10/25/2005 | r_m

24.10.2005
>
>Вш. В. А. Ющенку
>Президентові України
>вул. Банкова
>Київ
>
>Шановний пане Президенте!
>
>Звертаюся до Вас у справі двох інцидентів, що скоїлися зі мною під час моєї
>поїздки в Україну в вересні-жовтні цього року, що становлять порушення
>закону про вживання української мови чиновниками державних установ.
>
>13 жовтня, на головному поштамті в Києві, де я відправляв посилку, на моє
>прохання, щоб вона зверталася до мене українською мовою замість російської,
>оператор 3, М. Е. Котик, відповіла мені сердито і все ще російською, що вона
>не українка і українською мовою не говорить. Коли я попросив її закликати
>її начальника, вона відмовилася це зробити і поводилася образливо супроти
>мене.
>
>Наступного дня, 14 жовтня, коли я полагоджував справи в Печерськім
>відділенні Укрощадбанку Но. 300012, на вул. Інститутській у Києві, касир
>575, Н. А. Бобир, так само відмовилася пояснити мені українською мовою чому
>одне з моїх прохань вона не задовольнила, твердячи, що українською вона не
>говорить. Коли я настоював, що пояснень її російською я не розумію, після
>якогось часу вона з криком пояснила мені українською в чім була справа.
>Поводження її стосовно мене знов таки було вкрай образливим.
>
>Прохаю Вас, пане Президенте, притягнути до відповідальности ці дві особи за
>протиправове і непрофесійне поводження під час виконання чиновницьких
>обов'язків.
>
>Накінець мушу згадати, яким розчарованим повернувся я з подорожі стосовно
>стану української мови в Україні. Коли в 90-х роках величезна більшість
>осіб, до яких я звертався українською, відповідала мені такою ж, цього разу
>були це рідкісні винятки. Не можу забути сорому, який я відчував, коли під
>час святкування виходу національної збірної з футболу до фіналу чемпіонату
>світу, на майдані у Києві, вся вступна частина представлення збірної була
>виголошена російською і всі спортовці, в тім числі головний тренер Олег
>Блохін і капітан Андрій Шевченко, зверталися до публіки російською. А з
>чотирьох виступів міністра Ю. Луценка, які я бачив по телебаченню, три були
>виголошені російською і тільки одна українською! Виніс я враження, що стан
>української мови погіршився від Помаранчевої революції і Вашого приходу до
>влади. Очікував я чогось протилежного.
>
>Чув я, що під час мого перебування, представник російського уряду приїздив в
>Україну клопотатися про стан російської мови в ній. Може треба було
>попрохати його, щоб при нагоді поклопотався він і за українську. Виглядає,
>що серед українського уряду немає кому це зробити. Про те, скільки разів
>клопоталися Ви, чи представники Вашого уряду, про стан української мови в
>Росії питати я не буду.
>
>На Бесарабській площі ще досі жде червоних прапорів і натовпів червоний
>Ленін, за будинком філармонії титанічне титанієве ярмо "возз'єдння"
>терпеливо чекає на карк України, а страхітлива "мать-родіна" підняла меч над
>лаврською дзвіницею і всією українською землею, щоб добре вони знали, хто на
>землі цій господар. Чи свідомі Ви, пане Президенте, тягару тих обов'язків,
>які історія поклала на Ваші плечі, і чи в силі Ви упоратися з ними?
>
>З правдивою до Вас повагою,
>
>
>
>Юрій Тарнавський
>White Plains, NY
>