Відповіді

• 2005.07.13 | ziggy_freud

  різниця дуже проста

  Етнічною є музика із вираженими національними та/або локальними особливостями. Коли слухаєш і розумієш: грають українці (поляки, німці, бушмени, тощо). Або навіть точніше - жителі півдня Львівської області.
  
  Народною є музика, яку знають всі. Але переважно не знають автора. Найчастіше це пісні, бо людині без муз. освіти найпростіше запам*ятовується текст.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.07.16 | ladalesia

    Re: різниця дуже проста

    Не так просто. Це вже дуже сучасне і неправильне мислення. В нашій мові, слово „народний, -на, -не" - це наше слово на чуже слово „етнічний." Коли наші етнографи, музикологи збирали по селах пісні і музику, вони записували обрядові та НАРОДНІ пісні. Ніякий співаник з 19-го століття, чи 20-го, не подає, що це якісь „етнічні" пісні. Народні пісні це з народу, без автора -- хоч і є пісні літературного походження які стали народними, бо народ собі присвоїв. Але ніяк вони не називаються по нашому „етнічні". Folk music.
    
    Обрядові пісні особливі, бо давні, найдавніші, і відповідають обрядам (весільні, щедрівки, колядки, обжинкові, русальні, гагілки), народні (родинні теми, любовні, жартівливі),історичні (чумацькі, козацькі, і т.д.) -- це наші пісні, з народу, народні. І музика народна (троїсті музики, танцювальні мелодії).
    
    Чомусь тепер стала мода присвоювати англійські слова і викидати свої.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.07.16 | ziggy_freud

      тоді як бути із...

      ladalesia пише:
      > слово „народний, -на, -не" - це наше слово на чуже слово „етнічний."
      > Коли наші етнографи, музикологи збирали по селах пісні і музику, вони записували обрядові та НАРОДНІ пісні. Ніякий співаник з 19-го століття, чи 20-го, не подає, що це якісь „етнічні" пісні. Народні пісні це з народу, без автора -- хоч і є пісні літературного походження які стали народними, бо народ собі присвоїв. Але ніяк вони не називаються по нашому „етнічні". Folk music.
      
      Якщо йдеться, скажімо, про збірки @Чорнирй потік@, запис Ярини Турянської, або інші подібні записи автентичного фолку, із диктофоном по селах, це реальна народна музика. Коли йдеться про обробки народних пісень у виконанні випускників консерваторії, то може й етно, але хай мені на спині намалюють герб УРСР, коли це народна музика. Хоча іноді це звучить цікаво і з драйвом, як ото Древо раніше було.
      
      До того ж є етнічний джаз, етнічний рок, навіть електроніка з елементами етно.
      
      > Обрядові пісні особливі, бо давні, найдавніші, і відповідають обрядам (весільні, щедрівки, колядки, обжинкові, русальні, гагілки), народні (родинні теми, любовні, жартівливі),історичні (чумацькі, козацькі, і т.д.) -- це наші пісні, з народу, народні. І музика народна (троїсті музики, танцювальні мелодії).
      
      Так. Але одного разу трапилась з моїм другом сумна історія. Поїхав він писати "фолковий" ансамбль на Житомирщину. А там в тіток репертуар наполовину з радянського кіна. І якщо в їдальні не дивляться ТБ з "утрєннєй звєздой", то по радіву співа якась естрада. Звідси - якість записаного ним матеріалу. Тобто гроші за халтуру отримав, але повернувшись до Києва пив горілку на бруньках та плакав мені в жилетку.
      
      На жаль, попсарі та псевдозеки на радіві та дешевих касетах теж стали частиною містечкового та сільського музичного маскульту. Щось з тим треба робити, і самими заборонами навряд воно обійдеться.
      
      > Чомусь тепер стала мода присвоювати англійські слова і викидати свої.
      
      Я також проти надлишку іншомовних слів. Можемо навіть за чеським прикладом звати театр "дівадлом", або перекласти копмутер як "обчислювач", однак певні речі іншомовними назвами визначаються більш чітко і просто.

    • 2005.07.18 | Roo

      Є. Є різниця! І принципова!..

      ladalesia пише:
      > Не так просто. Це вже дуже сучасне і неправильне мислення. В нашій мові, слово „народний, -на, -не" - це наше слово на чуже слово „етнічний."
      
      Здається, ви не зовсім вірно розумієте поняття "етнічний". Це поняття має широке значення і вживається в іншому контексті, ніж те, що маєте на увазі ви - "етнографічний", "етнографія". В цьому значенні, дійсно, вживають такий собі термін - "народознавство", "народознавчий".
      
      > Коли наші етнографи, музикологи збирали по селах пісні і музику, вони записували обрядові та НАРОДНІ пісні. Ніякий співаник з 19-го століття, чи 20-го, не подає, що це якісь „етнічні" пісні.
      
      Звичайно, з вживанням слова "етнічний" у нас трохи, як то кажуть, "передають куті меду". Як жартує мій друг: "Хочу етнічних вареників!" Конфлікт у тому, що напрямок сучасної музики (і не тільки, а ще й стилю сучасного одягу, моди тощо)під умовною назвою "етно" (скажімо, як "техно") слід розглядати насамперед у постмодернічій площині епохи кінця ХХ-початку ХХІ ст. І завдання адептів етно не у тому, щоб вивчати-досліджувати-пропагувати-зберігати традиції, а у тому, щось віднайти щось нове, але органічне. Розважати, ба навіть - епатувати, дивувати новим і незвичним. Оскільки нове - це добре забуте старе, то в фольклорних шарах, виявляється, можна знайти так багато отого драйвового, що так пошукується. А якщо є "драйв", то є й успіх, популярність і все таке, про що йдеться, коли говорити про шоубіз.
      Етно - воно не зі слов'янських обрядів пішло. Спочатку на поверхню вибило таку екзотику, як індіанські штуки - Перу там різне й т.п., індійські, арабські. Брегович підняв на всесвітній подіум балканську специфіку. Тому маємо моду на вкраплення духових інструментів, цимбали, жіночий сільський вокал.
      
      > Народні пісні це з народу, без автора -- хоч і є пісні літературного походження які стали народними, бо народ собі присвоїв. Але ніяк вони не називаються по нашому „етнічні". Folk music.
      
      Правильно - інший формат!
      >
      > Обрядові пісні особливі, бо давні, найдавніші, і відповідають обрядам (весільні, щедрівки, колядки, обжинкові, русальні, гагілки), народні (родинні теми, любовні, жартівливі),історичні (чумацькі, козацькі, і т.д.) -- це наші пісні, з народу, народні. І музика народна (троїсті музики, танцювальні мелодії).
      
      У цьому всьому детально хай розбираються етнографи. Чи то пак, українські народознавці. А під музику етно треба танцювати.
      ...Вибачте за таке порівняння - щойно прийшло в голову: якщо перевести усе на площину кухні та їжі, то, в одному випадку - тому, про що ви говорите, це були б авторські етнографічні ресторани у селі Пирогів, де б готувалися, скажімо, кутя с. Сваріцевичі Зарічненського району, що на рівненському Полісся, а в іншому - кутя Шишаківського району Полтавської області; у випадку ж "етно" - це тупо мережа "Швидко" чи, у ліпшому випадку, "Домашня кухня" чи "Пузата хата".
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.07.18 | ladalesia

        Re: Є. Є різниця! І принципова!..

        Ага!
        
        (етнічно кажучи...)

• 2005.07.17 | ladalesia

  Re: Narodna / "etnichna" muzyka?

  Khoch tsi pisni vzhe usuchasneni, ale slova i melodiyi dali ti sami, narodni. Dzherelo to same, vykonannia suchasne. Ale nazvaty yikh "etnichnymy" takozh ne te. Suchasne vykonannia narodnykh pisen' -- chy to bude Ruslany "Arkan," chy vykonannia v'iazanok vesil'nykh pisen' pid daruvannia ansambliv z Kanady, chy Lvivs'ki Muzyky --- tse suchasne ale dali iz dzherela narodnykh pisen'.