07/04/2005 | Sean

Ми позапитували, вона повідповідала.
Інвертю фронтвумен та ідейного натхненника класної, стильної і на мій смак дуже першпективної групи Крихітка Цахес Каші Сальцової (в миру - Саша Кольцова).

- Розташуй, будь-ласка пісні, що ввійшли до цього альбому, за часом написання.
Та в мене ж пам’ять дівоча…На першому місці – 2003, Деталь -2002 (десь) , ВМНК – 2000 (?), Ангела, як я (2002?) Па-па – 2004, Пароль – (2004-2005?), Якби Ти зНав (2004-2005), Скоро Буду Поруч (2003?), Всі Джерела Відкриті (1999), Люміпалло (2003?) Прима (2004-2005?), Майже Щаслива (2004-2005), Вменеємен (2004). Десь так. Можу помилятись. У нас в групі тільки у Міхона феноменальна пам’ять на час і музику.

- Практично найскладніше у процесі видання диску в Україні?
Зрозуміти, що все одно тобі 80% робити самому доведеться і змиритись з цим.

- "Ваша аудиторія" – це...
- Хм... Неглухе населення планети? Хоча, можливо людям, позбавленим можливості чути музику сподобались би читати тексти чи відчувати вібрації... Для більшості, типу китайців, довелось би перекласти, але тема зрозуміла всім... Гомосексуалісти, підлітки, мусульманські підлітки, дідусі в горах... Якщо ти використовуєш серце за призначенням, ми будемо зрозумілі.

- Який виступ КЦ запам’ятався найбільше і чому?
Мені найбільше запам’ятався виступ, що мені наснився. Величезна зала, суперсцена, супермайданчик, неймовірна кількість публіки. Класний звук... Колись гадала на словникові – так, загадуєш собі категорію – а потім тицяєш у випадкове слово на випадковій сторінці. Серед інших слів, я сказала „музика” – відкрила словник і вперлась в слово „павільйон”. Як не банально – все попереду. А Львів так – там наша сутичка з аудиторією дала іскру розуміння. Це - щастя.

- Все ж, КЦ вже на першому місці, або поки є факультативом до основних занять?
А що робити… Я думаю справа не лише в тому, що ми не можемо покинути роботу – нам не хочеться. Мені особисто не хочеться поки.

- Наскільки КЦ є самоокупним проектом?
Я би сказала, що ми стабільно виходимо в нуль і навіть інколи в невеличкий плюс. Поки незначний. Цікаво буде подивитись на гурт за кілька років, я думаю, він як бізнес-проект дуже перспективний.

- Найбільш ідіотське запитання від журналістів?
У нас є фаворити, звичайно...Про назву, про матріархат в групі, чи не складно дівчині в чоловічому колективі, про творчі плани і чому так довго випускали альбом...

- Чи має якесь самостійне значення незмінна чорна хустка на чолі (якщо надто особисте – питання зняте)?
- По-перше, це не хустка, це стрічка з резинкою. Та я її купила в дитячому магазині тільки місяць тому і вже незмінна? А до того 4 роки з розпущеним волоссям і – то нічого?:)

- Улюблена комбінація кольорів?
- ч/б. В дечому буваю безкомпромісна. Але часто змінюється настрій, тому ще синій –білий, рожевий-сірий. Беж-чорний... Шоколадний-білий...

- Спробую вгадати твої музичні вподобання у "жіночому дискурсі". Безперечно – P.J.Harvey (це не важко). Скоріше за все – Tori Amos, особливо мабуть ранні речі. Так? Хто ще: Bjork, Imbruglia?...Як щодо Dido, The Cranberries, The Cardigans....?
- Dido навряд чи, вона мені не дуже подобається... Я слухаю все, слухаю – вчусь, думаю, порівнюю. Коли тільки почала вчитись співу, заходила в музичну крамницю і купувала 3-4 диски просто з різним жіночим вокалом. Тому, окрім вище названого, ще й Morissette, Garbage, Pink, Eve, Ms Dynamite, Kosheen, Portishead, Moloko, Bjork, Lamb, Mary Jane Blinge, Anastacia, Madonna, і бізліч інших виконавиць.
- Що взагалі слухаєш під гарний та не дуже настрій?
Що під руку трапляє. Зараз 50Cent, Black Eyed Peas, Gorillaz. Я просто люблю новинки. Немає музики, до якої я би поверталась весь час. Хіба що для того, щоб викликати в себе якісь асоціації.

- Улюблений поет та письменник?
Немає. Улюблений – це розтягнутий в часі. Я би купила нову книжку Барнса, напевно. Можливо, перечитала би Гоголя або Достоєвського. Зараз в сумці Керуак, здається. Можу три тижні нічого не читати крім молитовника і етикеток на йогурті, потім за тиждень – три-чотири романи... Їх так багато, а в мене одна втомлена голова. Я навіть не запам’ятовую назви, просто ковтаю їх і ставлю на поличку. Думала придумати собі якусь іміджеву відмазку, типу Лотреамона або Хвильового, але не буду брехати – немає.

- Ти казала, що вчила українську у свідомому віці. Коли прийшло усвідомлення українофонности? З чого почалася твоя "українізація"?
- як і для більшості переселенців з Росії, українська для мене до певного віку була мовою „жлобів”, тому ставилась до україглмлвних дітей в школі зверхньо. Ну а потім прийшов час відпрацьовувати карму. По-перше, з 14 років віддали в український національний ліцей, там треба було або мовчати або „спілкуватись людською мовою”. Мовчати для мене було непереносимо, єссно. Вже в 15 – перша наукова (ну типу) робота на 60 сторінок українською і перепустка в бібліотеку Вернадського. Класні викладачі. Потім різні україномовні кохання, друзі, те-се. Червоні Рути-Цибульки-Андруховічі-Покальчуки...Десь в 19-20 я зрозуміла, що формулювати українською - природний процес. Попервах було приємно цим вирізнятись з загалу, як не абсурдно це звучить – вирізнятись в столиці України - українською...

- www.kasha.com.ua – то просто твій персональний публічний Livejournal, так би мовити, літературний ексгібіціонізм, або....?
- Та хай буде. Зараз це таке он-лайн спостереження за собою. Я статус цієї писанини міняю щодня. Сьогодні – просто моя приватизована ділянка в неті. Завтра - створення літератури он-лайн. Післязавтра – лайно, не варте уваги. Після-післязавтра –відкриття себе вчорашнього для себе сьогоднішнього... Взагалі воно само по собі розкрутилось і тепер хоч закривай чи кодування вішай...Звичка ж вже є - дописувати. Замислювалась, як сторінка для друзів, які далеко і яким ліньки мені телефонувати, щоб дізнатись, як справи.

- Ти кілька разів наголошувала, що КЦ наразі майже попсовий гурт. На жаль чи на щастя? Це переконання чи кон’юнктура? Як щодо трохи поважчати (не фізично )
- Ага. Це таке самонавіювання в позі лотоса: «Ми популярна поп-група. Ми легка, популярна-поп-група»… Ми кричимо, ми римуємо «померти-чверті», а не «оргазми-противогази». Он, спитай будь яку радіостанцію – всі скажуть – ррррок! І в ефір не факт, що поставлять.

- Наскільки важко бути сильною жінкою? І наскільки імідж сильної жінки допомагає/заважає взагалі і зокрема у муз. бізнесі?
- От ще одне моє улюблене питання...Хто сказав, що я сильна жінка?! Що це за визначення? Чим це перевірити? Я особистість. Діяльна особистість. Наскільки сильна – не знаю і не хочу знати. Нещодавно на вулиці ридала над пораненим пташеням до головного болю на 2 доби. Сильна... Мені інколи потрібен антиемоційний фільтр, заради самозбереження, про що ти кажеш...

- Ти в рамцях гурту є керівником чи модератором, координатором спілкування?
- Всім. Синдром Шиви.

- Одним рядком: що таке sXe і чи всі члени гурту поділяють ці ідеї?
sXe – це стиль життя, що не передбачає залежності від власних слабкостей і пропагує слухатись потреб души/духу, а не тіла. Тому наркотики, алкоголь та секс з випадковими партнерами не входить в коло моїх пріоритетів. Притримуюсь свідомо тільки я, у хлопців періодично видираю цигарки з рота. Їх свобода вибору, але хочеться, щоб вони прожили довше. Щодо ідеї про те, що краще кохатись, ніж трахатись, то ми її всі поділяємо, в принципі. Тіло - це храм, не варто влаштовувати в ньому прохідний двір.

- Принагідно – хвутболки з „make love not fuck” – це ексклюзив чи можна десь надибати, бажано на теренах Неньки?
- Скоро з’являться у продажу. Поки існують у 4-ч примірниках. Ексклюзив з моїм захищеним копірайтом.

- Чи не плануєте залучити дуже доречну віолончель на постійній основі?
Ідея хороша, думаю ще поспівпрацюємо, при нагоді. Щодо постійної участі - Женя – постійний учасник Фактично Самих. Ми не проти співпрацювати, але не впевнені, що вона поділяє наш ентузіазм. Але віолончель – це один з моїх улюблених інструментів з дитинства, - звучить дуже приємно.

- Найкраща і найгірша риси в людях?
- Ніколи не знаєш, що в результаті виявиться кращім, а що гіршим. З гірших – усвідомлене злодіяння, дратівливість, небажання працювати над собою, заздрісність, нелюбов до себе, байдужість, безвідповідальність...не знаю. Найкраща...терплячість, сумлінність, душевна стійкість, вміння боротись зі злом з позиції Любові. Десь так.

- На які, окрім КЦ, українські гурти та/чи виконавців ти б радила звернути увагу Найпотужнішому Інхвормаційному Інтернет-Ресурсу України (всьо обов'язково з великих літер )?
- Димна Суміш, И Друг Мой Грузовик, Фотомото, Катя Чілі, ФС, Прозорі, Бумбокс, Перкалаба, Гуцул Каліпсо, Фарбований Лис. Старішаю, зовсім свіжих не знаю – полінувалась піти на Перлини і Руту, тому актуальних новинок не назву.

- З приводу літературних планів, щось там видавати: це буде проза? І чи не боїшся жорсткої критики і порівняння Каші – вокалістки КЦ з Сашею – письменницею не на користь останньої і, можливо, на шкоду першій (не буде секретом, що, наприклад, за спостереженнями більше народу вважає Ірену Карпу непересічною особистістю в укрсучмузі ніж в укрсучліті, примовляючи: "якби вона ще не писала...")?
- А чого боятись? Боятись треба, що всередині хтось так і помре, не здійснившись - поет, музикант, мама, гандболіст. Здохнуть і засмердять тобі старість. Зараз думаєш „якби і якщо” а у 60 дупа до колін, остеопороз і думки - „якби я тоді, то”. Ну жити лишилось мало. Мінус секунда, ще мінус секунда...Кап-кап. Відчуваєш, що всередині є струмок творчості – рий колодязь. Поки не спробуєш – не дізнаєшся... Якщо талановите – це 10% здібності і 90% - праці, то все може бути.

- Принагідно: „не можеш не писати – не пиши”. Згодна?
- Щось складно. Хочу і пишу. Не хочу-не пишу. Треба займатись природними для себе речами, „сродною працею”.

- Що б ти найперше змінила в укрсучмузбізнесі?
- „Якби” „б”, „би”... От коли в мене буде реальний важель в руках, то побачите, а що розпинатись про не спійманого ведмедя? Я змінюю, починаючи з себе. Як показує досвід – це найефективніше. А всі ці „якщо”...

- Чи відчула Крихітка бодай крихітні позитивні зміни щодо ожливості робити свою справу за час після революції?
- І ще одне улюблене питання...Так, є трохи. Трохи, але є.

- Можеш уявити, що колись ти "наїшся" музикою. Прокинешся і скажеш собі "Сашо, все"?
- Чого тут уявляти, раз на квартал так і відбувається. Інколи це взагалі глобальне „Сашко, закругляйся...” Потім одне з альтер-его вилізає, замислено показує дулю-другу й список ідей - і карнавал продовжується. Але в мене є план капітуляції, якщо ти про це.

- Відповідь, котру ти хотіла би надати на запитання, яке ти б хотіла почути.
- так, мені сподобалось співпрацювати з Massive Attack, це був надзвчайний досвід для мене. А свій другий мільйон доларів я витрачу на родину, нову машину, подорожі, апгрейд власної студії, екологію і побудую щось для місцевості. Ну і ,звичайно, ми раді що українські виконавці стали повноцінними гравцями в Європейській музиці і наш 4-й альбом посів п’яте місце в Британському чарті.