Громадськість за відновлення Правописної комісії (/)
04/15/2005 | Горицвіт
Громадськість за відновлення Правописної комісії
15-04-2005
Наука та технології / Україна
Громадськість звернулася з Відкритим листом до Віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань Миколи Томенка з проханням відновити роботу Правописної комісії.
"Цілком усвідомлюючи величезний обсяг проблем, що їх Ви маєте розв’язувати, ми, проте, хочемо привернути Вашу увагу до проблеми українського правопису. Це академічне питання надзвичайної ваги набуло, на жаль, політичного забарвлення і через це, замість бути предметом наукового обговорення визнаних фахівців, спричинило дискусію в засобах масової інформації на рівні чуток та навмисної брехні, яка призвела до цілком спотвореного уявлення про суть проблеми у пересічного громадянина і паралізувала роботу Правописної комісії. Однак питання не втратило актуальності. Проводячи експертизу українських перекладів суспільно-гуманітарної наукової літератури з європейських мов у рамках проекту "Лабораторія наукового перекладу", виконуваного за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Національного університету "Києво-Могилянська академія" від 2002 року, ми постійно змушені розв’язувати суперечливі питання, пов’язані з неусталеністю українського правопису, наявністю двох взаємозаперечних концепцій нового правопису (що мають відмінності навіть у назвах, "проЄкт" і "проЕкт" - "Український правопис (Проєкт найновішої редакції)" 1999 року за редакцією члена-кореспондента НАН України Василя Німчука і "Проект Українського правопису" 2003 року за редакцією академіка НАН України Віталія Русанівського) і різною редакційною політикою видавництв щодо цього питання (наприклад, різне написання персоналій, як-то, "Фройд" - "Фрейд", "Дерида" - "Дерріда" - "Деррида", "Черчілль - Черчил - Черчилл - Черчиль", "де Голь - де Голль - де Ґоль", "Клінтон - Клинтон", "Ферхойген - Фергойґен" тощо). Окрім того, засилля в чинному до сьогодні офіційному правописі норм, які утвердилися в періоди тотальної "русифікації" української мови, призвело до того, що певні видавництва та гуманітарні часописи, такі як "Критика", "Ї", "Сучасність", "Книжник-review" тощо, ба навіть телеканали (СТБ), намагаючись відродити питомо українські правописні правила, виробили власні правописні системи, якими послуговуються у своїй роботі. Ми бачимо, що правописний хаос, який панує в Україні вже протягом майже чотирнадцяти років, призводить до розхитування навичок писемної мови та її правописних норм. Поза тим, занедбаність державної мови вказує на неналежний рівень цивілізованості українського суспільства.
Звертаємося до Вас із закликом реанімувати роботу Національної комісії з питань правопису, повернувши до її складу провідних українських мовознавців, безпідставно вилучених з кон’юнктурних міркувань. Ідеться про видатних мовознавців сучасної України, що зробили великий внесок у розвиток та вивчення української мови, в утвердження її як державної. Це Андрій Бурячок, Іван Вихованець, Ніна Клименко, Віктор Коптілов, Анатолій Погрібний, Олександр Пономарів, Павло Чучка, Іван Ющук. Зі складу Комісії також було вилучено відомих мовознавців української діаспори Олександра Гаркавця (Казахстан), Андрія Горняткевича (Канада), Михайла Лесева (Польща), Миколу Штеця (Словаччина). Також закликаємо Вас сприяти підвищенню статусу Правописної комісії шляхом виведення її зі сфери компетенції Міністерства освіти й науки та підпорядкування безпосередньо Кабінетові Міністрів України, як це було за часів прем'єрства В.Ющенка.
Сподіваємося, що попри переобтяженість проблемами державної ваги, Ви знайдете час, щоб зсунути з мертвої точки розгляд цього вкрай важливого питання.
З повагою,
Ініціатори Звернення:
Ольга Кочерга (кандидат фізико-математичних наук, термінознавець)
Ірина Кучма (соціолог, менеджерка Міжнародного фонду "Відродження")
Андрій Кулаков (аспірант Інституту філософії НАНУ, координатор проекту "Лабораторія наукового перекладу")
Володимир Єрмоленко (аспірант НаУКМА, аспірант Школи вищих досліджень із соціальних наук (Париж), координатор проекту "Лабораторія наукового перекладу")
Ірина Супрунець (координатор проекту "Лабораторія наукового перекладу")
Підписи:
Віра Агеєва (доктор філологічних наук, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія")
Юрій Андрухович (письменник)
Євген Бистрицький (фоктор філософських наук, завідувач відділу Інституту філософії НАНУ, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження")
Наталя Білоцерківець (поетка)
В’ячеслав Брюховецький (доктор філологічних наук, професор, президент Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Роман Веретельник (кандидат філологічних наук, завідувач кафедри філології Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Орися Демська-Кульчицька (кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту української мови НАНУ)
Оксана Забужко (кандидат філософських наук, письменниця)
Олекса Логвиненко (член Спілки письменників України, лауреат премії ім. Миколи Лукаша, перекладач)
Лариса Масенко (кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Володимир Моренець (доктор філологічних наук, професор, віце-президент Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Григорій Немиря (голова Правління Міжнародного фонду "Відродження")
Микола Рябчук (письменник, журналіст)
Наталя Яковенко (доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Збір підписів триває. Якщо Ви хочете поставити підпис під цим зверненням, надішліть листа електронною поштою на адресу ngo_mgc@ukr.net з позначкою в темі "zvernennia". У листі вкажіть, будь ласка, Ваше ім’я, прізвище, науковий ступінь/звання та посаду (або фах).
Інформація про проект "Лабораторія наукового перекладу" - на сайті http://www.pereklad.kiev.ua
джерело:
http://www.civicua.org/text/news/view.html?q=121880
15-04-2005
Наука та технології / Україна
Громадськість звернулася з Відкритим листом до Віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань Миколи Томенка з проханням відновити роботу Правописної комісії.
"Цілком усвідомлюючи величезний обсяг проблем, що їх Ви маєте розв’язувати, ми, проте, хочемо привернути Вашу увагу до проблеми українського правопису. Це академічне питання надзвичайної ваги набуло, на жаль, політичного забарвлення і через це, замість бути предметом наукового обговорення визнаних фахівців, спричинило дискусію в засобах масової інформації на рівні чуток та навмисної брехні, яка призвела до цілком спотвореного уявлення про суть проблеми у пересічного громадянина і паралізувала роботу Правописної комісії. Однак питання не втратило актуальності. Проводячи експертизу українських перекладів суспільно-гуманітарної наукової літератури з європейських мов у рамках проекту "Лабораторія наукового перекладу", виконуваного за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Національного університету "Києво-Могилянська академія" від 2002 року, ми постійно змушені розв’язувати суперечливі питання, пов’язані з неусталеністю українського правопису, наявністю двох взаємозаперечних концепцій нового правопису (що мають відмінності навіть у назвах, "проЄкт" і "проЕкт" - "Український правопис (Проєкт найновішої редакції)" 1999 року за редакцією члена-кореспондента НАН України Василя Німчука і "Проект Українського правопису" 2003 року за редакцією академіка НАН України Віталія Русанівського) і різною редакційною політикою видавництв щодо цього питання (наприклад, різне написання персоналій, як-то, "Фройд" - "Фрейд", "Дерида" - "Дерріда" - "Деррида", "Черчілль - Черчил - Черчилл - Черчиль", "де Голь - де Голль - де Ґоль", "Клінтон - Клинтон", "Ферхойген - Фергойґен" тощо). Окрім того, засилля в чинному до сьогодні офіційному правописі норм, які утвердилися в періоди тотальної "русифікації" української мови, призвело до того, що певні видавництва та гуманітарні часописи, такі як "Критика", "Ї", "Сучасність", "Книжник-review" тощо, ба навіть телеканали (СТБ), намагаючись відродити питомо українські правописні правила, виробили власні правописні системи, якими послуговуються у своїй роботі. Ми бачимо, що правописний хаос, який панує в Україні вже протягом майже чотирнадцяти років, призводить до розхитування навичок писемної мови та її правописних норм. Поза тим, занедбаність державної мови вказує на неналежний рівень цивілізованості українського суспільства.
Звертаємося до Вас із закликом реанімувати роботу Національної комісії з питань правопису, повернувши до її складу провідних українських мовознавців, безпідставно вилучених з кон’юнктурних міркувань. Ідеться про видатних мовознавців сучасної України, що зробили великий внесок у розвиток та вивчення української мови, в утвердження її як державної. Це Андрій Бурячок, Іван Вихованець, Ніна Клименко, Віктор Коптілов, Анатолій Погрібний, Олександр Пономарів, Павло Чучка, Іван Ющук. Зі складу Комісії також було вилучено відомих мовознавців української діаспори Олександра Гаркавця (Казахстан), Андрія Горняткевича (Канада), Михайла Лесева (Польща), Миколу Штеця (Словаччина). Також закликаємо Вас сприяти підвищенню статусу Правописної комісії шляхом виведення її зі сфери компетенції Міністерства освіти й науки та підпорядкування безпосередньо Кабінетові Міністрів України, як це було за часів прем'єрства В.Ющенка.
Сподіваємося, що попри переобтяженість проблемами державної ваги, Ви знайдете час, щоб зсунути з мертвої точки розгляд цього вкрай важливого питання.
З повагою,
Ініціатори Звернення:
Ольга Кочерга (кандидат фізико-математичних наук, термінознавець)
Ірина Кучма (соціолог, менеджерка Міжнародного фонду "Відродження")
Андрій Кулаков (аспірант Інституту філософії НАНУ, координатор проекту "Лабораторія наукового перекладу")
Володимир Єрмоленко (аспірант НаУКМА, аспірант Школи вищих досліджень із соціальних наук (Париж), координатор проекту "Лабораторія наукового перекладу")
Ірина Супрунець (координатор проекту "Лабораторія наукового перекладу")
Підписи:
Віра Агеєва (доктор філологічних наук, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія")
Юрій Андрухович (письменник)
Євген Бистрицький (фоктор філософських наук, завідувач відділу Інституту філософії НАНУ, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження")
Наталя Білоцерківець (поетка)
В’ячеслав Брюховецький (доктор філологічних наук, професор, президент Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Роман Веретельник (кандидат філологічних наук, завідувач кафедри філології Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Орися Демська-Кульчицька (кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту української мови НАНУ)
Оксана Забужко (кандидат філософських наук, письменниця)
Олекса Логвиненко (член Спілки письменників України, лауреат премії ім. Миколи Лукаша, перекладач)
Лариса Масенко (кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Володимир Моренець (доктор філологічних наук, професор, віце-президент Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Григорій Немиря (голова Правління Міжнародного фонду "Відродження")
Микола Рябчук (письменник, журналіст)
Наталя Яковенко (доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія")
Збір підписів триває. Якщо Ви хочете поставити підпис під цим зверненням, надішліть листа електронною поштою на адресу ngo_mgc@ukr.net з позначкою в темі "zvernennia". У листі вкажіть, будь ласка, Ваше ім’я, прізвище, науковий ступінь/звання та посаду (або фах).
Інформація про проект "Лабораторія наукового перекладу" - на сайті http://www.pereklad.kiev.ua
джерело:
http://www.civicua.org/text/news/view.html?q=121880
Відповіді
2005.04.15 | otar
Хай живе КаПеЕсЕс на чорнобильській АЕС!
Правописну комісію - НАХ!Це тіпа моїй дитині ставитимуть на бал нижче оцінку за те, що вона писатиме "інший", як каже й пише ціла Україна, а не "инший", як вирішила правописна комісія - нам таке треба?
Нехай науковці спробують стандартизувати цілий той хаус, навести порядок. Нехай пояснюють, ЧОМУ треба писати "инший" і чому, кажучи "інший", ми робимо неправильно. Науково і популярно.
2005.04.15 | Горицвіт
ти гоніш
otar пише:> Правописну комісію - НАХ!
І правопис нах?
> Це тіпа моїй дитині ставитимуть на бал нижче оцінку за те, що вона писатиме "інший", як каже й пише ціла Україна, а не "инший", як вирішила правописна комісія - нам таке треба?
Ти гоніш. Там говориться, щоб створити правописну комісію з фахівців. Тому що зараз є поганий діючий правопис і два поганих проекти змін.
>
> Нехай науковці спробують стандартизувати цілий той хаус, навести порядок.
Так для цього і треба комісію.
2005.04.26 | otar
Re: ти гоніш
> І правопис нах?А якщо серйозно: нафіга нам правопис?
> Там говориться, щоб створити правописну комісію з фахівців.
Егеж. Вони всі fuckівці. І кожен вважає по-своєму. І врешті-решт вони вирішать, що слово "інший" пишеться як "инший", і будуть мене виправляти, а я навіть не зможу їх послати на три букви, хоча вся Україна пише і говорить "інший".
>Тому що зараз є поганий діючий правопис і два поганих проекти змін.
Погані вони, бо максимально віддалені від життя. І намагаються підтягнути розмовну і літературну мову до штучних правил, а не навпаки.
> Так для цього і треба комісію.
Ні. Комісія - це щось офіційно. Не можна офіційно змушувати людей міняти їхні звички і заміняти одні слова іншими. Можна обґрунтувати певну норму і рекомендувати до вжитку. Але для цього не потрібна державна комісія.
2005.04.26 | Горицвіт
Re: ти гоніш
otar пише:> > І правопис нах?
>
> А якщо серйозно: нафіга нам правопис?
Це дуже цікаве питання. Може, справді, зробити укр. мову першою в світі, яка відмовилась від офіційного правопису. Але як же тоді складати підручники і словники? Чи їх теж не треба?
2005.04.26 | otar
Re: ти гоніш
> Може, справді, зробити укр. мову першою в світі, яка відмовилась від офіційного правопису.Звідки інфа? Можна лінк на інформацію про те, що всі інші мови у світі мають офіційні правописи?
2005.04.26 | Горицвіт
Re: ти гоніш
otar пише:> > Може, справді, зробити укр. мову першою в світі, яка відмовилась від офіційного правопису.
>
> Звідки інфа? Можна лінк на інформацію про те, що всі інші мови у світі мають офіційні правописи?
Ну про всі я не знаю. Наприклад, англійська має. Навіть якщо нема постанови кабміну, то все рівно в усіх словниках слова пишуться однаково, і всі здають ту саму граматику на екзаменах. Мені здається, це дві головних причини, для чого потрібен єдиний правопис. А в наших умовах це ще й символ, що мова існує (а для чого англійцям? Здавалось би.).
2005.04.27 | otar
Re: ти гоніш
> Ну про всі я не знаю. Наприклад, англійська має.
Ага, і в той самий час існують "емерикен інгліш", "кенедіан інгліш", "індіан інгліш", "остреліен інгліш"... Всі мають різні правописи
> Мені здається, це дві головних причини, для чого потрібен єдиний правопис.
Насправді в більшості випадків ті нові правила, які пропонують запровадити наші корифеї, вже давно існують на правах "дозволених варіантів". Якщо справді в якомусь діалекті (мені невідомому) кажуть "инший", а не "інший" - ніхто не заборонить, наприклад, гіперінтелектуальному журналові "Ї" писати "инший". Але руки геть від слова "інший", бо воно є частиною актуальної мовної норми, яка - понад усе!
Сам розумієш, "інший/инший" - лише приклад. Думаю, багатьом буде наочніше, наприклад, що "іномарка" тепер називатиметься "иномаркою"
>А в наших умовах це ще й символ, що мова існує (а для чого англійцям? Здавалось би.).
Мові потрібні не символи, а розширення сфери вживання. А кодифікація правил, абсолютно відсторонених від мовних реалій, і нав'язування їх людям, які й без того мають небагато стимулів переходити на українську, звужує сферу вживання української мови.
Краще би потроху запускали в обіг забуті українські слова. Наприклад, одні чуваки вже багато років б'ються за повернення у вжиток незаслужено забутого слова "убезпечення", замість якого ми вживаємо русизм "страхування". Але в нових нормативних актах і заявах уряду знову фігурують "страхування" і навіть страховики (суто українське за парадигмою слово, чи не так), натомість вони намагаються нав'язати нам "міт инакшости". Ось проти чого я.
2005.04.27 | Горицвіт
Re: ти гоніш
otar пише:>
> > Ну про всі я не знаю. Наприклад, англійська має.
>
> Ага, і в той самий час існують "емерикен інгліш", "кенедіан інгліш", "індіан інгліш", "остреліен інгліш"... Всі мають різні правописи
Я наперед знав, що ти це скажеш
Але в рамках британської англійської - норма єдина. Так само з американською. І при здачі екзамена треба вжити правильну норму.
>
> > Мені здається, це дві головних причини, для чого потрібен єдиний правопис.
>
> Насправді в більшості випадків ті нові правила, які пропонують запровадити наші корифеї, вже давно існують на правах "дозволених варіантів". Якщо справді в якомусь діалекті (мені невідомому) кажуть "инший", а не "інший" - ніхто не заборонить, наприклад, гіперінтелектуальному журналові "Ї" писати "инший". Але руки геть від слова "інший", бо воно є частиною актуальної мовної норми, яка - понад усе!
А що, справді в якомусь проекті "інший" вилучено? Чи це міф з серії штрикалок?
> >А в наших умовах це ще й символ, що мова існує (а для чого англійцям? Здавалось би.).
>
> Мові потрібні не символи, а розширення сфери вживання. А кодифікація правил, абсолютно відсторонених від мовних реалій, і нав'язування їх людям, які й без того мають небагато стимулів переходити на українську, звужує сферу вживання української мови.
Відсторонених не повинно бути. Тому ж і дискусія.
> Краще би потроху запускали в обіг забуті українські слова.
Ні одна комісія цього зробити не зможе. Комісія може запровадити стандартне написання, не більше.
2005.04.16 | Роман ShaRP
То така "громадськість" як я - Майкл Джексон
Слід було написати "група гуманітаріїв за відновлення".Але мені таки цікаво, скільки підписів вони назбирають.
2005.04.16 | Sean
Мене завше зворушує оце "громадськість звернулася"
Отак от прийшла [всією громадськістю]і звернулася.Втім, "представники громадськости" - не набагато краще.
2005.04.16 | Горицвіт
будь-яка частина громадськості - це громадськість (-)
2005.04.16 | Роман ShaRP
Тоді я, як громадськість, зараз проти всяких правописних комісій
"Уйді, Максімич, нє до тєбя сєйчас" © старий анекдот про Штірліца.2005.04.26 | Хома Брут
та ми знаємо, Романе. Вже п"ятий раз кажеш (-)
2005.04.23 | Горицвіт
Томенко теж неправ (л)
Україна одержала, нарешті, свого корифея всіх наук?Сергій Грабовський, для УП , 22.04.2005, 14:14
http://www.pravda.com.ua/archive/2005/april/22/2.shtml
2005.04.26 | Хома Брут
контратака (л)
А от і стаття "проти правопису"http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/april/25/3.shtml
В якій оцей параграф про 1928-й рік мене порадував
"Сальони", "Плятони" й "Льондони" викликали у громадськості хвилю невдоволення, вчителі відмовлялися послуговуватися цими правилами, внаслідок чого Народний комісар освіти Скрипник позбувся посади, а вже за чотири роки правопис "під шумок" виправили в інший бік, і літеру "ґ" взагалі репресували.
Так ось, виявляєтья, на чому погорів Скрипник. А ми думали... Далі лякають вже серйозно:
То навіщо дратувати їх добираючи, скажімо, до всім зрозумілого слова "слон" "суто український" відповідник - "елефант".
Мені здається - лапша фундаментальна. Хто знає ситуацію?
2005.04.26 | Горицвіт
Re: контратака (л)
Це з серії залякування "штрикавкою". Агресивна некомпетентність на базі ворожості до української мови."А!!! Нас хочуть ополячити!!! Залишіть правопис Шевченка і Котляревського!!!" (ідіоти, вони бачили оригінали Шевченка і Котляревського?)
2005.04.26 | dyskurs
Матер’ял на цю тему
На жаль, совіцьким правописом. І не тільки про це: даруйте... Але про правопис насамперед.Телекратер
Що не слово – все ослово...
Все. Дістали. До чортиків. До самісінької глибини цієї, як її… котра не в кождого є… ага, душі. Бо оце надивишся телевізора – і такий іноді туск або такий подекуди жах розбирає, що хоч плач, хоч скач, а хоч постоли без гач – однаковісінько. Одна лиш розрада: як сли буду кождого йолопа слухати, то не те що без гач, а й без телевізора лишуся. Розіб’ю до дідьчої матери – і фертик. Бігме, розіб’ю! Шкода лише, що живу всього лише на другому поверсі й під моїми вікнами ніколи не ходить ніхто з тих, об чию довбню (башку, по-вашому) його годилося б розбити.
От хоча би пан Томенко – він у мене один із найперших претендентів. Хай не ображається пан політолог, але відколи він став “із двома дефісами” (віце-прем’єр-міністр, себто), він нього мало не щодня телевізор таке переказує, що хоч стій, хоч падай, а хоч би й літай – не поможе. Доки він урядовців по ковзанках водив – ще нічого, лише цікавився народ, коли дискотека на черзі; а як відбув з держвізитом у Японію, закралась підозра про впровадження в побут укрдержслужбовців чайної церемонії. Якби ж то церемонія – вона принаймні нікому не шкодить; але коли пан Томенко за мову взявся, тут уже не до жартів стало.
Бо знаєте, якщо в людини, Боже борони, камінь у нирці, то що з ним робити? Один лікар скаже: вирізати, інший: дробити, але ж обидва – лікарі; а слухати ради, скажімо, астрофізика чи взагалі виносити це питання на “всенародне обговорення” тут навряд чи притомній людині спаде на думку. Так само, як жоден порядний біолог не візьметься обговорювати проблеми функціонування ядерного двигуна, оператор машинного доїння не зуміє дати фахові рекомендації щодо новітніх методик електрозварювання, а економіст зможе висловити свою думку хіба про моральні, та аж ніяк не технологічні проблеми клонування людини. Чого ж тоді кожна домогосподарка разом із політологом вважають, що вони розбираються на тонкощах українського правопису? Чому, коли сотня науковців, письменників, журналістів, практикуючих редакторів звернулися до віце-прем’єра з проханням дати нарешті змогу фахівцям (а не історикам КПСС, електрозварювальникам, політологам і маразматикам) навести елементарний лад у правописній сфері, шановний політолог-віце-прем’єр дозволяє собі повчати нас із телевізора, що його влаштовує ситуація, коли вузькофаховою справою займається хто завгодно, лише не власне фахівці у цій галузі? Чому “5 канал” до розмови на цю тему запрошує не мовознавця, спеціаліста з історичної граматики Василя Німчука, а так само авторитетних особистостей, але ж фахівців з інших дисциплін – літературознавця Миколу Жулинського і культуролога Леся Герасимчука? Так, вони мають що сказати – і пан Герасимчук дуже слушно зауважив, що в нас досі навіть не видано цілої низки вкрай необхідних словників, – але хіба нема чого про це сказати мовознавцеві? І хіба не віце-прем’єр із гуманітарних питань мав би перш за все подбати про те, аби кошти, які держава виділяє зі свого бюджету на випуск соціально значимих видань, надалі витрачалися на ці словники, а не на графоманську писанину друзів голови Держкомінформполітики й псевдомонографії деяких "ну дуже великих" держдіячів, як це було за його попередника?
І взагалі: єдина в будь-якій нормальній державі сфера, про яку має не лише право, а й моральний обов’язок судити кожна домогосподарка – це практична політика. А от про політологію вже не має – про неї мусять судити політологи. Біда лише, коли політологи беруться судити про все на світі – чим вони тоді відрізняються від проФФесорів?
Ясна річ, не через самого лише бідолаху Томенка телевізор розтрощити хочеться. Звідти й без нього різної дурні ллється стільки, що не приведи Господи. Скажімо, міністр-соціаліст Станіслав Ніколаєнко – кандидат номер два на ходіння під моїми вікнами – спершу заявляв, що “кремінна педагогіка” його цілком влаштовує і міняти він нічого не збирається. Народ із цього, м’яко кажучи, подивувався, – тоді товариш міністр вирішив, що і йому пора “рехворми починать”. І почав: задумав відібрати в дітей дитинство! Його, бачите, не влаштовує ситуація, що дитина в шість (!) років іде до школи, не вміючи читати й писати! Жах який – неуки неграмотні, а не діти... Відтак: усіх їх поголовно в садок, на замок зачинити й не випущать, доки не навчаться! А ще краще: видать дехрета, аби кожна дитина вже грамотною народжувалась, а то мороки потім із нею, доки вивчиш...
Отакий от він, наш телепростір! Що не слово – та все ослово... От хіба Шуфрича останнім часом якось менше показують. То, було, що не станеться або хто бува яку дурню не ляпне – Шуфрич тут як тут: коментує, аж гай гуде. Тепер натомість Коновалюк у фаворі: гурра! – кричать по всіх каналах, – гопозиція знайшлася... Чувак на базар, понімаєте, сходив і ціни побачив – ото ноу-хау! Навіть сам (із придихом) Янукович після нього на базар пішов Колєснікова визволять. Ясна річ, Колєсніков не на базарі сидить – зате інформпривід є. Отакі от інформпривиди в нас із каналу на канал і блукають щовечора.
Особливо смішно було, коли не наша й не ваша (прости, Господи!) Наташа вперше в житті в театр сходила. Подякуймо проФФесорофілу Рєзніковічу – якби не він, ніколи б нам такого щастя не бачити! І вже давно нікого не хвилює, що Лесі Українці волосся б на голові дибки стало, якби вона раптом довідалася, що її іменем у Києві “театр русской драмы” названо. Хоча й це ще квіточки: тут з усієї великої України “театр русской дрьоми” зробився – і всім воно якось по барабану...
Але найбільше дратує “НТН”. Биндочку “мовчати” собі на екран наліпили, весь Київ халабудками й листівками позасмічували: “Хочемо говорити правду”. То чого ж ви стільки часу брехали й далі брешете?
Або канал “Київська Русь”... Це ж треба додуматись: зібрати в студії українофобів задля того, аби “пообсмоктувати” цілком справедливе бажання Президента прилучити чиновників до традиційної української культури. “Што мнє теперь, прялку в кабінєтє паставіть”, – надимає пику один із запрошених ідіотів. Ні, йолопе: тобі взяти веретено й засунути його туди, де подібні думки народжуються!
А особлива подяка – “Волі-кабель”. Бо чого я досі маю дивитися всі оці гидкі “інтери”, “ентеени”, “терека украіни” і тому подібну дурню, яка мені потрібна так само, як козі стоп-сигнал?
Іван Андрусяк