06/04/2005 | Sean

Поцуплено з "Дня"
-----------------------

Святослав ВАКАРЧУК, лідер групи «Океан Ельзи»:

— Проведення в Києві «Євробачення» — непересічна подія. Я радий, що конкурс європейського масштабу пройшов у нашій столиці. Його транслювали 39 країн. Хоча особисто я не є фанатом «Євробачення». Це конкурс-картинка, конкурс-телевізор. Красиве шоу, але воно минуло, а далі що? За 50-років «Євробачення» фактично відкрило двох мегазірок: групу «АББА» та співачку Селін Діон. Але, на мій погляд, ці співаки реалізували б себе як особистості на естраді і без «Євробачення». Що стосується нинішнього конкурсу, то, певно, добре, що цілий тиждень світ знову говорив про Україну, але вже не про революцію, а про пісні. Як жартома зазначив голова НТКУ Тарас Стецьків: «Ми отримали піар на нашу голову». Не знаю, чи отримає Україна прибуток від «Євробачення», але з морального погляду ми можемо пишатися, що провели його на високому рівні. Хоча я не вважаю, що було б жахливою трагедією, якби щось у технічному плані й не вдалося. Адже терміни були дуже стислі. Навіть стояло питання про перенесення конкурсу з України в іншу країну. Але попри всі труднощі, ми провели «Євробачення-2005». Група «Океан Ельзи» виступала в рамках програми «Євробачення» на майдані Незалежності, презентуючи українську сучасну музику. Що стосується самого конкурсу, то він пройшов чудово, і жодних претензій я не маю. А говорити про виступ «Гринджолів» на конкурсі я стримаюся… Здивування в мене викликали ролики-заставки. Я не зрозумів їх. За яким принципом їх знімали? Що хотіли ними сказати глядачам?

Марія БУРМАКА, співачка:

— Дива не сталося. Судячи з підсумків голосування, те, що хвилює мене, нашу країну — зовсім не цікаво слухати європейцям. Може, якби конкурс відбувався одразу ж після помаранчевої революції, то пісня «Разом нас багато» отримала б більший відгук у серцях людей. А нині, через деякий час, благополучна Європа хоче побачити з екрана красиве видовище, мелодійну пісню про кохання, а не вслуховуватися в соціальний речитатив. На мою думку, «Гринджолам» не треба було змінювати текст. В оновленому варіанті він втратив свою енергетику... Але я однаково хочу підтримати хлопців. Вони добре виступали. Їх чудово приймали в Палаці спорту та на майдані Незалежності. Але їхня пісня зрозуміла насамперед нам, які пройшли та вистояли Майдан, а не європейському слухачу.

Олена МОЗГОВА, музичний продюсер УТ-1:

— Ми всі вчитимемось на помилках. До конкурсу треба добре готуватися, залучати до цього фахівців, а не йти шляхом політичної доцільності. Напевно, нам ще слід подумати: проводити відбірний конкурс чи приймати вольове рішення (так було у випадку з Русланою). Я знаю одне, Україна — співоча нація, а після виступу «Гринджолів» багато іноземців у цьому засумнівалися. Нинішній конкурс був суттєво вищий, ніж у Туреччині. Мені дуже сподобалася команда з Молдови «Здоб ші здуб». За неї я голосувала в півфіналі та намагалася додзвонитися у фіналі, але не змогла. До речі, багато друзів також скаржилися, що не змогли додзвонитися та віддати свої голоси за улюблених виконавців. Напевно, це свідчить про те, що конкурс викликав ажіотаж, і оператори не змогли впоратися з потоком дзвінків… Своїм колегам із НТКУ я хочу подякувати за гарну роботу. За словами виконавчого директора Європейської мовної спілки Сванте Стокселіуса, конкурс у Києві став етапом у 50-літній історії проведення ПКЄ. А що стосується «Євробачення-2006», то до нього треба почати готуватися негайно, не відкладаючи в довгий ящик, залучивши до цієї справи справжніх професіоналів. І я впевнена, що перемога Руслани буде примножена талановитими співаками і ще неодноразово вони прославлять нашу країну.

Віктор МОРОЗОВ, композитор:

— В цілому цей конкурс «Євробачення» мало чим відрізнявся від попередніх і був традиційно витриманий у стилістиці претензійного євро-поп-кітчу. Хіба що загальний професійний рівень виконавців був дещо вищий у порівнянні з минулорічними конкурсами (зазвичай такі розвинені європейські країни, як Англія чи Франція посилають на це «шоу для домогосподарок» відверто слабких напіваматорів, але цього року виконавці з цих країн показали себе цілком пристойно і навіть не співали «поміж нотами»). Також (і це найбільше тішить) з технічного боку (якість звуку, зовнішні ефекти, динаміка, робота телекамер і т.п.) цьогорічний конкурс був у порівнянні з попередніми на якісно вищому рівні, а телетрансляція пройшла майже бездоганно, без явних провалів і огріхів. Oтже в цьому аспекті Україна показала себе цілком достойно і респектабельно.

Цьогорічна переможниця Хелена Папарізу завоювала перше місце цілком справедливо, адже це вельми досвідчена, професійна, впевнена в собі співачка, та й за попередніми прогнозами більшість оглядачів пророкували їй перемогу, хоч я особисто вболівав за чудову команду з Молдови «Здоб ші Здуб» з їхньою фантастичною бабусею.

Якщо раніше в конкурсі «Євробачення» зазвичай перемагали відверто євро-попсові, банальні й присолоджені пісеньки, то цього року явно відчувався акцент на етнічних, національних мотивах, що також має тішити нашу спраглу євро-визнання українську душу, адже на це етнічне урізноманітнення музичної палітри конкурсу вплинула насамперед блискуча минулорічна перемога нашої Руслани. Найкумеднішим виглядало те, що більшість виконавців були, мабуть, настільки захоплені ефектним використанням Русланою барабанів, що цього року мало не кожен другий учасник конкурсу з’являвся на сцені в супроводі різноманітних перкусійних інструментів. Якщо так піде й далі, наступного року треба буде, мабуть, давати додаткові бали за оригінальність тим виконавцям, які наважаться виступити на «Євробаченні» без барабанного антуражу.