Фестиваль готичної музики „Діти ночі”
09/20/2005 | kotyjabluko
Теплий вересневий суботній вечір. Сонце, що сідає, грайливо вимальовує червоним шибки. Наближаються сутінки – час „Дітей ночі”. Транспортні артерії міста заповнилися похмурими готами в чорному. Ці частинки нічного мороку стікаються до парку Перемоги на фестиваль „Діти ночі. Чорна рада-2”. Але організатори фестивалю приготували їм сюрприз.
Початок дійства був затриманий на чотири години. Парк Перемоги на декілька годин, шокуючи добропорядних відпочиваючих екзотичним виглядом, заповнився костюмованим шоу. А подивитися було на що. Від довгих шкіряних плащів, похмурого макіяжу і ошийників з ланцюгами до корсетів і вечірніх суконь з криноліном. А також дещо попсові блискучі міні сексі-шорти з гетрами і панчохами в сітку. Головне щоб все вбрання було чорного кольору. Допускалася мінімальна присутність червоного. Особливу увагу викликав хлопчик в суцільній панчосі в сітку, натягнутій на тіло і шкіряній спідниці. Розвагою було, потребуюче певного часу, визначення статі цієї колоритної фігури. І так, люди в чорному мужньо чекали.
Нарешті двері було відчинено. Мужність та наснага прихильників готичного року зазнали ще одного випробовування. До зали запускали невеликими групами з досить великим часовим проміжком, так що останні не змогли побачити досить значну частину концерту. При вході глядачів чекав ретельний обшук, з обмацуванням частин тіла і перетрушуванням сумок. Охоронці були частково напідпитку, не вельми толерантні. Очевидно похмурі романтики не викликали в них достойної поваги, що спричиняло досить грубу поведінку зі сторони останніх. Це виглядало дивним, з огляду на доволі не умовну ціну квитків. Лишалося лише дивуватись які приниження і тортури здатні витримати ці діти сутінок, щоб вдихнути жорсткий аромат фестивалю „Діти ночі”.
На сцені за вечір було продемонстровано велике різноманіття нюансів стилів та підстилів готичного року. Філософські тексти( інколи вдавалося розчути крізь інструментальну частину слова пісень), переважно жіночий вокал - потужний і меланхолійний, зрідка присутність акустичних інструментів. На диво, майже всі виконавці співали під фонограму мінус, інструментальний супровід вживу був представлений мінімально. Виступи гуртів перемежовувались тривалими програмами DJ-в.
В наслідок затримки початку фестивального вечора концерт затягнувся майже до ранку. Нарешті,викликаюча повагу, мужність готів не витримала тревіального змагання зі сном. Згідно прислів’я, він миліший за все. Навіть концептуальний фестиваль, довгоочікуваний представниками відповідної молодіжної субкультури що мирно спала на тому ж таки фестивалі, програвав в цій боротьбі. В процесі просування концерту, обвівши поглядом залу, можна було зауважити з кожним виступом наступної команди, все зростаючу кількість поступово засинаючих готів. Засинали вони з тим же часовим проміжком, з яким були запущені до зали. Зауважу, цей здоровий міцний сон не могли порушити ні нелюдські умови для сну(більшість дрімала, сидячи на східцях і на підлозі), ні зашкалюючі децибели гуркоту музики. Знову хочеться згадати про досить не умовну ціну квитків.
Традиційно на останок програми організаторами залишаються найкращі учасники. В випадку фестивалю „Діти ночі”, наймайстернішим, найсильнішим командам довелося виступати перед на три чверті сплячим залом. Лише невелика купка найвитриваліших прихильників таланту стояла перед сценою.
Хочу відзначити гурт „Вій”, що до виступу на фестивалі готичної музики відібрав лише твори, відповідні за стилем. І даби не порушувати концепції фестивалю, відкидав наполегливі прохання слухачів щодо виконання композицій, стилістично відмінних. Незвичний набір акустичних інструментів. Живе автентичне звучання, що дисонувало з рештою учасників програми. Сподіваюсь під таку чудову музику, що пробивалась у дрімаючу підсвідомість, сплячим готам наснилися цікаві сни.
Початок дійства був затриманий на чотири години. Парк Перемоги на декілька годин, шокуючи добропорядних відпочиваючих екзотичним виглядом, заповнився костюмованим шоу. А подивитися було на що. Від довгих шкіряних плащів, похмурого макіяжу і ошийників з ланцюгами до корсетів і вечірніх суконь з криноліном. А також дещо попсові блискучі міні сексі-шорти з гетрами і панчохами в сітку. Головне щоб все вбрання було чорного кольору. Допускалася мінімальна присутність червоного. Особливу увагу викликав хлопчик в суцільній панчосі в сітку, натягнутій на тіло і шкіряній спідниці. Розвагою було, потребуюче певного часу, визначення статі цієї колоритної фігури. І так, люди в чорному мужньо чекали.
Нарешті двері було відчинено. Мужність та наснага прихильників готичного року зазнали ще одного випробовування. До зали запускали невеликими групами з досить великим часовим проміжком, так що останні не змогли побачити досить значну частину концерту. При вході глядачів чекав ретельний обшук, з обмацуванням частин тіла і перетрушуванням сумок. Охоронці були частково напідпитку, не вельми толерантні. Очевидно похмурі романтики не викликали в них достойної поваги, що спричиняло досить грубу поведінку зі сторони останніх. Це виглядало дивним, з огляду на доволі не умовну ціну квитків. Лишалося лише дивуватись які приниження і тортури здатні витримати ці діти сутінок, щоб вдихнути жорсткий аромат фестивалю „Діти ночі”.
На сцені за вечір було продемонстровано велике різноманіття нюансів стилів та підстилів готичного року. Філософські тексти( інколи вдавалося розчути крізь інструментальну частину слова пісень), переважно жіночий вокал - потужний і меланхолійний, зрідка присутність акустичних інструментів. На диво, майже всі виконавці співали під фонограму мінус, інструментальний супровід вживу був представлений мінімально. Виступи гуртів перемежовувались тривалими програмами DJ-в.
В наслідок затримки початку фестивального вечора концерт затягнувся майже до ранку. Нарешті,викликаюча повагу, мужність готів не витримала тревіального змагання зі сном. Згідно прислів’я, він миліший за все. Навіть концептуальний фестиваль, довгоочікуваний представниками відповідної молодіжної субкультури що мирно спала на тому ж таки фестивалі, програвав в цій боротьбі. В процесі просування концерту, обвівши поглядом залу, можна було зауважити з кожним виступом наступної команди, все зростаючу кількість поступово засинаючих готів. Засинали вони з тим же часовим проміжком, з яким були запущені до зали. Зауважу, цей здоровий міцний сон не могли порушити ні нелюдські умови для сну(більшість дрімала, сидячи на східцях і на підлозі), ні зашкалюючі децибели гуркоту музики. Знову хочеться згадати про досить не умовну ціну квитків.
Традиційно на останок програми організаторами залишаються найкращі учасники. В випадку фестивалю „Діти ночі”, наймайстернішим, найсильнішим командам довелося виступати перед на три чверті сплячим залом. Лише невелика купка найвитриваліших прихильників таланту стояла перед сценою.
Хочу відзначити гурт „Вій”, що до виступу на фестивалі готичної музики відібрав лише твори, відповідні за стилем. І даби не порушувати концепції фестивалю, відкидав наполегливі прохання слухачів щодо виконання композицій, стилістично відмінних. Незвичний набір акустичних інструментів. Живе автентичне звучання, що дисонувало з рештою учасників програми. Сподіваюсь під таку чудову музику, що пробивалась у дрімаючу підсвідомість, сплячим готам наснилися цікаві сни.