Новий німецько-український словник (\)
11/22/2005 | Оk
Німецька лайка збагатить українську мову?
http://dwelle.de/ukrainian/kultur/1.161725.1.html
Побачив світ перший німецько-український словник лайливих слів.
Трирічний Северин довго переконував бабусю, що впоратись із примхливим замком вхідних дверей квартири обов’язково допоможе чарівне слово ... ні, не „сезам”, а „шайсе”. Мовляв, у мами такий метод спрацьовує безвідмовно – сам не раз спостерігав. Але бабуся чомусь обурилась...
Діялась ця історія в родині львівської германістки, доцента національного університету ім. І.Франка Оксани Гаврилів. Мама Северина, а за сумісництвом укладач поки що єдиного німецько-українського словника лайливих слів, що буквально недавно побачив світ, не внесла, щоправда, цього „чарівного” слова до своєї роботи. Чому – пояснює сама Оксана Гаврилів:
„Я його розглядаю не як лайливе слово, а як такий собі прокльон-вигук, скерований до ситуації, а не до людини. Найбільшою різницею між прокльоном-вигуком та лайкою є спрямованість: лайливе слово завжди спрямоване на людину.”
Тож, до словника увійшли понад тисячу іменників та 600 прикметників, котрі є лайливими, так би мовити, у вузьконауковому сенсі цього слова. Німецька монографія Гаврилів про пейоративну (тобто лайливу) лексику вийшла друком у Франкфурті-на-Майні два роки тому. Не кожен університетський викладач уважно читатиме написи на парканах – в Оксани Гаврилів це належить до сфери фахових зацікавлень:
„Я, на жаль, не робила опитувань серед українських студентів, але дуже уважно читаю те, що пишуть на парканах. Тут найчастіше зустрічається слово „лох”. А у Відні я робила в 1999 році опитування серед студентів-германістів, то найпопулярнішими лайками виявилися „шайсе”, „аршльох” „троттель”.
Такими ж є і результати повторених минулого року опитувань. Як бачимо, перше слово, якого немає в новому словнику, вважають найпопулярнішою лайкою й германісти. Друге пані Гаврилів перекладає як „мудак”, останнє співзвучне тому, що найчастіше можна прочитати на українських парканах як „лох”. А в якій мові лайка багатша?
„На перший погляд виглядає, що німецька, оскільки в різних діалектах тут лайливі слова є систематизованими. А в нас поки що немає жодного словника лайливих слів – над першим лише працює Леся Ставицька.”
Доктор філологічних наук, завідувач відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України, професор Леся Ставицька вже зчинила кілька років тому справжній фурор своїм словником жаргонної лексики, а сьогодні продовжує дослідження різних проявів вербальної агресії. Тож, не дивно, що, як провідний фахівець своєї галузі, стала й рецензентом німецько-українського „лайливого” словника. Називаючи його невеличким науковим подвигом, Леся Ставицька зазначає:
„І німецька мова, і французька, й англійська мають дуже розгалужену систему інвектив. І це словник радше не лайки, а інвектив, пейоративних висловів. Бо й українська мова сформувалась на народно-розмовній основі, а не на книжній, як скажімо, російська. І тому потенціал у вираженні інвективи в нашої мови дуже великий.”
Тож, коли опинитеся наступного разу у відповідній ситуації, спробуйте полізти за „гострим слівцем” не до кишені, а до ... словника. Бо, як виявилося, лайка – то також ціла наука.
Лідія Мельник
http://dwelle.de/ukrainian/kultur/1.161725.1.html
Побачив світ перший німецько-український словник лайливих слів.
Трирічний Северин довго переконував бабусю, що впоратись із примхливим замком вхідних дверей квартири обов’язково допоможе чарівне слово ... ні, не „сезам”, а „шайсе”. Мовляв, у мами такий метод спрацьовує безвідмовно – сам не раз спостерігав. Але бабуся чомусь обурилась...
Діялась ця історія в родині львівської германістки, доцента національного університету ім. І.Франка Оксани Гаврилів. Мама Северина, а за сумісництвом укладач поки що єдиного німецько-українського словника лайливих слів, що буквально недавно побачив світ, не внесла, щоправда, цього „чарівного” слова до своєї роботи. Чому – пояснює сама Оксана Гаврилів:
„Я його розглядаю не як лайливе слово, а як такий собі прокльон-вигук, скерований до ситуації, а не до людини. Найбільшою різницею між прокльоном-вигуком та лайкою є спрямованість: лайливе слово завжди спрямоване на людину.”
Тож, до словника увійшли понад тисячу іменників та 600 прикметників, котрі є лайливими, так би мовити, у вузьконауковому сенсі цього слова. Німецька монографія Гаврилів про пейоративну (тобто лайливу) лексику вийшла друком у Франкфурті-на-Майні два роки тому. Не кожен університетський викладач уважно читатиме написи на парканах – в Оксани Гаврилів це належить до сфери фахових зацікавлень:
„Я, на жаль, не робила опитувань серед українських студентів, але дуже уважно читаю те, що пишуть на парканах. Тут найчастіше зустрічається слово „лох”. А у Відні я робила в 1999 році опитування серед студентів-германістів, то найпопулярнішими лайками виявилися „шайсе”, „аршльох” „троттель”.
Такими ж є і результати повторених минулого року опитувань. Як бачимо, перше слово, якого немає в новому словнику, вважають найпопулярнішою лайкою й германісти. Друге пані Гаврилів перекладає як „мудак”, останнє співзвучне тому, що найчастіше можна прочитати на українських парканах як „лох”. А в якій мові лайка багатша?
„На перший погляд виглядає, що німецька, оскільки в різних діалектах тут лайливі слова є систематизованими. А в нас поки що немає жодного словника лайливих слів – над першим лише працює Леся Ставицька.”
Доктор філологічних наук, завідувач відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України, професор Леся Ставицька вже зчинила кілька років тому справжній фурор своїм словником жаргонної лексики, а сьогодні продовжує дослідження різних проявів вербальної агресії. Тож, не дивно, що, як провідний фахівець своєї галузі, стала й рецензентом німецько-українського „лайливого” словника. Називаючи його невеличким науковим подвигом, Леся Ставицька зазначає:
„І німецька мова, і французька, й англійська мають дуже розгалужену систему інвектив. І це словник радше не лайки, а інвектив, пейоративних висловів. Бо й українська мова сформувалась на народно-розмовній основі, а не на книжній, як скажімо, російська. І тому потенціал у вираженні інвективи в нашої мови дуже великий.”
Тож, коли опинитеся наступного разу у відповідній ситуації, спробуйте полізти за „гострим слівцем” не до кишені, а до ... словника. Бо, як виявилося, лайка – то також ціла наука.
Лідія Мельник
Відповіді
2005.11.22 | Горицвіт
Re: Новий німецько-український словник (\)
Оk пише:> Тож, коли опинитеся наступного разу у відповідній ситуації, спробуйте полізти за „гострим слівцем” не до кишені, а до ... словника. Бо, як виявилося, лайка – то також ціла наука.
>
Ага, до німецького словника звертатися? Мені здається, міжмовні словники лайки - це для скоріше для розуміння чужої мови. Особливо живого мовлення. Скажімо, різні конструкції з fuck мають різне значення, а друкованих словників, де б це все було, я не бачив.
2005.11.23 | Mary
нє, я фігєю дарагає рєдаксія
Оk пише:> „Я, на жаль, не робила опитувань серед українських студентів, але дуже уважно читаю те, що пишуть на парканах. Тут найчастіше зустрічається слово „лох”. А у Відні я робила в 1999 році опитування серед студентів-германістів, то найпопулярнішими лайками виявилися „шайсе”, „аршльох” „троттель”.
>
> Такими ж є і результати повторених минулого року опитувань. Як бачимо, перше слово, якого немає в новому словнику, вважають найпопулярнішою лайкою й германісти. Друге пані Гаврилів перекладає як „мудак”, останнє співзвучне тому, що найчастіше можна прочитати на українських парканах як „лох”. А в якій мові лайка багатша?
>
нє, я фігєю дарагає рєдаксія. Лайку можна перекладати якщо є прямий відповідний. Якщо нема відповідника - то нафіга її перекладати чимось, що вона ніяк не означає??? написали б просто, що воно значить дослівно.
я про аршльох=мудак.
наскільки мені колись казали любителі читати енциклопедії, вони знайшли десь там пояснення терміну "мудак" як "кастрований баран". Ну чого, нормально ніби звучить, може бути й лайливо.
але поясніть мені хтось, будь-ласка, через яку аршльох, себто дірку в сраці (точний відповідник англійського asshole), треба цей самий аршльох перекласти, шоб вийшло мудак???
от вже дійсно, як верблюда перепхати через вушко голки, так і цього кастрованого барана через дірку сраки.
я б ше зрозуміла - як гівнюк перекласти, чи засранець, хоч би фекальна тематика збереглася, але за шо баранчика ображати? Тим більше шо в баранчика виразно генітальна тематика, і нічого фекального...
до сраки така робота, до сраки.
І взагалі, ганьба (або, як навчилася з телевізора рік тому тепер вже дворічна моя похресниця - "гань-бань!") цим сраним перекладачам, які перекладають в начебто українському словнику на російську мову.
ПС Ляндшайд для іноземців сором'язливо тлумачить аршльох як 1) синонім із задницею, тобто сракою 2)похідне від лайки "срака" - хтось, хто вам не подобається
ППС. а щодо популярності - шайсе, звичайно, поза конкуренцією, але жодного з інших двох я ще ні разу не чула, в той час як дієслово "фіккен" зустрічається часто, особливо у фільмах.
ПППС. написала коментар на сайті німецької хвилі, звідки власне і стаття, діла їм лінка на сюди. Цікаво, чи хто зреагує
2005.11.23 | Mary
до речі, ця дама часом не дружина Тимофія Гавриліва? (-)
2005.11.23 | Riesenschnauzer
Re: Новий німецько-український словник (\)
Я не воллдію німецькою, але "аршльох" на мою думку щось пов'язане з дупою, що прямо протилежне за значенням ніж "мудак", тобто чоловік, який думає геніталіями. Тому скоріше це або близько до "дупоголовий", "обісранець" чи натяк на нетрадиційну секусальну орієнтацію.2005.11.23 | Mary
от і я про те
Riesenschnauzer пише:> Я не воллдію німецькою, але "аршльох" на мою думку щось пов'язане з дупою, що прямо протилежне за значенням ніж "мудак", тобто чоловік, який думає геніталіями. Тому скоріше це або близько до "дупоголовий", "обісранець" чи натяк на нетрадиційну секусальну орієнтацію.
Ні, це не дупоголовий. Це банальна причетність до гівна, яке через аршльох проходить. Тобто гівнюк, або засранець, обісранець, і подібні. Між іншим, в німецькій воно середнього роду
Натяку на сексуальну орієнтацію принаймні в англійському відповіднику нема. Не знаю, як в німецькому - ще не досить обізнана в контекстах.
2005.11.23 | Оk
Re: от і я про те
Mary пише:> Натяку на сексуальну орієнтацію принаймні в англійському відповіднику нема. Не знаю, як в німецькому - ще не досить обізнана в контекстах.
Не має жодного.