против зурбагана не попрешь… Мафия…
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.11 | Nemesis

      Зурбаган це назва міста з оповідань А.Гріна.

      Десь біля Зурбагана жила наприклад дівчинка на ім'я Асоль, яка мріяла про кохання та "алиє паруса".


      капітан Немо пише:

      >Но, конечно, против зурбагана не попрешь…

      Це точно.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".